https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/342 2026-04-18T09:28:15Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30285 Назва: Популяризація української вишивки в діаспорі: часопис «Нові Дні» Автори: Яблонський, Максим Романович Короткий огляд (реферат): Досліджено, як у редакційній політиці часопису «Нові Дні» (Торонто, 1950–1997) апробовано різнопланові способи популяризації української вишивки. Закономірно, що переважають візуальні (фото, репродукції). Зауважено також роль видання в актуалізації української вишивки в дизайні сучасного одягу. 2025-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30284 Назва: Формування культурологічної компетентності: ілюстратори «Кобзаря» Т. Шевченка Автори: Яблонська, Ольга Василівна Короткий огляд (реферат): Висвітлено потенціал навчального матеріалу про ілюстраторів «Кобзаря» Т. Шевченка, зокрема у формуванні культурологічної компетентності. Зауважено можливість його використання в якості самостійної роботи, зосібна науково-дослідницької. 2025-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30180 Назва: Раціоналістичний дискурс масової комунікації Автори: Косюк, Оксана Михайлівна Короткий огляд (реферат): У монографії йдеться про зміну поглядів на маси та їх комунікацію в контекстах новітньої філософії, соціальної психології й модерних технологій інформаційної доби. Новою призмою має стати раціоналізм як інтеркурсивний філософський напрям та стиль і метод масовокомунікаційної/журналістської діяльності. Дослідження засвідчує витоки раціоналістичного дискурсу, форму-вання концептуальної основи комунікації однойменної маси, яка посіла домінантні позиції в інфопросторі та семіосфері сучасності. Видання відзначається авторським висвітленням основних теоретичних проблем, містить системний аналіз найголовніших дискурсів, трактує комунікацію і її ключовий вияв – журналістику – як раціоналістичне продукування культури. Рекомендовано науковцям, освітянам та всім, хто цікавиться теорією масової комунікації. 2023-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29677 Назва: Anglicisms as Linguistic Markers of Multiculturality in Modern Military Media Discourse Автори: Shulska, Nataliia; Kostusiak, Nataliia; Yasinska, Oksana; Kriukova, Yuliya; Smal, Oksana; Sydorenko, Maryna Короткий огляд (реферат): The article examines Anglicisms’ functioning in the system of Ukrainian servicemen’ call signs as a special type of unofficial anthroponyms represented in modern military media communication. The research material consisted of the texts of journalistic publications, which used English elements to designate the personal call signs of Ukrainian defenders. The sample of factual material covers about 500 nominations used in the speech of the military, who themselves motivate the origin of their call sign or name the sources of its occurrence in the media narrative. The five most representative thematic groups of unofficial names that arose from English-language borrowings are differentiated: 1) call signs from the technological and information environment; 2) nominations related to the military sphere; 3) unofficial anthroponyms indicating status or authority; 4) names formed from English male and female names; 5) call signs motivated by English-language pop culture. Less common are unofficial anthroponyms of other thematic groups, but they also demonstrate a tendency of assimilating English lexemes and neologisms in military communication. In the media discourse, the desire of journalists and the military themselves to explain the origin of their middle names hasbeen traced, which reveals the personal, cultural, and symbolic dimension of anthroponyms in war. Methods of adapting Anglicisms in call signs include transliteration (transmitting English words in Ukrainian letters without translation), Ukrainian graphictransmission, the use of capital letters as visual markers of strength and belonging to the military community, as well as hybridization a combination of English roots with Ukrainian word-formation models. It is concluded that Anglicisms in the call signs of Ukrainian military personnel act not only as a means of nomination, but also as linguistic markers of multiculturality, reflecting the integration of the Ukrainian language space into the global information context and symbolizing the openness of modern military culture to intercultural dialogue. 2025-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29567 Назва: Culture of Ukrainian Scientific Language: Oral and Written Forms of Professional Communication Автори: Kostusiak, Nataliia; Hromyk, Larysa; Hrytsevych, Yurii; Kryskiv, Myroslava; Sydorenko, Olha; Shumenko, Olha Короткий огляд (реферат): The article comprehensively analyzes the modern Ukrainian scientific language in its oral and written forms with an emphasis on the internal organization, functional-stylistic, lexical, grammatical, communicative pragmatic features of texts of various genres, as well as in plane of academic ethics and the implementation of speech strategies and tactics, which enabled a multidimensional interpretation of the object under study. The focus is made on typical models of professional communication in the scientific field report, scientific message, dispute, monograph, article, theses, etc., their linguistic (lexical, morphological, and syntactic units), compositional and logical structure. Normative and non-normative words and their compounds, attested in scientific works of various genres and in oral monological and dialogical professional speech, are highlighted. Deviations from the stylistic norms of the Ukrainian language are identified and described, with an emphasis on stylistic figures and tropes, the sphere of expression of which is mainly oral professional speech. The specificity of lexical units that serve as a means of linguistic manipulation in disputes, as well as those that give emotionality, expressiveness, unorthodoxy to public speeches, and attract the attention of listeners, is emphasized. It is traced that the oral and written forms of scientific language, despite the presence of common features, in particular, objectivity, accuracy, argumentation, etc., have a number of different parameters. The oral form of scientific language is characterized by extensive syntactic variation, spontaneity, and the presence of some elements that give speech emotionality. In contrast, written works of various genres are characterized by a higher level of completeness, normativity, and a clear, logically and structurally motivated construction of sentences. It was found that mastery of the norms of the Ukrainian scientific language, a high level of professional communication culture, and skillful use of vocabulary serve as important factors in forming the image of a modern highly qualified researcher who is able to analyze and objectively evaluate the achievements of specialists in a certain field, effectively argue own position, and present own research results in an orderly, accurate, and understandable manner. 2025-11-25T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29447 Назва: Коли Петро Волиняк ще був Чечетом: оповідання «Лола» Автори: Яблонський, Максим Романович Короткий огляд (реферат): Мета розвідки – проаналізувати ідейно-художні та композиційні особливості раннього оповідання П. Чечета (автонім письменника, журналіста й редактора Петра Волиняка (1907–1969)) «Лола» (1932). В основі методології статті – культурно-історичний метод, який дає можливість урахувати ідейні параметри доби, а також акцентувати на гендерному аспекті твору. Комплексний підхід забезпечує цілісне бачення багатогранної діяльності Петра Волиняка. Результатом дослідження є доведення провідних наративів тексту, сформованих радянською ідеологією, зокрема: колективізація як вираження нового способу господарювання, боротьба з традиціями народів Сходу, емансипація жінки. Основним є гендерний аспект, тому на передньому плані – образ Лоли. Завдячуючи впливу радянського міста й освіти, вона приносить ідею визволення жінки Сходу в рідний аул. Ідейним продовженням образу Лоли є Турсин, яка виростає зі свого середовища і протистоїть йому; це практично єдиний образ у творі, що розвивається. Зауважено дидактизм у змісті і прямолінійність сюжету, публіцистичний пафос, чіткий поділ на позитивних і негативних персонажів, однозначність семантики образів, символіки дня і ночі. Ім’я головної героїні Лола, що означає тюльпан, має смислове навантаження: дівчина принесла соціальне оновлення. А в епілозі оповідання підкреслюється закономірність: після появи Лоли Кизил-Гурт укрилася тюльпанами. Примітно, що П. Чечет наголошує на ролі слова (агітація Лоли, авторитетні слова ворожбита, прокляття батька, слова Турсин, яка продовжила справу Лоли). Наголошується, що світоглядний конфлікт в оповіданні розгортається й на особистому рівні (Лола – батько). Розглянуто композиційні особливості твору, їхню роль у досягненні ідейного задуму. Пісня, що звучить в епілозі, демонструє визнання Лоли народною героїнею. У висновках підкреслено, що, попри соціалістичні акценти, гендерний аспект твору – ідею емансипації жінки Сходу – реалізовано послідовно. Стилістика оповідання підтверджує закономірність того, що П. Чечет відбувся як журналіст. Нова самоідентифікація автора (псевдонім Петро Волиняк), обумовлена еміграційним періодом, засвідчила в літературі його світоглядні зміни. 2024-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29441 Назва: Від критичної рецепції до новин культури: творчість Лесі Українки та Олени Пчілки на сторінках часопису «Нові Дні» Автори: Яблонський, Максим Романович Короткий огляд (реферат): Мета розвідки – простежити специфіку різнопланових матеріалів часопису «Нові Дні» (1950–1997), присвячених творчості Лесі Українки та Олени Пчілки. Методологія публікації основана на загальнонаукових методах аналізу та систематизації матеріалів, зіставлення інформації, формування висновків. Серед спеціальних методів – контент-аналіз і культурно-історичний метод, елементи біографічного методу та антиколоніального прочитання. Комплексний підхід забезпечив формування цілісного уявлення про соціальні функції періодики. Результатом дослідження є виокремлення таких аспектів присутності класиків Лесі Українки та Олени Пчілки на сторінках часопису «Нові Дні», як популяризація творчості, літературознавче осмислення, мемуарні та інформаційні матеріали, поетичні присвяти Лесі Українці. Досліджено, що в часописі «Нові Дні» переважно увага до творчості класиків обумовлюється ювілейним чинником. До столітнього ювілею Лесі Українки та до 50-ліття сумного ювілею Олени Пчілки опубліковано статті П. Одарченка. Простежено, що у статті, присвяченій творчості Лесі Українки автор актуалізував ідейні імперативи письменниці, підкреслюючи актуальність творів антиколоніального характеру. Наголошується на фундаментальності літературного портрета «Славна дочка українського народу Олена Пчілка». Зауважено, що в публікації Дмитра Чуба важливими є спогади білоруського композитора М. Щеглова про Олену Пчілку. В аналізі поезій, присвячених Лесі Українці, зауважено інтертекстуальні елементи, зокрема ремінісценцію на рівні згадки фактів біографії, образів, назв творів чи поетичної збірки; алюзію; майже дослівне цитування І. Франка. У творах української діаспори, окрім того, актуалізовано визвольні ідеї письменниці. Простежено, що передруки з підрадянських джерел – складник редакторської політики «Нових Днів». Йдеться про художні та інформаційні матеріали. Розглянуто низку інформаційних текстів, приурочених вшануванню пам’яті Лесі Українки українською громадою Канади та мером Вінніпегу. У висновках підкреслено важливість і перспективність наукової проблеми. 2025-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29440 Назва: Літературознавча рецепція творчості Лесі Українки ювілейного 1971-го: часопис «Визвольний шлях» Автори: Яблонська, Ольга Василівна Короткий огляд (реферат): Мета статті – проаналізувати специфіку літературознавчої рецепції творчості Лесі Українки ювілейного 1971-го на сторінках часопису «Визвольний шлях». В основі методології дослідження – культурно-історичний підхід, за допомогою якого відтворено об’єктивну картину літературознавчої рецепції творчості Лесі Українки в діаспорі. З огляду на специфіку матеріалу аналізу використано елементи компаративного підходу. Результати дослідження. У публікації закцентовано на протилежній ідеологічній платформі підрадянського та діаспорного літературознавства. Схарактеризовано специфіку літературознавчих публікацій, присвячених творчості Лесі Українки, ювілейного 1971-го в часописі «Визвольний шлях». Вагомість суспільно-політичного складника видання пояснює увагу до ідеологічних акцентів у проблематиці публікацій. Частина статей є передруками відомих студій М. Зерова, Д. Донцова, Є. Маланюка та Р. Задеснянського. Тому дослідницьку увагу скеровано до статей, які вперше надруковано в цьому журналі. Зокрема схарактеризовано дослідження О. Воропая як статтю оглядового характеру, в якій закцентовано провідні мотиви творчості письменниці. Окреслено проблемно-тематичні аспекти літературознавчих розвідок Р. Кухаря та Д. Козія. Зауважено наскрізність ідеологічного прочитання драматичної поеми Лесі Українки «Оргія» у статті Олени Звичайної «Хор панегіристів». Студія С. Наумович «Леся Українка й Марсель Пруст» – компаративного характеру. Схарактеризовано також проблемно-тематичні особливості поетичних творів, присвячених Лесі Українці. У висновках наголошується на різноплановості рецепції творчості Лесі Українки в діаспорному літературознавстві. 2024-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29439 Назва: Творчість українських письменників діаспори: форми й методи науково-дослідницької роботи в сучасній школі Автори: Яблонська, Ольга Василівна; Ліштван, Людмила Михайлівна Короткий огляд (реферат): Мета публікації – на основі творчості українських письменників діаспори розглянути можливі форми та методи науково-дослідницької роботи в сучасній школі. Завдання дослідження об’єднані потребою вибудови певного алгоритму співпраці здобувача освіти й керівника, формування наукової комунікації. Теоретичний базис статті ґрунтується на комплексному підході до проблеми. Результатом дослідження є бачення важливості підготовчого етапу, який може відбутися у формі тематичних екскурсій в музеї та бібліотеки, зокрема розглянуто можливості такої реалізації для школярів Волинської області. Наголошується, що принципи доступності та наступності, системність у роботі є важливими методичними аспектами співпраці керівника зі здобувачем освіти. Зауважується вагомість самостійної роботи учня (вдумливе читання художніх творів, робота з літературознавчими дослідженнями, створення наукового тексту). Акцентується, що академічна доброчесність і наукова новизна є основотвірними складниками. Окреслено шлях учня від написання рефератів, виступів під час наукових чи урочистих заходів у класі та школі до презентації набутків у формі науково-дослідницького проєкту, участі в конкурсах і наукових заходах різного рівня, підготовки спільної публікації з учителем. Розглянуто роль учителя в підготовці учнівського науково-дослідницького проєкту як досвідченого науковця й мудрого наставника, який дбає про свій науково-методичний розвиток, зокрема опановує нові методи дослідження, а також налагоджує консультації з викладачами університету. У вивченні творчості українських письменників діаспори запропоновано активізувати мікроаналіз художнього тексту, використовувати напрямки компаративістики, залучати розмаїття мемуаристики. У висновках наголошується на методичних аспектах співпраці керівника зі здобувачем освіти та засад науково-дослідницької роботи в школі. 2024-12-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29430 Назва: Програма для збирання діалектних одмін української мови: Діалектна лексика Західного Полісся Автори: Омельковець, Руслана Степанівна Короткий огляд (реферат): Видання вміщує взірці програм-питальників для збирання діалектних одмін української мови різних лексико-тематичних груп, рекомендації щодо складання маршруту дослідження, добору інформатора, вказівки, як робити запис і його опрацьовувати. Для студентів факультету філології та журналістики 2025-01-01T00:00:00Z