https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23628 2026-04-14T00:16:21Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30678 Назва: Проблеми жіночої емансипації у драмах «Світова річ» Олени Пчілки та «Мораль пані Дульської» Ґабріелі Запольської Автори: Бобко, Максиміліан Васильович Короткий огляд (реферат): Дослідницьку роботу присвячено комплексному дослідженню висвітлення проблем жіночої емансипації у драмах Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. У роботі узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми шляхом порівняння вираження загальноєвропейських суспільно-політичних тенденцій в українській та польській літературі через порівняльний аналіз творчості Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. Дослідження присвячене детальному аналізу спільних та відмінних рис ідейно-тематичного наповнення драматичних творів Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської; основні соціально-політичні зрушення, котрі призвели до зміни зображення ролі жінки в української та польської авторки; проаналізовано основні мотиви та проблеми, котрі розглядаються в драмах «Світова річ» та «Мораль пані Дульської»; досліджено виявлення образу «нової жінки» у драмах «Світова річ» Олени Пчілки та «Мораль пані Дульської» Ґабріелі Запольської; окреслено типологію персоносфери, залежність образів від таких факторів як вік, стать, соціальне походження на прикладі драм «Світова річ» та «Мораль пані Дульської». Зроблено висновок, що українське й польське суспільства цього періоду були подібними у своїх гендерних стереотипах, патріархальних нормах і водночас прагненнях до прогресу. У своїй творчості Олена Пчілка та Ґабріеля Запольська через драматичні конфлікти та образи персонажів викривали подвійні стандарти, суспільне лицемірство й обмеження прав жінок. Водночас авторки пропонували різні можливості на майбутнє: Пчілка акцентувала на надії й оптимізмі, тоді як Запольська демонструвала песимістичні наслідки консервативного суспільного ладу. Розглянуто аспекти, які визначають значущість цих творів у світлі сучасної гендерної критики. З’ясовано, що п’єси обох авторок слугують своєрідним літературним маніфестом, що закликає до переосмислення ролі жінки в суспільстві, відмови від усталених стереотипів і формування рівноправнішого соціального устрою. Аналіз також висвітлює способи протистояння жіночих персонажів тиску патріархальної моралі й можливість впливу прогресивних ідей на зміну суспільної свідомості. Ця робота є першим дослідженням, що порівнює творчість двох письменниць, тим самим розширюючи літературознавчу базу й відкриваючи нові перспективи для вивчення ідейних течій, які збагачують наше розуміння культурних процесів кінця XIX – початку XX століття. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 75 сторінок, з них основного тексту – 65 сторінок. У першому розділі окреслено суспільні та літературні явища України та Польщі доби помежів’я ⅩⅨ–ⅩⅩ століть, досліджено перегляд жіночого образу в літературі та драматургії. У другому розділі проаналізовано основні ідейно тематичні проблеми, такі як проблеми моральності, проблеми суспільних та міжособистісних відносин між персонажами драм Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. У третьому розділі проаналізовано персоносфери драм «Світова річ» та «Мораль пані Дульської», виявлено вплив гендерної проблематики, протиставлення поколінь та станової приналежності на творення та розвиток персонажів. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30672 Назва: Інтермедіальні стратегії у вивченні творчості Кнута Гамсуна Автори: Радчик, Анна Юріївна Короткий огляд (реферат): Розкриття потенціалу методу інтермедіального аналізу художнього тексту в освітньому процесі та пошук шляхів використання інтермедіальних стратегій на уроках літератури– актуальний аспект дослідницької роботи, зумовлений багатьма чинниками, серед яких домінування в сучасному світі мультикультурних тенденцій, національно-освітня концепція, спрямована на формування багатогранної творчої особистості учня, наявність у шкільних програмах з літератури рекомендацій щодо впровадження інтермедіальних методик навчання та, відповідно, відсутність у методичній літературі чіткого алгоритму способів реалізації програмних «інтермедіальних» завдань. Актуальність магістерської роботи зумовлена і станом українського гамсунознавства– творчість норвезького лаурета Нобелівської премії Кнута Гамсуна (1859–1952) не достатньо досліджена в інтермедіальному та стильовому аспектах. Не повною мірою використано потенціал його романів «Голод» і «Пан» упарадигмі літературної освіти. Мета дослідження– аналіз інтермедіальних стратегій у вивченні творчості Кнута Гамсуна та розкриття дидактичного потенціалу методу інтермедіального аналізу тексту в парадигмі літературної освіти. Матеріал дослідження– романи «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; навчальні програми з української та зарубіжної літератур, з інтегрованих курсів. Об’єкт дослідження– інтеремедіальний вимір романістики Кнута Гамсуна (літературознавчий та методичний аспекти). Предмет дослідження– форми і способи взаємодії мистецтв у романах «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; форми й методи навчальної діяльності, ґрунтовані на інтермедіальній методології в освітньому процесі. У роботі використано такі методи: метод інтермедіального аналізу художнього тексту, метод стильового аналізу художнього тексту, порівняльно типологічний метод, герменевтичний метод, семіотичний метод, описовий метод, системно-функційний метод, метод прогнозування дидактичного потенціалу інтермедіальних стратегій на уроках літератури. Наукова новизна дослідження: у магістерській роботі вперше здійснено комплексний компаративний аналіз навчальних програм щодо специфіки використання інтермедіальних методик навчання на уроках української та зарубіжної літератур, інтегрованих мистецько-літературних курсів; проаналізовано романи «Голод» та «Пан» К. Гамсуна крізь призму специфіки взаємодії слова, музики та живопису; при цьому подано методичні рекомендації щодо шляхів і способів використання інтермедіальних стратегій у процесі вивчення творчості Кнута Гамсуна та спроектовано результати інтермедіального аналізу текстів на вирішення проблеми ідіостилю письменника– визначено стильові домінанти обох романів; водночас показано перспективність методологічного тандему–поєднання методів інтермедіального та стильового аналізу художніх текстів; запропоновано авторські розробки двох уроків за романами Кнута Гамсуна «Голод» та «Пан» із застосуванням інтермедіальних методик навчання. У методичній розробці вперше окреслено шляхи компаративно-інтермедіального аналізу творів Кнута Гамсуна («Пан») та Осипа Турянського («Син землі»). Основні висновки. Упровадження інтермедіальних стратегій в освітній процес (зокрема в сферу літературної освіти) є доцільним і перспективним. Один із напрямків– використання інтермедіального аналізу на уроках літератури. Цей метод роботи сприяє формуванню в учнів уявлення про багатогранність, цілісність та оригінальність художнього твору, здатного поєднувати візуальні, аудіальні та текстові складові в єдиному просторі сприйняття; формує аналітико-критичні навички, здатність виокремлювати головне та синтезувати фрагментарні складники в єдине ціле; сприяє розвитку творчих здібностей учнів; урізноманітнює та поглиблює роботу над художнім текстом, робить її цікавішою для учнів, відповідно, підвищує ефективність навчання. Інтермедіальний аналіз художнього тексту перспективний в аспекті аналізу стильових особливостей твору, виявлення домінант авторського ідіостилю; він органічно доповнює метод стильового аналізу. У процесі дослідження дебютного роману «Голод» К. Гамсуна крізь призму взаємодії слова, музики та живопису увиразнено експресіоністську природу образності твору; інтермедіальний аналіз роману «Пан» оприявнює імпресіоністську стильову домінанту. Потенціал цього методологічного тандему доцільно використовувати на уроках з літератури, заняттях літературних чи мистецьких гуртків. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30671 Назва: Концепція соціуму в драмі абсурду (на матеріалі шкільного курсу) Автори: Коцюба, Катерина Валеріївна Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено концепцію соціуму в драмі абсурду на матеріалі шкільного курсу. Розглянуто передумови виникнення театру абсурду. Описано зв’язки традиційного і абсурдистського театру. Проаналізовано поетику театру абсурду, визначальні риси, притаманні театру абсурду. Визначено тематику творів драми абсурду. Досліджено абсурдність п’єси «Чекаючи на Годо» С. Беккета. Охарактеризовано особистість і суспільство в п’єсі «Носороги» Е. Йонеско. Узагальнено методи та прийоми, як використовуються при вивченні драматичних творів. Окреслено специфіку вивчення драматичних творів на уроках зарубіжної літератури. Розроблено методичні рекомендації щодо проведення уроків драми абсурду. З’ясовано вплив драми абсурду на формування світогляду здобувачів освіти. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30670 Назва: Епістолярій як джерело вивчення української літератури (в сучасній школі та вищих навчальних закладах) Автори: Кисіль, Оксана Володимирівна Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено проблеми епістолярію як джерела вивчення української літератури в контексті сучасної школи та ЗВО. З’ясовано літературознавчу і методологічну ситуації щодо трактування епістолярію; простежено використання письменницького епістолярію в освітній практиці (на основі шкільних програм); охарактеризовано методичні прийоми використання епістолярію в навчальному процесі. Визначено, що епістолярій є джерелом цінної інформації при вивченні біографії письменника, основних етапів літературного розвитку, навколітературної ситуації. Варто звернути увагу здобувачів освіти на використання форми листа в оригінальній художній творчості. Застосування епістолярію має широкі можливості серед методів та прийомів організації освітньо-виховної роботи у ЗЗСО – уроки-лекції, комбіновані заняття, написання рефератів, науково-дослідницьких робіт, проведення літературно-мистецьких заходів. У ЗВО кореспонденція митців національної культури може стати предметом насамперед вибіркових курсів, а також бути використана в підготовці до лекцій про життєпис письменників. При опрацюванні листів у здобувачів освіти виробляються навички роботи з художньо-документальними текстами, пошукової та науково дослідницької роботи, естетичні самки та морально-етичні цінності. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30669 Назва: Щоденник Т. Шевченка і традиції української мемуаристики в контексті шкільного вивчення Автори: Бойко, Вадим Васильович Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі висвітлено жанрові особливості та тенденції розвитку української мемуаристики, досліджено щоденник Т. Шевченка як зразок художньо-документальної прози з урахуванням особливостей шкільного вивчення. Наукова новизна полягає в новому ракурсі дослідження шкільного курсу літератури, акценті на навчально-виховному потенціалі літератури non fiction. Значну увагу приділено характеристиці жанрових різновидів мемуаристики. З’ясовано особливості потрактування специфіки щоденника як жанру в українському літературознавстві (Г. Костюк, Б. Рубчак, Н. Стахнюк, К. Танчин та ін.). Досліджено проблемно-тематичні, структурні та жанрові особливості «Журналу» Т. Шевченка. Схарактеризовано потенціал щоденника як джерела вивчення біографії письменника у школі. Третій розділ присвячено аналізу мемуарного портрета Т. Шевченка у світлі спогадів М. Костомарова та автобіографії П. Куліша. Досліджено ідейні акценти спогадів, їхні жанрові та стилістичні особливості. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26727 Назва: Розвиток сучасної тревел-журналістики: глобальний та регіональний аспекти Автори: Костюк, Анна Костянтинівна Короткий огляд (реферат): Пошуки суспільством цікавих матеріалів про подорожі дали поштовх для створення такого напряму журналістики, як «тревел-журналістика» або «журналістика подорожей». Головними функціями туристичної журналістики є інформування суспільства про інші країни, комунікування з іншими народами, знайомство з їх культурою та побутом. Цей різновид засобів масової інформації активно розвивається і стає все більш актуальним, особливо це стало помітним у період пандемії і після початку повномасштабної війни в Україні. В останні роки подорожувати світом стало набагато складніше, обумовлено це обмеженнями і закритими кордонами. На допомогу тоді приходять тревел-журналісти, які мають змогу розповісти і показати, чим відрізняється життя інших народів, які є пам’ятки культури і куди можна буде відправитись відпочити після перемоги України. Після початку вторгнення Росії в Україну закриті кордони не стали перепоною для відвідування населених пунктів України. Проте вектор висвітлення туристичної теми трохи змінився, і на противагу гарним культурним та історичним цінностям прийшли зруйновані російськими бомбами та ракетами історичні пам’ятки. Важливим моментом у збереженні культурних цінностей України є люди, які всупереч страху і невизначеності ціною своїх життів рятували культурну спадщину України. Тревел-журналістика – це винятковий стиль у журналістиці, який із кожним роком все ширше розкриває свої можливості – створюються нові програми, друкуються нові журнали, з’являються блоги і кожні з них різняться своїм смисловим та інформаційним наповненням. Важливим елементом тревелжурналістики є поєднання довідкової частини з розважальною. Туристична журналістика сприяє зближенню міжнаціональних зав’язків та подоланню стереотипних бар’єрів. Доцент кафедри журналістики, реклами та медіакомунікацій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова О.Хобта стверджує: «Журналістика подорожей є елементом міжкультурної комунікації й діалогу культур, адже основою тревел-дискурсу є ознайомлення аудиторії з іншими країнами й культурами» [22]. Таким чином, актуальність теми обумовлена тим, що феномен «тревелжурналістика» до кінця не досліджений, а попит проєктів на цю тематику зростає. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26726 Назва: Проблеми дотримання норм журналістської етики в умовах війни Автори: Дем’янчук, Дарина Василівна Короткий огляд (реферат): Журналістика як професія передбачає високі етичні стандарти, адже журналісти мають унікальну відповідальність перед суспільством — бути джерелом правдивої, об’єктивної інформації. Проте ця місія стає складнішою у періоди військових конфліктів, коли інформаційний простір стає ареною для боротьби між правдою та пропагандою, між об’єктивністю та маніпуляціями. В умовах війни медіа не лише інформують громадськість, а й формують її погляди, впливають на національну єдність та емоційний стан суспільства. Тому журналістам доводиться працювати в умовах постійного зовнішнього і внутрішнього тиску, балансуючи між правдою і національними інтересами, між об’єктивністю і безпекою як суспільства, так і власного життя. Журналістська етика — це сукупність принципів, які встановлюють рамки професійної поведінки, орієнтуючи журналістів на правду, чесність, повагу до людської гідності та нейтральність у подачі інформації. Проте у складних і непередбачуваних умовах війни, коли на перше місце часто виходять інтереси національної безпеки та протидія інформаційним атакам, ці принципи можуть зазнавати значного випробування. Іноді журналісти, свідомо чи несвідомо, можуть відходити від класичних етичних норм, обираючи публікацію, яка підтримує національну ідею або відповідає інтересам держави. Це породжує серйозні дилеми, які вимагають уважного аналізу та осмислення. Збройні конфлікти змінюють характер журналістської діяльності, змушуючи медіа функціонувати у надзвичайно динамічному інформаційному середовищі, де постійно присутня загроза дезінформації та пропаганди. У цей час перед журналістами постає завдання не лише об’єктивно висвітлювати події, а й забезпечувати захист суспільних інтересів, не допускаючи розповсюдження фейкових новин та маніпуляцій. Виклики етичної журналістики у воєнних умовах включають не лише питання дотримання правдивості і точності інформації, а й обов’язок захищати своїх інформаторів, дбати про безпеку героїв репортажів, а також дотримуватись принципів гідності та людяності. Також в умовах війни зростає важливість медіаграмотності серед населення, адже люди часто піддаються впливу пропаганди, емоційних заголовків та зловмисних інформаційних кампаній. Журналісти у цьому контексті виконують не лише роль інформаторів, а й своєрідних наставників, які через власний приклад та професійні матеріали допомагають аудиторії відрізнити правду від маніпуляцій, зрозуміти складність воєнних подій і не піддаватися інформаційним атакам. Тому етична журналістика у період конфлікту є не лише питанням професійної репутації медіа, а й важливим елементом інформаційної безпеки держави. Дотримання журналістських норм у воєнний час вимагає особливої підготовки, знань та усвідомленості з боку медійників. Вони мають розуміти, як їхня робота впливає на громадськість, особливо у такі критичні моменти. Іноді журналісти свідомо йдуть на ризик, щоб висвітлити важливі події, водночас стикаючись із важкими моральними виборами: які деталі варто оприлюднювати, щоб інформувати громадськість, і які можуть стати небезпечними або викликати паніку. Таким чином, воєнні конфлікти ставлять перед журналістами питання не тільки про те, як інформувати суспільство, а й як це робити, залишаючись вірними професійним принципам. У часи війни журналістика стає не тільки інструментом донесення новин, а й потужною силою, що може як зміцнити суспільство, так і поставити його перед ризиком, якщо не дотримуватися етичних стандартів. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26512 Назва: Феміністичні мотиви польської жіночої прози епохи позитивізму Автори: Музичук, Аліна Леонідівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена аналізу феміністичних мотивів у польській жіночій прозі епохи позитивізму, зосереджуючи увагу на творчості двох видатних авторок цього періоду — Елізи Ожешко та Марії Конопницької. В епоху позитивізму значно посилилася увага до прав жінок, їхнього соціального становища та можливості самореалізації, твори цих письменниць стали важливою частиною літературного дискурсу того часу. Дослідження фокусується на тому, як Ожешко і Конопницька через свої твори зображували різні аспекти життя жінок, піднімаючи проблеми економічної залежності, соціальної нерівності та боротьби за рівність. Досліджено, як феміністичні ідеї проявляються через побудову персонажів, структуру текстів, використання мовних засобів. З’ясовано, що важливим аспектом роботи є дослідження того, як авторки зображують внутрішні переживання своїх героїнь та їхні стосунки з оточуючим світом. У магістерській роботі вивчаються і соціально-політичні теми, які піднімаються в їхніх творах, зокрема роль жінки в суспільстві, її боротьба за право на самостійність та рівність. Робота має на меті не лише висвітлення ключових феміністичних мотивів у польській літературі, а й підкреслення важливості цих творів для сучасного сприйняття жіночої проблематики. Результати дослідження можуть бути корисними для подальших наукових розвідок у галузі літературознавства, зокрема в контексті феміністичної критики та польської літератури 19 століття. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26506 Назва: Особливості кіноперекладу сучасного польського фентезі (на матеріалі польського серіалу «Відьмак» („Wiedźmin”) (2002)) Автори: Волочнюк, Ірина Сергіївна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена аналізу особливостей кіноперекладу сучасного польського фентезі українською мовою на матеріалі серіалу «Відьмак» («Wiedźmin»). Для успішного досягнення поставленої мети, у теоретичному розділі розглянуто теоретичні основи дослідження специфіки кіноперекладу, а саме: визначено сутність перекладу та його характерні риси, окресено особливості перекладу художніх творів; досліджено питання кіноперекладу, його проблематику, види; охарактеризовано жанрові та мовні особливості творів фентезі. У практичних розділах досліджено особливості кіноперекладу, зокрема: проаналізовано переклад інвективної лексики; описано специфіку перекладу власних назв; досліджено переклад неологізмів та окреслено особливості перекладу засобів образності мови, а також проаналізовано перекладацькі трансформації, використані під час перекладу польського серіалу «Відьмак», а точніше: проаналізовано фонетичні трансформації, використані в серіалі; досліджено граматичні трансформації та виділено лексичні трансформації в процесі перекладу серіалу з польської мови. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведене комплексне дослідження аналіз особливостей кіноперекладу та перекладацьких трансформацій сучасного польського фентезі українською мовою на матеріалі серіалу «Відьмак» («Wiedźmin») (2002). Практичне значення дослідження полягає у тому, що матеріал роботи може бути застосований при підготовці до практичних занять зі вступу до перекладознавства, спецкурсу із художнього перекладу, на заняттях із практики перекладу, до того ж стати корисним для студентів-перекладачів, практикантів. 2024-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/26504 Назва: Лексико-стилістичні та граматичні особливості перекладу польськомовних публіцистичних текстів українською мовою (на матеріалах видання «Gazeta wyborcza») Автори: Дудай, Каріна Олександрівна Короткий огляд (реферат): Магістерська дипломна робота присвячена визначенню лексико-стилістичних і граматичних особливостей перекладу польськомовних публіцистичних текстів українською мовою. Для успішного досягнення поставленої мети, у теоретичному розділі розглянуто основи дослідження особливостей перекладу публіцистичних текстів українською мовою, а саме: визначено сутність поняття «переклад», його класифікації; виявлено основні характеристики публіцистичних текстів; розглянуто особливості перекладу публіцистичних текстів. У практичних розділах проведено практичне дослідження особливостей перекладу польськомовних публіцистичних текстів українською мовою, зокрема: виконано аналіз лексико-стилістичних особливостей перекладу публіцистичних текстів українською мовою; визначено специфічні граматичні риси перекладу польськомовних публіцистичних текстів; здійснено кількісний аналіз виявлених лексико-стилістичних та граматичних особливостей перекладу публіцистичних текстів українською мовою, а також проаналізовано перекладацькі трансформації польськомовних публіцистичних текстів українською мовою (на матеріалах видання «Gazeta Wyborcza»). За результатами дослідження виконано порівняльний аналіз перекладацьких трансформацій лексико-стилістичних та граматичних особливостей перекладу польськомовних публіцистичних текстів. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проведене комплексне дослідження лексико-стилістичних і граматичних особливостей перекладу польськомовних публіцистичних текстів українською мовою на матеріалах видання «Gazeta Wyborcza». Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що отримані результати будуть сприяти удосконаленню курсів лінгвістичних дисциплін у вищій школі. 2024-01-01T00:00:00Z