DSpace Зібрання:https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/51792024-03-28T23:59:45Z2024-03-28T23:59:45ZСтруктура словникової дефініції в аспекті антропоцентризмуЖуйкова, Маргаритаhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93852016-05-17T21:27:00Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Структура словникової дефініції в аспекті антропоцентризму
Автори: Жуйкова, Маргарита
Короткий огляд (реферат): Анотація. Людське мислення, яке має універсальну природу і не залежить від культурних, історичних, національних чи соціальних чинників, відбивається на всіх формах мовної діяльності. Будь-яка мова антропоцентрична за своєю суттю, оскільки породжена людською свідомістю і не може існувати поза нею. У пропонованій статті зроблено спробу дослідити, як проявляється антропоцентризм у такому специфічному виді текстів, як словникова дефініція. Розглянуто дефініції лексем, що позначають біологічні об’єкти, сприйняті людиною на індуктивно-емпіричному рівні (слон, вовк, лисиця, яблуко, груша, плід тощо). Особливість їх семантичної структури полягає в тому, що в ній міститься центральна зона (інтенсіонал) з мінімальною кількістю ознак та велика периферія (імплікаціонал), куди входять необов’язкові, ймовірнісні ознаки, за своїм походженням переважно емпірично-перцептивні. Показано, що більшість дескриптивних ознак біологічних об’єктів (тварин, рослин, плодів), які вводяться в словникові тлумачення, вибрані саме з периферії концептуальних структур, а тому вони не мають обов’язкового характеру і не можуть служити для ідентифікації об’єкта, позначеного словом. Тим самим спростовується положення лексикографії, згідно з яким тлумачення слова має містити лише мінімум розрізнювальних ознак позамовного об’єкта. На прикладах вживання лексем «яблуко» та «apple» в художній літературі продемонстровано, які саме параметри цього плода виявляються релевантними для носіїв української та англійської мови. Важливо відзначити, що лексикографи-практики, формуючи дефініцію для лексеми «яблуко / apple», інтуїтивно відбивають в ній ті ознаки, які виявлені нами як релевантні на основі аналізу вживань цих слів. Це означає, що «наївні» дефініції справді корелюють із структурами свідомості і можуть розглядатися як відбиття когнітивної діяльності людини. Abstract. The human thinking, which has a universal nature and does not depend on cultural, historical, national or social factors, impact on all forms of human speech activity. Any language is anthropocentric in its nature due to the fact that it is generated by the human consciousness and cannot exist beyond it. In the proposed article the attempt is made to investigate how anthropocentrism manifests itself in such a specific kind of texts as dictionary definitions. The definitions of lexemes which denote biological objects perceived by humans on inductive and empirical level (elephant, wolf, fox, apple, pear, fruit, etc.) were studied. The specific feature of their semantic structure lies in the fact that it contains the central zone (intensional) with a minimum number of features, as well as the large periphery (implicational) which includes optional, probabilistic features, mainly empirical perceptual in their origin. It is shown that most descriptive features of biological objects (animals, plants, fruits) introduced into the dictionary definition are selected from the periphery of conceptual structures, and therefore they are optional and cannot be used to identify the object denoted by the word. Thus the statement in lexicography according to which the definition of the word should only contain the minimum of distinguishing features of an extra-linguistic object is refuted. Providing the examples of the usage of lexemes яблукоand apple in fiction it was demonstrated what exactly parameters of this fruit prove to be relevant for native speakers of Ukrainian and English. It is important to note that practical lexicographers while creating the definition for the lexeme яблуко/ apple intuitively reflect in it precisely those features which we identified as relevant by analyzing the usage of these words. That means that definitions indeed correlate with the structures of consciousness and may be studied as the reflection of cognitive activity of a human.2015-11-01T00:00:00ZРозвиток здатності до антиципації в навчальній діяльностіВічалковська, НаталіяІванашко, Оксанаhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93842016-05-17T21:23:42Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Розвиток здатності до антиципації в навчальній діяльності
Автори: Вічалковська, Наталія; Іванашко, Оксана
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті висвітлено ефективність прийомів, які активізують антиципуючу функцію уяви учнів-старшокласників на уроках української літератури, збагачують емоційний світ учня, його естетичний досвід й одночасно сприяють розвитку когнітивної сфери. Антиципація є інтелектуальною активністю, спрямованою на випереджальне відображення, моделювання майбутнього. Завдяки їй реалізується рух думки, спрямований на з’ясування невідомого. Використання в навчальному процесі переважно однотипних схем засвоєння знань призводить до недостатнього розвитку функції образу уяви й, у результаті, до формалізму знань, зниження інтересу до навчання. Постійна опора на образ, уміння працювати з образом у художній літературі надає всьому процесу засвоєння знань особистісно значущого, творчого характеру, робить засвоєні знання емоційно насиченими, активізує творчу уяву учнів. Сприятливі умови для розвитку в школярів живої сили основної функції уяви – антиципації – створюються на уроках української літератури, зокрема при сприйманні ними літературних творів. Розвиток антиципацiї можна цілеспрямовано вдосконалювати в умовах організованого навчання, яке передбачає оволодіння вміннями моделювати у внутрішньомисленнєвому просторі, пошуку розв’язку завдання. Систематичне розв’язування старшокласниками мисленнєвих завдань моделювального характеру з використанням ускладнюваних умов формує в них прогностичні вміння щодо мисленнєвих перетворень – провідних дій, які забезпечують антиципацію. Подальші перспективи дослідження вбачаються у вивченні психологічних особливостей розвитку антиципації в онтогенезі та пов’язаних iз цим якісних змін у когнiтивно-особистiснiй сфері учнів. Abstract. The article highlights the effectiveness of the techniques that stimulate imagination anticipative function of high school students at the Ukrainian literature lessons. The methods can enrich the student’s emotional world, his/her aesthetic experience and simultaneously contribute to his/her cognitive development. Anticipation is viewed as intellectual activity aimed at anticipatory reflection, future modeling. It helps verbalize thoughts which are aimed at clarifying unknown things. Traditional teaching methods lead to lack of imaginationm while the image function results in knowledge formalism, decreased interest in learning. The use of image at the classes of the Ukrainian literature gives the whole process of learning meaningfulness, creative nature. It enriches the knowledge emotionally, activates the imaginative skills of students. Anticipation can be purposefully improved during training programme, which involves mastering skills in interior thinking model space of the problem solution. Among the research prospects are a study of psychological features of ontogenesis, anticipation associated with a qualitative change in cognitive and personality sphere of the students.2015-11-01T00:00:00ZПсихологічні особливості мовленнєвої та емоційної сфери особистості студентаЦьось, Юліяhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93832016-05-17T21:19:49Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Психологічні особливості мовленнєвої та емоційної сфери особистості студента
Автори: Цьось, Юлія
Короткий огляд (реферат): Анотація. Розглянуто поняття емоційного інтелекту, комунікабельності та мовленнєвого стилю особистості. Виявлено рівні комунікабельності й проаналізовано психологічні особливості емоційного інтелекту студентів. Графічно показано міру враженості рівнів як парціального, так і інтегрального емоційного інтелект студентської молоді. Зазначено, що на високому рівні розвитку перебуває емпатія, а на низькому – уміння керувати власними емоціями. Відсотковий розподіл рівнів інтегрального емоційного інтелекту дав можливість побачити перевагу низького рівня. Проведено та описано кореляційні зв’язки між параметрами комунікабельності й статтю, емоційною обізнаністю, умінням керувати власними емоціями, самомотивацією, емпатією, розпізнавати емоції інших людей. Зазначено, що позитивний кореляційний зв’язок виявлено між показниками комунікабельності та самомотивації студентів. Також розглянуто й відображено частоту вживання психолінгвістичних маркерів мовленнєвих стилів (прямий – непрямий, складний – стислий, особистісний – контекстуальний, інструментальний – афективний). Зазначено, що найбільш частотними є такі маркери, як застосування займенників «Я» та «Ми», експресивність, словесні перебільшення, прямолінійність, репрезентація життєвих ролей, ігнорування стилістичних прийомів, чіткі вислови, активне слухання, що проявлялося у відсутності перебивань, а також використання гумору. У результаті дослідження виявлено міру вираженості кожного стилю окремо, віднайдено та описано домінуючі мовленнєві стилі студентів. Проведене дослідження дало змогу краще оцінити емоційну сферу особистості студента, її особливості та взаємозв’язок із комунікабельністю. Це засвідчило перевагу індивідуалізму, утвердження власних потреб та низьку спрямованість на співрозмовника в процесі комунікативної взаємодії. Abstract. The article deals with the concept of emotional intelligence, communicability and speech style of personality. The level of communicability and the psychological characteristics of students’ emotional intelligence have been discovered and analyzed. The levels of both: partial and integral emotional intelligence of the students have been graphically showed. It is reported that a high level of empathy and low of the ability to manage their emotions have been found. The correlations between the parameters of sociability and sex, emotional awareness, the ability to control emotions, self-motivation, empathy and the ability to recognize the emotions of others have been described. It is noted that there are positive relationships between communicability and self-motivation among the students. The frequency of use of psycholinguistic markers, that reflects speech styles (direct – indirect, simple – complex, personal – contextual, instrumental – affective) has been also considered and shown. The most frequency were: the use of pronouns "I" and “we”, expressiveness, verbal exaggeration, straightness, representation vital roles, ignoring stylistic devices, clear expression, the absence of interjection and the use of humor. The study revealed the extent of severity of each style, discovered and described the dominant students’ speech. The study made it possible to better assess the emotional sphere of student’s personality, its features and relationships with communicability. The superiority of individualism, establishing of own needs and low focus on interlocutor in the communicative interaction have been demonstrated.2015-11-01T00:00:00ZPsychocorrection of impaired emotional sphere in servicemen with neurotic and psychosomatic disorders: psycholinguistic analysisShevchenko, Rosinahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93822016-05-17T21:16:13Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Psychocorrection of impaired emotional sphere in servicemen with neurotic and psychosomatic disorders: psycholinguistic analysis
Автори: Shevchenko, Rosina
Короткий огляд (реферат): Abstract. This article presents the scientific concept of the mechanism of formation and functioning of the system of adaptive reactions of the person, it also considers their rational and irrational character. It also presents an interpretation of the perception of the world picture of a separate subject through psychosemantics. We consider some psycholinguistic mechanisms of formation of an individual’s system of values. We will reflect on certain regularities of formation of associative field, depending on the type of peculiarities of the psyche, i.e. personal experience, etc. The value for the process of its formation of learned clichés will also be considered, as well as the influence of upbringing received by a person, their education and social environment. The features of emotional disorders in servicemen depending of type of social, economic, personal components are addressed in this article. It reflects the results of studies of servicemen with neurotic and psychosomatic disorders using a questionnaire by Ch.D. Spielberger – Y.L. Hanin: patients with neurotic disorders differed by a high level of anxiety state and moderate levels of anxiety trait; patients with psychosomatic disorders – high levels of both anxiety state and anxiety trait. It reflects the mechanism of usage of psychocorrectional events of psycholinguistic component in the overall system. As a result the observed patients mastered the linguistic component of the pathogenic psychosomatic effects of word-concepts on the level of anxiety. They trained to weaken braking using psycholinguistic methods of pathological behavioral models, to understand the nature of their condition, to form a rational response. They were trained to recognize in their condition the predisposition to respond irrationally to situations of a certain type, activate defense mechanisms in the perception of certain stimuli.2015-11-01T00:00:00ZМетод казкоаналізу в дослідженні етнічної ідентичностіОдінцова, Анастасіяhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93812016-05-17T21:12:59Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Метод казкоаналізу в дослідженні етнічної ідентичності
Автори: Одінцова, Анастасія
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті викладено результати дослідження етнічної ідентичності методом казкоаналізу. Розкрито специфіку та ознаки феномену етнічної ідентичності, яке характеризується усвідомленням своєї приналежності до певної етнічної спільності. Теоретично й емпірично обгрунтовано ефективність застосування методів казкотерапії, зокрема, казкоаналізу, в дослідженні етнічної ідентичності. Феномен етнічної ідентичності у статті розглянуто за характером описаних в авторській казці відносин між образами самості досліджуваного та образу країни, у якій він мешкає. Задля досягнення мети дослідження, створено спеціальну інструкцію для написання опитаними казки про зустріч двох героїв – образу самості й України. В основній частині статті наведено й описано розроблений алгоритм аналізу казкового сюжету. Висвітлено результати емпіричного дослідження, у якому взяли участь студенти 18–20 років. Аналіз результатів дослідження дав можливість виокремити найхарактерніші образи України, а саме калини й рушника, та неповторні оригінальні образи (верба, соняшник, вітер). Визначено символіку зазначених образів у фольклорі й народних традиціях; різновиди ставлень опитаних до цих образів, а саме налагодження дружніх стосунків, бажання захистити, допомогти. У статті наведено приклад аналізу казкового матеріалу за авторським алгоритмом. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на емпіричному рівні використано наративний аналіз, а саме метод казкоаналізу, із метою дослідження етнічної ідентичності. Отримані результати можуть бути використані для подальших психолінгвістичних досліджень, розробки діагностичного та терапевтичного інструментарію. Abstract. The article presents the results of the ethnic identity research by method of fairy-tale analysis. It deals with the particular characteristics and factors of the phenomenon of ethnic identity, characterized by awareness of belonging to a certain ethnic group. The effectiveness of the appliance of methods of fairy-tale therapy and in particular fairy-tale analysis in the ethnic identity research has been proved theoretically and empirically. The phenomenon of ethnic identity in article is examined by the nature of relationship between the images of the selfishness of the person under investigation and the image of the country in which he/she resides, described in the author’s fairy-tale. To achieve the objective of the research, a special instruction was created for writing a fairy-tale by the interviewed about meeting of two characters – the image of selfishness and Ukraine. The developed algorithm of fairy-tale story analysis is given and described in the main part of the article. The results of empirical research, which was attended by students aged 18 to 20 years, have been presented. The analysis of the research results made it possible to distinguish the most typical images of Ukraine, namely the image of kalyna (arrowwood) and rushnyk (towel), and unique original images – willow, sunflower, wind. The symbolism of the stated images in folklore and folk traditions has been analysed. The varieties of attitude to these images of interviewed, namely establishing friendly relations, desire to protect and help, have been defined. This article provides an example of the fairy-tale material analysis by author’s algorithm. The scientific novelty of the paper is that the narrative analysis, namely method of fairy-tale analysis with the purpose of ethnic identity research has been used at the empirical level for the first time. The obtained results can be used for further psycholinguistic researches, development of diagnostic and therapeutic instrumentarium.2015-11-01T00:00:00ZПсихолінгвістичний аналіз мотивації професійної діяльності державних службовців за допомогою проективної методики «завершення речення»Малімон, ЛюдмилаГлова, Іринаhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93802016-05-17T21:07:34Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Психолінгвістичний аналіз мотивації професійної діяльності державних службовців за допомогою проективної методики «завершення речення»
Автори: Малімон, Людмила; Глова, Ірина
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті досліджено особливості професійної мотивації державних службовців місцевих органів виконавчої влади. У якості діагностичного інструментарію використано методику «Завершення речення», у якій поєднано проективні методи діагностики й психолінгвістичний метод контент-аналізу; здійснено її модифікацію відповідно до мети дослідження. Обгрунтовано доцільність вибору методики, її переваги, порівняно з опитувальними методами виявлення свідомих і неусвідомлюваних мотивів професійної діяльності в системі державної служби. Розроблено стимульний матеріал дослідження, а також процедуру узагальнення й інтерпретації отриманих результатів за допомогою контент-аналізу завершених речень, на основі якого всі висловлювання досліджуваних об’єднано в смислові блоки. Узагальнено відповіді респондентів щодо змісту одинадцяти груп професійних мотивів, установлено їх особистісну значущість і рейтинг у загальній структурі мотивації професійної діяльності державних службовців. Виокремлено й описано такі групи мотивів: мотиви, які стосуються соціально-психологічних особливостей працівника; мотиви, пов’язані з обов’язками та характером професійної діяльності; мотиви стимулювання та заохочення; мотиви міжособистісної взаємодії; мотиви інтересу до діяльності; самоактуалізації; вимушеності/впливу ситуації; суспільної корисності; життєзабезпечення; статусу та престижу; кар’єрного росту. З’ясовано, що найбільш вагомі в загальній мотивації мотиви, що стосуються соціально-психологічних особливостей працівника, і ті, які пов’язані з обов’язком та характером діяльності, найменш важливі – мотиви життєзабезпечення, статусу й престижу, а також кар’єрного росту, що свідчить про їх достатньо низький вплив на успішність професійної діяльності в системі державної служби. Abstract. The article outlines a study of local executive body employee professional motivation. Sentence completion projective test along with content analysis were used as method of research. It was grounded the suitability of the methodology choice, its advantages in comparison with the survey methods of discovering of conscious and unconscious motives of professional activity in the system of governmental services. Content analysis of the sentences completed by the respondents established personal significance and rating in the general structure of motivation of civil workers’ motivation set. Eleven groups of motives were identified. They included i) motives that concern socio-psychological peculiarities of an employee; ii) motives that are connected with duties and character of professional activity; iii) motives of stimulation and encouragement; iv) motives of interpersonal interaction; v) motives of interest in activity; vi) self-actualization; vii) constraint/influence of situation; viii) social usefulness; ix) life support; x) status and prestige; xi) career growth. It was identified that motives concerning employee’s socio-psychological features and those related to his duties and character of activity were more significant. However, motives of life support, status and prestige, and career growth were of less significance.2015-11-01T00:00:00ZМедіа в контексті психолінгвістики та медіа психологіїМачикова, Маріяhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93792016-05-17T21:03:05Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Медіа в контексті психолінгвістики та медіа психології
Автори: Мачикова, Марія
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті обґрунтовано необхідність дослідження медіа простору в міждисциплінарній парадигмі – на перетині психолінгвістики та медіа психології, оскільки в центрі їхньої уваги перебувають «людинорозмірні системи» – медіа дискурси, що здатні змінювати картину світу як окремої людини, так і нації в цілому. Тому дискурс-аналіз визначено як провідний міждисциплінарний метод дослідження медіа простору. Єдність підходів психолінгвістики та медіа психології до вивчення сучасних медіа зумовлена близькістю їх парадигмального устрою: а) ці дисципліни є маргінальними, а тому розширюють межі традиційної психології, лінгвістики, соціальних комунікацій; б) психолінгвістику та медіа психологію розглядають як новітні галузі психологічної науки, предметом яких є особистість у контексті взаємодії мовних і психічних факторів (психолінгвістика) чи сучасної медіа культури (медіа психологія); в) текст і дискурс визначаються як головні форми прояву особистості та інструменти впливу на неї. Дискурс-аналіз медіа простору має базуватися на парадигмі медіа – гіпермедіа – трансмедіа та досліджуватися крізь призму конвергентного підходу. Конвергенція стимулює глобальні зміни медіа сфери, які, зі свого боку, призводять до виникнення нових медіа – конвергентних: соціальних мереж (ВКонтакте, Facebook тощо), платформ інтернет-телебачення (ІТV), мікроблогінгу (Twitter). Серед завдань, які здатні сумісно розвідувати психолінгвістика та медіа психологія, можна визначити такі: вивчення поведінки особистості, зумовленої впливом засобів індивідуальної й масової комунікації; дослідження комунікативної поведінки особистості в контексті медіа впливів та в системі медіа текстів різних жанрів; вивчення персональних і групових медіа ефектів, аналіз впливу медіа середовища крізь призму мовлення на розвиток суб’єкта, становлення особистості та її психологічне самопочуття. Маргінальний об’єкт досліджень (трансмедіа) потребує відповідної маргінальності підходів. Устрій медіа простору з часом ускладнюватиметься, а тому загальні методологічні принципи сучасної науки – експансіонізм, антропоцентризм, експланаторність та функціоналізм – набудуть принципової значущості. Abstract. The article substantiates the necessity to study the media space within interdisciplinary paradigm, i.e. at the intersection of psycholinguistics and mediapsychology which are focused on so-called “man-sized systems” (in other words – media-discourses that are capable to change the world view of both an individual and a nation). Thus discourse-analysis is regarded as a leading interdisciplinary research method of media space. Psycholinguistics and mediapsychology approaches unity to the study of modern media is determined by the proximity of their paradigmatic organization: a) these disciplines are marginal so they expand the boundaries of traditional psychology, linguistics, communication science; b) psycholinguistics and mediapsychology are considered as the newest branches of psychological science, their subject is a person in the context of interaction of language and mental factors (psycholinguistics) or modern media culture (mediapsychology); c) text and discourse are defined as the main manifestations of a person and tools of influence on him/her. Discourse-analysis of a media space should be based on media – hypermedia – transmedia paradigm and should be explored through the lens of a convergent approach. Convergence promotes global changes in media sphere leading to the emergence of a new (converged) media, namely: social networks (VKontakte, Facebook, etc.), Internet TV platforms (ITV), microblogging (Twitter). Among the tasks that psycholinguistics and mediapsychology are able to solve jointly there are the following: the study of individual behavior, caused by the influence of individual and mass communications means; the study of communicative behavior of an individual in the context of the media influences and within the system of media texts of different genres; the study of personal and group media effects; the analysis of the impact of media environment through the prism of speech on the development of an individual, achievement of a personhood and his/her psychological well-being. The marginal object of the research (transmedia) requires the appropriate marginality of approaches. The organization of media space will eventually become more complex, so the general methodological principles of modern science such as expansionism, anthropocentrism, ecsplanatoriness and functionalism will become crucial.2015-11-01T00:00:00ZСвязи между жизненными ценностями, особенностями активности и карьерной направленности студентовЛесин, АлександрФомина, Натальяhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93782016-05-17T20:59:50Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Связи между жизненными ценностями, особенностями активности и карьерной направленности студентов
Автори: Лесин, Александр; Фомина, Наталья
Короткий огляд (реферат): Анотація. Стаття присвячена розгляду життєвих цінностей сучасної молоді, які складають основу спрямованості і визначають вектор розвитку особистості. Автори, вказуючи на високі вимоги сучасного суспільства до особистості, її компетентності в різних сферах життя, підкреслюють необхідність пильної уваги до вивчення її ціннісно-смислової сфери як однієї з основних складових спрямованості особистості та активності, визначальною людини як суб’єкта життєдіяльності. Розкривають різні види цінностей: термінальні та інструментальні, абстрактні і конкретні, зовнішні і внутрішні. Звертають особливу увагу на важливість формування особистості студентів як найбільш соціально активної групи молодого покоління і можливість діагностики особливостей мовної особистості на підставі аналізу мови, тісно пов’язаної з мисленням і представляє собою процес використання мови для передачі і розуміння певного сенсу. На основі результатів дослідження з використанням різних методик, у тому числі аналізу продуктів мовленнєвої діяльності, формулюють висновки про наявність і домінуванні у студентів різних груп цінностей. Розкривають зв’язку загальної кількості цінностей, а також термінальних та інструментальних, абстрактних і конкретних, зовнішніх і внутрішніх цінностей студентів з особливостями їх ініціативності, що характеризує таку інтегральну змінну особистості, як активність, і спрямованістю кар’єрних орієнтацій. Демонструють можливості мовної діагностики ціннісної сфери особистості. Роблять висновок про необхідність гармонізації ціннісної сфери студентів з метою їх успішної самореалізації в житті, в тому числі в кар’єрі. Знання та облік виявлених авторами і представлених в статті зв’язків між ними допоможе психологам і педагогам у здійсненні ефективного психолого-педагогічного супроводу процесу їх професійної підготовки у вузі, найважливішою складовою якої є розвиток особистості майбутніх фахівців, а також самим студентам в процесі самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення та самореалізації. Abstract. This article deals with modern young people’s life values which constitute the basis of orientation and determine the vector of personality development. The authors, emphasizing high demands placed on individuals and their expertise in various areas of life by modern society, underline the necessity to thoroughly investigate the value-sense sphere as one of the main components of personality orientation and activity which determines a man as the subject of life. Different groups of values are revealed: terminal and instrumental, abstract and concrete, external and internal. Special consideration is given to the importance of forming students’ personality as the most socially active group of the young generation and to the possibility for diagnosing peculiarities of speech personality on the basis of analyzing speech that is closely connected with thinking and that represents the process of using the language for conveying and comprehending certain sense. Based on the results of the research conducted with the use of various methodologies, including analysis of speech activity products, it is concluded that students have different groups of values that are dominating. Relationships are revealed between general number of values, as well as terminal and instrumental, abstract and concrete, external and internal students’ values and between peculiarities of initiative, that characterize such an integral aspect of personality as activity, and career orientation. Possibilities of speech diagnosis of personality value system are demonstrated. Conclusions are drawn about the necessity of harmonizing students’ value sphere with the view of successfully realizing their potential in career and personal life. Knowing and taking into account relationships between them, which are revealed and presented in the article, can help psychologists and teachers maintain effective psychological-pedagogical process of their professional training at the university, the essential component of which is developing personality of future experts, and also can help students themselves on their way to self-actualization, self-development, self-improvement and self-fulfillment.2015-11-01T00:00:00ZВплив психологічно-фізіологічних особливостей людини на формування її мовних якостейЛавриненко, Олександрhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93772016-05-17T20:55:38Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Вплив психологічно-фізіологічних особливостей людини на формування її мовних якостей
Автори: Лавриненко, Олександр
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті описано емпіричне дослідження ролі низки відібраних фізіологічно-психологічних факторів, що впливають на формування на розвиток мовних якостей людини на рівні мовної здатності, мовних здібностей та мовної компетентності. Дослідження проводилося у трьох векторах: пошук позитивних та негативних кореляційний зв’язків між рисами характеру особистості та низкою її мовних якостей; здійснення диференційного аналізу мовних якостей на трьох згаданих рівнях у респондентів чоловічої та жіночої статі з метою встановлення найбільш істотних відмінностей; виявлення найбільш оптимального функціонального співвідношення між словесно-логічним і образним мисленням, що найбільш сприятливо впливає на розвиток мовних здібностей та мовної компетенстності у людини. У процесі трьохетапного дослідження вдалося встановити, що кожен із описаних факторів має власний, достатньо специфічний вплив на формування та розвиток мовних якостей людини. Abstract. In this article the empirical research of the role of the distinguished physiological-psychological factors in the process of lingual qualities formation on the level of lingual ability, lingual capacities and lingual competence is described. This research of human personality’s lingual qualities has been carried out to three vectors: the search of positive and negative correlations between the basic human character features and the set of lingual qualities; the conduction of the differential analysis of human lingual qualities between the male and female respondents-groups with the aim to define the most meaningful differences; the experimental search of the most optimal functional interrelation between logical and image thinking inside of personality, which is going to be most preferable for fast lingual qualities development. In the process of the described research it was finally defined, that every of the above mentioned factors has it’s own very specific influence on the formation and development of human lingual qualities.2015-11-01T00:00:00ZСтановлення комунікативної компетентності в студентів-психологівКульчицька, АннаМудрик, АллаФедотова, Тетянаhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/93762016-05-17T20:52:22Z2015-11-01T00:00:00ZНазва: Становлення комунікативної компетентності в студентів-психологів
Автори: Кульчицька, Анна; Мудрик, Алла; Федотова, Тетяна
Короткий огляд (реферат): Анотація. У статті емпірично визначено складники (компетенції) комунікативної компетентності студентів-психологів: уміння здійснювати та приймати знаки уваги; надавати підтримку іншій людині, співпереживати їй; адекватно реагувати на справедливу та несправедливу критику, провокуючу поведінку стосовно себе; бути спроможним прийняти підтримку зі сторони інших; здатність звернутися до співрозмовника з проханням, проте вміти відповісти відмовою на чуже прохання, сказати «ні» в несприятливій ситуації; мати навички ефективної взаємодії з іншими людьми. Установлено, що комунікативна компетентність майбутнього психолога залежить від його потреби в спілкуванні, широти, ініціативи. Не менш важливими чинниками комунікативної компетентності фахівця є такі фактори, як виразність спілкування, легкість і стійкість спілкування. Упродовж лонгітюдного дослідження з’ясувалось, що під час навчання в студентів-психологів підвищується рівень їхньої комунікативної компетентності. Відбувається також зростання показників авторитарного, егоїстичного, агресивного та дружелюбного типу міжособистісних взаємин. Упродовж навчання студенти стають більш впевненими у собі, незалежними у думках та судженнях, прямолінійними та наполегливими у досягненні мети. У них формуються вміння бути хорошим порадником та організатором. До кінця третього курсу вони вирізняються високою здатністю до співробітництва та налагодженням дружніх взаємин з оточуючими. Abstract. The article empirically determines components (competences) of communicative competence of students-psychologists: capability to conduct and accept attention signs; to support other person, sympathize her; adequately react on fair and unfair criticism, provocative behavior towards themselves; be capable of accepting support from the others; opportunity to apply to companion with request, but can reply by refusal on strange request, say “no” in negative situation; have skills of efficient interaction with other people. Surely, communicative competence of future psychologist depends on his demand in communication, width, initiative. Not less important factors of communicative competence of specialist are such factors as communication clearness, ease and stability of communication. The longitude study showed that during studying students-psychologists’ level of communicative competence increased. There also increased indices of authoritative, aggressive and friendly type of interpersonal relations. During studying students become more self-confident, independent in opinions and beliefs, straight and insistent in aim achievement. They formed skills of being good advisers and organizers. Until the third year of study they are different by high capability to interwork and making friendly relations with surrounding.2015-11-01T00:00:00Z