DSpace Зібрання:https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/146642024-03-28T23:13:43Z2024-03-28T23:13:43ZНезгасне світло добротиЯмчук, Павлоhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147262021-06-24T12:03:45Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Незгасне світло доброти
Автори: Ямчук, Павло
Короткий огляд (реферат): Спогади на світлий спомин про великого волинянина й великого українця Євгена Олександровича Сверстюка до перших роковин від дня його упокоєння) (13.ХІІ.1928 – 1.ХІІ.2014)2016-01-01T00:00:00ZБогословські аспекти таїнства вознесіння у перших проповідях свята (IV–V ст.)Дерев’янчук, ЮрійDerevianchuk, Yuryhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147252021-06-24T12:03:56Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Богословські аспекти таїнства вознесіння у перших проповідях свята (IV–V ст.)
Автори: Дерев’янчук, Юрій; Derevianchuk, Yury
Короткий огляд (реферат): У статті розглянуто питання богословської візії Таїнства Христового Вознесіння у ранніх проповідях отців Церкви. Актуальність цього дослідження полягає у висвітленні основних аспектів христологічної парадигми у контексті богословської думки ранньої Церкви і їх зв’язку з виокремленням свята Вознесіння з первісного Пасхального циклу. Дослідження демонструє безпосередній вплив біблійного відображення події Вознесіння у ранніх проповідях на подальше догматичне окреслення основ християнської віри.2016-01-01T00:00:00ZРелігійний стереотип як феномен повсякденностіБорейко, ЮрійBoreiko, Yuryhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147222021-06-24T12:04:06Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Релігійний стереотип як феномен повсякденності
Автори: Борейко, Юрій; Boreiko, Yury
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню феномену релігійного стереотипу в контексті повсякденності. Як компонент релігійної свідомості стереотип відіграє важливу роль у формуванні ставлення людини до навколишнього світу, інших людей, спільнот. Релігійний стереотип упливає на усвідомлення індивідом належності до релі¬гійної спільноти, перетворює суб’єктивне сприйняття релігії на імператив для всіх членів спільноти.2016-01-01T00:00:00ZХудожній дискурс тілесностіПригода, ТамілаPrуgoda, Tamilahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147212021-06-24T12:04:19Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Художній дискурс тілесності
Автори: Пригода, Таміла; Prуgoda, Tamila
Короткий огляд (реферат): У статті розкрито особливості тілесно-пластичної природи мистецтва. Зокрема, увагу зосереджено на її вияві у процесі образотворення в скульптурі, графіці, музиці, архітектурі, літературі, танці. Окреслено основні характеристики пластичного образу в художній діяльності.2016-01-01T00:00:00ZСтановлення філософського дискурсу фотографіїМосквич, ОльгаMoskvych, Olgahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147202021-06-24T12:04:44Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Становлення філософського дискурсу фотографії
Автори: Москвич, Ольга; Moskvych, Olga
Короткий огляд (реферат): У статті досліджено становлення філософського дискурсу фотографії та виділено основні етапи її теоре¬тичного осмислення. Розкрито особливості експлікації світлини як технічного образу, різновиду мистецтва, соціокультурної практики та інформаційного медіуму.2016-01-01T00:00:00ZІлюзії. Драми. РеаліїКірєєва, ТетянаKireyeva, Tаtianahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147192021-06-24T12:02:23Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Ілюзії. Драми. Реалії
Автори: Кірєєва, Тетяна; Kireyeva, Tаtiana
Короткий огляд (реферат): Усі відомі цивілізації намагаються зафіксувати у своїх культурах через міфи, мистецтво, філософію, поезію, літературу, музику нестримний біг Часу. Загальне в ілюзіях, драмах, реаліях – часо-просторова єдність музичного процесу, механізм сприйняття просторово-часового вектора, руху музичного потоку. Різниця в структурі, духовних сенсах, діяльності творців та виконавців. З ними пов’язані чотири основні дистанції і контакти.2016-01-01T00:00:00ZЕтична парадигма української філософіїМовчан, ВіраMovchan, Verahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147182021-06-24T12:04:54Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Етична парадигма української філософії
Автори: Мовчан, Віра; Movchan, Vera
Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовано витоки та об’єктивні засади притаманного українській філософії домінування морального начала. Показано, що упродовж усієї історії моральний підхід стає об’єктивною основою для визначення системи смисложиттєвих цінностей, основоположних засад людського життя та стосунків людини зі світом.2016-01-01T00:00:00ZФілософсько-правові універсалії державотворення в концепціях українських і зарубіжних мислителів ХІХ–ХХ ст.Ісаєнко, МаксимІsaienko, Maksimhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147172021-06-24T12:05:05Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Філософсько-правові універсалії державотворення в концепціях українських і зарубіжних мислителів ХІХ–ХХ ст.
Автори: Ісаєнко, Максим; Іsaienko, Maksim
Короткий огляд (реферат): В епоху відродження української державності ми спостерігаємо і беремо участь в процесах становлення громадянського суспільства, яке є основою демокра¬тического і соціального державного устрою. Тому необхідно актуалізувати в сучасному соціально-гуманітарному і соціально-правовому дискурсі спадщину засновників сучасної філософії права і теорії держави. У книзі Гегеля "Філософія права" зосереджені усі базові константи, які визначили філософію не лише теорії права і держави європейських країн XIX, - XXI вв., але і багато в чому загальну філософію нової Європи. Ідея права, яка і є свобода, за задумом і виконанню Гегеля, розгортається у світ права, і сфера об'єктивного духу з'являється як ідеальна правова дійсність - об'єктивування форм права і свободи. Суттю ідеї права є ідея свободи. Гегель бачить свободу як константу, без якої неможливий будь-який громадський і державний процес. Так само стверджує український академік В.Вернадський про те, що свобода думки є основа всього. Це було органічно властивим українським республіканським формам соціально-державного управління, починаючи від часів віче до часів козацьких республік. Слід зробити висновок, що вітчизняний учений прямо продовжує в теорії сукупність політично значимих концептуальних положень, витікаючих з гегелівського застосування діалектики у сфері політики. Необхідність розробки теорети¬ческих і методологічних основ будівництва нової української держави на принципах свободи особи, повагу закону і національного суверенітету і територіальної цілісності затверджує митрополит Андрій Шептицький. З його міркувань виходить виведення: духовна діяльність української інтелектуальної еліти повинна постійно спрямовуватися до однієї спільної мети - допомоги в роботі усім верствам суспільства для побудови справедливої Української держави, грунтованої на Христовому законі. Саме свобода визначає рух різних людських спрямувань2016-01-01T00:00:00ZКонцепция авторитета у И. Фихте и Ф. ШлегеляГудзь, ЕвгенийGudz, Yevgeniyhttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147162021-06-24T12:05:28Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Концепция авторитета у И. Фихте и Ф. Шлегеля
Автори: Гудзь, Евгений; Gudz, Yevgeniy
Короткий огляд (реферат): Стаття присвячена розкриттю основних передумов розуміння авторитету у Фіхте і Шлегеля. Описано їх розрив із просвітницькою філософ¬ською традицією знеособленого авторитету, радикальний поворот і створення власної концепції авторитету. Показано, як із покладання абсолютного «Я», аби уникнути соліпсизму, Фіхте і його послідовники виводять поняття зразкового авторитету – генія, «художньо обдаровану особу». Саме така особа, через свої надздібності, може покладати загальнозначуще. У статті проаналізовано цю концепцію і вказано її слабкі сторони та межі, зокрема небезпеку романтичного захоплення геніями, яке може привести до тиранії.2016-01-01T00:00:00ZУбеждение, смысл и мотив – проблема определения понятийЮрова, ИринаYurova, Irуnahttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/147012021-06-24T12:05:38Z2016-01-01T00:00:00ZНазва: Убеждение, смысл и мотив – проблема определения понятий
Автори: Юрова, Ирина; Yurova, Irуna
Короткий огляд (реферат): В статье анализируется проблема определения таких понятий, как «убеждение», «смысл» и «мотив», рассматривается их динамическая взаимосвязь в рамках внушения и познания.У статті проаналізовано проблему визначення таких понять, як «переконання», «сенс» i «мотив», розглянуто їх динамічний взаємний зв’язок у контексті навіювання та пізнання. The author of the article analyzes the problem of definition of such concepts as «conviction», «sense» and «motive» considering their dynamic relationship within the suggestion and knowledge.2016-01-01T00:00:00Z