https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/36 2026-04-10T22:48:47Z 2026-04-10T22:48:47Z Usmani Muhammad Wali Ur, Rehman https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22773 2023-09-11T13:18:17Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Crimea versus Karshmir: a comperative overview Автори: Usmani Muhammad Wali Ur, Rehman Короткий огляд (реферат): World is changing rapidly, but few conflicts are standing still for decades. Kashmir dispute is a clear example, which is unresolved for about 70 years now. Another territorial dispute is Crimea, which is now bleeding for more than 5 years. Due to several similarities “the Kashmir conflict” could be taken as a case study to understand the behavior of international politics on such territorial disputes. “Is Crimea going to be a Kashmir of Europe?” What is the essence of constant obstacles of Kashmir dispute that can reflect in Crimea also? What are the objectives and geopolitical importance of these disputes, what do aggressor forces claim and what is the reality behind several narratives? These question and similarities between Crimea and Kashmir issues are attempted to be highlighted in this paper. Historical development of core conflicts is focused in the overview, as it is extremely important for students of international politics to learn lesson from similar examples available. Solutions of basic problems are answered in conclusion.

2020-01-01T00:00:00Z Romanyuk, Natalia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22772 2023-09-11T13:12:55Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Energy security of Ukraine Автори: Romanyuk, Natalia Короткий огляд (реферат): The article analyzes theoretical approaches to understanding the concept of «energy security». The main indicators of the level of energy security of Ukraine are described. The level of supply of energy resources of Ukraine is given. The development of spheres of the fuel and energy complex: gas industry, coal industry, oil industry and electric power industry is analyzed. The main threats to Ukraine’s energy security are defined as: low level of own energy resources availability; excessive dependence on energy imports; insufficient level of energy and technologies diversification of supply sources, high level of energy intensity of production and use of energy resources by municipal services. The main normative legal documents concerning the energy security of Ukraine are analyzed. The Energy Security Strategy of Ukraine till 2035 is outlined. The state policy instruments for preventing threats to Ukraine’s energy security are identified. The main tasks for ensuring energy security of Ukraine are defined: ensuring energy independence; formation of a conscious and energy efficient society; creation of competitive markets for gas, coal, oil and oil products, electricity and competitive conditions for their transportation through the territory of Ukraine; creating conditions for investment attractiveness of the energy sector of Ukraine; integration of gas and electricity markets and relevant transport networks of Ukraine into the energy space; decarbonisation of the energy sector; introduction of an effective system of strategic management in the sectors of the fuel and energy complex of Ukraine. The further development of fuel and energy sectors of Ukraine is forecasted. The approaches to ensure Ukraine’s energy independence and improve the investment climate in Ukraine’s energy sector are proposed. The development of the sectors of the fuel and energy sector of Ukraine is forecasted and approaches to ensuring the energy independence of Ukraine and improving the investment climate in the energy sector of Ukraine are proposed. It is determined that the level of reducing the energy intensity of the economy, diversification of sources and ways of energy supply and increasing their domestic production will increase not only energy but also economic and environmental security, which will optimize the energy balance and create a solid foundation for sustainable energy future of Ukraine.

2020-01-01T00:00:00Z Кулик, Сергій Коцан, Роман Терещенко, Анастасія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22771 2023-09-11T13:08:20Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Бейсбол як інструмент зовнішньої політики Венесуели під час президентства Уго Чавеса Автори: Кулик, Сергій; Коцан, Роман; Терещенко, Анастасія Короткий огляд (реферат): Президент Боліваріанської Республіки Венесуела Уго Чавес (1998–2013 рр.) – харизматичний лідер, який змінив назву країни та її прапор, запровадив венесуельський час, вів газетну колонку й телевізійну передачу, писав вірші та виконував під гітару власні пісні, ексцентричний політик, відомий своїми брутальними словесними випадами проти керівників провідних держав світу, таких як А. Меркель, Дж. Буша, Б. Обами, К. Райс. Коменданте завжди зберігав відмінну спортивну форму та відзначався високою працездатністю. Палкий шанувальник бейсболу й колишній професійний гравець, для якого здатність грати була показником стану здоровʼя, він успішно використовував цей популярний у країні вид спорту як політичний ресурс і дієвий інструмент у зовнішній політиці Венесуели. Активне використання «червоним бунтарем» бейсбольної термінології формувало в населення Венесуели відчуття єдиної команди, викликало симпатії виборців, спрощувало У. Чавесу пояснення й розуміння особливостей зовнішньої політики країни для його прихильників і чітко вказувало на тих, хто порушував правила гри (США, ЄС, МВФ). Бейсбол, спорт загалом став невід’ємною складовою частиною політичної культури держав Латинської Америки. Високі ціни на нафту, прибутки від продажу якої вкладали в соціальну сферу, просування ідей боліваріанської революції, використання популістських гасел, соціальної демагогії та соціалістичної риторики у внутрішній і зовнішній політиці забезпечили стійкий авторитет президенту Венесуели Уго Чавесу в країнах Латинської Америки та Карибського басейну. У рамках концепції «соціалізму ХХ століття» він був ініціатором низки інтеграційних проектів у регіоні, таких як СЕЛАК, УНАСУР, АЛБА. Ефект «нафтової культури» дав змогу «червоному бунтарю» послідовно дотримуватися відверто агресивного антиамериканського курсу та підтримувати одіозні політичні режими – Куби, Білорусії, Нікарагуа, або загравати з ними – Російська Федерація. Бейсбол сприяв налагодженню особистих дружніх контактів коменданте з президентами країн, які також відомі своєю «сильною рукою» не лише в політиці, а й у спорті – Ф. Кастро (бейсбол, баскетбол), О. Лукашенко (хокей), В. Путін (дзюдо, хокей). Бейсбол став логічним продовженням радикального венесуельсько-американського антагонізму у двосторонніх відносинах і світовій політиці, а постатям президентів США з подачі Уго Чавеса надав певної карикатурності. Утім, це не завадило лідеру Венесуели здійснювати зовнішню політику щодо США за принципом «політика – окремо, нафтодолари – окремо, спорт – окремо». Загалом під час президентської каденції У. Чавеса бейсбол часто був альтернативою інституційній дипломатії.

2020-01-01T00:00:00Z Коцан, Наталія Лисецька, Анастасія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22770 2023-09-11T12:53:32Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Неурядова організація «Мости дружби в Україну» та її роль у налагодженні українсько-німецьких контактів (на прикладі округу Ліппе та Волинської області) Автори: Коцан, Наталія; Лисецька, Анастасія Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто основні напрями роботи громадської організації Німеччини «Мости дружби в Україну» та показано її роль у складному процесі взаєморозуміння між народами, ментального й культурного зближення Східної та Західної Європи. Акцентовано увагу на розвитку дружніх відносин між Україною й Німеччиною, а передусім Волині з Північно-Рейнською Вестфалією. Узагальнено основні підходи до визначення поняття «неурядова організація» та можливості його класифікації. На основі аналізу періодичних німецьких видань «Lippische Landeszeitung», «Westfalen-Blatt», матеріалів Інтернет-ресурсів (офіційні сайти громадської організації «Мости дружби в Україну», Луцької міської ради, Волинської обласної адміністрації та округу Ліппе, посольства України в Німеччині) досліджено історію створення неурядової організації «Мости дружби в Україну» й висвітлено її багатогранну діяльність упродовж двох десятиліть. Досліджено пріоритетні сфери діяльності спілки «Мости дружби в Україну». Установлено, що члени організації розпочали контакти з Волинським регіоном із надання гуманітарної допомоги та установлення культурних контактів, оскільки культурні зв’язки спроможні дати найбільш позитивний результат українсько-німецької взаємодії, сприяти формуванню іміджу України у світі як культурної цивілізованої держави. Проте, починаючи з 2001 р., спілка акцентувала увагу на освітній сектор, підписавши угоди про співпрацю з волинськими університетами, Інститутом післядипломної освіти та гімназіями. Установлено, що саме така багатогранна діяльність членів спілки «Мости дружби в Україну» і їх прагнення створити позитивний імідж України на прикладі Волинського регіону в Німеччині стало хорошою базою для розширення співпраці й підписання угоди на офіційному рівні та Меморандуму про співпрацю міста Луцька й району Ліппе федеральної землі Північно-Рейнська Вестфалія, а також Угоди про партнерство між цими регіонами. Аналіз функціонування міжнародної (німецької) неурядової організації «Мости дружби в Україну» засвідчив, що такі громадські об’єднання є самостійними та незалежними від держави структурами, спроможні ефективно впливати на розв’язання багатьох соціально-гуманітарних проблем і відіграють велику роль у складному процесі взаєморозуміння між народами.

2020-01-01T00:00:00Z Лищук, Марія Вітт, Іванна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22769 2023-09-11T12:45:41Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Сучасні виклики українсько-польських відносин Автори: Лищук, Марія; Вітт, Іванна Короткий огляд (реферат): У статті досліджено стан українсько-польських відносин на сучасному етапі. Висвітлено актуальні проблеми, питання політики пам’яті та перспективи подальшої співпраці для зміцнення двостороннього партнерства. З’ясовано, як сучасні події у світі впливають на розвиток відносин між Україною й Польщею. Проаналізовано доробок українських та польських авторів із проблеми сучасних українсько-польських відносин. У сучасному світі зростає зацікавленість до дослідження історичної пам’яті і її впливу не лише на міжнародні відносини загалом, але й на міжнаціональні стосунки держав зокрема, яскравим прикладом чого можуть слугувати українсько-польські відносини, що мають довге, повне суперечностей, але водночас цікаве спільне історичне минуле. Саме це зумовлює актуальність обраної теми. Аналізуючи відносини між двома будь-якими країнами, передусім потрібно звертатися до історії. Українсько-польські відносини в цьому плані не є винятком. Також відносини між Україною й Польщею чітко відображають геополітичні складнощі, соціальний взаємозв’язок та історично-культурний контекст останнього століття в історії Східної Європи. Тому перш ніж почати говорити про їхній сучасний стан, спершу треба змістити фокус уваги на витоки цих відносин і пригадати вагомі історичні події в історії двох держав. Історично так склалося, що українсько-польські відносини посідають важливе місце в житті обох країн. Передусім, на це впливає географічна близькість розміщення й спільна історія України та Польщі. Тому питання двосторонньої співпраці завжди стоїть на порядку денному. Відомо, що ще з часів незалежності України Польща ніколи не стояла осторонь її суспільно-політичного життя, саме вона була першою державою, яка визнала незалежність України в 1991 р. Польщею зроблено багато кроків для покращення добросусідських відносин, та й загалом співпраця між Україною та Польщею розвивається досить плідно вже понад останні чверть століття. Проте сучасні виклики глобального й локального характеру суттєво впливають на їхній стан і перспективи.

2020-01-01T00:00:00Z Литвинова, Наталія Щербюк, Анна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22768 2023-09-11T11:30:44Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Вплив пандемії коронавірусу на розвиток туризму в Чеській Республіці Автори: Литвинова, Наталія; Щербюк, Анна Короткий огляд (реферат): Чеська Республіка входить у десятку найбільш відвідуваних туристами країн світу. Це розвинена держава з розгалуженою туристичною інфраструктурою та великою кількістю туристичних агентств й агентур,які надають туристичні послуги європейського рівня. У зв’язку з поширенням у 2020 р. пандемії коронавірусу та подальшим оголошенням країнами світу надзвичайного стану на глобальному туристичному ринку склалася безпрецедентна ситуація за останні двадцять років. Сфера туризму найбільше постраждала від спалаху COVID-19: авіакомпанії припинили рейси, готелі оголосили про різке зниження бронювань, скасовано низку масштабних подій – туристичну виставку ITB у Берліні, Олімпійські ігри, спортивні матчі, концерти. Епідемія коронавірусу й карантин суттєво вплинуть на способи подорожей у майбутньому, наприклад прогнозують зростання внутрішнього автомобільного туризму та попиту на найдешевші тури, а в туристів з’являться певні обмеження, нові звички й переваги. Попри таку ситуацію, туризм у Європі залишається частиною звичайного життя. Тому країни-члени ЄС домовилися про кроки щодо організації спільного європейського підходу для виходу з кризи: виділення значних коштів на відновлення туристичної галузі – від 20 до 25 % коштів ЄС, створення спільних протоколів («COVID-паспорт») та заходів у галузі охорони здоров’я й безпеки. Уряд Чеської Республіки в пошуках шляхів виходу з економічної кризи та порятунку туристичного сезону надав субсидії туроператорам, підприємцям відтерміновано сплату податків, для своїх громадян запроваджено ваучери на відпустку в Чехії. Пожвавити туристичний бізнес намагаються також і місцеві пивовари.

2020-01-01T00:00:00Z Дяченко, Ольга https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22765 2023-09-11T09:28:19Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Посилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсу Автори: Дяченко, Ольга Короткий огляд (реферат): У статті вивчаються процеси посилення мови ворожнечі в Польщі. Інтенсифікація мови ворожнечі пов’язано з порушенням у цій країні впродовж останніх років ліберально-демократичного консенсусу. Аргументовано, що нинішнє наростання мови ворожнечі спричинене політичним курсом керівної партії PiS. Підкреслено, що сильного тиску в Польщі зазнають ті соціальні групи, моделі поведінки, інтереси, цінності яких суперечать традиційним цінностям польської нації. Відзначено, що діяльність державних інституцій Польщі в багатьох питаннях не відповідає міжнародним зобов’язанням у частині запобігання та протидії інтолерантності. Законодавство Польщі, яке унормовує питання мови ворожнечі, схарактеризовано як невідповідне повною мірою міжнародним актам. Основним наслідком інтенсифікації мови ворожнечі в Польщі названо зниження впродовж останніх років якості демократії, розбудову моделі неліберальної демократії. Телебачення, соціальні мережі та сфера приватного спілкування названі основними майданчиками для розгортання дискурсу ворожнечі в Польщі. Підкреслено, що мова ворожнечі чітко увиразнена в діяльності державних високопосадовців Польщі (насамперед – членів партії PiS). У статті акцентовано, що інтолерантна щодо окремих питань риторика уряду сприяла активізації відповідних настроїв і в польському суспільстві. Підкреслено складність визначення істинного масштабу проблеми мови ворожнечі в Польщі, бо постраждалі часто з різних причин не звертаються за захистом своїх прав до правоохоронних органів, правозахисних неурядових організацій, ліберально-демократичних медіа і под. У статті відзначено, що в останні роки в Польщі знизилась інтенсивність мови ворожнечі щодо євреїв і ромів, однак вона зросла щодо мусульман, біженців із Північної Африки та Близького Сходу, представників сексуальних меншин, феміністок. Констатовано наявність проблеми мови ворожнечі щодо українців. Відзначено, що мова ворожнечі розгортається також і щодо ліберально-демократичних інститутів, які стають на захист уразливих соціальних груп, щодо котрих проявляється мова ворожнечі (омбудсмен, правозахисні неурядові організації та ін.).

2020-01-01T00:00:00Z Демчук, Іван https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22764 2023-09-11T09:22:27Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Проблеми українських мігрантів у Чехії Автори: Демчук, Іван Короткий огляд (реферат): Ця проблема є вкрай важливою та актуальною, тому що вона стосується не лише українських мігрантів у Чехії, а й в інших країнах Європейського Союзу, у котрих закони щодо мігрантів подібні один до одного. Виконання цих законів країною стосуються кожного українського «заробітчанина», іноді в сторону самого мігранта, а іноді (й навіть часто) – не на користь останнього. Надалі матеріали статті матимуть ознайомлювальний характер, спираючись на факти. Ні для кого не є великою таємницею сучасний стан міграційної ситуації в державі в цілому. По-перше – це закриття кордонів через усесвітню поширеність вірусу COVID-19, по-друге – скорочення перетину кордону з Україною та Європейським Союзом. Тому чисельність наших емігрантів значно зменшилася. Той, хто хотів залишитися по ту сторону, залишився та вдало працює надалі. А хто мав бажання виконувати президентські вимоги щодо запобігання розповсюдженню інфекції, перебуває на карантині в Україні. Показники росту робітників у Чехії [1, с. 212] у зв’язку з ускладненням перетину кордону з Україною зменшилися, а це означає що ситуація з потоком робочої стала більш контрольованою й прогнозованою. Під час карантину громадянам України вже не можна виїхати за кордон за біометричним паспортом, це заборонено. Залишається офіційно отримувати запрошення, зробити візу до в’їзду в Шенген. Перебуваючи в Чехії саме зараз, саме в цей час українець, який залишився на одній роботі та в одного працедавця, фактично стає його заручником. За місцевими законами, під час пандемії, якщо робітник покине місце роботи та приймає рішення повернутися в Україну, то він автоматично може отримати штамп про депортацію. Він може бути затриманий на обсерваційний термін, або повинен відсидіти на домашньому карантині два тижні. Я вважаю, що український робітник перебуває в дуже вузьких рамках. Він не має можливості змінити робоче місце, перебуваючи в Чехії, оскільки в разі відмови від старого місця роботи або заміни на іншу йому можуть відмовити. Адже, за законом, він повинен був повернутися додому під час законного на те часу, міграційного коридору, коли були відкриті кордони.

2020-01-01T00:00:00Z Бабік, Ірина Клімчук, Катерина https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22763 2023-09-11T09:16:42Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Укрaїнськo-грузинське пoлiтичне спiврoбiтництвo Автори: Бабік, Ірина; Клімчук, Катерина Короткий огляд (реферат): В статті розглянуто процес розвитку українсько-грузинського політичного співробітництва. Розкрито основні напрями міждержавної співпраці, оскільки українсько-грузинськi відносини свoїми кoренями сягaють сивoї дaвнини. Ще зaпoрiзькi кoзaки aктивнo пiдтримувaли грузинський нaрoд, який вiв бoрoтьбу зa незaлежнiсть Грузiї. Прoтягoм усiєї бaгaтoвiкoвoї iстoрiї у вiднoсинaх двoх не булo жoднoгo фaкту чи пoдiї, якi хoч якoсь зaтьмaрили б дружбу двoх держaв. Зa чaс, щo минув, Київ тa Тбiлiсi зумiли не лише рoзвинути ширoкi кoнтaкти у всiх сферaх, aле й пiднятися дo рiвня oсoбливoгo пaртнерствa у свoїх взaєминaх. Досліджено укрaїнськo-грузинськi пoлiтичнi вiднoсини як нa рiвнi нaцioнaльних oргaнiв держaвнoї влaди, тaк i нa мiжнaрoднoму, нaднaцioнaльнoму рiвнi. Відзначено, що основними бар’єрами в побудові повноцінних стосунків є суттєві розбіжності в зовнішньополітичних орієнтирах, а також суперечливі внутрішньополітичні реалії. Проаналізовано основні візити посадових осіб держави. Досліджено зовнішньополітичні напрями співпраці України та Грузії.

2020-01-01T00:00:00Z Turchyn, Yaryna Buchyn, Mykola https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22762 2023-09-11T08:22:37Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Pecularities of the checks and balances system Between the branches of state power in Otto Eihelman’s draft of the UNR Constitution Автори: Turchyn, Yaryna; Buchyn, Mykola Короткий огляд (реферат): The article deals with the constitutional views of Otto Eihelman, a well-known Ukrainian lawyer, public and political figure and national liberation competitions ideologist of the XIX - beginning of the XX century. The mechanism of checks and balances in the system of organization of state power proposed by him in the draft of Constitution of the UNR is analyzed by considering its basic elements. It is emphasized that the system of state power must be based on the principles of federalism and popular sovereignty. The latter should be implemented through popular referendums. The basic components of the state power mechanism that Otto Eihelman proposes in his constitutional project of the UNR are investigated: Federal State Constituent Power of the UNR (owned by the people of the UNR and is implemented through referenda); supreme legislative body of the UNR (belongs to the Federal State Parliament, which consists of two chambers: the Land State Chamber and the Federal-State Council); executive power of the UNR (belongs to the Federal Head of the State, who was elected at a joint assembly of two chambers of Parliament and members of the Federal State Court, as well as the Council of Ministers of the UNR); judicial power of the UNR (belongs to the Federal State Court and the Court of Cassation); control power of the UNR (belongs to the Federal State Control). The basic elements of the system of checks and balances proposed by Otto Eihelman in the draft of UNR Constitution are analyzed: the duality of the government formation sources; removal of the head of state by the legislature, dissolution of parliament; institute of presidential veto. It is emphasized that Otto Eihelman’s primary role in ensuring the functioning of the checks and balances system has given the people sovereignty, combining forms of representative and direct democracy with the dominant role of the latter. Therefore, the people, through a referendum, as Otto Eihelman planned, were able to exercise effective control over the functioning of the state power of the UNR

2020-01-01T00:00:00Z