<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29623" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29623</id>
  <updated>2026-04-13T02:07:06Z</updated>
  <dc:date>2026-04-13T02:07:06Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Фізична терапія при дистрофічному ушкодженні шийного відділу хребта</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29712" />
    <author>
      <name>Балабус, Антон Юрійович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29712</id>
    <updated>2025-12-08T14:26:39Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія при дистрофічному ушкодженні шийного відділу хребта
Автори: Балабус, Антон Юрійович
Короткий огляд (реферат): В роботі викладені основні дані щодо етіології, патогенезу, класифікації, клінічної картини, основ сучасної діагностики та лікування дорсопатії шийного відділу хребта. Детально описані методи фізичної терапії, які &#xD;
рекомендуються при цій патології, а також показання та протипокази до них. Приведені дані, щодо використання різних видів кінезіотерапії (активна та пасивна індивідуальна лікувальна гімнастика, тренажерна кінезіотерапія) та навантажень при проведенні лікувальної гімнастики, наведені рекомендації щодо використання апаратної фізіотерапії та реабілітаційного масажу. Дослідження проводилося на базі комунального закладу «Луцька центральна районна лікарня». До експерименту було залучено 12 хворих в &#xD;
віці 28-64 років з проявами шийної дорсопатії хребта та корінцевих синдромів. Для цих пацієнтів була рекомендована реабілітаційна програма, яка складалася з різних типів кінезіотерапії, фізіотерапії та реабілітаційного масажу. Ефективність цієї програми визначалася шляхом визначення та аналізу таких показників: оцінка функціонального стану серцево-судинної та вегетативної системи, дослідження локального неврологічного статусу за ВАШ, а також оцінка впливу болю в шиї на якість життя пацієнта за допомогою валідизованого індексу обмеження життєдіяльності внаслідок болю в шиї. Вказані показники вимірялися до і після проведення лікувально-реабілітаційних заходів, а потім аналізувалися за допомогою методів біостатистики.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія осіб в гострому періоді після ампутаціії верхньої кінцівки</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29673" />
    <author>
      <name>Шостак, Софія Миколаївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29673</id>
    <updated>2025-12-02T14:58:34Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія осіб в гострому періоді після ампутаціії верхньої кінцівки
Автори: Шостак, Софія Миколаївна
Короткий огляд (реферат): Актуальність дослідження зумовлена недостатністю розробки ефективних реабілітаційних програм, спрямованих на відновлення функціональних можливостей, адаптації до змін у тілі та покращення якості життя людини з даною травмою. Триваюча війна в Україні значно збільшила кількість осіб з травмами, що призводять до ампутацій кінцівок. За даними Міністерства охорони здоров’я України, кількість пацієнтів із такими травмами постійно зростає, що створює потребу у високоякісній &#xD;
реабілітаційній допомозі. Таким чином, дослідження у сфері фізичної терапії осіб з ампутацією верхньої кінцівки є не лише науково значущим, але й практично необхідним для розвитку системи реабілітації в Україні, підвищення ефективності реабілітаційного процесу та покращення якості життя постраждалих. Мета магістерської роботи полягає у вивченні, вдосконаленні та визначенні найбільш ефективних методик фізичної терапії осіб з ампутацією верхньої кінцівки вище ліктя, враховуючи сучасний світовий досвід та специфіку українських реалій. Проведене дослідження показало, що комплексний підхід та постановка цілей у SMART-форматі до фізичної терапії осіб з ампутацією верхньої кінцівки в гострому післяопераційному періоді забезпечує ефективну реабілітацію та покращує якість життя пацієнтів. &#xD;
Використання сучасних методик та індивідуальний підхід сприяють швидшій адаптації до нових умов життя. Фізична терапія сприяє: зменшенню больового синдрому та фантомних болів, відновленню м’язової сили та рухливості кукси, поліпшенню координації рухів та навичок використання кукси, психологічній адаптації та підвищенню рівня самостійності пацієнтів.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Підвищення рівня рухової активності після ішемічного інсульту у довготривалому періоді реабілітації</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29672" />
    <author>
      <name>Шептицький, Андрій Ярославович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29672</id>
    <updated>2025-12-02T14:49:01Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Підвищення рівня рухової активності після ішемічного інсульту у довготривалому періоді реабілітації
Автори: Шептицький, Андрій Ярославович
Короткий огляд (реферат): Аналіз причин порушень основних життєво важливих функцій організму неврологічних пацієнтів свідчить про те, що вони виникають не тільки через важкість патології, а й через несвоєчасне її виявлення, недостатньо раннє лікування, відсутність профілактичних заходів і недооцінку ролі функціонального відновного лікування з використанням різноманітних засобів і методів фізичної терапії. В організаційно-методичному плані курс фізичної терапії у резидуальний період інсульту будується як річний цикл, що включає вступний, основний, заключний періоди. Вони проходять у формі амбулаторних занять і самостійних тренувань у домашніх умовах, що послідовно вирішують як загальні завдання підвищення рухової активності, так і часткові – відновлення силових і функціональних компонентів м'язової системи; їх координаційних взаємозв’язків регуляції нейропсихічних процесів, соціально-побутової адаптації.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія при остеохондрозі поперекового відділу хребта</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29671" />
    <author>
      <name>Швець, Софія Анатоліївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29671</id>
    <updated>2025-12-02T14:44:35Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія при остеохондрозі поперекового відділу хребта
Автори: Швець, Софія Анатоліївна
Короткий огляд (реферат): Результати дослідницької роботи підтверджують, що терапевтичні вправи є ефективними при поперековому остеохондрозі хребта. При цьому, спеціальні тренування для стабілізації м’язів можуть бути актуальними для пацієнтів із клінічними симптомами остеохондрозу поперекового відділу &#xD;
хребта. Вправи з опором також підтвердили свою ефективність. Терапевтичні вправи на блочних тренажерах дозволяють отримати розвантаження хребта та зняти больове відчуття за рахунок дозованого витягування. Вправи на розтяг в області попереку покращують рухливість, зменшують болі та відновлюють мобільність пацієнтів. Окремі автори рекомендують використовувати підвісну терапію, як основний або додатковий метод для зменшення болю при поперековому остеохондрозі з урахуванням індивідуального підходу, віку, фізичного стану, стадії захворювання та рівня фізичної підготовленості. Експериментальне обґрунтування ефективності застосування програми фізичної терапії було зумовлено тим, що у пацієнтів покращився загальний тонус організму; відбулися перерозподіл м’язового напруження; зміцніли &#xD;
м’язи та м’язовий корсет; спостерігається підвищення показників функціонального стану організму та обсягу рухів в поперековому відділі хребта; зменшилися болі.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29669" />
    <author>
      <name>Форсюк, Дарина Вячеславівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29669</id>
    <updated>2025-12-02T14:18:20Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія хворих похилого віку на гіпертонічну хворобу
Автори: Форсюк, Дарина Вячеславівна
Короткий огляд (реферат): Дослідження присвячене аналізу особливостей фізичної терапії у пацієнтів похилого віку з гіпертонічною хворобою. Обґрунтовано та розроблено інтегровану програму фізичної терапії для осіб цієї вікової групи з даною патологією. Її ключовим компонентом є індивідуальне призначення рухового режиму (щадного, щадно-тренувального або тренувального), що &#xD;
ґрунтується на рівні активності регуляторних систем організму. Аналіз науково-методичних джерел, а також практичного досвіду вітчизняних та зарубіжних фахівців засвідчив важливу роль фізичної терапії у покращенні функціонального стану серцево-судинної системи у хворих на гіпертонічну хворобу. Водночас встановлено недостатню увагу до питань реабілітації цієї &#xD;
категорії пацієнтів з боку фахівців. Теоретико-методичне підґрунтя розробленої програми фізичної терапії має наукову обґрунтованість, практичну цінність і соціально-економічну значущість.Для пацієнтів похилого віку з ГХ характерні підвищений артеріальний &#xD;
тиск, порушення вегетативної регуляції, знижена адаптивна здатність та зменшення якості життя. Показники артеріального тиску (Ме (25 %; 75 %)) у всіх обстежуваних перевищували нормативні значення: у чоловіків - систолічний тиск 149 (148; 152) мм рт.ст., діастолічний - 94 (89; 96) мм рт.ст.; у жінок - відповідно 149 (148; 150) мм рт.ст. і 90 (88; 96) мм рт.ст.&#xD;
Перспективним напрямом подальших досліджень є вивчення можливостей залучення альтернативних методів і засобів до комплексних програм фізичної реабілітації з метою вторинної профілактики ускладнень гіпертонічної хвороби.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Підвищення рівня рухової активності після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі засобами телереабілітації</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29667" />
    <author>
      <name>Тарасюк, Софія Анатоліївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29667</id>
    <updated>2025-12-02T14:02:27Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Підвищення рівня рухової активності після інфаркту міокарда на амбулаторному етапі засобами телереабілітації
Автори: Тарасюк, Софія Анатоліївна
Короткий огляд (реферат): Програма телереабілітації на амбулаторному етапі передбачає дистанційне  відстеження фізичної активності та загального стану пацієнта через спеціалізовані додатки або пристрої. Такі технології дозволяють фахівцям з &#xD;
реабілітації здійснювати моніторинг результатів реабілітації та коригувати план відновлення в реальному часі без необхідності фізичної присутності пацієнта в медичному закладі. Це значно знижує навантаження на медичні установи та дозволяє пацієнтам отримувати допомогу в комфортних для них умовах, не виходячи з дому. У програмі можуть бути включені онлайн-консультації з лікарями, психологічна підтримка, а також рекомендації щодо змін у режимі харчування та способі життя.&#xD;
Дослідження показують, що після впровадження телереабілітаційних програм пацієнти демонструють значне покращення рівня рухової активності, що підтверджується як об’єктивними фізичними тестами, так і самозвітами &#xD;
пацієнтів. Завдяки використанню технологій для моніторингу фізичних вправ та загального стану пацієнтів, стає можливим точніше коригувати навантаження та адаптувати програму відповідно до індивідуальних потреб. Це дозволяє зменшити ризик надмірних навантажень і сприяє більш ефективному відновленню. Більш того, пацієнти відзначають підвищену мотивацію та відчуття підтримки з боку медичних працівників через регулярні онлайн-консультації.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія при травмах головного мозку</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29666" />
    <author>
      <name>Сікорська, Марія Сергіївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29666</id>
    <updated>2025-12-02T13:56:43Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія при травмах головного мозку
Автори: Сікорська, Марія Сергіївна
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі описано ефективність реабілітаційних втручань при черепно-мозкових травмах, опираючись на дані комплексних обстежень; розроблено індивідуальні програми фізичної терапії для пацієнтів з ЧМТ різного ступеня важкості.&#xD;
Було проведено структурований аналіз (який включав статистичні обрахунки) особливостей методик фізичної реабілітації пацієнтів з черепно-мозковими травмами. Здійснено наукове обґрунтування їх ефективності на основі власного практичного досвіду роботи з 12 пацієнтами.&#xD;
Обмеження дослідження: Мала вибірка (n=12), відсутність контрольної групи та короткий період спостереження обмежують можливість узагальнення результатів. Дослідження має характер пілотного та формує основу для майбутніх контрольованих досліджень. Отримані дані є актуальними, оскільки черепно-мозкова травма - це захворювання, яке призводить до стійких функціональних і неврологічних порушень, кількість нових випадків ЧМТ постійно зростає, особливо в умовах військових дій. &#xD;
Результати можуть використовуватися під час планування реабілітаційної програми з пацієнтами, які перенесли черепно-мозкову травму та отримали неврологічні та функціональні порушення.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія після артроскопічного лікування колінного суглоба</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29665" />
    <author>
      <name>Скучинська, Тетяна Віталіївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29665</id>
    <updated>2025-12-02T13:51:34Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія після артроскопічного лікування колінного суглоба
Автори: Скучинська, Тетяна Віталіївна
Короткий огляд (реферат): У даному дослідженні розглядається проблема травматизму колінного суглоба та висвітлюється її соціальна значущість. Проаналізовано наукові праці, присвячені ефективності впровадження методів фізичної терапії в рамках комплексних реабілітаційних програм для молодих осіб. Узагальнено &#xD;
результати досліджень, що стосуються застосування інноваційних засобів фізичної терапії в реабілітації осіб молодого віку після артроскопічного втручання на колінному суглобі. Розроблено програму фізичної терапії для молодих пацієнтів після артроскопічного лікування колінного суглоба із використанням сучасних методик фізичної терапії та ерготерапії, яка базується на актуальних підходах до організації реабілітаційного процесу, ефективність яких підтверджується науковими джерелами.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фізична терапія пацієнтів з гіпертонічною хворобою І-ІІ ступеня</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29664" />
    <author>
      <name>Пащук, Володимир Васильович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29664</id>
    <updated>2025-12-02T13:46:30Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фізична терапія пацієнтів з гіпертонічною хворобою І-ІІ ступеня
Автори: Пащук, Володимир Васильович
Короткий огляд (реферат): У роботі здійснено аналіз сучасних наукових джерел щодо етіопатогенезу гіпертонічної хвороби та її впливу на функціональний стан пацієнтів. Детально розглянуто характерні обмеження функціональності, які виникають унаслідок захворювання: зниження толерантності до фізичних навантажень, швидка &#xD;
втомлюваність, задишка під час звичних побутових активностей, обмеження у виконанні соціально-побутових ролей, а також зниження загальної працездатності. Особливу увагу приділено дослідженню ролі фізичних вправ, зокрема аеробних та динамічних силових тренувань, у нормалізації артеріального тиску та покращенні загального фізичного стану пацієнтів. Описано особливості застосування різних видів фізичного навантаження, їхній вплив на витривалість. Проаналізовано можливості адаптації тренувальних програм відповідно до стану пацієнтів, віку та рівня фізичної підготовленості. Представлено результати власного емпіричного дослідження, яке підтвердило позитивний вплив структурованих програм фізичної терапії на зниження рівня артеріального тиску, покращення фізичного стану, витривалості та загального самопочуття пацієнтів. Отримані дані свідчать про доцільність включення фізичних вправ у комплексну реабілітаційну програму для осіб із гіпертонічною хворобою I–II ступеня.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Динаміка відновлення рухової функції після мінно-вибухової травми нижньої кінцівки на амбулаторному етапі реабілітації</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29663" />
    <author>
      <name>Морозович, Ілля Юрійович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/29663</id>
    <updated>2025-12-02T13:32:36Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Динаміка відновлення рухової функції після мінно-вибухової травми нижньої кінцівки на амбулаторному етапі реабілітації
Автори: Морозович, Ілля Юрійович
Короткий огляд (реферат): Запорукою ефективного відновлення мінно-вибухової травми нижніх кінцівок є правильно підібрані індивідуальні програми терапевтичного втручання. Фізична терапія для відновлення рухової функції на амбулаторному етапі реабілітації проводилась за трьома періодами: пізньому післяопераційному, функціональному і тренувальному. Цілі фізичної терапії у пізньому післяопераційному періоді: покращити діапазон активного руху у суглобах, покращити опорну здатність кінцівки, відновити силу м'язів, покращити еластичність м’язів. Цілі функціонального періоду: відновлення повного активного руху у суглобах, повернення до повсякденної діяльності, збільшення сили м'язів, відновлення еластичності м'язів, покращення координаційних рухів, поліпшення рівноваги. Цілі тренувального періоду: збереження стабільності у суглобах, сили, витривалості, координації; повернення до повсякденної діяльності, до занять адаптивним спортом, професійної діяльності. Ефективність терапевтичного втручання підтверджена позитивною динамікою відновлення рухової функції.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

