https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15096 2026-04-19T04:11:06Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15325 Назва: Робочий час як норма праці Автори: Якушев, І.; Yakushev, І. Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена аналізу категорії робочого часу у трудовому праві. Розкрито особливості робочого часу як тривалості виконання роботи і як режиму роботи. Розглянуто особливість тривалості робочого часу як норми виконання трудових обов’язків і як норми оплати праці. Виділено основні ознаки ненормованого робочого дня. Автор вважає за необхідне виробити єдині критерії для нормування тривалості робочого часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати роботу, і за яку йому буде виплачуватися заробітна плата. Ненормований робочий день може застосовуватися лише до працівників, які виконують трудові обов’язки протягом встановленої для них норми робочого часу. The article is devoted to the analysis of the category of working time in Labor law. The Ukrainian science in the field of labor law defines working time as an obligation of an employee to perform certain work or functional duties, stipulated by an employment contract. The analysis of the norms of the Labor Code of Ukraine shows that the category of working time is used to determine the regime of work, duration of work, norms of work (measures of labor. It involves also a guarantee of labor, privileges for certain categories of workers, the duration of rest time standards, an element of social protection of workers, such as the amount of wages, the category of occupational safety and the legal provision for punishment and the protection of labor rights. This definition gives grounds to distinguish two components of the working time category in labor legislation – duration and mode of work. The article highlights the peculiar features of both components. The key findings of the study and analysis of legal norms allows to argue that there exists discrepancy between the time periods used to determine the standards of work and those to determine the rate of payment. The conclusions justify the need to establish at the legislative level identical periods for labor standards and their payment. The author proposes to stipulate in the legislation the provision that an irregular working day can be allowed only to the employees, who fully comply with their labor duties during the working time set for them. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15198 Назва: Деякі питання сучасного праворозуміння інтелектуального піратства Автори: Старчук, О.; Яциняк, O.; Yatsyniak, О.; Starchuk, O. Короткий огляд (реферат): Інтелектуальне піратство як форма порушення авторських прав є крадіжкою результатів інтелектуальної діяльності шляхом незаконного використання виключних майнових прав авторів результатів інтелектуальної діяльності. Фактично, інтелектуальне піратство позбавляє авторів права на винагороду як одного з майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав. У статті досліджено теоретико-правові аспекти поняття інтелектуального піратства відповідно до національного законодавства України, міжнародних стандартів у цій сфері та правової доктрини з права інтелектуальної власності. Визначено поняття інтелектуального піратства як форми порушення авторських прав; охарактеризовано його види; сформульовано висновки й конкретні пропозиції відповідно до яких забезпечуватиметься дотримання майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав. У науковій літературі, переважно, інтелектуальне піратство визначається як протиправна поведінка, яка посягає на майнові права автора щодо використання твору. Такий концептуальний підхід до визначення поняття «інтелектуальне піратство» є свідченням того, що по- перше, враховується протиправний характер піратської діяльності; до-друге, комерційна вигода внаслідок порушення майнових прав суб’єктів авторського права та суміжних прав. Сучасна правова доктрина так і не спромоглася виробити єдиного підходу до визначення критеріїв поділу інтелектуального піратства. Запропоновано під інтелектуальним піратством розуміти виготовлення, продаж і будь-яке інше комерційне поширення незаконних екземплярів (книг і взагалі друкарських матеріалів, дисків, касет і т. д.) літературних, художніх, аудіовізуальних, музичних творів або їх виконань, комп’ютерних програм і бази даних, а також надання в прокат їх примірників із порушенням майнових прав авторів. The article deals with the theoretical and legal aspects of the concept of intellectual piracy in accordance with the national legislation of Ukraine, international standards in this area and the legal doctrine on intellectual property rights. The notion of intellectual piracy as a form of copyright infringement has been defined; its types is characterized; conclusions and concrete proposals that will ensure keeping within property rights of subjects’ copyright and related rights have been formulated. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15144 Назва: Охорона права інтелектуальної власності у музичній індустрії Автори: Мунік, Ю.; Смолярчук, Х.; Mynik, J.; Smolarczyk, H. Короткий огляд (реферат): W poniŜszym artykule zostanie omówiony problem bezpieczeństwa oraz kradzieŜy własności intelektualnej w róŜnej postaci w przemyśle muzycznym. Przywołane będą przykłady takich zjawisk zarówno w przemyśle polskim jak i zagranicznym. Podane będą równieŜ przyczyny i skutki takich zachowań – targnięcia się na kradzieŜ czyjejś własności artystycznej. Nowe przepisy oraz usprawnienia w pracy sądownictwa (w tym zakresie) powinny zmienić sposoby rozwiązywania takich konfliktów na bardziej efektywne. Większy nakład pracy i finansów na edukacje obywateli oraz akcje społeczne lub dydaktyczne w temacie ochrony twórczości artystów powinny zwiększyć świadomość u ludzi skali problemu i czasem bezkarności artystów posiadających po swojej stronie lepszych prawników niŜ strona oskarŜająca. У статті розглядаються проблеми охорони права інтелектуальної власності та її порушення у різних формах у сфері музичної індустрії. Наведено приклади таких явищ як у польській, так і закордонній музичній індустрії. Виявлено причини і наслідки порушення права інтелектуальної власності. Нові правила та вдосконалення роботи судової системи Польщі щодо поновлення порушених авторських прав повинні зробити такий судовий захист більш ефективним. Удвадцять першому столітті робота в музичній індустрії надзвичайно проста і в той же час настільки ж складна та вимоглива. Нові технології, інструменти та прилади, стилі, суспільні зміни та ситуації створюють поле для творчості авторів, музикантів та продюсерів. Складність полягає в тому, що практично неможливо не дублювати чужу творчість, навіть не усвідомлюючи цього. Не будучи обізнаним, митець може несвідомо створити подібний художній витвір. Тому охорона та захист права інтелектуальної власності, а також авторських та суміжних прав мають постійно розвиватися та забезпечуватися. Дуже складно виявити фактичне використання плагіату чи іншого порушення авторських прав а у різних ситуаціях. Посилення зусиль і збільшення фінансування для здійснення соціальних кампаній щодо охорони права інтелектуальної власності митців повинні підвищити обізнаність про масштаби проблеми у суспільстві. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15143 Назва: Втрата чинності правозастосовчими актами органів та посадових осіб місцевого самоврядування: теоретичний аспект Автори: Назарук, Ю.; Nazaruk, Iu. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто основні ключові моменти втрати чинності правозастосовним актом органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Досліджено можливість скасування правозастосовного акту органом, що його видав як засіб самоконтролю. Окреслено чіткі підстави для втрати чинності правозастосовним актом. Автор вважає, що видання нового акту суб’єктом правотворчості не є доречним по відношенню до правозастосовчих актів. Фактичне припинення дії такого правового акту – це припинення в тих випадках, коли закінчився термін його дії. Таке правило, зазвичай, не слід застосовувати щодо правозастосовчих актів, адже виходячи з їх правової природи термін їх дії вичерпується одразу після виконання. The article highlights the key positions of loss of validity by lawenforcement acts of the local self-governing bodies and officials. The possibility of cancellation of a law enforcement act by the body that issued it as a means of self-control is argued in the article. The author believes that issuing a new act by the subject of law-making is not relevant to law enforcement acts. Actual termination of a legal act is the expiration of its validity. This rule generally should not be applied to the lawenforcement acts since in terms of their legal nature the validity period of these acts ends immediately after execution. There is no single position among lawyers regarding this problem. Some believe that the cancellation of an act is possible, while others strongly deny this position. Having analyzed the views of scientists and practitioners, the author concluded that the statement that such «cancellation» or «recall»of the act can not be applied is more convincing, since in most cases legal acts exhaust themselves by one-time application, i.e. certain legal relationships have arisen and caused legal consequences. Therefore, the abolition of such law enforcement acts will lead to litigation. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15142 Назва: Особливості психології жінки–злочинниці Автори: Бадзюк, Б.; Badziuk, B. Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано особливості психіки жінки-злочинниці, мотиви, за яких вчиняються злочини, а також ціла система психологічних властивостей: спонукання, установки, переконання, емоційні та вольові особливості тощо. Криміналістичні аспекти, що детермінують жіночу злочинність розрізняють залежно від соціального рівня суспільних відносин, недоліків, пов’язаних з порушеннями у сімейно-побутовій сфері. Звернено увагу на соціальну реакцію на жіночу злочинність. Також проаналізовано реальні та зареєстровані показники даної злочинності, диференційовано жіночу та чоловічу злочинності. Виокремлено характерні для жінок-злочинниць особливості психологічної поведінки, а саме: стійкість переживань, високу імпульсивність, неорганізованість, емоційну вразливість. The article analyzes the peculiarities of female criminal’s mentality, motives, including crimes committed by women, and a system of relevant psychological characteristics: motivation, attitudes, conviction, emotional and volitional features, etc. Criminalistic aspects, that determine female propensity to crime, are differentiated as such that depend on the social status in social relations, deficiencies associated with violations in the family and everyday life. The attention is drawn to the public reaction to female crime. The study is based on the reliable registered data concerning this type of crime with an emphasis on the differentiating features between female and male crimes. The psychological peculiarities of behavior typical for female criminals are elucidated, namely volatility of emotions, high impulsivity, disorganization, emotional vulnerability. The personality of the woman-criminal is characterized by many factors and among them a set of socio-demographic, sociopsychological, moral, spiritual and legal properties, qualities and relations characterizing the person who committed the crime. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15141 Назва: Завдання у сфері соціальної допомоги, що здійснюється муніципалітетами Автори: Решелевський, Я.; Reszelewski, J. Короткий огляд (реферат): Надання соціальної допомоги є одним із найбільш важливих завдань, що здійснюється муніципалітетами. Соціальна допомога як інститут соціальної політики держави спрямована на те, щоб люди та сім'ї могли подолати важкі життєві ситуації, однак це неможливо, використовуючи тільки власні сили, ресурси та можливості таких осіб. Соціальна допомога організовується органами державної влади та органами місцевого самоврядування, які співпрацюють у цьому напрямку, на основі партнерства із соціальними та неурядовими організаціями, католицькою церквою, іншими церквами, релігійними об'єднаннями та фізичними та юридичними особами. Виплати соціальної допомоги надаються, коли їх призначення виправдане матеріальними умовами, нездатністю заявника дбати про себе та родину або неефективністю дій, вжитих ним. Konieczność pomagania drugiemu człowiekowi jest wpisana w system prawa i ludzkich wartości. Od wieków pomoc bliźniemu wynikałaz potrzeby serca, nakazów religii, z czasem stała się prawnym obowiązkiem państwa. Сelem pomocy społecznej jest wspieranie osoby i rodziny w wysiłkach zmierzających do zaspokojenia niezbędnych potrzeb oraz umoŜliwienie im Ŝycia w warunkach odpowiadających godności człowieka. Zadaniem pomocy społecznej jest takŜe zapobieganie trudnym sytuacjom Ŝyciowym osób i rodzin, przez podejmowanie działań zmierzających do Ŝyciowego usamodzielnienia osób i rodzin oraz ich integracji ze środowiskiem. Rodzaj, forma i rozmiar świadczenia powinny być odpowiednie do okoliczności uzasadniających udzielenie pomocy. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15140 Назва: Криміналістичне забезпечення діяльності прокурора у кримінальному провадженні Автори: Назарук, О.; Nazaruk, O. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто зміст криміналістичного забезпечення діяльності прокурора у кримінальному провадженні. На основі аналізу чинного законодавства та наукових досліджень вказаної проблематики визначено особливості такого забезпечення. Встановлено, що реалізація прокурором повноважень у кримінальному процесі залежить від обставин власне кримінального провадження, конкретної стадії та суб’єктів, з якими потрібно взаємодіяти під час провадження. Ефективність такої діяльності значною мірою залежить і від належного її криміналістичного забезпечення. Визначено криміналістичне забезпечення діяльності прокурора у кримінальному провадженні як використання розроблених наукою криміналістикою засобів, прийомів методик у практичній діяльності прокурора з метою виконання завдань, які стоять перед ним у кримінальному провадженні. The article elucidates the content of criminalistic support of prosecutor's activity in criminalistic proceedings.The study of the current legislation and scientific findings concerning this issue has shed light on the peculiar features of such support. The prosecutor exercises his powers in a criminal proceeding depending on the circumstances of the actual criminal proceedings, the particular stage and the entities with whom it is necessary to interact during the proceedings. The effectiveness of the prosecutor's activities to a large extent depends on the proper forensic provision. The forensic provision of the activities of the prosecutor in criminal proceedings is defined as the use of means and methods developed by the science, practical skills and experience of the prosecutor aimed at fulfilling the tasks which he faces in the criminal proceedings. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15139 Назва: Презумпція невинуватості у міжнародному праві та законодавстві України: проблеми правового регулювання та практики застосування Автори: Крикунов, О.; Саско, О.; Krykunov, A.; Sasko, O. Короткий огляд (реферат): Закріплення презумпції невинуватості відбулося у праві Римської імперії. Дія презумпції забезпечується актами міжнародного гуманітарного права, практикою Європейського Суду з прав людини, низкою норм національного законодавства. Було узагальнено прецеденти Європейського Суду з прав людини щодо тлумачення змісту та обсягу презумпції невинуватості. Зроблено висновки про те, що презумпція невинуватості є формально закріпленим у чинному законодавстві обов’язковим спростовним припущенням про невчинення особою кримінально-караного діяння, доки її винуватість не буде доведена відповідно до закону у змісті обвинувального вироку, що набув законної сили; йдучи від зворотнього, правильно вважати, що особа визнається винуватою у кримінальному правопорушенні і може бути піддана кримінально-правовій репресії виключно після набрання обвинувальним вироком суду щодо неї законної сили. Сформульовано власне бачення правової категорії «розумний сумнів» як елемента презумпції невинуватості. This article is devoted to research into historical evolution, substance and content of the presumption of innocence as the fundamental principle, which protects a person who is prosecuted as a suspect or accused of committing a crime. The authors has studied development of the presumption of innocence, its modern content and scope in international humanitarian law, European Court of Human Rights case-law and acting national legislation. The paper analyses the role of presumption of innocence during pre-trial investigation and in judicial stages of criminal proceedings. The author examines standard of proof beyond reasonable doubt. It’s concluded, that the person is officially found guilty in a criminal offense and may be subjected to criminal-law repression only after the entry into force accusatory sentence against the person. Some suggestions to improve national law and law-enforsment practice in order to bring the criminal process into compliance with international standards of human rights had been submitted. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15138 Назва: Тактика слідчого огляду під час розслідування викрадень природнього газу в газових лічильниках Автори: Гусак, А.; Хомич, Д.; Husak, A.; Khomych, D. Короткий огляд (реферат): В статті висвітлено окремі організаційно-тактичні аспекти проведення огляду місця події. На підставі дослідження думок вчених, аналізу матеріалів слідчої практики визначено заходи з організації та проведення огляду місця події. Наведено тактичні прийоми, які найбільш доцільно використовувати при проведенні огляду місця події. Особливості підготовки та проведення огляду місця події у справах даної категорії пов’язані з необхідністю забезпечення участі спеціаліста в проведенні огляду; визначення переліку науково-технічних засобів, які використовуватимуться в ході огляду; забезпечення безпеки учасників огляду. The article highlights some organizational and tactical aspects of conducting inspection of the scene of the event. Measures for organizing and conducting inspection of the place of the event have been determined on the basis of scientists' opinions and materials of the investigative practice. The authors offer tactics that are most appropriate to use during the inspection of the scene and outlines tasks for inspecting the place of event in cases of stealing natural gas. The most actual among the tasks are: exposing the method of stealing gas through its unauthorized use; searching for and fixing traces that may indicate the perpetrator's identity. Preparation for the inspection of the scene of this category of offence implies specialist involvement into the inspection, guaranteeing the safety of the participants of the inspection, determining the list of scientific and technical means to be used. The key findings of the study contribute to clarifying the causes of poor-quality investigation of these crimes, one of which is the insufficient use of all possible facilities to inspect the place of the event. The organization, the order and tactical peculiarities of conducting this investigative action are considered in detail, taking into account the recommendations in the special literature.The authors worked out their own program/scheme for conducting an inspection of the place of the event. 2018-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15137 Назва: Публічні заклики до вчинення злочинних дій: лінгвістичний аналіз Автори: Гапончук, В.; Haponchuk, V. Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано лінгвістичний аспект публічних закликів до вчинення злочинних дій. Проаналізовано 100 вироків за Єдиним державним реєстром судових рішень, в яких дії особи були кваліфіковані як публічні заклики до вчинення злочинних дій, досліджено відповідні висновки експертів (спеціалістів) відносно лінгвістичного аспекту публічних закликів. З аналізу лінгвістичної наукової літератури вбачається, що заклики до вчинення злочинних дій характеризуються наступними основними ознаками: 1) це мовленнєвий акт; 2) це форма спонукання; 3) це директивне мовлення; 4) метою публічних закликів є спонукання виконати певну дію або сукупність дій; 5) публічні заклики містять три елементи: відправник (той, хто надсилає повідомлення, адресант, суб’єкт дії), саме повідомлення (інформація, дії) та отримувач (той, хто його сприймає, адресат, об’єкт дії). The article analyzes the linguistic aspect of public appeals for committing criminal acts. The key findings of the study are based on the in-depth analysis of 100 court sentences under the Unified State Register of Court Decisions, in which the actions of the person were qualified as public appeals for committing criminal acts, including the corresponding conclusions of the experts concerning the linguistic aspect of such appeals. The emphasis is laid on the linguistic features, which should be cosidered as markers of public appeals to commit criminal acts. The linguistic analysis of the relevant statements, texts, visual aids is carried out by utilizing special knowledge in criminal proceedings which are crucial to determine properly whether there was a public incitement to commit criminal act or not. Linguistic scientific literature states that appeals for committing criminal acts are characterized by the following features: 1) this is a speech act; 2) this is a form of incitement; 3) it is a direct order; 4) the purpose of public appeal is to prompt a certain action or set of actions. Public appeals contain three components: the sender (sender, addressee, subject of action), the message (information, actions) and the recipient (the one who receives it, the addressed, object of action). Appeals can be direct and indirect. 2018-01-01T00:00:00Z