DSpace Зібрання:

PSYCHOLOGICAL BASIS OF FORMING A SPORTS COACH'S PROFESSIONAL IMAGE

2025-01-27T14:27:14Z

Назва: PSYCHOLOGICAL BASIS OF FORMING A SPORTS COACH'S PROFESSIONAL IMAGE Автори: Shkarlatiuk, Kateryna; Koshyrets, Viktor; Hubina, Alla Короткий огляд (реферат): Purpose. Grounding psychological conditions and ways of forming a professional image based on the disclosure of the structure and image characteristics of a sports coach. Methods. The following theoretical and empirical methods were used: analysis, synthesis, generalization; a complex of psychodiagnostic methods which allowed to reveal the content and functional parameters of the professional image. For statistical data processing, the Spearman’s coefficient was calculated. Results. The professional image of a sports coach as a factor of the effectiveness of professional activity is an image of a personality determined by the requirements of the profession and consisting of a relatively constant core (self-concept, social role, values of professional activity and interaction, professionally significant personal qualities) and an external component (culture of communication, choice of a certain model of behavior). Conclusions. A positive professional image depends on the inner «Self» of a coach: a system of values, beliefs, interests, desires. Such a person has his own dignity, self-respect, is able to be responsible for himself and his future, high professional self-esteem, flexibility in finding creative alternatives. Individual and psychological characteristics of the coach’s personality, which are determinants of the formation of an effective professional image and their manifestation when working with teams, can be used in the process of forming the professional image of a sports coach. The evaluative and productive aspect of the significance of professional activity is based on the synthesis of ideas about the physical and spiritual state of the professional, the influence of colleagues, appearance, professional competencies necessary in the course of performing production tasks.; Мета. на основі розкриття структури професійного іміджу фахівця, дослідження іміджевих характеристик спортивного тренера обґрунтувати психологічні умови та шляхи формування професійного іміджу. Методи. Для досягнення мети було застосовано такі науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, узагальнення, комплекс психодіагностичних методик, що дозволили розкрити змістові та функціональні параметри професійного іміджу. Для статистичної обробки даних розраховано коефіцієнт Спірмена. Результати. Професійний імідж тренера як фактор ефективності професійної діяльності, є образом особистості, що визначається вимогами професії і складається з відносно постійного стрижня (Я-концепція, соціальна роль, цінності професійної діяльності та взаємодії, професійно значимі особистісні якості) та зовнішньої складової (культура спілкування, вибір певної моделі поведінки). Висновки. Позитивний професійний імідж залежить від внутрішньої сутності людини: системи цінностей, переконань, інтересів, бажань. Така людина має власну гідність, самоповагу, здатна нести відповідальність за себе та своє майбутнє, високу професійну самооцінку, гнучкість у пошуку творчих альтернатив. Індивідуально-психологічні особливості особистості тренера, які є детермінантами формування дієвого професійного іміджу та їх прояв при роботі з командами, можуть бути використані в процесі формування професійного іміджу спортивного тренера. Оціночно-результативний аспект професійної діяльності ґрунтується на синтезі уявлень про фізичний та духовний стан фахівця, вплив з боку колег, зовнішній вигляд, професійні компетенції, необхідні в ході виконання виробничих завдань.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ХАРЧОВУ ПОВЕДІНКУ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ

2025-01-27T14:18:50Z

Назва: ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ХАРЧОВУ ПОВЕДІНКУ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ Автори: Шеремета, Сергій Короткий огляд (реферат): Мета: здійснити дослідження впливу соціальних мереж на харчову поведінку користувачів соціальних мереж із подальшим аналізом факторів, що впливають на зміни харчової поведінки через соціальні мережі. Методи. Було здійснено емпіричне дослідження із використанням порівняльного аналізу. Вибірка склала 50 респондентів. із використанням попередньої анкети респондента, Нідерландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), Шкала інтуїтивного харчування – 2 (IES-2 T. Tylka) в адаптації Ящишиної Ю., Фатєєвої М., Комфортний спосіб медіакомунікації І. Підгірної, шкали Селфетісу та Кіберкомунікативної адикції «Тест-опитувальник на виявлення кіберадикції» (ТОК) Асєєва Ю. О., Аймедов К. В. Результати. Досліджено, що групи респондентів можуть мати однакові показники використання соціальних мереж та їхні середні значення опитувальників харчової поведінки є часто досить різними та можуть вказувати на схильності або ж відсутність порушень харчової поведінки. Групи респондентів, що бажають змінити свою фігуру та звертають увагу на фото інших людей в соціальних мережах схильні до більшого обмеження себе та схильності до емоціогенного порушення харчової поведінки. Відповідно до цього важливо не лише вимірювати кількість затрачуваного часу, а й аналізувати як соціальні мережі використовують самі ж користувачі. Висновки. За результатами дослідження виявлено, що показники шкал порушень харчової поведінки та інтуїтивності харчування можуть вказувати за вихід показника норми або ж свідчать про негативний вплив на особистість в різних групах досліджуваних (чоловіки, бажання схуднути, звертання уваги на фото і т.п.). Проте складно стверджувати, що саме затрачуваний час на використання соціальних мереж здійснює негативний вплив на особистість та її харчову поведінку. Відповідно до цього важливо не лише вимірювати кількість затрачуваного часу, а й аналізувати як соціальні мережі використовують самі ж користувачі. Порівняння користувачів, що спостерігають за групами схуднення та фітнес контентом із загальною групою користувачів соціальних мереж дають більш чіткі дані про власне вплив соціальних мереж на особистість.; Purpose. To study the impact of social media on users' eating behavior, followed by an analysis of the factors that mediate this impact. Methods. An empirical study was conducted using comparative and correlation analysis. The sample consisted of 50 respondents using a preliminary questionnaire, the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), the Intuitive Eating Scale - 2 (IES-2 by T. Tylka) in the adaptation of Yashchyshina Yu, Fateeva M., Comfortable way of media communication by I. Pidhirna, Self-efficacy scale and Cyber addiction "Cyber Addiction Test Questionnaire" (TQ) by Y. Aseyeva, K. Aymedov. Results. It has been shown that groups of respondents may have the same indicators of social media use and their average values of eating behavior questionnaires are often different and may indicate a tendency or absence of eating disorders. Groups of respondents who want to change their body shape and pay attention to other people's photos on social networks are more likely to limit themselves and to be prone to emotional eating disorders. Conclusion. The study found that the scores of the eating disorders and intuitive eating scales may indicate an abnormal value or indicate a negative impact on the personality in different groups of subjects (men, desire to lose weight, attention to photos, etc.). However, it is difficult to argue that it is the time spent on social media that has a negative impact on a person and their eating behavior. Accordingly, it is important not only to measure the amount of time spent, but also to analyze how social media is used by the users themselves. Comparing users who follow weight loss groups and fitness content with the general group of social media users provides clearer data on the actual impact of social media on the individual.

ПЕРСПЕКТИВИ ОНТОЛОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСОБУ ВЕРИФІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ЯВИЩ ГРИ)

2025-01-27T14:09:57Z

Назва: ПЕРСПЕКТИВИ ОНТОЛОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЯК ЗАСОБУ ВЕРИФІКАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ ВИВЧЕННЯ ЯВИЩ ГРИ) Автори: Хайрулін, Олег Короткий огляд (реферат): Мета. Методологічні розбіжності нормативів верифікації результатів наукової пізнання з-поміж окремими психологічними галузями, що представлені у вітчизняному та світовому науковому просторі, особливості надскладних об’єктів психологічного пізнання вказують на необхідність модернізації відповідних нормативів та обрання оптимальної методологічної платформи для верифікації результатів сучасних психологічних досліджень. У наведеній роботі мовиться про доцільність вибору в якості такої платформи онтологічного моделювання, що є особливою дескриптивною методологією і альтернативою натуралістичному експериментальному підходу у верифікації результатів психологічного дослідження. Онтологічне моделювання передбачає можливість більш об’єктивної верифікації здобутків вивчення об’єктів інтелігібельного простору, що мають виразний культурно-історичний зміст, надскладні структуру і функціональність, давню й різноманітну історію власних емпіричних оприявнень. Мета статті полягає у теоретичному дослідженні шляхів модернізації нормативів верифікації результатів сучасних психологічних досліджень на прикладі верифікації перспективної теорії ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності. Методи. У дослідженні застосовано методи аналізу і систематизації психологічних та міждисциплінарних підходів у вивченні закономірностей верифікації результатів психологічного пізнання, порівняння та оптимізацію змісту її нормативів на прикладі дослідження ігрового моделювання життєдіяльності людини в актуальних умовах прожиття. Результати. За результатами дослідження на прикладі ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності доведено доцільність обрання онтологічного моделювання (також синонімічно використовуються назви “концептуальне моделювання”, “формальна онтологія”, “формальна онтологізація” та “онтологічний інжиніринг”) перспективною основою верифікації результатів психологічних досліджень, новим універсальним методологічним інструментом української психології. Конкретизовано наявні наукові підходи, що аргументують вибір онтологічного моделювання як основи верифікації нового психологічного знання. Актуалізовано та обґрунтовано методологічну перспективу модернізації верифікаційних номативів психологічних теорій і концепцій на основі онтологічного підходу. Узагальнено сучасні наукові уявлення та поглиблено засадничі підходи до верифікації результатів пізнання об’єктів необмеженої загальності, себто надскладних одночасно інтелігібельних та емпіричних об’єктів. Встановлено, що онтологічне моделювання має універсальне наукове призначення і здатне долати вади натуралістичного експериментального методу верифікації дослідницьких продуктів, бути оптимальною методологічною платформою для верифікації результатів сучасних психологічних досліджень. Висновки. Результати дослідження дозволяють висновувати про актуальність наведеної проблематики і доцільність обрання онтологічного моделювання перспективною основою верифікації результатів психологічних досліджень на прикладі теорії ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності. Перспективним вважається обґрунтований опис нормативів та процесу верифікації результатів психологічного дослідження ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності.; Purpose. Methodological differences in the verification standards for the results of scientific knowledge between individual psychological branches represented in the domestic and global scientific space, the peculiarities of extremely complex psychological knowledge objects indicates the need to modernize the relevant standards and choose the optimal methodological platform for the verification of the results of modern psychological research. This paper discusses the feasibility of choosing such a ontological modeling platform, which is a special descriptive methodology and an alternative to the naturalistic experimental approach in verifying the results of psychological research. Ontological modeling provides the possibility for a more objective verification of the achievements for the study of intelligible objects, which have a distinct cultural and historical meaning, extremely complex structure and functionality, an ancient and diverse history of their own empirical representations. The purpose of the article is a theoretical study of ways to modernize the standards of verification of the results of modern psychological research using the example of the verification of the promising theory of game modeling of human vital activity in uncertainty conditions. Methods.The research uses the methods of analysis and systematization for psychological and interdisciplinary approaches in the study of verification patterns for the psychological knowledge results, comparison and optimization for the content of its standards on the study example of game modeling of human vital activity in uncertainty conditions. Results. According to the results of the study, the expediency of choosing ontological modeling (the names "conceptual modeling", "formal ontology", "formal ontology" and "ontological engineering" are also used synonymously) as a perspective basis for the verification of the psychological research results, a new universal methodological tool of Ukrainian psychology, has been proven using the example for game modeling of human vital activity in uncertainty. The existing scientific approaches that argue for the choice of ontological modeling as the basis for the verification of new psychological knowledge are specified. The methodological perspective of the modernization for the verification norms of psychological theories and concepts based on the ontological approach has been updated and substantiated. Modern scientific ideas are generalized and fundamental approaches to the verification of the results of knowledge of unlimited generality objects, i.e. ultra-complex simultaneously intelligible and empirical objects, are deepened. It has been established that ontological modeling has a universal scientific purpose and is able to overcome the shortcomings of the naturalistic experimental method for verification of research products, to be the optimal methodological platform for the verification of the modern psychological research results. Conclusions. The results of the study allow us to conclude about the relevance of the above issues and the expediency of choosing ontological modeling as a prospective basis for the verification of the psychological research results using the example for game modeling of human vital activity in uncertainty. A well-founded description of the standards and the process for verification of the psychological research results for game modeling of human vital activity in uncertainty conditions is considered promising.

ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ОКУПОВАНИХ МІСТ В УМОВАХ ВІЙНИ

2025-01-27T14:05:12Z

Назва: ОСОБЛИВОСТІ СПРИЙМАННЯ ОКУПОВАНИХ МІСТ В УМОВАХ ВІЙНИ Автори: Хазратова, Нігора; Гнатко, Орислава-Каміла; Олійник, Алла Короткий огляд (реферат): Мета. Метою статті є емпіричне встановлення особливостей сприймання окупованих міст в умовах стресу війни. Методи. Для досягнення мети було застосовано: авторський опитувальник «Характеристики сприймання окупованих, часто обстрілюваних і відносно безпечних міст України» (О.-К. Гнатко), а також психодіагностичні методики, спрямовані на визначення: копінг-стратегій (Р. Лазаруса); рівня стресу (В. Ю. Щербатих). Методами статистичної обробки даних були кореляційний та порівняльний аналіз. Група досліджуваних складалася зі 148 громадян України (23 – чоловіки, 125 – жінки) віком від 14 до 57 років, які на момент дослідження (у 2023 році) перебували у 19 різних областях України та у європейських країнах. Результати. У респондентів виявлено високу вираженість стресу та копінг-стратегії конфронтації, а також її зв’язок зі суб’єктивним переживанням цінності міст, їх емоційною значущістю та «нашістю». Суб’єктивна цінність окупованих міст взаємопов’язана з атрибуцією страждань їх мешканцям, трагічності подій у них, їх перцептивною величиною. Виявлені гендерні відмінності: жінки приписують порівняно вищий рівень «нашості», емоційної значущості та цінності усім українським містам, ніж чоловіки. Жінкам притаманний вищий рівень трагічності у сприйманні усіх оцінюваних міст; більша схильність до таких копінг-стратегій як дистанціювання, втеча, пошук соціальної підтримки та позитивної переоцінки, ніж чоловікам. Встановлено також відмінності у рівні стресу: цей рівень парадоксально нижчий у мешканців областей, що знаходяться ближче до лінії фронту, ніж у мешканців західних областей та осіб за кордоном. Мешканцям західних областей України притаманний нижчий рівень приписуваної «нашості» окупованим і деокупованим містам. Висновки. Переживання стресу війни і актуалізована ним копінг-стратегія конфронтації пов’язані з особливостями сприймання окупованих міст. Їх сприймають трагічними, суб’єктивно цінними, просторово більшими. Жінки приписують вищий рівень «нашості» та емоційної значущості усім українським містам і водночас виявляють більше розмаїття копінг-стратегій, ніж чоловіки. Мешканцям наближених до лінії фронту областей притаманний нижчий загальний рівень стресу та його фізичних ознак, ніж громадянам України з західних областей та з європейських країн. Мешканцям західних областей України притаманний нижчий рівень приписуваної «нашості» як окупованим, так і деокупованим містам.; Purpose of the article is to empirically determine the peculiarities of perception of occupied cities under the stress of war. Methods. To achieve this goal, the author's questionnaire “Characteristics of Perception of Occupied, Frequently Shelled and Relatively Safe Cities of Ukraine” was used, as well as psychodiagnostic methods aimed at determining: coping strategies by R. Lazarus; stress level by V. Shcherbatykh; anxiety by C. Spielberger. The methods of statistical data processing were correlation and comparative analysis. The group of respondents consisted of 148 citizens of Ukraine (23 men, 125 women) aged 14 to 57 years, who at the time of the study (in 2023) were in 19 different regions of Ukraine and in European countries. Results. The respondents showed a high degree of stress and confrontation coping strategy, as well as its connection with the subjective experience of the value of cities, their emotional significance and “ourness”. The subjective value of the occupied cities is interconnected with the attribution of suffering to their inhabitants, the tragic nature of events in them, and their perceptual value. Gender differences have been identified: women attribute a relatively higher level of “ourness”, emotional significance and value to all Ukrainian cities than men. Women are characterized by a higher level of tragedy in the perception of all the cities assessed; they are more likely to use such coping strategies as distancing, escape, seeking social support, and positive reassessment than men. Differences in stress levels were also found: this level is paradoxically lower among residents of regions closer to the front line than among residents of western regions and people abroad. Residents of the western regions of Ukraine have a lower level of attributed “belongingness” to occupied and de-occupied cities. Conclusions. Experiencing the stress of war and the confrontation coping strategy actualized by it are related to the peculiarities of perception of the occupied cities. They are perceived as tragic, subjectively valuable, and spatially larger. Women ascribe a higher level of “ourness” and emotional significance to all Ukrainian cities and at the same time show a greater variety of coping strategies than men. Residents of the regions close to the front line have lower overall levels of stress and its physical signs than Ukrainian citizens from the western regions and European countries. Residents of the western regions of Ukraine have a lower level of attributed “belongingness” to both occupied and de-occupied cities.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я НА СУБ'ЄКТИВНУ БЕЗПЕКУ ОСОБИСТОСТІ

2025-01-27T12:24:30Z

Назва: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ВПЛИВУ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я НА СУБ'ЄКТИВНУ БЕЗПЕКУ ОСОБИСТОСТІ Автори: Родіна, Наталія; Бабій, Олександр Короткий огляд (реферат): Мета статті полягає в аналізі теоретичних підходів до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивне відчуття безпеки особистості. Сучасні соціально-економічні трансформації в Україні зумовлюють підвищений рівень небезпеки, що особливо впливає на найвразливіший елемент суспільства – особистість. Важливо враховувати, що реальна безпека може не збігатися з її суб’єктивним сприйняттям. Відповідно, дослідження ролі ментального здоров’я у формуванні цього відчуття стає актуальним завданням. Методи дослідження включають аналіз сучасних теоретичних праць та філософських концепцій, які розглядають безпеку як феномен, що визначає життєздатність і стійкість особистості. Вивчаються погляди щодо диференціації між реальним і суб’єктивним сприйняттям безпеки та ролі ментального здоров’я. Також досліджуються фактори, що впливають на ментальне здоров’я і його зв’язок з адаптивними можливостями особистості в екстремальних умовах. Результати. У статті розглядаються теоретичні підходи до проблеми впливу ментального здоров’я на суб’єктивну безпеку особистості, з акцентом на оцінку та аналіз психологічних аспектів. Проаналізовано питання створення системи базових індикаторів, що вимірюють рівень безпеки, який поєднує об’єктивні та суб’єктивні оцінки загроз. Під час оцінки суб’єктивної безпеки, основну увагу було зосереджено на таких показниках, як рівень тривожності, відчуття страху, схильність до ризику, відчуття незахищеності, довіра та впевненість у майбутньому. Аргументовано, що саме ці суб’єктивні показники є важливими для розуміння впливу ментального здоров’я на сприйняття безпеки особистістю, оскільки вони визначають внутрішню реакцію на загрози і впливають на загальний рівень життєстійкості та здатність адаптуватися до стресових ситуацій. Результати показали, що ментальне здоров’я є ключовим чинником формування суб’єктивної безпеки особистості. У ситуаціях, коли небезпека загрожує життю, роль ментального здоров’я є вирішальною для підтримки стабільності та збереження контролю. Однак у випадках загрози вищим потребам, таким як самоактуалізація, його значення менш виражене. Висновки підкреслюють важливість підтримки ментального здоров’я для зміцнення суб’єктивного відчуття безпеки, особливо у критичних і екстремальних ситуаціях. Ментальне здоров’я особистості сприяє не тільки збереженню внутрішньої рівноваги, але й адаптації до складних життєвих ситуацій, що робить його ключовим фактором резильєнтністі.; Purpose of the article is to analyze theoretical approaches to the issue of the impact of mental health on the subjective sense of safety. Modern socio-economic transformations in Ukraine have heightened the sense of danger, particularly affecting the most vulnerable element of society – the individual. It is important to note that real safety may not coincide with its subjective perception. Therefore, examining the role of mental health in shaping this sense of security becomes a relevant task. Methods include the analysis of contemporary theoretical works and philosophical concepts that view safety as a category defining the viability and resilience of an individual. The study examines the differences between real and subjective perceptions of safety and the role of mental health in this process. It also investigates factors affecting mental health and its connection to an individual's adaptive capabilities in extreme conditions. Results. The article explores theoretical approaches to the issue of the impact of mental health on the subjective safety of an individual, focusing on the assessment and monitoring of psychological aspects. The study analyzes the development of a system of basic indicators measuring safety levels, which combines both objective and subjective threat assessments. In the evaluation of subjective safety, special attention is given to indicators such as anxiety, fear, risk propensity, feelings of insecurity, trust, and confidence in the future. It is argued that these subjective indicators are crucial for understanding how mental health influences an individual's perception of safety, as they determine the internal response to threats and affect overall resilience and the ability to adapt to stressful situations. The results show that mental health is a key factor in shaping an individual's subjective sense of safety. In situations where life is at risk, the role of mental health is critical in maintaining stability and control. However, in cases where higher needs, such as self-actualization, are threatened, its significance is less pronounced. Conclusions highlight the importance of maintaining mental health to strengthen the subjective sense of safety, particularly in critical and extreme situations. Mental health contributes not only to maintaining inner balance but also to adapting to challenging life conditions, making it a key factor in personal resilience.

THE IMPACT OF NEUROSCIENCE-BASED MINDFULNESS TRAINING ON MENTAL HEALTH IN FUTURE PSYCHOLOGISTS

2025-01-27T12:11:24Z

Назва: THE IMPACT OF NEUROSCIENCE-BASED MINDFULNESS TRAINING ON MENTAL HEALTH IN FUTURE PSYCHOLOGISTS Автори: Lazorko, Olha Короткий огляд (реферат): Purpose. This study investigates the effectiveness of a neuroscience-based mindfulness training program on emotional states, self-compassion traits and well-being status among psychology students during an 8-week intervention. The work focuses on developing emotional regulation, decreasing stress and depression, and increasing self-compassion and mindfulness — all of which are crucial skills for professional practice. Methods. This pilot study included fifty psychology students (M = 23.5, SD = 2.8) who were assessed using the DASS-21 for stress, anxiety, depression and Self-Compassion Scale for self-kindness, mindfulness and related traits before and after a special training program along with the BBC-SWB questionnaire for psychological, physical and subjective well-being. Statistical analyses such as paired t-tests, correlation analysis and hierarchical regression were used to assess the intervention's effectiveness and explore predictive relationships among variables. Results. The program was associated with significant reductions in anxiety, stress, and depression and increases in self-kindness, mindfulness, and psychological well-being. Given that emotional states and self-compassion traits function as mutually reinforcing factors, correlations provided evidence based on the holistic benefits of the program. Hierarchical regression analysis showed that both pre-intervention anxiety (β = 0.45, p < 0.001) and self-kindness (β = 0.35, p = 0.05) significantly predicted psychological well-being after the intervention. These variables combined explained 52% of the outcome variance (R² = 0.52, p < 0.001). Mindfulness explained an additional 17% variance beyond all other variables combined, affirming its role as a transformational variable within the model. Conclusions. This mindfulness training, based on neuroscience principles and research findings, is designed to decrease psychological suffering and enhance psychological resilience and self-compassion. The results call for incorporating such training within psychology educational programs, thus enhancing personal health and professional competence. Longitudinal studies investigating the long-term effects of mindfulness practices and their use in a broader range of populations are warranted for future research.

ОПИТУВАЛЬНИК «ГРАМОТНОСТІ ЩОДО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я»: ОПИС, АДАПТАЦІЯ, ЗАСТОСУВАННЯ

2025-01-27T11:58:23Z

Назва: ОПИТУВАЛЬНИК «ГРАМОТНОСТІ ЩОДО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я»: ОПИС, АДАПТАЦІЯ, ЗАСТОСУВАННЯ Автори: Коструба, Наталія Короткий огляд (реферат): Мета. У статті наведено результати адаптації української версії опитувальника «Грамотності щодо психічного здоров’я». Методи. Для апробації методики було застосовано статистичні методи дослідження, а саме: критерій Шапіро-Вілка, факторний аналіз, кореляція Пірсона, показник дельта Фергюсона. Результати. Грамотність у сфері психічного здоров’я визнається як передумова для раннього розпізнавання психічних розладів і втручання в них. Опитувальник «Грамотності щодо психічного здоров’я» (MHLq) був розроблений групою португальських вчених L. Campos, P. Dias, F. Palha, A. Duarte, E. Veiga для комплексної оцінки обізнаності у сфері психічного здоров’я, а не окремих його аспектів. Методика спрямована на вивчення таких аспектів психічного здоров’я: знання проблем психічного здоров'я, помилкові переконання/стереотипи, навички звернення за допомогою та надання першої допомоги, стратегії самодопомоги та загальний показник обізнаності у сфері психічного здоров’я. Адаптацію опитувальника здійснено відповідно до стандартних алгоритмів адаптації іншомовних психодіагностичних засобів: перекладено англомовну версію українською, перевірено ретестову надійність, надійність паралельних форм та внутрішню узгодженість. Висновки. Апробація опитувальника «Грамотності щодо психічного здоров’я» та перевірка її психометричних характеристик дає можливість стверджувати про можливість використання розробленого опитувальника для оцінки цього конструкту, і ця теза підтверджена отриманими статистичними даними.; Purpose. The article presents the results of the Ukrainian version of the Mental Health Literacy questionnaire adaptation. Methods. To test the methodology, statistical research methods were used, namely: Shapiro-Wilk test, factor analysis, Pearson correlation, and Ferguson delta index. Results. Mental health literacy is recognized as a prerequisite for early recognition and intervention in mental disorders. The Mental Health Literacy Questionnaire (MHLq) was developed by a group of Portuguese scientists L. Campos, P. Dias, F. Palha, A. Duarte, E. Veiga to comprehensively assess awareness in the field of mental health, rather than its individual aspects. The methodology aims to study the following aspects of mental health: knowledge of mental health problems, misconceptions/stereotypes, help-seeking and first aid skills, self-help strategies, and overall mental health awareness. The adaptation of the questionnaire was carried out in accordance with standard algorithms for adapting foreign-language psychodiagnostic tools: the English version was translated into Ukrainian, and test-retest reliability, parallel form reliability and internal consistency were checked. Conclusions. Testing the Mental Health Literacy questionnaire and verifying its psychometric characteristics makes it possible to state that the developed questionnaire can be used to assess this construct, and this thesis is confirmed by the obtained statistical data.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ СЕПАРАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

2025-01-27T11:54:26Z

Назва: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ЕМОЦІЙНОЇ СЕПАРАЦІЇ В ПРОЦЕСІ СТАНОВЛЕННЯ ОСОБИСТІСНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ Автори: Годик, Софія Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розкрито теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційної сепарації в процесі становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці. Мета полягала у дослідженні особливостей емоційної сепарації в юнацькому віці. Методи. Для досягнення поставлених цілей були використані такі методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, абстрагування, систематизація, узагальнення для визначення поняття сутності емоційної сепарації, моделювання – з метою визначення впливу емоційної сепарації на становлення особистісної ідентичності в юнацькому віці. Результати. Теоретико-методологічний аналіз тематичної науково-психологічної літератури з проблем емоційної сепарації та особистісної самоідентичності в юнацькому віці дав підстави стверджувати існування між ними взаємозв’язку. Як було сказано раніше, концепція емоційної сепарації ще не набрала обертів у літературі в будь-якій галузі. Психологія та суміжні науки мають можливість прийняти це поняття та побудувати для нього теоретичну основу в рамках нашої професії. Під час успішної емоційної сепарації молоді люди, юнаки стають психологічно незалежними, емоційно відокремлюючись від батьків і одночасно розвиваючи почуття довіри до них. Однак незалежність від батьків не є лише емоційною сепарацією. Теорія прихильності наголошує на важливості емоційного зв’язку між батьками та дітьми, який сприяє адаптивній незалежності дитини від батьків – процесу сепарації. Безпечні стосунки між батьками та юнаками можуть сприяти здоровій автономії та, у свою чергу, позитивній психосоціальній адаптації, а також формуванню особистісної ідентичності. Висновки. В юнацькому віці відбувається розширення можливостей дитини, яке позначається, зокрема, емоційним відділенням суб’єкта від його сімейного контексту. Тобто емоційна сепарація дитини від батьків, що є цілком здоровим процесом. Наше дослідження якраз і є спробою виявити, як особистісна ідентичність юнаків пов’язана з параметрами стосунків між ними та батьками, тобто емоційна сепарація.; Purpose. The article reveals a theoretical and methodological analysis of the problem of emotional separation in the process of forming personal identity in youth. The goal was to study the characteristics of emotional separation in youth. Methods. To achieve the goals, the following methods of scientific and theoretical study of the problem were used: analysis, synthesis, abstraction, systematization, generalization to define the concept of the essence of emotional separation, modeling - in order to determine the impact of emotional separation on the formation of personal identity in youth. Results. The theoretical and methodological analysis of the thematic scientific and psychological literature on the problems of emotional separation and personal self-identity in youth gave reasons to affirm the existence of a relationship between them. As mentioned earlier, the concept of emotional separation has not yet gained momentum in the literature in any field. Psychology and related sciences have the opportunity to accept this concept and build a theoretical basis for it within the framework of our profession. During successful emotional separation, young people and adolescents remain psychologically independent, emotionally separating from their parents while simultaneously developing a sense of trust in them. However, independence from parents is not just emotional separation. Attachment theory emphasizes the importance of the emotional bond between parents and children, which impairs the child's adaptive independence from parents - the process of separation. Secure relationships between parents and adolescents can promote healthy autonomy and, in their case, positive psychosocial adaptation, as well as the formation of personal identity. Conclusions. In adolescence, the child's opportunities expand, which is marked, in particular, by the emotional separation of the subject from his family context. That is, emotional separation of the child from the parents, which is a completely healthy process. Our research is precisely an attempt to reveal how the personal identity of young men is related to the parameters of the relationship between them and their parents, that is, emotional separation.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

2025-01-18T20:24:13Z

Назва: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ Автори: Галан, Ліна; Олена, Журавльова; Анна, Кульчицька Короткий огляд (реферат): Мета. У статті проаналізовано наукові підходи до трактування поняття професійного вигорання в психологічних дослідженнях. Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи науково-теоретичного вивчення проблеми: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, абстрагування, систематизація наукових досліджень із проблематики професійного вигорання. Результати. Згідно результатів вияснили, що Професійна діяльність займає одну з ключових позицій у житті людини, адже стає не лише засобом забезпечення матеріальних потреб, але й важливим фактором для самореалізації та самовираження особистості. У сучасному світі, з його високою динамічністю і швидкими змінами в соціально-економічному оточенні, працівники стикаються зі зростаючою конкуренцією на ринку праці, неперервними змінами в організаційному середовищі та великим обсягом роботи. Окреслені тенденції створюють умови для виникнення синдрому професійного вигорання, який породжує деструктивні наслідки як для окремої особистості, так і для організації загалом, детермінуючи зниження продуктивності праці, втрати кваліфікованих кадрів і погіршення робочого клімату. Емоційне виснаження є першою реакцією на надмірне навантаження та професійний стрес, що виявляється у відчутті постійної загальної втоми, браку енергії, зниженні рівня ентузіазму. Втрата інтересу до професійних задач супроводжується виникненням переконань щодо відсутності сенсу їх виконання. Негативні емоційні стани такі, як пригніченість, дратівливість, депресивність, імпульсивність часто поєднуються із соматичними проявами, наприклад, порушеннями сну, шлунково-кишковими розладами, головним болем тощо. Висновки. Синдром професійного вигорання це глибока трансформація особистості, що є наслідком переживання хронічного стресу у процесі трудової діяльності та деструктивно впливає на емоційний стан працівника, його стосунки з соціальним оточенням і самосприйняття у професійній сфері. Професійне вигорання має негативні наслідки як для окремого працівника, так і для організації. Людина відчуває негативні наслідки цього стану у вигляді погіршення фізичного та психічного здоров’я. Така дезінтеграція особистості «викривляє» її подальші життєві та кар’єрні перспективи. У свою чергу, працівники з синдромом вигорання не виконують належним чином свої посадові обов’язки, часто припускаються помилок і докладають мінімум зусиль для досягнення організаційних цілей, що призводить до низки негативних наслідків для функціонування установи, в якій працює такий фахівець.; Purpose. The article reveals the concept of professional burnout in the scientific literature. Methods. To achieve the goal, the following methods of scientific and theoretical study of the problem were used in the study: analysis, synthesis, comparison, generalization, abstraction, systematization of scientific research on the issues of professional burnout. Results. According to the results, it was found that Professional activity occupies one of the key positions in human life, as it becomes not only a means of meeting material needs, but also an important factor for self-realization and self-expression of the individual. In the modern world, with its high dynamism and rapid changes in the socio-economic environment, employees are faced with growing competition in the labor market, continuous changes in the organizational environment and a large amount of work. The outlined trends create conditions for the emergence of professional burnout syndrome, which generates destructive consequences for both the individual and the organization as a whole, determining a decrease in labor productivity, loss of qualified personnel and deterioration of the working climate. Emotional exhaustion is the first reaction to excessive workload and professional stress, which manifests itself in a feeling of constant general fatigue, lack of energy, and a decrease in the level of enthusiasm. Loss of interest in professional tasks is accompanied by the emergence of beliefs about the lack of meaning in their implementation. Negative emotional states such as depression, irritability, depression, impulsivity are often combined with somatic manifestations, for example, sleep disorders, gastrointestinal disorders, headaches, etc. Conclusions. Burnout syndrome is a profound transformation of the personality, which is a consequence of experiencing chronic stress in the process of work and has a destructive effect on the emotional state of the employee, his relationships with the social environment and self-perception in the professional sphere. Burnout has negative consequences for both the individual employee and the organization. A person experiences the negative consequences of this condition in the form of deterioration of physical and mental health. Such disintegration of the personality “distorts” his further life and career prospects. In turn, employees with burnout syndrome do not properly perform their job duties, often make mistakes and make minimal efforts to achieve organizational goals, which leads to a number of negative consequences for the functioning of the institution in which such a specialist works.

ОСОБИСТІСНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ВПЕВНЕНОСТІ У СОБІ ПСИХОЛОГА-ПОЧАТКІВЦЯ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ

2025-01-18T20:17:06Z

Назва: ОСОБИСТІСНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ВПЕВНЕНОСТІ У СОБІ ПСИХОЛОГА-ПОЧАТКІВЦЯ В КОНТЕКСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ Автори: Бондаренко, Наталія Короткий огляд (реферат): Мета. Представити результати теоретичного аналізу проблеми особистісної детермінації впевненості у собі психолога-початківця в контексті психологічного консультування. Методи. Теоретичні методи дослідження включали в себе аналіз, порівняння, систематизацію, узагальнення теоретичних та емпіричних даних з проблеми впевненості у собі. Результати. Впевненість у собі може визначатися як генералізована самооцінка, що проявляється у позитивнній оцінці своїх навичок, поведінкового репертуару та рeзультaтiв влaсних прoфeсiйних дiй як достатніх для досягнення важливих для себе цілей. Розглянуто психологічні аспекти професійної діяльності психолога-консультанта. Професія психолога-консультанта передбачає втручання в психоемоційний простір іншої людини, що робить цей процес багатогранним і непередбачуваним, та вимагає від фахівця високого рівня професійної компетентності, відповідальності, готовності до нестандартних ситуацій і впевненості в собі. Рефлексивність відіграє важливу роль у формуванні впевненості психолога, оскільки дозволяє краще усвідомлювати свої професійні якості, оцінювати дії та здійснювати саморегуляцію. Завдяки рефлексії психолог може ефективніше адаптуватися, вдосконалювати навички та оптимізувати роботу, що сприяє особистісному зростанню й підвищенню впевненості у собі, необхідної для успішної професійної діяльності. Успішне виконання продуктивної діяльності вимагає розвинених мотиваційних характеристик, таких як інтерес до виконуваної справи та віра у власні можливості досягти певного результату. Для психолога-початківця мотивація досягнення важлива тим, що забезпечує готовність до викликів і підвищує здатність ефективно застосовувати знання в реальних ситуаціях, розвиваючи впевненість у власній компетентності. Автономність також визначено особистісною детермінантою впевненості у собі, оскільки вона дозволяє суб’єкту діяти самостійно, керуючись власними цінностями і потребами, допомагає розвивати незалежність у прийнятті рішень і відповідальність за свої дії, що підвищує впевненість у власних здібностях і ефективності професійної діяльності. Висновки. Впевненість у собі фахівця можна охарактеризувати як складноструктуроване психологічне утворення, що базується на суб’єктивній позитивній оцінці власних професійних дій і результатів, яке сприяє ефективній діяльності та самореалізації у професійній сфері. Особистісними детермінантами впевненості у собі психологів-пoчaткiвцiв визначено рeфлeксивнiсть, мoтивaцiю дoсягнeння, aвтoнoмнiсть.; Purpose. To present the results of a theoretical analysis of the problem of personal determination of self-confidence of a novice psychologist in the context of psychological counseling. Methods. Theoretical research methods included analysis, comparison, systematization, and generalization of theoretical and empirical data on the problem of self-confidence. Results. Self-confidence can be defined as generalized self-esteem, manifested in a positive assessment of one’s skills, behavioral repertoire and results of one’s own professional actions as sufficient to achieve important goals. The psychological aspects of the professional activity of a psychologist-consultant have been considered. The profession of a psychologist-consultant involves intervention in the psycho-emotional space of another person, which makes this process multifaceted and unpredictable, and requires a high level of professional competence, responsibility, readiness for non-standard situations and self-confidence from the specialist. Reflexivity plays an important role in the formation of a psychologist’s confidence, as it allows to understand professional qualities better, evaluate one’s actions and carry out self-regulation. Thanks to reflection, a psychologist can adapt more effectively, improve skills and optimize work, which contributes to personal growth and increased self-confidence necessary for successful professional activity. Successful performance of productive activities requires developed motivational characteristics, such as interest in the work and belief in one’s own abilities to achieve a certain result. For a novice psychologist, achievement motivation is important because it ensures readiness for challenges and increases the ability to effectively apply knowledge in real situations, developing confidence in one’s own competence. Autonomy has also been defined as a determinant of self-confidence, as it allows the subject to act independently, guided by his or her own values and needs, helps to develop independence in decision-making and responsibility for the actions, which increases confidence in own abilities and the effectiveness of professional activity. Conclusions. Self-confidence of a specialist can be characterized as a complex psychological formation based on a subjective positive assessment of one’s own professional actions and results, which promotes effective activity and self-realization in the professional sphere. Personal determinants of self-confidence of a novice psychologists have been defined as reflexivity, achievement motivation, autonomy.