https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23543 2026-04-13T22:39:07Z 2026-04-13T22:39:07Z Кулик, Яна Романівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30689 2026-03-24T11:15:56Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Шкільний курс української літератури ХІХ ст.: проблема міжлітературних взаємин Автори: Кулик, Яна Романівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено дослідженню специфіки вивчення міжлітературних взаємин у шкільному курсі української літератури ХІХ ст. До аналізу залучено навчально-методичний матеріал, який використовується у старших класах, оскільки з 9 класу реалізується історико-літературний принцип у формуванні навчального матеріалу. У першому розділі проаналізовано компаративістику як складник літературознавчих передумов методики навчання літератури. Презентовано здобутки вітчизняної та світової компаративістики, які можуть бути використані під час шкільного вивчення української літератури. Використання компаративного аналізу літературних явищ передбачає інтеграцію знань з української літератури та зарубіжної літератури, а також читацьку компетентність здобувачів освіти. Висвітленню специфіки вивчення української літератури в 9 класі в аспекті міжлітературних взаємин присвячено другий розділ. Розглянуто важливість компаративного аспекту під час вивчення творчості І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, П. Гулака-Артемовського, М. Гоголя, Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка. Звернено увагу на світову історію теоретико-літературних понять бурлеск, травестія, сентименталізм, просвітительський реалізм, романтизм, роман, історичний роман, псалом, молитва. У центрі уваги третього розділу – роль компаративного складника під час вивчення української літератури в 10 класі. Досліджено особливості використання аспекту міжлітературних взаємин під час вивчення творчості Панаса Мирного та Івана Білика, І. Нечуя-Левицького, І. Карпенка-Карого, І. Франка. Терміни соціально-психологічний роман, реалізм, натуралізм та комедія розглянуто у світовому контексті.

2025-01-01T00:00:00Z Поворознік, Анастасія Василівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30688 2026-03-24T11:12:39Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Проблематика та жанрово-стильові особливості роману В. Лиса «Максим Гонтар» Автори: Поворознік, Анастасія Василівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено дослідженню проблематики та жанрово-стильових особливостей роману В. Лиса «Максим Гонтар». У першому розділі проаналізовано основні тенденції розвитку прози В. Лиса. Окреслено проблемно-тематичні аспекти, зокрема орієнтацію на психологічну заглибленість, осмислення історичного досвіду через призму приватної та родинної пам’яті, актуалізацію морально-етичних конфліктів. Схарактеризовано жанрове розмаїття, а також тенденцію до синтезу історичного, психологічного, соціального й філософського начал. Дослідженню ідейно-художніх особливості роману В. Лиса «Максим Гонтар» присвячено другий розділ. Основну увагу зосереджено на специфіці художнього моделювання історичного часу, взаємодії особистої, родинної та національної пам’яті. Проаналізовано ідейно-тематичні домінанти твору, зокрема проблеми морального вибору, відповідальності особистості, духовної кризи та пошуку сенсу буття. Розглянуто систему персонажів як багатовимірну модель світоглядних і ціннісних орієнтацій. У центрі уваги третього розділу – жанрово-стильова специфіка твору «Максим Гонтар». Зокрема визначено його жанрову природу як інтелектуально-психологічного роману з елементами історіософського, соціально-побутового, детективного та містичного письма. Проаналізовано такі особливості постмодерної парадигми тексту, як фрагментарність композиції, поліфонічність, жанрову гібридність, інтертекстуальність і відкритість смислової структури, що забезпечує багатоваріантність інтерпретацій.

2025-01-01T00:00:00Z Кіпень, Ірина Вікторівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30686 2026-03-24T10:38:50Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Літературна казка в шкільній програмі: проблема вікової адресації Автори: Кіпень, Ірина Вікторівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному аналізу літературної казки, представленої у шкільній програм із української та зарубіжної літератур. Казка досліджена в теоретичному та методичному аспектах, у контексті психології сприйняття учнями різного шкільного віку. Робота поєднує літературознавчий, психологічний й педагогічний підходи. У першому розділі, на основі численних літературознавчих і фольклористичних досліджень, розглянуто специфіку літературної казки в диспозиції до народної, визначено ключові підходи до розмежування цих жанрових різновидів, окреслено стадії розвитку жанру та проаналізовано психологічні основи формування шкільних програм з літератури. Другий розділ зосереджено на літературних казках українських та зарубіжних авторів, що входять до чинних шкільних програм. Проаналізовано особливості сприйняття творів «Снігова Королева» Г. Х. Андерсена, «Лускунчик і Мишачий король» Е. Т. А. Гофмана, «Кондрат, або Дитина з бляшанки» К. Нестлінгер, «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері, казок Івана Франка, В. Королів-Старого та Ю. Винничука учнями різних вікових категорій. У третьому розділі увагу зосереджено на літературних казках Оскара Вайльда: 1) подано огляд наукових напрацювань; 2) здійснено аналіз казок, визначено їх місце у шкільній програмі; 3) наголошено особливості їх сприйняття учнями відповідних класів; 4) запропоновано перерозподіл казок Вайльда з врахуванням вікової психології. У висновках обґрунтовано роль і значення літературної казки для розвитку школярів різних вікових груп. Результати дослідження узагальнено у формі таблиць і рекомендацій.

2025-01-01T00:00:00Z Приведенець, Оксана Вікторівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30685 2026-03-23T15:20:21Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Творчість Сергія Жадана в сучасному культурному просторі: інтермедіальний аспект Автори: Приведенець, Оксана Вікторівна Короткий огляд (реферат): У роботі досліджено творчий доробок С. Жадана в контексті інтермедіальних практик. Уточнено зміст поняття автоінтермедіальність в контексті сучасних літературознавчих підходів, окреслено основні типи та форми взаємодії мистецьких царин, таких як література, музика, кінематограф, театр та ін. Проаналізовано інтермедіальні трансформації роману «Ворошиловград» С. Жадана і кінопроєкція Я. Ладигіна «Дике поле». Окремий блок дослідження присвячено театральним практикам. Розглянуто українські постановки за творами С. Жадана, зокрема вистави «Покоління Пепсі» та «Хлібне перемирʼя». Окрема увага приділена феномену автоінтермедіальності – здатності автора самостійно переводити свої тексти у різні мистецькі площини. Проаналізовано його діяльність у рок-гурті «Жадан і Собаки». Також охарактеризовано формат публічних виступів автора, зокрема презентацію поетичної збірки «Псалом авіації». Зауважуємо, що інтермедіальні практики автора формують потужний емоційний зв’язок із авдиторією, яка істотно різниться культурним досвідом, естетичними потребами. Саме тому робота має не тільки теоретичне, але й практичне значення, адже пропонує інструменти аналізу, що можуть застосовуватись до ширшого кола культурних явищ.

2025-01-01T00:00:00Z Лазарєва, Олександра Андріївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30684 2026-03-23T15:14:01Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Флористичний аспект образності у творчості Катерини Калитко Автори: Лазарєва, Олександра Андріївна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному аналізу флористичного дискурсу в поетичній творчості Катерини Калитко у контексті сучасної української та світової літератури. У дослідженні поетика рослинних образів розглядається як важливий інструмент художнього моделювання переживання війни, травми, пам’яті й ідентичності. На основі історико-літературного огляду простежено еволюцію флористичної символіки – від античних архетипів до метамодерних інтерпретацій, що дозволяє визначити рослинний образ як один із найстійкіших культурних кодів європейської поезії. Особливу увагу зосереджено на творчості Катерини Калитко, у якій флористичні мотиви функціонують не як декоративний елемент, а як глибинна психоемоційна матриця, що артикулює досвід війни та колективної травми. Флористичні образи було розглянуто крізь призму метамодерної поетики. Проаналізовано ключові збірки авторки, у яких рослинні образи набувають тілесності, чуттєвості та високої семантичної концентрації, виконуючи роль носіїв пам’яті, болю й опору. З’ясовано, що флористична символіка формує цілісну поетичну систему, де природа постає продовженням людського тіла та простором фіксації історичного досвіду. Результати дослідження засвідчують, що флористичний дискурс є одним із ключових механізмів осмислення сучасної травми, а також ефективним інструментом порівняльного аналізу новітньої української та світової поезії. Робота відкриває перспективи для подальших студій у галузі фітокритики, екокритики та інтердисциплінарних підходів до аналізу поетичного тексту.

2025-01-01T00:00:00Z Яйчук, Наталія Анатоліївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30683 2026-03-23T15:37:57Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Вивчення японської літератури в шкільному курсі Автори: Яйчук, Наталія Анатоліївна Короткий огляд (реферат): Вивчення японської літератури в українських школах має значну освітню та культурну цінність. Вона не лише знайомить з унікальністю іншої культури, іншою картиною світу, мисленням східної людини, а й розширює світогляд учнів та сприяє міжкультурному діалогу. Японська культура формувалася під впливом різних філософських та релігійних систем (синтоїзм, буддизм, конфуціанство, даосизм), що, власне, і визначило її цінності. Для людини Сходу надзвичайно важливими є гармонія з природою та світом, інтроспекція та самовдосконалення. Велика увага приділяється естетиці – культ краси, простота, символізм та витонченість у всіх аспектах життя та мистецтва. Така література завдяки своїй вишуканості, чуттєвості та ліризму розвиває естетичний смак школярів. Аналіз модельних навчальних програм із зарубіжної літератури Міністерства освіти і науки України засвідчив різний ступінь заглиблення у тему. Саме тому існують відмінності у переліку творів японської літератури, пропонованих до вивчення. Та все ж заслугою цих програм є те, що японська література в них представлена різножанрово: від вивчення фольклорних текстів плавний перехід до поезії, а згодом до прози, що вимагає більшого досвіду та концентрації уваги учнів. Виокремлено ключові постаті японської літератури, що мають світове значення – Мацуо Басьо, Рюноске Акутаґава, Ясунарі Кавабата та ін. Незначним недоліком усіх програм є те, що поза увагою укладачів опинилася японська драматургія, яка є не менш цікавою та глибокою своїми сенсами. Мета роботи – зʼясувати специфіку та освітньо-виховну цінність японської літератури у шкільному курсі, окреслити засади подання такого матеріалу на уроках та запропонувати ефективні методичні підходи до його вивчення і засвоєння. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному, системному підході до розуміння і викладання японської літератури. Також розроблено методичні рекомендації щодо роботи вчителя з малознаним в українській школі матеріалом, що дозволяє формувати в учнів нові компетентності. Зокрема запропоновано нові методичні прийоми вивчення як окремих жанрів – казка, хайку, оповідання, так і конкретних персоналій. Активно залучаються інформаційно-комунікативні технології, що забезпечують цифрову компетентність та роблять уроки більш цікавими та змістовними. Це і створення мультимедійних презентацій, карти подорожей, візуальних проєктів, віртуальних екскурсій, онлайн-дошок та кросвордів. Серед нетрадиційних методів навчання особливо дієвими будуть дискусія, групова робота, літературний суд, інсценізації, рольові ігри та ін. Вивчення японської літератури розвиває також міжпредметні зв’язки, адже вона тісно пов’язана з історією, культурою, мистецтвом та філософією країни. У поєднанні із традиційними методами це дозволяє зробити освітній процес захопливим, глибоким і незабутнім.

2025-01-01T00:00:00Z Бобко, Максиміліан Васильович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30678 2026-03-19T09:12:02Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Проблеми жіночої емансипації у драмах «Світова річ» Олени Пчілки та «Мораль пані Дульської» Ґабріелі Запольської Автори: Бобко, Максиміліан Васильович Короткий огляд (реферат): Дослідницьку роботу присвячено комплексному дослідженню висвітлення проблем жіночої емансипації у драмах Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. У роботі узагальнено новий матеріал з досліджуваної теми шляхом порівняння вираження загальноєвропейських суспільно-політичних тенденцій в українській та польській літературі через порівняльний аналіз творчості Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. Дослідження присвячене детальному аналізу спільних та відмінних рис ідейно-тематичного наповнення драматичних творів Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської; основні соціально-політичні зрушення, котрі призвели до зміни зображення ролі жінки в української та польської авторки; проаналізовано основні мотиви та проблеми, котрі розглядаються в драмах «Світова річ» та «Мораль пані Дульської»; досліджено виявлення образу «нової жінки» у драмах «Світова річ» Олени Пчілки та «Мораль пані Дульської» Ґабріелі Запольської; окреслено типологію персоносфери, залежність образів від таких факторів як вік, стать, соціальне походження на прикладі драм «Світова річ» та «Мораль пані Дульської». Зроблено висновок, що українське й польське суспільства цього періоду були подібними у своїх гендерних стереотипах, патріархальних нормах і водночас прагненнях до прогресу. У своїй творчості Олена Пчілка та Ґабріеля Запольська через драматичні конфлікти та образи персонажів викривали подвійні стандарти, суспільне лицемірство й обмеження прав жінок. Водночас авторки пропонували різні можливості на майбутнє: Пчілка акцентувала на надії й оптимізмі, тоді як Запольська демонструвала песимістичні наслідки консервативного суспільного ладу. Розглянуто аспекти, які визначають значущість цих творів у світлі сучасної гендерної критики. З’ясовано, що п’єси обох авторок слугують своєрідним літературним маніфестом, що закликає до переосмислення ролі жінки в суспільстві, відмови від усталених стереотипів і формування рівноправнішого соціального устрою. Аналіз також висвітлює способи протистояння жіночих персонажів тиску патріархальної моралі й можливість впливу прогресивних ідей на зміну суспільної свідомості. Ця робота є першим дослідженням, що порівнює творчість двох письменниць, тим самим розширюючи літературознавчу базу й відкриваючи нові перспективи для вивчення ідейних течій, які збагачують наше розуміння культурних процесів кінця XIX – початку XX століття. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 75 сторінок, з них основного тексту – 65 сторінок. У першому розділі окреслено суспільні та літературні явища України та Польщі доби помежів’я ⅩⅨ–ⅩⅩ століть, досліджено перегляд жіночого образу в літературі та драматургії. У другому розділі проаналізовано основні ідейно тематичні проблеми, такі як проблеми моральності, проблеми суспільних та міжособистісних відносин між персонажами драм Олени Пчілки та Ґабріелі Запольської. У третьому розділі проаналізовано персоносфери драм «Світова річ» та «Мораль пані Дульської», виявлено вплив гендерної проблематики, протиставлення поколінь та станової приналежності на творення та розвиток персонажів.

2024-01-01T00:00:00Z Кравчук, Олександра Олександрівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30677 2026-03-23T15:37:48Z 2025-01-01T00:00:00Z

Назва: Поетика модернізму у творчості В. Вулф та Лесі Українки. Персоносфера Автори: Кравчук, Олександра Олександрівна Короткий огляд (реферат): Магістерську роботу присвячено системному компаративному аналізу поетики модернізму в західноєвропейському та українському літературних контекстах на матеріалах роману «Місіс Делловей» Вірджинії Вулф, драми «Блакитна троянда» Лесі Українки, а також їхніх літературно-критичних праць та епістолярію. Метою дослідження є виявлення типологічних збігів і відмінностей у художньому моделюванні модерної свідомості, а також з’ясування ролі автобіографізму та гендерної проблематики у формуванні авторських естетик. У роботі застосовано інтердисциплінарну методику, що базується на засадах компаративістики, із залученням біографічного та культурно-історичного методів, а також сучасних стратегій герменевтичного прочитання, гендерного аналізу та феміністичної критики. У дослідженні продемонстровано, як криза традиційного раціоналізму підштовхнула письменниць до використання нової модерністської оптики, де пріоритетом постала не сюжетна інтрига, а глибинна драма розщепленого «Я» в умовах суспільно-особистісної кризи. Доведено, що ключовим принципом побудови персоносфери є автопроєкція, за якої герої, марковані автобіографічними рисами письменниць, діють у парі з власними психологічними двійниками. Ця художня структура дозволяє трактувати категорію хвороби авторок як екзистенційну оптику й інструмент поглибленого психологізму, а танатологічні мотиви – як спосіб авторської сублімації та вираження радикального протесту проти патріархальних моделей контролю. Виявлено спільність авторських підходів до гендерних питань – критики патріархального шлюбу, родинного тиску та культурних приписів жіночої «нормальності», а також утвердження феномену «нової жінки» як інтелектуально самодостатньої особистості. У компаративному вимірі виявлено типологічну співмірність українського модернізму з провідними західноєвропейськими тенденціями. Наукова новизна полягає у системному зіставленні психопоетичних і гендерних домінант обох творів крізь призму автопроєкційної моделі персонажної організації. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання в курсах історії української та зарубіжної літератури, компаративістики, гендерних студій і теорії модернізму.

2025-01-01T00:00:00Z Радчик, Анна Юріївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30672 2026-03-17T11:58:28Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Інтермедіальні стратегії у вивченні творчості Кнута Гамсуна Автори: Радчик, Анна Юріївна Короткий огляд (реферат): Розкриття потенціалу методу інтермедіального аналізу художнього тексту в освітньому процесі та пошук шляхів використання інтермедіальних стратегій на уроках літератури– актуальний аспект дослідницької роботи, зумовлений багатьма чинниками, серед яких домінування в сучасному світі мультикультурних тенденцій, національно-освітня концепція, спрямована на формування багатогранної творчої особистості учня, наявність у шкільних програмах з літератури рекомендацій щодо впровадження інтермедіальних методик навчання та, відповідно, відсутність у методичній літературі чіткого алгоритму способів реалізації програмних «інтермедіальних» завдань. Актуальність магістерської роботи зумовлена і станом українського гамсунознавства– творчість норвезького лаурета Нобелівської премії Кнута Гамсуна (1859–1952) не достатньо досліджена в інтермедіальному та стильовому аспектах. Не повною мірою використано потенціал його романів «Голод» і «Пан» упарадигмі літературної освіти. Мета дослідження– аналіз інтермедіальних стратегій у вивченні творчості Кнута Гамсуна та розкриття дидактичного потенціалу методу інтермедіального аналізу тексту в парадигмі літературної освіти. Матеріал дослідження– романи «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; навчальні програми з української та зарубіжної літератур, з інтегрованих курсів. Об’єкт дослідження– інтеремедіальний вимір романістики Кнута Гамсуна (літературознавчий та методичний аспекти). Предмет дослідження– форми і способи взаємодії мистецтв у романах «Голод» та «Пан» Кнута Гамсуна; форми й методи навчальної діяльності, ґрунтовані на інтермедіальній методології в освітньому процесі. У роботі використано такі методи: метод інтермедіального аналізу художнього тексту, метод стильового аналізу художнього тексту, порівняльно типологічний метод, герменевтичний метод, семіотичний метод, описовий метод, системно-функційний метод, метод прогнозування дидактичного потенціалу інтермедіальних стратегій на уроках літератури. Наукова новизна дослідження: у магістерській роботі вперше здійснено комплексний компаративний аналіз навчальних програм щодо специфіки використання інтермедіальних методик навчання на уроках української та зарубіжної літератур, інтегрованих мистецько-літературних курсів; проаналізовано романи «Голод» та «Пан» К. Гамсуна крізь призму специфіки взаємодії слова, музики та живопису; при цьому подано методичні рекомендації щодо шляхів і способів використання інтермедіальних стратегій у процесі вивчення творчості Кнута Гамсуна та спроектовано результати інтермедіального аналізу текстів на вирішення проблеми ідіостилю письменника– визначено стильові домінанти обох романів; водночас показано перспективність методологічного тандему–поєднання методів інтермедіального та стильового аналізу художніх текстів; запропоновано авторські розробки двох уроків за романами Кнута Гамсуна «Голод» та «Пан» із застосуванням інтермедіальних методик навчання. У методичній розробці вперше окреслено шляхи компаративно-інтермедіального аналізу творів Кнута Гамсуна («Пан») та Осипа Турянського («Син землі»). Основні висновки. Упровадження інтермедіальних стратегій в освітній процес (зокрема в сферу літературної освіти) є доцільним і перспективним. Один із напрямків– використання інтермедіального аналізу на уроках літератури. Цей метод роботи сприяє формуванню в учнів уявлення про багатогранність, цілісність та оригінальність художнього твору, здатного поєднувати візуальні, аудіальні та текстові складові в єдиному просторі сприйняття; формує аналітико-критичні навички, здатність виокремлювати головне та синтезувати фрагментарні складники в єдине ціле; сприяє розвитку творчих здібностей учнів; урізноманітнює та поглиблює роботу над художнім текстом, робить її цікавішою для учнів, відповідно, підвищує ефективність навчання. Інтермедіальний аналіз художнього тексту перспективний в аспекті аналізу стильових особливостей твору, виявлення домінант авторського ідіостилю; він органічно доповнює метод стильового аналізу. У процесі дослідження дебютного роману «Голод» К. Гамсуна крізь призму взаємодії слова, музики та живопису увиразнено експресіоністську природу образності твору; інтермедіальний аналіз роману «Пан» оприявнює імпресіоністську стильову домінанту. Потенціал цього методологічного тандему доцільно використовувати на уроках з літератури, заняттях літературних чи мистецьких гуртків.

2024-01-01T00:00:00Z Коцюба, Катерина Валеріївна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30671 2026-03-17T11:23:14Z 2024-01-01T00:00:00Z

Назва: Концепція соціуму в драмі абсурду (на матеріалі шкільного курсу) Автори: Коцюба, Катерина Валеріївна Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено концепцію соціуму в драмі абсурду на матеріалі шкільного курсу. Розглянуто передумови виникнення театру абсурду. Описано зв’язки традиційного і абсурдистського театру. Проаналізовано поетику театру абсурду, визначальні риси, притаманні театру абсурду. Визначено тематику творів драми абсурду. Досліджено абсурдність п’єси «Чекаючи на Годо» С. Беккета. Охарактеризовано особистість і суспільство в п’єсі «Носороги» Е. Йонеско. Узагальнено методи та прийоми, як використовуються при вивченні драматичних творів. Окреслено специфіку вивчення драматичних творів на уроках зарубіжної літератури. Розроблено методичні рекомендації щодо проведення уроків драми абсурду. З’ясовано вплив драми абсурду на формування світогляду здобувачів освіти.

2024-01-01T00:00:00Z