DSpace Фонд:

Психологічні особливості взаємозв'язку використання соціальних мереж та порушень харчової поведінки

2026-03-16T14:10:57Z

Назва: Психологічні особливості взаємозв'язку використання соціальних мереж та порушень харчової поведінки Автори: Капелюха, Маргарита Андріївна Короткий огляд (реферат): Наукове дослідження присвячене вивченню психологічних особливостей взаємозв’язку активності в соціальних мережах із формування порушень харчової поведінки серед студентської молоді віком 18-24 років. Актуальність проблеми зумовлена інтенсивною діджиталізацією сучасного соціуму, розширення віртуальних форм комунікації та зростання впливу онлайн-контенту на процеси самосприйняття, емоційної регуляції та ставлення до власного тіла. Для реалізації завдань магістерської роботи на базі Волинського національного університету імені Лесі Українки було проведено емпіричне дослідження із застосування таких методик Методика « Образ тіла» (О. Скугаревський); Голландський опитувальник харчової поведінки (DEBQ, J. van Strien, 1986); Шкала Інтернет-залежності Чена (CIAS, 2003); опитувальник Інтернет-залежності К. Янга (IAT). Дослідження охопило 45 респондентів (25 дівчат і 20 хлопців). У ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що 1. Рівень Інтернет-залежності. Серед студентів переважає помірний рівень Інтернет-залежності (M = 53,4 за IAT, M = 60,1 за CIAS). Виявлено гендерні відмінності хлопці демонструють більш виражені поведінкові прояви залежності, тоді як дівчата характеризуються емоційно-регуляторним використання соціальних мереж. 2. Типи харчової поведінки. За результатами DEBQ встановлено, що у дівчат переважає обмежувальний тип харчової поведінки, тоді як у хлопців – зовнішній тип. Середні рівень емоційного харчування в усій вибірці становить M = 3,1, що свідчить про тенденцію до використання їжі як емоційного компенсатора. 3. Кореляційні взаємозв’язки. Виявлено негативний зв’язок між рівнем Інтернет-залежності та емоційним компонентом образу тіла (r = –0,47, p< 0,05), а також позитивний зв’язок між рівнем Інтернет-залежності та емоційним харчування (r = 0,52, p < 0,01). Це свідчить про формування компенсаторних стратегій емоційної регуляції через цифрову активність і харчову поведінку. 4. Психологічна інтерпретація результатів. Отримані дані підтверджують, що надмірна цифрова залученість може призводити до порушення тілесної ідентичності, зниження задоволеності власним образом тіла та формування дезадаптивних способів саморегуляції. Магістерська робота має перспективу подальших досліджень, що можуть бути орієнтовані на вивчення вікових і гендерних відмінностей у механізмах емоційної регуляції, вплив соціальних мереж на самооцінку та тілесну ідентичність, а також на розробку комплексних психопрофілактичних програм адаптації до цифрового середовища.

Особливості прояву психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців

2026-03-16T14:12:36Z

Назва: Особливості прояву психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців Автори: Грибовська, Тамара Костянтинівна Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі представлено теоретичне обґрунтування та емпіричне дослідження психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців в умовах воєнного стану. У першому розділі проаналізовано підходи сучасних науковців до вивчення психоемоційних розладів, охарактеризовано їхній зміст, структуру та особливості прояву. Розглянуто новітні підходи до розуміння чинників їх розвитку, зокрема біологічні, когнітивні, соціально-поведінкові та екзистенційні моделі. Окрема увага приділена специфіці психоемоційних станів дружин військовослужбовців у період війни, зумовлених невизначеністю, тривалим стресом і зміною сімейних ролей. У другому розділі проведено емпіричне дослідження психологічних аспектів прояву психоемоційних розладів у дружин військовослужбовців. Описано вибірку, організацію та методи дослідження, зокрема застосування стандартизованих психодіагностичних методик для оцінки тривожності, депресивних симптомів, рівня життєвого стресу та стресостійкості. Представлено узагальнені результати дослідження та їх психологічну інтерпретацію. Статистична обробка даних передбачала проведення кореляційного аналізу, який дозволив виявити системні взаємозв’язки між показниками тривожності, депресії, життєвого стресу та стресостійкості. Встановлено, що під впливом воєнних обставин дружини військовослужбовців демонструють підвищену тривожність, емоційне виснаження та зниження психологічної стабільності. При цьому стресостійкість відіграє значущу захисну роль, пом’якшуючи вплив негативних емоційних станів. Наукова новизна роботи полягає у комплексному аналізі психоемоційних розладів саме у дружин військовослужбовців – соціальної групи, що зазнає унікального поєднання стресових і невизначених життєвих обставин. Результати розширюють уявлення про механізми формування психоемоційних порушень у жінок, чиє життя безпосередньо пов’язане з воєнною реальністю. Практична значущість отриманих результатів полягає у можливості їх використання у психологічному консультуванні, психотерапевтичній роботі, у діяльності центрів підтримки військових сімей, а також у розробці програм профілактики емоційного виснаження та зміцнення стресостійкості жінок, чиї чоловіки проходять військову службу.

Психологічні особливості когнітивних процесів внаслідок переживання травматичних подій

2026-03-16T10:19:48Z

Назва: Психологічні особливості когнітивних процесів внаслідок переживання травматичних подій Автори: Гончаренко, Дар'я Сергіївна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена дослідженню впливу пережитих травматичних подій на когнітивні процеси особистості. У теоретичній частині проаналізовано сучасні підходи до розуміння когнітивних змін після психотравми, зокрема моделі когнітивної перебудови, механізми порушення уваги, пам’яті та мислення, а також нейропсихологічні основи посттравматичних змін. Емпіричне дослідження проведено на базі реабілітаційного центру мережі RECOVERY у м. Луцьку з використанням комплексу психодіагностичних методик: опитувальника PCL-5, коректурної проби Бурдона–Анфімова, методики «10 слів» А. Лурії та методики «Виключення зайвого». У ході аналізу результатів емпіричного дослідження встановлено, що: 1. Увага осіб із пережитою травмою характеризується зниженими показниками концентрації, стійкості та продуктивності. Виявлено швидшу виснажуваність та більшу кількість помилок у порівнянні з особами без травматичного досвіду. 2. Пам’ять демонструє порушення на етапах кодування та відтворення інформації. Для учасників із вираженими посттравматичними симптомами характерне фрагментарне відтворення матеріалу, зниження обсягу запам’ятовування та більші труднощі у відтворенні через інтервал часу. 3. Мислення осіб із травматичним досвідом стає менш гнучким, із тенденцією до ригідності та переважанням негативно орієнтованих когнітивних схем. Учасники частіше демонстрували труднощі з узагальненням, гірше виконували завдання на переключення мислення та легше фіксувалися на загрозливих або емоційно насичених елементах. 4. Виявлено взаємозв’язок між рівнем посттравматичних симптомів і зниженням когнітивної ефективності. Чим вищий рівень симптоматики за PCL-5, тим нижчими були показники уваги, короткочасної пам’яті та когнітивної гнучкості. 5. Когнітивні порушення мають системний характер і охоплюють кілька функціональних сфер одночасно. Результати підтверджують модель когнітивної перебудови після травматичної події, за якої емоційна домінанта порушує роботу систем контекстуалізації та когнітивного контролю. Практична значущість роботи полягає у можливості використання результатів для удосконалення системи психологічної допомоги, розроблення програм когнітивної реабілітації та покращення психодіагностики посттравматичних станів. Матеріали можуть бути застосовані в роботі психологів, психотерапевтів та фахівців реабілітаційних центрів. Магістерська робота має подальші перспективи дослідження, зокрема у напрямі розширення вибірки, поглибленого аналізу механізмів когнітивної перебудови та впровадження інтегрованих програм відновлення когнітивної сфери після психотравми.

Особливості психологічної стійкості осіб із інвалідністю

2026-03-16T10:11:13Z

Назва: Особливості психологічної стійкості осіб із інвалідністю Автори: Гладка, Ольга Василівна Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена дослідженню особливостей психологічної стійкості, резильєнтності та соціально-психологічної адаптації осіб із інвалідністю в контексті сучасних соціальних трансформацій. Теоретичною основою дослідження стали положення позитивної психології (К. Кіз, К. Ріфф, М. Селігман), теорії самоефективності (А. Бандура), концепції резильєнтності (К. Коннор, Д. Девідсон), та моделі копінг-поведінки (Р. Лазарус, С. Фолкман). У роботі узагальнено сучасні емпіричні дослідження, які доводять, що високий рівень резильєнтності та позитивні когнітивно-емоційні стратегії дозволяють особам із інвалідністю ефективно долати стрес, соціальну ізоляцію та бар’єри самореалізації. Результати дослідження свідчать, що психологічна стійкість є ключовим ресурсом подолання психоемоційних труднощів і сприяє формуванню активної життєвої позиції у людей з інвалідністю. Практична значущість роботи полягає у прийдешньому розробленні та вдосконаленні психологічних рекомендацій щодо підтримки адаптаційних механізмів і підвищення життєстійкості цієї категорії населення.

Психологічні особливості посттравматичних станів в учасників бойових дій

2026-03-16T14:13:13Z

Назва: Психологічні особливості посттравматичних станів в учасників бойових дій Автори: Денисенко, Максим Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню психологічних особливостей посттравматичних станів, емоційних порушень та копінг-стратегій у учасників бойових дій. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості військовослужбовців і ветеранів, які потребують професійної психологічної підтримки та реабілітації. Результати емпіричного дослідження засвідчили, що значна частина респондентів характеризується вираженими проявами посттравматичної симптоматики, підвищеним рівнем тривожності та наявністю депресивних тенденцій. Кореляційний аналіз підтвердив тісний зв’язок між інтенсивністю симптомів ПТСР та емоційними порушеннями. Також встановлено, що при підвищенні посттравматичних проявів знижується використання раціональних і когнітивних копінг-стратегій, натомість посилюються емоційні та уникальні форми реагування. Наукова новизна роботи полягає у визначенні специфічних комбінацій копінг-стратегій, притаманних особам із різним рівнем посттравматичної симптоматики, а також у встановленні нових характеристик взаємозв’язків між ПТСР, тривожністю, депресивністю та копінг-поведінкою. Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження під час розробки та впровадження програм психологічної допомоги, психокорекції та реабілітації ветеранів і військовослужбовців, спрямованих на розвиток адаптивних копінг-стратегій, зниження емоційної напруги та покращення психологічного благополуччя.

Стресостійкість та адаптаційні можливості військовослужбовців в умовах бойового стресу

2026-03-16T09:47:47Z

Назва: Стресостійкість та адаптаційні можливості військовослужбовців в умовах бойового стресу Автори: Чернюк, Олег Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі здійснено комплексне теоретико-емпіричне дослідження стресостійкості та адаптаційних можливостей військовослужбовців в умовах бойового стресу. Актуальність теми зумовлена впливом повномасштабної війни на психічний стан людей, особливо тих, хто безпосередньо виконує бойові завдання. У роботі розкрито теоретичні засади феномену стресу, стресостійкості та адаптації, проаналізовано підходи до їх трактування у сучасній психологічній науці. Висвітлено специфіку бойового стресу, його детермінанти та наслідки для психічного здоров’я військових, охарактеризовано індивідуально-психологічні та соціально-психологічні чинники, що визначають рівень резистентності. Емпіричне дослідження проведено серед 41 військовослужбовця та спрямовано на виявлення особливостей прояву стресостійкості та адаптаційних можливостей у бойових умовах. Використано комплекс психодіагностичних методик для оцінки рівня бойового стресу, адаптації та копінг-стратегій. Здійснено статистичний аналіз отриманих даних, що дозволив окреслити ключові тенденції та закономірності у формуванні стресостійкої поведінки. У висновках наведено узагальнену характеристику психологічних ресурсів військовослужбовців і визначено напрями подальшої психологічної допомоги та підтримки. Результати роботи можуть бути використані у діяльності військових психологів, системах професійної підготовки та реабілітаційних програмах для учасників бойових дій.

Взаємозв’язок академічної прокрастинації з мотивацією навчання у здобувачів освіти

2026-03-16T08:46:25Z

Назва: Взаємозв’язок академічної прокрастинації з мотивацією навчання у здобувачів освіти Автори: Бобко, Владислав Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі здійснено теоретичний та емпіричний аналіз феномену академічної прокрастинації у студентської молоді, а також її взаємозв’язку з мотиваційною сферою та рівнем самоорганізації. Представлено сучасні підходи до трактування поняття «прокрастинація», охарактеризовано її основні типології, чинники формування та прояву, а також особливості академічної форми як специфічного різновиду прокрастинаційної поведінки у студентському середовищі. Здійснено огляд зарубіжних і вітчизняних досліджень з проблеми, зокрема в контексті навчальної діяльності, особистісної відповідальності, вольової регуляції та внутрішньої мотивації. В емпіричній частині проведено комплексне дослідження з використанням валідних психодіагностичних методик: шкали загальної прокрастинації (Л. М. Карамушка О. І. Бондарчук Т. В. Грубі), діагностики причин прокрастинації (М. Дворник), діагностики навчальної мотивації (А.А. Реан, В.А. Якуніна, Н.Ц. Бадмаєва; Т.І. Ільїна), а також самоорганізації діяльності (Фішер–Бонд–Мандрикова). Виявлено статистично значущі зв’язки між рівнем прокрастинації, мотиваційною недостатністю, тривожністю, перфекціонізмом та окремими компонентами самоорганізації. Результати засвідчують, що низький рівень внутрішньої мотивації та недостатній розвиток навичок саморегуляції є чинниками, що підвищують ймовірність академічної прокрастинації. Отримані результати можуть бути використані в освітній практиці, психологічному консультуванні та для розробки корекційно-профілактичних програм для студентів.

Взаємозв’язок особистісних якостей та емоційного вигорання у батьків дітей із цукровим діабетом

2026-03-16T08:39:03Z

Назва: Взаємозв’язок особистісних якостей та емоційного вигорання у батьків дітей із цукровим діабетом Автори: Бобко, Лілія Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі досліджено феномен емоційного вигорання убатьків дітей із аутоімунними захворюваннями як важливу психологічнупроблему, що виникає внаслідок тривалого психоемоційного навантаження, пов’язаного з доглядом за хронічно хворою дитиною. Теоретично обґрунтовано особливості прояву емоційного вигорання, розкрито його симптоми, динаміку розвитку, чинники виникнення та взаємозв’язок із особистісними характеристиками. Емпірична частина дослідження реалізована на вибірці батьків дітей з цукровим діабетом. У дослідженні використано психодіагностичні методики, що дозволили визначити рівні емоційного вигорання, особистісної та реактивної тривожності, психоемоційного стану та структури особистості. Застосовано методи математичної статистики для виявлення зв’язків між змінними. Встановлено наявність статистично значущих кореляцій між емоційним вигоранням і такими особистісними характеристиками, як тривожність, нейротизм, фрустрація, ригідність тощо. Результати дослідження дали змогу визначити напрями профілактики емоційного вигорання та розробити рекомендації для психологів і фахівців психічного здоров’я щодо роботи з батьками, які виховують дітей з аутоімунними захворюваннями.

Взаємозв’язок копінг-стратегій та психологічного благополуччя у батьків дітей хворих на цукровий діабет

2026-03-16T08:33:51Z

Назва: Взаємозв’язок копінг-стратегій та психологічного благополуччя у батьків дітей хворих на цукровий діабет Автори: Сенченко, Алла Короткий огляд (реферат): Магістерська робота присвячена вивченню взаємозв’язку копінг-стратегій і психологічного благополуччя у матерів дітей, хворих на цукровий діабет. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості дітей з аутоімунними захворюваннями та психологічними труднощами, які переживають їхні батьки у зв’язку з тривалим доглядом, медичною відповідальністю, обмеженнями повсякденного життя та хронічним стресом. Особлива увага приділяється матерям, як найбільш залученим до постійної турботи й емоційного супроводу хворої дитини. У теоретичній частині роботи проаналізовано основні підходи до розуміння понять «копінг-стратегії» та «психологічне благополуччя», їх функціональну роль в умовах життєвих криз, а також специфіку материнського досвіду у контексті дитячої хвороби. Визначено особливості адаптивної та дезадаптивної копінг-поведінки, її вплив на суб’єктивне відчуття задоволеності життям, емоційну стійкість, самоприйняття й ефективність міжособистісних контактів. Результати емпіричного аналізу показали, що більшість матерів мають середній рівень психологічного благополуччя, а також схильні до обмеженого використання як конструктивних, так і неконструктивних копінг-стратегій. Особливу увагу було приділено аналізу статистичних зв’язків між показниками. Кореляційний аналіз засвідчив наявність значущих взаємозв’язків між окремими стратегіями подолання стресу (зокрема спрямованістю на задачу, униканням, позитивною переоцінкою) та компонентами психологічного благополуччя (самоприйняттям, цілеспрямованістю, екологічною компетентністю, фізичним добробутом тощо). Отримані дані свідчать про неоднозначність впливу копінг-стратегій на психоемоційний стан матерів: деякі з них, хоча й формально вважаються адаптивними, в окремих випадках можуть супроводжуватися емоційним виснаженням чи зниженням самоприйняття. Здійснено порівняльний аналіз показників залежно від віку дитини та стажу її хвороби. Результати дослідження мають як наукову, так і практичну цінність. Вони можуть слугувати підґрунтям для створення програм психопрофілактики та підтримки матерів, які виховують дітей із хронічними захворюваннями, з метою розвитку ефективних копінг-стратегій, зміцнення внутрішніх ресурсів та підвищення якості їхнього життя.

Особливості копінг-стратегій військовослужбовців з різними проявами тривожності в умовах війни

2026-03-16T08:24:26Z

Назва: Особливості копінг-стратегій військовослужбовців з різними проявами тривожності в умовах війни Автори: Рощина, Тетяна Євгенівна Короткий огляд (реферат): У магістерській роботі теоретично проаналізовано та емпірично досліджено особливості копінг-стратегій військовослужбовців з різними проявами тривожності. Розкрито зміст поняття копінг-стратегія та тривожність, проаналізовано сучасні психологічні дослідження копінг-стратегій та тривожності військовослужбовців. В досліджені було використано такі методики: «Госпітальна шкала тривоги та депресії HADS», «Шкала ситуативної та особистісної тривожності Спілберга-Ханіна», «Опитувальник копінг-стратегій Р. Лазаруса», «Опитувальник копінг-стратегій Brief-COPE Ч. Карвера». В результаті опрацювання даних емпіричного дослідження встановлено, що: 1. Середні показники, як ситуативної, так і особистісної тривожності свідчать про підвищений рівень психоемоційної напруги, що характерно для військовослужбовців умовах ведення війни; 2. В ході дослідження ми з’ясували, що у респондентів переважають адаптивні копінг-стратегії, а саме планування вирішення проблеми, самоконтроль, та позитивна переоцінка. Разом з тим, досить високий середній показник спостерігається за дезадаптивними копінгами, серед них найбільш виражені втеча-уникнення та уникаючий копінг. Тобто, значна частина військовослужбовців обирає емоційно-захисні чи навіть пасивні способи реагування, що потенційно знижує рівень їх адаптації у стресовій ситуації; 3. Кореляційний аналіз виявив наявність статистично значущої кореляції між рівнем особистісної тривожності і схильністю до уникаючого копінгу; 4. У ході роботи було зясовано, що рівень особистісної тривожності визначає ті дієві способи подолання, за допомогою яких особистість намагається впоратись із стресом: високий рівень особистісної тривожності зумовлює вибір уникаючих стратегій, низький рівень – вибір стратегій активної та проблемно-орієнтованої поведінки. Перспективами подальших досліджень є надання більш розгорнутих характеристик з приводу впливу рівня тривожності на вибір певних копінг-стратегій військовослужбовців у різних ситуаціях. Максимальної актуальності набуває подальша розробка та запровадження заходів, які будуть сприяти підвищенню стресостійкості військовослужбовців та зменшенню негативного впливу стресу. Описані у даній роботі результати наукового експерименту дозволять психологу працювати над впровадженням індивідуальних та групових програм психологічної підготовки військовослужбовців, враховуючи підтверджений рівень тривожності. Ключові слова: копінг, тривожність, копінг-стратегії військовослужбовців, стрес, ситуативна тривожність, особистісна тривожність, дезадаптивний копінг, адаптивні стратегії поведінки.