https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24835 2026-04-17T01:18:01Z 2026-04-17T01:18:01Z Хазратова, Нігора Олійник, Алла Сидоркіна, Марина https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24863 2024-10-26T11:11:33Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: ОСОБИСТІСНІ ДЕСКРИПТОРИ ЗРІЛОСТІ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ СТУДЕНТІВ Автори: Хазратова, Нігора; Олійник, Алла; Сидоркіна, Марина Короткий огляд (реферат): Мета. Метою статті є теоретичне і емпіричне вивчення особистісних дескрипторів зрілості громадянської ідентичності студентів. Методи. У дослідженні було використано психодіагностичні методики встановлення характеристик особистості («Велика Пятірка» Р. Мак Крає і П. Кости, тест локусу контролю Дж. Роттера, тест визначення рівня стресу В.Ю. Щербатих), а також методику діагностики рівня зрілості громадянської ідентичності І.Р. Петровської. Методами статистичної обробки даних були кореляційний, порівняльний і кластерний аналіз. Вибірку досліджуваних склали студенти гуманітарних спеціальностей 1-5 курсів університетів м. Львова. Результати. Кореляційний аналіз засвідчив, що найбільшу кількість кореляційних зв’язків утворюють такі показники громадянської ідентичності, як загальна зрілість і стійкість. Показники зрілості громадянської ідентичності мають прямий зв'язок з особистісними характеристиками: сумлінність, нейротизм, рівень стресу (прямий зв'язок), екстернальний локус контролю, екстраверсія (обернений зв'язок). Стійкість громадянської ідентичності пов’язана з рівнем стресу, а також з локалізацією контролю. Кластерний аналіз продемонстрував, що стійкість громадянської ідентичності виявилася параметром поділу респондентів на дві підгрупи. Особам з низьким рівнем стійкості громадянської ідентичності притаманні низький рівень екстраверсії, високі показники сумлінності, нейротизму та стресу, а також інтернальність локусу контролю. Особам з високим рівнем стійкості громадянської ідентичності притаманні високий рівень екстраверсії, низькі показники сумлінності, нейротизму та стресу, а також високий рівень екстернальності локусу контролю. Висновки. Зрілість громадянської ідентичності пов’язана з такими особистісними параметрами, як: інтроверсія, сумлінність, нейротизм, високий рівень стресу, інтернальний локус контролю. Виявлено обернений зв'язок між стійкістю та зрілістю громадянської ідентичності, що означає: характерною рисою останньої є не ригідність, а гнучкість. Особам з високим рівнем стійкості громадянської ідентичності притаманні: високий рівень екстраверсії, низькі показники сумлінності, нейротизму та стресу, а також високий рівень екстернальності локусу контролю.; The purpose of the article is to theoretically and empirically study the personal descriptors of students' civic identity maturity. Methods. The study used psychodiagnostic methods for determining personality characteristics (the Big Five by R. McKrae and P. Costa, the locus of control test by J. Rotter, the stress level test by V. Shcherbatykh), as well as the methodology for diagnosing the level of maturity of civic identity by I. Petrovska. The methods of statistical data processing were correlation, comparative and cluster analysis. The sample of the researchers consisted of students of humanitarian specialties of 1-5 courses of universities in Lviv. Results. The correlation analysis showed that the largest number of correlations is formed by such indicators of civic identity as general maturity and resilience. Indicators of civic identity maturity are directly related to personal characteristics: conscientiousness, neuroticism, stress level (direct relationship), external locus of control, extraversion (inverse relationship). The resilience of civic identity is related to the level of stress and the localization of control. Cluster analysis showed that civic identity resilience was a parameter for dividing respondents into two subgroups. Individuals with a low level of civic identity resilience are characterized by low levels of extraversion, high levels of conscientiousness, neuroticism, and stress, as well as internalization of the locus of control. Individuals with a high level of civic identity resilience are characterized by a high level of extraversion, low levels of conscientiousness, neuroticism and stress, as well as a high level of locus of control externalization. Conclusions. The maturity of civic identity is related to such personal parameters as introversion, conscientiousness, neuroticism, high stress level, and internal locus of control. An inverse relationship between resilience and maturity of civic identity was found, which means that the characteristic feature of the latter is not rigidity but flexibility. Individuals with a high level of civic identity resilience are characterized by a high level of extraversion, low levels of conscientiousness, neuroticism and stress, as well as a high level of external locus of control.

2024-06-01T00:00:00Z Хайрулін, Олег https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24862 2024-10-26T10:15:45Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ІГРОВОГО МОДЕЛЮВАННЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Автори: Хайрулін, Олег Короткий огляд (реферат): Мета. Особливості сучасності, що відповідають ознакам світу, у якому панують мінливість (англ. Volatility), невизначеність (Uncertainty), складність (Complexity) й неоднозначність (Ambiguity), загрози використання таких особливостей як засобів геополітичного впливу, умови повномасштабної російсько-української війни, необхідність відновлення на усій території України безпекового середовища вимагають від вітчизняної психологї дієвих пропозицій для забезпечення життєдіяльності людини у наведених умовах. Обґрунтованою системоутворюючою позицією для цього усе більше постає гра, як універсальне соціокультурне явище та інтегральний фактор самореалізації людини та ігрове моделювання як спосіб і метод життєдіяльності людини у невизначеності. Мета статті полягає в теоретичному дослідженні психологічних закономірностей репрезентації гри в аспектах моделювання життєдіяльності людини, обґрунтуванні психологічного змісту, функціональної сутності, класифікації репрезентацій як атрибутивного чинника ігрового моделювання життєдіяльності людини в умовах невизначеності. Методи. У дослідженні застосовано методи аналізу і систематизації психологічних та міждисциплінарних підходів у вивченні явища репрезентації і моделювання життєдіяльності людини, теоретичну реконструкцію і уточнення психологічного змісту та функціональної сутності репрезентації ігрового моделювання життєдіяльності людини в актуальних умовах прожиття. Результати. За результатами дослідження конкретизовано категоріально-понятійний зміст та функціональну сутність ігрового моделювання життєдіяльності людини в умовах невизначеності. Актуалізовано та обгрунтовано атрибутивність явища репрезентації в аспектах ігрового моделювання. Запропоновано визначення дефініції “репрезентація ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності” та відповідну класифікацію проявів цього явища. Поглиблено наукові уявлення про репрезентацію, гру та ігрове моделювання. Встановлено, що репрезентація ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності є універсальним, прагматичним, атрибутивним явищем неспецифічним психічним утворенням; способом життєдіяльності людини і соціальної групи, що відбувається одночасно у двох комплементарних вимірах: а) внутрішньо-суб’єктному просторі людини як інтеріоризована ментальна репрезентація та б) у зовнішньо-діяльнісному вимірі як вчинкова, діяльнісна репрезентація екстеріоризації. Висновки. Результати дослідження дозволяють висновки про актуальність наведеної проблематики і доцільності продовження психологічних розвідок феномену репрезентації ігрового моделювання життєдіяльності суб’єкта в умовах невизначеності. Перспективними вважаються завдання уточнення закономірностей впливу репрезентацій на психологічне благополуччя людини та продуктивність індивідуальної та групової діяльності.; Purpose. Features of modernity that correspond to the features of a world dominated by volatility, uncertainty, complexity and ambiguity, threats of using such features as means of geopolitical influence, conditions of a full-scale russian-ukrainian war, the necessity restoration for a safe environment throughout the territory of Ukraine requires effective proposals from domestic psychology to ensure human life in the given conditions. A well-founded system-forming position for this increasingly appears as a game as a universal socio-cultural phenomenon and an integral factor of human self-realization, and game modeling as a way and method of human life activity in uncertainty. The purpose of the article is a theoretical study of the psychological regularities of game representation in the aspects of modeling human life, substantiation of psychological content, functional essence, classification of representations as an attributive factor of game modeling of human life in uncertainty conditions. Methods. The research uses methods of analysis and systematization for psychological and interdisciplinary approaches in the study of representation and modeling of human life activities, theoretical reconstruction and classification of the psychological content and functional essence for the game modeling representation of human life activities in current living conditions. Results. Based on the results of the research, the categorical and conceptual content and functional essence for game modeling representations of human life activity in uncertainty conditions were specified. The attribution of representation in the game modeling aspects is updated and substantiated. The definition of "game modeling representations of human life activity in uncertainty conditions" and the corresponding classification are proposed. Scientific ideas about representation, game and game modeling are deepened. It was established that the game modeling representations of human life activity in uncertainty conditions is a universal, pragmatic, attributive phenomenon; non-specific mental formation; the way of life of a person and a social group, which occurs simultaneously in two complementary dimensions: a) the intrasubjective space of a person as an interiorizational mental representation and b) in the external activity dimension as a deed, activity representation of exteriorization. Conclusions. The results of the study allow us to draw conclusions about the relevance of continuing psychological explorations for game modeling representations of human life activity in uncertainty conditions. The clarifying regularities tasks of influence for representations on psychological well-being and productivity of individual and group activities are considered promising.

2024-06-01T00:00:00Z Рудницький, Олександр https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24861 2024-10-26T10:08:26Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: ПСИХОЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ : ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ Автори: Рудницький, Олександр Короткий огляд (реферат): Мета. Здійснити аналітичний огляд різновекторних досліджень психоемоційного вигорання особистості як феномена, що негативно впливає та істотно ускладнює її фахову діяльність і міжособистісне спілкування. Методи та процедура дослідження. Для досягнення мети було застосовано такі науково-теоретичні методи : аналіз, синтез, узагальнення, що дало змогу розкрити змістові та функціональні параметри психоемоційного вигорання. Результати. Низка досліджень пояснює причинно-наслідкову сутність психоемоційного вигорання специфікою фахової діяльності людини. Вигорання зумовлює появу психологічних і\або психосоматичних змін, дискомфортно впливає на афективну збалансованість, породжує підвищений стрес, загострену тривожність, гнітючу фрустрованість та інші депресивні відчуття, переживання та поведінкові модальності. Монотонна й емоційно втомлива та фізично амортизаційна фахова діяльність у певній сфері, перманентний тиск з боку адміністрації можуть стимулювати відчуття душевного дискомфорту, підвищувати частоту внутрішньо- та міжособистісних конфліктів, стимулювати соціальну аутизацію, самотність, переживання розчарувань у життєвих цінностях. Висновки. Психоемоційне вигорання розглядається як складний та розгалужений феномен, що чинить несприятливий вплив на життєдіяльність людини та ускладнює її комунікативні взаємини в сім’ї та на роботі. Прояви психоемоційного вигорання і психофізичного виснаження досліджені багатогранно з різноманітними вибірками (студенти, поліцейські, медики, пожежники, спортсмени, депривоані діти та ін.). Спільною рисою проаналізованих досліджень є визнання дискомфортного і деструктивного тиску психоемоційного вигорання на афективно-когнітивні поведінкові тактики і стратегії особистості.; Purpose. The objective is to conduct an analytical review of multidirectional studies on psychoemotional burnout of personality as a phenomenon that negatively impacts and significantly complicates its professional activity and interpersonal communication. Methods. To achieve this objective, the following scientific-theoretical methods were applied: analysis, synthesis, generalization, which allowed for the revelation of substantive and functional parameters of psychoemotional burnout. Results. A range of studies explains the cause-and-effect essence of psychoemotional burnout by the specifics of a person's professional activity. Burnout leads to the appearance of psychological and/or psychosomatic changes, adversely affects affective balance, generates increased stress, heightened anxiety, oppressive frustration, and other depressive feelings, experiences, and behavioral modalities. Monotonous and emotionally exhausting as well as physically amortizing professional activity in a specific field, along with permanent pressure from administration, may stimulate feelings of mental discomfort, increase the frequency of intra- and interpersonal conflicts, stimulate social withdrawal, loneliness, and experiences of disappointment in life values. Conclusions. Psychoemotional burnout is regarded as a complex and branching phenomenon that exerts an unfavorable influence on a person's life and complicates their communicative relationships within the family and at work. Manifestations of psychoemotional burnout and psychophysical exhaustion have been studied extensively with diverse samples (students, police officers, medical professionals, firefighters, athletes, deprived children, etc.). A common feature of the analyzed studies is the recognition of the uncomfortable and destructive pressure of psychoemotional burnout on the affective-cognitive behavioral tactics and strategies of the individual.

2024-06-01T00:00:00Z Пасічник, Леся https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24860 2024-10-26T09:50:51Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ З РІЗНИМИ АДИКЦІЯМИ Автори: Пасічник, Леся Короткий огляд (реферат): Метою статті є здійснення теоретичного аналізу наукових джерел щодо досліджень психологічних особливостей поведінки особистості з різними адикціями. Методи. У статті застосовано методи теоретичного вивчення наукової літератури: аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення. Результати. Огляд теоретичної та емпіричної бази досліджень щодо психологічних особливостей адиктивної поведінки особистості дає змогу стверджувати, що проблематика адикцій актуальна, широко представлена та досліджується науковцями в різних аспектах. Спостерігається зростання та ґрунтовність наукових досліджень нехімічних (поведінкових) залежностей. Серед українських дослідників переважає тематика щодо вивчення психологічних особливостей формування адиктивної поведінки у сучасної молоді, впливу сім’ї на формування адиктивної поведінки особистості, урґентної адикції та трудоголізму, психологічних особливостей харчової адикції, інтернет-залежності тощо. Висновки. Сімейна система є базою формування індивідуально-психологічних чинників схильності до адиктивної поведінки особистості (стилі прив’язаності, рівень прояву акцентуацій характеру, стійкість до емоційного навантаження тощо). Залежність від психоактивних речовин вважається складним та хронічним станом. У зв’язку з легалізацією продуктів з канабісу в ряді країн, зростає його доступність. Доступність є одним з негативних факторів формування хімічних залежностей. Межа між непроблемною поведінкою особистості та поведінковою залежністю (трудоголізм, переїдання, інтернет-залежність, азартні ігри тощо) в повсякденному житті дуже тонка, а свідченням формування адикції можуть бути негативні наслідки для здоров’я та благополуччя людини. Ознаки сформованої адикції (хімічної та нехімічної): порушення контролю над поведінкою, пріоритетність, продовження та ескалація поведінки не зважаючи на негативні наслідки. Інструментарій емпіричних досліджень адиктивної поведінки до недавна, в основному, розроблявся та вдосконалювався щодо вивчення залежностей від психоактивних речовин та застосовувався для дослідження усіх видів адикцій, в тому числі і поведінкових. На сучасному етапі спостерігаються дві тенденції: застосування існуючого інструментарію для дослідження залежностей; розробка та впровадження нових методик щодо хімічних (залежність від психоактивних речовин) та нехімічних (поведінкових) адикцій.; The purpose of the article is to carry out a theoretical analysis of scientific sources on the study of psychological characteristics of behaviour of a person with various addictions. Methods. The article uses the methods of theoretical study of scientific literature: analysis, synthesis, abstraction, and generalisation. Results. A review of the theoretical and empirical basis of research on the psychological characteristics of addictive behaviour of individuals suggests that the problem of addictions is relevant, widely represented and studied by scientists in various aspects. There is an increase and thoroughness of scientific research on non-chemical (behavioural) addictions. Among Ukrainian researchers, the predominant topics are the study of psychological features of the formation of addictive behaviour in modern youth, the influence of the family on the formation of addictive behaviour, urge addiction and workaholism, psychological features of food addiction, Internet addiction, etc. Conclusions. The family system is the basis for the development of individual psychological factors of predisposition to addictive behaviour (attachment styles, the level of manifestation of character accentuations, resistance to emotional stress, etc.) Dependence on psychoactive substances is considered a complex and chronic condition. Due to the legalisation of cannabis products in a number of countries, its availability is increasing. Accessibility is one of the negative factors in the development of chemical dependence. The distinction between non-problematic behaviour and behavioural addiction (workaholism, overeating, internet addiction, gambling, etc.) in everyday life is very vague, and negative consequences for a person's health and well-being can be an evidence of addiction. Signs of established addiction (chemical and non-chemical) are: impaired control over behaviour, prioritisation, continuation and escalation of behaviour despite negative consequences. Until recently, the tools for empirical research on addictive behaviour were mainly developed and improved for the study of substance dependence and were used to study all types of addictions, including behavioural ones. At the present level, there are two trends: the use of existing tools for the study of addictions; development and implementation of new methods for chemical (substance dependence) and non-chemical (behavioural) addictions.

2024-06-01T00:00:00Z Малімон, Людмила Пархоменко, Вікторія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24855 2024-10-24T08:40:49Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: РЕСУРСИ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ОСІБ З ТРАВМАТИЧНИМ ДОСВІДОМ Автори: Малімон, Людмила; Пархоменко, Вікторія Короткий огляд (реферат): Мета. Теоретичне вивчення проблеми резильєнтності особистості й емпіричне дослідження ресурсів резильєнтності у людей з травматичним досвідом унаслідок воєнних дій в Україні. Методи. Методи теоретичного аналізу наукової літератури; емпіричного дослідження за допомогою комплексу психодіагностичних методик; методи математичної статистики (коефіцієнт кореляції Спірмена для виявлення взаємозв’язку досліджуваних показників). Результати. Розглянуто поняття резильєнтності як процесу і результату успішної адаптації особистості до складних життєвих ситуацій, особливо завдяки розумовій, емоційній та поведінковій гнучкості та пристосуванню до зовнішніх і внутрішніх викликів. За результатами емпіричного дослідження виявлено позитивні кореляційні взаємозв’язки психологічної стійкості (за шкалою CD-RISC-25) із ресурсами резильєнтності (способами подолання кризи) «B – Belief & values – віра, переконання, цінності, філософія життя» (r=0,591), «C – Cognition, thought – розум, пізнання, когнітивні стратегії» (r=0,540); позитивні зв’язки загального показника впливу травматичної події, прояву інтрузій та уникнення із способом подолання кризи «I – Imagination – уява, мрії, спогади, творчість» (r=0,505; r=0,607; r=0,506), а також проявом інтрузій та ресурсом «C – Cognition, thought – розум, пізнання, когнітивні стратегії» (r=0,491). Висновки. Особи, в яких спосіб подолання кризи базується на вірі (в Бога, в людей, в диво чи в самого/саму себе, у свою місію), системі переконань, цінностей та смислів, актуалізації ментальних здібностей, вмінні логічно та критично мислити, оцінювати ситуацію, пізнавати нові ідеї, планувати, навчатися, збирати інформацію, аналізувати проблеми та раціонально вирішувати їх, показники резильєнтності вищі. Особи, які мають вищі показники загального впливу травматичної події та проявів окремих симптомів ПТСР, частіше використовують уяву, спогади та творчість для подолання кризи; особи, в яких домінують інтрузії як прояв травматичного досвіду, схильні використовувати пізнання та когнітивні стратегії подолання кризи.; Purpose. Theoretical study of resilience and the resources that determine the difference in its manifestation after critical situations, as well as empirical research on the mechanisms and resources that promote the development of resilience in people with traumatic experiences because of the war in Ukraine. Methods. Methods of theoretical analysis of scientific literature on the problem; methods of empirical research using a set of psychodiagnostic techniques; methods of mathematical statistics. Spearman's rank correlation coefficient was calculated for statistical data processing. Results. According to the results of theoretical analysis, the concept of "resilience" is considered as both a process and an outcome of successful adaptation to difficult life situations, especially through mental, emotional, and behavioral flexibility and adaptation to external and internal challenges. The empirical study revealed positive correlations of psychological resilience with resources (crisis coping strategies) "B – Belief & values" (r=0.591), “C – Cognition, thought” (r=0.540). A directly proportional correlations was also found between the overall impact of the event, the level of intrusion and avoidance with the crisis coping strategy "I – Imagination" (r=0.505; r=0.607; r=0.506), between the level of avoidance and the resource “S – Socialization” (r=0.632), between the level of intrusion and “C – Cognition, thought” (r=0.491). Conclusions. Individuals whose crisis coping strategies are based on faith (in God, in people, in miracles, or in themselves and their mission), belief systems, values and meanings, the activation of mental abilities, the ability to think logically and critically, assess situations, learn new ideas, plan, gather information, analyze problems, and solve them rationally, exhibit higher resilience indicators. Those who have higher level of impact of event and manifestations of specific PTSD symptoms more frequently use imagination, memories, and creativity to cope with crises. The level of avoidance positively correlates with the use of social ties, social support, and communication to cope with crises, and the level of intrusion positively correlates with the use of cognition and cognitive strategies.

2024-06-01T00:00:00Z Кульчицька, Анна Федотова, Тетяна Кихтюк, Оксана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24854 2024-10-24T08:35:46Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІТЕЙ, ПОСТРАЖДАЛИХ ВІД СІМЕЙНОГО НАСИЛЬСТВА Автори: Кульчицька, Анна; Федотова, Тетяна; Кихтюк, Оксана Короткий огляд (реферат): Мета. У статті розкрита проблема сімейного насильства в психології та дослідження соціально-психологічних особливостей дітей, постраждалих від сімейного насильства. Методи. Для досягнення мети у дослідженні було використано наступні методи: копінг-тест Лазаруса, методика спрямованості особистості» В. Смекала, М. Кучера; особистісний опитувальник FPI (модифіковану форму В), методика діагностики показників та форм агресії А. Басса та А. Дарки; методи математичної статистики, зокрема (визначення середніх величин, відсотковий та кореляційний аналіз, φ-кутовий перетворення Фішера). Результати. Згідно результатів опитаних підлітків за обраними методиками було встановлено, що підлітки, які зазнали сімейне насильство чи були його свідками: орієнтовані на завдання та на себе, у складних життєвих обставинах швидше вони демонструють копінг-поведінку: дистанціювання, пошуку соціальної підтримки та втечу-уникнення; вони характеризуються високим рівнем: невротичності, депресивності, дратівливості, сором’язливості, відкритості та емоційної лабільності, вербальної агресії, підозрілістю, образливістю, непрямою та фізичною агресивністю. В свою чергу в підлітків, стосовно яких не було вчинено протиправних дій з боку батьків/опікунів і загалом вони не зазнавали якихось насильницьких дій (булінгу) в соціальних групах, встановлено: направленість на себе та на розбудову міжособистісних взаємин; в складних ситуаціях вони вдаються до конфронтаційного копінгу, соціальної підтримки та позитивної переоцінки ситуації; з одної сторони, вони вирізняються більшою врівноваженістю, з іншої – демонструють дратівливість, емоційну лабільність, негативізм, роздратування, підозрілість та вербальну агресію. Також в обох групах підлітків визначено певний рівень спонтанної агресивності, товариськості, реактивної агресивності, амбівертованість та андрогінну гендерну ідентичність. Висновки. Соціально-психологічні особливості дітей, що постраждали від сімейного насилля характеризуються в опитаних підлітків певним зв’язком. А саме в підлітків, що зазнали насильства було визначено зв’язок: дистанціювання з депресивністю, втечі-уникнення з невротичністю та реактивною агресивністю; спрямованості на себе з копінгом пошуку соціальної підтримки та негативного зв’язку з сором’язливістю. В підлітків, щодо яких не було насильства в сім’ї, встановлено зв’язки: копінгу планування вирішення проблем з спрямованістю на взаємодію, позитивної переоцінки з товариськістю; негативний зв’язок – пошуку соціальної підтримки з невротичністю та депресивністю.; Purpose. The article reveals the problem of family violence in psychology and the study of socio-psychological characteristics of children affected by family violence. Methods. In order to achieve the goal, the following methods were used in the study: Lazarus coping test, personality orientation method" V. Smekala, M. Kuchera; personal questionnaire FPI (modified form B), method of diagnosis of indicators and forms of aggression by A. Bass and A. Darka; methods of mathematical statistics, in particular (determination of average values, percentage and correlation analysis, Fisher's φ-angle transformation). Results. According to the results of the interviewed teenagers using the selected methods, it was established that teenagers who have experienced family violence or witnessed it: are task- and self-oriented, in difficult life circumstances they are more likely to demonstrate coping behavior: distancing, seeking social support, and escape-avoidance; they are characterized by a high level of: neuroticism, depression, irritability, shyness, openness and emotional lability, verbal aggression, suspiciousness, offensiveness, indirect and physical aggressiveness. On the other hand, adolescents who were not subjected to illegal actions by their parents/guardians and generally did not experience any violent actions (bullying) in social groups were found to be: focused on themselves and on building interpersonal relationships; in difficult situations, they resort to confrontational coping, social support and positive reassessment of the situation; on the one hand, they are more balanced, on the other hand, they demonstrate irritability, emotional lability, negativism, irritation, suspicion, and verbal aggression. Also, a certain level of spontaneous aggressiveness, sociability, reactive aggressiveness, ambiversion and androgynous gender identity was determined in both groups of teenagers. Conclusions. Socio-psychological features of children affected by family violence are characterized by a certain connection among the interviewed teenagers. Namely, in adolescents who have experienced violence, a connection was determined: distancing with depression, escape-avoidance with neuroticism and reactive aggressiveness; self-directedness with coping seeking social support and negative association with shyness. In adolescents who did not experience violence in the family, connections were established: coping, problem solving planning with a focus on interaction, positive reevaluation with sociability; a negative relationship between the search for social support and neuroticism and depression.

2024-06-01T00:00:00Z Коць, Михайло Бабій, Микола Дучимінська, Тамара https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24852 2024-10-24T08:10:01Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: ДІАГНОСТИКА ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПЕРШОКУРСНИКІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ Автори: Коць, Михайло; Бабій, Микола; Дучимінська, Тамара Короткий огляд (реферат): Мета. Емпіричне вивчення психічного здоров’я першокурсників ЗВО в умовах воєнного стану. Методи. Для досягнення поставленої мети ми склали програму дослідження, до складу якої увійшли чотири діагностичні методики: опитувальник «Самооцінка станів тривожності, фрустрації, агресивності та ригідності» (адаптований варіант методики Г. Айзенка), тест «Стійкість до стресу», опитувальник для вимірювання локус контролю здоров’я (K. Wallston, B.S. Wallston, & R. Devellis) (адаптація Л. Карамушки, К. Терещенко, О. Креденцер), методика «Шкала позитивного ментального здоров’я» (Positive mental health scale (pmh-scale)) (J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. Van Der Veld, & E.S. Becker) (адаптація Л. Карамушки, О. Креденцер, К. Терещенко). Результати. За результатами дослідження було виявлено, що більшість молодих людей раннього юнацького віку дотримуються амбівалентної позиції у виборі стратегії оцінки власних емоційних станів та дотримуються такої ж тактики у виборі варіантів підтримки та збереження психічного здоров’я в умовах воєнного стану. Вони ригідні у варіантах її зміни, оскільки такі дії перевірені на ефективність, а тому мають практичну цінність. Така стратегія поведінки допомагає утримувати рівень тривожності, стресостійкості та агресії на середніх показниках, зберігати внутрішній емоційний баланс та відчувати себе здоровим і щасливим. Інша частина респондентів, які взяли участь у нашому емпіричному дослідженні, тяжіють до крайніх варіантів контролю за власним фізичним станом. Юнаки з екстернальним локусом контролю більше покладаються на допомогу зовнішніх обставин, що стануть у нагоді для повернення внутрішньої гармонії. Студенти з інтернальним локусом контролю розраховують виключно на себе при виборі варіанту збереження психічного здоров’я. Яка із цих позицій є більш раціональною визначити складно, важливо, щоб вона була максимально ефективна у підтримці психічного здоров’я. Що і актуалізує дослідження окресленої проблематики. Висновки. Проведене теоретико-емпіричне дослідження підтверджує ефективність запропонованої діагностичної програми психічного здоров’я першокурсників закладів вищої освіти в умовах воєнного стану. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо розробці програм емпіричного дослідження інших складових психічного здоров’я та залучення до дослідження осіб різного віку.; Purpose. Empirical study of mental health of first-year students of higher education institutions under martial law conditions. Methods. The research program was developed to achieve the goal, which included four diagnostic methods: the questionnaire ‘Self-assessment of states of anxiety, frustration, aggressiveness and rigidity” (adapted version of H. Eysenck method), the “Resistance to stress” test, “Questionnaire for measuring the locus of health control” (K. Wallston, B.S. Wallston, & R. Devellis) (adaptation by L. Karamushka, K. Tereshchenko, O. Kredentser), “Positive mental health scale (pmh-scale)” (J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. Van Der Veld, & E.S. Becker) (adaptation by L. Karamushka, O. Kredentser, K. Tereshchenko). Results. According to the study results, it was found that the majority of young people of early adolescence take an ambivalent position in choosing a strategy for assessing their own emotional states and follow the same tactics in choosing options for supporting and preserving mental health under the martial law conditions. They are rigid in the options for its change, since such actions are tested for effectiveness, and therefore have practical value. Such a behavioral strategy helps to keep the degree of anxiety, stress resistance and aggression at average levels, to maintain an internal emotional balance and to feel healthy and happy. Another part of respondents who participate in our empirical study gravitate towards extreme options for controlling their own physical condition. Young people with external locus of control rely more on the help of external circumstances, which will be useful for the return of internal harmony. Students with internal locus of control rely solely on themselves when choosing an option for maintaining mental health. It is difficult to determine which of these positions is more rational, it is important that it is as effective as possible in maintaining mental health. That actualizes the study of the outlined problems. Conclusions. The conducted theoretical and empirical research confirms the effectiveness of the proposed diagnostic program for mental health of first-year students of higher education institutions under the martial law conditions. We see the prospect of further study in the development of empirical research programs of other components of mental health and involvement of persons of various ages into the research.

2024-06-01T00:00:00Z Дворник, Марина Лазоренко, Борис Ларіна, Тетяна Громова, Ганна Погорільська, Наталія Савінов, Володимир Гундертайло, Юлія Гундертайло, Юлія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24851 2024-10-24T08:03:59Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ПЕРВИННИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ ОПИТУВАННЯ Автори: Дворник, Марина; Лазоренко, Борис; Ларіна, Тетяна; Громова, Ганна; Погорільська, Наталія; Савінов, Володимир; Гундертайло, Юлія; Гундертайло, Юлія Короткий огляд (реферат): Мета. В умовах війни значущою щодо статусу здоров’я громадян стає їхня індивідуальна поведінка, адже базові умови здоров’я піддаються постійним атакам, а звичайний спосіб життя зазнає деструктивної дії різних травмівних чинників. З'ясування факторів, умов, тенденцій промоції здорового способу життя (ЗСЖ) у воєнних реаліях, потребує емпіричних досліджень. Метою статті є частотний аналіз даних опитування «Здоровий спосіб українців під час війни» для їх врахування у стратегіях промоції ЗСЖ. Методи. Збір даних (кінець 2023 – початок 2024 р.) здійснювався методом опитування (стихійна та панельна онлайн-вибірки) за 7 блоками на базі Google Forms; до аналізу включено 6042 випадків. Результати. 1) Соціодемографічні характеристики вибірки: за статтю переважають чоловіки (60%); середній вік – 38 років; освіта – повна вища (майже 50%) та варіації середньої (40%); професійна зайнятість – більшість у галузі цивільної безпеки (44,6%) та соціальних і поведінкових наук (17,9%); географія – переважно регіони в Україні, віддалені від фронту (57,6%) та прифронтові (20%); сімейний статус – більшість у сім’ях (62%), наодинці – 13,2%; дохід на місяць є переважно низьким (60%) та середнім (31,3%); час заповнення відносно масованих ракетних обстрілів України – більшістю доба без атак (77,5%). 2) Особливості ЗСЖ: провідні фактори збереження здоров’я – спосіб життя (99,8%) та соціальне оточення (95,5%); понад 50% опитаних дотримується ЗСЖ наразі; найбільші труднощі у дотриманні ЗСЖ – на етапі тривоги, у лютому-травні 2022 року (47,7%); під ЗСЖ майже 40% респондентів розуміють і відмову від шкідливих звичок, і дотримання існуючих корисних звичок, і формування нових, ще 28,3% – насамперед відмову від шкідливих звичок; провідні спонуки у дотриманні ЗСЖ – ознаки погіршення здоров’я (38,3%), слідування особистій меті (34,1%), усвідомлення руйнівного впливу хронічного стресу (31,4%); провідні бар’єри – нестача матеріальних ресурсів (46,9%), несприятливий емоційний стан (26%) та несприятливі навколишні умови (24,8%); найскладніше у дотриманні ЗСЖ – режим праці та відпочинку (35,1%), раціональне харчування (31,1%), фізична активність (21,5%). 3) Провідні практики підтримання здоров’я: побудова планів, постановка цілей (80,4%); дотримання звичного робочого режиму (77%); самостійний пошук інформації щодо подолання психологічних труднощів (68,8%); довірливе спілкуванням із найближчим оточенням (64,5%); увага до гігієни та зовнішнього вигляду (61,4%); перерахування коштів на волонтерські збори (57,9%); ознайомлення із новинами від найближчого оточення» (56%) та помірне звернення до експертних джерел (49,8%); перегляд фільмів / серіалів (53,3%) та прогулянки (43,3%); молитва (37,4%); обізнаність про плейбек-театр (19,6%). 4) Цифровий добробут: проявлено на середньому рівні, цифрова залученість в цілому сприяє позитивним комунікаціям та супроводжує слідування опитаних власній меті. 5) Ставлення до невизначеності: більш чутливими до умов невизначеності виявилися жінки, ті, хто мав досвід минулих невдач і хто потребує соціальної підтримки. 6) Екзистенційні мотивації: найбільш усвідомлені – вміння цінувати миті життя, поважати себе, спрямовуватися у майбутнє, втім, характерними є також тривожність, стрес, виснаження. 7) Досвід у зв'язку з повномасштабним вторгненням: вимушене переселення (25%); психологічні (33,4%), людські (смерть, зниклі безвісті) (27,6%), майнові, фінансові (27%) втрати; правоохоронна діяльність (21,6%); зміни у життєвих пріоритетах (71,2%), усвідомлення спроможності самотужки впоратися з життєвими труднощами (58,5%). Висновки. Результати потребують подальшої обробки та використовуватимуться для побудови стратегій промоції ЗСЖ у різних середовищах та для різних категорій населення.; Purpose. In wartime, individual behavior significantly affects the health status of citizens, as the basic conditions of health are constantly under attack, and the usual way of life is under the destructive influence of various traumatic factors. Understanding the factors, conditions, and trends in promoting a healthy lifestyle (HLS) in wartime realities requires empirical research. The purpose of the article is to conduct a frequency analysis of the data from the survey “Healthy Lifestyle of Ukrainians during War” to incorporate them into the HLS promoting strategies. Methods. Data collection (end of 2023—beginning of 2024) was conducted through surveys (random and panel online samples) containing seven blocks and using Google Forms; 6042 cases were included in the analysis. Results. 1) Sociodemographic characteristics of the sample: men predominate (60%); average age – 38 years; education – mostly higher education (almost 50%) and variations of secondary (40%); professional occupation – most in the field of civil security (44,6%) and social and behavioral sciences (17,9%); geography – predominantly regions in Ukraine distant from the frontline (57,6%) and near-frontline areas (20%); family status – majority lives in families (62%), and alone – 13,2%; monthly income is predominantly low (60%) and average (31,3%); time of taking the survey due to massive missile attacks on Ukraine – mostly during attack-free days (77,5%). 2) Features of HLS: leading health preservation factors – lifestyle (99,8%) and social environment (95,5%); over 50% of respondents currently adhere to HLS; the greatest difficulties in maintaining HLS – during anxiety period, from February to May 2022 (47,7%); almost 40% of respondents understand HLS as both harmful habit cessation, existing beneficial habits adhering, and forming of new ones, while another 28,3% prioritize only harmful habits cessation; leading incentives for HLS adherence – signs of health deteriorating (38,3%), pursuit of personal goals (34.1%), awareness on the destructive impact of chronic stress (31,4%); leading barriers – lack of material resources (46,9%), unfavorable emotional state (26%), and adverse environmental conditions (24,8%); the most challenging aspects of HLS adherence – work-rest regimen (35,1%), rational nutrition (31,1%), physical activity (21,5%). 3) Leading health maintenance (care) practices: making plans, setting goals (80,4%); adhering to a regular work schedule (77%); independent search for information on overcoming psychological difficulties (68,8%); trustful communication with close surroundings (64,5%); attention to hygiene and appearance (61,4%); contributing money to volunteer fundraising (57,9%); keeping informed of news from close circles (56%) and moderate use of expert sources (49,8%); watching movies /series (53,3%) and taking walks (43,3%); prayer (37,4%); awareness on playback theatre (19,6%). 4) Digital well-being: manifested at a moderate level, digital engagement overall fosters positive communication and accompanies respondents’ pursuit of personal goals. 5) Attitudes toward uncertainty: women, those with experience of past failures, and those requiring social support are more sensitive to uncertain conditions. 6) Existential motivations: most realized ones – the ability to value moments of life, respect oneself, and orientation toward the future, yet anxiety, stress, and exhaustion are still the case. 7) Experience related to full-scale invasion: forced displacement (25%); psychological (33,4%), human (death, missing persons) (27,6%), material, financial (27%) losses; law enforcement activity (21,6%); changes in life priorities (71,2%), awareness on the ability to cope independently with life difficulties (58,5%). Conclusions. The results require further processing and will be used to develop HLS promotion strategies in various settings and population categories.

2024-06-01T00:00:00Z Гошовська, Дарія Гошовський, Ярослав https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24850 2024-10-24T07:53:58Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: САМОСПІВЧУТТЯ І ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД У МІЛІТАРНОМУ ДОСВІДІ ВЕТЕРАНІВ Автори: Гошовська, Дарія; Гошовський, Ярослав Короткий огляд (реферат): Мета. У статті здійснено аналітичний огляд проблеми самоспівчуття та психологічних особливостей стресового розладу у військових, які мають мілітарний життєвий досвід. Методи. Для забезпечення реалізації мети дослідження ми залучили методи науково-теоретичного вивчення: аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування, завдяки чому вдалося з’ясувати змістове та функціональне призначення і поєднання аналізованих феноменів. Результати. Теоретичний аналіз тематичної науково-психологічної літератури з проблем самоспівчуття та посттравматичного стресового розладу дав підстави стверджувати існування між ними тісних кореляцій. Самоспівчуття як один з базових конструктів самоусвідомлення комбатанів-ветеранів, які зазнають негативного впливу симптомів посттравматичного стресу, разом з іншими психотехніками самопідтримки відіграє зазвичай позитивну психозахисну, реабілітаційну і загалом ревіталізаційну та життєстверджувальну функцію. Висновки. Самоспівчуття виражає прагнення людини досягнути психологічного благополуччя та разом із самооцінкою, самоприйняттям, самосхваленням, самоствердженням тощо засвідчує сформованість важливого механізму для цілісного самоусвідомлення людини. Співчуття до себе дозволяє знизити почуття провини, що пов’язане з травмогенним досвідом минулого, дає змогу протистояти втомі та вигоранню, забезпечує переживання суб’єктивного щастя, слугує запорукою підтримання психічного здоров’я військових ветеранів. Загалом, співчуття до себе може релаксаційно впливати на гармонізацію розладнаної афективності людини з мілітарним досвідом та суттєво оптимізувати відновлення після травмогенного впливу і наслідків посттравматичного стресового розладу.; Purpose. The article provides an analytical review of the problem of self-compassion and psychological features of stress disorder in military personnel who have military life experience. Methods. To ensure the realization of the research goal, we involved the methods of scientific and theoretical study: analysis, synthesis, generalization, abstraction, thanks to which it was possible to find out the meaningful and functional purpose and combination of the analyzed phenomena. Results. The theoretical analysis of the thematic scientific and psychological literature on the problems of self-compassion and post-traumatic stress disorder gave reasons to assert the existence of close correlations between them. Self-compassion as one of the basic constructs of self-awareness of veteran combatants who are negatively affected by post-traumatic stress symptoms, together with other psychotechniques of self-support, usually plays a positive psychoprotective, rehabilitative and generally revitalizing and life-affirming function. Conclusions. Self-compassion expresses a person's desire to achieve psychological well-being and, together with self-esteem, self-acceptance, self-approval, self-affirmation, etc., attests to the formation of an important mechanism for holistic self-awareness of a person. Self-compassion allows you to reduce the feeling of guilt associated with the traumatic experience of the past, makes it possible to resist fatigue and burnout, provides the experience of subjective happiness, and serves as a guarantee of maintaining the mental health of military veterans. In general, self-compassion can have a relaxing effect on harmonizing the disturbed affectivity of a person with military experience and significantly optimize recovery after traumatic exposure and the consequences of post-traumatic stress disorder.

2024-06-01T00:00:00Z Virna, Zhanna Eyng, Ana Maria https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/24849 2024-10-24T07:46:42Z 2024-06-01T00:00:00Z

Назва: CHILD VIOLENCE: FROM PSYCHOANALYSIS TO THE REALITY OF PROTECTING CHILDREN'S RIGHTS IN BRAZIL Автори: Virna, Zhanna; Eyng, Ana Maria Короткий огляд (реферат): The purpose of the presented material is to summarize the basic psychoanalytic positions on the analysis of human aggressiveness and violent impulses, as well as to analyze the work of South American educators on the problem of violence within the recognition of human rights to a safe life. Methods. The defined theoretical and methodological direction of the analysis of child violence consists of research procedures, bibliographic review, psychoanalytic and socio-pedagogical research. Results. Psychoanalytic positions of interpretation of the phenomenon of violence are represented by Freud's classic generalizations about aggression, sadism and repression of libido. The conceptual understanding of the intrapsychic aspects of the child's violence is supplemented by the provisions of the theories of object relations through various forms of self-destruction of the individual. The socio-historical context of violence is revealed and it is emphasized that violence always contains the fact of violation by one person of the rights and freedoms of another person. The analysis of the works of Brazilian psychoanalysts reveals the specifics of experiencing the "feeling of colonization" in unconscious forms of repressed tension, confrontation and guilt. It is emphasized that various conflict traumas and states of social disintegration should begin with the awareness of just solidarity and human rights. It is also important to be aware of the rights of the child, which is in line with the doctrine of integral protection. The scientific achievements of the scientific school of Professor A.M. Eyng on the study of the problems of violence and children's rights are revealed. The basic positions of cooperation between Ukrainian and Brazilian scientists on the study of psychological norms of quality of life, mental health and well-being of children in humanitarian situations (poverty, wars, environmental disasters, forced displacement, etc.) are outlined. Conclusions. The scientific synthesis of psychoanalysis of child violence and socio-pedagogical generalizations about the child's rights to a safe existence is a new form of practical solution to the problem of protecting the quality of life of the child.

2024-06-01T00:00:00Z