https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13848 Mon, 13 Apr 2026 22:09:26 GMT 2026-04-13T22:09:26Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16134 Назва: Поселенські відмінності в характері інституційної релігійності волинян Автори: Сальнікова, Світлана Анатоліївна; Salnikova, Svitlana Короткий огляд (реферат): Згідно з даними емпіричних досліджень, зокрема Лабораторії соціологічних досліджень СНУ імені Лесі Українки (2010, 2015), високий рівень релігійної й віросповідної самоідентифікації жителів Волинської області є відмінним для жителів міста Луцька та сільської місцевості (89 і 75 % відповідно), однаково (по 7 %) в обох випадках не змогли вказати конфесійної належності. Поселенські відмінності спостерігаємо в показниках частоти відвідування церкви й моління. «Лише у релігійні свята» та частіше церкву відвідує 83 % містян і 80 % селян; «один раз на тиждень» та частіше молиться 56 і 60 % відповідно. Сумарно тих, хто молиться щодня чи декілька разів на тиждень, однакова кількість серед обох порівнюваних груп населення, проте більше містян зазвичай молиться щодня (34 %), а селян – декілька разів на тиждень (25 %). Тих, хто ніколи цього не робить поза церквою, дуже мало. Тренди додаткових релігійних практик мають такі особливості: топовою практикою є проведення спільних обрядів у сім’ї, конкретизація практик допомоги призводить до зниження участі в них. Показник звернення до священика як лідера громади є найнижчим. Загалом сільське населення вирізняється більшою активністю щодо релігійних практик. Найважливішою для всіх жителів області є віра в Бога та цінність цієї віри; найменше вірять у безсмертя душі, особливо селяни. Вони також значно сильніше вірять у божественну причинність людських страждань у цьому світі, у фатальність долі, хоча першочерговоюпричиною в обох когортах уважають «злі вчинки людей». Загалом більшість жителів Волині, особливо сільської місцевості, тяжіють до традиційної релігії з підтриманням сімейної обрядовості. According to research data of the Sociological Group «Rating» (in cooperation with the SOCIS, and the Razumkov Center, and KIIS (2015)) and the Laboratory of Sociological Researches of the Lesya Ukrainka Eastern European National University (2010, 2015) a high level of the religious and confessional self-identification of residents of Volyn region was found. Thus, the inhabitants of the city of Lutsk have a higher level of religiosity than residents of rural areas (89 and 75 % respectively), while about 7% of the population in both types of location could not indicate a religious or church attendance. Besides the Ukrainian Orthodox Church of Kiev and Moscow Patriarchates, there are also Catholics, and Evangelists, and Baptists, and others in Volyn region. It is important that the other religions have a small share of believers, but they are historically formed and geographically cover the entire territory of the region. The frequency of the church visits and the prayers also have location differences. In particular, the category «only in religious holidays» is a Median and a Mode of the frequency of attending the church – in this way and more often 83 % of the city residents and 80 % of the villagers visit the church. The category «once a week» is a Median of the frequency of prayer both for the residents of Lutsk and for the villagers (56 and 60 % pray once a week and more often, respectively). The sum of those who pray daily and several times a week is the same among the two compared cohorts, but usually the city residents pray every day (the Mode is 34%), and villagers pray several times a week (the Mode is 25 %). Those who never pray outside the church have very little. Trends of the additional religious practices do not depend on the location of residence, and have the following features: the realization of family rituals is the top-practice, the specifying of the practice of helping leads to a decrease the participation in them. The rate of appeal to the priest as the leader of the community is the lowest. In general, the rural population is more active in religious practices. Faith in God and the value of this faith are the most important components of the «religious faith» for all the inhabitants of the region; they believe in the immortality of the soul least (among the villagers – 23 %, among the residents of Lutsk – 7 %). Parishioners believe that human actions are the cause of human suffering in this world (60 % of the villagers and 54% of the city residents strongly agree with this), and God's punishment for sin also (58 and 42 %, respectively), some believe in a particular destination or fate (50 and 25 %, respectively). Villagers believe in the divine causality of human suffering in this world, and in the fatalities of destiny much stronger. In general, the majority of Volyn residents, especially in rural location, tend to a traditional religion with a domination of family rituals. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16134 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16133 Назва: Самоорганізація волонтерських ініціатив під час подій на Майдані 2013–2014 рр. Автори: Прохорова, Анна; Prokhorova, Anna Короткий огляд (реферат): Ґрунтуючись на масиві з 400 глибинних інтерв’ю, отриманих у межах проектів «Майдан. Свідчення» та «Майдан. Медична допомога», досліджено процеси створення й функціонування самоорганізованих волонтерських ініціатив під час подій Майдану 2013–2014 рр. та виокремлено їхні структурні характеристики та особливості. Виявлено дві основні структурні характеристики самоорганізованих волонтерських ініціатив Майдану, що давали їм змогу діяти ефективно й швидко: горизонтальна структура утворення та функціональна спеціалізація її членів. Серед особливостей утворення й функціонування волонтерських ініціатив Майдану зазначено спонтанне та швидке створення в періоди загострення ситуації, виконання одних і тих самих функцій різними організаціями, активну комунікацію через Інтернет та соціальні мережі, наявність подібних статусних характеристик в ініціаторів організацій, залучення значних людських і матеріальних ресурсів до власної діяльності. The article studies the processes of development and functioning of self-organized volunteer initiatives during the events of the Maidan (2013–2014) and their structural characteristics and peculiarities relying on the pool of 400 in-depth interviews, gathered at the projects Maidan. Testimonies and Maidan. Medical source. It is shown that self-organization of the volunteer initiatives arose spontaneously and rapidly as a response to new emerging needs that appeared during the periods of aggravation of the situation. The two main structural characteristics of the self-organized volunteer initiatives of the Maidan that allowed them to act quickly and effectively were their horizontal character and functional specialization of their members. Different organizations of the Maidan performed the same functions, partly because of the complexity of coordination during the periods of intensive work, and partly in view of diversifying the risks. Another peculiarity of these initiatives consisted in active communication through the Internet and social networks both among activists and with all those who wished to help. Volunteer organizations of the Maidan were initiated by people of a certain type: young, educated, active, middle class. One more peculiarity of self-organized volunteer initiatives that have been analyzed, is that they managed to attract significant resources to their activities, both material and human. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16133 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16132 Назва: Пошуково-дослідницький проект «Ставлення українців до історичного минулого» в рамках якісної стратегії соціологічного дослідження Автори: Ліщук-Торчинська, Тетяна Петрівна; Lishchuk-Torchynska, Tetiana Короткий огляд (реферат): У статті на основі конкретного досвіду обґрунтовано перспективність використання проектної технології під час вивчення студентами-соціологами курсу «Якісні методи у соціологічних дослідженнях». Розглянуто теоретичні питання, методичні й організаційні аспекти проведених у рамках проекту досліджень. На основі біографічного та усно-історичного типів якісної стратегії дослідження за допомогою методів глибинного інтерв’ю й фокус-груп апробовано комплексний підхід до розгляду ставлення українців до історичного минулого. У межах цього проекту розкрито значення для фахової підготовки соціологів у вищій школі дидактичної та змістової складових частин польової роботи студентів. Суть першої з них полягає в поглибленні розуміння студентами дослідницького процесу за допомогою застосування теорії, методів і процедури дослідження в практиці польової роботи, відпрацюванні способів аналізу даних; у самоаналізі та самооцінці рівня фахової підготовки з курсу. Суть іншої – у залученні студентів до вивчення актуальної для українського суспільства теми розмислів над історичним минулим репрезентантів різних статусних груп. Під час участі в проекті студенти в рамках якісної стратегії соціологічного дослідження здобули досвід пошуково-дослідницької роботи включно з досвідом генерування й критики ідей, командної та індивідуальної роботи, досвідом взаємодії в «полі» з іншими. The article is based on concrete experience that substantiates the prospects of using the projective technology during the study «Qualitative Methods in Sociological Research» course by students of sociology department. The project was implemented during 2015/2016 and 2016/2017 academic years by students of sociology department of «Master» and «Specialist» degree of the Lesya Ukrainka Eastern European National University; the project was headed by the author of the article. The geography of the study has covered Volyn, Lviv, Rivne, Ternopil and Charkiv regions of Ukraine. The sample of the study consisted of representatives of various status groups: ordinary citizens aged 60 and older (in the narrative interview format), experts – representatives of the humanitarian intelligentsia aged from 35 to 60 years (in a semi-structured interview format) and of young intellectuals that are students (in focus group studies). The theoretical questions, methodological and organizational aspects of empirical researches that were carried out within the framework of the project are considered. On the basic of biographical type and type of oral history of qualitative research strategy within the help of methods of in-depth interviews and focus-groups an integrated approach to the study of the attitude of Ukrainians towards the historical past has been tested. Within the framework of this project, the significance for the professional preparation of sociologists in the high school of the didactic and content components of field work of students was revealed. The essence of the first of these components is to deep students’ understanding of the research process by applying the theory, methods of data analysis applying self-assessment of the level of the course professional training. The essence of another is in attracting students to the study of topics relevant to the Ukrainian society over the historical past of the representatives of various status groups. While participating in the project, with the framework of a qualitative sociological research strategy, students gained experience of search and research work, including the experience of generation and critics of ideas, teamwork and individual work, interaction in the field with the Others. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16132 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16131 Назва: Участь молоді в програмах волонтерства Європейського Союзу Автори: Корецька, Ольга Вікторівна; Koretska, Olga Короткий огляд (реферат): Вивчення участі молоді в Європейській волонтерській службі (частина програми «Erasmus +: Молодь у дії») ґрунтується на результатах онлайн-анкетування учасників 2016–2017 рр. Згідно з аналізом даних, більш активними учасниками є жінки, аніж чоловіки (61 і 39 % відповідно), молодь у віці 22–25 років (55 %). За соціальним статусом домінують студенти вищих навчальних закладів (37,3 %), штатні працівники (20 %), працівники на неповний робочий день (14,7 %) та стажери (10,7 %). Найчисельнішим є представництво волонтерів із Туреччини (22,7 %), України (10,7 %), Грузії (9,3 %) і Росії (9,3 %). Меншою мірою беруть участь у ЄВС волонтери з Португалії (6,7 %), Естонії (5,3 %), Іспанії (5,3 %) та ін. Існують статистично значущі відмінності в соціально-демографічній структурі волонтерів із різних країн. Основними джерелами інформації про програми міжнародного волонтерства та їхні можливості є друзі, знайомі, родичі й соціальні мережі, 33,3 та 29,3 % відповідно. Ключові чинниками участі в ЄВС – «прагнення здобути новий, специфічний досвід» (52 %) та «дослідити нові культури й способи життя» (50,6 %). Попри наявний попередній досвід участі (64 %), очікування від програми ЄВС виправдалися (80 %) й учасники лишилися задоволеними своєю діяльністю (88 %), а також висловили бажання (88 %) продовжити цю діяльність. Research of the experience of participation of youth in the European Volunteer Service (part of the «Erasmus +: Youth in Action» program) is based on the results of the online questionnaire among volunteers which took part in EVS in 2016–2017 years (N = 175; Δ ≤ 0,065; the reach of the respondents was 0,46; data collection is November 2017; the sample is representative of the gender). According to the analysis, women are more active participants than men (61 and 39 %). Also, the most active participants are young people under age 22–25 (55 %); among Ukrainian volunteers, this indicator is 87,5 %. Students of higher educational institutions (37,3 %), full-time employees (20 %), part-time (14,7 %) and trainees (10,7 %) are dominant in social status. The largest number of the volunteers is from Turkey (22,7 %), Ukraine (10,7 %), Georgia (9,3 %) and Russia (9,3 %). Fewer participants are from Portugal (6,7 %), Estonia (5,3 %), Spain (5,3 %) and others. The largest number of the volunteers is from Turkey (22,7 %), Ukraine (10,7 %), Georgia (9,3 %) and Russia (9,3 %). Fewer participants are from Portugal (6,7 %), Estonia (5,3 %), Spain (5,3 %) and others. There are statistically significant differences in the socio-demographic structure of volunteers from different countries. The main sources of information about international volunteer programs and their opportunities are friends / relatives (33,3 %) and social networks (29,3 %) The main motivating factors for participating in EVS are: «the desire to get a new, specific experience» – 52 %, and «explore new cultures and lifestyles» – 50,6 %. Considering the previous experience of participators (64 %), the expectations of volunteers from the program were confirmed (80 %); and 88 % of participants were satisfied with their activities during EVS, also many volunteers (88 %) would like to continue this activity. The high level of satisfaction is evidence of the effectiveness of the EVS and Erasmus + Youth in Action programs in general since the first and foremost goal of these programs is the training and development of the volunteers themselves. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16131 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16130 Назва: Міграційна мобільність абітурієнтів Волинської області: проблема вибору Україна vs Польща крізь призму стереотипів Автори: Клімук, Ірина Миколаївна; Klimuk, Irina; Пеньковська, Софія; Penkovska, Sofia Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано систему чинників міграційної мобільності абітурієнтів Волинської області щодо вступу до польських ВНЗ крізь призму панівних стереотипів. Задля цього проведено соціологічне опитування (листопад 2017 р.) трьох цільових груп: абітурієнтів польських ВНЗ – учнів 10–11 класів Волинської області, студентів польських ВНЗ, та студентів українських ВНЗ, які до навчання проживали на території Волинської області. Установлено, що пріоритетами вибору польських вищих навчальних закладів є можливість отримання диплома міжнародного зразка, привабливий клімат на ринку праці Республіки Польщі, вища якість польської освіти, достатня матеріально-технічна база. Аналіз результатів засвідчує дещо ідеалізовані уявлення українських абітурієнтів стосовно вищої освіти в Польщі. Зокрема, вагомими є проблеми, пов’язані із мовним бар’єром й складним матеріальним становищем, а от термін адаптації є не надто тривалий. Підтверджено також необґрунтованість панівних думок стосовно кращої якості освіти в Польщі, аніж в Україні, у зв’язку з відсутністю відмінностей згідно з об’єктивними критеріями та привабливих умов для працевлаштування у сфері високооплачуваних професій тощо. Стереотипною можна вважати таку причину вибору польського ВНЗ, як корумпованість української системи освіти. Досліджено, що насадження панівних стереотипів та прагнення навчатися в Польщі втілюються за допомогою потужної інформаційної кампанії в Україні, а також закріплених на законодавчому рівні умов щодо навчання іноземних студентів, і затребуваність українського інтелектуального ресурсу спричинена потребою в поліпшенні демографічної ситуації Польщі.Посилення міграційних настроїв волинян зумовлюється не лише активною інформаційною політикою ВНЗ Польщі у Волинській області, а й нестійкою ситуацією в державі (лише 11 % абітурієнтів та студентів польських ВНЗ прагнуть повернутися до України). Поліпшення соціально-політичного та економічного клімату в Україні, розвиток науково-технічного складника вищої освіти потрібні задля пріоритетності вибору українських вищих навчальних закладів, бажання повернення в країну з отриманими знаннями, досвідом, потенціалом. The article analyzes the system of factors of the migratory mobility of university entrants of the Volyn region, which enter the Polish higher educational institutions, through the prism of stereotypes regarding the vision of higher education. It is established that the main one is the statement 1) regarding the most favorable variant of realization of the possibility to obtain a diploma of the international standard; 2) an attractive climate in the labor market; 3) a short period of overcoming the language barrier; 4) the quality of Polish education; 5) sufficient material and technical base; 6) the absence of higher education in Poland and Ukraine. In order to confirm or / and refute the stereotypical statement, a sociological study (N = 84, three goal groups: Ukrainian entrants, Ukrainian students, Polish students, all respondents from Volyn region; October–November 2017) was conducted. The study found that most of them do not have a basement, which is confirmed by the responses of Polish students who come from the Volyn region. In particular, the inadequacy of the studied stereotypes is based on the impossibility of objective comparison and the absence of established criteria for determining the quality of higher education. There are a number of subjective factors and a correlation between the situation in Ukraine and the increase in the inclination of migrants is established. We investigated that emigrants consider themselves unanimous. They also pay attention to their status in society, however, they are not determined to return to Ukraine (only 11 % mentioned). It was investigated that the planting of prevailing stereotypes and the desire to study in Poland is carried out through a powerful information campaign. In this regard, the increase in the number of immigrants from Ukraine correlates with the decrease of the depopulation of Poland, which is one way to overcome the demographic crisis. Consequently, on the basis of the obtained results, a set of consequences of educational emigration is distinguished, differentiated into negative ones (loss of human capital, influence on demographic indicators) and potentially positive (reduction of the labor market burden). For university entrants it is expressed in the expansion of socio-cultural ties, accumulation of money savings, etc. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16130 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16129 Назва: Нові релігійні рухи: спроба соціологічного розуміння Автори: Спренне, Анна Сергіївна; Sprenne, Anna Короткий огляд (реферат): У статті поставлено питання про недостатню теоретичну розробленість поняття «нові релігійні рухи» у вітчизняній соціології. Акцентовано увагу на тому факті, що в науковому дискурсі постала потреба в альтернативному понятті щодо використовуваних раніше термінів «секта» й «культ», які стали більш публіцистичними та отримали однозначне оцінне забарвлення. Для науки необхідне поняття, що буде об’єктивно нейтральним і дасть змогу охопити максимально широкий спектр об’єднань, відповідних традиційним релігіям. Для досягнення поставленої мети – проаналізовано напрацювання зарубіжних науковців у сфері вивчення нових релігійних рухів і приведено теоретичну інтерпретацію цього поняття в межах соціології. Аби уникнути хронологічної обмеженості під час вивчення нових релігійних рухів і підкреслити їх високу динамічність, автором запропоновано власне тлумачення цього поняття, визначаючи нові релігійні рухи через соціальний рух з оригінальним ученням, нове для конкретного суспільства. Також зроблено висновок про перспективи подальшого використання цього поняття на теоретичному рівні й в емпіричних дослідженнях. The article raises the question of the insufficient theoretical elaboration of the concept of new religious movements in Ukrainian sociology. The author focuses attention on the fact that in the scientific discourse there arose a need for an alternative notion of the previously used terms «sect» and «cult», which became more publicistic and are estimated. For science, it is necessary to have a concept that will be objectively neutral and will allow maximum coverage of a wide range of associations alternative to traditional religions. To achieve this goal, the author analyzes the developments of foreign authors in the study of new religious movements and brings his theoretical concept of this concept within sociology. The author considers approaches in studying new religious movements by L. Grigorieva, E. Balagushkin, B. Falikova, R. Stark and U. Bainbridge, R. Wallis, J. Beckford, A. Barker. Based on the analysis, the author proposes his definition of new religious movements, which will avoid chronological limitations in the study of new religious movements, emphasize their novelty for a particular society and their high dynamism. A conclusion is drawn about the prospects for further use of this concept at the theoretical level and in empirical studies. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16129 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16128 Назва: Вплив віртуальної свободи на становлення особистості Автори: Іванова, Христина; Ivanova, Khrystyna Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто вплив віртуальної свободи на становлення особистості, проаналізовано основні ідеї вчених, які досліджували цю проблему. Зазначено, що віртуальна свобода – це один із феноменів людської діяльності, який безпосередньо впливає на формування світогляду та становлення ціннісних орієнтацій. Для свободи, яка існує у віртуальному просторі, властивий амбівалентний характер і те, що вона може мати як позитивні (самореалізація, комунікація, підвищення освітнього рівня тощо), так і негативні наслідки (кліпове мислення, «розщеплення» свідомості, деперсоналізація та ін.) для особистостя людини. Питання про вплив віртуальної свободи залишається актуальним, адже відбувається постійна віртуалізація всіх сфер особистісного життя індивіда. The article deals with the role of virtual freedom in people's lives. Virtual freedom is a new world’s phenomenon. It shows the influence of virtual freedom on the personality's formation, their world view and values. Virtual freedom affects the values formations such the value of freedom, friendship, morality, self-realization, creativity, etc. Virtuality allows a person to be free from the power of traditions and forms a new vision of freedom and responsibility. Besides it can form the immoral traits. It’s cruelty, coercion, excess hedonism and others. The value of information and knowledge is divided. Gradually there is a transition from altruistic values to selfish. Virtual freedom is of an ambivalent nature and can have positive and negative implications. The possibility of self-realization, communication and creativity are the main positive effects. The main negative manifestations of religious freedom are depersonalization, the formation of clip art and the splitting of consciousness. Such freedom gives the person the opportunity to compensate for the lack of communication. There is a new type of communication, which is devoid of direct emotions and feelings. Today, freedom of the individual is largely determined by access to Internet resources. This issue still remains relevant, as far as an active virtualization of all spheres of life is happening all around. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16128 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16127 Назва: Віртуальна реальність у контексті сучасного соціуму Автори: Грушковська, Ольга; Grushkovska, Olha Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблеми віртуалізації та віртуальних процесів сучасного суспільства, проаналізовано основні ідеї вчених, які досліджували цю проблему. Зазначено, що необхідність аналізу віртуалізації зумовлена дедалі більшим наростанням віртуалізаційних процесів у сучасному суспільстві. Нинішні процеси віртуалізації настільки стрімкі, що практично не піддаються прогнозуванню, а втім, предметне поле соціально-філософських досліджень цієї проблеми лише починає складатися. Тому постає потреба в уточненні методології дослідження віртуалізації, а також у подальшій розробці концепції віртуалізації суспільства в межах соціально-філософського підходу. Проаналізовано вплив віртуалізації на соціальні інститути та на суспільство загалом. Звернуто увагу на проблеми трансформації особистості під впливом віртуальності. Доведено, що у зв’язку з тривалим перебуванням індивіда у віртуальній реальності ми можемо говорити про формування «віртуальної особистості». Прогрес розвитку віртуалізації невпинно зростає, тому питання віртуалізації сучасного соціуму залишається актуальним і відкритим до дискусії. Problems of virtualization and virtual processes of modern society were considered by the author in the article. Categories of virtual reality, virtualization has been explained. The analysis is based on the main ideas of scientists who studied this problem. It was noted that the need for analysis of virtualization is conditioned by an ever greater increase in virtualization processes in modern society. Modern processes of virtualization are so fast that they are practically non-predictive. Meanwhile, the subject field of social and philosophical studies of this problem is only beginning to emerge. Clarification of the virtualization study methodology is a necessity. The concept of virtualization of society within the framework of the socio-philosophical approach needs further elaboration. The impact of virtualization on social institutions, and on society has been analyzed by the author. The problems of personality transformation under the influence of virtue were considered. It is proved that in our time we can talk about formation – a virtual person. It is noted that the progress of virtualization is growing steadily, and it depends only on the person, how it will use this phenomenon for itself. The issue of virtualization of modern society remains relevant, because this process is constantly spreading. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16127 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16126 Назва: Соціальні інтереси крізь призму постмодерністської епістемології Автори: Александров, Денис Валентинович; Aleksandrov, Denys Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано епістемологічне навантаження та виявлено особливості інтерпретації соціальних інтересів в умовах методологічного релятивізму, плюралізму підходів, партикулярності наукових поглядів. В основу покладено принцип історизму й компаративістський підхід до визначення асоціативності понять, що розкривають зміст феномену. Розглянуто спробу сучасних західних соціологів відокремити соціальні інтереси від детерміністичної інтерпретації, застосовувати їх у пробабілістському поясненні просторово-часових «контурів» соціальних практик. Акцентовано увагу на визнанні вченими спонтанної наповненості, непередбаченості та спорадичності соціальних інтересів як специфічного виду надіндивідуального зв’язку, що уможливлює перехід потенційного й бажаного буття в реальне. The article is devoted to the analyses the specific of elaboration of social interests in modern social theory. The author makes an attempt to define heuristic, methodological and logic functions of concept of social interest. The use of historical method, system method and conceptual analysis enabled to trace the evolution of scientific outlook of social interest as a phenomenon. The use of system approach provided the association of concepts, by which social interests were interpreted in modern and postmodern sociological theories. By means of conceptual analysis it was set the semantics of the social concept, methodological conditionality of its values. It is grounded the specific ability of interest to be an interlink of social relations, providing dialectical unity of agent and social reality. The author shows the attempts of modern sociologists to overcome insufficiency of sociological equation of interest to an economic value or psychological orientation of attention, offering strategy of explanation of social interest as a specific «intermediary» unit, which determines and directs social relations. Attention is also focused on the ability of concept of interest to expose the new verges of its maintenance and to get heuristic possibilities by means of methodological relativism, pluralism, temporality. Is examined the attempt of sociologists to dissociate the concept of interest from deterministic interpretation, to use it in the explanation of spatiotemporal «contours» of social practice. Is grounded unforeseen and openness of modern social processes in which social interest as a temporary phenomenon denotes a specific type of super individual connection and specifies on passing of potential and desired being to the real being. Sun, 01 Jan 2017 00:00:00 GMT https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16126 2017-01-01T00:00:00Z