<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7662" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/7662</id>
  <updated>2026-04-05T17:31:16Z</updated>
  <dc:date>2026-04-05T17:31:16Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Лінійна організація речення з позиції теорії семантико-когнітивного синтаксису</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8270" />
    <author>
      <name>Образцова, Олена</name>
    </author>
    <author>
      <name>Obraztsova, O.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8270</id>
    <updated>2016-02-20T23:53:22Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Лінійна організація речення з позиції теорії семантико-когнітивного синтаксису
Автори: Образцова, Олена; Obraztsova, O.
Короткий огляд (реферат): Стаття розкриває базові положення теорії семантико-когнітивного синтаксису, запропонованої на основі узагальнення результатів проведеного зіставного дослідження структурних та семантичних характеристик простого нееліптованого розповідного речення в англійській, російській та українській мовах. Зокрема, встановлено ієрархію чинників лінійної організації висловлення (когнітивного, семантичного, лінгвістичного й комунікативного), виявлено та обґрунтовано принципи й алгоритм побудови висловлення, доведено когнітивну зумовленість лінійної організації висловлення внаслідок діалектичної єдності синтаксису, семантики і когніції. Based on the results of a comparative research of structural and semantic properties of simple declarative sentences in English, Russian and Ukrainian, a new – cognitive-semantic syntax – theory offers an explanation of sentence linear arrangement principles and algorithm. This theory determines the hierarchy of cognitive, semantic, language, and communicative factors which influence the sentence linear arrangement and its respective similarity and difference in the languages analyzed. Sentence syntax and semantics are argued to constitute a cognitively induced dialectic unity.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Мовна ситуація на буковині в австрійський період: динаміка крайових мов у соціолінгвістичному аспекті (1774–1918 рр.)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8269" />
    <author>
      <name>Огуй, Олександр Дмитрович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Oguy, O. D.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8269</id>
    <updated>2016-02-20T23:38:10Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Мовна ситуація на буковині в австрійський період: динаміка крайових мов у соціолінгвістичному аспекті (1774–1918 рр.)
Автори: Огуй, Олександр Дмитрович; Oguy, O. D.
Короткий огляд (реферат): Мета нашого дослідження – (соціо-)лінгвістичний аналіз функціонування крайових мов Буковини через мовну ситуацію на фоні культурного пограниччя, яким була Буковина впродовж ХVІІІ–ХХ ст., що робить цю розвідку особливо актуальним у межах глобалізаційної політики сьогодення. У статті вперше проведено соціолінгвістичний опис мовної ситуації як функціонування п’яти основних крайових мов (української, румунської, польської, німецької та ідишу) на Буковині в австрійський період (1774–1918), враховуючи політику Габсбурзької Австрії, до якої належала Буковина. Мовна ситуація була в умовах екзоглосності (багатомовності) цілком динамічною, залежною від мовної політики чільної держави, яка поступово зуміла збалансовувати обіг регіональних мов, розподілити їх функції. Німецька літературна мова виконувала функцію мови закону та культури. На її основі для міжнаціонального побутового спілкування виробилося буковинське койне-бухенлендіш, яке включило риси інших крайових мов. Інші крайові мови (завдяки пресі та шкільництву) підняли свій рівень застосування, що сприяло збалансуванню ситуації в багатомовному регіоні. Буковинський досвід варто застосувати в європейському домі. The aim of this work is (socio-) linguistic analysis of the regional languages’ functioning in Bukovina produced by evaluating linguistic situation in the cultural frontier, which the Bukovina was between the 18th and 20th centuries. It makes this study particularly relevant within the globalization policy of today. The paper is directed to sociolinguistic description of language situation as functioning of five major regional languages (Ukrainian, Romanian, Polish, German and Yiddish) in the Bukovina in Austrian period (1774–1918). The language situation was exoglossic (i.e. multilingual), rather dynamic, dependent on language policy of Austria, which could balance the circulation of regional languages, distributing their function. The German language acted as the language of law and culture. On its basis the Bukovynian Koine-Buchenlendish was evolved for interethnic communication community including features of other regional languages. Other language (thanks to the press and schooling) have raised their level of use, which helped to stabilize the situation in multilingual region. The Bukovinian experience should be applied in the construction of European house.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Графічні засоби передачі невербальної інформації</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8267" />
    <author>
      <name>Бабченко, Надія Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Babchenko, N. V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8267</id>
    <updated>2016-02-20T23:31:24Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Графічні засоби передачі невербальної інформації
Автори: Бабченко, Надія Володимирівна; Babchenko, N. V.
Короткий огляд (реферат): У статті зроблено спробу описати причинно-наслідковий зв’язок між удосконаленням засобів зв’язку й пов’язаними з ним світоглядними змінами сучасної людини, з одного боку, та змінами у виборі графічних засобів, що використовуються для передачі невербальної інформації в інтернет-cпілкуванні. Актуальність теми зумовлена стабільним інтересом дослідників до орфографії й орфографіки, а також браком досліджень із цієї тематики. The article is an attempt to describe the cause-and-effect relationship between the changes in worldview of modern man and the changes in the choice of graphical means used in the online conversation. Relevance of the topic is due to stable interest of researchers to orthography and orthographics and the lack of research on the subject. The author concludes that the pecularities of use and interpretation of paragraphemic means used to transfer nonverbal graphical information may vary depending on the cultural identity of the recipient and the addressee and their familiarity with each other’s culture, and the culture in which this graphic sign was created. Understanding of paragraphemic signs requires analysis of the text content in conjunction with paragraphemics, a specific meaning of which is derived from the context and perception of the general idea of considering the possible implications and associations.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Еволюція літер-ідеограм у французькому письмі ІХ – ХVIIІ ст.</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8266" />
    <author>
      <name>Сидельникова, Лариса Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sydelnykova, L. V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8266</id>
    <updated>2016-02-20T23:28:49Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Еволюція літер-ідеограм у французькому письмі ІХ – ХVIIІ ст.
Автори: Сидельникова, Лариса Вікторівна; Sydelnykova, L. V.
Короткий огляд (реферат): У статті наведено результати дослідження ідеографічних особливостей літерних знаків французького письма від ІХ до ХVIIІ ст. Актуальність дослідження зумовлена потребою визначити функціональне навантаження літерних знаків, їх детальну класифікацію в ідеографічному аспекті. Основне завдання статті – виявити ідеографічні особливості розвитку літерних знаків французького письма в окремі історичні періоди. Опис еволюції&#xD;
різних функціональних типів графем на кожному окремому етапі історії французької мови дало змогу простежити динаміку розвитку морфологічного принципу написань. Уперше доведено, що французька графіка ІХ−ХVIIІ ст. являла собою ідеографічну систему письма, що привело до універсалізації та кодифікації повідомлення, до використання знання певного коду для його розкриття. The article presents the results of the study ideographic features of literal signs in French writing from IX to XVIII century. The relevance of research due to the need to determine the functional load of literal signs, their detailed classification in ideographic aspect. The main objective of this research is to identify ideographic particularities of literal signs in French writing to the various historical periods. Description of the evolution of different functional types of graphemes in each stage of the history of the French language traces the dynamics of the morphological principle of writing. First demonstrated that the French graphics in IX−XVIII centuries was an ideographic system, which led to the codification and universalisation of messages, to use the knowledge of a certain code for its disclosure.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Статус числівника у журнальній рекламі косметики</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8265" />
    <author>
      <name>Рева, Наталія Сергіївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Reva, N. S.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8265</id>
    <updated>2016-02-20T23:26:53Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Статус числівника у журнальній рекламі косметики
Автори: Рева, Наталія Сергіївна; Reva, N. S.
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено спробу ідентифікувати числівник як репрезентант сектора нумеральних слів у журнальних рекламних текстах косметичних засобів для жінок. Уперше осмислено функціонування числівника в різних композиційних блоках досліджуваних текстів, сфокусовано увагу на його різних розрядах та варіантах представлення (на матеріалі англійської мови). Установлено, що кожному журнальному рекламному тексту косметичних засобів притаманний сектор нумеральних слів, серед якого основне місце займає кількісний&#xD;
числівник. Використання числівників у досліджуваних текстах специфічне: превага надається ідеографічним варіантам. У рекламі косметики числівник співвідноситься з позначенням кількісних характеристик референтів, виступає як семантичний атрибут, а в умовах контексту слугує засобом апроксимації, функціонує як гіпербола.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інформативна й семантична цінність лексичних плеоназмів у сучасному англомовному дискурсі</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8264" />
    <author>
      <name>Присяжнюк, Юлія Вікторівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Prysіazhnіuk, Yu. V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8264</id>
    <updated>2016-02-20T23:23:53Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інформативна й семантична цінність лексичних плеоназмів у сучасному англомовному дискурсі
Автори: Присяжнюк, Юлія Вікторівна; Prysіazhnіuk, Yu. V.
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто лексичний плеоназм як вияв закону мовної надмірності, що є джерелом виразності, образності, експресивності мовних засобів у сучасному англомовному дискурсі. В основу плеоназму закладено надмірність словесного вираження змісту, що реалізується в частковому семантичному дублюванні елементів висловлювання. У статті уточнено поняття лексичні плеоназми; виявлено причини їх виникнення; розкрито механізми їх функціонування та встановлено основні функції лексичних плеоназмів. Основною ознакою, яка відрізняє плеоназми від інших засобів вираження надлишковості в сучасній англійській мові, є атрибутивно-означальні відношення між компонентами. The article describes the lexical pleonasm as a manifestation of the speech redundancy law which is a source of expression, visualization, expressive means of language in modern English discourse. Pleonasm is the redundancy of verbal expression which is realized in the partial duplication of the semantic elements of speech. A concept of lexical pleonasm is clarified, causes of pleonasm appearance are identified; the mechanisms of their functioning are revealed and the main functions of lexical pleonasm are found out. Attributive relations between components help to distinguish pleonasms from the other means of redundancy in modern English discourse.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Типи оцінки в англомовних художніх текстах XIX–XX ст.</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8263" />
    <author>
      <name>Осташова, Оксана Ігорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ostashova, O. I.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8263</id>
    <updated>2016-02-20T23:20:49Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Типи оцінки в англомовних художніх текстах XIX–XX ст.
Автори: Осташова, Оксана Ігорівна; Ostashova, O. I.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено опису семантики оцінних висловлювань в англомовних художніх текстах ХІХ–ХХ ст. з погляду типу оцінки в них. Корпус мовного матеріалу складають оцінні висловлювання, інгерентним компонентом предикатів яких є оцінна сема та які є частиною монологічного або діалогічного мовлення персонажів творів, тобто мають прагматичний потенціал. &#xD;
Подано визначення оцінного висловлювання, висвітлено основні принципи розмежування оцінних висловлювань емоційного та раціонального типів. Виокремлено особливості реалізації емоційного та раціонального оцінного відношення в художніх текстах ХІХ та ХХ ст., описано лексичні та синтаксичні засоби їх вираження. The article deals with the description of evaluative utterances in British and American belles-lettres texts of the XIX–XX centuries from the point of view of the type of evaluation they express. In the article the definition of an evaluative utterance is formulated, the main principles of differentiation between evaluative utterances of emotional and rational types are outlined. The peculiarities of embodiment of emotional and rational evaluation in belles-lettres texts of the XIX–XX centuries are revealed, lexical and syntactic means of their expression are described.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Классификация не-предикатно-структурированных высказываний по коммуникативному типу предложения</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8262" />
    <author>
      <name>Образцова, Ольга В’ячеславівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Obraztsova, O. V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8262</id>
    <updated>2016-02-20T23:18:36Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Классификация не-предикатно-структурированных высказываний по коммуникативному типу предложения
Автори: Образцова, Ольга В’ячеславівна; Obraztsova, O. V.
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена висловленням, які не представляють собою структуру предикації в її повному та експліцитному вигляді, умовно названими «не-предикатно-структурованими висловленнями (НПСВ)». У статті подано короткий огляд точок зору на визначення синтаксичного статусу таких речень; запропоновано принципи та критерії класифікування не-предикатно-структурованих висловлень. На основі проведеного дослідження, опису і кількісних показників функціонування таких висловлень у сучасній англомовній художній прозі представлено результати класифікування НПСВ відповідно до комунікативного типу речення. Зокрема, виявлено тенденцію до поширення вживання НПСВ у сучасному художньому тексті, значну частотність НПСВ спонукально-окличного комунікативного типу. The article is devoted to sentences which do not present a complete explicit structure of predication. Their syntactic status is determined contradictorily, as it is seen from the brief theoretical review presented in the article, so the author defines such sentences as «non-predication-structured utterances (NSPU)». In order to ascertain their syntactic status some principles and criteria for classifying them are offered. One such typology (that of communicative sentence types) is presented based upon the results of NPSU usage in modern (published within years 2000–2010) English and American fiction. Non-predication-structured utterances are found to be increasingly frequent in modern English prose, as well as rather frequent are NSPU-Imperative-Exclamatory sentences.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Закономірності взаємодії інтонації в мовленні та музиці</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8261" />
    <author>
      <name>Марченко, Валентина Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Marchenko, V. V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8261</id>
    <updated>2016-02-20T23:16:39Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Закономірності взаємодії інтонації в мовленні та музиці
Автори: Марченко, Валентина Володимирівна; Marchenko, V. V.
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено висвітленню проблеми взаємозв’язку інтонації мовлення та музики, зокрема проілюстровано ступінь вивчення цього питання науковцями різних галузей (музикознавцями, лінгвістами, психологами та ін.), з’ясовано значення терміна «інтонація» для обох семіотичних систем. На основі зіставного аналізу наявних у лінгвістиці наукових знань виявлено спільний для інтонації мовлення й музики комплекс компонентів інтонації та виокремлено відмінні ознаки музичної інтонації. Указано на перспективність подальшоговивчення взаємодії інтонації мовлення та музики в мовленнєво-музичних творах.&#xD;
The article focuses on the problem of the interrelation between speech and music intonation, particularly highlighting the issue from the point of view of scientists in various fields (musicologists, linguists, psychologists etc.), defining the meaning of the term «intonation» for both semiotic systems, and attempting to prove the assumption of primacy of speech over music. Basing on comparative analysis of the existing scientific knowledge in linguistics the author ascertains the&#xD;
complex of intonation components common for both speech and music including melody, stress, rhythm, tempo, pause, and timbre, and defines the features inherent in music intonation only. Further study of the interrelation between speech and music intonation is considered most promising in regard to speech-music compositions.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Психометричні методи для визначення семантичного ярусу мови</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8260" />
    <author>
      <name>Когут, Світлана Василівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kohut, L. F.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/8260</id>
    <updated>2016-02-20T23:14:31Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Психометричні методи для визначення семантичного ярусу мови
Автори: Когут, Світлана Василівна; Kohut, L. F.
Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено доцільність використання психометричних методів у дослідженнях, які відображають процеси, що відбуваються в дериваційно-епідигматичній ієрархії семантичної структури слова. Методи психолінгвістики, результати яких особливо важливі під час вивчення семантичного ярусу мови, уможливили визначення впливу різних чинників (гендерного, фахового, територіального) на смисловий центр слова, доповнення новими значеннями семантичні ряди ЛСГ, які не зафіксовані в словникових статтях, формування семантичної системи слова у вигляді словникової статті та розміщення значення відповідно до індексу семантичної ієрархії. Тhе article highlights the expediency of using psychometric methods in researches that reflect the processes occurring in the derivative and epidigmatic hierarchy оf semantic structure of the word. Psycholinguistic methods, the results of which are particularly important in analyzing the semantic layer of the language, made it possible to study the influence on semantic core of speech of various factors (gender, professional or territorial) in the German-speaking environment of Germany and Switzerland. The influence degree of these factors on the semantic structure of the word, in this case, is different: the gender effect was defined to be the strongest, than follows the professional, and the last position is given to the territorial factor. The results of psycholinguistic experiments allowed to define the basic meaning of the word in semantic system, add new meanings into semantic rows of the lexico-semantic group that are not recorded in the dictionary articles, form a semantic system of a word in the form of a dictionary article and place the meaning according to the index of the semantic hierarchy.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

