https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/166 2026-04-05T14:44:35Z 2026-04-05T14:44:35Z Оляндер, Луїза Костянтинівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15424 2018-12-21T17:43:56Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: На противагах духу. (Романов С. М. Леся Українка і Олександр Олесь: на порубіжжі часів, світів, ідентичностей. Монографія. Луцьк: Вежа-друк, 2017. 500 с.) Автори: Оляндер, Луїза Костянтинівна

2017-01-01T00:00:00Z Пахолок, Зінаїда Олександрівна https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15423 2018-12-21T17:40:22Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Листи спадкоємиці інтелектуальних аристократів Константини Малицької до Марії Грінченко Автори: Пахолок, Зінаїда Олександрівна

2017-01-01T00:00:00Z Прокопович, Тетяна Юріївна Prokopovych, Tetiana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15422 2018-12-21T17:35:16Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Михайло Вериківський та коріння експресіонізму Автори: Прокопович, Тетяна Юріївна; Prokopovych, Tetiana Короткий огляд (реферат): У статті здійснено спробу осмислення в координатах поетики експресіонізму життєтворчості М. Вериківського – одного із лідерів українського культурного відродження 1920-х років. Виявляється органічний зв’язок національного художнього процесу першої чверті ХХ століття з загальноєвропейським культурним простором. Простежуються типологічні збіги індивідуальних історій багатогранної діяльності видатних музикантів, талановитих представників експресіоністичного покоління в Україні та Німеччині. Визначено, що схожість творчих шукань Михайла Вериківського і Пауля Хіндеміта вкорінена в суспільно-політичних та ідейно-естетичних зрушеннях епохи з вируючою енергією перетворення. На прикладі хорової мініатюри «На майдані» М. Вериківського проаналізовано арсенал модерністичних музично-виразових засобів, який забезпечує відтворення у вокальному жанрі експресіоністичної образності.The paper attempts to comprehend in the coordinates the poetics of expressionism of M.Verikivsky life-creativity, one of the leaders of the Ukrainian cultural renascence in 1920s. The organic connection between national artistic process of the first quarter XXs and the pan-European cultural space is discovered. The typological coincidences of the individual stories of the many-sided activities of eminent musicians, talented representatives of the expressionist generation in Ukraine and Germany are observed. It is determined that the similarity of the creative searches of Mykhaylo Verykivsky and Paul Hindemith is established in the socio-political, ideological and aesthetic changes of the epoch with the seething energy of transformation. On the example of the choral miniature "On the Maidan" by M. Verykivsky it is analyzed the arsenal of modernistic musical-expressive means which provide reproduction in the vocal genre of expressionistic imagery.

2017-01-01T00:00:00Z Паладян, Крістінія Іванівна Paladian, Kristinia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15421 2018-12-21T17:25:08Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Віршування Лучіана Блаґи в контексті румунського експресіонізму: гетероморфні форми Автори: Паладян, Крістінія Іванівна; Paladian, Kristinia Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена вивченню особливостей віршованих форм Лучіана Блаґи, одного з найкращих представників румунського літературного експресіонізму. Показано, що його твори побудовані на основі гетероморфності, тобто вільного поєднання рядків різних розмірів та, іноді, різних версифікаційних систем, серед яких: вольні ямби, вольні хореї, вольні амфібрахії, які побудовані на основі типографічного членування силабо-тонічних рядків та вольні дольники, вольні тактовики і вольні акцентні вірші, створені за принципом асинтаксизму з великою кількістю перенесень (enjambment). Таким творам властивий невпорядкований характер, хвилястий графічний малюнок з різкою зміною коротких і довгих рядків, відсутність або спорадичне римування та, здебільшого, астрофічність або безсистемне поєднання версів у строфоїди. Також Л. Блаґа звернувся до гетероморфного вірша, в якому різні силабо-тонічні метри представлені врівень із різними тонічними метрами, але не створюють метричної інерції. The article is devoted to the study of the peculiarities of verse forms Lucian Blaga, one of the best representatives of Romanian literary expressionism. It has been shown that in the realm of versification the poet manifests himself as a skillful experimenter and innovative creator who tends to violate the monotony of a classical verse. His works are built on the basis of heteromorphy, that is free combination of lines with different meters and, sometimes, different systems of versification. Experimental become free meters built on the basis of syllabo-tonic versification, among which have been found: free iambus, free trochee and free amphibrach. In the basis of the structure of these meters was put the principle of typographic division of syllabo-tonic lines, which, for the most part, are not rhymed. The poet worked out numerous configurations of all meters of tonic versification – for the most part free dolniks and free taktoviks. Such works are characteristic of wavy graphic outlines with abrupt change of long and short lines as well as sporadic rhyming. The main device of creating innovations in the works is asyntactic lines with enjambments which unpredictably break the rhythmic wave of a verse. At the same time L. Blaga turned to a heteromorphic verse, in which various sillabo-tonic meters are represented on an equal footing with different tonic meters, but do not create a metric inertia.

2017-01-01T00:00:00Z Оляндер, Луїза Костянтинівна Oliander, Luiza https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15420 2018-12-21T17:15:18Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Експресіоністична складова в індивідуальному стилі польських письменників ХХ ст. (на матеріалі творів А. Струга та Т. Ружевича) Автори: Оляндер, Луїза Костянтинівна; Oliander, Luiza Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто експресіоністичну складову в індивідуальному стилі польських письменників – А. Струга та Т. Ружевича; проаналізовано смислетворчу зображально-виражальну функцію ритміко-інтонаційного рівня тексту, його сугестивні властивості, встановлено перегуки з раннім німецьким експресіонізмом, зокрема, з віршем Георга Гейма «Війна», а також з триптихом Ханса Грундига (1901–1956) «Тисячолітня імперія» (1935–1938); визначено оригінальність письма кожного з письменників. The article deals with the expressionist component in the individual style of Polish writers – A. Strug and T. Ruzhevych; sense forming image and expressive function of the rhythmic and intonational level of the text, its suggestive properties are analysed, exaggerations with early German expressionism, in particular, with the verse by Georg Geheim "War", as well as with the triptych of Hans Grundig (1901–1956) "The Millennial Empire" (1935-1938) are revealed; writing originality of each author is determined.

2017-01-01T00:00:00Z Нісевич, Світлана Іванівна Nisevych, Svitlana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15419 2018-12-21T17:05:44Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: «Живописання словом» як невід’ємний компонент твору про художника Автори: Нісевич, Світлана Іванівна; Nisevych, Svitlana Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто способи проникнення живопису в літературу. Досліджено вплив імпресіонізму на принципи моделювання дійсності в літературних творах про художників. Здійснено порівняльний аналіз техніки «живопису словом» у новелі О. Кобилянської «Valse mélanсolique» і романі О. Вайльда «Портрет Доріана Ґрея». The article deals with the ways of the penetration of painting into literature. The influence of impressionism on the principles of reality modeling in the literary works about artists has been investigated. It promoted psychologization and using a new technique of writing such as “painting with words”. The writers of the turn of the century refuse description, detalization, stereotypes and try to convey the world through the eyes of their heroes, first of all the representatives of painting. The image of an artist makes writers themselves to appeal to “painting”, using the means of the other kind of art. Such manifestations of new tendencies are revealed in the short story by O. Kobylianska “Valse mélanсolique” and the novel by O. Wilde “The Portrait of Dorian Gray”. Both writers avoid detailed descriptions, reduce the amount of heroes to a minimum and condense the contents of the text into a set of “pictures”, drawing attention to the emotional charge of a word. Some additional meaning get colours in the analyzed literary texts. It has been proved that the artists use colours as a means of rendering the authors attitude to the depicted, making the psychological states of the heroes more distinct, creating certain associations or an appropriate emotional tension, atmosphere, a hint at the following developing of the events, etc. To convey the moods of the heroes, especially in the period of the biggest emotional experiences, the authors also use short, expressive, abrupt phrases, which are like the strokes of the brush. A great number of mentioning the artists and their pictures as well as introduction the painting terms into the text add much to the intensifying the interconnection between the literary texts and painting.

2017-01-01T00:00:00Z Маценка, Світлана Павлівна Macenka, Svitlana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15418 2018-12-21T16:55:23Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Інтермедіальні зв’язки слова та музики в німецькому експресіонізмі Автори: Маценка, Світлана Павлівна; Macenka, Svitlana Короткий огляд (реферат): Проблема зближення та взаємодії в німецькому експресіонізмі окремих мистецтв розглядається як концептуальна складова його програми. Особливу увагу звернено на роль музики в цьому процесі як мистецтва, яке втілює ідею вираження. На прикладі вірша «Концерт» А. Ліхтенштайна і гротеску «Музика і мороз» Мінони проаналізовано інтермедіальні зв’язки літературного слова з музикою. The article analyzes interaction of arts as a principal strategy of German expressionism. Expressionist concept of “total work of art” is presented with reference to the phenomenon of dual exceptionality. It is noted that such works of art include expressionist almanacs among others (“The Storm”, “The Blue Rider”), in which works of different forms of art were united by the idea of the strongest expressive effect and music was considered the direct expression of that idea. Related theoretical postulates are substantiated on the basis of famous works of W. Kandinsky, A. Schoenberg and L. Sabaneev. With the help of creative combination of light, paint, words, music and body language expressionism tried to intensify artistic expression and artistic impact. According to W. Kandinsky support “of a certain sound of art through the identical sound of another art” allowed for a particularly potent impact. Using the specific features of expressionist music, it is explained why literature took a great interest in it by borrowing musical principles of simultaneity, abstractness, disharmony and expressiveness. It is claimed that literature becomes expressionist like music in its attempt to reach expression. The articles offers analysis of the poem “Concert” by expressionist poet A. Lichtenstein and the grotesque “Music and Frost” by German writer and philosopher Mynona.

2017-01-01T00:00:00Z Головій, Оксана Миколаївна Goloviy, Oksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15417 2018-12-21T16:02:17Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: «Голод став моєю мукою…»: роман «Голод» Кнута Гамсуна як експресіоністський текст Автори: Головій, Оксана Миколаївна; Goloviy, Oksana Короткий огляд (реферат): У статті заперечується утверджений в українському літературознавстві стереотип про К. Гамсуна як послідовного імпресіоніста. Зроблено припущення, що норвезький письменник за психологічним типом був експресіоністом (людиною емоційного психологічного типу), відповідно тяжіння до експресіоністської поетики закономірне для періоду його творчих шукань. Доведено, що «Голод» К. Гамсуна у стильовому плані – експресіоністський текст. За жанром це алегорично-філософський роман про основи людської цивілізації. Образ голоду в структурі тексту багатофункціональний: він не лише окреслює фізіологічно-психологічний стан, а є метафорою на позначення глибинного, провидчого осягнення механізмів людського існування, символом матеріальних цінностей (складником конфлікту «матерія–дух»), алегорією духовного голоду, який супроводжує людство на кожному витку розвитку. Духовний голод має амбівалентну природу: це конструктивна сила (він стимулює пошуки людиною джерел духовних орієнтирів, пошуки себе), яка легко може перетворитися в деструктив: невтамований духовний голод – причина всіх деструктивних процесів у суспільстві. Основні художні засоби, використані в романі «Голод», типово експресіоністські – алегорія, гіпербола, градація, контраст, калейдоскопізм, фрагментарність оповіді, «потік свідомості». The article denies the stereotype of K. Hamsun as a consistent Impressionist. This stereotype is in the Ukrainian literary criticism. In the article is made an assumption that the Norwegian writer is an expressionist according to the psychological type (a person of an emotional psychological type) and the gravity of expressionistic poetics is natural for the period of his creative quest. It is shown that K. Hamsun’s “Hunger” is an expressionist text. This is an allegorical and philosophical novel about the foundations of human civilization. The image of hunger in the structure of K. Hamsun’s text is multifunctional: it is not denotes only the physiological and psychological state, it is the metaphor for the signification of the deep and seerful comprehension of the mechanisms of human existence, it is the symbol of material values (the component of the conflict “matter-spirit”), it is the allegory of the spiritual hunger which accompanies the humanity on every stage of the development. The spiritual hunger has an ambivalent nature: it is a constructive force (it stimulates human search for sources of spiritual benchmarks, the search for oneself). But this constructive force can easily become destructive: an unstoppable spiritual hunger is the cause of all destructive processes in society. The main artistic means used in the novel “Hunger” are typically expressive – allegory, hyperbole, gradation, contrast, kaleidoscopism, fragmentary narrative, “flow of consciousness.”

2017-01-01T00:00:00Z Глотова, Ірина Валеріївна Hlotova, Irina https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15416 2018-12-21T15:51:40Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Засоби суміжних мистецтв в імпресіоністичній поетиці Григорія Косинки Автори: Глотова, Ірина Валеріївна; Hlotova, Irina Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто імпресіоністичну поетику Григорія Косинки. Особливу увагу приділено впливові живописного імпресіонізму на ранні новели та оповідання письменника. Зокрема відзначено схильність митця до описів природи. Підкреслено, що пейзаж не є в Григорія Косинки самоціллю – він поліфункціональний, проте найвагомішою є психологічна функція описів природи. Автором з’ясовано, що основний засіб для досягнення експресивного ефекту в художника слова – увага до колористики. Зауважено також, що зорові образи в поетиці письменника часто поєднуються зі слуховими враженнями, що створює характерний для імпресіонізму ефект синестезії. Ukrainian literature of the 1920s is characterised by a variety of stylistic tendencies. Impressionism holds a high position among them. Majority of researchers consider literary impressionism as a secondary phenomenon which is genetically rooted in impressionistic painting. Vivid impressionism also had an effect on the novelistics of Hryhorii Kosynka. His style is notable for visual images, impressions, exploration of the inmost recesses of the people’s heart; impartial fixation of the “stream of consciousness” of the representatives of various sections of society, using of the technique of contrasting reproduction of the oppressive situation of the heroes’ life against the background of the wonderful sunny landscapes. Landscape is directly adopted from painting (certainly, impressionist painters were the first who actualised the “plein-air principle”). Despite the apparent love for the nature descriptions, the landscape in Hryhorii Kosynka’s prose is not an end in itself – it is multifunctional. Nevertheless, psychological function, which is presented by means of the artistic parallelism or contrast, is the most important. The main means for achievement of the expressive effect is consideration to colouristics. Early writer’s novels are characterised by the use of colour as a means of hero’s mental state, character, mood, etc. description. Prose writer, however, does not create an individual system of colour and psychological correspondences, in the vast majority of cases he appeals to the symbolic use, understandable in the context of Ukrainian national mentality or “spirit of time”. Mainly white, gold, red and black colours, which turn the fixed symbolic connotations in the context of early Hryhorii Kosynka’s prose, prevail in the author’s palette. In the writer’s prose, impressionistic colouristics is often combined with phonetic, auditory and visual images creating the effect of synesthesia peculiar to the impressionism. Specific character of the synesthetic image in Hryhorii Kosynka’s prose lies in the fact that the author seems to “thread” various sensory reactions of characters that is reflected in the syntactic level of his writings. Olfactory, gustatory and tactile images are relatively rare in the writer’s prose.

2017-01-01T00:00:00Z Бортнік, Жанна Іванівна Bortnik, Zhanna https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/15415 2018-12-21T15:40:56Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Поетика експресіонізму в монодрамі Богдана Бойчука «Коротка розмова на один голос» Автори: Бортнік, Жанна Іванівна; Bortnik, Zhanna Короткий огляд (реферат): У статті розглядається поетика експресіонізму в монодрамі Б. Бойчука «Коротка розмова на один голос». Під час аналізу виокремлено такі риси експресіоністичної поетики зазначеної монодрами: автобіографізм, принцип суб’єктивної інтерпретації, універсалізація, руйнування індивідуальності персонажа, деформація картини світу, гротеск, загострена емоційність, ритмічність тексту, гіперболізація, монтаж, алогізми. Зазначено, що монодрама втілює диференціацію стилів: присутні також риси екзистенціальної драми, зреалізувалася поетика сюрреалізму, драми абсурду.The article deals with the poetics of expressionism in the monodrama B. Boychuk “Short conversation on one voice”. During the analysis, the following features of expressionistic poetics of the aforementioned monodramas are defined: autobiographism, the principle of subjective interpretation, universalization, destruction of the personality of the character, deformation of the picture of the world, grotesque, exacerbated emotionality, rhythmicity of the text, hyperbolization, montage, alogisms. It is noted that the monodrama embodies the differentiation of styles: there are also features of existential drama, the poetics of surrealism, drama of the absurd.

2017-01-01T00:00:00Z