DSpace Зібрання:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4255
2024-03-28T23:46:19ZПсихологічні особливості прояву любові та симпатії шлюбних партнерів
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4287
Назва: Психологічні особливості прояву любові та симпатії шлюбних партнерів
Автори: Ясенчук, І. В.; Yasenchuk I. V.
Короткий огляд (реферат): У статті представлено теоретичний аналіз психології любові та симпатії у вітчизняних та зарубіжних дослідженнях. Обґрунтовано необхідність система-тизувати знання з психології любові та симпатії в шлюбному партнерстві. Стисло описано чинні теорії любові зарубіжної психології, зокрема в психоаналізі, гештальт-психології, когнітивно-біхевіоральній та гуманістичній психології. Аналізуючи любов, виділено таку її ознаку, як схильність до ідеалізації партнера. Представлено класифікації і типології любові Дж. Лі, Р. Стернберга, Е. Фромма, Р. Хаттісс. Для виміру рівня любові та симпатії використано методи бесіди, анкетування, тестування, а саме методику З. Рубіна «Шкала любові та симпатії», що дала змогу дослідити рівень любові та симпатії шлюбних партнерів. Описано, що любов виявляється в турботі, бажанні допомогти й підтримати свого партнера, взаєморозумінні, прив’язаності, відповідальності, вірності, довірі, інтимності своїх почуттів. Симпатія, у свою чергу, реєструє ступінь поваги, захоплення і сприйняття подібності з об’єктом оцінки. Проведено аналіз таких соціально-демографічних характеристик вибірки, як стать, вік, подружній стаж, наявність дітей, який дав змогу врахувати ці показники при проведенні порівняльного аналізу проявів любові та симпатії. Виявлено, що свої почуття значно сильніше проявляють особи, які перебувають у шлюбі до пʼяти років; чим менший вік респондентів, тим прояви емоційних відносин в діаді вищі; шкала любові є домінуючою в подружніх пар, які мають дітей, а шкала симпатії домінує у пар, в яких відсутні діти; за шкалами любові та симпатії чоловіки виявляють свої почуття дещо вище ніж їхні дружини.
Psychological Peculiarities of Love and Sympathy of Marriage Partners. The paper presents a theoretical analysis of love and sympathy psychology in domestic and foreign studies. It is underlined the necessity to systematize the psychological knowledge of love and affection in the marriage partnership. It is summarized the existing theories of love in western psychology, namely psychoanalysis, gestalt-psychology, cognitive-behavioral and humanistic psychology. The author highlighted such characteristic of love, as the tendency to idealize a partner. The classifications and typologies of love by J. Lee, R. Sternberg, E. Fromm, G. Hattiss are presented. To measure the level of love and sympathy mates are used methods such as conversation, questioning, testing, namely the technique of Rubin «Scale of love and sympathy». It is described that love manifests itself in the care, support and desire to help the partner, understanding, affection, responsibility, loyalty, trust, intimacy of feelings. Sympathy – in turn registers the degree of respect, admiration, and the perception of similarity with the object of evaluation. The analysis of the socio-demographic characteristics of the sample, such as gender, age, marital experience, having children allowed to take these figures with a comparative analysis of expressions of love and sympathy. It is revealed that feelings are much stronger showing when persons are married to 5 years; are younger; the love scale dominates in married couples with children, and the scale of sympathy dominates in marriage with no children; men show their feelings of love and sympathy slightly higher than their wives.2014-01-01T00:00:00ZРозвиток соціально-психологічної зрілості як чинника здоров’я особистості
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4286
Назва: Розвиток соціально-психологічної зрілості як чинника здоров’я особистості
Автори: Шишкіна, Х. Ю.; ShishkIna, H. Yu.
Короткий огляд (реферат): Результати теоретичного й емпіричного дослідження особливостей розвитку соціально-психологічної зрілості як чинника здоров’я особистості викладено в статті. Теоретично обґрунтовано й емпірично вивченню структури соціально-психологічної зрілості крізь призму розвитку здоров’я особистості. Установлено взаємозв’язки між показниками соціально-психологічної зрілості та здоров’я особистості, а також запропоновано шляхи вдосконалення соціально-психологічної зрілості через розвиток інформаційної позиції студентів для зміцнення здоров’я. Саме соціально-психологічна зрілість – показник високого рівня розвитку юнаків, що надзвичайно важливо для кожної здорової особистості та й для соціуму загалом. Оскільки передумови набуття соціально-психологічної зрілості закладено вже в дитинстві, то рівень цієї зрілості може бути теж різним, залежно від віку, статі, сім’ї, від рівня самоідентифікації та соціалізації, а також розуміння юнаком своєї ролі в суспільстві. Розвиток соціально-психологічної зрілості психологічно зумовлений етапом розвитку здорової людини, характерними рисами якого є рівні розвитку її самостійності та самодостатності. На цьому етапі особистість усвідомлює власні суспільні, громадянські, економічні обов’язки та права, а також групові норми поведінки, а також використовує критичне ставлення до ситуації в конкретному соціумі, ураховуючи при цьому свою роль у ньому, атмосферу, вимоги та очікування від кожного члена, застосовуючи всю інформацію про певну групу людей, спираючися на свій власний досвід, переконання, пріоритети та цілі.
The results of theoretical and empirical research of the social and psychological maturity features as the individual health factor are described in the article. Theoretical and empirical studies of the social and psychological maturity structure in the light of the individual health have been realized. The relationships between indicators of social and psychological maturity and health of the individual have been established, and the ways of improving the social and psychological maturity through the development of students’ information stance for health promotion have been suggested. So then, social and psychological maturity is an indicator of a high level of youth development, which is extremely important for every healthy individual and for society in general. Since acquiring the prerequisites for social and psychological maturity has been already laid in childhood, then the level of maturity may also be different, depending on age, sex, family, the level of identity and socialization, as well as an understanding role in society by young man. Thus, the development of social and psychological maturity is psychologically conditioned stage of a healthy person growth, the characteristic features of which are the levels of independence and self-sufficiency development. At this stage, the personality realizes her/his own social, civil and economic rights and obligations, is aware of group norms of behavior, and also uses a critical attitude to the situation in a particular society, bearing in mind the role in it, the atmosphere, the requirements and expectations of each member, using all the proper information about this group of people, basing on the own experiences, beliefs, priorities and goals.
Результаты теоретического и эмпирического исследования особенностей развития социально-психологической зрелости как фактора здоровья личности изложены в статье. Предложено теоретическое обоснование и эмпирическое изучение структуры социально-психологической зрелости через призму развития здоровья личности. Установлены взаимосвязи между показателями социально-психологической зрелости и здоровья личности, а также предложены пути совершенствования социально-психологической зрелости через развитие информационной позиции студентов для укрепления здоровья. Именно социально-психологическая зрелость является показателем высокого уровня развития юношей, является чрезвычайно важным для каждой здоровой личности и для социума в целом. Поскольку предпосылки вступления социально-психологической зрелости закладываются уже с детства, то уровень этой зрелости может быть также различным, в зависимости от возраста, пола, семьи, от уровня самоидентификации и социализации, а также понимание юношей своей роли в обществе. Так, развитие социально-психологической зрелости является психологически обусловленным этапом развития здорового человека, характерными чертами которого являются уровни развития его самосто-ятельности и самодостаточности. На этом этапе личность осознает собственные общественные, гражданские, экономические обязанности и права, групповые нормы поведения, а также использует критическое отношение к ситуации в конкретном социуме, учитывая при этом свою роль в нем, атмосферу, требования и ожидания от каждого члена, используя всю информацию о данной группе людей, опираясь на свой собственный опыт, убеждения, приоритеты и цели.2014-01-01T00:00:00ZAdolescent aggression in Chornobyl area: self-control, identity and moral Development
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4285
Назва: Adolescent aggression in Chornobyl area: self-control, identity and moral Development
Автори: Khomyk, V. S.; Хомик, В. С.
Короткий огляд (реферат): Self-reported aggression by adolescents from the Chornobyl area revealed that epistemological course in their constitution of everyday reality finds expression in an Imperial way of knowing and awareness. Control over own needs, desires and priorities as the very essence of self in violent situations is related to a lack of protective frame in consciousness of adolescents. Chornobyl adolescents create something which they avoid and fear or do not make the ordinary meaning of human experience and differentiation from others come before integration and wholeness in their awareness. To young men who are at the delayed stage of consciousness development, aggression most frequently correlated with the experience of pleasant toughness instead the negativistic/conformist pair of metamotivational states, implying that rules are not experienced by individuals as shared reality that are given shape and order. Rather, it was perceived as amorphous, unstable and inherently fluctuating set of moral standards. For the Interpersonal self, the other-oriented mastery state much better corresponds to self-control in fight situations than other metamotivational states do.
Самозвіти про агресію юнаків з Чорнобильської зони виявили, що епістемологічна тенденція в їх конституюванні повсякденної реальності знаходить свій вияв в імперіальному способові її усвідомлення і знання. Контроль над власними потребами, бажаннями і пріоритетами як самої суті їх «я» в ситуаціях насильства пов’язані з відсутністю охоронного фрейму у свідомості юнаків. Чорнобильські юнаки творять те, чого уникають і бояться або не творять смислу людського переживання у звичайному розумінні, і диференціація у їх свідомості від інших передує інтеграції. В юнаків, яким притаманна затримка стадій розвитку свідомості, найбільше узгоджувалися з агресією часті переживання приємно відчутної суровості замість негативістської/конформістської пари метамотиваційних станів у тому значенні, що правила внутрішньо не відчувалися респондентами як спільна з іншими реальність, якій надавалася нормами форма, порядок, але, радше, вона усвідомлювалася аморфною, нестійкою і такою, якій властива флуктуація моральних стандартів. Для юнаків, які мають належність до міжособистісної стадії смислової еволюції свідомості, стан орієнтованої-на-іншого майстерності набагато краще узгоджується із самоконтролем агресії в ситуаціях бійок, ніж інші метамотиваційні стани юнаків.2014-01-01T00:00:00ZВзаємозв’язок нарцисизму та губристичної мотивації особистості студентів
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4284
Назва: Взаємозв’язок нарцисизму та губристичної мотивації особистості студентів
Автори: Фоменко, К. І.; Fomenko K. I.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто поняття «губристична мотивація», «прагнення до досконалості», «прагнення до переваги», «нарцисизм» у роботах зарубіжних та вітчизняних учених. Сучасні уявлення про нарцисизм як про універсальний та необхідний складник здорової самосвідомості, орієнтований на захист, заповнення та збереження структурної цілісності власного Я дають можливість розглядати цей феномен у його зв’язку з губристичними прагненнями особистості. Представлено методи дослідження губристичної мотивації та нарцисизму, а також результати дослідження взаємозв’язку між показниками нарцисизму та формами губристичної мотивації. Показано, що в студентському віці нарцисичні риси особистості виявляються в таких параметрах, як «очікування особливого ставлення» та «маніпулювання в міжособистісних стосунках». Для студентів характерні впевненість у тому, що до них повинно бути особливе ставлення з боку оточення; роздратування, коли їх очікування з приводу особливого ставлення до них оточення не реалізуються; студенти більшою мірою схильні використовувати інших людей для посилення власної соціальної позиції, досягнення цілей. Доведено, що губристичність нарцисичної особистості студента розкривається в прагненні до переваги, що пов’язано з такими нарцисичними рисами, як «потреба в постійній увазі та захопленні», «поглиненість фантазіями», «грандіозне почуття самозначущості», «надмірна зайнятість почуттям заздрощів», «маніпулювання в міжособистісних стосунках». Студенти, які виявлять прагнення до досконалості, також характеризуються такою нарцисичною рисою, як «потреба в постійній увазі та захопленні».
In the article we examine terms hubristic motivation, striving for perfection, striving for superiority, narcissism, also views of foreign and native scientists to this problem. Research methods and of hubristic motivation and narcissism are given. Results of investigation of correlation between hubristic motivation and narcissism are shown. In the student’s age the traits of narcissistic personality are manifested in such settings as «Expectations of special treatment» and «Manipulation in interpersonal relationships». So the student is characterized by confidence in the fact that for them to be particularly relevant side environment irritation when their expectations about particular attitudes environment is not implemented. Students are more likely to use other people to enhance their own social position goals. Hubristic and narcissistic individual student disclosed in pursuit of advantages associated with narcissistic traits such as «The need for constant attention and admiration», «Immersion in fantasy», «Grandiose sense of self importance», «Deep feeling of envy», «Manipulation in interpersonal relationships». Students will express striving for perfection is also characterized by a narcissistic trait such as «The need for constant attention and admiration».2014-01-01T00:00:00ZПсихологічні особливості оцінки креативними особистостями соціально-педагогічного клімату
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4283
Назва: Психологічні особливості оцінки креативними особистостями соціально-педагогічного клімату
Автори: Федотова, Т. В.; Fedotova, T. V.
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано підходи науковців щодо розуміння соціально-психологічного клімату, в яких основна увага зосереджена на вивченні стану колективної свідомості, відображення у свідомості людей комплексу явищ, пов’язаних із їхніми взаєминами, умовами праці, методами стимулювання (К. К. Платонов, Н. Л. Коломінський та ін.); психологічної сумісності, згуртованості членів колективу, наявності групових традицій та звичаїв (Н. М. Корнєв, А. Б. Коваленко й ін.); стилю взаємостосунків людей, які контактують (В. В. Бойко, В. М. Шепель та інші); переважаючого і відносно стійкого, психічного настрою колективу (Г. М. Андреєва, Б. Д. Паригін та ін.). Соціально-психологічний клімат, з одного боку, є суб’єктивним відображенням життєдіяльності конкретної групи, з іншого – суттєвий чинник впливу на ефективність діяльності групи, її результативність і процеси управління нею. Емпірично встановлено, що креативні студенти схильні швидше позитивно оцінювати соціально-психологічний клімат у групі та високо – його творчий складник, креативно невиразні високо оцінюють ділову складову частину соціально-психологічного клімату групи, проте неоднозначні в його загальній оцінці. Дослідження засвідчило, що креативні студенти прагнуть налагодити взаємини, активно включаються в міжособистісні стосунки, саме перебування в новому, креативному для них колективі й пояснює орієнтацією на прийняття партнера зі спілкування і орієнтацію на адекватне сприйняття та розуміння партнера, високу позитивну оцінку соціально-психологічного клімату групи. Визначені альтруїстичний, неагресивний, неегоїстичний і дружелюбний типи ставлень до інших є підтвердженням відкритості та щирості креативних студентів у відносинах з одногрупниками, яких вони оцінюють як креативних, прагненні до поглиблення та розширення контактів, відповідальності за інших та схильності до співпраці, гнучкості в розвʼязанні проблем та конфліктних ситуацій, слідування умовностям і принципам загальноприйнятої поведінки у відносинах з одногрупниками.
The article analyzes the scientific approaches to understanding of the social and psychological climate in which the main focus is on study: state of collective consciousness, reflection in people's minds of the complex phenomena associated with their relationships, conditions of labor, methods of stimulation (K. K. Platonov, N. L. Kolominskyy etc.) , psychological compatibility, cohesion of staff, and the presence of group traditions and customs (N. M. Kornyev, A. B. Kovalenko and others); style of relationships of people who come into contact (V. Boyko, V. M. Shepel and others), the dominant and relatively stable, group mental mood (G. Andreeva, B.D. Parygin and others). Socio-psychological climate, on the one hand, is a subjective reflection of life activity of a particular group, and the other hand – is an important factor influencing the performance of the group, its performance and process of management. Empirically found that most creative students tend to positively and highly evaluate the socio-psychological climate in the group – its creative component, creatively vague – favorably appreciate the occupational part of the socio-psychological climate of the group, but are ambiguous in its overall assessment. Studies have shown that creative students tend to establish relationships, actively involved in interpersonal relationships, just belonging to the new for them, creative team and explaining the acception of the communication partner and focus on adequate perception and understanding partner, a high positive assessment of the socio-psychological climate of the group. Designated altruistic, nonaggressive, unselfish and friendly types of attitudes toward other confirms the openness and sincerity of creative students in relationships with classmates whom they assess as creative, desire for deepening and broadening of contacts, responsibility for others and the propensity to cooperate, flexibility in problem solving and conflicts follow generally accepted conventions and principles of conduct in relations with classmates.
В статье проанализированы подходы ученых к пониманию социально-психологического климата, в которых основное внимание сосредоточено на изучении состояния коллективного сознания, отражение в сознании людей комплекса явлений, связанных с их взаимоотношениями, условиями труда, методами стимулирования (К. К. Платонов, Н. Л. Коломинский и другие); психологической совместимости, сплоченности членов коллектива, наличия групповых традиций и обычаев (Н. М. Корнев, А. Б. Коваленко и др.); стиля взаимоотношений людей, которые контактируют (В. В. Бойко, В. М. Шепель и др.); преобладающего и относительно устойчивого, психического настроения коллектива (Г. М. Андреева , Б. Д. Парыгин и другие). Социально-психологический климат, с одной стороны, является субъективным отражением жизнедеятельности конкретной группы, а с другой – существенным фактором влияния на эффективность деятельности группы, ее результативность и процессы управления ею. Эмпирически установлено, что креативные студенты склонны скорее положительно оценивать социально-психологический климат в группе и высоко его творческую составляющую, некреативные студенты высоко оценивают деловую составляющую социально-психологического климата группы, однако неоднозначны в его общей оценке. Исследование показало, что креативные студенты стремятся наладить отношения, активно включаются в межличностное взаимодействие, само пребывание в новом, креативном для них коллективе и объясняет ориентацию на принятие партнера по общению и ориентацию на адекватное восприятие и понимание партнера, высокую положительную оценку социально-психологического климата группы. Выделеные альтруистический, неагрессивный, неэгоистичный и дружелюбный типы отно-шений с окружающими является подтверждением открытости и искренности креативных студентов в отношениях с одногруппниками, которых они оценивают как креативных, стремлении к углублению и расширению контактов, ответственности за других и склонности к сотрудничеству, гибкости в решении проблем и конфликтных ситуаций, следование условностям и принципам обще-принятого поведения в отношениях одногруппниками.
Ключевые слова: креативность, креативная личность, социально-психологический климат.2014-01-01T00:00:00ZТеоретичні засади дослідження змін мовлення у стані тривожності
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4282
Назва: Теоретичні засади дослідження змін мовлення у стані тривожності
Автори: Турчак, О. М.; Turchak, O. M.
Короткий огляд (реферат): На сучасному етапі розвитку суспільства в умовах активного зростання темпу життя, виробництва й міжособистісних контактів людина повинна бути здатною ефективно працювати в різних психологічних умовах, в умовах стресу й емоційної напруги. Стресові ситуації викликають зміни діяльності людини, у тому числі й зміни її мовлення. Відтак проблема індивідуальних проявів особливостей мовленнєвої діяльності людини в стресових та емоційно напружених ситуаціях актуальна у психологічній науці й вимагає комплексного дослідження. Статтю присвячено вивченню емпіричних референтів змін мовленнєвої діяльності людини, що відбуваються під впливом тривожного стану. Автор розглядає стан тривожності як емоційний стан гострого неспокою, пов’язаного у свідомості індивіда з прогнозуванням невдачі, небезпеки або ж очікуванням чогось важливого, значущого для людини в умовах невизначеності. Для розуміння того, яким чином стан тривожності впливає на мовлення людини, проаналізовано теоретичні джерела із проблеми вербальних проявів тривожності, а також проявів тривожності в писемному мовленні. У результаті дослідження виокремлено такі емпіричні референти змін мовленнєвих параметрів, що виникають у стані тривожності: проблеми з вибором слів; зміни в граматичному оформленні висловлювання; зміни в моторній реалізації висловлювань; самокори-гування. Сформульовано теоретичні засади вивчення змін мовленнєвих параметрів і усного, і писемного мовлення в стані тривожності. У майбутньому емпіричні показники, запропоновані автором, можуть бути використані під час дослідження діяльності людини в емоціогенних ситуаціях.
At the present stage of social development in terms of active growth of life pace, production and interpersonal contacts, people must be able to work effectively in different psychological conditions, under stress and emotional tension. Stressful situations cause changes in human activities, including speech changes. Thus, the problem of individual peculiarities of human speech in stressful situations is a key issue of psychological science and requires a comprehensive study. This article is devoted to the study of empirical referents of human speech changes, which are influenced by anxiety. The author examines the state of anxiety as an emotional state of acute anxiety associated in the mind of the individual to the prediction of failure, danger or expectation of something important, meaningful to a person under the circumstances of uncertainty. To understand how anxiety affects the state of human speech, the author analyzes the theoretical sources of the problem of verbal expressions of anxiety and anxiety manifestations in writing. As a result of the research, the author distinguishes the following empirical referents of speech changes, caused by the state of anxiety: problems in word choice; grammatical changes; changes in motor implementation of expression; self-corrections. The article also defines the theoretical principles of studying of speech parameter changes both, in oral and written speeches in a state of anxiety. In the future, empirical indicators proposed by the author, can be used in studying of human activity in emotiogenic situations.
На современном этапе развития общества в условиях активного роста темпа жизни, производства и межличностных контактов, человек должен быть способным эффективно работать в различных психологических условиях, в условиях стресса и эмоционального напряжения. Стрессовые ситуации вызывают изменения деятельности человека, в том числе и изменения его речи. Следовательно, проблема индивидуальных проявлений особенностей речевой деятельности человека в стрессовых и эмоционально напряженных ситуациях является актуальным вопросом психологической науки и требует комплексного исследования. Статья посвящена изучению эмпирических референтов изменений речевой деятельности человека, происходящих под влиянием тревожного состояния. Автор рассматривает состояние тревожности как эмоциональное состояние острого беспокойства, связанного в сознании индивида с прогнозированием неудачи, опасности или ожиданием чего-то важного, значимого для человека в условиях неопределенности. Для понимания того, каким образом состояние тревожности влияет на речь человека, проведен анализ теоретических источников по проблеме вербальных проявлений тревожности, а также проявлений тревожности в письменной речи. В результате исследования автор выделяет следующие эмпирические референты изменений речевых параметров, возни-кающих в состоянии тревожности: проблемы с выбором слов; изменения в грамматическом оформлении высказывания; изменения в моторной реализации высказываний; самокоррекции. Автор статьи также формулирует теоретические основы изучения изменений речевых параметров как устной, так и письменной речи в состоянии тревожности. В будущем эмпирические показатели, предложенные автором, могут быть использованы в ходе исследования деятельности человека в эмоциогенных ситуациях.2014-01-01T00:00:00ZПсихолінгвістичні особливості усного мовлення особистості в ситуації емоційної напруги
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4281
Назва: Психолінгвістичні особливості усного мовлення особистості в ситуації емоційної напруги
Автори: Соловей, О. А.; Solovei, O. A.
Короткий огляд (реферат): У статті викладено результати теоретичного й емпіричного дослідження психолінгвістичних особливостей мовлення особистості в ситуації емоційної напруги. Обґрунтовано актуальність обраної проблеми, відзначено її недостатню розробленість і в теоретичному, і в прикладному аспектах. Здійснено огляд останніх наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних учених у цій галузі. Проаналізовано й обґрунтовано доцільність вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги на фонетичному, лексичному та синтаксичному рівнях. Дослідження проводилось у Східноєвропейському національному університету імені Лесі Українки, вибірку склали студенти факультету психології. Описано теоретичні, емпіричні методи, які використовували для реалізації завдань дослідження. Обґрунтування результатів дослідження містить огляд та інтерпретацію отриманих даних зіставного аналізу спонтанного нейтрального та спонтанного емоційного мовлення студентів. Емпіричне вивчення мовлення особистості в ситуації емоційної напруги дало змогу встановити такі його особливості: збільшення кількості пошукових слів, вибір більш стереотипного словника, слів із чіткою позитивною чи негативною конотацією, поява слів-паразитів, зростання вживання часток, вигуків; семантично нерелевантні повтори фраз, частин фраз, одного слова, складів, незавершеність слова, речення та зростання кількості самокорекцій, поява некоректованих і, ймовірно, неусвідомлюваних мовцем помилок узгодження мовних одиниць. The article deals with the results of theoretical and empirical research of psycholinguistic features of the personality’s speech in situation of emotional stress. The relevance of the chosen problem is argued by author, its lack of elaborated is indicated both in theoretical and applied aspects. The review of the recent scientific research of domestic and foreign scholars is carried out in the field. The expediency of feasibility the research of personality’s speech in the situation of emotional stress is analyzed and substantiated on phonetic, lexical and syntactic levels. The research was conducted in Lesya Ukrainka Eastern European University, sample was made by the students of Psychology department. The article contains the description of theoretical and empirical methods, which were used to implement the tasks of this research. The description and justification of the results of this study contains the overview and interpretation of received data of comparative analysis of spontaneous neutral and spontaneous emotional speech of students. The empirical study of the personality’s speech in the situation of emotional stress allowed to set its features: the increase in the number of searching words; the selection of more stereotypical dictionary; the appearance of junk words; the choice of words with a clear positive or negative connotation; the increase the use of particles and interjections; the semantically irrelevant the repetitive of phrases, parts of phrase, single words, syllables; the incompleteness of words, sentences and increased number of self-correction; the appearance of unjustable and, probably, not perceived by the speaker the errors of concordance language units.2014-01-01T00:00:00ZФормування особистості в процесі економічної соціалізації
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4280
Назва: Формування особистості в процесі економічної соціалізації
Автори: Остапйовський, О. І.; Ostapiovskyi, O. I.
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено економічну соціалізацію як соціально-психологічний процес входження індивіда в економічну систему суспільства. Людина повсякчас перебуває в умовах постійно зростаючої конкуренції, зокрема це стосується і соціально-економічних відносин. Успішність її становлення залежить від економічної свідомості. Остання, зі свого боку, тісно пов’язана з процесами входження особистості в економічну сферу суспільства. Під час економічної соціалізації визначаються та формуються економіко-психологічні характеристики людини. Їхнє становлення та розвиток відбувається в процесі економічної життєдіяльності особистості та засвоєння нею економічних цінностей суспільства. Кінцевим продуктом економічної соціалізації є формування особистості як суб’єкта економічної діяльності. Цей процес здійснюється під впливом таких чинників, як-от: система цінностей суспільства; потребові системи індивіда; ціннісні репрезентації особистості; соціальні параметри. У вітчизняній психології дослідження економічної соціалізації розпочалися лише 2000 року. Основні напрями вивчення цього феномену – інформаційний, поведінковий і психологічний. Проаналізовано структурні компоненти економічної соціалізації (когнітивний, афективний, конативний) та її форми (цілеспрямована, стихійна, самовиховання), види (трудова, споживча, власне еконо-мічна, добровільна та примусова), критерії та чинники (через систему економічних цінностей у їх взаємозв’язку з усіма іншими вартостями), етапи (адаптація, ідентифікація, індивідуалізація, інтеграція, наднормативна й індивідуалізація). Цінність більшості наукових напрацювань – наголошення ролі вивчення взаємозв’язків суб’єктивного досвіду особистості, образу світу та кодів економічної свідомості, які забезпечують відповідність ставлень суб’єкта до економічних об’єктів та ситуацій, а відповідно, і процес ефективної економічної соціалізації особистості.
Economic socialization as social and psychological process of individual adaptation to economic system of society is highlighted in the article. The person in modern society is under constant impact of increasing competition, which contributes to his/her social and economic relations. The individual development of personality greatly depends on economic consciousness. The psychological and economic characteristics of personality develop during period of economic socialization. The ultimate goal of economic socialization is development of personality as the subject of economic activity. The author reveals the main factors of economic socialization: system of society values, complex of individual needs and motives, individual mental representations of values, social criteria (age, social status and role, gender). The problem of economic socialization is relatively new one; it has been represented in native psychology since 2000. The author distinguishes three approaches to study of economic socialization: informational, psychological, and behavioral. The structural components (cognitive, affective, and conative) and forms of economic socialization (goal directed, spontaneous, and self-directed), kinds of economic socialization (working, consumer, economic, voluntary, and forced), criteria and factors (complex of different values) were analyzed. Subjective experience, world representation and mental codes of economic consciousness are treated as the main determinants of individual attitude towards economic situations and phenomena. В статье исследовано экономическую социализацию как социально-психологический процесс вхождения индивида в экономическую систему общества. Человек в процессе своей жизнедеятельности находится в условиях постоянно растущей конкуренции, в частности это касается и социально-экономических отношений. Успешность её становления зависит от экономического сознания, которое, в свою очередь, тесно связано с процессами вхождения личности в экономическую сферу общества. В процессе экономической социализации определяются и формируются экономико-психологические характеристики человека. Их становление и развитие происходит в процессе экономической жизнедеятельности личности и усвоения ею экономических ценностей общества. Конечным продуктом экономической социализации является формирование личности как субъекта экономической деятельности. Этот процесс осуществляется под воздействием таких факторов, как система ценностей общества; потребностные системы индивида; ценностные репрезентации личности; социальные параметры. В отечественной психологии исследования экономической социализации начались лишь в 2000 г. Основные направления исследований этого феномена – информационный, поведенческий, психологический. В нашей статье проанализированы структурные компоненты экономической социализации (когнитивный, аффективный, конативный) и ее формы (целенаправленная, стихийная, самовоспитания), виды (трудовая, потре-бительская, собственно экономическая, добровольная и принудительная), критерии и факторы (через систему экономических ценностей в их взаимосвязи со всеми другими ценностями), этапы (адаптация, идентификация, индивидуализация, интеграция, сверхнормативная и индивидуализация). Ценность большинства научных наработок – подчеркивание роли изучения взаимосвязей субъективного опыта личности, образа мира и кодов экономического сознания, которые обеспечивают соответствие отношений субъекта к экономическим объектом и ситуаций, а соответственно и процесс эффективной экономической социализации личности.2014-01-01T00:00:00ZЗовнішня структура організації мовленнєвого досвіду особистості
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4279
Назва: Зовнішня структура організації мовленнєвого досвіду особистості
Автори: Орап, М. О.; Orap, M. O.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено проблемі емпіричного дослідження структурно-функ-ціональних особливостей зовнішньої структури мовленнєвого досвіду особистості. Розроблювана нами теоретична концепція мовленнєвого досвіду передбачає розгляд останнього як системного утворення в психіці суб’єкта, що є процесом і продуктом переробки та впорядкування в мовленнєвій формі результатів взаємодії суб’єкта з навколишнім середовищем, яке уможливлює та опосередковує мовленнєве освоєння світу. Виділення двох рівнів у мовленнєвому освоєнні світу зумовлює і дві структури – внутрішню та зовнішню. У статті проаналізовано результати дослідження зовнішньої структури мовленнєвого досвіду у двох вікових групах – діти молодшого шкільного віку та періоду «рання дорослість» за допомогою методу факторного аналізу. Викладено основний зміст та інтерпретацію отриманих факторів. Опосередкування мовленнєвого освоєння світу (що є головною функцією зовнішньої структури) здійснюється через інтерпретацію результатів і процесу мовленнєвої взаємодії та, відповідно до них, – регуляцію комунікації особистості зі світом на основі адекватного відбору засобів для обробки й упорядкування мовних та мовлен-нєвих знань. Результати порівняння змісту факторів у двох вікових групах дають можливість означити динаміку розвитку зовнішньої структури. Розвиток відбувається через інтеграцію – об’єднання окремих частин у єдине ціле. При цьому частини не механічно зливаються одна з одною, а діалектично змінюються, набуваючи нової якості. Генералізація окремих частин призводить до появи трьох факторів у дорослому віці, які виявляють чітку спрямованість на опосередкування мовленнєвого освоєння світу особистістю. The article deals with the empirical study of structural and functional peculiarities of the personality’s speech experience external structure. The suggested theoretical concept views speech experience as a system, which is a product of processing and ordering of the results of interaction between personality and environment in a speech form, enabling and mediating speech mastering of the world. Two levels of the speech mastering of the world determine two respective structures – internal and external. The results of the factor analysis of the indicators of the speech experience external structure show that two age groups – primary school age children and emerging adulthood children allow defining the dynamics of the external structure development in two age groups through basic meaning and interpretation of obtained factors. Mediation of speech mastering of the world (which is the main function of the external structure) is made through interpretation of the results and the process of speech interaction, and, according to them, the regulation of individual’s communication with the world on the basis of the adequate selection of tools for processing and organizing linguistic and speech knowledge. Development occurs due to the process of integration – combining separate parts together. In this case, the parts are not mechanically fused to one another, but are dialectically changed, acquiring new quality. Generalization of separate parts causes the emergence of three factors in adulthood, which show a clear focus on the mediation of the personality’s speech mastering of the world.2014-01-01T00:00:00ZПсихологічні тенденції особистісних проявів студентів із різними типами життєвих ролей
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/4278
Назва: Психологічні тенденції особистісних проявів студентів із різними типами життєвих ролей
Автори: Одінцова, А. М.; Odintsova, A. N
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено результати емпіричного дослідження взаємозв’язку між типом життєвої ролі й особистісними проявами людини. У роботі представлено власну типологію життєвих ролей, що побудована на основі зіставлення поняття «роль» із такими поняттями, як «життєва позиція», «життєва лінія», «стратегія життя», «сенс життя», «життєва перспектива». Типологію ролей відносно концепції життєвого шляху особистості представлено у вигляді парних конструктів: аксіологічно-змістові й аксіологічно-нейтральні ролі; послідовні та непослідовні ролі; активні та пасивні ролі; смислоутворюючі та смислонейтральні ролі; свідомі та несвідомі ролі. В основній частині роботи наведені результати дослідження, у якому взяли участь особи віком від 18 до 22 років. Серед емпіричних методів дослідження було застосовано авторську анкету «Ставлення до власної ролі», методику багатофакторного дослідження осо-бистості Кеттела (форма С), тест «Сенс-життєві орієнтації», методика КОЗ та копінг-тест Лазаруса. На емпіричному рівні виявлено співвідношення між домінуючим типом життєвої ролі та особистісними якостями, цілеспрямованістю, способом подолання життєвих труднощів, рівнем комунікативних та організаторських здібностей. За результатами факторного аналізу було виділено три фактори, що дали можливість виділити та проаналізувати різноманітні ставлення юнаків до власної ролі. До першого фактору, разом з особистісними показниками, увійшли активні – пасивні життєві ролі; до другого – послідовні – непослідовні, смислоутворюючі – смислонейтральні та свідомі – несвідомі ролі; до третього фактору – аксіологічно-змістові – аксіологічно-нейтральні життєві ролі. Установлено що виконання ролі може розглядатися як процес активної чи пасивної взаємодії, як засіб досягнення поставленої мети та як спосіб самовираження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні було досліджено взаємозв’язок між типом життєвої ролі й особистісними проявами людини. Отримані результати можуть бути використані для створення програм факультативних і тренінгових занять. The results of empirical study on the relationship between the type of vital role and manifestations of human personality are highlighted in the article by Odintsova A. N. «Psychological tendencies personal manifestations of students who have different types of vital roles». The paper presents a typology of private vital roles, which is based on comparison of the concept of «role» with terms such as «life position», «life line», «life strategy», «meaning of life» and «life perspective». The typology of roles on the concept of individual life path is represented as a pair of constructs: axiological-semantic – axiological-neutral role, consistent and inconsistent role, active and passive roles, sense-creative and sense-neutral role, conscious and unconscious role. In the main part of the paper presents the results of the study, this was attended by students aged 18 to 22 years. Of empirical research methods were used: author profile «Attitude to the own role» methodology of multivariate study of personality Cattell (form C), test «Meaning-life orientation», methods of COS and coping-test Lazarus. Relationship between the dominant type of vital role, of personal qualities, commitment, a way of overcoming the difficulties of life, the level of communication and organizational skills is empirically revealed. The results of the factor analysis identified three factors that permitted us to analyze the different attitudes towards their role. To the first, together with the personal indicators, included «active – passive» vital roles; the second – «consistent and inconsistent», «sense-creative and sense-neutral» and «conscious and unconscious» roles; the third group – «axiological-semantic – axiological-neutral» vital roles. Identified three perspectives on the performance of the role, namely, they are: role as the process of active or passive interaction; the role, as a mean to achieve a goal; the role, as a way of expression. The scientific novelty of the material obtained lies in the fact that for the first time at the empirical level has been investigated the relationship between the type of the vital role and manifestations of human personality. The results can be used to create programs and optional training sessions.
В статье отражены результаты эмпирического исследования взаимосвязи между типом жизненной роли и личностными проявлениями человека. В работе представлена собственная типология жизненных ролей, которая построена на основе сопоставления понятия «роль» с такими понятиями, как «жизненная позиция», «жизненная линия», «стратегия жизни», «смысл жизни», «жизненная перспектива». Типология ролей относительно концепции жизненного пути личности представлена в виде парных конструктов: аксиологически-содержательные и аксиологически-нейтральные роли; последовательные и непоследовательные роли; активные и пассивные роли; смыслообразующие и смыслонейтральные роли; сознательные и бессознательные роли. В основной части работы приведены результаты исследования, в котором приняли участие студенты в возрасте от 18 до 22 лет. Среди эмпирических методов исследования были применены: авторская анкета «Отношение к собственной роли», методика многофакторного исследования личности Кеттела (форма С), тест «Смысло-жизненные ориентации», методика КОС и копинг-тест Лазаруса. На эмпирическом уровне выявлено соотношение между доминирующим типом жизненной роли и личностными качествами, целеустремленностью, способом преодоления жизненных трудностей, уровнем коммуникативных и организаторских способностей. Согласно результатам факторного анализа было выделено три фактора, которые позволили выделить и проанализировать различные отношения юношества к собственной роли. В первый фактор, вместе с личностными показателями, вошли активные – пассивные жизненные роли, во второй – последовательные – непоследовательные, смыслообразующие – смыслонейтральные и сознательные – бессознательные роли, в третий фактор – аксиологически-смысловые – аксиологически-нейтральные жизненные роли. Установлено, что исполнение роли может рассматриваться как процесс активного или пассивного взаимодействия, как средство достижения поставленной цели и как способ самовыражения. Научная новизна работы заключается в том, что впервые на эмпирическом уровне была исследована взаимосвязь между типом жизненной роли и личностными проявлениями человека. Полученные результаты могут быть использованы для создания программ факультативных и тренинговых занятий.2014-01-01T00:00:00Z