https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10752 2026-04-08T09:29:38Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12855 Назва: Потрібен новий «вивільнений» неортодоксальний погляд на літературний процес Автори: Кравченко, Світлана Іванівна 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12854 Назва: Мотив «чудесного одягання» в «Слові о полку Ігоревім» Автори: Салевич, Павло Ярославович; Salevych, Pavlo Короткий огляд (реферат): Дослідження розпочинається із застережень стосовно того, що інтерпретації «Слова о полку Ігоревім» на основі старозавітних або християнських джерел – звичайна фантазія, та разом з ідеологічною інтерпретацією «Слова» російськими ученими й інтерпретацією його як сучасного неміфологічного твору зводять науку про «Слово» на манівці та викривлюють природу давньоукраїнської пам’ятки. Вважаючи «Слово» світським міфологічним давньоукраїнським твором, автор пропонує нове прочитання темного місця «Слова»: полоцький князь Всеслав «обісися сині мглі». На великому міфологічному матеріалі (замовлянь, колядки, молитви, прокляття, українського герба «Погоня») учений обґрунтовує тлумачення згаданого рядка міфоритуальним мотивом «чудесного одягання» князя Всеслава в синю (грозову) тучу. Дослідник наголошує, що на мотив «чудесного одягання» князя-чарівника Всеслава вказують присутні в контексті «Слова» два мотиви оборотництва: мотив чудесного готування місця для битви й логіка міфологічного контексту, у якому перебуває досліджуване «темне місце»: відбувається чудесне одягання задля того, аби Всеслав набув «грози (сили) і смілости от синьої тучі громової (і молнії)», – пояснення з одного замовляння, цитованого в дослідженні. Відтак, набувши чудесної сили, князь-чарівник Всеслав полоцький «разить» Новгород і завойовує його: «отвори врата Новуграду».Research starts from the warning that the interpretation of «The Tale of Ihor’s Campaign» based on the old testament and Christian sources is just a mystification, and taking into account ideological interpretation of «Ihor’s campaign» of Russian scholars and interpretation of it as a contemporary non-mythological composition put on the false track all scientific research about «Ihor’s Tale» and distort the nature of Old Ukrainian monument. Considering «The Tale» as a secular mythological Old Ukrainian composition author suggests new view on the gaps of «Ihor’s Campaign»: prince of Polots’k Vseslav – «обíсися сині мглі». On the great mythological material (incantations, carols, prayers, curses, Ukrainian coat of arms «Pohonia» («Pursuer»)) scholar grounds comprehension of mentioned excerpt with the help of mythological motives of prince Vseslav’s`miraculous dressing` in «blue storm cloud». Researcher emphasizes that the motive of «miraculous dressing» of prince-magician Vseslav indicates motives of magical transformation connected with «miraculous clothing»: motive of magical preparation of the battle field and logics of mythological context: Vseslav wears miraculous clothing in order «to get power and courage from storm cloud» explains one of incantations cited in the research. So, after getting magical power, prince-magician Vseslav from Polots’k strikes Novhorod and conquers it «opened the gates of Novhorod». 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12853 Назва: Фольклоризм художніх творів Матвія Номиса в контексті розвитку українського романтизму Автори: Шумейко, Зінаїда Євгенівна; Shumeyko, Zinayida Короткий огляд (реферат): У статті досліджено художні особливості літературної спадщини українського етнографа, фольклориста, мовознавця, письменника, громадського діяча Матвія Номиса в контексті розвитку вітчизняного літературного процесу ХІХ ст. Зазначено, що творчість персоналії розвивалася в руслі загальних мистецьких тенденцій доби, у взаємодії з провідними представниками суспільно-політичного руху. Художньо-ідейний аналіз літературних творів митця дав підставу автору зробити висновок щодо приналежності Матвія Номиса до когорти письменників-романтиків. Автор статті називає такі основні риси романтизму у творах Матвія Номиса: розуміння нації як єдиного організму; відстоювання прагнення українського народу до національного відродження; пропаганда української мови й культури; інтенсивне використання фольклорних тем, сюжетів, образів, жанрів; підвищена емоційність подій, ситуацій, обставин, характерів. Однією з основних ознак романтизму у творах митця вважаємо фольклоризм. Розглянуто його змістові й формотворчі складники в оповіданнях та етнографічних нарисах письменника.The author of this article tries to analyze Matviy Nomys’ literary heritage in the context of the national literary process of XIX century. Matviy Nomys (1823–1901) is a famous Ukrainian writer, an ethnographer, a folklorist, a linguist, a teacher, and a public figure. The author notes that the creative activity of this personality developed in line with the general trends of artistic era in cooperation with leading representatives of the political movement. Art and conceptual analysis of the literary works of Matviy Nomys has allowed to conclude that the writer belong to the group of writers-romantics. The author calls such basic features of Romanticism in the works of Matviy Nomys: understanding of the nation as a single organism; an expressing aspiration for national revival; an advocacy on their own literary Ukrainian language and culture; promotion of Ukrainian language and culture; use of folk themes, subjects, images, genres; the heightened emotion and intensity of events, situations, circumstances, characters. The author says that folkloryzm is one of the main features of Romanticism in the Nomys’ works; examines elements of content and form in the stories and the ethnographic essays of writer. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12852 Назва: «Багнітки» Д. Лукіяновича з погляду імпресіоністської поетики Автори: Шморлівська, Лілія Ігорівна; Shmorlivska, Liliia Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто зразок ранньої малої прози Дениса Лукіяновича «Багнітки» в аспекті жанрово-стильової специфіки й у контексті історії української літератури кінця XIX–початку ХХ ст. Проаналізовано ключові образи та мотиви твору, його проблематику, сюжетно-композиційні, мовно-художні особливості, позначені модерністю, тяжінням до імпресіонізму в поєднанні з реалістичним баченням дійсності.The sample of early small prose by Denys Lukianovych «Bahnitky» was examined in the article in aspect of genre and style specificity in the context of the history of Ukrainian literature late XIX–early XX century. Key images and motives of work were analyzed, its issues, plot-compositional, linguistic and artistic features marked by modernity, gravity to impressionism, combined with a realistic vision of reality. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12851 Назва: Міфасемантыка і функцыянальнасць вобраза каршуна ў беларускім фальклоры Автори: Швед, Інна; Shved, Inna Короткий огляд (реферат): Мэтай працы з’яўляецца вызначэнне міфасемантыкі і функцыянальнасці каршуна як чынніка арнітала-гічнага кода беларускага фальклору. Гісторыка-генетычнае і функцыянальна-семантычнае даследаванне «тэксту каршуна» ў беларускім фальклоры паказала, што ў ім дамінуюць адмоўныя канатацыі, звязаныя з семантыкай варожасці, дэманізму, смерці. Для каршуна і іншых прадстаўнікоў сямейства ястрабіных характэрна таксама любоўна-шлюбная і мужчынская сімволіка. Каршун складае сімвалічныя комплексы з прадстаўнікамі сямейства ястрабіных, а таксама з такімі арнітавобразамі, як сава, зязюля, курыца, воран. З старажытнымі ўяўленнямі пра сезонныя «пераходы» і метамарфозы звязана міфалагічная паралель «каршун – зязюля».The aim is to define the mifosemantics and functionality of woodpecker as part of the ornithological code of the Belarusian folklore. Historical-genetic and functional-semantic research «text kite» showed that negative connotations that are associated with the semantics of hostility, demonic, death, dominate in Belarusian folklore. Lovingly-marriage and male symbols also have the characteristic of the kite and the other members of the hawk family. Kite comes in symbolic systems with the hawk family, as well as with ornithological images, owl, cuckoo, chicken, crow. Mythological parallel «hawk cuckoo» associated with ancient ideas about seasonal «transitions» and metamorphoses of different creatures. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12850 Назва: About the Problem of Definition of the Term «Nonfiction» Автори: Chyrva, Yulia; Чирва, Юлія Короткий огляд (реферат): The article deals with the attempts of defining nonfiction. During our research it was found out that one can see two stable tendencies in the American literature of the second half of the XXth century. On one hand, literature resembles journalism, factual reality, on the other hand, journalism borrowed different techniques from fiction. That’s why studying T. Capote’s creative work is very important. He has made an original genre experiment – a nonfiction novel «Іn Cold Blood».У статті розглянуто спроби визначення літератури nonfiction. У процесі дослідження виявлено, що в американській літературі другої половини ХХ ст. можна простежити дві стійкі тенденції: з одного боку, художня література тяжіє до публіцистики, до фактографічної дійсності, з іншого – журналістика запозичує різноманітні прийоми белетристики. Література стає або документальною й не підлягає законам художньої прози, оскільки поєднує в собі репортаж та журналістику; або філософію – тоді виявляє нові якості. У цьому зв’язку важливим видається звернення до творчості Трумена Капоте (Truman Streckfus Persons, 1924–1984), котрий здійснив оригінальний жанровий експеримент – створив nonfiction novel «In Cold Blood. A True Account Of Multiple Murder» / «З холодним серцем. Правдива історія одного вбивства та його наслідків» (1965). 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12849 Назва: Символістські тенденції у творчості Олександра Олеся та європейських символістів Автори: Цуркан, Ігор Миколайович; Tsurkan, Igor Короткий огляд (реферат): У статті окреслено вплив поетики символізму, найважливішим складником якої стала лірична настроє-вість і музичність поетичної фрази, які створювали в уяві візії, що презентували синтез життя природи й магічний вплив його на душу та настрій людини. Проаналізовано образ природи, що не ототожнюється зі світом реальним, а залишається тільки світом романтичним, набуваючи у своєму вираженні певних імпре-сіоністичних рис із кольористими крайобразами. Репрезентовано настрої людини, її почуття за допомогою символів, що відтворюють локальний колорит рідного краю у творчості Олександра Олеся та К. Тетмаєра.The creativity of Oleksandr Oles is marked by the influence of the romantic poetics, the most important component of which was the lyrical mood and the melodiousness of the phrases, that created the individual image of the spiritual being on the way to the beauty and dream. Oleksandr Oles brought the idea of the «inner individual», who revolted against the world and the public and government norms. The originality of the system of the artistic images, motives, spirits, rhythm and melodic absorbed the powerful lyricism of the poets' sensitive soul. That’s why the purpose of this article is the revelation the images, which creates the metaphorical universe, filled with symbols of the human existence. Obtaining the purpose envisages to investigate the system of symbols of Oleksandr Oles and European symbolists and to reveal its realization in the authors’ interpretations. The methods of the research is based on the main principles of the philological analysis of the text. The determined tasks foresee the use of elements of comparative and hermeneutic analysis as a general interpretation of literary texts. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12848 Назва: Механізми стилістичної модифікації канону: самоцензурований Тичина Автори: Федорів, Уляна Миколаївна; Fedoriv, Ulyana Короткий огляд (реферат): У статті увагу зосереджено на складній та неоднозначній проблемі сучасного літературознавства – дискурсі соцреалізму, актуальність якого не є даниною моді, а нормальним процесом перепрочитання канону української літератури, невід’ємною частиною якої була й соцреалістична література. Здебільшого, проаналізо¬вано різновекторність підходів у дослідженні дискурсу про радянське, що уможливлює нові літературознавчі інтерпретації. На прикладі творчості Павла Тичини проаналізовано складну та неоднозначну проблему стилістичної модифікації соцреалістичного канону, увагу зосереджено переважно на механізмі самоцензуро¬ваного письма, наслідок чого – пародійне звучання текстів.The paper deals with complex and ambivalent problem of modern literary criticism, namely, with the discourse of socialistic realism. Its actuality is not caused by the popular trend of researching. It is a normal process of rereading the canon of Ukrainian literature with the socialistic realism literature as one of its integral parts. Multivectorness of approaches in the researching of Soviet discourse is analyzed for the making possible of new literary criticism interpretations. The complex and controversial problem of stylistic modification of socialist-realist canon has been analyzed on the example of Pavlo Tychyna’s works. The main attention is paid to the mechanism of Tychyna’s self-censoring writing, which leads to the parody sound of the texts. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12847 Назва: Деякі аспекти поетичної майстерності українського християнського письменника В. І. Гребенюка (Брата Віктора) Автори: Тоцький, Леонтій Ігорович; Totcky, Lеоntii Короткий огляд (реферат): У статті схарактеризовано особистість В. І. Гребенюка (Брата Віктора) як поета-митця. Відзначено такі риси його характеру, як цілеспрямованість, наполегливість, працелюбність, ґрунтовність творчих пошуків, вимогливість до літературної праці, скромність. Поетичним творам Брата Віктора, написаним переважно в неокласичному стилі, притаманні високий професіоналізм, вишуканість та добірність рим, багатство лексикону, уживання архаїчних слів із незвичним наголосом, стилізація під давню говірку тощо. У своїй поезії, на відміну від прози, В. І. Гребенюк тяжіє до великих форм і зображення давньої минувшини, хоча й не забуває при цьому про майбутню долю України та українського народу. Брат Віктор відродив також стародавню візантійську традицію написання акафістів віршованою формою.In this clause the author characterizes personality of V. I. Hrebeniuk witch of the poet-artist. He has mentioned such traits as: purposefully, persistence, industrious, solidity of creative search, insistence of literary work, modestly. Poetic writing, witch V. I. Hrebeniuk has wrote by mainly the new classical verse, characteristic high professionalism, exquisite and select of rhymes, much of vocabulary, broadly use of archaic words from unusual stress, stylization under ancient speak, etc. In him poetry he inclined to big forms and to delineate for anciently. By this V. I. Hrebeniuk remembers about future lot of Ukraine and of Ukraine people. Brother Viktor regenerated the ancient tradition: to write for akatistos in the poetic form too. 2016-01-01T00:00:00Z https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/12846 Назва: Лінгвістичні засоби вираження стану відрази в сучасній французькій прозі (на матеріалі роману «Гігієна вбивці» Амелі Нотомб) Автори: Станіславська, Олена Олександрівна; Stanislavska, Olena Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано лінгвопсихологічний аспект стану відрази в сучасному французькому романі. Для дослідження обрано твір бельгійської письменниці Амелі Нотомб «Гігієна вбивці». Представлено загальну характеристику емоції «відраза», її лінгвістичне вираження в художньому творі.The article aims to analyze linguistic-psychological aspect of the state of disgust in contemporary French novel. We presented a general description of the emotion of disgust, pointing at its physiological manifestation. We chose the novel «Hygiene and the Assassin» of the Belgian writer Amélie Nothomb, we singled out the fragments indicating this emotional state. Considering the linguistic-psychological characteristics we indicated the state of disgust at the characters of the novel. We determined the connection between the psychological characteristics of this emotion and the linguistic modes of its representation in the contemporary French novel. The factors which caused the emotion of disgust were also indicated in our work. There are the general statements and peculiarities of the expression of disgust in the language of contemporary French novel. We presented the stylistic characteristics that the author used to show the disgust. The language representation of the emotion is characterized by the explicit and implicit models of the discourse intension. 2016-01-01T00:00:00Z