<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23546" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23546</id>
  <updated>2026-04-03T18:42:08Z</updated>
  <dc:date>2026-04-03T18:42:08Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Дискурсивний аналіз символів та візуальних образів українського воїна в німецькомовних онлайн-виданнях</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30395" />
    <author>
      <name>Зеленюк, Ярослав Вікторович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30395</id>
    <updated>2026-02-06T13:24:01Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Дискурсивний аналіз символів та візуальних образів українського воїна в німецькомовних онлайн-виданнях
Автори: Зеленюк, Ярослав Вікторович
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі розкрито поняття медіатексту в лінгвістичній літературі; описано методи вивчення змісту медіакомунікацій; визначено особливості медійного вираження війни та її реалій; проаналізовано формування поняття образу українського воїна в українських та німецькомовних медіа; оцінено лінгвістичні особливості медіаобразу українського воїна; проведено огляд структурних особливостей візуалізації та символів українського воїна в німецьких онлайн-виданнях; показано комунікативно-прагматичний аспект вираження образу українського воїна в німецькому медіатексті.&#xD;
Наукова новизна дослідження виражена залученням до наукового обігу тематики формування динамічного образу українського воїна в суспільстві за допомогою німецькомовних медіаканалів впродовж триваючої війни в Україні та реагування на неї в Німеччині. Практичне значення роботи визначається використанням отриманих результатів в подальшій репрезентації і створенні позитивного іміджу українського воїна в німецькомовному середовищі через онлайн-видання.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Семантико-стилістичні аспекти і перекладацькі трансформації української воєнної поезії німецькою мовою</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30394" />
    <author>
      <name>Власюк, Валентина Володимирівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30394</id>
    <updated>2026-02-06T13:22:05Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Семантико-стилістичні аспекти і перекладацькі трансформації української воєнної поезії німецькою мовою
Автори: Власюк, Валентина Володимирівна
Короткий огляд (реферат): Темою магістерської кваліфікаційної роботи є дослідження семантико-стилістичних особливостей воєнної поезії. Розглянуті перекладацькі трансформації, що використовуються професійними перекладачами для збереження автентичності тексту оригіналу. Актуальність обраної теми зумовлена необхідністю проведення комплексного аналізу поетичного тексту. З появою нового явища поетичного супротиву, що сформувалося в умовах повномасштабного вторгнення в Україну після 2022 року тема дослідження набуває особливого значення. У першому розділі було розглянуто семантичні та стилістичні особливості військової та воєнної лексики. Була визначена їх класифікація. У другому розділі розглянуті теоретичні аспекти перекладацьких трансформацій та особливості відтворення воєнної лексики у поезії. Проведений порівняльний лінгвістичний аналіз поетичних творів сучасної української літератури у третьому розділ дав можливість підтвердити, що вибір перекладацьких трансформацій не є постійним та варіюється згідно особливостей написання поезії, стилю, тим чи іншим автором та прагненням зберегти культурно-історичний аспект оригіналу. Новизна роботи полягає у поєднанні семантичних, стилістичних, перекладацьких лінгвістичних та лінгвокультурознавчих підходів до аналізу сучасної української воєнної поезії. Теоретичне застосування дослідження полягає у подальшій можливості розширенню знань про те, як функціонує воєнна лексика в поетичному дискурсі та її трансляції в іншомовний культурний простір. Практична цінність є значною для подальшої можливості застосування отриманих результатів у навчальних курсах з перекладознавства та аналізу художнього тексту. Основні дослідження були апробовані у науковій публікації статті та тез, виступі на міжнародній конференції.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вербалізація концепту MIGRATION у сучасному німецькому медіадискурсі</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30393" />
    <author>
      <name>Травіна, Анастасія Вікторівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30393</id>
    <updated>2026-02-06T13:20:31Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Вербалізація концепту MIGRATION у сучасному німецькому медіадискурсі
Автори: Травіна, Анастасія Вікторівна
Короткий огляд (реферат): Робота присвячена дослідженню концепту MIGRATION у німецькому медіадискурсі з метою вивчення його мовно-когнітивної репрезентації, визначення структури концепту та аналізу тенденцій у вербалізації явища міграції в умовах політичних та соціальних подій сьогодення. У першому розділі «Теоретичні основи дослідження концепту MIGRATION у німецькому медіадискурсі» проаналізовано сутність поняття «концепт» у сучасній лінгвістиці та розглянуто його структуру. Досліджено специфіку німецького газетного дискурсу, його вплив на формування суспільної думки, а також характерні мовні особливості. Обґрунтовано методологію дослідження, що базується на соціально-когнітивному дискурс-аналізі Теуна А. ван Дейка й дискурсивно-історичному підході Рут Водак та визначено доцільність використання комплексу методів.&#xD;
Другий розділ «Структура концепту MIGRATION у німецьких газетних текстах: ядро та периферія» присвячено аналізу внутрішньої будови концепту. У ньому розглянуто ядро концепту MIGRATION, яке охоплює базові та незмінні смисли, що були виявлені шляхом етимологічного та лексикографічного аналізу. У результаті цього було виділено п’ять домінантних смислових вузлів ядра концепту MIGRATION. Окремо проаналізовано периферію концепту, яку наповнюють асоціації, конотації та стилістичні засоби. Розглянуто взаємодію досліджуваного концепту з іншими ключовими концептами сучасного медіадискурсу, яка демонструє, що міграція є каталізатором суспільних тривог та політичних дискусій.&#xD;
Третій розділ «Аналіз вербалізації концепту MIGRATION на основі цитатного матеріалу» зосереджено на вивченні мовних механізмів, які є інструментами репрезентації міграційного процесу у німецькому медіадискурсі. Проаналізовано загальні тенденції у висвітленні міграції, які ґрунтуються на взаємодії двох шарів: статистичного та емоційного. У розділі розглянуто дискурсивні стратегії представлення міграції, що були класифіковані за оцінним забарвленням: негативна, нейтральна та позитивна. Приділено увагу ставленню політичних партій Німеччини до міграційного процесу через призму медіадискурсу. Окрім цього було проведено топос-аналіз на матеріалі проаналізованого цитатного матеріалу.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Вербалізація концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА у сучасному німецькомовному дискурсі</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30392" />
    <author>
      <name>Новосад, Ангеліна Ігорівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30392</id>
    <updated>2026-02-06T13:18:57Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Вербалізація концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА у сучасному німецькомовному дискурсі
Автори: Новосад, Ангеліна Ігорівна
Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню особливостей вербалізації концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в сучасному німецькомовному літературному дискурсі з позицій когнітивної лінгвістики, дискурс-аналізу та лінгвокультурології. Актуальність дослідження зумовлена зростаючим інтересом сучасного мовознавства до вивчення концептосфери різних лінгвокультур. Концепт FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА посідає центральне місце в системі базових культурних концептів, оскільки відображає фундаментальні уявлення про соціальні зв'язки та морально-етичні цінності.&#xD;
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в німецькомовному літературному дискурсі з використанням інтегрованого підходу; уточнено структуру концепту через виділення ядерних та периферійних компонентів; систематизовано метафоричні моделі концептуалізації дружби; удосконалено методику аналізу концептів у художньому дискурсі. Мета роботи – комплексно дослідити особливості вербалізації концепту FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА в німецькомовному літературному дискурсі. Об'єктом дослідження є концепт FREUNDSCHAFT/ДРУЖБА як фрагмент німецькомовної картини світу, предметом – засоби вербалізації та метафоричної репрезентації концепту. Матеріалом дослідження слугували лексичні одиниці, відібрані методом суцільної вибірки з німецькомовних художніх творів, а також дані авторитетних лексикографічних джерел (Duden, DWDS, PONS).&#xD;
У роботі застосовано комплекс методів: концептуальний аналіз, компонентний аналіз, дистрибутивний аналіз, метод польового моделювання, метафоричний аналіз, контекстуальний та інтерпретаційний аналіз. Дослідження показало, що ядро концепту FREUNDSCHAFT складають основні семантичні компоненти: «взаємна симпатія», «довіра», «тісні стосунки» та «взаємна повага». Номінативне поле концепту включає пряму номінацію, номінації суб'єктів дружби, ад'єктивні характеристики, дієслова дії, складні слова та фразеологічні одиниці. Виявлено та систематизовано шість основних метафоричних моделей концептуалізації дружби: дружба як потужний ресурс, як безкорислива підтримка, як опора в складних ситуаціях, як безкорислива допомога, як спільна пригода, як відданість і підтримка. Виділено також додаткові образні моделі: антропоморфні, просторові, природні та процесуальні метафори. Практичне значення результатів полягає в можливості їх використання у викладанні теоретичних курсів із когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, дискурс-аналізу, стилістики німецької мови, при підготовці навчальних посібників, а також у практиці викладання німецької мови як іноземної.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Семіотична гетерогенність репрезентації концепту "FRIEDEN" на тлі російської інвазії в Україну</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30329" />
    <author>
      <name>Мороз, Анастасія Дмитрівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30329</id>
    <updated>2026-01-29T10:57:08Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Семіотична гетерогенність репрезентації концепту "FRIEDEN" на тлі російської інвазії в Україну
Автори: Мороз, Анастасія Дмитрівна
Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено дослідженню особливостей вербальної та невербальної репрезентації концепту FRIEDEN у німецькомовному публіцистичному дискурсі, зокрема в контексті російської агресії проти України. Концепт FRIEDEN поєднує політичні, духовні та гуманістичні смисли, виступаючи культурним маркером європейського розуміння безпеки. Актуальність теми зумовлена потребою осмислення трансформацій у сприйнятті концепту миру в сучасному німецькому медійному просторі. &#xD;
У науковій розвідці проаналізовано семантичну структуру концепту FRIEDEN як ментальної суті; визначено його понятійний, ціннісний та образно-асоціативний складники; сформовано номінативне поле досліджуваного концепту. Визначено, що репрезентація концепту FRIEDEN характеризується семіотичною гетерогенністю, поєднанням вербальних та невербальних засобів, які створюють цілісний образ миру. Наукова новизна полягає у виявленні взаємодії різних семіотичних кодів у репрезентації концепту FRIEDEN. Практичне значення полягає у можливості використання результатів у курсах когнітивної лінгвістики, семіотики та перекладознавства. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних вистовків та списку використаних джерел.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Неологізми сучасної німецької мови: структурний, семантичний та перекладацький аспекти</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30327" />
    <author>
      <name>Левчук, Юлія Сергіївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30327</id>
    <updated>2026-01-29T10:47:36Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Неологізми сучасної німецької мови: структурний, семантичний та перекладацький аспекти
Автори: Левчук, Юлія Сергіївна
Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено аналізу неологізмів сучасної німецької мови в межах трьох аспектів: структурного, семантичного та перекладацького. Матеріалом дослідження є 439 неологізмів, зафіксованих в онлайн словнику неологізмів OWID, правописному словнику німецької мови Дуден та на веб-сайті GfdS в розділі «Слово року». В результаті аналізу встановлено, що 99 % є новими лексемами, 1 % – нові значення; серед нових лексем 56 % є новоутвореннями та 44 % – запозиченнями. Частиномовний аналіз показав домінування іменників (90 %). Переважна більшість новоутворень утворена словоскладанням, а більшість запозичень є прямими. Наявність значної кількості запозичень є свідченням іншомовного впливу на німецьку мову. Дослідження семантики неологізмів показало, що вони часто з’являються у соціальній сфері, сфері харчування, новітніх технологій, політики, екології, здоров’я, дозвілля тощо, що відображає інноваційні процеси у цих галузях.&#xD;
У роботі розглянуто основні прийоми перекладу неологізмів: транскрипцію, транслітерацію, калькування, модуляцію, пряме включення та описовий метод, і встановлено основні закономірності вибору перекладацького прийому. Власні назви та спеціалізовані терміни здебільшого перекладають засобами транскрипції/транслітерації; пряме включення застосовують при відтворенні назв компаній, сервісів, застосунків або абревіатур. З огляду на граматичні відмінності між німецькою та українською мовами перекладачі вдаються до модуляції. Калькування поширене при перекладі неологічних композитів німецької мови українськими словосполученнями. Реалії та культурно марковані неологізми найчастіше передають описовим перекладом, що дозволяє зберегти зміст і зробити його зрозумілим для цільової аудиторії. Наукова новизна полягає у поєднанні структурного, семантичного та перекладацького аспектів під час аналізу неологізмів сучасної німецької мови.&#xD;
Практичне значення полягає у можливості використання отриманих результатів для укладання двомовних словників і глосаріїв новітньої лексики, на курсах з перекладознавства, лексикології та стилістики, а також у подальшому вивченні динаміки мовних процесів у німецькій мові та впливу англійської на лексикон сучасної німецької та української мов.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Дискурс новин в українській та німецькій лінгвокультурі</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30326" />
    <author>
      <name>Гурко, Анна Анатоліївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30326</id>
    <updated>2026-01-29T10:46:22Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Дискурс новин в українській та німецькій лінгвокультурі
Автори: Гурко, Анна Анатоліївна
Короткий огляд (реферат): У ВКР досліджено питання науково-теоретичні та практичні основи проблеми дискурсу новин в українській та німецькій лінгвокультурах. Здійснено цілісний теоретичний аналіз дискурсу медіа та новинного мовлення. Визначено проблематика ролі медіа в формуванні суспільної свідомості.&#xD;
Наголошено на лінгвокультурному контексті новинного дискурсу, що передбачає дослідження особливостей української та німецької лінгвокультури в новинах. Проведено аналіз взаємодії мови та культури в новинному дискурсі. Дослідження лінгвокультурного контексту новинного дискурсу дало змогу встановити, що у різних джерелах у зміст лінгвокультури включаються образи, прецедентні тексти та імена, цінності, традиції, арсенал мовних засобів і символів. Проаналізовано новинні тексти онлайн-ресурсів «Україна молода», «День», «Дзеркало тижня» та «Die Zeit», «Der Spiegel», «Deutsche Welle» українською та німецькою мовами відповідно. Виявлено, що культура, мовлення та дискурс пов’язані з тим, як людина ставиться до мовних знаків, як виражає свої переконання, оцінки, почуття та наміри, коли створює та розуміє мовні дії у дискурсі. Мова новинних текстів у лексичному наповненні найчастіше є стриманою (через використання кліше та штампів), відстороненою, зі значним ступенем узагальнення (за рахунок великої кількості складноскладових слів та слів із абстрактним значенням). Водночас, різноманітна лексика і термінологія «оживляють» дискурс, додають йому національної специфіки.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фрейм «ANGST» у німецькомовному художньому дискурсі (на матеріалі однойменної новели Стефана Цвейга)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30325" />
    <author>
      <name>Гурінчук, Марія Олександрівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30325</id>
    <updated>2026-01-29T10:44:04Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Фрейм «ANGST» у німецькомовному художньому дискурсі (на матеріалі однойменної новели Стефана Цвейга)
Автори: Гурінчук, Марія Олександрівна
Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено фрейм ANGST у художньому дискурсі на матеріалі новели Стефана Цвейга «Angst». Здійснено цілісний теоретичний аналіз фрейму ANGST як складної когнітивно-емоційну категорії, що втілюється через певні лінгвістичні маркери та художні прийоми. Виявлено мовні, когнітивні і паралінгвістичні засоби репрезентації емоції страху як ключового елементу внутрішнього світу персонажа та загальної атмосфери твору.&#xD;
Наголошено на мовних засобах, що представляють фреймову структуру на позначення страху, описують його причини, ситуаційні контексти, фізіологічні й емоційні прояви та наслідки. Проведено аналіз, як страх у творі перетворюється з внутрішнього переживання на домінантну силу, що визначає поведінку, внутрішні рішення та самоідентифікацію персонажа. Окреслено вплив соціальних чинників, морального осуду та внутрішніх конфліктів, які посилюють інтенсивність страху. &#xD;
Виявлено, що фрейм «Страх» реалізується в межах художнього дискурсу як механізм смислотворення, що описує відчуття страху не лише як індивідуальну реакцію, а й як багатоаспектний феномен. Проаналізовано важливість дослідження фреймів на позначення емоцій задля розуміння побудови психологічного дискурсу та його впливу на читача. Це може започаткувати вивчення фреймів емоційної сфери у творах інших авторів та для залучення мультидисциплінарного підходу, зокрема елементів психології та нейролінгвістики, що дозволить досліджувати механізми сприйняття емоцій у художньому дискурсі з позицій різних наукових парадигм та розширить інтерпретаційні можливості дослідника.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Полімодальність вираження маніпуляцій у репрезентації образу України у сучасному німецькомовному масмедійному дискурсі</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30323" />
    <author>
      <name>Гесть, Анастасія Андріївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30323</id>
    <updated>2026-01-28T11:53:14Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Полімодальність вираження маніпуляцій у репрезентації образу України у сучасному німецькомовному масмедійному дискурсі
Автори: Гесть, Анастасія Андріївна
Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено полімодальність вираження маніпуляцій у репрезентації образу України в сучасному німецькомовному масмедійному дискурсі. Розкрито теоретичні засади поняття маніпуляції, медіаманіпуляції та полімодальності в контексті інформаційної війни. Проаналізовано взаємодію вербальних, невербальних і паравербальних кодів у формуванні маніпулятивних стратегій німецьких ЗМІ.&#xD;
Емпіричну базу становлять понад 200 матеріалів німецькомовних медіа (ZDF, Tagesschau, Der Spiegel, NZZ, Der Freitag, Tagesspiegel, Statista) за 2014-2025 рр., що висвітлюють війну в Україні. Дослідження виявило, що маніпулятивний вплив у сучасному медіадискурсі будується на поєднанні вербальних, візуальних і паравербальних елементів. Серед вербальних прийомів найчастіше трапляються евфемізми (наприклад, "Spezialoperation" замість "Krieg"), пасивні конструкції, що розмивають відповідальність агресора, модальні дієслова невпевненості та питальні конструкції, які створюють сумнів у фактах. Невербальні засоби включають діпфейки, карикатури, кольорову символіку та композиційні рішення, які формують емоційний фон ще до прочитання тексту. Паравербальні характеристики, інтонація, темп, паузи, додатково підсилюють необхідне сприйняття.&#xD;
Наукову новизну становить комплексний полімодальний аналіз медіаманіпуляції у німецькомовному дискурсі про війну в Україні, систематизація семіотично гетерогенних технік та уточнення поняття «полімодальність маніпуляції». Практичне значення полягає у можливості застосування результатів у викладанні медіалінгвістики, критичного дискурс-аналізу, перекладознавства, у медіаграмотнісних програмах та журналістській практиці.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Особливості перекладу німецькомовних медичних текстів</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30322" />
    <author>
      <name>Дігел, Анна Миколаївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30322</id>
    <updated>2026-01-28T11:48:25Z</updated>
    <published>2025-12-26T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Особливості перекладу німецькомовних медичних текстів
Автори: Дігел, Анна Миколаївна
Короткий огляд (реферат): Мета роботи - виявити специфіку перекладу німецькомовних медичних текстів та визначити ефективні стратегії відтворення медичної термінології українською мовою. Об’єкт дослідження - процес перекладу спеціалізованої медичної термінології з німецької на українську мову в різних типах медичних текстів. Предмет дослідження - лінгвістичні та перекладацькі особливості перекладу німецькомовних медичних текстів українською мовою. Встановлено специфіку перекладу німецькомовних медичних текстів українською мовою та досліджено основні лінгвістичні, термінологічні й комунікативні особливості цього процесу. &#xD;
Виявлено, що медичний переклад є міждисциплінарною діяльністю, яка потребує високого рівня професійної компетентності перекладача, знання міжнародних стандартів (ISO 17100) та фахової термінології суміжних галузей — медицини, фармакології, анатомії й біології. Уточнено поняття медичного тексту як фахового повідомлення, спрямованого на передачу інформації про дослідження, діагностику, лікування та регулювання у сфері охорони здоров’я. Окреслено типологію медичних текстів (інструкції до лікарських засобів, клінічні історії хвороб, епікризи, наукові статті, результативні звіти тощо) та визначено їхні жанрово-стилістичні особливості. Проаналізовано труднощі, пов’язані з перекладом німецьких медичних термінів, що зумовлені полісемією, омонімією, відсутністю прямих відповідників і граматичними відмінностями між німецькою та українською мовами. Встановлено, що для забезпечення адекватності перекладу ефективним є використання описових перекладацьких прийомів, спеціалізованих термінологічних баз (MedDRA, EDQM), глосаріїв, а також інструментів контролю якості (QA) і систем автоматизованого перекладу (CAT-tools). Доведено необхідність міждисциплінарної співпраці перекладачів із медичними фахівцями з метою забезпечення термінологічної точності, стилістичної еквівалентності й комунікативної адекватності перекладу. Узагальнено практичні рекомендації щодо уникнення калькування, дотримання норм українського професійного мовлення та впровадження стандартів якості у сфері фахового перекладу. Результати дослідження поглиблюють теоретичні засади медичного перекладу й підтверджують його роль у сучасній міжмовній і міжнауковій комунікації.</summary>
    <dc:date>2025-12-26T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

