<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Фонд:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23537" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/23537</id>
  <updated>2026-04-08T13:21:31Z</updated>
  <dc:date>2026-04-08T13:21:31Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Луцьк. Погляд із середмістя : картина в техніці олійного живопису</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30629" />
    <author>
      <name>Бікус, Зореслава Віталіївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30629</id>
    <updated>2026-03-12T08:11:15Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Луцьк. Погляд із середмістя : картина в техніці олійного живопису
Автори: Бікус, Зореслава Віталіївна
Короткий огляд (реферат): Обрана для дослідження тема «Погляд із середмістя», картина в техніці олійного живопису» є актуальною. Адже в першочерговим для художника є зафіксувати теперішній вигляд обраної локації з її історично правдивим виглядом. Обрана для відображення на картинній площині локація середмістя Луцька включає вулицю Паркову з поглядом на історичну забудову схилів градної гори, собору Святої Трійці та рядову міську забудову в стилі неокласицизму міжвоєнного періоду. Вулиця Паркова, Градний узвіз, Глушець не є парадна частина середмістя  – це вулички, що сполучаються із Театральним майданом та вулицею Лесі Українки та проспектом Волі.&#xD;
Місто Луцьк одне із найстаріших історичних забудов на Волині та й в Україні загалом. Першу згадку про Луцьк віднаходимо в Іпатіївському літописі з датуванням  1085 роком. Той давній період знаменується міжусобними війнами  нащадків Ярослава Мудрого. За народними  переказами назва міста Луцьк походить від його розташування. Адже град розташований був на «луці» – повороті річки Стир, форма якого нагадувала лук. Місто відігравало не аби яку оборонну функцію, саме завдячуючи географічному положенню. Так у XII столітті місто обнесене дерев’яними укріпленнями: високими стінами та восьми вежами, яке носило назву Нижній замок. Найбільшого розквіту як в оборонному так і економічному розвитку Луцьк набув за князівства Любарта. Серед цікавих закутків центральної частини міста ми відшукали пристойну локацію для створення засобами олійного живопису картини «Погляд із середмістя».</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Біля підніжжя старих мурів" : пейзаж-картина в техніці олійного живопису</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30588" />
    <author>
      <name>Новосад, Назарій Геннадійович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30588</id>
    <updated>2026-03-04T08:48:29Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Біля підніжжя старих мурів" : пейзаж-картина в техніці олійного живопису
Автори: Новосад, Назарій Геннадійович
Короткий огляд (реферат): В роботі досліджено становлення та розвиток міста Луцька, зокрема архітектурно- мистецьку цінність замку Любарта. Місто Луцьк, одне з найдавніших в Україні, має багату історико-культурну спадщину. Його перша письмова згадка датується 1085 роком, згідно з Іпатіївським літописом. Водночас археологічні дані свідчать про заснування поселення орієнтовно у 1000 році. Пейзажний живопис є важливим жанром образотворчого мистецтва, головною метою якого є відтворення природи – як у реалістичній, так і в уявній формі. Картини зображення природи мають здатність глибоко впливати на глядача. Через пейзаж художник передає свої внутрішні стани, емоції та світогляд. Особливо вагомим є пейзаж, що зображає рідні краєвиди – він формує естетичне сприйняття довкілля та любов до Батьківщини.&#xD;
Початкове розміщення Луцька – на острові, сформованому річкою Стир та її рукавами, – було обрано з міркувань захисту. Нині ця територія є частиною Державного історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». У період Київської Русі Луцьк виконував функцію столиці удільного князівства, що входило до складу Волинської, а пізніше – Галицько-Волинської землі. Із проголошенням незалежності України місто зберігає вагоме значення в політичному, економічному, духовному та культурному житті регіону. Його історичний центр приваблює мальовничими пейзажами, архітектурними пам’ятками, водоймами та зеленими зонами. Саме тому темою моєї бакалаврської кваліфікаційної роботи стало створення пейзажної картини в техніці олійного живопису під назвою «Під мурами старого замку».&#xD;
Вплив природи на людину, емоції та думки, що виникають під час споглядання природного середовища, визначають сутність пейзажу як жанру. Аналізуючи роботи пейзажистів XVIII століття, а також українських майстрів минулого і сучасності, ми можемо відчути всю глибину і різноманітність переживань митців, що були втілені у їхніх творах. Саме тому обрана тема присвячена створенню пейзажу в техніці олійного живопису.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Старе місто": картина в техніці олійного живопису</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30583" />
    <author>
      <name>Жорова, Ліза В'ячеславівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30583</id>
    <updated>2026-03-04T08:33:07Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Старе місто": картина в техніці олійного живопису
Автори: Жорова, Ліза В'ячеславівна
Короткий огляд (реферат): Дипломна робота присвячена дослідженню пейзажу старого Таллінна в образотворчому мистецтві. Старовинні європейські міста зберігають неповторну атмосферу історичних епох, а їхнє архітектурне середовище є важливим джерелом натхнення для художників. Старий Таллінн – унікальне місто, в якому поєдналися середньовічна архітектура, багатовікова історія та особлива художня естетика. Дослідження спрямоване на аналіз особливостей зображення міського ландшафту Таллінна в живописі, графіці та інших видах образотворчого мистецтва.&#xD;
У роботі здійснено детальний аналіз історичних етапів розвитку жанру міського пейзажу, починаючи від гравюр XVI-XVII століття, які були одними з перших графічних зображень міст, до сучасних цифрових художніх технік, що активно застосовуються в мистецтві XXI століття. Досліджується, як змінювалися підходи до відображення урбаністичного середовища залежно від художніх стилів та технічних можливостей того чи іншого періоду. Окремо розглядається вплив класичних європейських шкіл живопису на розвиток жанру міського пейзажу, зокрема барокових і романтичних традицій, що знайшли відображення в мистецтві XVII-XIX століть. Особлива увага приділяється питанню відображення Таллінна у творах естонських та європейських митців, які працювали в жанрі міського пейзажу. У дослідженні розглядаються художні твори, що зображують архітектурне середовище міста, його вулиці, площі, історичні будівлі та панорамні види. Аналізуються ключові представники цього жанру, їхні творчі методи, техніки виконання та особливості використання кольорової гами. Також розглядаються питання авторського бачення митців та способи, якими вони інтерпретували атмосферу міста в різних часових проміжках. У межах роботи проаналізовано, яким чином художники передають у своїх творах характерні риси міського пейзажу Таллінна. Зокрема, розглядаються особливості колористики, які формують унікальну естетику міських зображень, а також принципи світлотіньового моделювання, що створюють об’ємність простору та передають текстуру архітектурних споруд. Вивчаються композиційні прийоми, які дозволяють художникам передати характер міського середовища, зробити акценти на ключових об’єктах або створити перспективну глибину зображення.&#xD;
Значна увага приділяється таким аспектам, як вплив зміни освітлення на сприйняття архітектури та міського середовища. Аналізується, як різні умови освітлення – ранкове, денне, вечірнє, штучне або природне – змінюють характерне сприйняття міських вулиць і будівель. Також досліджується роль атмосфери та погодних умов у створенні певного настрою в картині, зокрема використання туманних ефектів, дощових відблисків, відображення світла в калюжах або засніжених пейзажів. Наукова новизна роботи полягає у системному підході до аналізу художніх особливостей пейзажних зображень Таллінна, що дозволяє простежити розвиток візуальних методів у мистецтві та виявити специфічні методи передачі міського середовища в різних стилях і техніках образотворчого мистецтва. Особливістю дослідження є акцент на взаємозв’язок художніх традицій та сучасних інтерпретацій урбаністичного пейзажу, що допомагає виявити індивідуальні авторські підходи. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у мистецькій освіті, зокрема у викладанні дисциплін, пов’язаних із живописом, історією мистецтва та урбаністичним пейзажем. Матеріали дипломної роботи можуть бути корисними для митців, мистецтвознавців, реставраторів, студентів художніх спеціальностей, а також дослідників культурної спадщини Таллінна. Отримані висновки можуть бути використані при створенні живописних композицій, популяризації культурної спадщини міста через візуальні мистецькі засоби тощо.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Коні": картина в змішаній техніці</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30582" />
    <author>
      <name>Дубіч, Софія Русланівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30582</id>
    <updated>2026-03-04T08:29:51Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Коні": картина в змішаній техніці
Автори: Дубіч, Софія Русланівна
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі створено твір у змішаній техніці «Коні». Проблематика роботи зосереджується на художньому тлумаченні образу коня, що розкривається через зображення кобили з лошам, як символ материнства й творчого натхнення в мистецтві. У роботі здійснюється аналіз еволюції цього образу у різних культурних середовищах, де відбувається поєднання традиційних образів з особистими авторськими інтерпретаціями, та розкривається вплив цього явища на емоційне та естетичне сприйняття глядачів. Особливої уваги у дослідженні, приділено анімалістичному жанру, як у світовому мистецтві загалом, так і в українському образотворчому мистецтві.&#xD;
Метою роботи є теоретичне дослідження, а саме аналіз та вивчення символіки і естетики образу коня в мистецтві та створення живописного твору. У першому розділі досліджено розвиток образу коня в мистецтві, починаючи з періоду палеоліту аж до сьогодення. В першому підрозділі (1.1) проаналізовано символіку коня в різних культурах та епохах, від міфологічних античних уявлень до соціокультурних трактувань епохи Відродження. Наступний підрозділ (1.2) присвячений дослідженню інтерпретації образу коня, не тільки митцями XVIII-XIX століття, а й сучасними художниками, що продовжують переосмислювати цей вічний образ, поєднуючи традиційні способи зображення з сучасними інтерпретаціями. Відтак, розділ охоплює великий історичний проміжок часу, показуючи, як образ коня зберігає свою важливість як засіб вираження в мистецтві в різних культурних середовищах та століть.&#xD;
У другому розділі описано послідовність виконання живописного твору «Коні». Від створення образного та композиційного рішення мистецького твору з зображенням кобили з лоша, та групи коней на задньому плані до аналізу художніх прийомів та технік, які відображають динаміку, граціозність та символічне зображення коней. Також детально розписуються етапи створення живописного полотна – від перших начерків та композиційного пошуку до остаточної реалізації, включаючи пошук кольорового вирішення, виявлення гри світлотіні для підкреслення виразності образу зображення коней. Загалом у роботі вперше досліджено образ коня в мистецтві, як частини анімалістичного жанру та художніх інтерпретаціях, де ключовим є дослідження емоційної виразності та розкриття символізму материнства через образ кобили з лошам. У роботі є аналіз творчості різних художників, які звертаються до образу коня, що дозволяє простежити еволюцію цього образу. Практичне значення роботи полягає в її потенціалі для розвитку художніх практик і продовженні вивчення образу коня в контексті образотворчого мистецтва. Дослідження може бути корисним для митців, студентів так і просто науковців. Робота виконана у змішаній техніці, де задіяні такі матеріали як: графічний олівець, фіксуючий лак, олійні фарби, акрилові фарби, мастихін, полотно, пензлі, розчинник, трійник.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Спадок. Творча інтерпритація колекцій писанок зібраних О. Пчілкою</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30581" />
    <author>
      <name>Гончар, Олена Іванівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30581</id>
    <updated>2026-03-04T08:26:42Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Спадок. Творча інтерпритація колекцій писанок зібраних О. Пчілкою
Автори: Гончар, Олена Іванівна
Короткий огляд (реферат): Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню української писанки як унікального виду декоративного мистецтва та її сучасному художньому переосмисленню. Основою творчої ідеї стала колекція писанок, зібрана видатною українською етнографкою Оленою Пчілкою, яка зробила вагомий внесок у збереження культурної спадщини. Метою роботи є аналіз символіки й орнаментики писанок з цієї колекції та створення декоративного панно у техніці писанкарства, що поєднує традиційні орнаменти з авторським підходом. Основу композиційного рішення становить восьмикутна зірка — символ безкінечності та циклічності, що гармонійно поєднується з квадратною рамкою (стабільність), ромбом у центрі (захист, родючість) та символічним використанням курячих, гусячих і перепелиних яєць. У роботі проведено глибоке дослідження етнографічного матеріалу, проаналізовано регіональні особливості писанкової символіки, зокрема з Волині, та здійснено авторську інтерпретацію у вигляді декоративного панно розміром 110×110 см. Робота виконана у традиційній восковій техніці з дотриманням послідовних етапів: від розробки ескізів до оформлення готової композиції. Практичне значення проєкту полягає в збереженні, актуалізації та популяризації українського писанкарства як живої культурної традиції через сучасний мистецький підхід.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Легенди мого міста" : картина у техніці розпису скла</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30580" />
    <author>
      <name>Петручок, Олена Олександрівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30580</id>
    <updated>2026-03-04T08:23:03Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Легенди мого міста" : картина у техніці розпису скла
Автори: Петручок, Олена Олександрівна
Короткий огляд (реферат): Дипломна робота "ЛЕГЕНДИ МОГО МІСТА" досліджує та візуально інтерпретує локальні міські легенди Кременця ("Легенда про Ірву", "Дівочі скелі", "Сичівка") засобами декоративного розпису на склі. Актуальність теми полягає у збереженні та осучасненні фольклорної спадщини, відродженні маловідомих сторінок локальної культури. Робота реалізує індивідуальний художній підхід до відбору сюжетів та їх візуального втілення, демонструючи наукову новизну у творчій інтерпретації регіонального фольклору через рідковживану в сучасному авторському мистецтві техніку розпису на склі. Метою є створення цілісної художньої композиції, що поєднує історико-культурний матеріал із декоративно-композиційними засобами. Дослідження охоплює теоретичні основи жанру легенди як фольклорного наративу, аналізуючи її змістові (сакральність, локальність, дидактизм) та художні особливості (метаморфоза, мовна специфіка, візуальний потенціал). Окремо розглядається техніка розпису на склі в контексті українського декоративного мистецтва, її історичний розвиток, художньо-стилістичні риси, технологія виконання та символічне значення. У практичній частині обґрунтовується вибір конкретних легенд, що мають глибоке культурне та символічне значення, та детально описується технологія виконання композиції, включаючи підготовчий етап, розробку ескізу, нанесення контурів, деталізацію, заповнення фону та фінальні штрихи. Робота підкреслює можливості розпису на склі для передачі символізму та емоційного навантаження фольклорних сюжетів. Практичне значення результатів полягає у можливості використання розробленої композиції як дидактичного матеріалу, засобу популяризації місцевих культурних наративів та прикладу розвитку авторського декоративного живопису з фольклорно-міфологічним змістом.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Коні мчать на жовті Води" : панно в техніці розпису по тканині</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30579" />
    <author>
      <name>Сосюк, Юлія Максимівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30579</id>
    <updated>2026-03-04T08:20:22Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Коні мчать на жовті Води" : панно в техніці розпису по тканині
Автори: Сосюк, Юлія Максимівна
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі здійснено дослідження козацької тематики в українському образотворчому мистецтві. Особливу увагу приділено аналізу трансформації образу теми козацтва у творчості волинських художників, а також вивченню застосування розпису на тканині як засобу художнього втілення ідеї. У центрі уваги — техніка гарячого батику, за допомогою якої створено декоративне панно на тему «Коні мчать на Жовті Води» з використанням абстрактних форм для емоційно-образної виразності. Актуальність теми зумовлена недостатньою інтерпретацією історичних сюжетів у вітчизняному образотворчому мистецтві. Метою роботи є створення авторського панно на тему «Коні мчать на Жовті Води» та комплексний аналіз козацької тематики у декоративному мистецтві, зокрема в художній практиці українських митців. Дослідження охоплює образно-історичні аспекти, пов’язані з відтворенням подій, постатей та символів козацької доби. У першому розділі роботи розглянуто козацтво як мистецький феномен, висвітлено розвиток зображення історичних подій у творчості українських митців, проаналізовано художні інтерпретації битви під Жовтими Водами. У другому розділі, спираючись на проведене теоретичне дослідження, розроблено концепцію художнього твору — декоративного панно. Обґрунтовано вибір композиційного вирішення, кольорової гармонії, матеріалів та техніки виконання. Робота реалізована у техніці гарячого батику із використанням таких матеріалів, бавовняна тканина, текстильні фарбники та віск тощо.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Інтерпритація образу Олени Пчілки в сучасному живописі"</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30578" />
    <author>
      <name>Мойсеюк, Наталія Романівна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30578</id>
    <updated>2026-03-03T15:18:18Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Інтерпритація образу Олени Пчілки в сучасному живописі"
Автори: Мойсеюк, Наталія Романівна
Короткий огляд (реферат): У процесі виконання кваліфікаційної роботи було успішно  досліджено особливості інтерпретації жіночого історичного портрету у контексті сучасного мистецтва з використанням символіки, колористичних рішень і композиційних прийомів; розроблено авторську композицію історичного портрета, яка поєднує традиційні риси з індивідуальним художнім баченням. У першому розділі роботи проаналізовано процес зародження та розвиток жіночого портретного жанру а також виокреслено характерні особливості історичного жіночого портрету у творчому доробку українських художників а також охарактеризовано образ Олени Пчілки у творах художників&#xD;
Другий розділ присвячено творчій частині роботи. Описано особливості сюжетно-фігуративного живопису, пошук композиції, розміщення фігури у просторі. Розглянуто творчий процес створення образу, акцентуючи увагу на композиційних та колористичних рішеннях та виборі мішаної техніки для виконання.&#xD;
В авторському живописному творі, створеному в межах кваліфікаційної роботи, зроблено спробу переосмислити образ Олени Пчілки у контексті сучасної візуальної культури, підкреслити її зв’язок з традиціями, а також актуальність її ідей у сьогоденні. Матеріали дослідження можуть бути корисними у мистецькій освіті, творчих проєктах та виставковій діяльності.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Невидимі рани війни" серія робіт у техніці ліногравюри</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30577" />
    <author>
      <name>Пінчук, Ольга Валеріївна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30577</id>
    <updated>2026-03-03T13:47:10Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Невидимі рани війни" серія робіт у техніці ліногравюри
Автори: Пінчук, Ольга Валеріївна
Короткий огляд (реферат): Ця кваліфікаційна робота присвячена дослідженню ліногравюри як засобу художнього висловлення у контексті осмислення теми війни. У роботі обґрунтовується актуальність ліногравюри як лаконічної, але глибокої техніки графічного мистецтва для передачі емоційного досвіду та фіксації історичної пам’яті, особливо в умовах сучасної української реальності. &#xD;
У першому розділі розглядаються витоки та еволюція графічного мистецтва, його основні види та техніки друку, з акцентом на історію виникнення та художні особливості ліногравюри. Аналізується її роль у світовому та українському мистецтві, а також сучасне застосування цієї техніки.&#xD;
&#xD;
Другий розділ розкриває методику та етапи виконання практичної частини роботи – створення авторської серії з шести ліногравюр на тему «Про що мовчить війна». Обґрунтовується вибір теми як соціально-значущої та особистісно важливої, що дозволяє дослідити соціально-психологічні аспекти війни через метафоричні образи, зокрема, символізм птахів та контраст світла й тіні. Детально описується послідовність створення робіт: від формування задуму та ескізування до технічного виконання гравюр та тиражування.&#xD;
&#xD;
Робота демонструє, як засобами ліногравюри можна передати складні емоційні стани, пов’язані з війною (біль, втрату, надію, пам'ять), використовуючи обмежену палітру та графічну експресію. Результатом дослідження є серія робіт, що створює цілісний візуальний наратив, який спонукає глядача до роздумів про невидимі наслідки конфлікту та внутрішній світ людини в умовах війни.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>"Працівники" : картина в змішаній техніці</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30501" />
    <author>
      <name>Петрук, Іван Анатолійович</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/30501</id>
    <updated>2026-02-17T09:58:10Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: "Працівники" : картина в змішаній техніці
Автори: Петрук, Іван Анатолійович
Короткий огляд (реферат): У кваліфікаційній роботі здійснено творчу працю у техніці мішаного живопису. Метою роботи є дослідження особливостей сюжетно-фігуративного живопису та виявлення потенціалу мішаної техніки у зображенні теми праці, а також показати образ робітника як важливої складової соціокультурного контексту та створити авторську композицію «Робітники». У першому розділі роботи проаналізовано історичний розвиток зображення праці в образотворчому мистецтві — від античності до сучасності. Розглянуто трансформацію образу робітничого класу через призму художніх стилів: реалізму, соціалістичного реалізму, модернізму та сучасних концептуальних підходів. Другий розділ присвячено творчій частині роботи. Описано особливості сюжетно-фігуративного живопису, пошук композиції, розміщення фігури у просторі. Розглянуто творчий процес створення образу, акцентуючи увагу на композиційних та колористичних рішеннях та виборі мішаної техніки для виконання. Створена картина відображає повагу до будь-якої професії, підкреслює цінність праці як основи суспільного життя та демонструє сучасний підхід до сюжетного живопису. Матеріали дослідження можуть бути корисними у мистецькій освіті, творчих проєктах та виставковій діяльності.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

