https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13065 2026-04-05T16:44:08Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13092 Назва: Discourse representation of dialogic principles in teacher-learner communication Автори: Zarichna, Olena Короткий огляд (реферат): This article presents a consideration of the problem of discourse representation of pedagogic dialogue in teacher-learner interactions. The functional parameters inherent in the pedagogical process condition an understanding of pedagogic dialogue as a personality-centered type of communication based on the principles of value oriented treatment, alterocentrism, personal inclusion, metaposition of the teacher, personal authenticity and thereby distinguished from the liberal and democratic paradigm. As a special challenge for this study there has been elaborated a scheme of dialogic discourse specified in corresponding discourse patterns, markers and speech acts. The focus is made on those discourse elements featuring the principles of pedagogic dialogue. In the course of inclusive observation conducted on the basis of this scheme there were determined three basic communication styles featuring different levels of communicative disposition: dialogic, semi-dialogic and monologic. The statistics reveal comparatively low percentage of young teachers possessing dialogic dispositions and strategies in pedagogic communication which calls for certain alterations in the system of teacher training as well as personality development of future educators. У статті розглянуто проблему дискурсивної репрезентації педагогічного діалогу у взаємодії учителі й учнів.Функціональні параметри педагогічного процесу зумовлюють розуміння педагогічного діалогу як особистісно-зорієнтованого типу спілкування, що ґрунтується на принципах ціннісного ставлення, домінанти на Іншому, особистісного включення, позиції позазнаходження і особистісної автентичності, що є альтернативним баченням відносно ліберально-демократичної концепції діалогу. У контексті даного дослідження було розроблено схему діалогічного дискурсу, специфіковану у відповідних дискурсивних патернах, маркерах і мовленнєвих актах. Особлива увага була приділена елементам дискурсу, які відображають принципи педагогічного діалогу. У ході включеного спостереження, проведеного у контексті цього дослідження, було визначено три основні комунікативні стилі, виражені у різних рівнях діалогічної диспозиції: діалогічний, напівдіалогічний і монологічний. Статистичні дані виявляють порівняно низький відсоток молодих учителів, які володіють діалогічною диспозицію і відповідними стратегіями педагогічного спілкування, що викликає потребу певних змін у системи професійної підготовки учителів, а також їхнього особистісного розвитку. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13089 Назва: The Investigation of Learning Strategies of American Learners of Chinese and Japanese for Character Learning Автори: Yamashita, Taichi; Hung, Hsiao Hsuan Короткий огляд (реферат): It has been widely recognized that Chinese and Japanese languages are exceptionally difficult to learn. One of the reasons is their logographic characters (i.e. hanzi in Chinese, kanji in Japanese) that are extremely different from alphabet-based orthography (Tong & Yip, 2015; Xu & Padilla, 2013). Accordingly, there have been research investigating how L2 learners of Chinese and Japanese deal with the difficulty by exploring learners’ strategy (Gamage, 2003; Shen, 2005). However, learning strategies for a certain aspect of characters (i.e. shape, sound) have not been investigated as much as learning strategies in general (but see Shen, 2005). In addition, there are limited longitudinal research exploring how learners change their strategies. Therefore, the researchers investigate strategies that L2 learners of American university students are using most frequently for Chinese and Japanese character learning. The study had 66 L2 learners taking either Chinese or Japanese course at an American university. They took a questionnaire at the beginning and at the end of a semester. It was found that reading, context, decomposition, rote-writing, and listening were the most frequently used strategies. Moreover, the results indicated that strategies vary depending on which aspect of characters they learn. Furthermore, learners did not change their learning strategies over three months to a notable extent. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13087 Назва: Афективне позиціонування суб'єкта дискурсивної діяльності в англомовній комунікативній ситуації ризику Автори: Ущина, Валентина Короткий огляд (реферат): У статті вивчається психолінгвістична специфіка та соціокогнітивна динаміка суб’єктного позиціонування в англомовній комунікативній ситуації ризику. Поведінка суб’єкта дискурсивної діяльності в ситуації ризику передбачає прийняття рішень, у той час як процес прийняття рішень у цій роботі розуміється як його / її позиціонування щодо ризику. Суб’єктною позицією маніфестується вербальне / невербальне вираження мовцем свого ставлення до ризику як об’єкта мовленнєвої взаємодії, що включає його емоційний стан, оцінки, перспективи, знання, точки зору. Станси конструюються в мовленні за допомогою мовно-семіотичних ресурсів різних рівнів: лексичних, граматичних, прагматичних. Основна увага в цьому дослідженні приділяється афективному компоненту позиціонування як комплексу аксіологічних оцінок та емоційного ставлення суб’єкта дискурсивної діяльності до ризику. Загальною теоретико-методологічною основою слугує діяльнісний підхід до аналізу дискурсу, який уможливлює інтегроване вивчення дискурсивної інтеракції. The article deals with the study of psycholinguistic and sociocognitive dynamics of stancetaking in the communicative situation of risk. The concept of risk presupposes decision making, while the process of decision making is seen here as a stancetaking on risk. A speaker’s stance includes subjective expressions of the speaker’s attitude towards the object of conversation, his mood, evaluations, perspective, knowledge, point of view and opinion. Stances are reflected at different levels of language: lexis, grammar, style, and pragmatics. The main focus of the research is on the affective component of stance as a manifold of axiological evaluation and emotional attitude of the speaker to risks. The overall theoretical framework for the study synthesizes dynamic approaches to discourse analysis, which form an interface of mind, discourse interaction and society. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13086 Назва: Vocabulary Acquisition in First Language: Can This Be Categorized Under Any Universal Developmental Stages? Автори: Sikder, Shafinaz Короткий огляд (реферат): This researched based case study has been conducted to investigate the fact that whether first language acquisition process in case of vocabulary (acquiring word meanings) follows some certain sequential stages despite specific learners and their particular contexts. That is to say, to challenge the existing idea of having universal developmental patterns in case of vocabulary acquisition which tries to bring all the unique learners under one single umbrella, this study was conducted on an individual to observe whether and to what extent the child is following or conforming up to any idealistic standard of acquiring vocabulary. Therefore the study had some pre-determined questions set which was ask to the randomly selected child within an informal context (her play time). Interestingly, the study results which were analyzed both qualitatively and quantifiably with support of secondary literatures revealed that the child is not following any particular patterns of development at a time. Rather is developing word meanings by following some random sequences. That is to say, she has developed some features of word meanings which she should have acquired in some later stages (after a particular age) according to the claim of many researchers. On the other hand, she has not yet acquired features which she should have acquired already. Therefore it can be concluded that a child’s first language vocabulary acquisition process (especially acquisition of word meanings) cannot be made generalized under some certain or principled patterns or rules. This is because every learning process is unique since every individual learner is unique. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13085 Назва: Погляди Роналда Ленекера на когнітивну семантику як модель перекладознавчого аналізу ("Слово некоего Калугера о чьтьи книг") в сучасних українсько- та англомовних перекладах Автори: Шмігер, Тарас Короткий огляд (реферат): Мета цього дослідження – проаналізувати можливість використовувати погляди Р. В. Ленекера на когнітивну семантику як семантико-текстологічну модель перекладознавчого аналізу. Матеріалом для розгляду обрано твір «Слово некоего калугера о чьтьи книг» із «Ізборника Святослава» 1076 р. та його три переклади: два переклади сучасною українською мовою (повний – В. Яременка, частковий – Є. Карпі-ловської й Л. Тарновецької) та один переклад англійською мовою (В. Федера). Теорія когнітивної семантики Р. Ленекера орієнтується здебільшого на граматичні проблеми й опис мови через параметри простору. Параметрам опису образности, які пропонує когнітивна семантика, бракує чіткости, які мають аналітичні методи структуралізму. Однак, вони виконують головну аналітичну функцію: вони дозволяють усвідомити наявні в перекладі порушення й відхилення від першотвору та намагатися усвідомити їхню природу й межі. The aim of this study is to analyse the applicability of R. Langacker’s views on cognitive semantics as a semantic and textual model for translation quality assessment. The text for this case study is an excerpt under the title “The Discourse of a Certain Monk in Reading Scripture” from the collection “Izbornyk of Sviatoslav of 1076”, and its three translations: two translations into modern Ukrainian language (the complete one by V. Yaremenko, and the partial one by Ye. Karpilovska and L. Tarnovetska) and one translation into English (by W. Veder). The theory of cognitive semantics by R. Langacker focuses mainly on grammar issues and the description of the language via space parameters. Cognitive semantic dimensions for describing imagery lack clarity which is enjoyed by analytical methods in structuralism. However, they perform the main analytical function: they make it possible to show how and why violations and deviations from the original occur in a translated text as well as what their essence and limits are. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13084 Назва: Казкотерапія в системі мовленнєвого розвитку дошкільників Автори: Мацюк, Зоряна; Фенко, Марія Короткий огляд (реферат): У складних суспільних умовах дедалі більше розширюється коло проблем, які потребують педагогічного вирішення. Дієвий метод – казкотерапія, використовують для безпосереднього впливу на емоційно-почуттєву сферу особистості для зміни моделей поведінки, аналізу прихованих можливостей дітей. У статті обґрунтовано теоретичні засади використання казкотерапії в психолого-педагогічній практиці. Зокрема було визначено критерії та показники мовленнєвого розвитку дошкільників в ігрових казкових ситуаціях: 1) обізнаність із казками; уміння розповідати знайомі казки; уміння оцінювати свою розповідь і розповідь товариша; 2) самостійність складання дітьми сюжетів казкових ситуацій; оригінальність вигаданого казкового сюжету; наявність засобів творчого самовираження. Особливий акцент зроблено на творчому мовленнєвому самовиражені дітей, чому безпосередньо сприяє використання казкотерапії: відбувається занурення дітей у світ казки, що поглиблює максимальну мовленнєву активність дітей на навчально-виховному просторі дитячого навчального закладу; наявність позитивних емоційних стимулів у складанні творчих розповідей; створення ситуацій успіху в мовленнєво-ігровій діяльності; стимулювання мовленнєвого самовираження і творчої ініціативи дошкільників в казкових ситуаціях. Результати проведеного дослідження свідчать, що використання методу казкотерапії є доцільним і виправданим. Difficult social conditions lead to an expanding range of problems that require solutions at the pedagogical level. Fairy tale therapy is an effective method used to exert a direct influence on the emotional and sensory spheres of the personality to change behaviour patterns and provide an analysis of children’ innate abilities. In this article the theoretical principles of the use of fairy tale therapy in psycho-pedagogical practice are substantiated. In particular the criteria and the performance indicators of speech development of preschool-age children were determined in situations where they engaged in fairy tale-related play: 1) the level of fairy tale-based learning; the ability to recount familiar fairy tales; the ability to evaluate their own narration and that of a friend; 2) children's self-sufficiency in making up plots involving fairytale-based situations; the originality of the fictitious fairy tale plot; and the presence of tools for creative self-expression. Particular emphasis is put on the children’s creative self-expression in speech, to which the use of fairy tale therapy contributes directly: children are immersed in the fairy-tale world, which extends the maximum speech activity of the children in the educational/developmental setting of their school; the presence of positive emotional stimuli in formulating creative narratives; the devising of successful scenarios in activities involving a combination of speech and play-acting; providing incentives for oral self-expression and creative initiative in preschool-age children in fairy tale-related situations. The results of the research which was conducted demonstrate that the use of the fairy tale-therapy method is appropriate and justified. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13083 Назва: Options for Multimodal Expression and the Literacy Required for Perceiving the Meaning of Textual Material in the Digital Age Автори: Makaruk, Larysa Короткий огляд (реферат): This article deals with the visualization of textual information, and provides a description and an analysis of the principal means by which this process of visualization can be achieved. Extensive attention has been given to images of various kinds which are being employed nowadays in almost all types of discourse and on different language levels, and their specific advantages and disadvantages have been noted. Other media devices including charts, graphs and various types of diagrams have received some attention as well, although not to the same degree, and their importance and their unique characteristics have been described. The distinctive features of non-verbal means have been analyzed in the light of the developmental patterns which can be observed in recent decades. A great deal of attention has been focused on the fact that traditional paradigms are in the process of being reoriented in the 21st century. As a result of this evolution, it is necessary to reconsider some paradigms which we may have assumed to be fixed permanently. On a broader level, the concepts of multimodal and visual literacy have been characterized in terms of the approaches which are proving to be appropriate for present-day linguistic study.У статті розглянуто способи візуалізації текстової інформації. Обгрунтовано особливості зображень, світлин, таблиць, діаграм, графіків. Значну увагу звернуто на ілюстративні компоненти та доцільність їх використання у різних типах дискурсу. Проаналізовано їх переваги та недоліки, беручи до уваги сучасні лінгвістичні парадигми. Окреслено специфіку паралінгвальних компонентів комунікації з урахуванням пріоритетних тенденцій розвитку соціуму. Зосереджено увагу на тому, що в ХХІ ст. відбулася переорієнтація традиційних парадигм як результат, виникла закономірна потреба у переосмисленні усталених підходів до аналізу текстів. Висвітлено поняття мультимодальна грамотність та візуальна грамотність з огляду на концепцію розвитку сучасного соціуму. Простежено взаємозв’язок і взаємозалежність кількох семіотичних ресурсів у межах одного тексту. Виявлено особливості вербальних та невербальних компонентів як складників різних знакових систем. Звернуто увагу на те, що характерною ознакою сучасної англомовної писемної комунікації є симбіоз неоднорідних семіотичних ресурсів, які належать до кількох знакових систем. Обґрунтовано особливості невербальних одиниць, які, як і вербальні, можуть бути контекстуально залежними, часто вступають у парадигматичні зв’язки. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13082 Назва: Психолінгвістичні інструменти інформаційно-психологічного впливу в підписах під фотографіями (на прикладі газет Рейхскомісаріату «Україна» 1941–1944 років) Автори: Холод, Олександр Короткий огляд (реферат): Проблема дослідження полягає у відсутності знань про конкретний перелік і якість психолінгвістичних інструментів інформаційно-психологічного впливу (ІПВ) у підписах під фотографіями (на прикладі фашистських газет Рейхскомісаріату «Україна»). У статті автор ставить мету ідентифікувати, описати й класифікувати психолінгвістичні інструменти ІПВ в підписах під фотографіями, які були розміщені в газетах, що виходили в період із 1 вересня 1941 до 10 листопада 1944 року на території Рейхскомісаріату «Україна» (далі – РКУ) й фінансувалися фашистським режимом. Дослідник звертається до таких методів: спостереження, класифікація, узагальнення, контент-аналіз, інтент-аналіз, кількісно-якісний метод. Упродовж дослідження автор піддає аналізу 81 підпис під 85 фотографіями, опублікованими в газетах, що виходили в період із 1 вересня 1941 до 10 листопада 1944 року на території Рейхскомісаріату «Україна» й фінансувалися фашистським режимом. За результатами дослідження були описані й класифіковані на 8 груп (та 23 підгрупи) психолінгвістичні інструменти інформаційно-психологічного впливу в згаданих газетах РКУ. Установлено, що в газетах РКУ найчастотнішими є психолінгвістичні інструменти інформаційно-психологічного впливу, які відносяться до груп «Німеччина» (9 підгруп) і «Інші» (6 підгруп).Despite the importance of information and psychological influence (IPI) of psycholinguistic tools used in captions written under the photographs, no attention has been paid to this topic, especially to the Nazi newspapers of Reichskommissariat Ukraine which were published in 1941–1944. The aim of this study is to identify, describe and classify psycholinguistic tools of IPI used in captions written under the photographs in newspapers published in the period from 1 September 1941 to 10 November 1944 on the territory of the Reichskommissariat Ukraine (hereinafter RKU) and funded by the Nazi regime. The researcher refers to the following methods: observation, classification, summarization, content analysis, intent analysis, quantitative and qualitative methods. The present study analyzes the 81 captions placed under the 85 photographs in the newspapers published in the period from 1 September 1941 to 10 November 1944 on the territory of RKU and funded by the Nazi regime. The 8 groups (23 subgroups) of psycholinguistic tools of IPI were described and classified. The analysis shows that the most widely used psycholinguistic tools of IPI in RKU newspapers belong to the following two groups: the group "Germany" which is divided into 9 subgroups and to the group “Others” which is divided into 6 subgroups. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13080 Назва: The Role of Associations in Vocabulary Acquisition: A Psycholinguistic Study on Indian ESL Learners Автори: Kavitha, V.; Kannan, Padmasani Короткий огляд (реферат): Learning English as a second language is an area of study which demands persistent research, probing and application of the findings. In India, English language is a part of everyday life, and the exposure to English vocabulary comes through a multitude of sources which include media, game applications and social networking among others. In many instances, even complicated and less frequent words are made familiar by these sources. However, the learners of ESL struggle for a good choice of words when they are in a situation to use the language. This has led the researcher to question how the process of vocabulary acquisition happens and how the acquired words are organised and stored. The current research is a psycholinguistic analysis of the way words are organised and associated with each other in the mental lexicon of the learners. The researcher attempts to study the role and impact of associations in vocabulary acquisition through an experimental study. The participants of the study are 120 Indian ESL learners enrolled for an undergraduate programme. They were tested with two methods of teaching vocabulary, namely the word definition method and semantic cluster method. The outcome of the study is discussed in the research paper.Вивчення англійської мови як другої мови є сферою дослідження, яка вимагає наполегливості, перевірки й прикладне застосування одержаних результатів. В Індії англійська мова є частиною повсякденного життя, тому частина англійської лексики має безліч джерел, які включають у себе засоби масової інформації, ігрові додатки та соціальні мережі. У багатьох випадках навіть складні та менш поширені слова стають загальновідомими завдяки вищезгаданим джерелам. Проте студенти, які вивчають англійську як другу мову стикаються з проблемою вибору правильної лексики під час конкретної мовленнєвої ситуації. Це зумовило мету цієї статті − з’ясувати, яким чином відбувається процес відбору лексики і як набуті слова організовуються та засвоюються. Це дослідження присвячене психолінгвістичному аналізу, а саме: як слова організовані й пов’язані одне з одним в ментальному лексиконі студентів. Автори роблять спробу вивчити роль і вплив асоціацій на формування словникового запасу шляхом експерименту. Учасниками дослідження були 120 індійських студентів бакалаврату, які вивчаютьанглійську як другу мову. Студентів тестували за допомогою двох методів викладання лексики, а саме методу визначення слова і методу семантичного кластера. Результати дослідження подано в цій науковій праці. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13079 Назва: Syntactic Complexity at the Intermediate Level in EFL Writing by Early Balanced Bilinguals Автори: Grabovac, Melisa; Kapranov, Oleksandr Короткий огляд (реферат): The present article involves an empirical psycholinguistic study aimed at examining syntactic complexity in English as a Foreign Language (EFL) by early balanced Bosnian/Swedish bilingual EFL learners. 15 early balanced bilingual Bosnian/Swedish EFL learners were recruited for the study and matched with their respective control groups of intermediate EFL learners (15 speakers of Bosnian as their first language (L1) and 15 speakers of Swedish as their L1). The experimental task involved an unprepared writing assignment in English about the most significant invention of the 20th century. The corpus of the participants’ written assignments was analysed in L2 Syntactic Complexity Analyzer and SPSS software programs respectively. Data analysis involved measures of syntactical complexity. It has been found that the participants’ written assignments are characterised by statistically significant number of T-units scores in comparison with the Swedish L1 monolingual controls. These findings are further presented and discussed in the article.У статті йдеться про емпіричне психолінгвістичне дослідження, спрямоване на вивчення синтаксичної складності в англійській мові як іноземній (EFL). 15 збалансованих двомовних боснійсько-шведських учнів EFL було відібрано для дослідження, разом з відповідними контрольними групами монолінгвів. Експеримент передбачав написання непідготовленого твору англійською мовою про найзначущі винаходи 20-го століття. Твори було проаналізовано в програмі L2 Syntactic Complexity Analyzer і SPSS відповідно. Аналіз даних уключав показники синтаксичної складності. Було встановлено, що твори збалансованих двомовних боснійсько-шведських учнів EFL характеризувала статистично значуща кількість Т-одиниць у порівнянні з контрольними групами. Ці висновки представлені та обговорені в статті. 2016-01-01T00:00:00Z