https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16137 Sun, 12 Apr 2026 12:25:53 GMT 2026-04-12T12:25:53Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16660 Назва: Динаміка релігійної включеності населення європейських країн Автори: Сальнікова, Світлана Анатоліївна; Сальникова, Светлана Анатольевна; Salnikova, Svitlana A.; Варійчук, Віталій; Variichuk, Vitalii; Варийчук, Виталий Короткий огляд (реферат): Попри загальну тенденцію до секуляризації в сучасному світі, інститут релігії відіграє важливу роль у соціальному та держав-ницькому розвитку суспільства. Послуговуючись даними європейського соціального дослідження (2008–2016) і методикою вимірювання релігійної включеності (С. Сальнікова), яка ґрунтується на релевантних показниках релі-гійності (Дж. Біллет), автори здійснили аналіз рівня та характеру релігійності низки європейських країн. Рівень релігійності є показ-ником суб‟єктивної інституційної належності; під характером релі-гійності розуміємо розподіл змінної «релігійна включеність», яка поділяється на когорти тих, хто належить до основного, модального й маргінального типів релігійної включеності (це тип воцерковленої релігійності), культурного типу (це релігійно-культурна ідентифікація) та неоцерковлених у 1- й 2-му поколіннях. Виявлено, що динаміка інституційної релігійності характерна більшості країн, а у випадку її відсутності динамічними є процеси, пов‟язані з характером релігійності. Виняток становить Польща. Незалежно від загального рівня релігійності, аналіз даних щодо 15 країн Європи виявляє такі тенденції релігійних змін, як стабільність (Польща, Франція, Бельгія, Естонія, Чехія), посилення інституційної релігійності (Німеччина, Словенія, Швеція) або її маргіналізація чи посилення секулярних впливів (Португалія, Іспанія, Швейцарія, Ні-дерланди, Угорщина, Фінляндія, Норвегія). Зниження рівня релі-гійності в багатьох країнах відбувається за рахунок збільшення когорти неоцерковлених в 1-му та/або 2-му поколіннях. Despite the general tendency towards secularization in the modern world, the institute of religion still has an important role in the social and state development of society. Using the data of the European Social Survey (2008–2016) and the methodic for measuring religious involvement (S. Salnikova), which is based on relevant indicators of religiosity (J. Billiet), the authors analyzed the level and character of religiosity in a number of European countries. The level of religiosity is an indicator of subjective institutional belonging to particular religion or denomination; under the character of religiosity, we mean the division of the variable religious involvement, which is divided into the cohort of those belonging to the main, modal and marginal types of religious involvement (these are types of in-church religious belonging), cultural type (this is a religious and cultural identification), and non-church types (in the 1st and 2nd generation). It is revealed that the dynamics of institutional religiosity is characteristic of most countries, and in case of its absence, processes related to the character of religiosity are dynamic. Exception is Poland. Regardless of the general level of religiosity, the analysis of data in 15 European countries reveals such tendencies in religious changes as stability (Poland, France, Belgium, Estonia, Czech Republic), strengthening of institutional religiosity (Germany, Slovenia, Sweden) or its marginalization or strengthening of secular influences (Portugal , Spain, Switzerland, the Netherlands, Hungary, Finland, Norway). Reducing the level of religiosity in many countries is due to an increase in the non-church cohorts in the 1st and / or 2nd generations. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16660 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16659 Назва: Соціокультурні чинники споживання лікарських засобів у крос-національному та внутрішньоукраїнському вимірах Автори: Князьков, Станіслав; Knyazkov, Stanislav; Князьков, Станислав Короткий огляд (реферат): Розглянуто соціокультурні чинники споживання лікарських засобів які стосуються пацієнта та медпрацівника. Проаналізовано релевантний науковий дискурс і досвід емпіричних досліджень, здійснених, зокрема, із використання інструментарію дослідження цінностей Р. Інглегарт, Г. Хофстеде, Ш. Шварц, Г. Айзенка й ін. На підставі вторинного аналізу баз даних дослідження «Eurobarometer» розкрито особливості споживання лікарських засобів насленням країн ЄС та України. З‟ясовано, що існують значимі кореляції поміж соціально-економічними, інституційними й соціокультурними показниками, що характеризують якість життя в досліджених суспільствах і практиками (не)належного споживання лікарських засобів. Виявлені результати вказують на соціальну (соціокультурну, інституційну та економічну) укоріненість практик споживання лікарських засобів. Доведено, що найбільш адекватною теоретико-методологічною «рамкою» для пояснення виявлених результатів є неоінституціоналізм, який звертає увагу дослідників на соціальні передумови успішності управлінських інновацій. У процесі реформування сектору охорони здоров‟я та інституту фармації, зокрема в сучасному українському суспільстві, зростає актуальність такого дослідження потенціалу заходів із реформування й труднощів на їхньому шляху. Socio-cultural factors of consumption of medicines concerning the patient and the medical staff are considered. Author analyzes the relevant scientific discourse and the experience of empirical research carried out, in particular, with the use of tools for social values study, proposed by of R. Inglegart, G. Hofstede, S. Schwartz, G. Eisenck, and others. On the basis of the secondary analysis of databases of the Eurobarometer survey, the peculiarities of drug consumption in the EU and Ukraine are analyzed. It is found that there are significant correlations between socio-economic, institutional and socio-cultural indicators that characterize the quality of life in EU societies as well as in Ukrainian and practices of the drugs consumption. The revealed results point to the social (socio-cultural, institutional and economic) embeddedness of drug use practices. It turns out that the most adequate theoretical and methodological «framework» to explain these findings is neo-institutionalism, which draws the attention of researchers to the social preconditions for the success of managerial innovations. In the process of reforming the health sector, and the pharmaceutical institute in particular, in today's Ukrainian society, the relevance of such a study is increasing the potential of government reform programs. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16659 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16658 Назва: Роль позакультових практик християнських церков у соціокультурному середовищі міст Автори: Глинська, Людмила; Glinskaya, Lyudmila; Глинская, Людмила; Манойленко, Дар’я; Manoylenko, Darya; Манойленко, Дарья Короткий огляд (реферат): У статті виконано аналіз особливостей позакультової діяльності християнських церков та їх ролі в суспільному житті взагалі й в окремому місті Мелітополі Запорізької області зокрема. Стверджується, що останнім часом спостерігаємо посилення впливу церкви на суспільне життя міста як осередку миру та злагоди. З‟ясовано, що християнські церкви виступають стабілізаційним чинником життя громади. Позакультові практики стають також потужним засобом оновлення церкви, зміцнення її позицій у суспільстві й сприяють формуванню нових і закріпленню старих зв‟язків. Досліджено та встановлено, що суспільну діяльність християнських церков спрямовано на участь у міських заходах, на волонтерську діяльність, співпрацю з національно-культурними товариствам, участь у міських і соціально-мистецьких форумах, спільних засіданнях із громадськими організаціями міста, участь у державних та міських святах, науково-практичних конференціях, організацію допомоги малозабезпеченим, вимушеним переселенцям і військовим. The article analyzes peculiarities of noncultural practices of Christian churches and their role and significance in the life of both society as a whole and in a particular city. The study of extracurricular activity becomes of special significance, as it serves to form a favorable socio-psychological climate in society and inter-confessional interaction. Today, the Church seeks to take an active part in social processes. The right to confine itself to cult practices as an instrument of influence on people is insufficient. It is precocity practice that can become a powerful means of renewal of the church, strengthening its positions in society, and will contribute to the formation of new social ties. In order to clarify the peculiarities of the civic orientation of the extracurricular activities of Christian churches, in February 2018, a sociological study was conducted in the city of Melitopol, Zaporizhzhia oblast. The sample consisted of 520 young people in the city. The results of the study showed that 54.4% of young people consider themselves believers. Speaking about the influence of extracurricular practices on the young person, our respondents indicated that they allow themselves to develop, develop, and become an active member of the community. The main reasons for the spread of extracurricular practices, in the opinion of the youth we surveyed, is primarily the desire of the church to carry out charitable and missionary activities, as well as the desire to unite people with common interests who are interested in such activities. The main areas of developing noncultorial practices include youth cultural and educational measures, prevention of harmful habits, assistance, material and moral support to various groups of the population, organization of leisure for children and youth, etc. The development of extracurricular practices suggests that today's church is not a closed system; it is open to the changes taking place in modern Ukrainian society. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16658 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16657 Назва: Фактори задоволеності студентів навчальним процесом (на прикладі дослідження студентів КНУ) Автори: Сидоров, Микола; Sydorov, Mykola; Сидоров, Николай; Довбня, Вікторія; Dovbnya, Victoriia; Довбня, Виктория Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто пізнавальні можливості факторіального дизайну під час дослідження факторів, що впливають на задоволеність студентів навчальним процесом. Основну увагу зосереджено на інтерпретації терміна «навчальний процес» (у тому числі на підставі результатів фокус-групових інтерв’ю) та операціоналізації поняття «задоволеність навчальним процесом»; методичних і методологічних особливостях застосування факторіального дизайну для дослідження обраної тематики та обґрунтуванні доцільності використання методу для вивчення задоволеності навчальним процесом. Також у статті відображено результати дослідження факторів, що впливають на задоволеність студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка навчальним процесом. The article discusses the cognitive capabilities of factorial design in the study of factors affecting student satisfaction with the learning process. The main focus is on the interpretation of the concept of «learning process» (including based on the results of focus group interviews) and operationalization of the concept of «satisfaction with the learning process», methodological and methodological features of using factorial design to study the chosen subject and justify the feasibility of using the method to study satisfaction learning process. Summarizing the factors and available theoretical work on the given problem in the course of focus group studies, we have allocated such measurements and their levels for the formation of vignettes (preliminary divided into objective and subjective ones). That is, the total space of vignettes consists of various 2048 experimental situations of the block «objective factors» (1–10), and 243 experimental situations in the case of block analysis «subjective factors» (11–15). As a result of the study, it was found that, in general, among the objective factors, the level of teachers' qualifications and the comprehensibility of teaching materials, the sufficiency of technical equipment are most affected by the educational process. Among the subjective factors, the students' satisfaction with the educational process is most influenced by the relationships in the group, the mutual understanding with the teachers and the level of mutual support among the group members. To find out the most significant factors by obtained ranks, the final score («score») was calculated for each of the factors. Correspondingly, to obtain orderly ranks Borda count was used. The most important factors identified as a result of ranking are: content of teaching subjects, qualifications of teachers and the complexity of academic disciplines. The less important factors in this case were the prestige of universities, the availability of free faculties in universities and the development of cultural events. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16657 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16656 Назва: Агентно-орієнтоване моделювання та соціологія: точки перетину Автори: Москотіна, Руслана; Moskotina, Ruslana; Москотина, Руслана Короткий огляд (реферат): У статті здійснено загальну характеристику агентно-орієнтованого підходу як такого, що потенційно міг би використовуватись у соціології. Він виник завдяки теорії клітинних автоматів та теоретико-ігровому підходу. Показано, що агентне моделювання дає змогу поєднати мікро- й макрорівень аналізу, при цьому не зводячи явища та процеси макрорівня до сукупності дій і взаємодій на мікрорівні. Цей вид моделювання передбачає проведення своєрідного експерименту з моделлю: задавши характеристики агентів та середовища їх перебування, правила дій і взаємодій агентів одне з одним та із середовищем, можемо спостерігати, до яких наслідків на макрорівні це призведе. Агентно-орієнтоване моделювання є сенс застосовувати в соціологічному дослідженні тоді, коли потрібно надати теоретичне пояснення соціальним явищам чи процесам або ж коли потрібно спрогнозувати їх. This article talks about the agent-based modeling as a relatively new approach. This approach based on the ideas of the theory of cellular automata and the game theoretical approach. The agent-based modeling helps us to link micro-level of analysis and macro-level of analysis; moreover, we cannot reduce macro-level phenomena to the set of actions and interactions at the micro-level. Agent-based modeling is a type of simulation which involves conducting an experiment with the model. The agent-based model consists of three components: agents, environment and rules. By setting the characteristics of the agents and their environment and by setting the rules of agents’ actions and interactions we can observe the effects on the macro-level of analysis. Agent-based modeling can be used at least in two cases: when we want to provide a theoretical explanation of social phenomena or when we need to predict this phenomena. But before using agent-based modeling we need to think about the desired level of empirical realism of the model. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16656 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16655 Назва: Електронізація соціальних комунікацій у сучасному українському суспільстві: мережеві підходи Автори: Zhovnir, Alina; Жовнір, Аліна; Жовнир, Алина Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено ключові зміни, які торкнулися системи соціальних комунікацій у сучасному українському суспільстві. Наголошено на популяризації глобальних тенденцій інформатизації, віртуалізації та технологізації комунікативного простору. У статті розглянуто головні наслідки, які сьогодні ми можемо спостерігати у зв’язку з поширенням й активним упровадженням інформаційно-комунікативних технологій у повсякденність: питання інтеграції, поляризації, маніпуляції тощо. У статті представлено мережеву концепцію Н. Крістакіс, який пропонує розглядати сучасне суспільство та комунікативні процеси як соціальну мережу, яка існує та функціонує за допомогою певних законів. Його підхід може бути цікавим із погляду теоретизу-вання сучасної системи соціальних інтеракцій. Американський дослід-ник аналізує форми, умови, наслідки організації соціальних взаємодій і зв’язків, наводить приклади формування та характеристики сучасних соціальних мереж. У статті наведено потенційні ризики й загрози, які зумовлені стрімкими темпами технологічного розвитку та повсюдної інформатизації. The article highlights the key changes that deal with the system of social communications in modern Ukrainian society. The article notes the global trends popularization of informatization, virtualization and technologization of the communicative space. The article describes the main consequences that we can observe today in connection with the spread and active implementation of information and communication technologies in everyday life: issues of integration, polarization, manipulation, etc. The article presents the N. Kristakis network concept, which proposes to consider modern society and communication processes as a social network that exists and functions using certain laws. His approach may be interesting from the point of view of theorizing of the modern system of social interactions. The American researcher analyzes the forms, conditions, consequences of the social interactions and connections organization, gives examples of the formation and characteristics of modern social networks. The article presents the potential risks and threats that are caused by the rapid pace of technological development and widespread informatization. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16655 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16654 Назва: Social Changes and «Points of no Return»: an Attempt to Conceptualize Автори: Yashkina, Daria; Яшкіна, Дар’я; Яшкина, Дарья Короткий огляд (реферат): The modern world is characterized by fluidity, changeability, and unpredictability. In particular, social life is full of events that often inspire fear, affect and have unpredictable social effects. Almost every community faces such events: economic crises, political revolutions, environmental disasters, terrorist acts, and so on. Modern sociology pays much attention to the individual consequences and causes of such events, but in practice, a deep global change is remaining uncovered. The value of the presented work consists in an attempt to conceptualize the points of noreturn, in order to introduce the possibility of analyzing such driven events and to find the connection betweenthe points of no return and value changes. As the main result of the study, the author's definition of the points of noreturn was deduced. Сучасний світ характеризується плинністю, змінюваністю та непередбаченістю. Зокрема, соціальне життя насичене подіями, що часто вселяють страх, вражають і мають непередбачуваний соціальний ефект. Сучасна соціологія приділяє багато уваги окремим наслідкам та причинам таких подій, але практично в тіні залишаються глобальні глибинні зміни. У роботі здійснено спробу концептуалізації точок неповернення задля впровадження можливості аналізу сукупності таких наведених подій і пошуку зв’язку між точками неповернення та ціннісними змінами. Як результат дослідження, виведено авторську дефініцію точки неповернення. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16654 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16653 Назва: Соціальні ризики реформи децентралізації Автори: Zelenkevich, Liana; Зеленкевич, Ліана; Зеленкевич, Лиана Короткий огляд (реферат): У роботі розкрито проблематику визначення соціальних ризиків, які наявні в процесі реформи децентралізації. Актуальність такого дослідження зумовлена необхідністю передбачення соціальних ризиків від створення ОТГ, проведення секторальної децентралізації тощо, аби запобігти або пом’якшити можливих негативних наслідків від їх реалізації. Представлено авторське поняття соціальних ризиків децентралізації як ситуацій, викликаних реформою децентралізації, які загрожують соціальному добробуту, соціальному самопочуттю, існуванню й подальшому розвитку сільської громади та впливають на суспільство загалом. Спираючись на результати соціологічного дослідження, проведеного LLC «MLS group», дані офіційного моніторингу децентралізації й інші матеріали, ми зробили висновок про можливість виокремлення таких соціальних ризиків децентралізації, як ризик надмірної концентрації землі в приватній власності владних осіб або аграрних бізнесменів; ризик порушення земельних прав простих селян; ризик виникнення невдоволення селян об’єднанням у спільну громаду та ін. In the paper, the present-day risks of decentralization reform are considered at the theoretical and empirical levels, which is carried out today for economic reasons, in order to create capable communities. The author argues that the decision of an economic nature, in the framework of decentralization, has social consequences, the risks of deteriorating social climate, and social mood of the population. The author's definition of the social risks of decentralization, which refers to situations or activities caused by the decentralization reform, which threaten social well-being, social well-being, the existence and further development of the rural community, and affect society as a whole. According to the author, such risks have four features of sociality: 1. in terms of content – it is a risk of violations of social well-being and well-being; 2. At risk – this is a risk to communities; 3. The origin of risk is the decentralization reform; 4. For social significance, it is important for the community and society as a whole. Based on the results of a sociological survey conducted by LLC «MLS group», official monitoring of decentralization and other materials, the author came to the conclusion that it is possible to distinguish the following social risks of decentralization: the risk of excessive concentration of land in private ownership of the authorities or agrarian oligarchs; etc. In addition to this, the creation of an UTC can become another means of exploiting the countryside city. There is a risk of neglect by the interests of non-centered communities. There are also risks of worsening social comfort for residents of non-central communities in connection with the closure of social infrastructure in small villages. The authorities propose the timely adoption of measures that would prevent the emergence of negative consequences of the implementation of reforms in the countryside. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16653 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16652 Назва: Трансформація суспільної свідомості як довгострокова причина революції Автори: Ідрісов, Бахтійор; Idrisov, Bahtiyar; Идрисов, Бахтиѐр Короткий огляд (реферат): Вивчення питань революції становлять безсумнівний науковий інтерес у контексті зміни суспільної свідомості і її впливу на швидкість соціальних процесів. Проведений порівняльний аналіз зарубіжних і вітчизняних соціологічних досліджень засвідчив, що наукові пояснення виникнення й розвитку революції відрізняються достатньою варіативністю. У дослідженні подано класифікацію найбільш визнаних теорій революції, складену за схожими причинами їх виникнення. Особливу увагу приділено біхеоверистським концепціям, у яких вивчаються питання масової психології й виокремлено умови зміни суспільної свідомості. Доведено, що основною причиною українських революцій є збереження революційної ситуації, викликаної періодичною трансформацією суспільної свідомості. Визначено, що періоди трансформації являють собою повторюваний взаємозв’язок ланок-фаз: «соціальна дезорієнтація – соціальна аномія – соціальний цинізм – соціальне безумство», – які характеризуються звуженням у часі. The study of revolution issues is of undoubted scientific interest in the context of changes in social consciousness and its influence on the speed of social processes. A comparative analysis of foreign and domestic sociological studies has shown that scientific explanations for the emergence and development of a revolution are quite variable, which is due to the personal vision of scientists in identifying factors and ranking the main causes. And, accordingly, depending on the ultimate goal of the research, the meaning of the concept itself acquires a negative or positive meaning. Therefore, in the course of work on this article, we presented a classification of the most recognized theories of revolution, compiled for similar reasons for their occurrence, and grouping was carried out according to similar signs and methods of study. Particular attention is paid to behavioral concepts in which questions of mass psychology are studied, and, accordingly, a set goal, we have highlighted the conditions for a change in social consciousness. The study proved that the main cause of Ukrainian revolutions is the preservation of the revolutionary situation caused by the periodic transformation of the public consciousness. Periods of transformation are a recurring interrelation of links-phases: «social disorientation – social anomie – social cynicism – social madness», each of which is a logical consequence and a continuation of the previous one, and is characterized by a narrowing in time. It should be noted that the article considers only the psychological aspect of the causes of revolutions – for a more detailed analysis it is necessary to consider such factors as the development of the state, which depends on the external conjuncture, the economic, political, military and cultural components. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16652 2019-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16651 Назва: Функции этнической культуры в эпоху «нового регионализма» (социально-философский анализ) Автори: Емельянова, Юлия Павловна; Ємельянова, Юлія Павлівна; Yemelianova, Yuliia Короткий огляд (реферат): Анализируются функции этнической культуры в эпоху завершения очередной волны глобализации и начала эпохи мультирегионализма или «нового регионализма». Национальные государства утрачивают ряд своих важных функций, в том числе социального гаранта и носителя общенациональной социальной перспективы. Обесценивание концепта нации приводит индивидов к актуализации фундаментальной формы солидарности – этнической. Генерализация концепта культуры в постнеклассической эпистемологии позволяет предложить авторское объяснение механизмов этнокультурной конвергенции и регионализации как глубинный этносоциокультурный процесс. Этническая культура показана генератором ритмов социальной динамики этносов, которые поддерживают ее главную функцию – формирование и сохранение индивидуально-личностной субъектности индивида-этнофора. The article considers and analyzes the phenomenon of ethnic culture in the modern social process. Sociology marks the end of another wave of globalization and the beginning of the formation of local resources, which are accompanied by significant social functions of modern states. The main social institutions are publicly accessible social prospects, etc. Inflation of system-forming functions leads to the fact that individuals actualize the fundamental form of solidarity – the ethnic solidarity. Two contradictory processes – the disintegration of nations as the leading social communities of the 20th century, and the activation of ethnic group consciousness – form new sociocultural constructs, analyzing which sociology announces the beginning of an era of multiregionalism or «new regionalism». In search of a theoretical explanation of the mechanisms of this process, the author refers to the concept of culture and related concepts such as «ethnic culture», «core culture», «ethno-sociocultural system», etc. The generalization of the concept of culture and post-non-classical epistemology allows us to explain the mechanisms of ethnocultural convergence and regionalization as a deep ethno-sociocultural process. This process presupposes the existence of a multitude of local ethno-cultural subjects, deprived of objectivity and legitimizing acts, but capable of narrowing or increasing their social influence. The generator of the rhythms of the social dynamics of ethnic groups is the ethnic culture, which has among its functions the main one – the function of forming the individual personality subjectivity of a person. Tue, 01 Jan 2019 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16651 2019-01-01T00:00:00Z