https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29885 2026-04-13T10:54:32Z 2026-04-13T10:54:32Z Кулик, Яна Романівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30689 2026-03-24T11:15:56Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Шкільний курс української літератури ХІХ ст.: проблема міжлітературних взаємин Автори: Кулик, Яна Романівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено дослідженню специфіки вивчення міжлітературних взаємин у шкільному курсі української літератури ХІХ ст. До аналізу залучено навчально-методичний матеріал, який використовується у старших класах, оскільки з 9 класу реалізується історико-літературний принцип у формуванні навчального матеріалу. У першому розділі проаналізовано компаративістику як складник літературознавчих передумов методики навчання літератури. Презентовано здобутки вітчизняної та світової компаративістики, які можуть бути використані під час шкільного вивчення української літератури. Використання компаративного аналізу літературних явищ передбачає інтеграцію знань з української літератури та зарубіжної літератури, а також читацьку компетентність здобувачів освіти. Висвітленню специфіки вивчення української літератури в 9 класі в аспекті міжлітературних взаємин присвячено другий розділ. Розглянуто важливість компаративного аспекту під час вивчення творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка. Звернено увагу на світову історію теоретико-літературних понять бурлеск, травестія, сентименталізм, просвітительський реалізм, романтизм, роман, історичний роман, псалом, молитва. У центрі уваги третього розділу – роль компаративного складника під час вивчення української літератури в 10 класі. Досліджено особливості використання аспекту міжлітературних взаємин під час вивчення творчості Панаса Мирного та Івана Білика, І. Нечуя-Левицького, І. Карпенка-Карого, І. Франка. Терміни соціально-психологічний роман, реалізм, натуралізм та комедія розглянуто у світовому контексті.

2025-01-01T00:00:00Z Поворознік, Анастасія Василівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30688 2026-03-24T11:12:39Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Проблематика та жанрово-стильові особливості роману В. Лиса «Максим Гонтар» Автори: Поворознік, Анастасія Василівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено дослідженню проблематики та жанрово-стильових особливостей роману В. Лиса «Максим Гонтар». У першому розділі проаналізовано основні тенденції розвитку прози В. Лиса. Окреслено проблемно-тематичні аспекти, зокрема орієнтацію на психологічну заглибленість, осмислення історичного досвіду через призму приватної та родинної пам’яті, актуалізацію морально-етичних конфліктів. Схарактеризовано жанрове розмаїття, а також тенденцію до синтезу історичного, психологічного, соціального й філософського начал. Дослідженню ідейно-художніх особливості роману В. Лиса «Максим Гонтар» присвячено другий розділ. Основну увагу зосереджено на специфіці художнього моделювання історичного часу, взаємодії особистої, родинної та національної пам’яті. Проаналізовано ідейно-тематичні домінанти твору, зокрема проблеми морального вибору, відповідальності особистості, духовної кризи та пошуку сенсу буття. Розглянуто систему персонажів як багатовимірну модель світоглядних і ціннісних орієнтацій. У центрі уваги третього розділу – жанрово-стильова специфіка твору «Максим Гонтар». Зокрема визначено його жанрову природу як інтелектуально-психологічного роману з елементами історіософського, соціально-побутового, детективного та містичного письма. Проаналізовано такі особливості постмодерної парадигми тексту, як фрагментарність композиції, поліфонічність, жанрову гібридність, інтертекстуальність і відкритість смислової структури, що забезпечує багатоваріантність інтерпретацій.

2025-01-01T00:00:00Z Кіпень, Ірина Вікторівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30686 2026-03-24T10:38:50Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Літературна казка в шкільній програмі: проблема вікової адресації Автори: Кіпень, Ірина Вікторівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному аналізу літературної казки, представленої у шкільній програм із української та зарубіжної літератур. Казка досліджена в теоретичному та методичному аспектах, у контексті психології сприйняття учнями різного шкільного віку. Робота поєднує літературознавчий, психологічний й педагогічний підходи. У першому розділі, на основі численних літературознавчих і фольклористичних досліджень, розглянуто специфіку літературної казки в диспозиції до народної, визначено ключові підходи до розмежування цих жанрових різновидів, окреслено стадії розвитку жанру та проаналізовано психологічні основи формування шкільних програм з літератури. Другий розділ зосереджено на літературних казках українських та зарубіжних авторів, що входять до чинних шкільних програм. Проаналізовано особливості сприйняття творів «Снігова Королева» Г. Х. Андерсена, «Лускунчик і Мишачий король» Е. Т. А. Гофмана, «Кондрат, або Дитина з бляшанки» К. Нестлінгер, «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, казок Івана Франка, В. Королів-Старого та Ю. Винничука учнями різних вікових категорій. У третьому розділі увагу зосереджено на літературних казках Оскара Вайльда: 1) подано огляд наукових напрацювань; 2) здійснено аналіз казок, визначено їх місце у шкільній програмі; 3) наголошено особливості їх сприйняття учнями відповідних класів; 4) запропоновано перерозподіл казок Вайльда з врахуванням вікової психології. У висновках обґрунтовано роль і значення літературної казки для розвитку школярів різних вікових груп. Результати дослідження узагальнено у формі таблиць і рекомендацій.

2025-01-01T00:00:00Z Приведенець, Оксана Вікторівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30685 2026-03-23T15:20:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Творчість Сергія Жадана в сучасному культурному просторі: інтермедіальний аспект Автори: Приведенець, Оксана Вікторівна Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено творчий доробок С. Жадана в контексті інтермедіальних практик. Уточнено зміст поняття автоінтермедіальність в контексті сучасних літературознавчих підходів, окреслено основні типи та форми взаємодії мистецьких царин, таких як література, музика, кінематограф, театр та ін. Проаналізовано інтермедіальні трансформації роману «Ворошиловград» С. Жадана і кінопроєкція Я. Ладигіна «Дике поле». Окремий блок дослідження присвячено театральним практикам. Розглянуто українські постановки за творами С. Жадана, зокрема вистави «Покоління Пепсі» та «Хлібне перемирʼя». Окрема увага приділена феномену автоінтермедіальності – здатності автора самостійно переводити свої тексти у різні мистецькі площини. Проаналізовано його діяльність у рок-гурті «Жадан і Собаки». Також охарактеризовано формат публічних виступів автора, зокрема презентацію поетичної збірки «Псалом авіації». Зауважуємо, що інтермедіальні практики автора формують потужний емоційний зв’язок із авдиторією, яка істотно різниться культурним досвідом, естетичними потребами. Саме тому робота має не тільки теоретичне, але й практичне значення, адже пропонує інструменти аналізу, що можуть застосовуватись до ширшого кола культурних явищ.

2025-01-01T00:00:00Z Лазарєва, Олександра Андріївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30684 2026-03-23T15:14:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Флористичний аспект образності у творчості Катерини Калитко Автори: Лазарєва, Олександра Андріївна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному аналізу флористичного дискурсу в поетичній творчості Катерини Калитко у контексті сучасної української та світової літератури. У дослідженні поетика рослинних образів розглядається як важливий інструмент художнього моделювання переживання війни, травми, пам’яті й ідентичності. На основі історико-літературного огляду простежено еволюцію флористичної символіки – від античних архетипів до метамодерних інтерпретацій, що дозволяє визначити рослинний образ як один із найстійкіших культурних кодів європейської поезії. Особливу увагу зосереджено на творчості Катерини Калитко, у якій флористичні мотиви функціонують не як декоративний елемент, а як глибинна психоемоційна матриця, що артикулює досвід війни та колективної травми. Флористичні образи було розглянуто крізь призму метамодерної поетики. Проаналізовано ключові збірки авторки, у яких рослинні образи набувають тілесності, чуттєвості та високої семантичної концентрації, виконуючи роль носіїв пам’яті, болю й опору. З’ясовано, що флористична символіка формує цілісну поетичну систему, де природа постає продовженням людського тіла та простором фіксації історичного досвіду. Результати дослідження засвідчують, що флористичний дискурс є одним із ключових механізмів осмислення сучасної травми, а також ефективним інструментом порівняльного аналізу новітньої української та світової поезії. Робота відкриває перспективи для подальших студій у галузі фітокритики, екокритики та інтердисциплінарних підходів до аналізу поетичного тексту.

2025-01-01T00:00:00Z Яйчук, Наталія Анатоліївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30683 2026-03-23T15:37:57Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Вивчення японської літератури в шкільному курсі Автори: Яйчук, Наталія Анатоліївна Короткий огляд (реферат): Вивчення японської літератури в українських школах має значну освітню та культурну цінність. Вона не лише знайомить з унікальністю іншої культури, іншою картиною світу, мисленням східної людини, а й розширює світогляд учнів та сприяє міжкультурному діалогу. Японська культура формувалася під впливом різних філософських та релігійних систем (синтоїзм, буддизм, конфуціанство, даосизм), що, власне, і визначило її цінності. Для людини Сходу надзвичайно важливими є гармонія з природою та світом, інтроспекція та самовдосконалення. Велика увага приділяється естетиці – культ краси, простота, символізм та витонченість у всіх аспектах життя та мистецтва. Така література завдяки своїй вишуканості, чуттєвості та ліризму розвиває естетичний смак школярів. Аналіз модельних навчальних програм із зарубіжної літератури Міністерства освіти і науки України засвідчив різний ступінь заглиблення у тему. Саме тому існують відмінності у переліку творів японської літератури, пропонованих до вивчення. Та все ж заслугою цих програм є те, що японська література в них представлена різножанрово: від вивчення фольклорних текстів плавний перехід до поезії, а згодом до прози, що вимагає більшого досвіду та концентрації уваги учнів. Виокремлено ключові постаті японської літератури, що мають світове значення – Мацуо Басьо, Рюноске Акутаґава, Ясунарі Кавабата та ін. Незначним недоліком усіх програм є те, що поза увагою укладачів опинилася японська драматургія, яка є не менш цікавою та глибокою своїми сенсами. Мета роботи – зʼясувати специфіку та освітньо-виховну цінність японської літератури у шкільному курсі, окреслити засади подання такого матеріалу на уроках та запропонувати ефективні методичні підходи до його вивчення і засвоєння. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному, системному підході до розуміння і викладання японської літератури. Також розроблено методичні рекомендації щодо роботи вчителя з малознаним в українській школі матеріалом, що дозволяє формувати в учнів нові компетентності. Зокрема запропоновано нові методичні прийоми вивчення як окремих жанрів – казка, хайку, оповідання, так і конкретних персоналій. Активно залучаються інформаційно-комунікативні технології, що забезпечують цифрову компетентність та роблять уроки більш цікавими та змістовними. Це і створення мультимедійних презентацій, карти подорожей, візуальних проєктів, віртуальних екскурсій, онлайн-дошок та кросвордів. Серед нетрадиційних методів навчання особливо дієвими будуть дискусія, групова робота, літературний суд, інсценізації, рольові ігри та ін. Вивчення японської літератури розвиває також міжпредметні зв’язки, адже вона тісно пов’язана з історією, культурою, мистецтвом та філософією країни. У поєднанні із традиційними методами це дозволяє зробити освітній процес захопливим, глибоким і незабутнім.

2025-01-01T00:00:00Z Кравчук, Олександра Олександрівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30677 2026-03-23T15:37:48Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Поетика модернізму у творчості В. Вулф та Лесі Українки. Персоносфера Автори: Кравчук, Олександра Олександрівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено системному компаративному аналізу поетики модернізму в західноєвропейському та українському літературних контекстах на матеріалах роману «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, драми «Блакитна троянда» Лесі Українки, а також їхніх літературно-критичних праць та епістолярію. Метою дослідження є виявлення типологічних збігів і відмінностей у художньому моделюванні модерної свідомості, а також з’ясування ролі автобіографізму та гендерної проблематики у формуванні авторських естетик. У роботі застосовано інтердисциплінарну методику, що базується на засадах компаративістики, із залученням біографічного та культурно-історичного методів, а також сучасних стратегій герменевтичного прочитання, гендерного аналізу та феміністичної критики. У дослідженні продемонстровано, як криза традиційного раціоналізму підштовхнула письменниць до використання нової модерністської оптики, де пріоритетом постала не сюжетна інтрига, а глибинна драма розщепленого «Я» в умовах суспільно-особистісної кризи. Доведено, що ключовим принципом побудови персоносфери є автопроєкція, за якої герої, марковані автобіографічними рисами письменниць, діють у парі з власними психологічними двійниками. Ця художня структура дозволяє трактувати категорію хвороби авторок як екзистенційну оптику й інструмент поглибленого психологізму, а танатологічні мотиви – як спосіб авторської сублімації та вираження радикального протесту проти патріархальних моделей контролю. Виявлено спільність авторських підходів до гендерних питань – критики патріархального шлюбу, родинного тиску та культурних приписів жіночої «нормальності», а також утвердження феномену «нової жінки» як інтелектуально самодостатньої особистості. У компаративному вимірі виявлено типологічну співмірність українського модернізму з провідними західноєвропейськими тенденціями. Наукова новизна полягає у системному зіставленні психопоетичних і гендерних домінант обох творів крізь призму автопроєкційної моделі персонажної організації. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання в курсах історії української та зарубіжної літератури, компаративістики, гендерних студій і теорії модернізму.

2025-01-01T00:00:00Z Подмовська, Юлія Павлівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30521 2026-02-24T12:01:52Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Фуд-журналістика та фуд-блогінг: форми, жанри, аудиторія Автори: Подмовська, Юлія Павлівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота «Фуд-журналістика та фуд-блогінг: форми, жанри, аудиторія» присвячена всебічному аналізу сучасної української фуд- журналістики в умовах повномасштабної війни. Дослідження охоплює її жанрові особливості, культурне значення та зміни, що відбулися в контексті цифрового медіапростору. У роботі розглядається вплив війни на еволюцію гастрономічного контенту, зміни в емоційному забарвленні матеріалів, посилення ролі приватних фуд-медіа та соціальних мереж, а також виникнення нових комунікаційних стратегій. Досліджено роль фуд-журналістики як інструмент культурного спротиву, збереження національної ідентичності та способу психологічної підтримки суспільства. Окрему увагу приділено жанровій системі сучасної фуд- журналістики, її візуальним, мультимедійним та комунікаційним формам, а також інтеграції журналістських і блогерських підходів. Вагомим аспектом аналізу стала оцінка впливу платформ TikTok, YouTube і локальних медіапроєктів на популяризацію української гастрономічної культури. Практична частина представлена авторським фуд-блогом, у якому реалізовано основи фуд-журналістики: концепція, формат і структура контенту, методи взаємодії з аудиторією та результати створення мультимедійних матеріалів. Отримані результати можуть бути застосовані у сфері нішевих медіа, розвитку локальних та гастрономічних ініціатив, створенні освітніх і культурних проєктів, а також у практичній діяльності майбутніх журналістів та креаторів у сфері фуд-тематики.

2025-01-01T00:00:00Z Яцюк, Ольга Богданівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30520 2026-02-24T11:51:13Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Студентська телестудія «ЛПІМЕДІА» як інструмент промоції закладу вищої освіти Луцький педагогічний інститут та медіапростір студентської комунікації Автори: Яцюк, Ольга Богданівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота на тему: «Студентська телестудія «ЛПІмедіа» як інструмент промоції закладу вищої освіти Луцький педагогічний інститут та медіапростір студентської комунікації» Яцюк О.Б. присвячена дослідженню ролі студентських телестудій у системі корпоративних комунікацій закладу вищої освіти та їхньому значенню для формування позитивного іміджу освітньої установи. У роботі розглянуто теоретичні засади функціонування корпоративних медіа у сфері освіти, визначено їхні основні функції та інструменти паблік рилейшнз (PR). Проаналізовано розвиток студентських телестудій в Україні, окреслено їхні особливості і тенденції. На основі проведеного аналізу розроблено й описано практичний проєкт студентської телестудії «ЛПІмедіа» у Луцькому педагогічному інституті, що розглядається як ефективний медіапростір для комунікації студентів, викладачів та адміністрації закладу. Мета дослідження — з’ясувати роль студентської телестудії як інструменту промоції закладу вищої освіти та дослідити ефективність її діяльності у формуванні позитивного іміджу і розвитку внутрішніх комунікацій. Об’єкт дослідження — процес формування комунікаційної політики закладу вищої освіти засобами корпоративних медіа. Предмет дослідження — діяльність студентської телестудії «ЛПІмедіа» як інструменту промоції Луцького педагогічного інституту. У ході роботи використано методи аналізу, порівняння, спостереження, контент-аналізу та експертного оцінювання. Одержані результати доводять ефективність студентської телестудії як засобу підвищення іміджу закладу освіти, розвитку комунікаційної активності студентів та формування позитивного інформаційного середовища. Практичне значення роботи полягає у можливості використання розробленої моделі телестудії «ЛПІмедіа» для створення подібних студентських медіапроєктів у закладах вищої освіти України. Матеріали дослідження можуть бути використані у викладанні дисциплін з медіакомунікацій, PR і медіаграмотності.

2025-01-01T00:00:00Z Склянчук, Анна Олександрівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30519 2026-02-24T11:06:41Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Футбольні телепроєкти як комунікаційний феномен: український і міжнародний досвід Автори: Склянчук, Анна Олександрівна Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі розглянуто сучасний стан та тенденції розвитку спортивної журналістики в Україні, зокрема в контексті футбольних телепроєктів та медіаконтенту. Актуальність цієї роботи пояснюється тим, що інтерес до спортивного контенту продовжує зростати навіть у реаліях війни. Водночас спортивна журналістика відіграє важливу роль у зміцненні національної ідентичності та підтримці відчуття єдності в суспільстві. У роботі здійснено комплексний аналіз жанрово-тематичних особливостей спортивної журналістики в телепросторі, а також специфіки висвітлення футболу. Окремо досліджено вплив цифрових трансформацій, розвиток інтернет-платформ та поява нових форматів, які змінюють способи подання й сприйняття спортивної інформації. Також проаналізовано гендерні стереотипи, що й надалі впливають на збалансоване представлення тематики. Теоретична частина роботи обґрунтовує значення спортивної журналістики як інструменту формування цінностей здорового способу життя, чесної конкуренції, толерантності та патріотизму. Практична складова містить рекомендації для медіа та журналістів щодо удосконалення стандартів висвітлення спорту та адаптації до нових викликів. У роботі використано методи контент-аналізу, соціологічні дослідження та експертні інтерв’ю, що збагачують розуміння феномену спортивної журналістики в Україні. Результати дослідження апробовані на наукових конференціях та оприлюднені у публікаціях. Завдяки порівнянням з європейським досвідом, робота демонструє перспективи подальшого розвитку галузі в умовах технологічних і соціальних викликів.

2025-01-01T00:00:00Z