https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16224 Wed, 15 Apr 2026 01:55:46 GMT 2026-04-15T01:55:46Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16288 Назва: Словесні скарби Лариси Петрівни Павленко Автори: Локайчук, Світлана; Тарасюк, Тетяна; Lokaichuk, Svitlana; Tarasiuk, Tetiana Короткий огляд (реферат): У статті актуалізовано основні біографічні виміри Л. П. Павленко й проаналізовано її науковий доробок як відомого мовознавця. Виокремлено напрями її досліджень, зокрема ті, що стосуються історії мови, ономасіології та лінгвоперсонології. The article describes the basic biographical information about L.P. Pavlenko, a well- known linguist. The author analyzes the scholar's major scientific achievements with the focus on the research papers regarding the history of language, onomasiology and linguistic personolog. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16288 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16287 Назва: Лексико-семантичні трансформації в слов’янських перекладах текстів Лесі Українки як проблема міжкультурної комунікації Автори: Приймачок, Оксана; Pryimachok, Oksana Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено визначенню ролі лексико-семантичних трансформацій оригінального художнього тексту (твори Лесі Українки) при його перекладі близькоспорідненою російською мовою для досягнення ефективної міжмовної та міжкультурної комунікації. У роботі детально проаналізовано прийоми відтворення лексем з етнонаціональним змістом, слів-символів, українських реалій, фонової лексики, міжмовних часткових еквівалентів, омонімів і паронімів, лакун, експресивно- стилістичних компонентів. До найпоширеніших способів перекладу належать актуалізація російської лексеми з обмеженою сферою вживання, транслітерація (з елементами транскрипції), семантичні заміни (конкретизація, генералізація чи модуляція), антонімічне перефразування. Translation is a complex and multifaceted activity, in which decoding of the source text entails the interaction of different cultural codes. Artistic translation is one of the possible forms of intercultural communication at the verbal level. It is impossible to evaluate the role of the translated source text in the inter-language communication without an in-depth comparative stylistic analysis of its original version and foreign language translation (or translations). In this article the selected works by Lesia Ukrainka and their translations into Russian are used for such comparative analysis. Initially, any transcoding act is carried out at the level of the minimum translation-theme-word, which leads to a number of necessary interlanguage translation transformations. The more similar (genetically and structurally closer) the languages of the original and the translation are, the fewer, at first sight, there should be problems in reproducing verbal imagery of the source work. However, the lexical semantics of closely related languages has its own complexities. It is rather difficult to detect externally hidden semantic differences between lexical units. Trying to preserve the national cultural and stylistic features of the original, the translator has to consider all of these risks. It concerns, first of all, the words with ethnic-national content that do not have equivalents in the target language, word-symbols, background vocabulary, components with distinct expressive- stylistic coloring. Specialists in the Inter-Slavic translation must take into account the partial semantic equivalence of formally identical words and interlingual homonyms and paronyms. The linguistic, genre and rhythmic-intonational features of the original text result in different types of lexical-semantic transformations: transliteration (with elements of transcription), the replacement of words (with more specific or more generalized semantics) or compounding words (with compensated gaps), modulation of content (appearance of synonyms, periphrasis, common-root or thematically related words in translation). Often translators use an approximate translation that involves changes not only in the reference lexemes but also in the sequence of their appearance (or their interlingual synonyms, hyponyms, hyperonyms) in the context of the syntactic organization of expressions (the change of the communicative or modal type of sentences). This type of artistic literature translation takes into account grammatical accessory of common-root words, etc. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16287 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16286 Назва: Метафоризація як шлях творення семантики локусів на позначення віртуального простору сну Автори: Лутава, Світлана; Lutava, Svitlana Короткий огляд (реферат): У статті з’ясовано та проаналізовано причини метафоричності й різноманітності лексем на позначення віртуального простору сну в художньому стилі сучасної української літературної мови, специфічні саме для цих номінацій; досліджено семантичні процеси метафоризації в номінаціях просторових об’єктів оніричної віртуальності на прикладах із художніх українськомовних текстів; виявлено специфіку основних напрямків метафоризації в цій лексиці, семантика якої залежить від характеру твору і художнього задуму, мети та стилю автора: зв’язок з українською традиційною народною культурою та національними архетипами, символікою може бути більш виражений або лише частково (паралельно з художніми переосмисленнями) чи й зовсім відсутній (на користь художності); встановлено продуктивність метафори як виду семантичної деривації в цьому виді локусів, окреслено перспективи подальшого вивчення семантичних процесів цієї групи слів в українській семасіології. The problem of studying the loci of irreality (nominations for the designation of place and space) is a hotly discussed issue in modern linguistics. However, few investigations have focused on highlighting the problem of the dream virtual space actualization in modern Ukrainian literary language. The lexicographic sources of the Ukrainian language and artistic texts served as the basis for the analysis. The study used the method of contextual analysis to determine the semantic structure of loci to describe the virtual space of sleep; a comparative analysis for the establishment of differential characteristics of productive nominations and a method of sem analysis for the determination of an integral (archetypal) sem. The article clarifies and analyzes the causes of metaphoric nature and diversity of the specific lexemes to designate the virtual space of sleep in the belle-letters style of the contemporary Ukrainian literary language. In the focus of the study are the semantic processes of metaphorization in the nominations of spatial objects of sleep virtuality on the examples from the artistic Ukrainian language texts. The research of these nominations in the artistic texts testifies the high efficiency of the semantic derivation. The emphasis is laid on the specificity of the main directions of metaphorization in this vocabulary stratum, the semantics of which depends on the content of the work, the artistic design or the purpose and style of the author. Relationship with the traditional Ukrainian folk culture and national archetypes and symbols can be more pronounced or only partial (in parallel with the artistic rethinking) or completely absent (in favor of the artistic vividness). The key findings of this study elucidate productivity of the metaphor as a form of semantic derivation in this type of locus and advocate further research of the semantic processes of this group of words in the Ukrainian semasiology. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16286 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16285 Назва: Теоретичний аспект вивчення складносурядних речень та анормативи в їх конструюванні Автори: Кузьмич, Оксана; Kuzmich, Oksana Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано загальнотеоретичні питання, пов’язані зі статусом складносурядних речень, аспектами вивчення, розмежуванням структурно- семантичних типів, особливостями дефініцій, випадками синкретизму; простежено причини появи синтаксичних анормативів у сфері паратаксису; систематизовано різнотипні синтаксичні помилки, що трапляються в усному та писемному мовленні носіїв української мови; запропоновано відредаговані варіанти реченнєвих одиниць; окреслено перспективи досліджень складносурядних речень. An important place in the construction of oral and written statements is occupied by the compound sentences – one of the oldest structural- semantic language formations in the complex sentence system. The role of conjunctions in this type of sentences is important both in speech and in writing. They provide the cohesion between the parts of the text and allow us to construct long sentences. The article analyzes the general theoretical issues related to the aspects of studying, the delimitation of structural-semantic types compound sentences in constructions with the semantic conjunctions, which, depending on the context, can express different meanings or combine several meanings simultaneously. The estension of the subordinating conjunctions range, the delimitation of compound sentences and simple sentences with homogeneous parts of the sentences (predicates) are of particular interest for this study. The study highlights the issues of the delimitation of compound, complex and asyndetic clauses, specific approaches to the definitions in parataxis. The practical importance of the study of compound sentences is obvious owing to the exact, relevant and the convincing for each particular situation of communication definition of the functions of the syntactical units under consideration. The most common mistakes revealed in the oral and written speech of the Ukrainian language native speakers are systematized. First of all, it concerns the peculiarities of the syntactical structures components and these components arrangement, logical connections between the components, an appropriate use of the punctuation marks, the connective elements and their usage, coordination of the verb- predicates forms, stylistic appropriateness, etc. The edited versions of the sentence units are suggested. In the course of the study we came to the conclusion that today linguists are not unanimous about the status of compound sentences, their structural-semantic types and the means of connecting the structure components. Far from being an exhaustive analysis of the syntactic abnormalities has shown a high degree of their predominance in the compound sentence. We advocate further research on the linguistic-stylistic aspect of the compound sentences, analysis of the detected abnormalities in terms of their perception by the recipients and determination of the degree of «abnormality». Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16285 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16284 Назва: Актуалізація південнопідляської говірки у творах Степана Сидорука Автори: Громик, Юрій; Яворський, Андрій; Hromyk, Yurii; Yavorskyi, Andrii Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано особливості місцевої української говірки на матеріалі творів поета з Південного Підляшшя (Польща) Степана Сидорука, зокрема прокоментовано специфіку рефлексації давніх голосних, відмінності у вживанні приголосних, простежено специфіку формотворення іменників, прикметників, дієслів, айменників, виявлено лексичні діалектизми. З’ясовано специфіку використання автором діалектних елементів. The issue of literary and dialectal languages interaction is a topical problem of theoretical and practical importance in modern linguistics. One of its aspects is the use of dialects in the artistic texts that influence the dynamics of style and general literary norms through the aesthetic function of the language. The elucidation of the individual author's specifics of presenting the communicative elements in the artistic texts contributes to creating a complete picture of the tendencies in dialectal- literary interaction in general and the modern trends in the development of language and literature in particular. The interest of the writers of Podlasie (Republic of Poland) to the folk language clearly manifested itself in the 80s of the twentieth century. The young poets, the bearers of the Ukrainian dialects, having realized their distinctiveness from the Poles and Bielorussians, began to seek self-expression in the artistic word, actualizing the features of the local speech in their texts. Stepan Sydoruk supported the trend of creating literary works in Ukrainian using dialectal elements. The source of the research are the poetic and prose texts from the collection of Stepan Sydoruk «All the Cranes are Assembling». The purpose of the study is to trace multilevel features of the South Podlasie Ukrainian dialect in the works of Stepan Sydoruk. The analyzed texts convincingly testified that S. Sydoruk, writing his works predominantly in the Ukrainian literary language, reproduces various levels of the Podlasie dialect peculiarities with varying degrees of frequency and sequence. At the phonetic level, he is disposed to preserve the specificity of reflexion of the ancient and positional variants of modern vowel phonemes, differences in consonant phonemes loading, combinatorial sound changes. At the morphological level, the most prominent dialect phenomena are those connected with the peculiarities of the substitution of the nominal parts of language and verbs. The features of the morphemic composition of adverbs are also in the focus of the study. S. Sydoruk also used a lot of dialectal tokens, but unfortunately, did not explain their meaning, which complicates the perception of the texts by an unprepared reader. The study seeks to reveal the most accurate reproduction of all the features of the dialect and argues that it is hardly possible at all. However, the use of the Podlyasie dialect elements is undoubtedly the stylistic device that allows to reproduce the language specifics of the region and, moreover, they create an effect of a subjective narrative. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16284 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16283 Назва: Лінгвософія часопростору в мовній картині світу Є. Пашковського Автори: Голоюх, Лариса; Goloyukh, Larysa Короткий огляд (реферат): У статті обґрунтовано поняття мовна картина світу в контексті лінгвістичних досліджень, подано лінгвостилістичні параметри мовних образів часу і простору в художніх текстах Є. Пашковського. Доведено, що лінгвософія (світосприймання і світовідтворення) письменника тісно пов’язана з концептами часу і простору. Висвітлено лінгвостилістичні характеристики образних назв України, у тому числі авторських новотворів; простежено образні засоби формування лексико-семантичного поля час. Встановлено текстові конотації ключових лексем – мовних знаків часу і простору. The article is devoted to the notion of the linguistic picture of the world in the aspect of the linguistic stylistics. The linguistic picture of the world is the embodiment of the linguistic consciousness of the person, his/her intellectual, moral, and national features. The notion of linguistic image of the world expresses the specificity of human existence, its interconnection with the world. In view of this, we can argue that the linguistic world image reflects the lingvosophy of humans - the way of verbalization of reality in their linguistic consciousness. E. Pashkovsky’s lingvosophy is based on strong links with the history of the Ukrainian people, linguistic and national traditions. The key words of the writer's literary texts are the concepts of time and space. The lexico-semantic field is characterized predominantly by individual authored lexemes, semantics of which reflects tragic, immoral and hopeless senses. Occasional names are related to the tragic event of Ukraine – the Chernobyl tragedy. Expressive epithets of the time image verbalize the moral degradation of the individual and the entire Ukrainian nation in the post-Soviet era. E. Pashkovsky’s lingvosophy highlights universal human problems, the global history of mankind. This led to the actualization of the image of the world, the interaction of the concepts of time and space. The lexico-semantic field of the space contains images of Ukraine, Chernobyl, steppe, homeland, land, city, village. The figurative paradigm of the notion land verbalizes the actual spatial concept – the territory, the place of residence of a person, as well as the linguistic manifestation of the inner senses. The verbal embodiment of the philosophy of the national idea in the writer's texts is reflected in the artistic opposition of the city (town) – village as a linguistic sign of the negative and positive space of human presence. Linguistic style of expressing semantics of the space is connected with the writer’s nationalistic lingvosophy. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16283 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16282 Назва: Назви художніх творів та заголовки як перекладацька проблема (на матеріалах англомовної художньої літератури в перекладах українською) Автори: Воробйова, Тетяна; Смалько, Людмила; Vorobiova, Tetiana; Smalko, Liudmyla Короткий огляд (реферат): Предметом наукового дослідження у статті є креативні перекладацькі стратегії в перекладах назв художніх творів і заголовків. У центрі уваги взаємозв’язок таких аспектів, як креативність, свобода і правильність перекладу у процесі передачі конотативної і національно-культурної семантики заголовка. Детально проаналізовані сучасні наукові студії в галузі вітчизняного і зарубіжного перекладознавства. Дослідження здійснено на матеріалі англомовної художньої літератури в перекладах українською. The article highlights the problems of the creative approach to translation activities. In this study, translation is considered both as a process and as a product or result of the creative translation. The emphasis is laid on the contemporary research in the field of psycholinguistics and the theory of translation, which laid the foundations for the new approaches to the interpretation of the translation process, problems of free translation and creativity. The author substantiates the essence of key concepts and provisions concerning the research problem: creativity, creativity and freedom of translation, fidelity of translation, neologism, title of the book, concept of reproduction in translation. The subleties of free translation and translational creativity are considered on the examples of the translation peculiarities of the English authors’ book titles translated into Ukrainian and neologisms. It is proved that freedom in the choice of linguistic and stylistic means of the target language in translation contributes to the formation and development of translation creativity and helps a translator to achieve faithfulness in transferring concepts of the source language. The article suggests directions of further scientific research concerning the creativity of translation activities, including the degree of freedom and creativity in the translation of fantasy children’s literature, translation as a re-creative activity, plurality of translation as an implementation of the creative potential of the translator. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16282 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16281 Назва: З історії термінології лінгвостилістики, або Читаймо Ю. Шевельова Автори: Бибик, Світлана; Bybyk, Svitlana Короткий огляд (реферат): У статті систематизовано та проаналізовано творчий доробок Ю. Шевельова в галузі лінгвостилістики та лінгвопоетики. Простежено наскрізні теоретичні і практичні питання, пов’язані з виробленням методологічного інструментарію української лінгвостилістики від періоду її оформлення як окремої галузі мовознавства (зокрема, від 40-х років ХХ ст.). Відзначено актуальні стильові категорії, на які спирався дослідник мови і стилю українських письменників кінця ХVIII – початку ХХ століття. Підкреслено перевагу загальнофілологічної методології Шевельова у вивченні художніх творів, урахування ним інтегративних підходів до аналізу конкретних текстів, які полягають у синтезуванні літературно-критичного, лінгвостилістичного та мистецтвознавчого аспектів аналізу. Yuriy Sheveliov (Sherekh) is a well-known linguist. He is a specialist in the history of language, the history of the Ukrainian literary language, phonology, historical morphology, lexicology, grammar, sociolinguistics, linguistic stylistics. Linguistic poetics is of particular interest for the scholar. Such a wide range of interests did not understate the scientific prudence and profundity of his thoughts in each of the mentioned branches of linguistics. The scholar with his broad erudition has possessed a prominent place in the history of linguistics, both theoretical and practical. The purpose of the research is to analyze the works of Y. Sheveliov related to the study of the Ukrainian literature, texts of poetry and prose; to trace the genesis of the Ukrainian linguistic stylistics as a science since the 30s and 40s of the 20th century and to verify the peculiarities of the methods and techniques of the integrative approach to the analysis of the specific individual-author writing practices, to identify (to specify) the terminological apparatus of the research. The article focuses on the theoretical conceptions of Yu. Sheveliov in the field of linguistic stylistics and linguistic poetics and analyzes his contribution to the development of this branch. The key theoretical and practical issues related to the development of the methodological tools of the Ukrainian linguistic stylistics since the period of its formation as a separate branch of linguistics (in particular since the 40s of the twentieth century) are highlighted. The author lays emphasis on those style categories on which the research of the language and style of the Ukrainian writers of the late 18th–early 20th century was focused. The study elucidates the advantages of Shevelev’s general philological methodology in the study of literary works and the integrative approach appropriateness to the analysis of the specific texts. Shevelev’s approach involves the synthesis of literary-critical, linguistic and artistic aspects of the analysis. Scrupulous reading of the scientific works by Y. Shevelov gives grounds to argue that, on the one hand, he preserved the foundations of the Ukrainian linguistic stylistics at the beginning of the twentieth century, developed and extended its applicability to the study of a wider range of texts than the official Soviet ideology “allowed”, significantly complete the series of “Linguistic portraits” of outstanding participants in the historical-linguistic process in Ukraine, and, on the other hand, he has significantly deepened content of both the established linguistic-style categories and the integrative principles of the Ukrainian literature. The key findings of the study provide further prospects for the investigation of the scientific works of Y. Sheveliov in the field of philology, in particular the study of his terminology apparatus with a focus on his understanding of certain concepts and categories in the historiography of linguistics. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16281 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16280 Назва: Лексико-семантичні та граматичні особливості порівнянь у повісті Володимира Лиса «Соло для Соломії» Автори: Тиха, Лариса; Tykha, Larysa Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано роль порівнянь в індивідуально-авторській картині світу Володимира Лиса. Зокрема, охарактеризовано лексичне наповнення порівняльних конструкцій, визначено семантику ключових слів, які формують художн образи. Вказано, що основою порівнянь є, як правило, лексеми на позначення різних характеристик людини: зовнішність, внутрішній світ, психологічні особливості тощо. Крім того, основою порівнянь виступають слова на позначення предметів та об’єктів навколишньої дійсності, тварин, рослин. Що стосується будови порівняльних конструкцій, то це і прості порівняння, і складні структури. Comparisons, like metaphors and metonyms in the artistic text, add expressiveness and vividness to portraying people, their feelings and the surrounding world. It is one of the most important stylistic tropes, and Volodymyr Lys actively uses this classical figurative language device. It is the comparison that helps the writer to create a specific language picture of the world which represents his idiolect. It is worth mentioning that the creativity of V. Lys, in general, manifests his tendency to create complex artistic images using associations. The majority of the comparative structures are anthropocentric by their nature, that is, in the focus is a personality with the individual distinguishing features, own inner world, communication specifics, relations with nature and surrounding realities. Volodymyr Lys, as a gifted master of a word, creates comparative images on the basis of contrast and does it in his own original way. Most of the comparisons are structures created on a national or traditional basis. Despite this, such comparative constructions in the novel of V. Lys sound in a new way, revealing unique multi-faceted world of the epoch. With their help, the author transmits the entire palette of the relationships between people, their tastes, preferences, attitudes to the world around them, the realities, the new things that appeared in their lives. The central images in V.Lys’ works are the Polishuks and their everyday life. Creating comparisons, the author makes use of the local transformed phraseologisms. However, they are transformed so masterfully that, without losing their essence, they sound in a new way, express the individual speech of the characters, depict their appearance and describe the situation. As to the grammatical features of the comparisons in the prose of V. Lys, both simple and complex structures are masterfully woven into the body of the text, but complex and scattered structures prevail and are of special interest for researchers. Due to their specific structure, they can convey complex feelings, emotional states and attitudes to certain realities of life. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16280 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16279 Назва: Мовний вияв мовчання й тиші в «Лісовій пісні» Лесі Українки Автори: Романюк, Людмила; Romaniuk, Liudmyla Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто мовчання як невербальний засіб комунікації; окреслено особливості вияву мовчання в драматичному тексті, враховуючи багатоаспектність цього феномену; встановлено особливості вияву «мовчання природи» В «Лісовій пісні Лесі Українки; досліджено опорні лексеми на позначення мовчання й тиші; проаналізовано взаємозв’язок мовчання й тиші у драмі-феєрії; простежено специфіку їхнього мовного відображення у творі; визначено комунікативні передумови мовчання з’ясовано різні емоційні стани героїв, що супроводжуються мовчанням; виявлено специфіку зв’язків мовчання з мовленням. The article considers the concept of silence as a non-verbal means of communication, focusing on the peculiarities of silence revelation in the dramatic text and accounting for the multidimensional nature of this phenomenon. The basic lexemes range of the concept of silence in Lesia Ukrainka's drama-fairy tale Forest Song is in the focus of the research. The study elucidates the linguistic reflection specifics of this concept in the drama and determines the communicative preconditions of it, the semantic structure and the stylistic functions of the lexemes expressing the state of muteness or silence. To convey the notion of silence in drama “Forest Song” Lesia Ukrainka uses the following grammatical classes of lexemes: nouns (silence, in silence, pause, stillness, muteness); adverbs (silently, keeping silent); verbs in the present simple tense (keeps silence, contemplates, interrupts, ponds, calms down, etc.). The lexemes denoting silence are attributed by adjectives that semantically specify them: short silence, long silence. Voicelessness is also rendered by kinesics components. For example: shrug, turn away, and so on. The peculiarity of manifestation of silence in the dramatic text is, first of all, the fact that it is actualized not only in replicas of actors but also in the author's remarks. The study has revealed that the phenomenon of silence is closely related to the features of emotional stress. Lesia Ukrainka's characters are experiencing different emotional states accompanied by silence. Nature in the “Forest Song” is personified. It lives in the symbolic images of the play. They are primarily the subjects of fauna and flora. Lesya Ukrainka’s “Silence of Nature” renders silence as stillness with the help of verbs sleeps, calms down, dies; adverbs: quieter, silently, quietly. The writer semantically expands the descriptive patterns of «silence» with such tokens: complete silence, completely calm, completely silent, deep northern silence. Lexical elements that spell out the absence of verbal communication convey different emotional states of heroes. Nonverbal communication means in Lesia Ukrainka's drama fall into the category of frequent elements with distinct compositional and semantic loading. Mon, 01 Jan 2018 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16279 2018-01-01T00:00:00Z