https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19264 2026-04-15T01:55:45Z 2026-04-15T01:55:45Z Любчук, Валентина Василівна Liubchuk, Valentyna https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19804 2022-06-15T12:17:04Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Бренд-менеджмент як вид управлінської діяльності Автори: Любчук, Валентина Василівна; Liubchuk, Valentyna Короткий огляд (реферат): У статті актуалізується проблема формування ефективного бренд-менеджменту як виду управлінської діяльності. Конкрети-зуються поняття «бренд» та «брендинг». Звертається увага на те, що є різні види брендів, зокрема територій, осіб, товарів тощо. Для розробки ефективної системи бренд-менеджменту необхідно ознайомитися із його популярними парадигмами. Аналіз парадигм XX ст. та XXI ст. показав, що важливо враховувати особливості зовнішнього середовища, розвиток суспільства та новітніх технологій. Зрештою, сучасне суспільство наскільки стрімко розвивається, що є необхідність враховувати позитивні сторони обох парадигм. До таких зокрема віднесемо залученість усіх працівників, незалежно від їхніх функціональних обов’язків, до виконання функцій бренд-менеджменту щодо, наприклад, формування іміджу компанії. Для розробки ефективної системи бренд-менеджменту важливого значення набуває вибір моделі – західної (англо-американської) або східної (японської). Для західної моделі актуально сформувати імідж різних брендів, які належать одній компанії, нерідко невідомій широкому колу споживачів. Східна модель бренд-менеджменту базується на корпоративному бренді. Головне – форму-вання авторитетного іміджу компанії. Якщо це вдасться, тоді у компанії сформується стійка та надійна репутація і споживачі будуть надавати перевагу товарам саме цієї компанії. Глобалізація наклала свій відбиток і на сферу бренд-менеджменту як виду управлінської діяльності. На сьогодні спостерігаємо змішану модель, оскільки відомі компанії намагаються поширити свої бренди на різних ринках та в різних країнах. При формуванні бренд-менеджменту важливо враховувати сукупність чинників економічного, соціального, культурного характеру. Завдяки системному та комплексному підходам вдасться створити потужну модель бренд-менеджменту.The article is devoted to the problem of forming effective brand management as a type of management activity. The concepts of "brand", "branding" are quite successfully entered into everyday use, and mainly focuses on the economic aspect of these concepts. But in modern conditions, the above concepts are relevant due to social factors. If the economic aspect of brand management includes profit, the social aspect focuses on the formation of the image of the company or brand through the work or department of the company or all employees. To form an effective brand management system, it is proposed to analyze the paradigms and models of brand management. Each of the paradigms has both positive and negative sides, but today it is important to combine only promising areas. Each of them took into account the specifics of the external environment and the development of society. For the paradigm of the XX century is characterized, for example, the production and sale of products, while for the paradigm of the XXI century, the main thing is to form the image of the product, because competition is quite serious. It is proposed to consider two models of brand management: western and eastern. The Western model focuses on the promotion of individual brands, while in the Eastern model the emphasis on the company is often associated with «choice». The considered models of brand management successfully function in economically developed countries. In particular, the Western model is most characteristic of North America and Western Europe, the Eastern model has become widespread in Southeast Asia. Globalization has affected in such a way that a mixed brand management system is popular today. By the way, it is also typical for Ukraine. The fate of the formation of an effective brand management system is important to take into account various factors. Due to this, brand management will be successful for any company or organization. В статье рассматри-ваются особенности формирования бренд-менеджмента как управленческой деятельности. Акцентируется внимание на всестроннем изучении вопроса, начиная от определения понятий «бренд» и «брендинг» и заканчивая обсуждением выбора необходимой парадигмы и модели бренд-менеджмента. Для XX века очень остро стоял вопрос производства и сбыта товаров. В тоже время для XXI века акту-альным стоит вопрос продвижения товаров, формирования образа уникальности, престижности торговой марки на фоне сильной конкуренции как в середине страны, так и за ее пределами. Выбор модели бренд-менеджмента также обусловлен возможностями компании, ее имиджем на рынке товаров и услуг, а также коллектив компании: его готовность работать на компанию. Показано, что для формирования ефективного бренд-менеджмента важно учитывать совокупность факторов.

2020-01-01T00:00:00Z Михайльова, Катерина Mykhaylyova, Kateryna Шкурапет, Наталія Shkurapet, Nataliya https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19562 2022-06-09T13:21:04Z 2020-06-01T00:00:00Z

Назва: Потенціал використання понять «спосіб життя» та «стиль життя» для соціологічного аналізу практик щодо індивідуального здоров’я Автори: Михайльова, Катерина; Mykhaylyova, Kateryna; Шкурапет, Наталія; Shkurapet, Nataliya Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто теоретичні основи досліджень феноменів способу життя та стилю життя. Здійснено ретроспективний аналіз підходів до їх трактування. Показано, що основними маркерами способу життя є види життєдіяльності й способи їх реалізації, що нормуються соціально-політичними, культурними або соціально-економічними конструкціями в суспільстві. Продемонстровано, що спосіб життя відбиває соціально типові практики. Стиль життя є більш індивідуалізованим феноменом, який має особливі прояви в повсякденному житті та вбудовується в соціальний простір кожним індивідом або групою. На основі різноманітних визначень цих понять здійснено їх порівняння. Розглянуто можливості використання зазначених категорій для аналізу феномену індивідуального здоров’я. На основі врахування його особливостей зроблено висновок про превалювання застосування поняття «здоровий спосіб життя» над терміном «здоровий стиль життя». Підкреслено, що їх розмежування може здійснюватися залежно від концепції дослідження з урахуванням континуумів «норма–варіативність», «соціальне–індивідуальне».; The theoretical bases of the analysis of the phenomena «way of living» and «lifestyle» are considered in the article. The retrospective analysis of approaches to its consideration is made. It is shown that the main markers of way of living are the types of life activity and ways of its implementation, which are normalized by socio-political, cultural or socio-economic structures in society. It has been demonstrated that way of living reflects socially typical practices. Lifestyle is a more individualized phenomenon that has particular manifestations in everyday life and is embedded in the social space by each individual or group. All approaches to the interpretation of way of living and lifestyles are grouped into three groups: a synonymous approach in which the terms «way of living» and «lifestyle» are regarded as interchangeable; an approach in which lifestyle is viewed as a narrower concept than way of living; an approach where these concepts are differentiated and treated as equivalent. On the basis of various definitions of these concepts, their comparison was made and a conclusion about the substantive sub-catherogality of the concept of «lifestyle» with respect to the concept of «way of living» was made. Possibilities of using these categories to analyze the phenomenon of individual health are considered. The necessity of the multidisciplinary nature of using of the concepts of «way of living» and «lifestyle» in its research is shown. Based on its features, it is concluded that the using of the concept of «healthy way of living» over the concept of «healthy lifestyle». The second is considered as an individualized version of the first. It is shown that the use of one of the studied concepts does not limit the possibility of using another. Their differentiation can be made depending on the concept of the research taking into account the continuums: «norm – variability», «social – individual».

2020-06-01T00:00:00Z Литовченко, Артем Lytovchenko, Artem Бойко, Дмитрий Boyko, Dmytro Юрчик, Татьяна Yurchyk, Tetyana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19338 2021-03-11T22:43:31Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Ревизия социологического дискурса идеологии в дефинитивной перспективе Автори: Литовченко, Артем; Lytovchenko, Artem; Бойко, Дмитрий; Boyko, Dmytro; Юрчик, Татьяна; Yurchyk, Tetyana Короткий огляд (реферат): Социологический дискурс идеологии представлен многочисленными авторскими концепциями, в том числе и глубоко разработанными. Однако они разрознены и сами по себе не предоставляют универсального понимания и определения идеологии. Цель статьи – сформулировать непротиворечивую социологическую дефиницию идеологии на основе систематизации авторских подходов. Результаты обобщения наиболее значимых подходов воплощены в трѐх условных блоках, выделенных по критерию представления о происхождении идеологии. Первый блок объединяет подходы, представляющие идеологию как результат целенаправленного конструирования. Второй блок – концепции, согласно которым идеология развивается естественным путѐм, вырастает из социальной ситуации и группового образа жизни. Третий блок представлен подходами, согласно которым происхождение идеологии двойственно и сочетает как естественно-социальные, так и искусственные элементы. Опираясь на проведенную систематизацию, мы определяем идеологию как единство суждений и практик, что закрепляет безальтернативность суждения и декларирует инвариантность практики; при этом суждения и практика взаимообусловлены.; The subject of the paper is sociological theorizing about the concept of «ideology». The results of this theorizing, which is represented by disparate author's approaches, are not systematized in modern sociology. Therefore, in sociology there is no universal theoretical basis and tools for the study of ideologies. As a result, ideology is pushed beyond sociological focus. We systematize the main sociological approaches to under-standing ideology in order to formulate on their basis a universal sociological definition of ideology. We distinguish three conditional blocks of sociological approaches to understanding ideology according to the criterion of the origin of ideology. The first block is concepts in which ideology is presented as an artificial construct, purposefully used for political and managerial purposes. The second block is the concepts according to which ideology grows out of a group lifestyle as a living social phenomenon. The third block consists of approaches that combine both options to varying degrees. These approaches allow both the natural social emergence of ideology and its construction as an instrument of influence and control. The generalization and systematization of the approaches considered gives us the foundation for formulating the following definition of ideology. Ideology is the unity of judgments and practices, which reinforces the non-alternativeness of judgment and declares the invariance of practice; while judgment and practice are inter-dependent. We refuse to recognize the ideology as «false» or «wrong» about reality. We affirm that the distortion of reality by ideology is of the same nature as in any other form of social consciousness. It is due to the imperfection of the human senses, which give consciousness information about the material world. At the same time, ideology is twofold: as a reflection of reality, it is part of it, just as consciousness is part of reality. The dual nature of ideology makes sense the denial of ideology and actualizes criticism of ideology as revealing its disguised impact on the social order and processes.; Предмет статті – соціологічне теоретизування навколо поняття «ідеологія». Таке теоре-тизування представлено в соціології численними авторськими концепціями, проте навіть найдосконаліші з них не можуть надати універсального розуміння й визначення ідеології. Відсутня (принаймні у вітчизняній соціо-логії) і змістовна систематизація цих підходів. Це нерідко призводить до витіснення цієї тематики за межі соціологічного дослідного поля. Мета статті – сформулювати несуперечливу соціологічну дефініцію ідеології на основі систематизації авторських підходів. Ми виокремлюємо три умовні блоки, до яких можуть бути вписані як розглянуті в статті найбільш масштабні соціологічні підходи, так і ті, що залишилися за межами розгляду. Критерієм для виділення блоків обрано уявлення про природу ідеології, про її походження. Отже, «штучний» блок об'єднує підходи, що представляють ідеологію результатом цілеспрямованого конструювання – це підходи Ф. Енгельса, К. Маннгейма, Д. Белла, С. Ліпсета, К. Гірца. Другий блок – це концепції, у яких ува-жається, що ідеологія виростає із соціальної ситуації, із групового способу життя; у нашій статті другої блок представлено концепціями Л. Альтюссера та С. Жижека. Третій блок складається з підходів, що різною мірою об'єднують обидва варіанти походження ідеології й допускають як її природно-соціальне виникнення, так і конструювання або цілеспрямоване, інструментальне використання. До цього блоку ми зараховуємо підходи К. Маркса, А. Ґрамші, М. Хоркхаймера, Т. Адорно та Г. Маркузе. Узагальнення й систематизація зазначених підходів дали нам змогу визначити ідеологію як єдність суджень і практик, що закріплює безальтернативність судження та декларує інваріантність практики; при цьому судження й практика взаємообумовлені. Застосування цього визначення дасть змогу здійснювати не лише подальше теоретизування, а й проводити емпіричні дослідження ідеології на універсальній соціологічній основі.

2020-01-01T00:00:00Z Жовнір, Аліна Zhovnir, Alina Жовнир, Алина https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19337 2021-03-11T22:19:12Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Протиріччя розвитку електронної освіти в освітньо-комунікативному просторі сучасного суспільства Автори: Жовнір, Аліна; Zhovnir, Alina; Жовнир, Алина Короткий огляд (реферат): У статті висвітлено протиріччя та ускладненості розвитку електронної освіти в сучасному освітньо-комунікативному прос-торі. Представлено розгляд електронної освіти як нової освітньої парадигми XXI ст. Мета статті – огляд та висвітлення ключових форм, завдань, переваг і недоліків електронної освіти як освітньо-комунікативного простору. На основі аналізу наукової літератури запропоновано класифікації й типології електронної освіти за різними критеріями: за ступенем залучення навчальної діяльності до електронного освітнього середовища, за критерієм часу та інституційної регламентації. У роботі наведено функції електронної освіти як соціального інституту, переваги й недоліки цієї освітньої моделі. Неоднозначність оцінок та невизначеність думок стосовно електронної освіти приводить до висновку про, з одного боку, відносну новизну цього феномену в українському освітньому просторі, а з іншого – значні перспективи подальших досліджень і необхідність системного та комплексного вивчення.; The article is devoted to highlighting the contradictions and complexities of the e-learning development in the modern educational and communicative space. The article presents the consideration of e-learning as a new educational paradigm of the XXI century. The aim of the article was to highlight the contradictions in the development of e-learning in the educational and communicative space of modern society based on the analysis of its key forms, tasks, advantages and disadvantages. Based on the analysis of scientific literature, the author proposed classifications and typologies of e-learning based on various criteria: the degree of involvement of educational activities into the e-learning environment, the criterion of time and institutional regulation. The following forms were identified and considered: full cycle e-learning, hybrid education, fragmentary e-learning, «mobile learning», «rapid learning», synchronous and asynchronous e-learning, formal, non-formal and informal education. The article presents the functions of e-learning as a social institution, the advantages and disadvantages of this educational model. Among the key advantages are the following: interactivity, accessibility, flexibility, efficiency and dynamism. The main disadvantages are: technical obstacles, problems of socialization and self-motivation, issues of information security and academic dishonesty, regulatory and legal support of e-learning and others. The ambiguity of assessments and uncertainty of opinions regarding e-learning leads to the conclusion that, on the one hand, the relative novelty of this phenomenon in the Ukrainian educational space, and on the other – significant prospects for further research and the need for systematic and comprehensive study.; В статье рассматривается электронное образование как новая образовательная парадигма XXI в. Цель работы – обзор и освещение ключевых форм, задач, преимуществ и недостатков электронного образования. На основе анализа научной литературы предлагаются классификации и типологии электронного образования на основе различных критериев: по степени включения учебной деятельности в электронную образовательную среду, по критерию времени и институциональной регламентации. В статье приводятся функции электронного образования как социального института, преимущества и недостатки этой образовательной модели. Неоднозначность оценок и неопределенность мнений относительно электронного образования наталкивает на вывод об, с одной стороны, относительной новизне этого феномена в украинском образовательном пространстве, а с другой – о значительных перспективах исследований и необходимости системного и комплексного изучения.

2020-01-01T00:00:00Z Sydorov, Mykola Salnikova, Svitlana Savelyev, Yuriy Oliinyk, Oksana Сидоров, Микола Сальнікова, Світлана Савельєв, Юрій Олійник, Оксана Сидоров, Николай Сальникова, Светлана Савельев, Юрий Олейник, Оксана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19336 2021-03-11T21:57:54Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Modified SERVPERF and Normalized SERVQUAL Models in Estimation of Service Quality in Higher Educational Institutes Автори: Sydorov, Mykola; Salnikova, Svitlana; Savelyev, Yuriy; Oliinyk, Oksana; Сидоров, Микола; Сальнікова, Світлана; Савельєв, Юрій; Олійник, Оксана; Сидоров, Николай; Сальникова, Светлана; Савельев, Юрий; Олейник, Оксана Короткий огляд (реферат): The purpose of this paper is to propose and empirically substantiate modification of SERVPERF instrument. We demonstrate difference in practical realization of SERVQUAL (Perceptions-Minus-Expectations) and modified SERVPERF (Performance-Minus-Expectation) based on qualitative and two quantitative methodological studies carried out at the Faculty of Sociology of Taras Shevchenko National University of Kyiv. We used questionnaire adaptation for higher educational institutes (HEI).The sample size of the quantitative studies (10 persons of 2nd year of education, 10 persons of 3nd year of education, 10 persons of 4th year of Bachelor degree program and 5 persons of 2nd year of Master degree program; every 4th student of each year of education) complies with the used statistical test and the sample size requirements for focus groups. To compare the instruments we used nonparametric Wilcoxon signed rank test implemented in the statistical programming package R. Our finding is that modified SERVPERF is more convenient for students, smaller and more useful for online surveys. So, the difference in mean values of answer’s levels is more significant between modified SERVPERF and normalized SERVQUAL than between modified SERVPERF and perceptions in SERVQUAL. Although the research has limitation – it is reconnaissance one and made as a one of steps for adaptation and validation of models for service quality measuring in Ukrainian HEI based on survey of Taras Shevchenko National University of Kyiv students, however, the results of this methodological study allow other researchers to conduct representative studies using an adapted questionnaire of SERVQUAL at their universities. This result is important for service quality estimation which is needed for universities to monitor and improve the quality of their services and elaborate marketing strategy now.; Мета роботи – запропонувати та емпірично обґрунтувати модифікацію інструменту SERVPERF. Продемонстровано відмінності в практичній реалізації SERVQUAL і модифікованого SERVPERF на основі якісних та двох кількісних методологічних досліджень, проведених на факультеті соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Застосовано адаптацію анкети для вищих закладів освіти (ВЗО). Для порівняння інструментів використано непараметричний тест рангового підписання Вілкоксоном, реалізований у пакеті статистичного програмування R. Висновок полягає в тому, що модифікований SERVPERF є більш зручним для студентів, меншим і кориснішим для онлайн-опитувань. Такий результат важливий для оцінки якості послуг, яка потрібна університетам для моніторингу та покращення якості своїх послуг і розробки маркетингової стратегії.; Цель работы – подтверждение различий в практической реализации двух подходов SERVQUAL и модифицированного SERVPERF, а также обоснование выбора на основе пилотного исследования студентов вузов. Для этого проводятся два пилотных опроса с использованием SERVQUAL (восприятие–минус–ожидания) и модифицированных подходов SERVPERF (представление–минус–ожидание) среди студентов факультета социологии (по 10 студентов 2–4 годов обучения на бакалаврате и пяти человек 2 курса магистратуры) по адаптированной анкете. Для сравнения средних значений каждого компонента проводился парный t-критерий, а затем – качественное интервью со всеми респондентами об удобстве двух анкет, четкости основных вопросов и т. д. По итогам исследования, модифицированный SERVPERF является более удобным для студентов, и полезнее для онлайн-опросов.

2020-01-01T00:00:00Z Олійник, Оксана Oliinyk, Oksana Олейник, Оксана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19335 2021-03-11T21:33:07Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Значення другого (магістерського) рівня вищої освіти для студентів і роботодавців у сфері інформаційних технологій і соціології Автори: Олійник, Оксана; Oliinyk, Oksana; Олейник, Оксана Короткий огляд (реферат): Одна з проблем сьогодення – відставання освіти від розвитку запитів суспільства на фахівців. Цю проблему досліджують із позицій двох стратегій: кількісна дає уявлення про сегментацію ринку праці, позиції на ринку праці осіб із вищою освітою та про кількісні оцінки якості освітніх послуг, настанови учасників освітнього процесу й роботодавців щодо освітніх програм і рівнів освіти тощо; якісна дає змогу зрозуміти причини та механізми формування цих оцінок. Мета статті – дослідити ставлення роботодавців (на прикладі ІТ сфери й соціології та маркетингу) до якості навчання в закладах вищої освіти й важливість для них наявності в потенційних працівників освітнього ступеня бакалавра чи магістра, а також ставлення студентів до здобуття освітнього ступеня «магістр» у зазначених сферах, мотиви вступу до магістратури. Це дасть змогу осмислити значення другого (магістерського) рівня вищої освіти, порівняно з першим (бакалаврським) у сферах соціології, маркетингу, ІТ. У статті проаналізовано серію глибинних інтерв‟ю студентів частини факультетів КНУ імені Тараса Шевченка й роботодавців у відповідних сферах, з‟ясовано їхні настанови щодо отримання випускниками бакалаврату другого (магістерського) рівня вищої освіти. Роботодавці здебільшого оцінюють рівень підготовки фахівців як достатній. Для них відмінність між освітніми ступенями «магістр» і «бакалавр», здобутими випускниками та зазначеними в дипломах про вищу освіту, не має суттєвого значення в процесі найму на роботу працівників зазначених сфер. Називаючи вимоги до найманих працівників, окрім набору відповідних Hard Skills, великого значення вони надають базовим навичкам спілкування, знанню англійської й української мов, відповідальності, іншим Soft Skills. Студенти ж більшого значення надають саме вузькопрофесійним прикладним дисциплінам і відповідним навичкам. При цьому їхнє бажання вступати до магістратури пов‟язані переважно або з потребою вдосконалити свої професійні навички, або з бажанням отримати другу вищу освіту за іншим спорідненим фахом.; One of today‟s problems is the lag of education from the development of society‟s demands for specialists. This problem is studied from the standpoint of two stra-tegies – quantitative gives an idea of the shortage and oversaturation of the market by certain groups of professionals, quantitative assessments of the quality of educational services, the relationship of educational programs and levels of education etc. Qualitative help to understand the reasons and mechanisms of formation of these estimations. The purpose of the article is to analyze the attitude of employers (on the example of IT, sociology and marketing) to the quality of education in universities and the importance of potential employees with a bachelor‟s or master‟s degree, as well as students‟ attitude to master‟s degree in these areas and motives to reach the master‟s degree. It will allow us to understand the importance of the master‟s degree to the bachelor‟s degree in the fields of sociology, marke-ting or IT. The article analyzes a set of focused interviews of students of the faculties of Taras Shevchenko National University of Kyiv and employers in appropriate fields, clarifies employers` instructions for graduates of the master‟s degree. Employers generally rate the level of employees` training as sufficient. The difference between the master‟s and bachelor‟s degrees of employees for them is not significant in the process of hiring employees in these areas. When giving the requirements for employees, in addition to a set of appropriate Hard Skills, basic communication skills, knowledge of English and Ukrainian, responsibility, and other Soft Skills are in great importance. Students attach more importance to narrow disciplines. At the same time, their desire to enter the master‟s program is mainly related either to the need to improve their professional skills, or to the desire to obtain a second higher education in another related specialty.; Одна из проблем современности – отставание образования от развития запросов общества к качеству подготовки специалистов. Система высшего образования предлагает сегодня получение двух уровней образования – первого (бакалаврского) и второго (магистерского) уровней. Цель статьи – исследовать отношение работодателей (на примере сферы информационных технологий, а также социологии и маркетинга) к качеству обучения в учреждениях высшего образования и значение для них наличия у потенциальных работников первого (бакалаврского) и второго (магистерского) уровней образования в указанных сферах, мотивы поступления в магистратуру. В статье анализируется серия глубинных интервью студентов части факультетов КНУ имени Тараса Шевченко и работодателей в сферах социологии, маркетинга, ИТ; выясняются их установки к получению выпускниками бакалавриата второго (магистерского) уровня высшего образования. Работодатели в целом оценивают уровень подготовки специалистов как достаточный. Для них различие между образовательными уровнями «магистр» и «бакалавр», полученными выпускниками и указанными в дипломах о высшем образовании, не имеет существенного значения в процессе найма на работу специалистов указанных сфер. Основные их требования – наличие у соискателя соответствующих Hard Skills, базовых навыков общения, знания английского и украинского языков, ответственности, других Soft Skills. Студенты же большее значение придают именно узкопрофильным прикладным дисциплинам и соответствующим навыкам. При этом их желание поступать в магистратуру связаны преимущественно или с необходимостью усовершенствовать свои профессиональные навыки, или с желанием получить второе высшее образование по другой родственной специальности.

2020-01-01T00:00:00Z Клименко, Олена Klymenko, Elena Москаленко, Лариса Moskalenko, Larysa Москаленко, Лариса Клименко, Елена https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19334 2021-03-11T21:08:23Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: Трансформація освітніх практик в умовах кризи: реалії українського суспільства Автори: Клименко, Олена; Klymenko, Elena; Москаленко, Лариса; Moskalenko, Larysa; Москаленко, Лариса; Клименко, Елена Короткий огляд (реферат): Мета статті – вивчення нових моделей освітніх практик, які стали найбільш поширеними в кризовий період під час упроваджен-ня карантину та вимушеної самоізоляції в українському суспільстві й визначення ролі онлайн-навчання під час формування стратегій адаптації до умов обмеження соціальної активності. Оскільки ця проблема на сьогодні є актуальною для українського суспільства, яке намагається адаптуватися до принципово нових реалій життя, зумовлених карантинними обмеженнями й високим рівнем ризиків для здоров‟я громадян, автори провели власне соціологічне до-слідження із застосуванням методу Інтернет-опитування населення м. Києва та Київської області щодо змін освітніх практик в умовах кризи. Особливу увагу приділено вивченню вікових особливостей усвідомлення й сприйняття онлайн-освіти, а також аналізу нових освітніх практик, котрі стали використовувати комплексно разом із традиційними. Дослідження реакції пересічних громадян на кризу та вивчення моделей адаптації суспільства в реаліях сьогодення дало змогу авторам переглянути процеси вибору особистістю стилів поведінки, стратегій соціальної дії та освітніх практик, акцентував-ши увагу на тому, що раніше напрацьовані методи пристосування не спрацьовують, а соціальна реальність потребує створення нових моделей адаптації.; The aim of the article is to study new models of educational practices that became the most common in Ukrainian society during the period of crisis associated with quarantine conditions, accompanied by forced self-isolation of citizens and determining roles in online learning, allowing formulating new strategies for adapting to the conditions of limiting social activity. Since this problem is currently relevant for the Ukrainian society, which is trying to adapt to fundamentally new realities of life, due to quarantine restrictions and a high level of risks to the health of citizens, the authors conducted their own sociological research using the method of Internet survey of the po-pulation of Kiev and Kiev region. Its results made it possible to identify trends in the educational practices of Uk-rainians under quarantine. Particular attention is paid to the study of age-related features of awareness and perception of online education, as well as the analysis of new educational practices that have begun to be applied comprehensively with the old ones. The study of the reaction of ordinary citizens to the crisis and the study of models of society‟s adaptation to existing realities allowed the authors to review the processes of personality choice of behavioral stra-tegies, social action strategies, and educational practices, focusing on the fact that previously developed adaptation methods do not work, and social reality requires the creation of new adaptation models. The results of a sociological study fully confirmed the hypothesis about the essential role of educational practices in society. Non-formal education has become a mechanism for Ukrainians to adapt to crisis phenomena and social transformations. There was a tendency towards an increase in the interest of the older age group in non-formal types of education and a decrease in the interest of young people in formal education, which turned out to be unprepared for such challenges as the transition to on-line. The complex of crises that Ukrainian society is experiencing has become a certain impetus for ordinary citizens to improve the mechanisms of social adaptation, one of which under the fundamentally new living conditions was non-formal education.; Цель статьи – изучение новых моделей образовательных практик, которые стали наиболее распространенными в украинском обществе во время периода кризиса, связанного с условиями карантина, сопровождающегося вынужденной самоизоляцией граждан и определяющего роли в онлайн-обучении, позволяющие сформировать новые стратегии адаптации к условиям ограничения соци-альной активности. Поскольку данная проблема на сегодня является актуальной для украинского общества, которое пытается адаптироваться к принципиально новым реалиям жизни, обусловленным карантинными ограничениями и высоким уровнем рисков для здоровья граждан, нами проводилось социологическое иссле-дование с использованием метода Интернет-опроса населения г. Киева и Киевской области. Его результаты позволили выделить тенденции изменения образовательных практик украинцев в условиях карантина. Особое внимание уделяется изучению возрастных особенностей осознания и восприятия онлайн-образования, а также анализа новых образовательных практик, которые стали применять комплексно со старыми. Исследование реакции рядовых граждан на кризис и изучение моделей адаптации общества к существующим реалиям сделало возможным пересмотр процессов выбора личностью стилей поведения, стратегий социального дей-ствия и образовательных практик, акцентировав внимание на том, что ранее наработанные методы приспособ-ления не срабатывают, а социальная реальность требует создания новых моделей адаптации.

2020-01-01T00:00:00Z Kamionka, Mateusz Каміонка, Матеуш Камионка, Матеуш. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/19333 2021-03-11T20:43:04Z 2020-01-01T00:00:00Z

Назва: The Attitude of Ukrainian Student Youth Towards Democracy in Ukraine Автори: Kamionka, Mateusz; Каміонка, Матеуш; Камионка, Матеуш. Короткий огляд (реферат): The young generation is often overlooked in scientific discourse, although it is the youth (students) who often play a leading role in political and social change in the country. One such case is Ukraine, where it is the young people who started the largest protests in the country‟s thirty-year independent history. The presented article is an attempt to characterize the Ukrainian generation of «freedom» (Marzęcki, 2020) (youth people born during the period of Ukrainian independence, that are not impact of authoritarian regime socialization) from a socio-political perspective. The main research goal of this article is an endeavour to fully understand, describe and explain the attitude of the young generation (students) towards democracy (the article also includes comparisons to polish youth). This specific objective was achieved by analysing survey data. On the other hand, specific issues and problems identified at the quantitative research stage were examined based on data collected during in-depth interviews with sixteen students in Ukraine. In this sense, a second important specific goal has been achieved, i.e. diagnosis, description and explanation of behavioural patterns (political activity) dominating the social consciousness of students, which are considered justified and effective in relation to the world of politics. Author himself, conducted qualitative (IDI – 16 respondents) and quantitative research (1043 surveys) on a representative group of youth respondents in Ukraine. Quantitative research has been conducted in fourteen universities, preserving the territorial diversification. The results contained in the summary of the article, however, are not very optimistic. It is safe to say that the democratic system is in crisis, and the revolutionary cycle is still probably not completed in Ukraine.; У статті схарактеризовано українське покоління «свободи», до якого, за визначенням автора, належать молоді люди, котрі народилися за часів незалежності України й на котрих не впливала соціалізація авторитарного режиму, із соціально-політичного погляду. Основна мета цієї статті – спроба повністю зрозуміти, описати та пояснити ставлення молодого покоління (студентів) до демократії. Мету досягнуто шляхом аналізу даних опитування. З іншого боку, конкретні теми та проблеми визначено на етапі кількісного дослідження й вивчено на основі даних, зібраних під час детальних інтерв‟ю зі студентами в Україні. На цьому етапі досягнуто другу важливу мету – це діагностика, опис та пояснення біхевіоральних (поведінкових) моделей суспільно-політичної ді-яльності, що домінують у суспільній свідомості студентів і вважаються виправданими й ефективними щодо світу політики. Проведено якісні (метод IDI) та кількісні (1043 опитування) дослідження репрезентативної гру-пи респондентів студентської молоді в Україні.; В статье анализируется украинское поколение «свободы» с социально-политической точки зрения, определения его как поколения молодых людей, которые родились во времена независимости Украины и социализиро-вались вне влияния авторитарного режима. Основная цель исследования – попытка полностью понять, описать и объяснить отношение молодого поколения (студентов) к демократии. Цель достигнута путем анализа данных опроса, а именно: проводились качественные (метод IDI) и количественные (1043 опрос) исследования репре-зентативной группы молодежи в Украине. Конкретные проблемы, определенные на этапе количественного исследования, изучались на основе данных, собранных во время детальных интервью со студентами в Ук-раине. На этом этапе достигалась вторая важная цель – диагностика, описание и объяснение бихевиоральных моделей общественно-политической деятельности, которые доминируют в общественном сознании студентов и считаются оправданными и эффективными в мире политики.

2020-01-01T00:00:00Z