DSpace Зібрання:

Переживання морального дистресу особистістю: теоретичне осмислення проблеми

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Переживання морального дистресу особистістю: теоретичне осмислення проблеми Автори: Федотова, Тетяна Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми морального дистресу в науковій літературі, з’ясуванні основних аспектів вивчення відповідної проблематики та встановленні особливостей прояву морального дистресу шляхом вторинного аналізу результатів емпіричних досліджень науковців. Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури (аналіз, синтез, узагальнення, систематизація підходів науковців) стосовно висвітлення проблеми переживання морального дистресу. Результати. Проблеми морального дистресу в науковій літературі висвітлюється здебільшого шляхом її вивчення в ході реалізації професійної діяльності медичних працівників. Моральний дистрес розглядають як моральні страждання, які виникають в особистості в ситуації наявності знань про те, яким чином потрібно діяти, але неможливості діяти відповідно, через встановлені інституційних обмежень. Виокремлюють види морального дистресу: первинний (описують власне як моральний дистрес) та реактивний (розглядається як «моральний залишок»). Емпіричними маркерами морального дистресу є: почуття гніву, розчарування та провини, неможливість втілення морального судження в дію, невпевненість у собі, відсутність наполегливості, конформізм, уявне безсилля, відсутність критичності і розуміння ситуації тощо. Фізичними наслідками тривалого переживання морального дистресу для особистості можуть бути: безсоння, нудоту, мігрені, кишково-шлункові розлади, плаксивість та значне фізичне виснаження. В якості необхідної та/або достатньої умови переживання морального дистресу, на думку науковців, можуть виступати: моральне судження/необхідність вибору, інституційне/правове обмеження, психологічний ефект/вплив, моральний конфлікт, загроза моральної цілісності та автентичності, внутрішні обмеження та моральний клімат установи. У єдності з теорією морального дистресу розглядають теорію моральної розплати, стрижнем якої є аналіз переживання моральної розплати медсестрою: легкість, ситуативна прив’язка, вирішення та рефлексія. Висновки. Здійснений теоретичний аналіз проблеми морального дистресу засвідчив складність та неоднозначність у визначені відповідного поняття, його показників та чинників. Теоретична розвідка означеної проблематики вказує на доцільність та важливість ґрунтованого вивчення морального дистресу з урахуванням вікового, статевого та професійного аспектів, а також актуальність та необхідність розробки програми психологічної підтримки осіб, які переживають моральний дистрес, комплексу заходів для збереження психічного здоров’я вразливих верств населення в умовах військових дій.; The purpose of the article is to theoretically analyze the problem of moral distress in the scientific literature, to clarify the main aspects of the study of the relevant issues and to establish the features of the manifestation of moral distress by secondary analysis of the results of empirical research of scientists. Methods. The article uses the methods of theoretical study of scientific literature (analysis, synthesis, generalization, systematization of approaches of scientists) in relation to the coverage of the problem of experiencing moral distress. Results. The problems of moral distress in the scientific literature are covered mainly by studying it in the course of the professional activity of medical workers. Moral distress is considered as moral suffering that arises in a person in a situation of knowledge about how to act, but the inability to act accordingly, due to the established institutional restrictions. There are types of moral distress: primary (described as moral distress itself) and reactive (considered as "moral residue"). The empirical markers of moral distress are: feelings of anger, frustration and guilt, inability to translate moral judgment into action, self-doubt, lack of perseverance, conformism, perceived powerlessness, lack of criticality and understanding of the situation, etc. The physical consequences of prolonged moral distress for the individual may include insomnia, nausea, migraines, gastrointestinal disorders, tearfulness and significant physical exhaustion. According to scientists, moral judgment/necessity of choice, institutional/legal constraint, psychological effect/influence, moral conflict, threat to moral integrity and authenticity, internal constraints and moral climate of the institution can be a necessary and/or sufficient condition for experiencing moral distress. In unity with the theory of moral distress, the theory of moral reckoning is considered, the core of which is the analysis of the experience of moral reckoning by a nurse: ease, situational binding, solution and reflection. Conclusions. The theoretical analysis of the problem of moral distress has shown the complexity and ambiguity in the definition of the relevant concept, its indicators and factors. The theoretical study of this issue indicates the expediency and importance of a thorough study of moral distress, taking into account age, gender and professional aspects, as well as the relevance and necessity of developing a program of psychological support for people experiencing moral distress, a set of measures to preserve the mental health of vulnerable groups in the context of hostilities.

Ґенеза поняття «психологічний потенціал підлітка»

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Ґенеза поняття «психологічний потенціал підлітка» Автори: Сватенкова, Тетяна Короткий огляд (реферат): Мета статі – дослідити специфіку розвитку наукової думки щодо психологічного потенціалу підлітка. Методи. Теоретичні: пошукові та аналітичні методи, як от аналіз відповідної літератури з теми, порівняння, аналогія, систематизація та співставлення. Результати. Проблема потенційного в особистості – допоки повною мірою не освоєний наукою матеріал багатовікової практики наукового пізнання, насамперед у частині, де ідеал розвитку людини постає як щось таке, що володіє самостійним онтологічним статусом і потенційно властивий людині. Така постановка проблеми породжує необхідність зрозуміти потенційне, як відмінну від актуальної форми реального існування. Більше того, в якомусь сенсі потенційне «я» навіть реальніше, ніж реальне «я» людини, оскільки воно здатне спонукати її до зміни психологічного та фізичного стану. Концепція психологічного потенціалу особистості є найціннішим методологічним здобутком психології, розробленим у ХХ ст. та таким, що продовжує розроблятися у XXI столітті. Психологічний потенціал особистості у психологічній науці, зазвичай, сприймається як (1) невикористані здібності та вміння, (2) невиражена активність, непроявлена ініціатива. Бурхливий розвиток науки та активна трансформація системи освіти демонструють не утопічність, а реальність положень трансгуманізму та нової концепції еволюції людини. Потенціал деяких дітей риторично та філософськи поєднується з потенціалом всього людства. Сьогодні обдаровані діти, так звані «суб'єкти з високим потенціалом», як і раніше, часто зображуються в академічному та політичному дискурсі як приховані ресурси людства, готові вдосконалювати його за правильних стимулів, і роль освіти у пошуку та використанні цих стимулів висувається на перший план. Висновки. У статті висвітлено результати науково-теоретичної пошукової роботи щодо розвитку поглядів на потенціал особистості у підлітковому віці. Короткий історико-психологічний екскурс висвітлює основні результати науково-освітніх дискусій навколо даного поняття та еволюцію погляду від виявлення, вимірювання та контролю над розвитком його до підтримки і віри у невичерпність потенціалу кожної особистості незалежно від очевидних досягнень.; Purpose of the article is to investigate the specifics of the scientific opinion’s regarding development of the teenager`s psychological potential. Methods. Theoretical: exploratory and analytical methods such as relevant literature analysis on the topic, comparison, analogy, systematization and juxtaposition. The results. The problem of the individual`s potential is a centuries-old practice material in scientific knowledge that has not yet been fully mastered by science, primarily in the part where the ideal of human development appears as something that has an independent ontological status and is potentially characteristic of a person. This problem`s formulation creates the need to understand the potential as different from the actual form of real existence. The potential self is even more real than the actual self of a person, since it is able to induce him to change his psychological and physical state in some sense. The concept of the individual`s psychological potential is the most valuable methodological achievement in the 20th century`s psychology developed and such that continues to be developed in the XXI century. The individual`s psychological potential in psychological science is usually perceived as (1) unused abilities and skills, (2) unexpressed activity, unexpressed initiative. The rapid science development and the active transformation of the education system demonstrate not the utopian nature, but the reality of the transhumanism provisions and the new concept of human evolution. The some children’і potential is rhetorically and philosophically combined with the potential of all humanity. Today, gifted children, the so-called "high-potential subjects", are still often depicted in academic and political discourse as hidden resources of humanity, ready to improve it given the right stimuli, and the education role in finding and using these stimuli is brought to the foreground. Conclusions. The article highlights the results of scientific and theoretical research on the views` development on the individual`s potential in adolescence. A short historical and psychological excursion highlights the main results of scientific and educational discussions around this concept and the evolution of the view from identifying, measuring and controlling its development to supporting and believing in the inexhaustibility of the each individual`s potential, obvious achievements` regardless.

Психологічна готовність фахівців інклюзивної освіти до роботи з дітьми з розладом аутистичного спектру (РАС)

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Психологічна готовність фахівців інклюзивної освіти до роботи з дітьми з розладом аутистичного спектру (РАС) Автори: Провальна, Неоніла Короткий огляд (реферат): Мета. Здійснити теоретико-методичний аналіз освітніх труднощів дітей з розладом аутистичного спектру (РАС) та методів їх психолого-педагогічного супроводу як важливих знань для формування психологічної готовності фахівців інклюзивної освіти до роботи з такими дітьми. Методи. Теоретичний аналіз спеціальної літератури; нормативних документів інклюзивної освіти; порівняння поглядів дослідників; нестандартизоване спостереження за діяльністю успішних фахівців та аналіз методів їх впливу; спостереження за проявами фахівців інклюзивної освіти в ситуаціях супервізій; опитування їх у формі бесіди щодо найбільших труднощів у роботі з дітьми з ООП. Результати. Проаналізовано залежність психологічної готовності фахівців інклюзивної освіти (психолог, вчитель, асистент, логопед, корекційний педагог, реабілітолог) до роботи з дітьми, які мають розлад аутистичного спектру (РАС) від знань і розуміння особливостей розвитку, потреб, поведінки та методів роботи з такими дітьми. Описано симптоматику розвитку та феноменологію труднощів у дітей з розладами аутистичного спектру (РАС). Визначено специфіку особливих освітніх потреб у дітей з аутичними рисами та запропоновано принципи й стратегії роботи з ними, якими повинен володіти кожен фахівець інклюзивної освіти. Висновки. Психологічна готовність до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (ООП) є передумовою формування інклюзивної компетентності фахівця інклюзивної освіти. Психологічна готовність фахівців інклюзивної освіти до роботи з дітьми, які мають розлад аутистичного спектру (РАС), великою мірою залежить від їх обізнаності щодо специфіки розвитку цих дітей та методів впливу на їх поведінку. Основними особливостями розвитку дитини з РАС є порушена комунікація, соціальна взаємодія та стереотипії – нав’язливі та стійкі конкретні поведінкові прояви. Психолого-педагогічний супровід дитини з розладом аутистичного спектру (РАС) передбачає структуровану, візуально підкріплену організацію простору, часу та діяльності; спеціальне тренування моделей навчальної поведінки та своєчасне попередження «поведінкових зривів». вирішувати проблеми психопаталогічних порушень поведінки силами лише фахівців закладу освіти неможливо і не потрібно, важлива консолідація сім’ї, медичних спеціалістів та фахівців інклюзивної освіти.; To carry out a theoretical and methodological analysis of the educational difficulties of children with autism spectrum disorder (ASD) and the methods of their psychological and pedagogical support as important knowledge for the formation of the psychological readiness of inclusive education specialists to work with such children. Methods. Theoretical analysis of special literature; normative documents of inclusive education; comparison of views of researchers; non-standardized observation of the activities of successful specialists and analysis of methods of their influence; observation of the manifestations of inclusive education specialists in supervision situations; interviewing them in the form of a conversation about the biggest difficulties in working with children with special needs. Results. The dependence of the psychological readiness of inclusive education specialists (psychologist, teacher, assistant, speech therapist, correctional teacher, rehabilitator) to work with children with autism spectrum disorder (ASD) on knowledge and understanding of the specifics of development, needs, behavior and methods of working with such children was analyzed . The developmental symptoms and phenomenology of difficulties in children with autism spectrum disorders (ASD) are described. The specifics of the special educational needs of children with autistic traits are defined and the principles and strategies of working with them, which every specialist in inclusive education should possess, are proposed. Conclusions. Psychological readiness to work with children with special educational needs (SEN) is a prerequisite for the formation of inclusive competence of an inclusive education specialist. The psychological readiness of inclusive education specialists to work with children with autism spectrum disorder (ASD) largely depends on their awareness of the specifics of these children's development and methods of influencing their behavior. The main features of the development of a child with ASD are impaired communication, social interaction and stereotypies - obsessive and persistent specific behavioral manifestations. Psychological and pedagogical support of a child with autism spectrum disorder (ASD) involves a structured, visually reinforced organization of space, time and activity; special training of models of educational behavior and timely prevention of "behavioral breakdowns". It is impossible and unnecessary to solve the problems of psychopathological behavioral disorders by the efforts of only specialists of the educational institution, the consolidation of the family, medical specialists and specialists of inclusive education is important.

Емоційна експресивність у контексті моделі рис особистості: теоретико-емпіричне осмислення понять

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Емоційна експресивність у контексті моделі рис особистості: теоретико-емпіричне осмислення понять Автори: Пастрик, Тетяна Короткий огляд (реферат): Мета дослідження полягає в теоретико-емпіричному обґрунтуванні моделі рис особистості як методологічної основи дослідження та встановлення взаємозв’язку емоційної експресивності (ЕЕ) з темпераментними рисами родичів осіб із хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Методи. У дослідженні використовувалися теоретичні методи вивчення проблеми та психометричні методики: шкала ставлення родини (Family Attitude Scale, FAS), методика для діагностики рівня ЕЕ (Level of Expressed Emotion, LEE), опитувальник для діагностики темпераменту (коротка версія) (The Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A). Результати дослідження свідчать про те, що існують помірні позитивні кореляційні зв’язки між показниками ЕЕ родичів, які на емпіричному рівні вивчалися з допомогою шкали FAS, та циклотимічним типом (r=.394, p<.01); депресивним типом (r=.334, p<.01) дратівливим типом (r=.374, p<.01). Водночас спостерігаємо помірний негативний кореляційній зв'язок між FAS та гіпертимним типом (r=-.340, p<.01). На рівні p<.05 встановлено значущі відмінності лише між показниками сприйнятої підтримки особами із хронічними захворюваннями ШКТ відповідно до статі. Так, чоловіки мають вищий рівень сприйнятої підтримки порівняно із жінками. Результати кореляційного аналізу показників сприйнятої ЕЕ й її окремих субшкал, загального самопочуття, віку та тривалості хвороби засвідчують відсутність значущих кореляційних зв’язків між цими змінними. Висновки. ЕЕ – важливий конструкт, який характеризує взаємодію між особою із захворюванням та її родичами, та пов’язаний як з темпераментними рисами родичів, так і характеристиками самих користувачів медичних послуг.; Purpose. The study aims to examine theoretically and empirically the model of personality traits and to establish the relationship between expressed emotion (EE) and affective temperamental traits of relatives of service users with chronic diseases of the gastrointestinal tract (GIT). Methods. The study uses theoretical methods and psychometric measures: the Family Attitude Scale (FAS), Level of Expressed Emotion Scale (LEE), the Temperament Evaluation – Short Version (TEMPS-A) questionnaire. Results.The results of the study indicate that there are moderate positive correlations between the relatives’ EE and the cyclothymic type (r=.394, p<.01), depressive type (r=.334, p<.01) irritatable type (r=.374, p<.01). At the same time, we observe a moderate negative correlation between FAS and hyperthymic type (r=-.340, p<.01). Significant differences were established only between perceived support in female and male service users at the p<.05 level. In particular, male service users have a higher level of perceived support compared to female service users. The results show no correlation between perceived EE, age and duration of the disease. Conclusions. EE is an important construct that characterizes the interaction between service users and their relatives, which is related to both the temperamental traits of relatives and the characteristics of the service users themselves.

Моделі психологічного консультування та психотерапії сім’ї

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Моделі психологічного консультування та психотерапії сім’ї Автори: Мушкевич, Мирослава Короткий огляд (реферат): Мета статті присвячена питанням розподілу ресурсів психологічного консультування та психотерапії у контексті надання психологічної допомоги в залежності від поширених скарг клієнтів щодо особливостей сімейного функціонування, для яких доступні емпірично підтверджені психоконсультативні та психотерапевтичні напрямки надання допомоги. Методи. Використані теоретичні методи презентують використання різних підходів до проведення психоконсультативного та психотерапевтичного процесів з сім’єю, як системою. Вказано, що практикуючі психологи прагнуть підтримувати збалансований підхід, враховуючи сильні та слабкі сторони інтегративної позиції. Результати. У результаті виділено основні моделі психоконсультативного та психотерапевтичного процесів, де основу склали три моделі психологічної допомоги, а саме діагностична, педагогічна та психологічна. Підкреслено, що об’єкт діагностики – родина, члени ядерної сім’ї. У фокусі уваги діагностичної моделі – актуальний емоційний стан членів сім’ї, їхні особистісні характеристики, організація (структура, патерни взаємодії) сімейної системи, унікальний досвід сім’ї в подоланні стресової ситуації. У педагогічній моделі увага звернута на роботу, спрямовану розширити межі педагогічної компетентності членів сім’ї: знання й уміння, профілактика дефіциту таких знань та умінь щодо взаємодії з партнером і дітьми; підвищення психолого-педагогічної культури; розширення та відновлення виховного потенціалу родини; активне включення в процес соціального виховання дітей. Психологічна (психоконсультативна та психотерапевтична) модель застосовуються тоді, коли причини труднощів – у сфері особистісних особливостей членів родини. Психологічна модель зорієнтована на розвиток психологічної культури, мислення, поведінки в сфері допомоги здоровим людям. Зазначено, що психологічна модель базується на таких домінантних, ефективних у роботі із сім’єю та збалансованих інтегративних психоконсультативних та психотерапевтичних моделях, як системна модель, психоаналітична модель, трансактна модель, феноменологічна ресурсна модель, модель. Висновки. У висновках узагальнено, що структурно-функційна парадигма включає варіативність моделей, підходів відповідно до травматичних чинників та вибудовує систему фокусів для надання практичної допомоги сім’ї на рівні психодіагностики, психоедукації, психологічного консультування та психотерапії. В межах цих підходів робиться спроба сформувати цілісне уявлення про закономірності та суттєві зв’язки у сфері вивчення структури психологічної допомоги сім’ї.; The purpose of the article is devoted to the issue of the distribution of psychological counseling and psychotherapy resources in the context of providing psychological assistance depending on the common complaints of clients regarding the peculiarities of family functioning, for which empirically confirmed psycho-consultative and psychotherapeutic directions of assistance are available. Methods. The theoretical methods are based on different approaches to conducting psychoconsultative and psychotherapeutic processes with the family as a system is presented. It is indicated that practicing psychologists strive to maintain a balanced approach, taking into account the strengths and weaknesses of the integrative position. Results. As the results the main models of psycho-consultative and psycho-therapeutic processes are highlighted, which are based on three models of psychological assistance, namely diagnostic, pedagogical and psychological. It is emphasized that the object of diagnosis is the family, members of the nuclear family. The diagnostic model focuses on the current emotional state of family members, their personal characteristics, the organization (structure, patterns of interaction) of the family system, and the family's unique experience in overcoming a stressful situation. In the pedagogical model, attention is drawn to the work aimed at expanding the boundaries of the pedagogical competence of family members: knowledge and skills, prevention of the lack of such knowledge and skills regarding interaction with a partner and children; improvement of psychological and pedagogical culture; expanding and restoring the educational potential of the family; active inclusion in the process of social education of children. The psychological (psychoconsultative and psychotherapeutic) model is used when the causes of difficulties lie in the personal characteristics of family members. The psychological model is focused on the development of psychological culture, thinking, and behavior in the field of helping healthy people. It is noted that the psychological model is based on such dominant, effective in working with the family and balanced integrative psychoconsultative and psychotherapeutic models as the system model, psychoanalytic model, transact model, phenomenological resource model. Conclusions. In conclusions it is summarized that the structural-functional paradigm includes the variability of models, approaches according to traumatic factors and builds a system of focuses for providing practical help to the family at the level of psychodiagnosis, psychoeducation, psychological counseling and psychotherapy. Within these approaches, an attempt is made to form a holistic view of patterns and essential connections in the field of studying the structure psychological assistance to the family.

Психологічні особливості копінг-поведінки військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Психологічні особливості копінг-поведінки військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій Автори: Мушкевич, Валентин; Пасічник, Леся Короткий огляд (реферат): Мета статті передбачає вивчення основних психологічних особливостей копінг-стратегій військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій. Проведено факторизацію методом головних компонент із варімакс-обертанням матриці психологічних показників копінг-стратегій військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій. Методи. Для діагностики копінг-стратегій військовослужбовців та цивільного населення в умовах бойових дій використані такі методи та методика як спостереження, бесіда, анкетування, тестування: опитувальник «Копінг-поведінка у стресових ситуаціях» С. Нормана. Дані методи широко застосовуються для дослідження неадаптивних форм копінг-стратегій в осіб, які перебувають у стресових ситуаціях, для корекції їхньої копінг-поведінки; для проведення групової або індивідуальної психотерапії; для складання психогігієнічних та психопрофілактичних програм з урахуванням формування адаптивних форм копінг-поведінки Результати. За результатами емпіричного дослідження встановлено, що як у військовослужбовців, так і у цивільного населення домінує проблемно-орієнтований копінг, когнітивні відносно адаптивні копінг-стратегії та поведінкові відносно адаптивні копінг-стратегії. Найнижчі показники відповідають прояву емоційних копінг-стратегій, водночас, при порівнянні емоційних адаптивних, відносно адаптивних та неадаптивних стратегій, як військовослужбовці, так і цивільні особи демонструють високий рівень адаптивного емоційного копінгу, з чого випливає наявність погляду на життя з позитивної точки зору та впевненість, що з будь-якої ситуації можна знайти вихід. Доведено, що досліджувані обох вибірок демонструють копінг, що орієнтований на саму стресову ситуацію та її репрезентацію, а саме: прагнення краще пізнати ситуацію, пошук інформації, відхід з травмуючої ситуації. Висновки. Для переважної більшості досліджуваних в обох вибірках притаманне достатнє усвідомлення власної життєстійкості, що підвищує адаптивність, здатність пристосовуватися до складних ситуацій, непередбачуваних життєвих змін в умовах бойових дій, а також високий рівень відкритого, вільного планування, яке дає можливість щоразу використовувати нові, відповідно до актуальної ситуації, способи постановки життєвих завдань.; The purpose of the article involves the study of the main psychological features of coping strategies of military personnel and civilians in the conditions of hostilities. Factorization by the method of principal components with varimax rotation of the matrix of psychological indicators of coping strategies of military personnel and the civilian population in the conditions of hostilities was carried out. Methods. To diagnose the coping strategies of military personnel and the civilian population in the conditions of hostilities, the following methods and techniques were used, such as observation, conversation, questionnaires, testing: the questionnaire «Coping behavior in stressful situations» C Norman. These methods are widely used for the study of maladaptive forms of coping strategies in persons who are in stressful situations, for the correction of their coping behavior; for group or individual psychotherapy; for drawing up psychohygienic and psychoprophylactic programs taking into account the formation of adaptive forms of coping behavior. Results. According to the results of the empirical study, it was established that problem-oriented coping, cognitive relatively adaptive coping strategies and behavioral relatively adaptive coping strategies dominate both in the military and in the civilian population. The lowest indicators correspond to the manifestation of emotional coping strategies, at the same time, when comparing emotional adaptive, relatively adaptive and maladaptive strategies, both military personnel and civilians demonstrate a high level of adaptive emotional coping, which implies the presence of a positive outlook on life and confidence, that you can find a way out of any situation. It has been proven that the subjects of both samples demonstrate coping focused on the stressful situation itself and its representation, namely: striving to better understand the situation, searching for information, leaving the traumatic situation. Conclusions. The vast majority of respondents in both samples have a sufficient awareness of their own resilience, which increases adaptability, the ability to adapt to difficult situations, unpredictable life changes in the conditions of hostilities, as well as a high level of open, free planning, which makes it possible to use new ones every time, in accordance with the actual situations, ways of setting life tasks.

Дослідження психоемоційних станів підлітків з різним рівнем резильєнтності під час війни

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Дослідження психоемоційних станів підлітків з різним рівнем резильєнтності під час війни Автори: Лазорко, Ольга; Шевцова, Тетяна Короткий огляд (реферат): Мета. У статті представлено результати емпіричного дослідження психоемоційних станів підлітків з різним рівнем резильєнтності під час війни. Визначено такі психоемоційні стани як тривога та депресія, інтрузія та уникнення як симптоми посттравматичного стресового розладу, а також рівень резильєнтності. Проаналізовано психологічні особливості прояву психоемоційних станів підлітків залежно від віку та статі, перебування вдома та за кордоном, а також наявністю рідних у зоні активних бойових дій. Методи. З метою дослідження психоемоційних станів підлітків з різним рівнем резильєнтності, зокрема таких емпіричних індикаторів як інтрузія, уникнення, тривога, депресія та резильєнтність, нами було використано наступні психодіагностичні методики: Дитяча шкала впливу подій; Шкала резильєнтності Коннора-Девідсона-10; Госпітальна шкала тривоги і депресії. Результати. Резильєнтність розглядається як здатність впоратись зі складними життєвими подіями, а також мати ресурси для відновлення психічного та фізичного здоров’я. Вона тісно пов’язана з психоемоційною сферою дитини, яка характеризується сенситивністю та нестабільністю у підлітковому віці. Встановлено значимі статистичні взаємозв’язки між рівнем психоемоційних станів (інтрузії, уникнення, депресії та тривоги) та резильєнтністю підлітків різного віку та статі. Виявлено, що у дівчат підлітків спостерігається вищий рівень посттравматичного стресового розладу, а також тривоги, порівняно з хлопцями; у хлопців спостерігається вищий рівень резильєнтності порівняно з дівчатами, але загалом рівень резильєнтості в обох групах є достатньо високим. Висновки. Доведено, що вираженість станів інтрузії та уникнення, тривоги та депресії пов’язана з рівнем резильєнтності особистості, а також різниться залежно від віку, статі та місця перебування підлітка та його близьких. Між такими емпіричними індикаторами як інтрузія, уникнення, тривога, депресія та рівнем резильєнтності існує зворотній статистично значущий зв’язок. Виявлено стійкий зв’язок симптомів посттравматичного стресового розладу з рівнем тривоги та депресії у загальній вибірці підлітків. Подальше вивчення психоемоційного стану підлітків під час війни потребує розробки та проведення психологічного тренінгу розвитку резильєнтності підлітків різного віку з урахуванням представлених результатів емпіричного дослідження, що, безумовно, є перспективним напрямком подальших досліджень.; Purpose. The article presents the results of an empirical study of the psychoemotional states of teenagers with different levels of resilience during the war. The psychological features of the manifestation of psychoemotional states of adolescents depending on age and gender, stay at home and abroad, and the presence of relatives in the zone of active hostilities were analyzed. Such psychoemotional states as anxiety and depression, intrusion and avoidance as symptoms of post-traumatic stress disorder, and the level of resilience were determined. Methods. In order to study the psychoemotional states of adolescents with different levels of resilience, in particular, such empirical indicators as intrusion, avoidance, anxiety, depression and resilience, we used the following psychodiagnostic methods: Children's scale of impact of events; Connor-Davidson Resilience Scale-10; Hospital anxiety and depression scale. Results. Resilience is seen as the ability to cope with complex life events and the resources to restore mental and physical health. It is closely related to the child's psychoemotional sphere, characterized by sensitivity and instability in adolescence. Significant statistical relationships were established between the level of psychoemotional states (intrusion, avoidance, depression and anxiety) and the resilience of adolescents of different ages and genders. It was found that adolescent girls have a higher level of post-traumatic stress disorder and anxiety than boys; boys show a higher level of Resilience than girls, but overall the level of resilience in both groups is relatively high. Conclusions. It has been proven that the severity of states of intrusion and avoidance, anxiety and depression is related to the level of resilience of the individual and also varies depending on the age, gender and location of the teenager and his loved ones. There is a statistically significant inverse relationship between such empirical indicators as intrusion, avoidance, anxiety, depression and the level of resilience. An ongoing relationship between post-traumatic stress disorder symptoms and levels of anxiety and depression in the general sample of adolescents was revealed. Further study of the psychoemotional state of adolescents during the war requires the development and implementation of psychological training for the development of resilience of adolescents of different ages, taking into account the presented results of empirical research, which is undoubtedly a promising direction for further research.

Психологічні механізми інформаційного впливу на особистість дорослої людини

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Психологічні механізми інформаційного впливу на особистість дорослої людини Автори: Кузіна, Євгенія Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає у теоретичному обґрунтуванні психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість дорослої людини та практичній реалізації запропонованої психологічної моделі. Методи. В роботі використано теоретичні методи, так і як: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення теоретичних фактів щодо інформаційного впливу та особистісної зрілості, а також експериментально проведено апробацію тренінгової програми «Розвиток інформаційної зрілості». Результати. У статті висвітлено результати наукових пошуків в галузі медіапсихології. Автор звернув увагу на ті негативні сторони інформаційного прогресу, які значним чином впливають на людину, створюють дезінформацію та шкодять психологічному благополуччю. Представлено цінності та характеристики інформаційного суспільства як нового етапу існування людства. На прикладах продемонстровано як людина може упереджено ставитись до нової інформації. Виявлено, що вразливість до медіа-контенту залежить як від характеристик інтелекту, індивідуальної сприйнятливості та тих медіа прийомів які були використані. На основі цих головних компонентів автор запропонував модель психологічних механізмів інформаційного впливу яка полягає у їх поєднанні. Обґрунтовано доцільність розробки та впровадження тренінгової програми, яка спрямована на розвиток інформаційної зрілості. Описано процес апробації та структурні компоненти програми: психоедукація щодо медіагігієни, розвиток критичного мислення, формування навички усвідомленого вибору, підвищення рівня когнітивних здібностей, розвиток особистісної зрілості. Висновки. З’ясовано, що існує нагальна необхідність у дослідженні механізмів інформаційного впливу та розробці інструментарію який буде допомагати протистояти негативним медіа-ефектам. Встановлено певні психологічні закономірності сприйнятливості інформаційному впливові. Запропонована програма може бути використана як навчальний або розвивальний матеріал у закладах освіти та в роботі практичного психолога. Стаття є логічним продовженням досліджень автора з теми інформаційного впливу на особистість.; Purpose. The purpose of the article is theoretical substantiation of psychological mechanisms of information influence on the personality of an adult and practical implementation of the proposed psychological model. Methods. The paper uses theoretical methods, such as: analysis, synthesis, comparison, abstraction and generalization of theoretical facts about information influence and personal maturity, as well as experimentally tested the training program "Development of information maturity". Results. The article highlights the results of scientific research in the field of media psychology. The author drew attention to the negative aspects of information progress that significantly affect people, create misinformation and harm psychological well-being. The values and characteristics of the information society as a new stage of human existence are presented. The examples demonstrate how a person can be biased towards new information. It was found that vulnerability to media content depends on the characteristics of scientific intelligence, individual susceptibility and the media techniques that were used. Based on these main components, the author proposed a model of psychological mechanisms of information influence, which consists in their combination. The expediency of developing and implementing a training program aimed at developing information maturity is substantiated. The process of approbation and the structural components of the program are described: psycho-education on media hygiene, development of critical thinking, formation of conscious choice skills, increasing the level of cognitive abilities, development of personal maturity. Conclusions. It is found that there is an urgent need to study the mechanisms of information influence and develop tools that will help to resist negative media effects. Certain psychological patterns of susceptibility to information influence are established. The proposed program can be used as educational or developmental material in educational institutions and in the work of a practical psychologist. The article is a logical continuation of the author's research on the topic of information influence on the personality.

Biosuggestive therapy as an effective method for correction and treatment of psychosomatic disorders

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Biosuggestive therapy as an effective method for correction and treatment of psychosomatic disorders Автори: Koshyrets, Viktor; Shkarlatiuk, Kateryna Короткий огляд (реферат): The purpose of the article is to describe and analyze the effectiveness of Oleksandr Strazhnyi's biosuggestive therapy, the author's method for the correction and treatment of psychosomatic disorders. Methods. The study examines the method of biosuggestive therapy (MBST) - aimed to remove psychosomatic disorders and restore psychological comfort and well-being of a personality. It includes a combination of verbal and non-verbal suggestion techniques in a light trance state. The method involves the implementation of the following techniques: individual conversation, group conversation (in case of group therapy) and conducting a biosuggestive session. Results. MBST has proven to be one of the most effective psychotherapeutic tools for correcting health disorders using a session consisting of verbal and non-verbal suggestive structures. In the course of the session, the painful nervous processes responsible for the perception of poor health fade away and the neural connections containing the image of well-being are strengthened. As a result, the body's hidden reserves are activated and self-regulation processes are launched. In this way, biosuggestive psychotherapy begins to work according to the laws of a conditioned reflex, that is, a habitual action in response to one or another sensory stimulus. A reflex is fixed with each repeated session and is attached in a long-term memory. Over time, the suggestive blocks voiced by a psychotherapist reprogram a human body to new positive settings. MBST sessions relieve heightened sensitivity to emotional and physical pain. Conclusions. The technique of micro-breaks lies in the basis of biosuggestive psychotherapy. The sudden break of the pattern lies in the fact that a psychotherapist begins the conversation without adjustment, immediately by going beyond the pattern. For this, you can use a positive statement, a positive emotion etc. The meaning of a psychologist's work is to switch sharply a person's attention from emotional trauma, mental or physical pain, to the good, that is, a negative factor to a positive one. The practice of combining the MBST sessions with other therapeutic techniques is also used.

Психологічне благополуччя студентів у період війни: емпіричний аналіз

2022-12-01T00:00:00Z

Назва: Психологічне благополуччя студентів у період війни: емпіричний аналіз Автори: Коструба, Наталія; Поліщук, Зорина Короткий огляд (реферат): Мета. Дослідження спрямоване на емпіричне обґрунтування дослідження особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни. Методи. Для досягнення мети були використані шкала психологічного благополуччя К. Ріфф (адаптація Т. Д. Шевеленкової, П. П. Фесенко), шкала суб'єктивного благополуччя Г.Перуе-Баду (адаптація М.В. Соколової), короткий п’ятифакторний опитувальник особистості TIPI (українська адаптація М. Кліманської, І. Галецької). Результати. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя студентів у період війни дав можливість виявити, що у більшості опитаних зафіксовано середній рівень благополуччя, який проявляється у цілісному, реалістичному погляді на життя, відкритості до нового досвіду, безпосередності і природності переживань. Це свідчить про задоволеність студентами життям в цілому, психологічне благополуччя та оптимістичне світовідчуття не зважаючи на умови військових дій у країні. Було встановлено також, що з п’ятифакторної моделі рис особистості найбільш виражена у студентів дружелюбність, що свідчить про готовність до співчуття, лагідність, скромність та прихильність до інших і готовність допомогти. Виявлено статистично значимі відмінності у двох групах опитаних за такими показниками як позитивні відносини з оточуючими, особисте зростання, ціль у житті, самоприйняття, загальний показник психологічного благополуччя. Висновки. Здійснений емпіричний аналіз особливостей психологічного благополуччя у війну продемонстрував, що для більшості опитаних притаманний середній рівень психологічного благополуччя. Порівняння показників досліджуваного явища у студентів жіночої та чоловічої статі дозволило виявити ряд статистично значимих відмінностей. Так, досліджувані жіночої статі мають більш довірливі стосунки з оточуючими, дбають про їхнє благополуччя, постійно працюють над особистісним розвитком та нарощенням свого потенціалу, мають чіткі цілі та наміри у житті, позитивно ставляться до себе, приймають себе. Тоді як чоловікам важче будувати стосунки, бути відкритим, не мають інтересів у житті, не займаються самореалізацією, не бачать сенсу, не формулюють життєвих цілей, незадоволені собою, хочуть здаватися тими, ким не є.; Purpose. The study is aimed at empirically study of the peculiarities of students psychological well-being during the war. Methods. To achieve the goal, the scale of psychological well-being by K. Riff (adapted by T. D. Shevelenkova, P. P. Fesenko), the scale of subjective well-being by H. Perue-Badu (adapted by M. V. Sokolova), a short five-factor questionnaire were used TIPI personality (Ukrainian adaptation of M. Klimanska, I. Galetska). Results. The conducted empirical analysis of the features of the psychological well-being of students during the war made it possible to reveal that the majority of the respondents recorded an average level of well-being, which is manifested in a holistic, realistic view of life, openness to new experiences, immediacy and naturalness of experiences. This testifies to the students' satisfaction with life in general, psychological well-being and optimistic outlook, despite the conditions of military operations in the country. It was also established that from the five-factor model of personality traits, friendliness is the most pronounced in students, which indicates readiness for compassion, meekness, modesty and affection for others and willingness to help. Statistically significant differences were found in the two groups of interviewees in terms of such indicators as positive relationships with others, personal growth, purpose in life, self-acceptance, and a general indicator of psychological well-being. Conclusions. The conducted empirical analysis of the characteristics of psychological well-being during the war demonstrated that the average level of psychological well-being is characteristic of the majority of respondents. A comparison of indicators of the studied phenomenon in female and male students revealed a number of statistically significant differences. Thus, female students have more trusting relationships with others, care about their well-being, constantly work on personal development and increasing their potential, have clear goals and intentions in life, have a positive attitude towards themselves, accept themselves. Whereas it is more difficult for men to build relationships, be open, have no interests in life, do not engage in self-realization, do not see meaning, do not formulate life goals, are dissatisfied with themselves, want to appear to be someone they are not.