<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5416" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5416</id>
  <updated>2026-04-04T08:57:29Z</updated>
  <dc:date>2026-04-04T08:57:29Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Українська підляська говірка в поезії Юстини Королько: морфологічний рівень</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5644" />
    <author>
      <name>Яворський, Андрій Юрійович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yavorskiy, Andriy</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5644</id>
    <updated>2019-12-26T11:44:12Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Українська підляська говірка в поезії Юстини Королько: морфологічний рівень
Автори: Яворський, Андрій Юрійович; Yavorskiy, Andriy
Короткий огляд (реферат): У творах поетеси з Північного Підляшшя (Польща) Юстини Королько проаналізовано особливості під­ляської говірки на морфологічному рівні, зокрема простежено специфіку формотворення іменників, прикмет­ників, дієслів, відмінності у структурі та відмінюванні займенників, спорадично в оформленні числівників і прислівників. З’ясовано специфіку використання авторкою діалектних елементів. Peculiarities of Podlasie dialects on morphological level, including specificity of nouns, adjectives and verbs form-building, differences in pronoun structure and conjugation, in numerals and adverbs processing are fully and systematically reflected in the works of Ukrainian poet from the North Podlasie (Poland) Justine Korolko. The dialectal inflection phenomena allowed to qualify the dialect used in the texts as  an archaic North Ukrainian.&#xD;
J. Korolko not only attempted to use certain dialect elements or imitation of dialect speech. Her works are written in Podlasie dialect, which essentially serves as a literary language. The texts fully represent the North Podlasie Ukrainian dialects and can be successfully used as a material for dialectological studies.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Політична заангажованість ойконімії України ХХ століття: соціолінгвістичний підхід</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5643" />
    <author>
      <name>Шульган, Ольга Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shulhan, Olga</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5643</id>
    <updated>2019-12-26T11:38:16Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Політична заангажованість ойконімії України ХХ століття: соціолінгвістичний підхід
Автори: Шульган, Ольга Володимирівна; Shulhan, Olga
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню мовної політики ХХ ст., яка впливала на формування ойконімії України. Описано загальний стан адміністративно-територіального устрою України ХХ ст. крізь призму со­ціо­лінгвісти­ки. Аналізується політична заангажованість номінацій поселень, яка викликана численними перейме­нуваннями. Досліджуються основні вияви ідеології СРСР, утілені в назвах поселень України. Характе­ризуються основні групи номінацій ойконімів, у яких наявна політична заангажованість. Наводяться приклади сучасних перейменувань, здійснених наприкінці минулого століття. Аналізується часткове повернення назв поселенням, які втратили свої первісні назви у ХХ ст. Описано відсоткове співвідношення політично заанга­жованих назв поселень по різних регіонах України, які функціонують і до сьогодні. The article deals with the research of language politics of XX century, which was influencing the formation of the Ukrainian oikonimy. The general condition of administrative and territory organization of Ukraine of XX century in the light of sociolinguistic is described. The political engagement of the nomination of the settlements that was caused by numerous renamings is analyzed. The main manifestations of the USSR ideology embodied in the names of Ukrainian settlements are investigated. The main groups of the nomination of oikonims where political engaging is observed are characterised. The examples of the modern renamings that were done at the end of the previous century are shown. The partial returning of the names of the settlements that lost their ancient names in XX century is analyzed. The per cent correlation of politically engaged names of the settlements that function until present times in different regions of Ukraine is described.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Поляризація поглядів у мовознавстві на явище семантичної деривації</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5642" />
    <author>
      <name>Шестакова, Світлана Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shestakova, Svitlana</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5642</id>
    <updated>2019-12-26T11:38:36Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Поляризація поглядів у мовознавстві на явище семантичної деривації
Автори: Шестакова, Світлана Олександрівна; Shestakova, Svitlana
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено вивченню лексико-семантичного способу словотвору як одного з основних способів поповнення номінативних засобів мови, визначено його місце в системі способів словотвору сучасної україн­ської літературної мови, наведено та проаналізовано погляди відомих мовознавців на цей спосіб творення слів, зазначено різні терміни, вживані в мовознавстві, запропоновано єдиний термін на позначення цього способу, визначено сутність лексико-семантичного способу словотвору, який призводить і до появи як нового слова, тобто до формування та розвитку омонімії, і до появи в слова семантично похідних значень, тобто до процесу розширення семантичного обсягу слова, що призводить до полісемії. Формантом при лексико-семантичному способі словотвору запропоновано вважати зміну семантики слів. The article is sanctified to the study of lexico-semantic method of word-formation as one of basic methods of addition to номінативних facilities of language, his location is determined in the system of methods of word-formation of modern literary Ukrainian, looks over of the known linguists are brought and analysed to this method of making up words, the different terms used in linguistics are marked, an only term is offered on denotation of this method, essence of lexico-semantic method of word-formation, that consists both in making up new words and in creation of new values already of the known words, is certain. At the lexico-semantic method of word-formation it is suggested a formant to count the change of semantics.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Назви пряжі фабричного виробництва в українській мові</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5641" />
    <author>
      <name>Швидкова, Тетяна Анатоліївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shvydkova, Tetiana</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5641</id>
    <updated>2019-12-26T11:36:34Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Назви пряжі фабричного виробництва в українській мові
Автори: Швидкова, Тетяна Анатоліївна; Shvydkova, Tetiana
Короткий огляд (реферат): У статті на основі фактичного матеріалу, виявленого в різних джерелах – писемних пам’ятках, говірках, історичних та сучасних лексикографічних працях, етнографічних описах, творах класиків української літера­тури, – досліджено номінацію пряжі промислового виробництва в українській мові, визначено семантичні та структурно-морфологічні особливості таких лексем, як: біль, гарус, волічка, заполоч, бомбак тощо. У ході дослідження подано історичний коментар формування ткацької термінології, прослідковано етимологію (лексеми біль, волічка, заполоч – праслов’янського походження; гарус, бомбак – запозичення з інших мов), першу писемну фіксацію та проведено системний аналіз досліджуваних слів на синхронічному та діахро­нічно­му зрізах. Дослідження виконано на східнослов’янському мовному тлі, що дало можливість глибше про­никнути в проблему й зробити ймовірні висновки. The article deals with the research of the nomination of the manufactured yarn in the Ukrainian language, the semantic and structural-morphological peculiarities of lexical units such as pain, garus, volichka, zapoloch, bombak and otherson the basis of the facts, found in different sources - written monuments, dialects, historical and modern lexicographical works, ethnographic descriptions, the classics of Ukrainian literature. The research resulted in the historical commentary of the weaving terminology formation, the etymology of some lexical units has been studied (pain, volichka, zapoloch are of Proto-Slavic origin; garus, bombak are the borrowings from other languages​​), the first written record and the systematic analysis of the studied words on the synchronous and diachronic levels have been carried out. The research has been performed on the East-Slavic linguistic background, which enabled making deeper insight into the problem and drawing the plausible conclusions.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Нові підходи в дослідженні історії статусу української мови (ХIV–ХVII ст.)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5631" />
    <author>
      <name>Фаріон, Ірина Дмитрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Farion, Iryna</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5631</id>
    <updated>2019-12-26T11:37:02Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Нові підходи в дослідженні історії статусу української мови (ХIV–ХVII ст.)
Автори: Фаріон, Ірина Дмитрівна; Farion, Iryna
Короткий огляд (реферат): Історія статусу української мови в ХIV–ХVII ст. – малодосліджена й аналізована проблема. Це зумовлено не лише колоніальним статусом України в зазначений період, але й вивченням історії мови зазвичай у контексті її внутрішньої структури, себто  крізь призму фонетичних і лексико-граматичних категорій. Натомість ми пропонуємо розглянути історію статусу української (руської) мови в соціолінгвістичному контексті, а саме проаналізувати статус мови крізь призму зв’язку мови й суспільства, мови й свідомості, мови й особистості. Особливу увагу зосереджуємо на кореляції статусу мови та мовної свідомості і мовної осо­бистості, а також кореляції статусу мови та мовно-етнічної (національної) свідомості з виокремленням основ­них понятть мовно-етнічної незбіжності, часткової мовно-етнічної збіжності і повної мовно-етнічної (національної) збіжності. Такий підхід уможливлює реконструювати мовну свідомість минулого як першо­рядну передумову мовного статусу. History of Ukrainian language status in ХIV–ХVII centuries is a little known issue. The reason for this is not only colonial status of Ukraine in the indicated period, but study of the language history in the context of its inner structure, that is through the prism of phonetic and lexico-grammatical categories. However we suggest considering the history of the Ukrainian (Rus’ka) language status in the sociolinguistic status, especially analyzing the language status in the light of the connection of language and society, language and consciousness, language and personality in the diachrony. We focus the particular attention on the correlation of the language status and language consciousness and language personality, also on the correlation of the language status and language and ethnic (national) consciousness with the specification of main notions of language and ethnic divergence, partial language and ethnic convergence and full language and ethnic (national) convergence. Such approach offers the possibility to reconstruct the language consciousness of the past as paramount conditions of the language status.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Структурно-семантичний аналіз музичної термінології виконавського мистецтва</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5625" />
    <author>
      <name>Степанова, Ольга Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Stepanova, Olga</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5625</id>
    <updated>2015-06-18T11:08:35Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Структурно-семантичний аналіз музичної термінології виконавського мистецтва
Автори: Степанова, Ольга Іванівна; Stepanova, Olga
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено процес формування і розвитку музичної термінології виконавського мистецтва, схарактеризовано специфіку музичної терміносистеми, висвітлено нові поняття музичного мистецтва ХХ–ХХІ ст. (нові виконавські терміни). Проведено аналіз тематичної класифікації, окреслено мови-джерела поповнення музичної терміносистеми, названі етапи формування і шляхи адаптації цих термінів в українській мові, виді­лено моделі вітчизняної музичної термінології, розглянуто системні відношення цих термінів на рівні полісемії та синонімії, визначено структуру і частиномовний статус, випадки його зміни в окремих термінах – міжмо­вних корелятах, названі основні завдання щодо упорядкування й уніфікації музичної терміносистеми вико­навського мистецтва на сучасному етапі.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Метонімічний простір як синтаксичне явище</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5623" />
    <author>
      <name>Степаненко, Микола Іванович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Stepanenko, Mykola</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5623</id>
    <updated>2019-12-26T11:35:57Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Метонімічний простір як синтаксичне явище
Автори: Степаненко, Микола Іванович; Stepanenko, Mykola
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню валентної природи речень структурної схеми Sub+Prаed(Vf)+Adv loc із погляду їхнього формально-граматичного вираження й семантичного наповнення. Обґрунтовано засади виокремлення в семантико-синтаксичній сфері локативної детермінації диференційованого значення «метонімічний простір», схарактеризовано мовні засоби реалізації його у вигляді структурних субмоделей, проаналізовано специфіку властивої їм внутрішньої системної організації, представлено лексико-семантичну будову заповнювачів предикатної, правобічної, а почасти й лівобічної позицій, з’ясовано механізм формування просторово-метонімічних номінацій, утворених за моделлю «людина [конкретний предмет, речовина, споруда, природне явище, дія, поняття] → локативний орієнтир». The article studies the valence nature of sentences with the following structural scheme : Sub+Prаed(Vf)+Adv loc in terms of their formal grammatical expression and semantic content. The principles of separation of semantic and syntactic field of  locative determination of differentiated value «analogical space» is considered. The author determines the language features as a structural submodels and analyzes the specifics with inherent internal system of organization, also the lexical-semantic structure of the predicate fillers, right-sided and left-sided position partly is defined, the mechanism of formation of spatio-analogical nominations which are formed according to the pattern «person [specific subject, matter, structure, natural phenomenon, action, concept] → locative target is elucidated».</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Система вокалізму та консонантизму Л. Е. Венглінського з погляду її унормованості порівняно з польською мовою ХІХ ст.</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5622" />
    <author>
      <name>Совтис, Наталія Миколаївна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sovtys, Natalia</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5622</id>
    <updated>2019-12-26T11:40:00Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Система вокалізму та консонантизму Л. Е. Венглінського з погляду її унормованості порівняно з польською мовою ХІХ ст.
Автори: Совтис, Наталія Миколаївна; Sovtys, Natalia
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто систему вокалізму та консонантизму Л. Е. Венглінського на матеріалі польсько­мовних текстів. Спираючись на добір графічних засобів, а особливо певну послідовність або непослідовність під час їх добору, порівняно з орфографічними рекомендаціями граматик ХІХ ст., зроблено певні спостере­ження про існування в мові Л. Е. Венглінського діалектних та архаїчних явищ. Значну увагу приділено впливу української мови на систему вокалізму та консонантизму Л. Е. Венглінського. The article analyses Lev Venglinskii’s vowel and consonant systems on the basis of polish language texts. Relying on the selection of graphic tools and particularly on the determined sequence or inconsequence during the process of their selection, as compared with the spelling recommendations of grammar books of the ХІХ century, certain observations are made about the existence of dialect and archaic phenomena in Lev Venglinskii’s language. Significant attention is devoted to the influence of Ukrainian language on Lev Venglinskii’s vowel and consonant systems.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Специфіка мовної гри у графічно неадаптованих англіцизмах</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5619" />
    <author>
      <name>Слобода, Наталя Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Sloboda, Natalia</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5619</id>
    <updated>2019-12-26T11:40:49Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Специфіка мовної гри у графічно неадаптованих англіцизмах
Автори: Слобода, Наталя Володимирівна; Sloboda, Natalia
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто графічно неадаптовані англіцизми, які використовуються у назвах і рекламі українських організацій для створення мовної гри. Схарактеризовано графічні засоби, завдяки використанню яких досягається цей ефект (виділення частин назви кольором, шрифтом, видозміна написання, поєднання кириличної та латинської графік). У переважній частині аналізованих назв виділено дві частини, яким на­дається додаткове значення. Встановлено, що лексичні значення, які беруть участь у мовній грі, викликають асоціації водночас з англійською та українською (або російською) лексемами за рахунок їх фонетичної по­дібності. З’ясовано, що мовна гра у графічно неадаптованих англіцизмах активізує увагу і мовні знання реципієнтів, однак викликає змішування різних мовних кодів і, як наслідок, варіанти розуміння назв. The article deals with graphically non-adapted Anglicisms used in names and advertising of Ukrainian organizations for creating of language play. Graphical means are characterizes owing to which this effect is achieved (marking out parts of a name by colour, type, modification of spelling, combination of Cyrillic and Roman graphics). In majority of analyzed names two parts are marked out, which are given additional meaning. It is determined that lexical meanings participating in language play provoke associations with English and Ukrainian (or Russian) lexemes simultaneously owing to their phonetic likeness. It is ascertained that language play in graphically non-adapted Anglicisms makes recipients’ attention and language knowledge more active, however it provokes mixing of language codes and consequently variants of understanding of names.</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Часова перспектива мовної дiяльностi у розумiннi «Нового» Ф. де Соссюра</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5613" />
    <author>
      <name>Просяник, Оксана Петрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Prosianyk, Oksana</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/5613</id>
    <updated>2019-12-26T11:45:14Z</updated>
    <published>2013-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Часова перспектива мовної дiяльностi у розумiннi «Нового» Ф. де Соссюра
Автори: Просяник, Оксана Петрівна; Prosianyk, Oksana
Короткий огляд (реферат): У статті представлено проблему часу за «новим» Сосюром. Учений наголошує на темпоральному способі буття мовної діяльності як цілісного об’єкта мовознавства, тобто на антропологічній та семіотичній сутності часу. Проблема типологізації форм часового буття мови є центром уваги Фердінанда де Сосюра. Порівняння нових «Записок з загальної лінгвістики» з канонічним «Курсом загальної лінгвістики» дало підставу наголо­сити, що саме через змішування ідіосинхронії як моментального стану мовної системи і синхронії як методу дослідження мови сталася плутанина у розумінні проблеми часу у сосюрівській лінгвістичній концепції. Сосюр не використовував термін ахронія, на відміну від терміну панхронія, бо вважав мову антропологічною реальною сутністю, а не об’єктивною логічною або духовною субстанцією, що існує в собі самій як якийсь ідеальний феномен (за А. Сеше). The article presents the problem of time in a new way. The scientist insists on a temporal approach to being of the language activity, as an integral object of linguistics, in other words on anthropological and semiotic essence of time. Ferdinand de Saussure deals with the issue of typology of forms of a temporary state of the language. The comparison of new «Notes of General Linguistics» and canonical «The Course of General Linguistics» gave basis to establish what exactly happened when mixing idiosynchrony as the momentum state of language system and synchrony as a method of Saussure’s linguistic concept. Saussure did not use the term achrony, as opposed to panchronistic approach, because he believed that the language is an anthropological real entity, and not the objective logical or spiritual entity, which exists in inself as an ideal phenomenon (according to A. Seshe)</summary>
    <dc:date>2013-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

