https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21755 2026-04-19T00:18:02Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21783 Назва: ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАВМАТИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ: ПСИХОЛІНГВІСТИЧНИЙ ПІДХІД Автори: Орап, Марина Короткий огляд (реферат): Засєкіна, Л., Засєкін, С., Шевчук, О. (2017). Психолінгвістичний підхід до травматичної пам’яті. Beau Bassin: LAP LAMBERT Academic Publishing. 244 p. ISBN 978-6133997486. Reviewed by Орап Марина. Монографія є ґрунтовним науковим дослідженням актуальної теоретичної і практичної проблеми діагностики і реорганізації травматичної пам’яті. Це питання особливо актуальне в сучасних реаліях життя і в Україні, і в усьому світі. Політичні події в Україні, посилені пандемією вірусу COVID-19, переживають багато громадян саме як травматичну ситуацію, що вимагає від психологів швидкого й адекватного реагування. Рецензована наукова праця є значним внеском у розв’язання цієї проблеми. Монографія складається з трьох розділів, у яких обґрунтовано теоретико-методологічні аспекти дослідження травматичної пам’яті, шляхи емпіричного вивчення її змісту, а також запропоновано рекомендації щодо її реорганізації. У розділі 1 «Теоретико-методологічні основи дослідження травматичної пам’яті» дуже ґрунтовно і логічно проаналізовано різні концептуальні підходи до визначення і дослідження травматичної пам’яті, автобіографічної пам’яті, травматичної події, травматичного досвіду, ПТСР. На основі цього виокремлено авторське розуміння травматичної пам’яті як психічного процесу в межах норми і результату відображення, збереження та відтворення реорганізованого травматичного досвіду. Увага дослідників зосереджена на когнітивних моделях представлення знань, які є основою для травматичної пам’яті. Тому логічним і науково адекватним видається вибір авторами пропозиціональної моделі для дослідження закономірностей реорганізації травматичної пам’яті психолінгвістичними засобами. Розділ 2 «Емпіричне дослідження психологічних особливостей індивідуальної травматичної пам’яті» сконструйовано пропозиціональну модель травматичної пам’яті, у якій особливості травматичного досвіду виявляються функціонально пов’язаними з емоційним благополуччям особистості. Запропоновано авторську схему пропозиціонального аналізу травматичних спогадів, яка практично реалізується через аналіз автобіографічних наративів. Глибоко проаналізовано взаємозв’язки травматичної пам’яті з особистісними властивостями, локусом контролю та емоційним благополуччям. У розділі 3 «Реорганізація індивідуальної травматичної пам’яті за допомогою психолінгвістичних засобів» проаналізовано автобіографічний наратив як засіб діагностики травматичної пам’яті, змальовано узагальнений «портрет» особистості, яка адекватно інтегрувала травматичний досвід до автобіографічної пам’яті. Важливим практичним доробком авторів вважаємо сформульовані на основі здійсненого дослідження рекомендації з використання наративів для реорганізації травматичного досвіду, для екстерналізації та подальшої інтеграції травматичної події у досвід особистості. Видання даної монографії є логічним продовженням наукових розвідок знаними в Україні вченими психолінгвістами прикладних аспектів використання психолінгвістичних засобів для оптимізації психологічних ресурсів людини. Дослідження характеризується глибиною наукового аналізу проблеми, адекватністю побудованої теоретичної моделі та ґрунтовністю емпіричного дослідження. Висновки логічно відображають отримані результати і є вагомими як з теоретичної, так і з практичної точки зору. Результати даного наукового дослідження будуть корисними як для подальших психолінгвістичних досліджень, так і для фахівців, які практично вирішують питання допомоги особам, які пережили або переживають травматизуючі події. Монографії властива наукова новизна, що свідчить про глибоке і новаторське опрацювання проблем реорганізації травматичної пам’яті. З огляду на вищезазначене я вважаю монографію значним науковим доробком і рекомендую для ознайомлення науковцям, психологам-практикам та усім зацікавленим особам. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21782 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ КОМУНІКАЦІЙ ПРИ СТВОРЕННІ УПРАВЛІНСЬКИХ КОМАНД Автори: Черкаський, Андрій Короткий огляд (реферат): Мета статті – розглянути та проаналізувати основні принципи й теоретичні моделі комунікацій в управлінських командах. Методи. В основу дослідження покладено теоретичні методи: аналіз й узагальнення наукових джерел із проблем вивчення комунікації в управлінських командах. Результати. У статті наведено основні визначення поняття «комунікація» в сучасній науці, проаналізовано процеси комунікації, що забезпечують ефективну роботу команди. Зазначено, що міжособистісне спілкування, обмін інформацією, тобто комунікація між членами команди, виступає основою для безпосереднього об’єднання людей в інтересах отримання синергетичного ефекту від спільної діяльності. Особливий акцент на тому, що здатність людей спілкуватися один з одним, тобто встановлювати канали комунікації, не є єдиною умовою створення команд. Для команд важливим є формування ними комплексу власних норм і правил спільної роботи, рольова структура виконання обов’язків, особлива організаційна культура і стиль управління і т.д., однак всі вони можуть бути вироблені командою тільки за наявності добре сформованої системи комунікації між її учасниками. Отже, в командах вибудовується більш потужна мережа комунікаційних каналів, як за розгалуженістю, так і за обсягом інформації, що по них проходить. У сучасних умовах здатність команд до створення системи комунікації – одна з ключових їхніх компетенцій, а найважливішою умовою формування комунікаційного потенціалу команди є довіра її учасників один до одного. Створення атмосфери довіри в команді є важливою складовою побудови і розвитку комунікаційної мережі, формування комунікаційної дифузії, відсутність яких фактично стане непереборною перешкодою для створення командами свого загального людського потенціалу, перетворення персоніфікованих знань в командні знання. У висновках зазначено, що командна комунікація дозволяє не тільки забезпечити кращу реалізацію знань, умінь і навичок кожного учасника команди на своєму робочому місці, але і сформувати механізм, що забезпечує потоки ідей, знань і спостережень від одного члена команди до всіх його колег. Звернено увагу на те, що важливе значення має підготовка керівників команд, всього управлінського персоналу, навчання методів налагодження комунікаційних каналів, як по горизонталі, так і по вертикалі.; Purpose. The purpose of the article is to consider and analyze the basic principles and theoretical models of communication in management teams. Methods. The research is based on theoretical methods: analysis and generalization of scientific sources on the problems of studying communication in management teams. Results. The article presents the main definitions of the concept of "communication" in modern science, analyzes the communication processes that ensure effective team work. It is noted that interpersonal communication, information exchange, that is, communication between team members, acts as the basis for direct association of people in the interests of obtaining a synergistic effect from joint activities. Special emphasis is placed on the fact that the ability of people to communicate with each other, that is, to establish communication channels, is not the only condition for creating teams. For teams, it is important for them to form a set of their own norms and rules of joint work, the role structure of performing duties, a special organizational culture and management style, etc.However, all of them can be developed by a team only if there is a well-formed communication system between its participants. Thus, teams build a more powerful network of communication channels, both in terms of branching and the amount of information that passes through them. In modern conditions, the ability of teams to create a communication system is one of their key competencies, and the most important condition for forming the communication potential of a team is the trust of its participants in each other. Creating an atmosphere of trust in the team is an important component of building and developing a communication network, the formation of communication diffusion, the absence of which will actually become an insurmountable obstacle to the creation of teams ' common human potential, the transformation of personalized knowledge into Team knowledge. The conclusions indicate that team communication allows not only to ensure the best implementation of the knowledge, skills and abilities of each team member in their workplace, but also to form a mechanism that provides flows of ideas, knowledge and observations that one team member has to all their colleagues. It is emphasized that it is important to train team leaders, all management personnel, and train methods for establishing communication channels, both horizontally and vertically. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21781 Назва: КЛЮЧОВІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОДРУЖЖЯ ЗІ СВІДОМОЮ БАГАТОДІТНІСТЮ Автори: Чепелєва, Надія Короткий огляд (реферат): Мета. У статті здійснено теоретичний та емпіричний аналіз окремих соціально-психологічних особливостей подружніх пар зі свідомою багатодітністю. Методи. Теоретичний соціально психологічний аналіз феномену багатодітності щодо характеристик, які зумовлюють, сприяють свідомому вибору багатодітності подружжя. На базі теоретичного аналізу було розроблено анкету і здійснено опитування, яке включало декілька сутнісних блоків – питання щодо прийняття рішення про багатодітність, щодо труднощів багатодітної родини, особливостей внутрішньосімейної та соціальної підтримки. Результати. Теоретично й емпірично виявлені соціально-психологічні особливості людей, які свідомо стали батьками 3-х і більше дітей та відчувають у цьому своє покликання, потребу і бажання, базуються на високих репродуктивних початкових установках у більшості респондентів. З’ясовано, що перехід сім’ї до багатодітності може здійснюватися різними етапами, але можна ствердно говорити, що усвідомлену багатодітність слід розглядати як заплановану багатодітність. Це підтверджується даними статистики й соціокультурними механізмами, за якими саме наявність 3-х і більше дітей є тим рівнем, який зумовлює життєздатність суспільства і родини. Проаналізовані дані опитування благополучних багатодітних родин, де спостерігається життєва стійкість сімейної системи, жінки займаються професійною діяльністю, самореалізовані, і при цьому поєднують материнство та виховання дітей, адже в сучасному світі цінність батьківства конкурує з іншими цінностями, зокрема з успішною професійною діяльністю і кар'єрою. Встановлені певні суспільні установки та стереотипи щодо багатодітності. Наведені сучасні погляди суспільства, згідно з якими призначення жінки – це не лише материнство і дім, а й інші можливості для реалізації закладеного в ній потенціалу. Основою свідомої багатодітності подружжя є особистісна і соціальна зрілість його членів. Висновки. В роботі сформульовані соціальні і особистісні характеристики, проблеми і труднощі, з якими стикаються батьки зі свідомою багатодітністю. Доведено, що соціальна підтримка хоча й відіграє суттєву роль, але насамперед потрібно формувати її на базі психологічної готовності, свідомого вибору, можливостей самореалізації таких сімей і батьків зокрема.; Purpose. The article focuses on theoretical and empirical analysis of certain social and psychological peculiarities of married couples having conscious large families. Methods. Theoretical social and psychological analysis of the phenomenon of a large family concerning the characteristics that determine and contribute to the conscious choice regarding a family having many children. The developed questionnaire and conducted survey are based on theoretical analysis, which includes several essential blocks: questions about the decision to have many children, difficulties of a large family, peculiarities of internal familial and social support. Results. The social and psychological peculiarities of people who have consciously become parents of 3 or more children feel in this their call, need, and desire are based on high reproductive initial settings in most respondents are theoretically and empirically determined. It has been found out that transition of a family to have many children may have a place at different stages, but it can be argued that a conscious large family should be considered as a planned one. It is confirmed by the statistics, the social and cultural mechanisms, according to which the presence of three or more children is that level that predetermines the viability of a society and a family. The survey data of prosperous large families have been analyzed, where the vital stability of the family system is observed; women are engaged in professional activities and are self-realized, and at the same time combine motherhood and raising children, because in the contemporary world the value of parenthood competes with other values, particularly with successful professional activity and career. Certain social settings and stereotypes regarding a large family have been determined. The contemporary viewpoints of the society are presented, according to which the function of a woman is not only motherhood and home, but also other opportunities for implementation of the potential inherent in her. The basis of a couple having a conscious large family is the personality and social maturity of its members. Conclusions. The paper formulates social and personality characteristics, problems and difficulties faced by conscious parents having large families. It has been proved that although social support plays a significant role, first it is necessary to form it based on psychological readiness, conscious choice, opportunities for self-realization of such families and parents in particular. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21780 Назва: МЕТОДИКА «KIDS’ SKILLS» ЯК СПОСІБ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДИТЯЧИХ ПРОБЛЕМ У НАВИЧКИ Автори: Химко, Марта Короткий огляд (реферат): Мета. Розглянути природу небажаної поведінки, її причини та цілі, описати кроки та способи її діагностики. Описати центральні ідеї терапії, скерованої на вирішення, та її особливості в роботі з дітьми. Ознайомити з історією становлення методу «Kids’Skills» (дитячі навички), проаналізувати його теоретико-методологічну основу, описати основні етапи цього підходу. Методи. У статті використано такі методи дослідження, як аналіз та узагальнення теоретичних джерел вітчизняних і зарубіжних учених із питань проблемної поведінки дітей, центральних ідей терапії, скерованої на вирішення, особливості роботи з проблемною поведінкою дитини та методики «Kids’Skills» (дитячі навики). Результати аналізу теоретичних джерел дають змогу виділити й охарактеризувати ознаки небажаної поведінки у дітей та їхні цілі. Описано класифікацію чотирьох цілей небажаної поведінки, запропоновану Р. Дрейкусом, та її основні наслідки. Представлено головні кроки, які відіграють важливу роль для діагностики проблемної поведінки. У цій статті основний акцент робимо на підході до короткотермінової терапії, скерованої на вирішення, де пошук причини проблеми не є ключовим елементом роботи. Тому важливим є представлення та опис центральних ідей цього напряму, а також його особливості у роботі з дітьми. Детально описано методику роботи з дітьми «Kids’Skills» (дитячі навички), розроблену фінським психіатром Беном Фурманом. Відображено шлях її становлення, теорії та підходи, які вплинули на створення програми. Висновки. Метод «KS – дитячі навички» є ефективним інструментом допомоги дитині, покращує стосунки сімейної системи, формує новий конструкт мислення та ставлення до перешкод, які трапляються на життєвому шляху. В основі цього підходу – співпраця, віра у здібності дитини, бажання вчитися. Це структурований поетапний підхід до роботи з дітьми з доволі широким спектром психологічних та поведінкових проблем.; Purpose. The article aims to examine the nature of unwanted behaviour, its reasons and objectives, characterize the steps and methods of its diagnosis. The study describes the central ideas of the solution-focused therapy and its peculiarities in work with children, acquaints with the history of the formation of the Kids' Skills method, analyzes its theoretical and methodological basis, and describes the main stages of this approach. Methods. The article uses such research methods as analysis and generalization of theoretical sources of domestic and foreign scientists on issues of problem behaviour in children, central ideas of the solution-focused therapy, peculiarities of work with problem behaviour of a child and the Kids' Skills method. Results. The results of theoretical sources analysis give grounds to single out and characterize the signs and objectives of unwanted children’s behaviour. The classification of four objectives of unwanted behaviour and its main consequences suggested by Rudolf Dreikurs are described. The main steps that play a significant role in problem behaviour diagnosing are presented. This article focuses on a short-term therapy approach aimed at the solution where finding the cause of the problem is not the key element of the work. Therefore, it is significant to present and describe the central ideas of this approach, as well as its peculiarities in work with children. The Kids' Skills method of work with children developed by Finnish psychiatrist Ben Furman is described in detail. The way of its formation, theories and approaches that influenced the creation of the program are displayed. Conclusions. The Kids' Skills method is an effective tool to help a child, improves relations of a family system, and forms a new construct of thinking and attitude to obstacles that occur in life. This approach is based on cooperation, faith in a child's abilities, and desire to learn. This is a structured, systematic approach in work with children with a rather wide range of psychological and behavioural problems. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21779 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МОВНОЇ ГРИ ЯК ЗАСОБУ ВПЛИВУ НА СВІДОМІСТЬ ЛЮДИНИ Автори: Хайрулін, Олег Короткий огляд (реферат): Мета. Посилення ігрових, маніпулятивних аспектів сучасного комунікативного середовища, усього комплексу його впливів на особистість і соціальні процеси, актуалізує шерег ризиків і загроз, що пов’язані з можливим використанням інформаційного (медіа) простору для дестабілізації соціального благополуччя українського суспільства. Сучасні медіа-засоби і технології їх застосування дозволяють використовувати психологічні закономірності впливу інформації на свідомість, ціннісну, психоемоційну сфери та поведінку людини, наносити збиток її психологічному добробуту та безпеці. Тому наведене дослідження має на меті теоретично дослідити психологічні закономірності феномену мовної (мовленнєвої) гри як засобу впливу на свідомість людини, обґрунтувати семантико-психологічну детермінацію наслідків такого впливу. Методи. У дослідженні застосовано методи абдукції, феноменологічної редукції, метод аналізу і систематизації наукових положень та підходів до вивчення психологічних закономірностей феномену мовної (мовленнєвої) гри, метод теоретичної реконструкції (моделювання) семантико-психологічної детермінації впливу інформаційних засобів на свідомість людини. Результати. За результатами дослідження конкретизовано категоріально-понятійний зміст психологічних аспектів феномену мовної (мовленнєвої) гри у контексті використання її ефектів для впливу на психічну сферу людини. Актуалізовано атрибутивність наведених аспектів у процесах, що пов’язані з проблематикою інформаційно-психологічної безпеки особистості в сучасних умовах. Обґрунтовано семантико-психологічну детермінацію наслідків впливу інформаційних засобів, медіа на свідомість людини. Поглиблено наукові уявлення про характер впливу масової комунікації на психічну сферу людини через психологічні ефекти ігрової дії вербальної інформації. Встановлено, що психогенні ефекти медіа-впливу пов’язані передусім із перформативним характером інформаційних повідомлень та особливостями семантико-синтаксичної організації тексту. Наведені аспекти через механізми психічного системогенезу діють як пускові аферентації для мотиваційної активізації психіки адресата, його сприйняття та засвоєння інформації адресанта. Такі перформативні та семантико-синтаксичні властивості тексту представлені у ньому лексемами-носіями ефектів активного навіювання. Висновки. Результати дослідження дозволяють висновки про актуальність продовження психологічних та психолінгвістичних розвідок феномену мовної (мовленнєвої) гри як джерела і засобу маніпулятивного, індоктринального впливу на свідомість людини, а також про доцільність врахування психологічних особливостей явища мовної (мовленнєвої) гри в аналізі медіа-контенту, виявленні джерел інформаційно-психологічного (перформативного) впливу інформації на свідомість адресата та прогнозуванні наслідків такого впливу на особистість і соціальні процеси.; Purpose. Strengthening of game and manipulative aspects of modern communicative environment actualizes risks and threats which are related to the possible use of informative (medias) space for destabilization of social prosperity of Ukrainian society. Modern medias-facilities and technologies of their application allow to use psychological conformities to law of influence of information on human consciousness and behavior, to inflict the loss of human psychological welfare and safety. Therefore the brought research over has for an objective in theory to investigate psychological conformities to law of the phenomenon of language (talking) game as to the mean of influence on human consciousness, to ground semantic-psychological determination of consequences of such influence. Methods. The methods of abduction, phenomenological reduction are applied in research. Also used method of analysis and systematization of scientific positions and going near the study of psychological conformities to law of the phenomenon of language (talking) game, method of theoretical reconstruction (modeling) of semantic-psychological determination from influence of informative facilities on human consciousness. Results. On results research category-concept maintenance of psychological aspects of the phenomenon of language (talking) game is specified in the context of the use of her effects for influence on the psychical human sphere. The attributiveness the brought aspects over actualizes in processes which are related to problems of informatively-psychological safety of personality in modern terms. Semantic-psychological determination of consequences of influence of informative facilities, medias is reasonable on human consciousness. Scientific ideas are deep about character of influence of mass communication on the psychical sphere of man through the psychological effects of playing action of verbal information. It is set that the psychogenic effects of mediainfluence are related foremost to performative character of information messages and features of semantic-syntactic organization of text. The brought aspects over through the mechanisms of psychical system-genesis operate as stimulant for motivational activation of psyche of addressee, his perception and mastering of information of sender. Such performative and semantic-syntactic properties of text are presented in him by the lexemes-transmitters of effects of active suggestion. Conclusions. Research results allow conclusions about actuality of continuation of psychological and psycholinguistic secret services of the phenomenon of language (talking) game as a source and mean manipulative, indoctrinal influence on human consciousness and also about expedience of account of psychological features of the phenomenon of language (talking) game in the analysis of mediacontent, exposure of sources of informatively-psychological (performative) influence of information on consciousness of addressee and prognostication of consequences of such influence on personality and social processes. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21778 Назва: НЕВРОТИЧНІ СТАНИ У ПОДРУЖНІЙ ПАРІ ЯК ЧИННИК ПОРУШЕННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ СІМ’Ї Автори: Фенина, Оксана Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розглянуто аналіз сімейної ситуації на сьогоднішній день в Україні, коли ситуація в багатьох сім’ях різко змінилася через пандемію, введення карантинних обмежень, коли сімейні пари перебували на ізоляції від зовнішнього світу. Особлива увага приділяється сім’ям з порушенням гармонії в сім’ї, з тенденцією до розлучення, до зруйнування шлюбних відносин. Ініціатором розлучення, в більшості сімей, які звернулися за допомогою, виступає дружина. Пропонуються результати емпіричного дослідження особливостей прояву емоційної сфери в подружніх парах. Зокрема прояву невротичних станів, тривоги, істеричного типу реагування, астенії, невротичної депресії, обсесивно-фобічних порушень. Аналізуються конкретні діагностичні методи та методики, що застосовуються у роботі з подружніми парами. Методи. Для дослідження прояву невротичних проявів у подружніх парах нами було використано наступні методи дослідження: бесіда, Методика діагностики неврозу (К. Хек, X. Хесс), Клінічний опитувальник для виявлення та оцінки невротичних станів (К. К. Яхін, Д. М. Менделевич). Також з подружніми парами було проведено консультативну роботу з приводу їх запиту. В емпіричному дослідження взяли участь 18 подружніх пар. Результати. На основі проведеного дослідження виявлено, що прояв невротичних станів пов’язаний з життєдіяльністю подружньої пари впливає на гармонію в сім’ї, планування майбутнього, на повсякденне життя в цілому, є причиною можливих розлучень. Проведене дослідження засвідчило, що подружнім парам притаманний високий рівень тривоги, як серед жінок, так і серед чоловіків; жінкам, в більшій мірі, притаманний істеричний тип реагування, а чоловікам астенія. Більшість сімей сформулювали свій запит, як руйнацію стосунків, дисбаланс в подружній парі, погіршення в сексуальних стосунках, складнощі у взаємодії з дітьми. Дані показники свідчать про необхідність психотерапевтичної допомоги. Висновки. Дослідження засвідчило, що в більшості подружніх пар є схильність до неврозу. Більшість відразу наголошували на підвищеній тривожності, втраті віри в майбутнє гармонійне життя, відчай. Важливим моментом є складнощі у перебуванні в домівці цілими днями з дітьми, партнером, а в деяких сім’ях, з батьками одного з подружжя. Прослідковувалась втрата віри в себе, в свої сили, зниження самооцінки.; Purpose. The purpose of the article is to investigate emotional problems and neurotic states in married couples and their impact on family dysfunction. Methods. To achieve the goal of the study, we used the following research methods: Methodology for diagnosing neurosis (K. Heck, H. Hess), Clinical questionnaire for identifying and assessing neurotic conditions (K. K. Yakhin, D. M. Mendelevich). Also, consultative work was carried out with married couples regarding their request. The empirical study involved 18 married couples. Results. It was revealed that the manifestation of neurotic states associated with the life of a married couple affects the harmony in the family, destroys plans for the future. Neurotic states could be one of the divorces reasons. The study showed that married couples have a high level of anxiety, both among women and men; women are more inherent hysterical type of response, men - asthenia. Most families formulated the request as a breakdown in relationships, an imbalance in a married couple, a deterioration in sexual relations, and difficulty in interacting with children. Conclusions. The study showed that in the majority of married couples, a predisposition to neurosis is manifested. Most immediately noted increased anxiety, loss of faith in a future harmonious life, despair. Prospects for further work are to develop a training program for the correction of personality neurotic manifestations. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21777 Назва: РОЛЬ МОВИ У КОНТЕКСТІ ІДЕНТИЧНОСТІ ТА АКУЛЬТУРАЦІЇ МІГРАНТІВ Автори: Тарасюк, Інна Короткий огляд (реферат): Мета. Сучасний політичний та суспільний розвиток актуалізує значення мови в контексті національної, культурної та соціальної ідентичності особистості. Особливого значення питання мови та її функцій набуває в руслі успішної інтеграції мігрантів у іншомовному середовищі. Згідно з актуальними дослідженнями та опитуваннями населення в мультикультурних суспільствах, мові належить вирішальне значення в процесі інтеграції, а відтак сприяє успішній акультурації мігрантів. Метою статті є здійснити огляд та проаналізувати наявні теорії мовної комунікації в контексті ідентичності особистості. Методи. Для реалізації поставленої мети було використано базові теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Дослідницький центр П'ю у Вашингтоні 2017 року оприлюднив результати опитування мігрантів по всьому світі, котрі засвідчують, що саме володіння мовою домінантної більшості є надважливою передумовою, аби стати повноцінною частиною суспільства, бути інтегрованим та визнаним у ньому. Для поглибленого вивчення впливу мови на життя мігрантів у іншомовному середовищі було розроблено багато теорій з мовної комунікації. Одна з найбільш відомих теорій у контексті теми ідентичності є теорія соціальної ідентичності (SIT), за якою мова є ознакою, через яку особистість сигналізує свою соціальну ідентичність та належність до певної групи. Теорія етнолінгвістичної ідентичності (EIT) фокусує увагу на взаємозалежності між етнічною та мовною ідентичністю. В центрі уваги не лише мовленнєві дії, але й соціально-психологічні процеси, котрі лежать в основі міжкультурної комунікації. У центрі теорії комунікативної адаптації (CAT) – соціально-психологічні фактори, що впливають на процес комунікації між різними, несхожими мовцями. В процесі такої комунікації відбувається усунення мовленнєвих відмінностей або ж навпаки наголошення на них (приміром через діалект або соціолект). Висновки. В контексті акультурації мові належить беззаперечно важлива функція, адже завдяки їй відбувається обмін інформацією про належність до тієї чи тієї групи. Діалекти та акценти надають інформацію про регіональне походження. Через соціолекти мігранти ідентифікують себе з певними соціальними групами. Знання мови домінантної більшості відкриває додаткові перспективи для навчання та праці, а знання мови свого етносу дає можливість не втрачати зв’язків зі своєю етнічною спільнотою. Це і є основним принципом інтеграції, а відтак і успішної акультурації. Отримані висновки та узагальнення будуть використані нами в емпіричному дослідженні психології акультурації іноземних студентів до іншомовного середовища.; Purpose. Current political and social development underscores the importance of language in the context of the national, cultural, and social identity of an individual. Notably, the matter of language and its functions becomes more prominent within the framework of effective integration of migrants into a foreign language environment. According to recent research and population surveys in multicultural societies, language is a critical aspect of integration. Therefore, it facilitates migrants’ acculturation. The purpose of the article is to review and analyze existing theories of linguistic communication in the context of personal identity. Method. To reach the declared objective, basic methods of theoretical research have been utilized, namely analysis, synthesis, comparison, and generalization. Results. In 2017, the Pew Research Center in Washington published the results of a worldwide survey, featuring migrants as central respondents. The study shows that mastering the language of the dominant majority is a prerequisite for becoming an integral part of society. To examine the impact of language on the lives of migrants in a foreign language environment, numerous theories on language communication have been developed. One of the most renowned theories regarding the phenomenon of identity is the social identity theory (SIT), which considers language a sign a person utilizes to indicate their social identity and affiliation to a certain group. Ethnolinguistic identity theory (EIT) highlights the interdependence between ethnic and linguistic identities. The emphasis is put not only on speech actions but also on the socio-psychological processes that underlie intercultural communication. Socio-psychological factors that influence the process of communication between different speakers constitute the subject matter of the communication accommodation theory (CAT). In the process of such communication, elimination of speech differences or, conversely, their accentuation occurs (i.e. through a dialect or sociolect). Conclusions. In the context of acculturation, language functions as a medium for the exchange of information regarding affiliation with a particular social group. Furthermore, dialects and accents indicate the peculiarities of one’s regional origin. Migrants use dialects and accents to identify themselves with certain social groups. Knowledge of the language of the dominant majority opens up additional prospects for study and work, whereas knowledge of the language of one's ethnic group allows maintaining contacts with their ethnic community. This is the core principle of integration and consequently effective acculturation. The conclusions and generalizations obtained are to be used in an empirical study concerning the psychology of acculturation of foreign students to a foreign language environment. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21776 Назва: ОСОБЛИВОСТІ ДЕТЕРМІНАЦІЇ ГОТОВНОСТІ ДО ЗМІН СЕРЕД МАЙБУТНІХ УКРАЇНСЬКИХ ПРАВООХОРОНЦІВ Автори: Стояцька, Ганна Короткий огляд (реферат): Мета. У статті досліджено проблему психологічних чинників сприйняття змін майбутніми українськими поліцейськими. Метою дослідження стало доведення концептуальної гіпотези про існування низки психологічних чинників, що здатні впливати на рівень готовності до змін серед курсантів, які здобувають вищу освіту і проходять підготовку до роботи в Національній поліції України. Методи. В ході дослідження було застосовано факторний аналіз (factor analysis, component analysis) з основними методами, що були використані при побудові факторної моделі – метод головних компонент (Principal Component Analysis) та метод обертання (Varimax із нормалізацією Кайзера). Результати. На прикладі вибірки курсантів, які навчаються в українських закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, проведено дослідження тих психологічних чинників, які зумовлюють сприйняття змін особистістю. В дослідженні використано 8 методик та 13 показників. Вперше для дослідження готовності до змін серед майбутніх правоохоронців застосовано визначення рівня мислення зростання та імпліцитних теорій навчання (за методиками C. Dweck). Результати дослідження стали основою для проведення факторного аналізу для зниження розмірності та виділення компонентів, що визначають структуру взаємозв’язку між досліджуваними показниками. В ході дослідження було вдосконалено уявлення про готовність до сприйняття змін майбутніми працівниками правоохоронних органів через емпіричну верифікацію таких її детермінант як професійна мотивація, відкритість новому досвіду, мотивація до успіху, соціальна адаптивність. Також було доповнено комплексне розуміння основних психологічних чинників, що впливають на формування готовності сприймати зміни молодими правоохоронцями. Висновки. До висновків дослідження можна віднести встановлення того факту, що в структурі особистості майбутнього правоохоронця можна виділити два ортогональних фактори (компоненти), детермінованих різними наборами змінних. Отримані компоненти було визначено як проактивну та реактивну складову особистості щодо готовності сприймати зміни та реагувати на них.; Purpose. The article examines psychological factors associated with acceptance of changes by future Ukrainian police officers. The purpose of the study is to prove the conceptual hypothesis of an existence of a number of psychological factors that can affect the level of readiness for changes among cadets who pursue higher education and are trained to work in the National Police of Ukraine. Methods. In the course of the study, factor analysis was applied along with the main methods that were used to construct the factor model – Principal Component Analysis and Rotation Method: Varimax with Kaiser Normalization. Results. The results of the study: based on a sample of cadets studying in Ukrainian higher education institutions with specific learning conditions, there was done a research of those psychological factors that determine the acceptance of changes by personality. The study provided an essential set of 8 methods and 13 indicators. For the first time to determine the readiness for changes among future law enforcement officers the level of growth thinking and implicit theories of learning were researched (using methodology of studying by C. Dweck). The results of the study became the basis for conducting factor analysis to reduce the dimension and highlight the components that determine the structure of the relationship between the studied indicators. This research improved the idea of readiness for acceptance of changes by future law enforcement officers. Such readiness determinants as professional motivation, openness to new experience, motivation for success, social adaptability were verified empirically. A comprehensive understanding of the main psychological factors which influence the formation of readiness to accept changes by young law enforcement officers was also supplemented. Conclusions. The conclusions of the study include the establishment of the fact that personality structure of the future law enforcement officer can include two orthogonal factors (components), determined by different sets of variables. The components under investigation were defined as proactive and reactive components of personality in terms of readiness to accept changes and respond to them. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21775 Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОЇ ЕКОДЕСТРУКТИВНОСТІ: «TEDEUM VITE» ЧИ КОЛЕКТИВНЕ «МОРТІДО» Автори: Попик, Олег Короткий огляд (реферат): Метою представленого дослідження є спроба осмислення екодеструктивної діяльності людини крізь призму досягнень психологічної науки. Зокрема, витоки людської екодеструктивності запропоновано шукати у потязі до руйнування, що визначено як мортідо. Методами дослідження є аналіз, узагальнення та систематизація теоретичних джерел вітчизняних і зарубіжних учених з питань психологічних витоків деструктивності та агресії, в т.ч. у ставленні до навколишнього середовища. Результати. На основі екстраполяції даних щодо причин міжособистісної агресивної поведінки, сформовано висновки, що деструктивність у ставленні до навколишнього середовища може виявлятися більш наявно, коли вона є прихованою за ширмою інституцій, тобто реалізуватися деперсоніфіковано, за умови, що довкілля посідає роль «об’єкта». Визначено, що об’єктивізація довкілля, деперсоніфікація в питаннях управління довкіллям, а також завуалювання загрозливих наслідків екодеструктивних проявів постають основними психологічними чинниками, що становлять підґрунтя метафізики антропогенної діяльності. Деструктивність розглянуто через руйнування, як глибоко екзестенційний процес, що характеризує й супроводжує буття людини, а також через категорію свободи. Визначено, що свобода детермінувала дебіологізацію людини та створила певний емоційний вакуум, відчуття порожнечі та втраченого минулого, і цей травматичний досвід в еволюційному вимірі призвів до формування не тільки аутодеструктивності, але й потягу до руйнування середовища свого існування. Запропоновані інструменти скорочення екодеструктивних впливів, зокрема самокорекція й самоусвідомлення в процесі реалізації управлінських рішень, як атрибут персоніфікації в питаннях управління якістю довкілля. Висновки. Виявлено, що антропогенний вплив є деструктивним в тому випадку, коли ця діяльність невиправдана або ж нелімітована, тобто порушує природний фон чи усталені механізми саморегуляції і підтримки гомеостазу в екосистемах, саме тому важливою є демаркація предметного поля й окреслення перспектив мінімізації екодеструктивних проявів виключно через усвідомлення психологічних механізмів, що лежать в основі невиправданого руйнування людиною себе та середовища свого існування, а не будь-якої діяльності, що може мати певний вплив на стан довкілля.; Purpose of the presented study is the attempt to comprehend the ecodestructive activity of a person through the prism of the achievements of psychological science. In particular, it is suggested to search the origins of human ecodestructiveness in the drive to destruction, which is defined as the mortido. The research methods are analysis, generalization and systematization of theoretical sources of domestic and foreign scientists on psychological origins of destructiveness and aggression, including relation to the environment. Results. Based on the data extrapolation of the reasons for interpersonal aggressive behaviour, conclusions are formed that destructiveness concerning the environment can be manifested to a greater extent when it is hidden behind the screen of institutions, that is can be realized depersonificated, under conditions that environment acts as "object". It is determined that objectification of the environment, depersonification in environmental management, as well as veiling the threatening consequences of ecodestructive manifestations, are the main psychological factors that form the basis of the metaphysics of anthropogenic activity. Destructiveness is viewed through the destruction as the deep existential process that characterizes and accompanies human existence, as well as through the category of freedom. It is stated that freedom has determined the debiologization of a person and created a certain emotional vacuum, the feeling of emptiness and loss of the past, and this traumatic experience in the evolutionary dimension has led not only to the formation of self-destructiveness but also to the drive to the destruction of own environment. The tools of reduction of ecodestructive influences, particularly self-correction and self-awareness in the process of realization of administrative decisions as an attribute of personification in questions of management of environmental quality are suggested. Conclusions. It is emphasized that anthropogenic impact is destructive when this activity is unreasonable or unlimited, that is, violates the natural background or established mechanisms of self-regulation and support of homeostasis in ecosystems. It is significant to demarcate the subject field, delineate the perspectives of psychological mechanisms underlying the unreasonable destruction of self by a person, and own environmental existence, rather than any activity that could have a certain impact on the environmental state. 2021-06-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21774 Назва: ДОСЛІДЖЕННЯ КОГНІТИВНОГО КОМПОНЕНТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ СТУДЕНТІВ-ВОЛОНТЕРІВ Автори: Подолянчук, Діана Короткий огляд (реферат): Мета. Статтю присвячено дослідженню ціннісних орієнтацій студентів педагогічного університету. Мета статті – представити результати емпіричного вивчення особливостей когнітивного компонента ціннісних орієнтацій студентів педагогічного університету, які беруть участь у волонтерському русі. Методи. Вивчення теоретичних аспектів проблеми здійснено з використанням загальнонаукових методів (аналізу, синтезу, узагальнення). Емпіричне дослідження ціннісних орієнтацій студентів виконано за допомогою методики вивчення індивідуальних цінностей Шварца, адаптованої В. М. Карандашевим. Обробку отриманих результатів здійснено за допомогою методів математичної статистики (критерій Фішера, критерій Стьюдента). Результати. Аналіз теоретичних джерел дозволив констатувати важливість ціннісних орієнтацій як особистісних чинників волонтерської діяльності студентів. При цьому в структурі ціннісних орієнтацій важлива роль належить когнітивному компоненту, що відображає нормативні ідеали студентів, їхні ціннісні уявлення («цінності-знання»), що тією чи іншою мірою впливають на особистість. У результаті проведеного дослідження визначено абсолютні показники середніх значень різних типів нормативних цінностей та їхній ранг для студентів-волонтерів і студентів, які не практикували волонтерську діяльність. Порівняльний аналіз із застосуванням критеріїв Фішера і Стьюдента дав змогу визначити відмінності у ставленні обох груп студентів до різних типів цінностей. Висновки. Проведене дослідження засвідчило, що у ставленні до більшості типів нормативних цінностей (безпека, конформність, гедонізм, універсалізм, влада, традиції) між студентами-волонтерами і тими, що не беруть участі у волонтерській діяльності, відсутні статистично значущі відмінності. З’ясовано, що найбільш значущими для всіх студентів є цінності доброзичливості та безпеки. Основними групами цінностей, ставлення до яких відрізняє студентів-волонтерів від тих, які не займаються волонтерською діяльності, є досягнення та доброзичливість. У ставленні до інших груп цінностей (самостійність, стимуляція) також спостерігаються певні відмінності між студентами досліджуваних груп. Проте за помітної різниці в абсолютних середніх показниках ці відмінності не досягають рівня статистичної значущості. Варто також відзначити достатній рівень обізнаності сучасних студентів з різними типами нормативних цінностей.; Purpose. The article is devoted to the study of value orientations of students of the pedagogical university. The purpose of the article is to present the results of an empirical study of the features of the cognitive component of value orientations of students of the pedagogical university who participate in the volunteer movement. Methods. The study of theoretical aspects of the problem was carried out using general scientific methods (analysis, synthesis, generalization). The empirical study of students' value orientations was carried out using the method of studying the individual values of Schwartz, adapted by V. M. Karandashev. The obtained results were processed using the methods of mathematical statistics (Fisher's test, Student's test). Results. The analysis of theoretical sources allowed to state the importance of value orientations as personal factors of students' volunteer activity. At the same time, an important role in the structure of value orientations belongs to the cognitive component, which reflects the normative ideals of students, their values ("values-knowledge"), which to some extent affect the personality. As a result of the research, the absolute indicators of average values of different types of normative values and their rank for student-volunteers and students who are not engaged in volunteer activities are determined. Comparative analysis and the application of Fisher's and Student's criteria made it possible to identify differences in the attitudes of both groups of students to different types of values. Conclusions. The conducted study showed that there are no statistically significant differences concerning most types of normative values (security, conformity, hedonism, universalism, power, and traditions) between volunteering students and those who do not participate in volunteering at all. The values of benevolence and security are most important to all students. The main groups of values, the attitude to which distinguishes volunteering students from those who do not volunteer, are achievement and benevolence. With other groups of values (independence, stimulation) there are also some differences between students of the studied groups. However, with a significant difference in absolute averages, these differences do not reach the level of statistical significance. It is also worth noting the sufficient level of awareness of modern students with different types of normative values. 2021-06-01T00:00:00Z