https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13847 2026-04-18T14:25:23Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15407 Назва: Основні чинники соціального самопочуття містян (регресійна модель за дефіцитними сферами) Автори: Аврамук, Емілія Василівна; Avramuk, Emiliia V. Короткий огляд (реферат): У межах цієї статті використано методику Інтегрального індексу соціального самопочуття (Є. Головаха, Н. Паніна). Емпіричну базу дослідження становлять масиви даних міського моніторингу «Соціальне самопочуття лучан» (Луцьк, 2014–2016), проведеного лабораторією соціологічних досліджень Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Основні чинники соціального самопочуття лучан подано якісними регресійними моделями за дефіцитними сферами та благами (коефіцієнти детермінації – 52 й 59 % відповідно). За результатами регресійного аналізу найбільш значимою у формуванні соціального самопочуття містян є сфера соціальної безпеки (0,369), далі – соціально-політична сфера (0,307) і найменш значимою – сфера соціальних відносин (0,187). При уточненні регресійної моделі виявлено, що такі соціальні блага, як державний захист від зниження рівня життя, здатні управляти державою керівники, політичні ідеали, які заслуговують на підтримку, є статистично незначущими. Тоді як найбільш значимими вважаються такі соціальні блага, як юридична допомога в захисті своїх прав та інтересів (0,294), справедлива оцінка заслуг людини перед суспільством (0,211), норми й цінності, що об’єднують людей у державі та суспільстві (0,189), захист від злочинності (0,165). Studying social well-being of people is an important indicator of society life; especially relevant in this case are special methods based on multidimensional approach. In this article, the author used the method of Integral Index of Social Well-Being (E. Golovakha, N. Panina). The empirical data of the research are the arrays of data of city monitoring «Social well-being of Lutsk citizens», conducted by the Laboratory of sociological researches of Lesya Ukrainka Eastern European National University in Lutsk in June 2016, and secondary data of analogical researches in 2014 and 2015. For separating the main factors of social well-being of Lutsk citizens, we built the qualitative regression models of social well-being for its lacking spheres and welfares (coefficient of determination – 52 % and 59 % accordingly). Considering the results of regression analysis, the most important in forming social well-being of citizens is the sphere of social security, then – socio-political sphere (0,307) and the least important – sphere of social relations (0,187). While specifying the regression model, we identified that such social welfares, as state protection from life level reduction, people able to lead the state, political ideals worth being supported – are statistically insignificant. While the most important are such social welfares as legal help in rights protection (0,294), fare appraisal of person’s merits (0,211), norms and values that unite people in the state and society (0,189), protection against crime (0,165). 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15405 Назва: Потреби людей похилого віку (на прикладі проекту «Домашня опіка» благодійного фонду «Карітас») Автори: Сопко, Руслана Іванівна; Sopko, Ruslana I. Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано результати дослідження потреб людей похилого віку, котрі є клієнтами проекту «Домашня опіка» благодійного фонду «Карітас» Мукачівської греко-католицької єпархії. Потреби досліджено методом контент-аналізу. Для проведення контент-аналізу розроблено картку оцінювання потреб. Усього опитано 62 клієнти БФ «Карітас» міста Ужгорода впродовж лютого 2016 р. Актуальність дослідження полягає в прискореному процесі старіння населення, де частка людей похилого віку становить третину населення. Тому дослідження потреб цієї категорії виступає важливим завданням, що дасть нам змогу краще зрозуміти проблеми й суперечності старшого покоління. Охарактеризовано поняття потреб, зокрема приділено увагу дослідженню первинних потреб клієнтів. Увагу зосереджено на таких характеристиках респондентів, як сімейний стан, коло спілкування, освіта, соціальний статус, фізичні можливості та ін. In article results of a research of needs of the elderly people who are clients of the project «Home Care», of the Charity foundation Caritas of Mukachevo Greek and Catholic diocese are analysed. Needs are investigated by the method of content analysis. The card of an assessment of needs are developed for carrying out the content analysis. In total 62 clients of Charity foundation «Caritas» of the city Uzhhorod within February, 2016 have been interviewed. Relevance of a research consists in the accelerated process of aging of the population where the proportion of elderly people makes a third of the population. Therefore the research of requirements of this category, acts as an important task, will help us to understand better problems and contradictions of the senior generation. A concept of needs are characterized, in particular, the attention is paid to a research of primary needs of clients. The attention is concentrated on such characteristics of respondents as marital status, a circle of contacts, education, the social status, physical capacities, etc. Scientific character of article is directed to a research of needs of clients of the project Caritas that works in the city Uzhhorod, Transcarpathian region. The obtained data of the conducted research confirm need of studying of requirements. Research and taking into account of requirements, considering modern dynamics of aging of the population can become a subject of writing of strategies of development of the State. It would be expedient to investigate needs of the older generation of all population of our state and to compare realization of these needs and regional policy. It would allow to understand specifics and the purposes of policy, which has to be directed to realization of needs of elderly people and reforming of system of social services. Unfavourable forecasts and tendencies of the Transcarpathian region and the European countries in general, ascertain increase in this category. Therefore state and non-governmental organizations have to cooperate actively to satisfy requirements of categories of the population, that become an object of researches by virtue of available global world problems. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15403 Назва: Основні завдання ефективної соціальної політики в умовах глобалізації та демократичних трансформацій Автори: Конончук, Олександр Григорович; Kononchuk, Oleksandr G. Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто проблеми ефективності соціальної політики як фактора демократичних трансформацій суспільства, а також способи їх розв’язання в сучасних умовах. Пояснено категорії «соціальна політика» у вузькому та широкому його значеннях, а також продемонстровано необхідність вивчення сфери соціальної політики як у теоретичному, так і в практичному вимірах. У дослідженні розкрито основні недоліки ефективності соціальної політики, особливу увагу звернуто на проблеми, які простежуємо в соціальній політиці України. Відзначено, що концептуально демократичні трансформації мають безпосередній зв’язок із політикою сталого розвитку, важливим складником якої є ефективна соціальна політика. В умовах глобалізації соціальна політика набуває значення глобальної політики в рамках діяльності ООН (свідчення цього – програми ООН «Цілі розвитку тисячоліття» (2000–2015 рр.) та «Цілі сталого розвитку» (2016–2030 рр.)) й інших міжнародних організацій, мета яких – подолання глобальних розривів в економічному, політичному, культурному та соціальному розвитку країн світу.The article deals with the problems of the effectiveness of social policy as a factor of democratic transformations of society and their solutions in modern conditions. The author gives an explanation of the category of «social policy» in the narrow and broad sense, and demonstrates the need to explore areas of social policy in theoretical and practical dimensions. The study reveals major shortcomings of the effectiveness of social policy; special attention is paid to the problems that are present in the social policy of Ukraine. It is noted that conceptually democratic transformations have a direct link to the policy of sustainable development, an important component of which is effective social policy. Under the conditions of globalization social policy becomes important global policy within the framework of the United Nations (evidenced by the UN «Millennium Development Goals» (2000–2015) and «The goals of sustainable development» (2016–2030)) and other international organizations, aimed at overcoming of the global gaps in economic, political, cultural and social development of the countries of the world. It is made the conclusion that one of the main objectives of social policy in the world and in Ukraine is to overcome poverty and its manifestations and consequences for different groups. Another important tasks of the effective social policy in Ukraine in the context of globalization and democratic transformations are: reforming of the social welfare system; overcoming of the demographic crisis; minimizing of manifestations of negative social phenomena like teenage delinquency, drug abuse, HIV / AIDS, the problem of migrants and internally displaced persons, disadvantaged families, child neglect, etc; achieving peace, harmony in society and overcoming of destructive consequences of the political crisis of recent years; development and implementation of the National Program of sustainable development in Ukraine. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15402 Назва: Час відповіді респондента на запитання як фактор оцінки якості даних Автори: Сидоров, Микола Станіславович; Sydorov, Mykola S. Короткий огляд (реферат): Комп’ютерні засоби анкетування уможливили фіксацію часу відповідей на запитання як додаткового фактора оцінки їх якості. У межах статті запропоновано підхід до оцінювання якості відповіді на запитання за допомогою оцінювання порогових значень часових характеристик відповідей на віньєтки в он-лайн-опитуванні, здійсненому із застосуванням факторіального дизайну в програмі R. Для цього використано відповіді на серію з п’ти віньєток з описом складних експериментальних ситуацій і мінімальним їх прочитанням за 10 секунд, отримані під час суцільного опитування студентів факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в он-лайн-оболонці LimeSurvey (2015). Побудову та аналіз довірчого інтервалу за варіаційним рядом або довірчого інтервалу для медіани застосовано як метод статистичного усунення викидів. Відмінність між моделлю, побудованою для вказаного часового інтервалу, і загальною повною моделлю не є надто великою. Значущу відмінність між розподілом часу простежено лише між першою віньєткою та всіма іншими: віньєтки є однотипними, тому час витрачається на побудову розуміння експериментальної ситуації лише для першої віньєтки, а всі інші вже сприймаються «за аналогією». Наповненість часових інтервалів за статтю показує, що частка жінок, які дали швидку відповідь, із кожною наступною віньєткою зменшується, а чоловіків – навпаки, збільшується. Імовірно, чоловіки менш ретельно ставляться до завдань, їм швидше набридає читати віньєтки зі схожими експериментальними ситуаціями. Обумовленість часу відповіді на запитання іншими факторами – структура та складність запитання, особисті якості респондента тощо – потребує додаткових досліджень, зокрема із застосуванням регресійного аналізу. Computer assisted tools for survey conduction enabled a record a lot of additional information, such as questions answering time as an additional factor to assess data quality. Within the article, the author offers an approach to evaluate the quality of data by evaluating thresholds of temporal characteristics of responses to vignettes in an online poll created with factorial design in program R. We used for this answers to a series of five vignettes describing complex experimental situations and minimal their reading in at least 10 seconds, obtained in a solid survey of students of sociology faculty, Taras Shevchenko National University of Kyiv in on-line shell LimeSurvey (2015). Construction and analysis of the confidence interval for the sample or the confidence interval for median author used as statistical method for eliminating the outliers. The difference between the model constructed for a specified time interval, and total full model is not too large. Significant difference between the distribution time is observed only between 1st and all other vignettes: vignettes are homogeneous, so the time spent on building understanding experimental situation only for 1st vignette, and everyone else has seen «by analogy». Fullness of time intervals by gender shows that the proportion of women who gave a quick response, with every vignette is reduced, man, on the contrary – are increasing. Perhaps men are less closely to the tasks they become more bored to read vignettes with similar experimental situations. Because the answer time of question depend of a lot of different factors – the structure and complexity of the questions, the personal qualities of the respondent, etc. – require additional research, including using regression analysis. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15401 Назва: Громадсько-політична активність населення європейських країн Автори: Сальнікова, Світлана Анатоліївна; Salnikova, Svitlana А.; Тимчук, Тетяна Олегівна; Tymchuk, Tetyana О. Короткий огляд (реферат): Задля порівняльного аналізу громадсько-політичної активності жителів європейських країн застосовано методологічний підхід Європейського соціального дослідження (ЄСД, 2010–2012–2014). Зокрема, аналізуючи політичний складник основного поняття, ми виявили, що висока зацікавленість політикою передбачає більш активну участь у національних виборах, роботу в організаціях політичного та неполітичного спрямування, практику звернень до політичних діячів. Найбільше цікавиться політикою населення країн із високим рівнем життя (Німеччини (21,1 %), Данії (20,5 %), Ізраїлю (16,6 %), Швеції (18,0 %), Швейцарії (16,4 %), Великобританії (16,0 %)). Згідно з Індексами громадсько-політичної активності (О. Боровський), до групи країн-лідерів входять Швеція (0,33), Фінляндія (0,28), Німеччина (0,27), Франція (0,26), Данія (0,24), Норвегія (0,24). Усі держави Східної Європи займають найнижчі сходинки рейтингу. Результати методики верифікують попередні висновки про те, що населення країн із високим рівнем життя є активним учасником політичного життя держави. Жителі тих країн, які більше довіряють парламенту своєї держави, частіше звертаються до представників влади різного рівня (трійка лідерів – Норвегія, Данія, Швеція), і навпаки. Вплив довіри до інституцій на громадсько-політичну активність потребує додаткового вивчення. Participation of the community in political processes is not only an important feature of the society «democraticity», but also a necessary condition for maintaining its stability and development. For the comparative analysis of the socio-political activity of the inhabitants of European countries, the authors used the methodological approach of the European Social Survey (ESS, 2010–2012–2014), taking into account the fact that political ones dominate among the varieties of socio-political activity. In particular, analyzing the political component of the basic concept, it was found that high interest in politics involves more active participation in national elections, work in organizations of political and non-political orientation, and practice of appeals to politicians. Among the countries whose populations are most interested in politics, countries with a high standard of living were Germany (21,1 %), Denmark (20,5 %), Israel (16,6 %), Sweden (18,0 %), Switzerland (16,4 %), Great Britain (16,0 %). According to the indexes of public-political activity (O. Borovsky's methodology), a group of countries with higher rates in comparison with other countries is clearly distinguished. Thus, the group of leading countries includes Sweden (0,33), Finland (0,28), Germany (0,27), France (0,26), Denmark (0,24), Norway (0,24). All countries of Eastern Europe, along with countries such as Estonia, Lithuania and Portugal, rank lowest in the ranking. Thus, the results of the methodology verifies the findings obtained through a one-dimensional analysis of the indicators of the political component of public-political activity of the population, that the population of countries with a high standard of living is an active participant in the political life of the country. There is also the following dependency: residents of those countries that more trust in the parliament of their country, more often turn to authorities of different levels (the three leaders here - Norway, Denmark, Sweden) and vice versa. Given this result, as well as the fact that normative trust as a determinant of relations in society forms an institutional, the influence of the level of trust on the institutions on the level of public-political activity requires statistical confirmation. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15400 Назва: Суб’єктивний та об’єктивний складники оцінки загроз у системі комплексного соціологічного моніторингу безпеки життєдіяльності особистості Автори: Калашнікова, Людмила Володимирівна; Kalashnikova, Lyudmila V. Короткий огляд (реферат): У статті досліджено проблеми організації та проведення моніторингових розвідок у сфері особистісної безпеки, пов’язаних зі створенням системи базових індикаторів вимірювання. Подано визначення інтегрального показника рівня безпеки життєдіяльності, що об’єднує об’єктивну й суб’єктивну оцінки загроз. Визначаючи безпеку життєдіяльності як складне утворення, що передбачає формування мотивації особистісної безпеки, розвиток комплексу знань і навичок сучасного розпізнавання можливих загроз безпеці, знання стандартних правил поведінки в екстремальних ситуаціях, уміння реалізовувати дії щодо самозбереження, ми аргументували вибір саме суб’єктивних показників для оцінки загроз безпеці життєдіяльності людини, до яких віднесено індекси тривожності, страху, схильності до ризику, незахищеності, довіри й упевненості в майбутньому. In the article the problems of organizing and conducting monitoring studies in the field of personal safety related to the establishment of a system of basic indicators (benchmarks) for the collection of primary empirical data. The theoretical and methodological principles of measuring the integral index of the level of safety which unites objective and subjective assessment of threats are characterized. Attention is concentrated on the understanding of the states of personal and collective security, the nature of the relationship of objective and subjective perception of social reality. The categories of security as a challenge, risk, threat, and danger are reviewed. Among the objective criteria of safety the quantitatively measured natural, technological and social indicators by statistical authorities are allocated. Subjective criteria include indices of anxiety, fear, and inclination to risk, insecurity, trust and confidence in the future. Defining safety as a complex entity, which involves the formation of motivation of personal security, the development of the complex knowledge and skills the modern recognition of potential security threats knowledge of the standard rules of behavior in extreme situations, ability to implement actions towards self-preservation, in the article it is argued the choice of subjective indicators for assessment of threats to the security of human life. Further development of the proposed method will allow optimizing the existing system of protection from hazards to ensure the safety of functioning and development as a particular individual, and society as a whole. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15355 Назва: Соціологічні теорії політичної поведінки в аналізі впливу релігії на політику Автори: Спренне, Анна Сергіївна; Sprenne, Anna S. Короткий огляд (реферат): У статті розкрито питання соціологічного вивчення взаємодії релігії й політики, зокрема впливу релігії на політичну поведінку. Висунуто гіпотезу, що релігія та політика в сучасному суспільстві залишаються тісно взаємопов’язаними, а релігійні вподобання особистості можуть впливати на її політичну поведінку. Для підтвердження такої теорії запропоновано розглянути теорії політичної поведінки, аби з’ясувати їхній пояснювальний потенціал в аналізі релігії як потенційний та реальний чинник політичної поведінки. Результатом роботи є узагальнюючий теоретичний погляд на систему чинників політичної поведінки й місце релігії в цій системі. На основі проведеного аналізу різноманітних теорій зроблено висновок: релігія та політика як соціальні інститути відіграють подібні ролі в житті людини й впливають на її формування як індивіда. Релігійний фактор багато в чому визначає політичну поведінку особистості. Здійснений теоретичний аналіз фіксує достатню теоретичну базу для проведення практичних соціологічних досліджень значущості та характеру релігійного впливу на політичну поведінку. The article raises the question of the sociological researching of the interaction of religion and politics, in particular – on the influenc of religion on political behavior. The author puts forward of hypothesis religion and politics aren’t separate social institutions existing in society, but religious preferences of the individual can influencw its political behavior. To confirm the theory put forward, author suggest to consider theories of political behavior with the aim of elucidating their explanatory potential in the analysis of religion as a potential and real factor of political behavior. The result of the auhor’s work is a general theoretical view of thw system of factors of political behavior and the place of religion in this system. Based on thr analysis of various theories, the author comes to the conclusion that religion and politics, as social institutions, are important and weighty phenomene in the life of person that effect its formation as individuals. At the same time, the religious factor influences and determines the political behavior of the individual. The theoretical analysis in the article allows to draw a conclusion about a sufficient theoretical basis for conducting promising practical sociological studies of the significance and nature of religious influence on political behavior. 2017-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15354 Назва: Сфера сенсів у динаміці розвитку суспільства в контексті змін семіотичної реальності культури Автори: Грушко, Віктор Сергійович; Grushko, Viktor S. Короткий огляд (реферат): Українське суспільство тривалий час перебуває в стані болісного розпаду радянської семіотичної реальності й становлення нової. Утрата старих сенсів не привела до автоматичного їх заміщення новими, а натомість породила смислову дезорієнтацію в українському соціумі, унаслідок чого в країні запанували відцентрові сили, атомізація суспільства, у якому особистий інтерес, не облагороджений високим сенсом, перетворився в руйнівну силу. У роботі розкрито провідну роль соціокультурних сенсів у життєдіяльності людських спільнот, становленні семіотичних реальностей та їх внесок у формування соцієтальних систем. Проаналізовано специфіку взаємодії між собою різних сенсів і керованих ними соціумів, виявлено існування ієрархії між ними; обґрунтовано причини світоглядних криз у ході розвитку соціумів і визначено роль, яку відіграють періоди смислової дезорієнтації під час трансформації людських спільнот у нову якість. Every society is periodically undergoing ideological breaks when the old meanings lose their appeal to the majority, resulting it erodes the appointed social ties and decays social institutions. Ukrainian society is undergoing such difficult period nowadays, when it loses heart the ideals and values of the Soviet era and painfully looking for a new meaning in the post-colonial reality. Reasonable key role in the senses filled with the lives of individuals and human communities to certain content and their impact on the determination of their tactical and strategic goals in life, combined with the methods for achieving them. The mechanism senses influence on the formation of complex societies to build societal systems, the dynamics of the formation and destruction of human civilizations. The analysis of interaction between the different meanings that can engage each other in various qualities relationship of conflict to symbiotic, from attempts to take only a single well-defined niche in society attempts to cover almost all aspects of society, from constructing an ordered hierarchy of relations between the state of the lack of a unified system of priorities. The role of ideological and semantic crises that accompanied the collapse of the social system in which people comprehend in a new reality, form new meanings that are able to combine them for future joint actions and achieve new and important goals. 2017-01-01T00:00:00Z