https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21757 2026-04-05T17:31:15Z 2026-04-05T17:31:15Z Савелюк, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21843 2023-03-27T11:00:47Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Рецензія Сучасний «Фароський маяк» в антикризовій «Одіссеї»: світло психологічної теорії та практики Автори: Савелюк, Наталія Короткий огляд (реферат): Титаренко, Т. М. (2021). Випробування кризою. Одіссея подолання: навч. посібник для закладів вищої освіти. 3-тє вид., доповнене. Київ: Каравела. 248 с. ISBN 978-966-8019-65-4 Є книги, які прочитуються й відкладаються на шафову поличку, причому дуже надовго, допоки, наприклад, не віддаються ще комусь для ознайомлення. Але є й такі видання, до перечитування яких періодично хочеться повертатися знову і знову. Тому що вони завжди актуальні, незважаючи на динаміку різноманітних своїх контекстів – індивідуальних і соціальних, духовних та матеріальних, історичних і вікових, політичних та економічних тощо. Й саме до таких книг належить «Випробування кризою. Одіссея подолання» Тетяни Михайлівни Титаренко – видання, яке в оновленому й доповненому вигляді вже утретє зібралося на Зустріч зі своїм Читачем. Ще з дитинства імпонує вислів «Як корабель назвеш, так він і попливе». Це вочевидь стосується й назви будь-якої книги, тим паче психологічного спрямування. Заголовок – він спочатку привертає увагу, затягує та інтригує, далі підсвідомо і свідомо веде лабіринтами тексту до очікуваних моментів інсайтів, а ще пізніше може згадуватися з новими й новими сенсами. В такому аспекті вже навіть саме по собі поняття «Одіссея» пробуджує та стимулює конкретно-змістове оформлення у свідомості читача певної низки прадавніх архетипів. І це доволі символічно та значуще, адже долання будь-якої кризи передбачає залучення різнорівневих ресурсів особистості як цілісності. Інакше кажучи, назва видання небезпідставно готує нас до смислових алюзій та глибинних резонансів чи не з усім людством. У вступі до посібника вчена ставить логічне в такій частині питання «Кому призначено цю книгу?» і дає на нього слушні відповіді, що одразу вибудовують струнку концепцію та аксіологічні вектори видання. Надалі воно все перемежовується різними запитаннями. Такий діалогічно орієнтований виклад думок має свою неповторну ауру, оскільки одразу формує спільний дискурсивний простір Автора та Читача, коли розвивається значуща комунікація, нехай навіть і у дистанційному форматі. Посібник має сім основних розділів, і тут, на нашу думку, знову виявляється потужна глибинна символіка. Сім днів тижня і стільки ж кольорів веселки, сім нот і навіть поняття «сім’я» – як навіть уже у самому зазначеному числі не побачити шлях до гармонії із собою та з усім світом? Перший розділ, зокрема, має назву «Кризи як щаблі», й якось спонтанно пригадується вислів видатної прем’єр-міністерки Великобританії Маргарет Тетчер: «Єдиний спосіб дістатися вершини драбини – це долати сходинку за сходинкою, по одній за раз. І у процесі цього підйому Ви неочікувано побачите у собі всі необхідні навички, якості й уміння, необхідні для досягнення успіху». Ось так і авторка української психологічної «Одіссеї» обережно веде нас щабель за щаблем через різноманітні випробовування, поступово даруючи щастя саморозуміння і самоприйняття. Упродовж прочитання посібника стає зрозуміло, що коло її адресатів – надзвичайно широке: це ті, хто тільки починає ставати на нелегкий шлях усвідомленого материнства/батьківства, а також ті, хто має справу зі школярами-«початківцями» та з «бунтарями»-підлітками; юнаки на етапі важливих життєвих самовизначень, їх батьки й педагоги; особистості в різні періоди дорослості – «нормативної» та «ненормативної», особи із хронічними й нехронічними тілесними хворобами та ін. Важко назвати людину, котру би так чи інакше не зачіпала ця актуальна книга. Один із нових розділів видання – «Ковід, тіло і психосоматика» – «замовила» доволі неочікувана та стрімка ситуація пандемії. Ця тема – дійсно ще доволі нова, але й тут вельмишановна авторка здійснює дуже тонкий та глибокий її психологічний розтин впевненим психологічним інструментарієм досвідченої у різних сенсах слова особистості. Особливо хочеться відзначити притаманний усім книгам Тетяни Михайлівни дійсно автентичний стиль, коли глибокі наукові істини та інсайти викладаються дуже доступно і легко, але при цьому текст аж ніяк не перетворюється на «всезнаючу» й нав’язливу «попсу». Особливого шарму та зрозумілості (навіть і для непрофесіонала) текстові додають, зокрема, численні метафоричні звороти: «психологічна фортеця Ми», «новоспечена дорослість», «життєві ландшафти», «життя виставляє рахунки», «вийти із внутрішньої темряви», «СМС-ки від відчуттів» та ін. Це цілий унікальний простір для повноцінного розгортання читацьких думок і почуттів! З-поміж усього іншого, яскраво та приємно відчувається насичений психотерапевтичний та просто життєвий досвід ученої. Адже в тексті гармонійно поєднуються психологічні факти та поради, доступні в умовах, висловлюючись термінами Тетяни Михайлівни, «небуденної буденності» або «буденної небуденності». Крім того, власний дуже багатий читацький досвід української науковиці, в тому числі, її непересічне знайомство з найсучаснішою художньою літературою, «видають» змістовні й доречні епіграфи до кожного розділу та підрозділу – так би мовити, смислові квінтесенції частин видання. І мимоволі після завершення цієї книги рука тягнеться до інших видань, співзвучних посібникові, – наукових і художніх. А тому читацький спочатку діалог із Тетяною Михайлівною впевнено переростає у полілог і стимулює важливу пролонгацію роботи над собою. Отже, посібник може бути рекомендований до друку як актуальне та науково обґрунтоване видання, адресоване широкому колу читачів, яке сприяє набуттю значущих психологічних компетентностей саморозуміння, самоприйняття й самодопомоги у складному і непередбачуваному світі.

2022-06-01T00:00:00Z Шевчук, Ольга Власюк, Дмитро https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21842 2023-03-27T10:56:38Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Сучасні тенденції в американській психології спорту і фізичних вправ Автори: Шевчук, Ольга; Власюк, Дмитро Короткий огляд (реферат): Мета. У статті здійснено теоретичний аналіз організаційних і концептуальних змін які спостерігаються в сучасній психології спорту та фізичних вправ в США. Методи. Для реалізації мети дослідження нами використовувався аналіз публікацій в профільних наукових журналах, а також вивчення офіційних документів та інформаційних матеріалів професійних об’єднань спортивних психологів. Результати. Розвиток психології спорту в США демонструє більш швидкий поступальний рух починаючи з 90-х років. Спостерігається якісне зростання в галузі практик прикладної психології спорту. Відмічається затребуваність напрацювань психологів – практиків в сфері психології продуктивності. Проте в процесі розвитку виявились організаційні і методологічні проблеми розширення сфери прикладного застосування набутого досвіду, інтеграції з організаційними культурами спортивних організацій, професійної ідентифікації, навчання і сертифікації компетентностей. Провідні фахівці психології спорту рекомендують здійснювати більш послідовні кроки в напрямі визначення дисципліни, як підгалузі психології продуктивності, визначитись з місцем і функціями спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, формувати професійну ідентичність спортивних психологів, проводити розмежування на рівні професійних послуг і компетентностей з психологією фізичних вправ, продовжувати діяльність по вдосконаленню професійних етичних і кваліфікаційних стандартів відповідно до вимог часу. Висновки Проведене дослідження показало, що увагу експертів в найбільшій мірі привертають проблеми трансформації поля діяльності спортивних психологів, вивчення і поширення передових практик, місця спортивних психологів в організаційній культурі спортивних організацій, професійної ідентифікації спортивних психологів, навчальних програм по актуальними професійними компетентностями, вдосконалення нормативної бази сертифікації фахівців.; Purpose. The article provides a theoretical analysis of the organizational and conceptual changes that are observed in the modern psychology of sports and exercise in the United States. Methods. To achieve the goals of the study, we used the analysis of publications in specialized scientific journals, as well as the study of official documents and information materials of professional associations of sports psychologists. Results. The development of sports psychology in the US has shown a more rapid progress since the 1990s. There is a qualitative growth in the field of applied sports psychology practices. The demand for the developments of psychologists - practitioners in the field of performance psychology is noted. However, in the process of development, organizational and methodological problems of expanding the scope of applied application of the acquired experience, integration with the organizational cultures of sports organizations, professional identification, training and certification of competencies were revealed. Conclusions. The study showed that the attention of experts is most attracted to the problems of transforming the field of activity of sports psychologists, studying and disseminating best practices, the place of sports psychologists in the organizational culture of sports organizations, professional identification of sports psychologists, training programs for mastering relevant professional competencies, improving the regulatory framework for certification of specialists.

2022-06-01T00:00:00Z Черкаський, Андрій https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21841 2023-03-27T10:53:31Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Психологічна діагностика сумісності і спрацьованості в управлінських командах Автори: Черкаський, Андрій Короткий огляд (реферат): Мета. У статті викладено результати емпиричного дослідження сумісності і спрацьованності в управлінських командах. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз та провести емпіричне дослідження сумісності і спрацьованності в управлінських командах. Методи. В основу дослідження покладено наступні методи: теоретичні (аналіз проблеми на підставі вивчення наукової літератури, систематизація та узагальнення одержаної інформації) та емпіричні – дослідження проводилося за допомогою наступних методик: 16-факторний особистісний опитувальник Р.Б.Кеттела (16PF-опитувальник), характерологічний опитувальник К. Леонгарда і Р. Шмішека, тести про оцінку особливостей командної поведінки та визначення бажаного стилю управління, розроблені проф. Ю. В. Синягиним, «Решітка бажаного підбору» (В. В. Калінін, Ю. В. Синягин). Результати. У статті проведено теоретичний аналіз понять «сумісність» і «спрацьованність», зроблено аналіз смислового поля, в якому використовується термін сумісності, синонімами якого часто стають наступні: психологічна сумісність, спрацьованість, згуртованість, спільність інтересів, безконфліктність, психологічний клімат. Зазначено, що сумісність в основному пов'язана зі сферою міжособистісних стосунків, а поняття спрацьованості, яке часто вживається разом з сумісністю, на відміну від останньої, торкається узгодженості діяльнісних характеристик суб'єктів. Оскільки діяльність і міжособистісні стосунки є двома взаємопов'язаними сторонами єдиного процесу взаємодії, іноді спрацьованість розглядається як синонім сумісності. Особливий акцент робиться на тому, що сумісність - відображає психологічну єдність суб'єктів в області стосунків і виражається в максимально високій позитивній оцінці один одного і стосунків, що склалися, за одній або декількома їх характеристиками. Сумісність-несумісність тісно пов'язана з типами відношення : симпатією, антипатією, байдужістю.Спрацьованість характеризується максимально можливою результативністю спільних дій (діяльності) суб'єктів в певній області при відносно низьких психофізіологічних витратах на виконання цих дій (діяльності). Висновки. У висновках зазначено, що в основі " командної спрацьованості», перш за все, лежить наступне: збіг основних психологічних характеристик або таке їх поєднання, яке забезпечує найкращу внутрішньокомандну взаємодію; однодумність і спільне бачення (перш за все, цілей діяльності команди, збіг: ієрархії орієнтацій на завдання діяльності, поглядів на прийнятний стиль управління і дистанцію як організаційну, так і психологічну); збіг характерів орієнтацій на зовнішні і внутрішні цінності.; Purpose. The article presents the results of an empirical study of compatibility and workability in management teams. The purpose of the article is to carry out a theoretical analysis and conduct an empirical study of compatibility and efficiency in management teams. Methods. The study is based on the following methods: theoretical (problem analysis based on the study of scientific literature, systematization and generalization of information) and empirical - the study was conducted using the following methods: 16-factor personality questionnaire RB Kettel (16PF-questionnaire), characterological questionnaire of K. Leonhard and R. Shmishek, tests to assess the characteristics of team behavior and determine the desired management style, developed by prof. Yu. V. Sinyagin, "Lattice of the desired selection" (VV Kalinin, YV Sinyagin). Results. The article conducts a thorough theoretical analysis of the concepts of "compatibility" and "operation", analyzes the semantic field, which uses the term compatibility, shows that its synonyms are often the following: psychological compatibility, efficiency, cohesion, common interests, conflict, psychological climate. It is noted that compatibility is mainly related to the sphere of interpersonal relations, and the concept of operation, which is often used in conjunction with compatibility, in contrast to the latter, concerns the consistency of the performance characteristics of the subjects. Because activity and interpersonal relationships are two interrelated aspects of a single process of interaction, sometimes work is seen as synonymous with compatibility. Particular emphasis is placed on the fact that compatibility - reflects the psychological unity of the subjects in the field of relations and is expressed in the highest possible positive assessment of each other and the relationship, one or more of their characteristics. Compatibility-incompatibility is closely related to the types of attitudes: sympathy, antipathy, indifference. Efficiency is characterized by the maximum possible effectiveness of joint actions (activities) of entities in a particular area with relatively low psychophysiological costs to perform these actions (activities). Conclusions. The conclusions state that the basis of "teamwork", above all, is the following: coincidence of basic psychological characteristics or their combination, which provides the best intra-team interaction; unanimity and shared vision (first of all, the goals of the team, the coincidence: the hierarchy of orientations on the tasks of activity, views on an acceptable management style and distance, both organizational and psychological); coincidence of the orientations of external and internal values.

2022-06-01T00:00:00Z Хазратова, Нігора Малімон, Людмила Терентьєв, Олександр Олійник, Алла https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21840 2023-03-27T10:51:59Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Готовність до розв’язання конфліктів як чинник психічного здоров’я адвоката у його професійній діяльності Автори: Хазратова, Нігора; Малімон, Людмила; Терентьєв, Олександр; Олійник, Алла Короткий огляд (реферат): Мета. У статті представлені результати емпіричного дослідження взаємозв’язку копінг-стратегій у конфлікті, що використовуються адвокатами, з опосередкованими показниками їх психічного здоров’я та професійної успішності; а також порівняння цих показників у адвокатів з різними стажем, інтенсивністю роботи та професійною успішністю. Метою статті був аналіз психологічної готовності адвоката до розв’язання конфліктів, що мають місце в його професійній діяльності, як чинника його психічного здоров’я на робочому місці. Методи. Для збору первинних даних були застосовані анкетування та психодіагностичні тестові методики: Н.Холла «Емоційний інтелект»; Дж. Роттера «Локус контролю»; М. Лазаруса – на виявлення копінг-стратегій особистості в конфлікті та К. Томаса – на виявлення домінуючої стратегії поведінки в конфлікті. Результати. Виявлено взаємозв’язок між показниками професійної успішності адвокатів та інтернальності у сферах професійних досягнень та здоров’я, а також емоційного інтелекту. Зі збільшенням стажу роботи і успішності адвоката підвищується емоційна обізнаність та здатність регулювати власні емоції, що запобігає емоційному та професійному вигоранню. Відсутність значимих кореляцій між успішністю адвоката і його копінг-стратегіями засвідчує: стратегії успішних адвокатів є гнучкими і можуть змінюватися. Збільшення досвіду роботи не спонукає адвоката до вибору якоїсь однієї копінг-стратегії. Статистичне порівняння показало динаміку такої копінг-стратегії, як «прийняття на себе відповідальності». Зі збільшенням стажу професійної діяльності до 15 років питома вага цієї стратегії знижується. У адвокатів зі стажем роботи більше 15 років її представленість знову зростає. Порівняння адвокатів з високим і низьким рівнем професійної успішності показало, що ця стратегія використовується успішними адвокатами, але з певними обмеженнями. Висновки. Збільшення стажу та успішності професійної діяльності адвоката супроводжується підвищенням емоційної обізнаності, саморегуляції, інтернальності у сферах професійної діяльності та власного здоров’я. Копінг-стратегія «Прийняття на себе відповідальності» (потенційно стресогенна) найчастіше застосовується адвокатами-новачками (неуспішно, бо зумовлює поступову відмову від неї) і зрілими професіоналами (в комплексі з іншими стратегіями).; Purpose. The article presents the results of an empirical study of the connection between coping strategies in conflict, used by lawyers, with indirect indicators of their mental health and professional success; as well as a comparison of these indicators for lawyers with different length of service, intensity of work and professional success. The aim of the article was to analyze the lawyer's psychological readiness to resolve conflicts that occur in his professional activity as a factor in his mental health in the workplace. Methods. Questionnaires and psychodiagnostic test methods were used to collect primary data: N.Hall "Emotional Intelligence"; J. Rotter's Locus of Control; M. Lazarus - to identify coping strategies of the individual in the conflict and K. Thomas - to identify the dominant strategy of behavior in the conflict. Results. The correlation between the professional performance of lawyers and internality in the areas of professional achievement and health, as well as emotional intelligence has been identified. As a lawyer's experience and success increases, emotional awareness and the ability to regulate one's emotions increase, which prevents emotional and professional burnout. The lack of significant correlations between a lawyer's success and his coping strategies shows that the strategies of successful lawyers are flexible and can change. Increasing work experience does not encourage a lawyer to choose a single coping strategy. Statistical comparisons showed the dynamics of such a coping strategy as "taking responsibility". As the length of professional activity increases to 15 years, the share of this strategy decreases. But it’s growing again among lawyers with more than 15 years of experience. A comparison of lawyers with high and low levels of professional success showed that this strategy is used by successful lawyers, but with some limitations. Conclusions. Increasing the length of service and success of a lawyer's professional activity is accompanied by increased emotional awareness, self-regulation, internality in the areas of professional activity and mental health. The coping strategy "Acceptance of Responsibility" (potentially stressful) is most often used by novice lawyers (unsuccessfully because it causes a gradual abandonment of it) and mature professionals (in combination with other strategies).

2022-06-01T00:00:00Z Szepietowska, Ewa Małgorzata Zawadzka, Ewa Filipiak, Sara https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21839 2023-03-27T10:50:43Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Subjective assessment of changes in life during covid-19 pandemic: comparison of polish and ukrainian adults Автори: Szepietowska, Ewa Małgorzata; Zawadzka, Ewa; Filipiak, Sara Короткий огляд (реферат): Purpose. The first stage of the COVID-19 pandemic was associated with the growing sense of massive trauma and loss. The current research suggests that the past two years of the pandemic are perceived in terms of both losses and gains. The study aimed to compare opinions expressed by adult Poles and Ukrainians, about changes in various spheres of life resulting from the two years of the pandemic. Methods. The survey was carried out online using COVID-19 Sense of Life Changes Questionnaire. Responses were provided by 270 Poles and 109 Ukrainians. The participants were expected to report whether and in what way (positive, negative or none) specific areas of their life changed during the pandemic. Results. Respondents from Poland and Ukraine noticed both negative and positive changes in various areas of life, resulting from the pandemic. Opinions related to many issues expressed by the two groups were similar, however respondents from Ukraine tended to assess the two-year period of the pandemic in more positive terms (as a time of minor negative changes or time that did not change much in their lives). Conclusions. Our findings reflect the fact that there is a change in emotional and knowledge-based evaluation of the two-year pandemic. Further research should look into social and cultural contexts which may explain psychological response to COVID-19 pandemic.

2022-06-01T00:00:00Z Стояцька, Ганна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21838 2023-03-27T10:49:07Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Характерологічні прояви толерантності до невизначеності у осіб, які працюють з custody records Автори: Стояцька, Ганна Короткий огляд (реферат): Мета. Статтю присвячено вивченню окремих психологічних рис осіб, які працюють з системою custody records та особливостям їх реагування на ситуації невизначеності. Зокрема, наведено результати емпіричного дослідження, проведеного впродовж літа та осені 2021 року серед працівників Національної поліції, дотичних до виконання функцій конвоювання та службових обов’язків офіцерів з прав людини. Сustody records як інноваційний електронний інструмент відеообліку та спостереження, вимагає від співробітників підвищеної уваги до власних професійних дій, що може спричиняти напругу та інтолерантність до роботи в умовах новизни та невизначеності. Концептуальною гіпотезою дослідження стало припущення про існування суттєвих відмінностей між позитивною, негативною або нейтральною оцінкою необхідності працювати в умовах запровадження custody records та індивідуальними схильностями респондентів розглядати і оцінювати невизначені ситуації як бажані або, у випадку прояву інтолерантності до невизначеності, як небажані чи загрозливі. Методи. Основним методом дослідження було обрано дискримінантний аналіз. Зважаючи на специфіку вибірки, психодіагностична методика, що застосовувалась у дослідженні мала відповідати методичним рекомендаціям щодо використання в системі МВС України. Нею став «Опитувальник толерантності до невизначеності» (Intolerance of Ambiguity Scale, IAS) Стенлі Баднера (україномовна адаптація Барко В. І., Остаповича В. П.). Результати. До основних результатів дослідження можна віднести встановлення високого рівня зв’язку між ставленням до професійних обов’язків в умовах функціонування custody records та такою характерологічною рисою особистості як «джерело інтелерантності складність». Висновки. Зробивши крок для подальшого вивчення проблеми толерантності до невизначеності, це дослідження підкреслює необхідність розуміння того, як правоохоронці ставляться до професійної діяльності в умовах необхідності враховувати наявність зовнішнього незалежного контролю за процесами, які відбуваються у закритій спеціальній установі.; Purpose. The article is devoted to the study of some psychological traits of people who work with the system of custody records and the peculiarities of their response to uncertainty situations. The results of an empirical study conducted during the summer and autumn of 2021 among National Police officers involved in escorting and serving as human rights officers are presented. Custody records, as an innovative electronic tool for video recording and surveillance, requires employees to pay more attention to their own professional actions, which can lead to stress and intolerance to work in conditions of novelty and uncertainty. The conceptual hypothesis of the study was the assumption that there are significant differences between positive, negative or neutral assessment of the need to work in the custody records context and respondents individual tendencies to consider and evaluate uncertain situations as desirable or, in case of intolerance into uncertainty, undesirable. Methods. Discriminant analysis was chosen as the main research method. Taking into account the specifics of the sample, the psychodiagnostic methodology used in the study had to comply with the guidelines for use in the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. We used Stanley Badner's Intolerance of Ambiguity Scale (IAS) (Ukrainian-language adaptation by Barko V.I. and Ostapovich V.P.). Results. The main results of the study include the establishment of a high level of connection between the attitude to professional responsibilities in the functioning of custody records and such a characteristic feature of personality as a "source of intelligence complexity." Conclusions. This study emphasizes the importance of understanding how law enforcement officers treat professional activities in the presence of external independent control over the processes that take place in a closed special institution.

2022-06-01T00:00:00Z Савелюк, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21837 2023-03-27T10:47:56Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Психологічне благополуччя студентської молоді: порівняльний аналіз у ковідному і воєнному контекстах Автори: Савелюк, Наталія Короткий огляд (реферат): Мета. Опис результатів теоретичного аналізу та порівняльного емпіричного дослідження переживання українською студентською молоддю психологічного благополуччя в умовах ковідної пандемії та в ситуації воєнного стану. Методи. Емпіричний: питальник «Шкала психологічного благополуччя» К. Ріфф, в Україні перекладений та адаптований С. Карскановою. Математично-статистичні: обрахування загальних середніх показників, статистичний критерій однорідності Колмогорова-Смірнова, факторний аналіз методом головних компонент. Порівнювалися дві підгрупи студентів, досліджені: перша – у лютому та березні 2021 року, друга – у березні та квітні 2022 року. Результати. Згідно з порівняльним аналізом даних двох емпіричних зрізів, проведених на різних вибірках студентської молоді в розпал «епохи ковіду» та на початку війни в Україні, виявлено окремі статистично значущі зміни – як позитивні, так і негативні – в переживанні психологічного благополуччя респондентами. Узагальнено визначено, що позитивні трансформації відповідних переживань найбільшою мірою стосуються «Автономії», а негативні – «Управління середовищем». Також встановлено, що в ситуації війни досліджена українська молодь продемонструвала істотно вищу когнітивну складність при осмисленні власного психологічного стану, порівняно з умовами ковідної пандемії, оскільки за результатами факторного аналізу в другій субвибірці виокремлено 22 факторні структури супроти 11 у першій. При цьому як яскраво домінантну категоріально-смислову структуру переживання психологічного благополуччя студентами першої підгрупи виокремлено біполярний фактор «Мої життєві плани та їх реалізація як особиста гордість / Відсутність уміння планувати життя як джерело моїх особистих розчарувань»; другої – теж біполярний, але менш вагомий фактор «Осмислене та приємне самовдосконалення в соціумі / Заздрісна і безглузда самотність». Висновки. Назагал встановлено, що, незважаючи на статистично значущі відмінності між оцінками окремих пунктів за «Шкалою» К. Ріфф, ієрархії основних факторів психологічного благополуччя, визначені в обох випадках за усередненими показниками міри переживання студентською молоддю, істотно не відрізняються. А саме: найбільш вираженим і в умовах ковідної пандемії, і в ситуації війни ресурсом залишається «Особистісне зростання».; Purpose. Description of the results of theoretical analysis and comparative empirical study of the experience of Ukrainian student youth of psychological well-being in the conditions of a covіd pandemic and in a situation of martial law. Methods. Empirical: K. Riff’s questionnaire «Scale of psychological well-being», in Ukraine translated and adapted by S. Karskanova. Mathematical and statistical: calculation of general averages, statistical criterion of Kolmogorov-Smirnov homogeneity, factor analysis by the method of principal components. Two subgroups of students were compared: the first – in February and March 2021, the second – in March and April 2022. Results. According to the comparative analysis of data from two empirical sections conducted in different samples of student youth in the midst of the «сovid era» and at the beginning of the war in Ukraine, some statistically significant changes - both positive and negative - in the experience of psychological well-being. In general, it is determined that the positive transformations of the respective experiences are mostly related to «Autonomy», and the negative – to «Environmental Mastery». It was also found that in the war situation the studied Ukrainian youth showed significantly higher cognitive difficulty in understanding their own psychological state, compared to the conditions of the covid pandemic, as the results of factor analysis in the second subselection identified 22 factor structures against 11 in the first. The bipolar factor «My life plans and their implementation as personal pride / Lack of ability to plan life as a source of my personal frustrations» was singled out as a clearly dominant categorical-semantic structure of experiencing psychological well-being by students of the first subgroup; the second is also a bipolar, but less important factor «Meaningful and pleasant self-improvement in society / Envious and senseless loneliness». Conclusions. In general, it was found that, despite the statistically significant differences between the assessments of individual items on the Riff’s «Scale», the hierarchy of major factors of psychological well-being, determined in both cases on average indicators of experience of student youth, do not differ significantly. Namely: «Personal growth» remains the most pronounced resource both in the conditions of a coveted pandemic and in a situation of war.

2022-06-01T00:00:00Z Пастрик, Тетяна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21836 2023-03-27T10:46:39Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Методологічні засади дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями Автори: Пастрик, Тетяна Короткий огляд (реферат): Мета дослідження – вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями на основі провідних сучасних теоретичних моделей у галузі психології здоров’я. Методи. У праці застосовано інструменти теоретичного вивчення літератури: аналіз, синтез, узагальнення та систематизація даних з досліджуваної проблеми. Результати. Результати теоретичного аналізу літератури свідчать про те, що біопсихосоціальна модель, модель одужання та модель емоційного дистресу слугують методологічними засадами для вивчення емоційної експресивності з боку родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Біопсихосоціальна модель ураховує недоліки біомедичної моделі, розмежовуючи недугу й захворювання як результат взаємодії систем на клітинному, тканинному, тілесному, внутрішньоособистісному та соціальному рівнях. Емоційна експресивність родичів стосовно особи з шлунково-кишковими захворюваннями розглядається як мікросистема, яка належить до ширших субсистем: мезосистеми (залучення особи з шлунково-кишковими захворюваннями до інших середовищ: місця роботи, місцевої громади і т.ін.), екзосистеми (зміни, пов’язані з пандемією, які зумовили необхідність адаптації осіб із хронічними захворюваннями) та макросистеми (існування соціо-культурних норм, зокрема стигм, пов’язаних із хронічними захворюваннями). Модель емоційного дистресу за своїми характеристиками дає змогу вивчати прояви емоційного дистресу осіб із шлунково-кишковими захворюваннями та його динаміку відповідно до рівня емоційної експресивності родини стосовно до цих осіб. Модель одужання впроваджує цілісний, особистісно-орієнтований підхід щодо підтримки фізичного і психічнго здоров’я. Висновки. Розглянуті моделі дали змогу віднайти оптимальні підходи до вироблення методології дослідження емоційної експресивності родичів стосовно осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями. Отже існує доцільність використання цих теоретичних моделей, які скеровують добір психодіагностичного інструментарію для здійснення комплексного вивчення конструкту емоційної експресивності. Перспективним є використання біопсихосоціальної моделі, моделі одужання та моделі емоційного дистресу для покращення якості життя та психологічного благополуччя осіб із хронічними шлунково-кишковими захворюваннями.; Purpose of the present study is to design a methodology of studying relative’s expressed emotion towards individuals with chronic gastrointestinal diseases based on modern theoretical models in public health. Methods of the study include the tools of theoretical analysis, in particular analysis, synthesis, generalization and systematization of the research data. Results demonstrate that biopsychosocial model, recovery model, and emotional distress model serve as methodology bases for the study of the relatives’ expressed emotion towards individuals with gastrointestinal diseases. Biomedical model is more popular and traditional in western countries. Biopsychosocial model takes into account the shortcomings of biomedical model thereby suggesting the treatment of illness and diseases as a result of simultaneous interaction of systems on the cellular, tissue, body, intrapersonal and interpersonal levels. The model integrates biological science with the individual unique features. It defines the extent of the interconnection between biological and psychosocial factors to explain illness, disease, and clinical data. The emotional distress model allows investigating the manifestation of emotional distress and its dynamics in individuals with gastrointestinal diseases related to the relatives’ expressed emotion towards these individuals. Conclusions. The reviewed models allowed elaborating the approaches to designing a methodology of studying the relatives’ expression emotion towards individuals with gastrointestinal diseases. Thus, the study of expressed emotion necessitates the use of these modern theoretical models and the selection of the respective psychodiagnostics tools. Among the prospects of further research are the application of biopsychological, recovery, and emotional distress models in improving life quality and well-being of individuals with gastrointestinal diseases.

2022-06-01T00:00:00Z Мушкевич, Мирослава https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21835 2023-03-27T10:45:39Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Теорія і практика психологічного консультування сімей Автори: Мушкевич, Мирослава Короткий огляд (реферат): Мета. Обґрунтовано визначення сутності психологічного консультування сімей, яке трактується як система професійної діяльності психолога, як цілеспрямований процес, представлений використанням прийомів та методів, спрямованих на дослідження й інтерпретацію індивідуальних та міжособистісних особливостей членів сімей для створення оптимальних умов розвитку, адаптації та самореалізації кожної окремої особистості та сім’ї в цілому. Методи. Розроблено процедуру психологічного консультування сімей, загальна методологія якого ґрунтується на провідних ідеях системного підходу, в якому особливі акценти зосереджені на цілісності системи, у якій будь-які зміни, що відбуваються в одній із підсистем, обов’язково впливають на всі інші підсистеми та на систему загалом. Представлений алгоритм психоконсультативної процедури складається з двох етапів і процес розпочинається із психодіагностичного етапу - реалізується застосування проективної методики «Малюнок сім’ї». Другий етап – психоконсультативний - аналіз результатів та виділення і реалізація шляхів позитивних змін міжособистісних стосунків сімей. Результати. Представлено класифікацію гендерної диференціації вираження особистісних чинників членів сімей, доведено різницю особистісного та сімейного функціонування в представників із різним сімейним статусом, рівнем функціонування. Виявлено, що в результаті психоконсультативного впливу кількість членів сімей зі сформованою настановою на позитивне сприйняття та прийняття партнера або інших членів ядерної сім’ї, відрефлексованою позицією й готовністю до генерування конструктивного простору подружніх і сімейних взаємин, до культивування «здорових» сімейних цінностей і настанов, реалізації конструктивних рольових патернів сімейного функціонування збільшилася. Висновки. Виділено психологічне консультування як важливий компонент психологічної допомоги сім’ям із використанням системного підходу до сім’ї, спрямованого на розвиток позитивних змін щодо сімейних цінностей, сімейних ролей, установок, особливостей подружніх і міжособистісних стосунків і ставлення, прийняття партнера чи інших членів ядерної сім’ї.; Purpose. The definition of the essence of psychological counseling, which is interpreted as a system of professional activity of a psychologist, as a purposeful process, represented by techniques and methods aimed at researching and interpreting individual and interpersonal characteristics of family members to create optimal conditions for development, adaptation and self-realization of each individual and family as a whole. Methods. A procedure for psychological counseling of families has been developed, the general methodology of which is based on the leading ideas of a systems approach, in which special emphasis is placed on the integrity of the system, in which any changes in one subsystem necessarily affect all other subsystems and the system as a whole. The presented algorithm of the psycho-counseling procedure consists of two stages and the process begins with the psychodiagnostic stage - the application of the projective method "Family Drawing" is implemented. The second stage - psychoconsultative analysis of the results and selection and implementation of the routes towards positive changes in interpersonal relationships. Results. The classification of gender differentiation of expression of personal factors of family members is presented, the difference of personal and family functioning in representatives with different family status, level of functioning is proved. It was found that as a result of psychoconsultative influence the number of family members with a well-established attitude to positive perception and acceptance of a partner or other members of the nuclear family, reflected position and willingness to generate constructive space of marital and family relationships, to cultivate "healthy" family values and attitudes, implementation of constructive role patterns of family functioning has increased. Conclusions. Psychological counseling is an important component of psychological assistance to families using a systematic approach to the family, aimed at developing positive changes in family values, family roles, attitudes, marital and interpersonal relationships and attitudes, acceptance of partners or other members of the nuclear family.

2022-06-01T00:00:00Z Мушкевич, Валентин https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/21834 2023-03-27T10:44:23Z 2022-06-01T00:00:00Z

Назва: Змістовні складові особистісного функціонування військовослужбовців відповідно до рівня освіти Автори: Мушкевич, Валентин Короткий огляд (реферат): Мета дослідження - перевірка гіпотези про значимі відмінності у рівні вираженості показників фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання у досліджуваних різного освітнього рівня. Методи. Для дослідження якості характеристик досліджуваних, релевантних змістовим показникам їх фрустрованості, агресивності і психоемоційного вигорання було використано методику діагностики рівня соціальної фрустрованості Л. Васермана, методику вивчення фрустраційних реакцій С. Розенцвейга, методику діагностики самооцінки психічних станів Г. Айзенка, методику вивчення показників і форм агресії А. Басса-А. Даркі, методику вивчення агресії Е. Вагнера, методику діагностики рівня емоційного вигорання В. Бойко. Результати. Встановлено, що достовірно вищий ступінь незадоволеності сферою медичного обслуговування, можливістю проводити відпустку, незадоволеності житлово-побутовими умовами, наявності показника «комунікація» при агресії демонструють ті досліджувані військовослужбовці, які мають вищу освіту. Достовірно вищий ступінь незадоволеності своїм положенням у суспільстві, незадоволеності власним способом життя в цілому, наявністю типу поведінки при фрустрації «екстрапунітивна реакція з фіксацією на самозахисті», прояву підозрілості, ворожості, вираженості показника емоційного вигорання «емоційна відчуженість», симптому емоційного вигорання «психосоматичні і психовегетативні порушення» демонструють досліджувані, які мають середню освіту. Достовірно найвищий ступінь незадоволеності рівнем власної освіченості, незадоволеності взаєминами з подружжям, прояву негативізму, синдрому емоційного вигорання «загнаність у кут», симптому емоційного вигорання «незадоволеність собою» демонструють досліджувані з неповною вищою освітою. Достовірно вищий ступінь незадоволеності способом проведення свого дозвілля, вищий ступінь прояву директивності, характеризуються типом фрустраційної реакції «імпунітивної реакції з фіксацією на самозахисті», «екстрапунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», «страх» при агресії, «опис» при агресії, прояв образи, показник «почуття провини», симптом емоційного вигорання «емоційний дефіцит», симптом емоційного вигорання «загальний рівень психоемоційного вигорання», такий симптом емоційного вигорання, як «емоційно-моральна дезорієнтація». виявили ті досліджувані, які мають неповну середню освіту. Достовірно вищий показник типу фрустраційної поведінки «імпунітивна реакція з фіксацією на задоволенні потреби», симптом емоційного вигорання «переживання психотравмуючих обставин», демонструють випробувані із середньою спеціальною освітою. Висновки. Констатовано, що у цілому освітній рівень досліджуваних ніяк не пов’язаний з проявом у них тривожності, фрустрації, агресивності і ригідності.; Purpose was to test the hypothesis of significant differences in the level of severity of frustration, aggression and psycho-emotional burnout in subjects of different educational levels. Methods. To study the quality of the characteristics of the subjects, relevant to the content indicators of their frustration, aggression and psycho-emotional burnout, we used the method of diagnosing the level of social frustration designed by L. Wasserman, the method of studying frustrational reactions by S. Rosenzweig, the method of diagnosing self-assessment of mental states by G. Eisenko. A. Bassa-A. Darki, the method of studying the aggression by E. Wagner, the method of diagnosing the level of emotional burnout by V. Boyko. Results. It was found that a significantly higher degree of dissatisfaction with the field of medical care, the opportunity to spend vacations, dissatisfaction with living conditions, the presence of "communication" in aggression are observed in those surveyed servicemen who have higher education. Significantly higher degree of dissatisfaction with their position in society, dissatisfaction with their own way of life in general, the presence of a type of behavior in frustration "extrapunitive reaction with fixation on self-defense", suspicion, hostility, severity of emotional burnout "emotional alienation" and emotional symptoms of psycho-vegetative disorders "are demonstrated by subjects with secondary education. According to our observations the highest degree of dissatisfaction with the level of their own education, dissatisfaction with the relationship with spouses, negativism, emotional burnout syndrome of feeling "driven into a corner", a symptom of emotional burnout "dissatisfaction with yourself" are shown by respondents with incomplete higher education. Significantly higher degree of dissatisfaction with the way of spending their leisure time, higher degree of manifestation of directiveness is characterized by the type of frustration reaction "impulsive reaction with fixation on self-defense", "extrapunitive reaction with fixation on satisfaction of needs", "fear" of aggression, "description" of aggression, manifestation of feeling offended, an indicator of "guilt", a symptom of emotional burnout "emotional deficit", a symptom of emotional burnout "general level of psycho-emotional burnout", a symptom of emotional burnout, such as "emotional and moral disorientation" have been observed in those subjects who have incomplete secondary education. Subjects with secondary special education demonstrate a significantly higher indicator of the type of frustrating behavior "impulsive reaction with fixation on the satisfaction of needs", a symptom of emotional burnout "experiencing psycho-traumatic circumstances". Conclusions. It was stated that in general the educational level of the subjects is not related to the manifestation of anxiety, frustration, aggression and rigidity.

2022-06-01T00:00:00Z