DSpace Зібрання:
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17332
2024-03-29T08:13:36ZPsycholinguistic markers of autobiographical and traumatic memory
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17575
Назва: Psycholinguistic markers of autobiographical and traumatic memory
Автори: Zasiekina, Larysa; Kennison, Shelia; Zasiekin, Serhii; Khvorost, Khrystyna; Засєкіна, Лариса; Кеннісон, Шіліа; Засєкін, Сергій; Хворост, Христина
Короткий огляд (реферат): This study examines psycholinguistic structure of autobiographical and traumatic
narratives representing positive emotional and stressful traumatic life events. The research applied
the cross sectional, between subjects design utilizing the independent variables of external agent
they, space and time and dependent variable of word number in traumatic narratives for multiple
regression analysis. The approval letter to recruit the participants through SONA system in 2015–
2016 academic year was obtained from Institutional Review Board of Oklahoma State University
(USA). 64 undergraduates of nonclinical setting, females (n=37), males (n=27), mean age was
19.43 (SD=1.37) were recruited. PTSD-8: A Short PTSD Inventory assesses PTSD, the Linguistic
Inquiry and Word Count (LIWC) analyzes traumatic and autobiographical narratives in terms of
linguistic units and psychological meaningful categories. The results indicate that there are
significant differences between pronoun they as external agent of proposition and psychological
categories of negative emotions and anxiety in traumatic and autobiographical narratives. The
frequency of these categories is higher in traumatic narratives compared with autobiographical
narratives. External agent they, category of time and space taken together significantly contribute
to word number in traumatic narrative. There is a negative correlation between focus on the past
and word count, and positive correlation between social category and word count in traumatic
narrative in nonclinical sample. To sum up, propositional structure of traumatic memory of
individuals without PTSD is represented by external agent and context (place and time) taken
together. Considering time as a significant negative predictor of creating traumatic narrative,
temporal processing without overestimation of time is an important factor of avoiding PTSD. The
principal theoretical implication of this study is that traumatic memory might be examined
through psycholinguistic markers represented by propositional structures and psychological
meaningful categories of traumatic narratives in individuals from nonclinical and clinical settings.Мета дослідження полягала в теоретичному й емпіричному вивченні
пропозиційної структури автобіографічної й травматичної пам’яті як сховища позитивних та
травматичних життєвих подій. Дослідження використовує вивчення наративів незалежних
вибірок із використанням регресійного аналізу, де категорії екстернального агента вони, часу і
місця є залежними змінними, а кількість слів травматичного наративу – незалежною змінною.
Дослідження здійснювалося за згодою Комісії з етики проведення психологічних досліджень
Державного університету Оклахоми впродовж 2015–2016 навчального року. У дослідженні
взяло учать 64 студенти, дівчат (n=37), хлопців (n=27), середній вік 19,43 (SD=1,37). Для
емпіричного дослідження використовувався експрес-опитувальник ПТСР (PTSD-8: A Short
PTSD Inventory), а також комп’ютерна програма Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) для
визначення лінгвальних і психологічних категорій у тексті. У результаті, встановлено значущі
відмінності у показниках категорій екстернального агента вони та психологічних категорій
негативних емоцій та тривожності у травматичному та автобіографічному наративах.
Травматичні наративи мають вищу частотність цих категорій, так само як і більшу кількість
слів наративу загалом. Результати регресійного аналізу показують, що категорії екстернального
агента, часу і місця є значущими предикторами кількості слів травматичного наративу, тому ми
можемо вважати ці категорії як одиниці пропозиційної структури, і відповідно,
психолінгвальні маркери травматичної пам’яті. Також встановлено негативний кореляційний
зв’язок між кількістю слів у травматичному наративі і фокусом на минулому часові, та
позитивний кореляційий зв’язок між соціальною категорією та кількістю слів у травматичному
наративі. Отже, отримані результати можуть використовуватися для клінічних і неклінічних
досліджень травматичної пам’яті на основі пропозиційних структур, представлених у
травматичних наративах. Коректне темпоральне сприймання, уникання переоцінки минулого
та переважання екстернальних над інтернальними агентами становлять пропозиційну
структуру травматичної пам’яті індивіда, травматичний досвід якого не розвинувся у ПТСР.2019-01-01T00:00:00ZAnalyzing topic differences, writing quality, and rhetorical context in college students’ essays using linguistic inquiry and word count (liwc)
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17574
Назва: Analyzing topic differences, writing quality, and rhetorical context in college students’ essays using linguistic inquiry and word count (liwc)
Автори: Taraban, Roman; Abusal, Khaleel; Тарабань, Роман; Абусал, Халейл
Короткий огляд (реферат): Machine methods for automatically analyzing text have been investigated for
decades. Yet the availability and usability of these methods for classifying and scoring specialized
essays in small samples–as is typical for ordinary coursework–remains unclear. In this paper we
analyzed 156 essays submitted by students in a first-year college rhetoric course. Using cognitive
and affective measures within Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC), we tested whether
machine analyses could i) distinguish among essay topics, ii) distinguish between high and low
writing quality, and iii) identify differences due to changes in rhetorical context across writing
assignments. The results showed positive results for all three tests. We consider ways that LIWC
may benefit college instructors in assessing student compositions and in monitoring the
effectiveness of the course curriculum. We also consider extensions of machine assessments for
instructional applications.Машинні методи автоматичного аналізу тексту та їхні можливості
вивчалися впродовж десятиліть. Однак питання доступності та зручності використання цих
методів для класифікації та оцінки спеціалізованих есеїв у невеликих зразках, як,
наприклад, курсових роботах, залишається досі малодослідженим питанням. У статті
проаналізовано 139 есеїв із курсу стилістики, написаних студентами першого курсу. На
основі використання когнітивних та афективних категорій програми Linguistic Inquiry and
Word Count (LIWC) було перевірено здатність машинного аналізу: а) розмежовувати теми
есеїв, б) розрізняти високу та низьку якість письма та в) виявляти відмінності через зміни
стилістичного контексту написаних завдань. Дослідження засвідчило позитивні результати
для всіх трьох тестових перевірок. Увагу авторів зосереджено на тому, як LIWC може
полегшити роботу університетських викладачів під час оцінки ними студентських творів та
моніторингу ефективності навчальної програми курсу. Крім того, у статті розглянуто
питання перспектив машинного оцінювання викладацьких застосунків.2019-01-01T00:00:00ZPsychosemantic tools of self-assessing individual reflectivity
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17573
Назва: Psychosemantic tools of self-assessing individual reflectivity
Автори: Savchenko, Olena; Савченко, Олена
Короткий огляд (реферат): In this article, reflectivity is considered as an individual general ability to develop
different attitudes to life events in order to reduce an external and internal uncertainty in situations.
The objective of the research is to examine the self-assessment criteria for reflectivity with
psychosemantic procedure. The author designs a modified version of the Ch. Osgood’s (1957)
Semantic Differential (SD) for examining the content and formal features of the self-assessment
criteria of reflectivity. This study suggests two main processes of self-assessment of reflectivity,
notably differentiation and integration. The results of factor analysis indicate that individuals with high
reflectivity level are aligned with low differentiation of the semantic space and monolithic nature of
self-assessment criteria. The coherence and consistency of self-assessment criteria reduce the
individuals’ level of inner uncertainty, transform external problems to familiar tasks and increase an
efficient decision-making. A high level of differentiation is related to individual readiness to make a
correct decision in the situation of multiple choice. High differentiation increases the individual
adjustment and prevents from poor effects of high reflectivity. Consequently, a high level of
reflectivity is associated with a low level of differentiation of self-assessment criteria.У статті рефлексивність розглядається як загальна здатність особистості
ставати у різні позиції щодо подій власної життєдіяльності задля зниження ступеня зовнішньої
та внутрішньої невизначеності. Мета дослідження – випрацювання оцінних критеріїв
рефлективності на основі методів психосемантики. Автор розробила процедуру часткового
семантичного диференціала, придатного для оцінки змісту і формальних рис рефлективності.
Застосування факторного аналізу дало змогу виокремити лише дві узагальнені вторинні
характеристики формальних ознак: рівень інтегрованості та диференціації. Виявлено, що
високий рівень рефлексивності пов’язаний з низькою артикульованістю семантичного
простору, з вираженою монолітністю оцінних критеріїв. Узгодженість та несуперечливість
оцінних критеріїв допомагає суб’єктам знижувати рівень внутрішньої невизначеності, зводити
зовнішні проблеми до типових задач. Висока артикульованість семантичного простору
корелює з готовністю особи до перевірки висунутих припущень у ситуації множинного
вибору, з домінуванням установки на правильність прийняття рішення. У результаті,
встановлено, що високий рівень рефлексивності пов’язаний із низьким рівнем диференціації
критеріїв оцінювання рефлексивної активності.2019-01-01T00:00:00ZConscious control in speech pathology and speech rehabilitation following stroke
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17572
Назва: Conscious control in speech pathology and speech rehabilitation following stroke
Автори: Pastryk, Tetyana; Kotys, Olena; Dyachuk, Nataliia; Milinchuk, Volodymyr; Пастрик, Тетяна; Котис, Олена; Дячук, Наталія; Мілінчук, Володимир
Короткий огляд (реферат): The article presents results of the research conducted in speech rehabilitation
period of patients after stroke. The study aims to identify conscious control in speech
rehabilitation period of the patients who were diagnosed to have Broca’s aphasia. A sample of 22
patients with Broca’s aphasia, or efferent motor aphasia (Luria, 2004) in the left hemisphere, who
stayed at the Volyn Regional Clinical Hospital (Lutsk, Ukraine) during rehabilitation period, was
approached through purposeful sampling method for this research. The non-laboratory measure of
speech assessment was administered along with demographic data. Results showed that conscious
control that usually remains in this group of people plays a crucial role in psychological
intervention. The article also discusses the main neuropsycholinguistic principles that help to
utilize the potential of conscious control in the process of speech rehabilitation of the patients after
stroke.Статтю присвячено результатам мовленнєвої реабілітації пацієнтів після
інсульту. Дослідження мало за мету встановити аспекти свідомого контролю під час
мовленнєвої реабілітації осіб із афазією Брока, або моторної еферентної афазії (Лурія,
2004), лівої півкулі. Вибірку склали 22 пацієнти Волинської обласної клінічної лікарні в
Луцьку (Україна) упродовж реабілітаційного періоду. Дослідження здійснено на основі
методів цільового формування вибірки, а також застосування неапаратурного методу
оцінки мовлення разом із демографічними даними. Результати засвідчили, що свідомий
контроль у цієї групи осіб відіграє ключову роль під час психологічної інтервенції. Крім
того, автори обговорюють головні нейропсихолінгвістичні принципи, що сприяють вико-ристанню потенціалу свідомого контролю в процесі мовленнєвої реабілітації пацієнтів
після інсульту.2019-01-01T00:00:00ZПсихолінгвальні маркери ранніх дисфункційних схем у вчителів із високим ступенем трудоголізму
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17525
Назва: Психолінгвальні маркери ранніх дисфункційних схем у вчителів із високим ступенем трудоголізму
Автори: Onopchenko, Iryna; Orap, Maryna; Mudrak, Ihor; Онопченко, Ірина; Орап, Марина; Мудрак, Ігор
Короткий огляд (реферат): This study examines psycholinguistic markers of early maladaptive schemas in
teachers with high prevalence of workaholism. The study represents the cross-sectional, betweensubjects design utilizing the independent variables of early maladaptive schemas, psychological wellbeing, daily job satisfaction, satisfaction of marriage and dependent variable of workaholism in
teachers. The approval letter to recruit the participants from secondary schools in Volyn Oblast,
Ukraine in 2018-2019 academic year was obtained from the Research Ethics Committee at Lesya
Ukrainka Eastern European National University. 53 teachers, females (n=50), males (n=3), mean age
was 46.47 (SD=10.17), seniority was 24.06 (SD=10.97) were recruited. Young Schema Questionnaire,
Version 3 (YSQ – S3), The Workaholism Facet-Based Scale (Shkoler et al., 2018), Satisfaction of
Marriage Scale (Stolin et al., 1984), Daily Job Satisfaction Scale методика задоволення щоденною
роботою (Loi et al., 2009), Ryff’s Scale of Psychological Well-Being assess workoholism and its
relations with well-being and satisfaction in teachers. The results indicate that early maladaptive
schemas, psychological well-being, satisfaction of marriage taken together are predictors of
workaholism. However, early maladaptive schemas are the only independent significant predictors of
workaholism in teachers. The most frequent statements as psycholinguistic markers of developed early
maladaptive schemas in teachers with high prevalence of workaholism are examined. The high
prevalence of workaholism in teachers is associated with vulnerability to harm or illness; self-sacrifice;
unrelenting standards and hypocriticalness; approval and recognition seeking; negativity and
punitiveness. The principal implication of this study is that early maladaptive schemas might be
examined through psycholinguistic markers represented by frequent verbal statements of teachers with
high prevalence of workaholism.У статті відображено результати дослідження психолінгвальних маркерів
ранніх дисфункційних схем у вчителів. Дослідження представлене у вигляді багатопланового
дослідження із залученням регресійного аналізу, де ранні дисфункційні схеми, психологічне
благополуччя, задоволення шлюбом слугують незалежними змінними, а трудоголізм –
залежною змінною. Після отримання дозволу від Ради з етики наукових досліджень
Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки 53 учителі загальноосвітніх шкіл Волинської області (Україна) взяли участь у дослідженні трудоголізму, серед них
50 жінок, 3 чоловіків, середній вік 46,47 (SD=10,17), стаж роботи 24,06 (SD=10,97).
Опитувальник Янга YSQ – S3, шкала трудоголізму (Shkoler et al., 2018), шкала задоволеності
шлюбом (Столін, Романова, Бутенко), шкала задоволення щоденною працею (Loi et al., 2009),
шкала психологічного благополуччя (Ryff & Keyes, 1995) використовувалися для дослідження
трудоголізму та його предикторів у вчителів. Результати засвідчили, що ранні дисфункційні
схеми, психологічне благополуччя, задоволеність шлюбом сукупно слугують предикторами
трудоголізму у вчителів. Водночас лише ранні дисфункційні схеми є незалежними значущими
предикторами трудоголізму. Визначено психолінгвальні маркери ранніх дисфункційних схем,
пов’язаних із трудоголізмом. Високорозвинений трудоголізм у вчителів пов’язаний із
очікуванням на катастрофу, страхом покарання і негативізмом, уявленням про власну
некомпетентність і невдачу, пошуком визнання й високих стандартів. Важливим прикладним
висновком дослідження є можливість використання психолінгвістичних маркерів для
визначення ранніх дисфункційних схем, пов’язаних із трудоголізмом у вчителів.2019-01-01T00:00:00ZAnaphoric processing of the null pronoun in monolingual speakers of brazilian portuguese: an online study
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17524
Назва: Anaphoric processing of the null pronoun in monolingual speakers of brazilian portuguese: an online study
Автори: Melo, Rita de Cássia Freire de; Holanda, Karla Araújo Pinheiro de; Ferrari-Neto, José; Barbosa, Matheus de Almeida; Мело, Ріта; Голанда, Карла; Феррарі-Нето, Жозе; Барбоса, Матеус де Алмейда
Короткий огляд (реферат): The aim of this paper was to investigate anaphoric processing of the null pronoun
in Brazilian Portuguese and determine whether the perception of morphological gender features
has a disambiguating effect during the process of reading. This feature enables the anaphoric null
pronoun to be interpreted as referring to either the subject or object. We assume the proposal put
forth by Carminati (2005) regarding the resolution of the null subject pronoun, which is based on
the investigation of the processing of full and null pronouns in Italian. The sample of the present
study was composed of 32 speakers of university-level Brazilian Portuguese. The stimuli were
temporal adverbial subordinate clauses with the manipulation of the gender feature in the
participle as disambiguating information. The authors used the self-paced reading experimental
paradigm with a control response. The results were in line with that predicted by the Feature
Strength Hypothesis and Antecedent Position Hypothesis put forth by Carminati (2005).Мета статті - дослідити анафоричну обробку нульової форми займенника в бразильському варіанті португальської мови та визначити, чи сприйняття гендерних морфологічних ознак має ефект розбіжності під час читання. Ця особливість дає змогу інтерпретувати анафоричну нульову форму займенника як референцію на предмет або об'єкт. Автори покликаються на гіпотезу Carminati (2005) щодо змісту нульової форми займенника, яка грунтується на дослідженні когнітивного перероблення повної та нульової форм займенників в італійській мові. Вибірку склало 32 студенти університету - носії бразильського варіанта португальської. Стимулами слугували темпоральні адвербіальні підрядні речення, які змінювалися за ознакою роду дієприкметника, що знімало неоднозначність інформації. Автори використовували експериментальну платформу самоконтролю читання із контролем реакції. Результати дослідження узгоджуються з результатами, що передбачені гіпотезою прояву ознак (Feature Strength Hypothesis) та гіпотезою позиції антецедента (Antecedent Position Hypothesis) за термінами Carminati (2005).2019-01-01T00:00:00ZPsychosemantic analysis of the concept of manager’s competence
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17511
Назва: Psychosemantic analysis of the concept of manager’s competence
Автори: Malimon, Liudmyla; Pashkinа, Alla; Малімон, Людмила; Пашкіна, Алла
Короткий огляд (реферат): The article deals with the psychosemantic reconstruction of the concept of
manager’s competence. The study is based on free word association test (WAT) held with the
managers of public administration (n=38) from Volyn Oblast (Ukraine) and master candidates of
the public administration program (n=38) who studied at Eastern European National University in
Lutsk (Ukraine). Nuclear zones, single frequency responses, and associative field structure of the
investigated concept in the two samples were analyzed. The most frequent nuclear associations
confirmed the lexicographic meaning of the concept “competence” and revealed that the leader’s
expertise is closely related to their professional knowledge and skills. Next, factor analysis of data
obtained from the Semantic Differential (SD) test established common and distinctive features of
the semantic field structure of the concept of manager’s competence. The research results showed
that the managers from the sample emphasized the importance of experience and effectiveness, the
development of their professionally relevant job skills and ability to influence their subordinates.
By contrast, master candidates, along with experience and job skills, indicated a set of
characteristics that demonstrate the need for a general intellectual level of the managers, their
moral and ethical personality traits, and their ability to maintain effective interpersonal interaction.Статтю присвячено психоcемантичній реконструкції концепту «управлінська
компетентність». Дослідження здійснено на основі методу вільного асоціативного
експерименту, проведеного з 38 менеджерами державної служби Волинської області
(Україна), а також 38 здобувачами ступеня магістра освітньо-професійної програми
«державна служба». Проаналізовано ядерні зони, реакції з одиничною частотністю та
структуру асоціативних полів досліджуваного концепту у двох вибірках. Виокремлено
найчастотніші ядерні асоціації, які підтвердили лексикографічне значення слова
«компетентний» і пов’язують компетентність керівника з його професійними знаннями й
уміннями. Зіставлено результати факторного аналізу даних семантичного диференціалу.
Підсумком є з’ясування спільних і відмінних ознак у структуруванні семантичних полів
концепту «управлінська компетентність»: керівники державної служби підкреслюють
важливість досвіду й результативності діяльності керівника, розвитку його професійно
важливих управлінських якостей і здатності впливати на інших. Натомість, студентимагістри, поряд із досвідом та результативністю праці, виокремлюють групи характеристик,
що засвідчують потребу загального інтелектуального рівня керівника, розвитку його морально-етичних особистісних рис та вміння налагоджувати ефективну міжособистісну
взаємодію2019-01-01T00:00:00ZTurkish, bulgarian and german language mixing among bulgarian muslim roma in Germany
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17510
Назва: Turkish, bulgarian and german language mixing among bulgarian muslim roma in Germany
Автори: Kyuchukov, Hristo; Кючуков, Хрісто
Короткий огляд (реферат): The paper discusses language mixing by Muslim Roma migrants from
northeastern Bulgaria living in Berlin, Germany. They identify as Turks and in their everyday
communication speak mainly Bulgarian and an old northwestern lect of Turkish, in the scientific
literature known as Balkanized Turkish. They can speak relatively little German and have
demonstrably low proficiency in the language. The paper examines their language mixing as well
as the forms of code-switching between Turkish, Bulgarian and German. These linguistic and
social phenomena within the Muslim Roma community are analyzed within the framework of
several sociolinguistic theories regarding code-switching and bilingualism. The theory of
J. Gumperz (1962) about communication matrix is employed as a dynamic frame and patterns of
Turkish-Bulgarian, Turkish-German and Turkish-Bulgarian-German are presented and analyzed.
The borrowed grammatical categories in the Turkish-Bulgarian-German language contacts involve
nouns, verbs, adjectives, adverbs and negations. However, code-switching is used only in
communication with other Bulgarians. In communication with Turks from Turkey the lexical
borrowings are from German and they use another variety of Turkish. The Muslim Roma in
Berlin observed in this study are diverse in their multilingualism. Among them there are speakers
of Romani, Bulgarian and Turkish, and of Turkish and Bulgarian, while German, however
learned, is their third or fourth language. Differing emergent patterns among second-generation
migrants, born or raised from an early age in Berlin, suggest different patterns emerging and such
research is a key desideratum. У статті йдеться про явище мовного змішування в мусульманських ромівмігрантів із північно-східної Болгарії, що мешкають у Берліні (Німеччина). Досліджувані
ідентифікують себе як турки, й у повсякденному спілкуванні розмовляють здебільшого
болгарською мовою та давнім різновидом турецької, що в науковій літературі одержало
назву балканізованої турецької. Рівень володіння німецькою мовою у досліджуваних
мовців відносно низький. У статті описано феномен змішування мови, а також форми
перемикання турецького, болгарського та німецького мовних кодів. Ці лінгвістичні та
соціальні явища в мусульманській спільноті ромів аналізуються в межах декількох
соціолінгвістичних теорій щодо перемикання коду та двомовності. В основу дослідження
покладено теорію Дж. Гамперца (1962) щодо матриці спілкування. У статті представлено та
досліджено приклади комбінування турецько-болгарської, турецько-німецької та турецькоболгарсько-німецької кодів. З’ясовано, що до граматичних категорій, які підпорядковуються феноменові перемикання коду в турецько-болгарсько-німецькому мовномуваріанті, належать іменники, дієслова, прикметники, прислівники та заперечні конструкції.
Однак, перемикання коду простежено тільки під час спілкування з іншими болгарами.
Визначено, що у спілкуванні з турками з Туреччини перемикання коду наявне лише між
турецькою та німецькою мовами, а також виявлено використання іншого варіанта
турецької мови. Роми-мусульмани з Берліна демонструють багатомовність. Серед них –
носії ромської, болгарської й турецької; турецької й болгарської. Водночас німецька, попри
її знання, посідає третє чи четверте місце за частотністю послуговування. Вивчення мовних
патернів мігрантів у другому поколінні, – народжених чи вихованих змалку в Берліні, у
своєму розмаїтті видається перспективою подальшого дослідження.2019-01-01T00:00:00ZThe psycholinguistic factors of indirect translation in ukrainian literary and religious contexts
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17509
Назва: The psycholinguistic factors of indirect translation in ukrainian literary and religious contexts
Автори: Kolomiyets, Lada; Коломієць, Лада
Короткий огляд (реферат): The study of indirect translations (IT) into Ukrainian, viewed from a
psycholinguistic perspective, will contribute to a better understanding of Soviet national policies
and the post-Soviet linguistic and cultural condition. The paper pioneers a discussion of the
strategies and types of IT via Russian in the domains of literature and religion. In many cases the
corresponding Russian translation, which serves as a source text for the Ukrainian one, cannot be
established with confidence, and the “sticking-out ears” of Russian mediation may only be
monitored at the level of sentence structure, when Russian wording underlies the Ukrainian text
and distorts its natural fluency. The discussion substantiates the strategies and singles out the types
of IT, in particular, (1) Soviet lower-quality retranslations of the recent, and mostly high-quality,
translations of literary classics, which deliberately imitated lexical, grammatical, and stylistic
patterns of the Russian language (became massive in scope in the mid1930s); (2) the translationfrom-crib type, or translations via the Russian interlinear version, which have been especially
common in poetry after WWII, from the languages of the USSR nationalities and the socialist
camp countries; (3) overt relayed translations, based on the published and intended for the
audience Russian translations that can be clearly defined as the source texts for the IT into
Ukrainian; this phenomenon may be best illustrated with Patriarch Filaret Version of the Holy
Scripture, translated from the Russian Synodal Bible (the translation started in the early 1970s);
and, finally, (4) later Soviet (from the mid1950s) and post-Soviet (during Independence period)
hidden relayed translations of literary works, which have been declared as direct ones but in fact
appeared in print shortly after the publication of the respective works in Russian translation and
mirrored Russian lexical and stylistic patterns.Дослідження опосередкованих перекладів українською мовою з
перспективи психолінгвістики допоможе глибше збагнути радянську національну політику
та пострадянську мовно-культурну ситуацію. У статті вперше встановлюються й цілісно
окреслюються стратегії та типи перекладів, опосередкованих російською мовою, в галузях
літератури і релігії. У багатьох випадках неможливо однозначно вказати на відповідні
російські переклади, які виступають джерелом для українських текстів, і лише на
синтаксичному рівні вдається простежити як крізь українські слова прозирають російські
тексти, які руйнують природний плин української мови. Авторка обґрунтовує стратегії та
окреслює типи опосередкованого перекладу, зокрема 1) радянські повторні переклади нижчої якості, ніж нещодавно зроблені якісні переклади класичних творів, які зумисно
імітують лексичні, граматичні та стилістичні зразки російської мови (цей тип набув
масового характеру з середини 1930-х років); 2) переклад-зі-шпаргалки, тобто переклади
через російські підрядники, які були особливо поширеними в жанрі поезії після другої
світової війни; 3) відкриті естафетні переклади, які спираються на опубліковані для
російської аудиторії російськомовні переклади, що їх можна легко ідентифікувати як
джерельні тексти для опосередкованих українських перекладів; найкраще це явище вдалося
проілюструвати перекладами Святого Письма, зробленими Патріархом Філаретом з
російської синодальної Біблії (цю справу було розпочато ще на початку 1970-х років);
нарешті, 4) пізньорадянські (з середини 1950-х років) та пострадянські (протягом періоду
незалежності) приховані естафетні переклади художніх творів, про які видавці заявляють як
про прямі переклади, але їхня фактична поява відразу після публікації відповідних творів
російською мовою та лексико-стилістична схожіть на російські відповідники свідчить про
їхню опосередкованість.2019-01-01T00:00:00ZКогнитивные и прагматические особенности украинского военного юмористического дискурса социальных сетей
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/17489
Назва: Когнитивные и прагматические особенности украинского военного юмористического дискурса социальных сетей
Автори: Храбан, Тетяна; Храбан, Игор; Khraban, Tetyana; Khraban, Ihor
Короткий огляд (реферат): Research on humor and laughter is carried out in many areas of cognitive
linguistics and psychology, psycho- and sociolinguistics. Humor is viewed as a positive emotion
evoked by the cognitive processes of evaluating comical utterances in various social settings
(Martin, 2007). The aim of the paper is explore the cognitive and pragmatic aspects of the
Ukrainian military humorous discourse in social media. To this end, linguistic methods of
discourse analysis, contextual and intuitive logical interpretative analysis, and a psycholinguistic
method of content analysis were applied. The study is based on the selected corpus of Internet
memes and amusing comments taken from social media and further divided into thematic groups.
The results of the study indicate that constructive humor comprising 47 per cent of the analyzed
texts tend to be more popular than other psycholinguistic types. Its pragmatic purpose is to provide a positive impact on the process of group formation due to its capacity to facilitate interpersonal
contacts between individuals by evoking positive emotions. Self-sustaining humor embracing 33
per cent of the analyzed texts manifests the speaker’s ability to preserve a humorous viewpoint of
any life events. “Black humor” and derogatory humor are less frequent in the Ukrainian Army
discourse of social media covering only 20 per cent of all analyzed texts.Дослідження гумору й сміху здійснюють у багатьох галузях когнітивної
лінгвістики та психології, психо- та соціолінгвістики. Гумор розглядають як позитивну
емоцію, викликану когнітивними процесами оцінки комічних висловлень у різних
соціальних ситуаціях (Martin, 2007). Мета дослідження полягає в установленні когнітивнопрагматичних характеристик українського військового гумористичного дискурсу в
соціальних мережах. Для досягнення поставленої мети застосовано лінгвістичні методи
дискурс-аналізу, контекстуального та інтуїтивно-логічного інтерпретативного аналізу, а
також психолінгвістичний метод контент-аналізу. Вивчення ґрунтується на вибарному
корпусі інтернет мемів та комічних коментарів, взятих із соціальних мереж і поділених на
тематичні групи. Результати дослідження засвідчили, конструктивний гумор, що охоплює
47% всіх проаналізованих текстів, має тенденцію до частотнішого використання, порівняно
з іншими психолінгвістичними типами. Його прагматична мета – здійснити позитивний
уплив на процес формування групи через його здатність полегшувати міжособистісні
стосунки між комунікантами на основі позитивних емоцій. Самопідтримувальний гумор,
що зафіксовано в 33% випадків, демонструє вміння мовця зберігати жартівливий погляд на
будь-які життєві події. «Чорний» і зневажливий гумор менш поширені у дискурсі
українських військових, складаючи разом 20% усіх прикладів.2019-01-01T00:00:00Z