https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5814 2026-04-08T15:31:10Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23437 Назва: Психолінгвальні закономірності відтворення художнього тексту в перекладі (на матеріалі англійської та української мов) Автори: Засєкін, Сергій Васильович Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено вивченню психолінгвальних закономірностей як нетипових рис у перекладі художніх творів з англійської на українську. Дослідження ґрунтується на засадах теорії релевантності щодо розмежування мовних одиниць – носіїв процедурного та концептуального значення. Аналіз паралельного англо- українського корпусу та зіставного українського корпусу художніх прозових творів на основі комп'ютерного психолінгвістичного та статистичного аналізу засвідчив систематичний прояв, відповідно: Д-закономірностей ускладнення, нормалізації, спрощення, вирівнювання, експліцитації, імпліцитації, дераціоналізації; спрощення, експліцитації, вирівнювання, імпліцитації, нормалізації, ускладнення, дераціоналізації. Ключові слова: зіставний корпус, паралельний корпус, перекладна закономірність, процедурне значення, психолінгвістика, LIWC. 2020-10-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22649 Назва: Дискурсивні маркери когерентності англомовного діалогічного тексту: когнітивний та прагматичний аспекти Автори: Засєкін, Сергій Васильович Короткий огляд (реферат): Дисертацію присвячено дослідженню дискурсивних маркерів когерентності англомовного діалогічного тексту. Ці мовні одиниці об'єднані спільною властивістю - слугувати зв'язуючими елементами дискурсу. Роботу виконано з когнітивних та прагматичних позицій. Виявлено, що дискурсивні маркери є носіями процедурного значення, сигналами стратегій когерентності діалогічного тексту. Функція дискурсивного маркера визначається в термінах сконструйованої дискурсивної моделі когерентності та когнітивної моделі розподілу інформації в діалозі. Концептуальним профілем дискурсивних маркерів є їхня спрямованість на позначення локальних або глобальних відношень між сегментами діалогу. Когерентна функція дискурсивного маркера реалізується на трьох структурних рівнях, які визначаються як семантичний, прагматичний і топікальний. Відповідно, виділяються семантичні маркери, які співвідносять дві суміжні пропозиції, прагматичні маркери, які слугують експлікаторами відношення між двома суміжними мовленнєвими актами, і топікальні маркери, які сигналізують глобальні когерентні відношення й виступають засобами тематичної організації діалогу. 2001-10-04T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21791 Назва: Становлення системи соціального партнерства на ринку праці регіону Автори: Колосок, Андрій Мирославович Короткий огляд (реферат): В дисертації розглянуто сутність та значення соціального партнерства на ринку праці, визначено концептуальні засади формування системи соціального партнерства, проаналізовано зарубіжний досвід соціального партнерства та охарактеризовано особливості і проблеми його впровадження в національній економіці. Розкрито інституційне забезпечення соціального партнерства в Україні, проведено аналіз соціально-трудових відносин на ринку праці регіону, здійснено рейтингову оцінку розвитку соціального партнерства в регіоні. Запропоновано стратегічні пріоритети розвитку соціального партнерства та засоби їх реалізації, вдосконалено моніторинг соціального партнерства на ринку праці регіону, розроблено методику оцінювання колективного договору на підприємстві. Ключові слова: моніторинг, соціально-трудові відносини; система соціального партнерства; генеральна угода; пріоритети розвитку соціального партнерства; регіональна угода; механізм соціального партнерства; колективний договір. 2009-11-20T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21476 Назва: Універсальна творча особистість в українській музичній культурі Автори: Коменда, Ольга Іванівна Короткий огляд (реферат): Запропонована дисертація присвячена феномену універсальної творчої особистості, розглянутому в аспекті діяльнісного універсалізму. У ній обґрунтовано діяльнісно-структурний метод дослідження універсальної творчої особистості, простежено основні тенденції діяльнісного універсалізму особистості в ряді культур європейської традиції, доведено особливу значущість цього феномена для української музичної культури. Розкрито функціональну відповідність типу універсала-громадського діяча (М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, С.Воробкевич, А.Вахнянин та інші) та функціональну невідповідність типу універсала-музикознавця (Б.Яворський, М.Рославець, В.Витвицький) завданням побудови української музичної культури, визначено роль класичного універсалізму в українській музичній культурі радянського періоду (М.Вериківский, П.Козицький, В.Барвінський) як способу протистояти знищенню національної традиції, осмислено функцію типу універсал-композитор (В.Косенко, Б.Лятошинський, М.Скорик) як уособлення переламного моменту цілеутворення української музичної культури, охарактеризовано роль універсальної творчої особистості С.Людкевича як віддзеркалення загальноукраїнських тенденцій розвитку національної музичної культури, доведено високий культуротворчий потенціал універсальної творчої особистості в процесах формування та розвитку національної музичної культури та значущість типу універсала-громадського діяча як характерного явища української музичної культури, обумовлено вагоме значення музичногромадської діяльності для особистостей універсалів інших типів (М.Леонтович, О.Кошиць, Б.Яворський, М.Рославець, М.Вериківський, П.Козицький, С.Людкевич, М.Колесса, В.Барвінський, В.Витвицький та інші), визначено класичний тип діяльнісного універсалізму особистості О.Козаренка як продовження лінії діяльнісного універсалізму М. Лисенка – С.Людкевича – М.Скорика, спостережено індивідуально-творчі параметри універсальної творчої особистості О.Козаренка, її системно-інтегративні зв’язки, рівні діяльнісного синтезу та динаміку розвитку. У дисертації вперше: доведено, що кумулятивний тип творчого універсалізму пов’язаний з типом музиканта-майстра, а синтетичноінтегративний ‒ з типом музиканта-творця; з’ясовано сутність феномена універсальної творчої особистості Нового Часу; розроблено комплекс типів музикантів-універсалів Нового Часу; обґрунтовано діяльнісно-структурний метод дослідження універсальної творчої особистості; простежено основні тенденції діяльнісного універсалізму в ряді культур європейської традиції; виявлено переламну функцію опери у становленні універсалізму особистості Нового Часу та роль Ж. Ф. Рамо як прототипа класичного універсала; побудовано діяльнісно-структурні моделі близько півсотні найрепрезентативніших універсальних особистостей європейської музичної культури ХІХ–ХХ століть; спостережено різну міру розповсюдженості різних типів діяльнісного універсалізму в різні історичні періоди та в різних національних культурах; відзначено унікальність діяльнісно-структурної моделі універсальної творчої особистості О. Мессіана; доведено функціональну відповідність типу універсала-громадського діяча та функціональну невідповідність типу універсаламузикознавця завданням побудови національної музичної культури; визначено роль класичного універсалізму в українській музичній культурі радянського періоду як способу протистояти знищенню національної традиції; обґрунтовано функцію типу універсал-композитор як уособлення переламного моменту цілеутворення української музичної культури; охарактеризовано роль універсальної творчої особистості С.Людкевича як віддзеркалення загальноукраїнських тенденцій розвитку національної музичної культури; доведено високий культуротворчий потенціал універсальної творчої особистості в процесах формування та розвитку національної музичної культури; осмислено значущість універсала-громадського діяча як характерного явища української музичної культури; визначено класичний тип діяльнісного універсалізму особистості О.Козаренка як продовження лінії діяльнісного універсалізму М.Лисенка – С.Людкевича – М.Скорика; спостережено та описано індивідуально-творчі параметри універсальної творчої особистості О.Козаренка; детально описано її системно-інтегративні зв’язки, рівні діяльнісного синтезу та динаміку розвитку. Подальшого розвитку набули: культурно-історична теорія Л.Виготського, його ж концепція інтеріоризації; діяльнісна теорія особистості О.Леонтьєва; концепція психологічного типу В.Штерна; концепція типу музиканта Н.Герасимової-Персидської; концепція музично-історичного процесу О.Зінькевич; ідеї М.Друскіна щодо особистості як відображення типологічної норми свого часу; ідеї динамічного вивчення творчої особистості Н.Савицької; ідеї внутрішньо-зовнішньої детермінації особистості І.Драч; ідеї рефлексивної особистості Л.Шаповалової; ідеї розгляду творчого «я» у різних контекстних вимірах В.Жаркової; ідеї інтегративності та інтегративного типу мислення В.Реді; ідеї інтонаційного образу світу як локалізації авторської точки зору Ю.Чекана. Уточнено: зміст поняття універсальної творчої особистості, її структури та функцій в українській музичній культурі; роль провідної та допоміжної діяльності у визначенні типу універсальної творчої особистості, а також роль універсальної творчої особистості і типів діяльнісного універсалізму в музично-історичному процесі. Загальне теоретичне значення роботи зумовлено розробкою структурно-типологічного, функціонального та індивідуального аспектів феномена діяльнісного універсалізму; виявленням специфіки його проявів в українській музичній культурі; застосуванням інтердисциплінарного підходу до осмислення універсальної творчої особистості. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання системно-інтегративних якостей універсальної творчої особистості в процесі колективного та індивідуального музикування, врахуванні її специфіки під час розробки музично-освітнього середовища, у професійній діяльності композиторів, виконавців, музикознавців, музичних педагогів, музично-громадських діячів (менеджерів сфери культури і мистецтва), музичних психологів. Матеріали дослідження можуть бути використані у лекційних курсах з музичної психології, теорії музично-творчої діяльності, історії музичної культури, історії музики, історії та методики музичного виконавства, історії та методики музичної педагогіки, історії музичної критики, публіцистики та музикознавства, методики творчого процесу, теорії та історії художньої культури, у практичних курсах підготовки виконавців, композиторів, музикознавців, музичних педагогів, діячів (менеджерів) в сфері культури і мистецтва. Практичні здобутки дослідження дають змогу передбачити нові лекційні та практичні курси, а саме: «Універсальна творча особистість в українській музичній культурі», «Універсальна творча особистість як феномен музично-історичного процесу», «Індивідуально-творчі прояви музикантауніверсала», «Теорія діяльнісного універсалізму», «Типологічні аспекти діяльнісного універсалізму» та ін. 2020-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20255 Назва: Економіко-математичне моделювання випуску продукції в харчовій промисловості України: дис. ... канд. екон. наук: 08.00.11 Автори: Тоцька, Олеся Леонтіївна Короткий огляд (реферат): У дисертації розглянуто виробництво продукції як складову системи управління показниками підприємств харчової промисловості. Проаналізовано методи дослідження випуску продуктів харчування. Здійснено огляд економіко-математичних моделей виробництва продукції та кластерний і факторний аналіз виробництва продуктів харчування. Розроблено багатокритеріальну оптимізаційну модель випуску продукції підприємств харчової промисловості. Побудовано імовірнісно-автоматну модель діяльності хлібопекарського підприємства. Визначено імовірність сприятливих тенденцій для виробництва продуктів харчування. Побудовано точкові моделі прогнозу випуску продовольчих товарів. Спрогнозовано виробництво продукції у харчовій промисловості на основі нечітких множин.; In dissertation the production of goods is considered as constituent of the control system by indexes enterprises of food retail industry. The methods of research of issue of food stuffs are analysed. The review of economical-mathematical models of production of goods is conducted. The cluster and factor analysis of production of food stuffs is carried out. The multicriterion optimization model of issue of products of enterprises of food retail industry is developed. The submachine probabilistic-gun model of activity of bread-making enterprise is built. The probability of favourable tendencies for the production of food stuffs is determined. The point models of prognosis of issue of food stuffs are built. The production of goods in food retail industry is foreseen on the basis of fuzzy sets. 2008-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19517 Назва: Творчість М. Рославця в контексті становлення музичного модернізму Автори: Коменда, Ольга Іванівна Короткий огляд (реферат): Дисертація присвячена дослідженню творчості одного з лідерів світового модернізму Миколи Андрійовича Рославця (1881-1944). У роботі виявлено життєві передумови формування творчої особистості композитора-модерніста, визначено роль творчих здобутків М.Рославця в контексті української культури, доведено переламне значення харківського періоду творчої біографії митця (рух від символізму до конструктивізму), здійснено моделювання творчого фенотипу композитора (з точки зору втілення сутнісних ознак модернізму), стверджено універсальність системи синтетакорду та властивий їй еволюційний характер, вибудувано цілісну стильову платформу творчості митця, виявлено чіткі ознаки музичного символізму і музичного конструктивізму. 2004-07-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17911 Назва: Контекст та контекстуальнісь у сучасному англомовному художньому дискурсі Автори: Ковальчук, Людмила Володимирівна Короткий огляд (реферат): У дисертації змодельовано структуру контексту як особливого ієрархічного ментального конструкту, згенерованого комунікативними партнерами в процесі дискурсивної взаємодії. Виявлено функційні властивості контекстуальних моделей (унікальність та суб’єктивність, асиметричність, інтегрованість, динамічність, гнучкість, градуальність) та розглянуто динаміку їх взаємодії (конвергенція та дивергенція). Схарактеризовано комунікативний статус контекстуалізації, реконтекстуалізації та деконтекстуалізації, що формують контекстульність предмета думки мовця в дискурсі. Визначено комунікативні фактори контекстуалізації (просторово-часовий, статусно-рольовий, епістемічний, афективний), реконтекстуалізації (просторово-часова неоднорідність, перерозподіл комунікативних ролей, присутність стороннього реципієнта, політопікальність комунікації) і деконтекстуалізації (спільні соціально-культурні знання) та комплексно проаналізовано лінгвальні засоби цих контекстуальних операцій у сучасному англомовному художньому дискурсі. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/16329 Назва: Сучасна монодрама як культурно-історичний феномен: генеза, поетика, рецепція Автори: Бортнік, Жанна Іванівна; Bortnik, Zhanna I. Короткий огляд (реферат): У дисертації здійснено системно-аналітичне потрактування жанру монодрами, уточнено термінологічний апарат, що стало можливим завдяки застосуванню методів не тільки літературознавства, а й суміжних гуманітарних дисциплін. Жанр монодрами потрактовано як культурно-історичний феномен, найширше репрезентований у кінці ХХ – на початку ХХІ ст. з точки зору наукових пошуків, театрально-драматургічної та соціокультурної інтенсифікації. Зроблено спробу цілісного теоретико-літературного осмислення жанру монодрами як втілення певної естетичної концепції дійсності; визначено етапи її розвитку. У дослідженні поетики описано специфіку тематики та проблематики, окреслено моносуб’єктну організацію монодрами з огляду на художнє втілення в монодрамі єдиної розділеної свідомості суб’єкта дії. Обґрунтовано жанрові параметри монодрами, виокремлено типи конфліктів, висвітлено властивості сюжету та хронотопу, розглянуто паратекстуальні та інтертекстуальні елементи. Здійснено спробу виявити феномен монодрами через дослідження проблеми “театральності”.; The thesis presents a systematic and analytical interpreting of Monodramas genre correctly, the terminology is clarified, which became possible through the use of not only literature but also related humanities techniques. The basic Monodramas features were analyzed and it’s poetry was outlined based on a study of the genre as the author’s embodiment of the realities’ model. In this purpose, the most informative material of contemporary world drama were analyzed and the movement of author and reader strategies of the late XX − early XXI century was highlighted. In terms of scientific, theatrical and dramatic sociocultural researches the genre of Monodrama is interpreted as a cultural and historical phenomenon, the most widely represented at the end of the XX − XXI century. An attempt of coherent theoretical understanding of Monodramas genre as the embodiment of a certain aesthetic conception of reality model of the world was made; the process of Monodramas becoming the independent drama genre was described; the following stages of its development as diffusion, assimilation, modification and transformation were defined. The study describes the specific poetics existential themes and issues, image intensity and dramatic pathos of Monodramas. Metonymically-associative and associative and metonymical principles of reality modeling in this genre were determined. The analysis outlined monosubjective organization of Monodramas due to the artistic expression of a single entity action in mind of monodrama. Genre parameters of Monodramas as a rhetorical − communicative aspect were grounded, the fundamental role of confession and complaints which were important for Monodramas poetic reception were defined. By analyzing the opposition “spoken” / “unspoken” the types of conflicts in monodrama were traced on the specifics of conflict development on the example of contemporary world playwrights. Plot of Monodramas as a combination of linear and cyclic components was characterized. “Time-space and life crises break” Monodramas that time-space is split into subject and object. Paratextual and intertextual elements that were provided by functions genre motivation perception by Monodramas authors were analyzed. Monodrama as a dramatic genre with the sole subject of the action, the split of consciousness of which is realized by character through the opposition “spoken” / “unspoken” which not only reflects the internal conflict, but becomes a way of dramatic action in the process of deliverance, was interpreted. The concept of “monodramatical” is interpreted as one of the elements of poetics; receptive analysis; theater reception. An attempted to detect the phenomenon through research of Monodramas problem “theatricality” as a type of artistic worldview of the Monodramas authors was made. Monodramatical discourse of XXI century is defined as a significant factor in the cultural life of a society that has demonstrated a new phase of Monodramas opportunity: not just a genre, drama, theater, cultural and historical phenomenon, and manifested in the expansion of its context. At present the concept of “monodrama” containing to include different contents and functions of phenomena that can be seen against the background of the laws of theater: “Theater” author-writer; “Theater” of political life; one-man show; other theatrical phenomena where personality shows itself. In all manifestations of Monodramas its compensatory function remain important which made possible theatrical transformation of living to possibility of manifestation as bright personality. 2016-11-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13674 Назва: Територіальна організація еколого-економічного комплексу Волинської області Автори: Бояр, Андрій Олексійович; Boiar, Andrii O. Короткий огляд (реферат): Систематизовано і поглиблено теоретико-методичні основи дослідження територіальної організації та комплексно-пропорційного розвитку еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема уточнено поняття “еколого-економічний комплекс”, обґрунтовано категорії “територіальна організація еколого-економічного комплексу”, “еколого-економічна конверсія господарства”, сформульовано принципи та фактори територіальної організації еколого-економічного комплексу мезорегіону. Запропоновано п’ятисферну структуру еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема виділено й обґрунтовано існування функціонально-компонентної, функціонально-територіальної, функціонально-управлінської, функціонально-економічної та функціонально-екологічної структур. Розроблено та апробовано на прикладі Волинської області методику суспільно-географічного дослідження територіальної організації еколого-економічного комплексу адміністративної області, зокрема вперше запропоновано методику розрахунку індексу екологічної напруженості геоекосистем, індексу еколого-економічної пропорційності розвитку території, індексу антропогенного навантаження на геоекосистеми, індексу екологічної стійкості геоекосистем, економічних збитків господарства від забруднення довкілля тощо. Виявлено фактори, структурні особливості та закономірності територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області. Виконано еколого-економічне мікрорайонування Волинської області. Обґрунтовано основні напрями удосконалення територіальної організації еколого-економічного комплексу Волинської області в контексті сталого розвитку.; A deep geographical research of the problems of optimization of society ecological-economic parameters within the terms of transition to the sustainable development is carried out in the dissertation. The particular scientific analysis of the factors of the Volyn Region ecological-economic complex formation is given as well as the territorial and constructive peculiarities of the economy influence over the environment are considered. The levers of the economic regulation of the ecological-economic processes adequate for the Region at present are generalized. Both the economic losses from the environment pollution by the economy subjects of the Volyn Region and the indexes of the ecological tension of the administrative districts geoecosystems are calculated. Four ecological-economic zones within the territory of the Region are marked out. The most actual perspective directions of the ecological-economic conversion of the economy are proposed. 2003-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12977 Назва: Принципи архітектурного формування сільських садиб Волині ХІХ - поч. ХХ ст. та їх розвиток в сучасних умовах Автори: Тарасюк, Іван Іванович; Tarasiuk, Ivan I. Короткий огляд (реферат): Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури. Національний університет "Львівська політехніка", 2015. Дисертація присвячена проблемі виявлення принципів архітектури сільських садиб Волині ХІХ – поч. ХХ ст. та їх розвитку в умовах сучасної України. На основі аналізу документальних, картографічних та іконографічних архівних матеріалів, а також натурного обстеження збережених сільських садиб історичної Волині ХІХ – поч. ХХ ст. створено багаторівневу типологічну класифікацію сільських садиб Волині, виявлено їх об’ємно-планувальні, композиційні, стилістичні характеристики, що сформувались під впливом комплексу різноманітних факторів. Виконане порівняння принципів архітектурного формування сільських садиб Волині ХІХ – поч. ХХ ст. із принципами розвитку сільських садиб інших регіонів України, внаслідок чого виявлені основні подібності та відмінності у об’ємно-просторових, композиційних та стилістичних ознаках. Висвітлені принципи архітектурної типології, композиції та стилістики сільських садиб, які є актуальними в умовах сучасного будівництва. The dissertation on receipt of scientific degree of candidate of architecture after specialty 18.00.01. – Theory of architecture, restoration of sights of architecture. National university " Lvivska politehnika", 2015. The Thesis is devoted to the problem of detection architectural principles of village’s country estates Volyn XIX century – beginning of the XX century and their development in the conditions of modern Ukraine. On the basis of analysis of the documentary, cartographic and iconographic archived materials, and also model inspection of the stored of country estates Volyn XIX century – beginning of the XX century. Created multilevel typology classification of village’s country estates Volyn, they are educed by volume of – plan, composition, stylistic description what formed under act of complex of various factors. In research comparison principles of the architectural of formation of village’s country estates Volyn XIX – beginning of the XX century with the principles of development of village’s country estates other regions of Ukraine. Basic similarities and differences are educed in by volume of-spatial, composition and stylistic sings. It is lighted up principles of the architectural typology, composition and stylistic of village’s country estates, and their development in the conditions of modern building. 2015-12-01T00:00:00Z