https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14656 2026-04-08T01:00:08Z 2026-04-08T01:00:08Z Шмігер, Tарас Shmiher, Taras https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14954 2018-11-08T19:26:20Z 2018-11-08T00:00:00Z

Назва: REVIEW: Twardzisz P. Defining ‘Eastern Europe’: A Semantic Inquiry into Political Terminology. S. l. : Palgrave Macmillan, 2018. XVII, 259 p. Автори: Шмігер, Tарас; Shmiher, Taras Короткий огляд (реферат): REVIEWS Twardzisz P. Defining ‘Eastern Europe’: A Semantic Inquiry into Political Terminology. S. l. : Palgrave Macmillan, 2018. XVII, 259 p.

2018-11-08T00:00:00Z Жуйкова, Маргарита Zhuykova, Marharyta https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14953 2018-11-08T19:18:30Z 2018-11-08T00:00:00Z

Назва: Лінгво-психологічна характеристика прикметників та проблема їх лексикографічного опису Автори: Жуйкова, Маргарита; Zhuykova, Marharyta Короткий огляд (реферат): In the semantics of many adjectives (words that characterize various properties of the objects) a significant place belongs to the features that a person perceives through the perception organs. A psycholinguistic experiment with Russian native-speakers has been conducted. Within this experiment a significant group of nouns (more than 7.6 thousand units), which are directly related to one or another sensation (hearing, sight, smell, taste or touch), has been discovered. To the respondents’ mind, about 100 adjectives among this group mark the features that a speaker perceives on touch (the temperature parameters of objects, texture of their surface, consistency, presence or absence of moisture, etc.). The purpose of our study was to identify correlations between the data obtained in the psycholinguistic experiment and the lexicographic description of the corresponding adjectives carried out by traditional linguistic techniques. We used information from various dictionaries of Russian language, complemented by data from lexicographic sources of English, Ukrainian, Polish, and Italian. Two groups of adjectives (adjectives with the semantics of temperature and adjectives with the semantics of texture of their surface) have been examined in details. The general conclusion is that lexicographers mostly ignore the mention of the channel of perceptual information, often using synonyms or internal references in interpretations. This makes the lexicographic description of the adjectives little informative, does not reflect the psycholinguistic reality, does not give an idea of the significant role that belongs to the perceptual component in the semantic capacity of adjectives. У семантиці багатьох прикметників – слів, що характеризують різні властивості предметів, значне місце належить ознакам, які людина отримує через органи сприйняття. У психолінгвістичному дослідженні, проведеному з носіями російської мови, була виявлена значна група іменників (більше ніж 7,6 тисяч одиниць), які безпосередньо пов’язані з тим чи тим відчуттям (слухом, зором, нюхом, смаком чи дотиком). Серед них близько 100 прикметників, на думку опитаних, називають такі ознаки, які мовці сприймають на дотик (температурні параметри предметів, фактура їхньої поверхні, консистенція, наявність чи відсутність вологи тощо). Мета нашого дослідження полягає у виявленні кореляцій між даними, які було отримано в психолінгвістичному експерименті, та лексикографічному описі відповідних прикметників, здійсненому традиційними лінгвістичними прийомами. Ми залучали інформацію переважно із різних словників російської мови, доповнюючи її даними із лексикографічних джерел англійської, української, польської та італійської мов. Докладно обстежено тлумачення прикметників двох груп: з семантикою температури та семантикою фактури поверхні. Загальний висновок полягає в тому, що лексикографи здебільшого ігнорують згадку про канал перцептивної інформації, часто використовуючи в тлумаченнях синоніми чи внутрішні відсилки. Це робить лексикографічний опис прик-метників малоінформативним, не відбиває психолінгвальної реальності, не дає уявлення про ту значну роль, яка належить перцептивному компоненту в семантичному на-вантаженні прикметників.

2018-11-08T00:00:00Z Засєкін, Сергій Васильович Zasiekin, Serhii Безуглова, Наталія Bezuglova, Nataliia Гапон, Анастасія Hapon, Anastasiia Матюшенко, Владислав Matiushenko, Vladyslav Подольська, Ольга Podolska, Olha Зубчук, Дар’я Zubchuk, Darya https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14952 2019-01-15T11:23:17Z 2018-11-08T00:00:00Z

Назва: Психолінгвальні аспекти перекладу словника LIWC Автори: Засєкін, Сергій Васильович; Zasiekin, Serhii; Безуглова, Наталія; Bezuglova, Nataliia; Гапон, Анастасія; Hapon, Anastasiia; Матюшенко, Владислав; Matiushenko, Vladyslav; Подольська, Ольга; Podolska, Olha; Зубчук, Дар’я; Zubchuk, Darya Короткий огляд (реферат): Recent developments in computerized linguistic and psychological research tools have heightened the need for broadening not only their areas of use, but also their applied languages. Therefore, there is an urgent need to address the translation problems caused by different target culture-bound issues. Existing research in the domain of translation studies recognises the critical role played by translating transformations as psycholinguistic logical operations performed in the translator’s mind. This paper explores the ways in which selected original Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) 2015 (Pennebaker et al., 2015) dictionary items can be reproduced in Ukrainian with due account of their semantic, pragmatic, and cultural load. The most obvious finding to emerge from this study is that the translator should apply a set of lexical translation transformations including differerentiation, concretization, generalization of word meaning along with transсoding, explication, and calquing. Some linguistic items, e.g. from the category of ‘Leisure’, ‘Netspeak’ were not translated at all, i.e. retained their original form, due to their shared use today both by speakers of English and Ukrainian. Further research should be undertaken to investigate methods of reproducing LIWC vocabulary in other languages. Останні досягнення в галузі комп’ютерних лінгвістичних та психологічних інструментів дослідження актуалізують не лише потребу поширення сфер їхнього застосування, а й застосування з носіями різних мов. Тому актуальним видається вивчення особливостей перекладу на основі з’ясування культурних відмінностей. Дослідження сьогодення в галузі перекладознавства визнають критичну роль, що її відіграють перекладацькі трансформації як психолінгвальні логічні операції, які тривають у голові перекладача. Ця розвідка вивчає шляхи адекватного відтворення українською мовою вибраних слів зі словника програми Linguistic Inquiry and Word Count (LIWC) 2015 (Pennebaker et al., 2015) на основі встановлення їхніх семантичних, прагаматичних та культурних аспектів значення. Найголовнішим висновком дослідження є те, що перекладачеві під час роботи слід удаватися до застосування низки перекладацьких трансформацій, як-от: диференціація, конкретизація, генералізація значення слова, а також транскодування, експлікація, калькування. Деякі мовні одниці, наприклад, із категорії ‘Leisure’, ‘Netspeak’ не перекладалися взагалі, зберігаючи їхню оригінальну англомовну форму, позаяк сьогодні носії англійської та української спільно вживають таку лексику в своєму мовленні. Перспективним видається дослідження способів перекладу словника LIWC на базі інших мов.

2018-11-08T00:00:00Z Terekhova, Diana Терехова, Діана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14951 2018-11-08T18:56:17Z 2018-11-08T00:00:00Z

Назва: An Experimental Study of the Lingual Consciousness of Ukrainians and Russians (Dynamic Aspect) Автори: Terekhova, Diana; Терехова, Діана Короткий огляд (реферат): The study of the lingual consciousness of various ethnic group representatives does not lose its topicality in psycholinguistic investigation for decades. During the period of the formation and development of psycholinguistics, scientists have gained considerable experience in doing associative experiments, the results of which are reflected in associative dictionaries and individual scientific investigations. This material is valuable in several aspects of the investigation in particular as an object of the study of the lingual consciousness of the certain language speakers for the duration of the experiment; in the comparable aspect for the identification of common and distinguishing features in the lingual consciousness of the representatives of different ethnic groups as well as to find out the changes in the lingual consciousness of the representatives of a certain ethnic group according to the experimental data received at a certain time interval, etc. The article focuses on revealing the dynamics of the lingual consciousness of two East Slavic language speakers – Ukrainian and Russian. The material resulted from a series of experiments recorded in lexicographic psycholinguistic works and self-conducted studies held in 2000 and in 2012 representing the changes in the corresponding fragments of the world image of the Ukrainians and Russians. Вивчення мовної свідомості представників різних етносів не втрачає своєї актуальності у психолінгвістичних розвідках останніх десятиліть. За період становлення та розвитку психолінгвістики науковці накопичили значний досвід проведення асоціативних експериментів, результати яких відбито в асоціативних словниках та окремих наукових розвідках. Цей матеріал є цінним у кількох аспектах дослідження, зокрема як об’єкт вивчення мовної свідомості носіїв певної мови саме на період проведення експерименту, у зіставному аспекті для виявлення спільних та відмінних рис у мовній свідомості пред-ставників різних етносів, а також для з’ясування змін у мовній свідомості преставників певного етносу за експериментальними даними, отриманими на певному часовому про-міжку тощо. Отже статтю присвячено виявленню динаміки мовної свідомості представ-ників двох східнослов’янських народів. Матеріалом обрано результати експериментів, зафіксованих у лексикографічних психолінгвістичних працях, та власноруч проведених експериментальних досліджень 2000 та 2012 років, що репрезентує зміни у відповідних фрагментах образу світу українців та росіян.

2018-11-08T00:00:00Z Taraban, Roman Koduru, Lakshmojee LaCour, Mark Marshall, Philip Тарабань, Роман Кодуру, Лакшмоджі ЛаКур, Марк Маршалл, Філіп https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14950 2018-11-08T18:47:51Z 2018-11-08T00:00:00Z

Назва: Finding a Common Ground in Human and Machine-Based Text Processing Автори: Taraban, Roman; Koduru, Lakshmojee; LaCour, Mark; Marshall, Philip; Тарабань, Роман; Кодуру, Лакшмоджі; ЛаКур, Марк; Маршалл, Філіп Короткий огляд (реферат): Language makes human communication possible. Apart from everyday applications, language can provide insights into individuals’ thinking and reasoning. Machine-based analyses of text are becoming widespread in business applications, but their utility in learning contexts are a neglected area of research. Therefore, the goal of the present work is to explore machine-assisted approaches to aid in the analysis of students’ written compositions. A method for extracting common topics from written text is applied to 78 student papers on technology and ethics. The primary tool for analysis is the Latent Dirichlet Allocation algorithm. The results suggest that this machine-based topic extraction method is effective and supports a promising prospect for enhancing classroom learning and instruction. The method may also prove beneficial in other applied applications, like those in clinical and counseling practice. Мова уможливлює людське спілкування. Крім повсякденних застосувань, мова може забезпечити розуміння думок та міркувань людей. Машинний аналіз тексту набуває великої популярності у сфері ведення бізнесу, проте його корисність у навчальному процесі залишається досі недослідженою темою. Тому мета статті – дослідити автоматизовані підходи, що можуть бути корисними під час аналізу писемної продукції студентів. 78 студентських робіт із галузей технології та етики було піддано аналізу з вико-ристанням методу вилучення загальних тем із письмового тексту. Основним інструментом для аналізу став алгоритм латентного розташування Дирихле. Результати свідчать про те, що цей автоматизований інструмент виокремлення теми є ефективним й перспективним у плані підвищення рівня навчання в аудиторії та викладання. Метод також може бути засто-сованим в інших прикладних програмах, наприклад, у тих, якими користуються під час клінічної практики та консультування.

2018-11-08T00:00:00Z Судус, Юлія Sudus, Yuliia Sudus, Yulia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14927 2018-11-07T20:32:04Z 2018-11-07T00:00:00Z

Назва: Мовленнєві тактики реалізації стратегії дискредитації в дискурсі дипломатів США Автори: Судус, Юлія; Sudus, Yuliia; Sudus, Yulia Короткий огляд (реферат): The paper is focused on the study of the discrediting strategy, which is a linguistic and pragmatic feature of contemporary U.S. diplomatic discourse, namely, to speech tactics that contribute to its implementation in the discourse of the U.S. diplomats. Attention is drawn to the US diplomats’ speeches by V. Nuland, D. Baer, G. Pyatt and S. Power made in 2013 – 2015, and related to the military conflict in the eastern Ukraine. The object of the study is the U.S. diplomatic discourse, which contains speech tactics of discrediting strategy. The subject matter is the tactics of the U.S. diplomats aimed at implementing the discrediting strategy in their speeches on the eve of military conflict in the eastern Ukraine and during the phases of its aggravation. As it was revealed, discrediting strategy is one of the most powerful conflict strategies of the U.S. diplomats’ verbal behavior, which is implemented in their discourse by means of such tactics as: accusation, impersonal accusation, disclosure, “universal truth”, condemnation, threat, order, mentioning in a negative light, and contrast. Among the leading linguistic tactics of implementing the discrediting strategy in the U.S. diplomatic discourse are tactics of mentioning in a negative light and accusation. Статтю присвячено дослідженню стратегії дискредитації, що є специ-фічною лінгвопрагматичною характеристикою сучасного англомовного дипломатичного дискурсу, а саме мовленнєвим тактикам, що сприяють її реалізації в дискурсі дипломатів США, зокрема в промовах чотирьох американських дипломатів – Саманти Пауер, Вікторії Нуланд, Джеффрі Пайєтта та Деніела Байєра – стосовно військового конфлікту на сході України, виголошених упродовж 2013–2015 рр. У чотирьох досліджуваних мовців, ос-новними виявились дві тактики: тактика згадування в негативному світлі та звинувачення, які найповніше та найчастотніше реалізують стратегію дискредитації в мовленні дипломатів переважно через прямі асертивні мовленнєві акти, що безумовно свідчить про стверджувальний характер мовлення в текстах промов усіх чотирьох дипломатів. Відтак встановлено, що провідними мовленнєвими тактиками реалізації стратегії дискредитації в англомовному дипломатичному дискурсі є тактики згадування в негативному світлі та звинувачення. Ці мовленнєві тактики реалізуються в англомовному дипломатичному дискурсі прямими асертивними мовленнєвими актами, а також їм притаманні певні лінгвальні маркери.

2018-11-07T00:00:00Z Sharma, Susheel Kumar Шарма, Сушіл Кумар https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14926 2018-11-07T20:26:26Z 2018-11-07T00:00:00Z

Назва: Indo-Anglian: Connotations and Denotations Автори: Sharma, Susheel Kumar; Шарма, Сушіл Кумар Короткий огляд (реферат): different name than English literature, ‘Anglo-Indian Literature’, was given to the body of literature in English that emerged on account of the British interaction with India unlike the case with their interaction with America or Australia or New Zealand. Even the Indians’ contributions (translations as well as creative pieces in English) were classed under the caption ‘Anglo-Indian’ initially but later a different name, ‘Indo-Anglian’, was conceived for the growing variety and volume of writings in English by the Indians. However, unlike the former the latter has not found a favour with the compilers of English dictionaries. With the passage of time the fine line of demarcation drawn on the basis of subject matter and author’s point of view has disappeared and currently even Anglo-Indians’ writings are classed as ‘Indo-Anglian’. Besides contemplating on various connotations of the term ‘Indo-Anglian’ the article discusses the related issues such as: the etymology of the term, fixing the name of its coiner and the date of its first use. In contrast to the opinions of the historians and critics like K R S Iyengar, G P Sarma, M K Naik, Daniela Rogobete, Sachidananda Mohanty, Dilip Chatterjee and Gayatri Chakravorty Spivak it has been brought to light that the term ‘Indo-Anglian’ was first used in 1880 by James Payn to refer to the Indians’ writings in English rather pejoratively. However, Iyengar used it in a positive sense though he himself gave it up soon. The reasons for the wide acceptance of the term, sometimes also for the authors of the sub-continent, by the members of academia all over the world, despite its rejection by Sahitya Akademi (the national body of letters in India), have also been contemplated on. Завдяки взаємодії англійської літератури з Індією, на відміну від її взаємодії з Америкою, Австралією або ж Новою Зеландією, утворився новий шар англій-ської літератури, який отримав назву: англо-індійська література. Спочатку навіть літе-ратурні доробки індійців (переклади, а також художні твори англійською мовою) були класифіковані під заголовком «англо-індійські», але згодом їх було перейменовано на «індо-англійські», зважаючи на зростаюче розмаїття та обсяг написаних індійцями творів англійською мовою. Проте на відміну від попереднього, останній не знайшов прихильності серед укладачів англійських словників. Із часом чітка лінія демаркації, окреслена на підставі предмета та погляду автора твору, зникла, і сьогодні навіть англо-індійські тексти класифікують як індо-англійські. Крім огляду різних конотацій терміна «індо-англійці», у статті проаналізовано такі проблеми: етимологія терміна, фіксація імені його автора і дата першого використання. На відміну від думок істориків та критиків, таких як К Р С Ієнґар, Г П Сарма, М К Наік, Даніела Роґобете, Сачідананда Моганті, Діліп Чаттерджі та Ґайатрі Чакраворти Співак, стверджувалося, що термін «індо-англійці» вперше було використано в 1880 р. Джеймсом Пейном для покликання на твори індійців англійською мовою радше в зневажливому тоні. Однак Ієнґар використовував цей термін в позитивному значенні, хоча й він сам невдовзі від нього відмовився. У статті також проаналізовано причини широкого прийняття цього терміна, іноді навіть авторами субконтиненту, членами наукових кіл у всьому світі, незважаючи на те, що «Сагітья Академі» (Національна академія літератури Індії) від нього відмовився.

2018-11-07T00:00:00Z Postolova, Iryna Постолова, Ірина Tomarieva, Nataliia Томарєва, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14925 2018-11-07T20:21:14Z 2018-11-07T00:00:00Z

Назва: Perception of the Lexeme 'Europe' by Students: A Psycholinguistic Analysis Автори: Postolova, Iryna; Постолова, Ірина; Tomarieva, Nataliia; Томарєва, Наталія Короткий огляд (реферат): The article analyzes the results of the free associative experiment, which was conducted among first-year students during 2016-2018. According to the frequency of reactions, the authors model the structure of the associative field: nucleus, body and periphery; define the morphological and semantic groups of associations on the word-stimulus ‘Europe’ obtained during the experiment, analyze the syntagmatic and paradigmatic relationships among the reactions, build the structure of the resulting associative field. The responses of respondents are significantly dominated by nouns; occasionally occur adjectives, verbs, adverbs and pronouns; adjectives and adverbs are mostly colored with emotions and estimations. Phrases make a significant group of associations phrases (about one fifth). Among the above mentioned things, toponyms and surnames of well-known political figures are named. Semantically, all associations are divided in general cultural, economic and political, such ones that express aesthetic perception of the word-stimulus, as well as those related to travel and leisure. Special attention in the article is given to emotional coloring of reactions (they are divided in positive, negative and neutral). Thus, the material presented in the work reflects, to a certain extent, the perception of the word-stimulus ‘Europe’ by contemporary student youth. У статті проаналізовано результати вільного асоціативного експерименту, який було проведено серед студентів першого курсу протягом 2016-2018 років. З огляду на частотність реакцій, автори моделюють структуру ассоціативного поля: ядро, тіло та периферію; виділяють морфологічні та семантичні групи асоциацій на слово-стимул “Європа”, отриманих під час експерименту, аналізують синтагматичні та парадигматичні зв’язки між реакціями, вибудовують структуру отриманого асоціативного поля. У відповідях респондентів значно переважають іменники, зрідка зустрічаються прикметники, дієслова, прислівники та займенники, причому прикметники та прислівники здебільшого емоційно та оціночно забарвлені. Значну групу ассоціацій становлять словосполучення (приблизно п’яту частину). Серед іншого були названі топоніми та прізвища відомих політичних фігур. Семантично асоціації поділяються на загальнокультурні, економіко-політичні, ті, що виражають естетичне сприйняття слова-стимулу, а також ті, що повязані з подорожами та відпочинком. Емоційному забарвленню реакцій у статті приділено особливу увагу (вони поділяються на позитивні, негативні та нейтральні). Отже, представлений у роботі матеріал у певній мірі відображає сприйняття лексеми “Європа” сучасної студентською молоддю.

2018-11-07T00:00:00Z Chornous, Oksana Чорноус, Оксана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14924 2018-11-07T20:15:19Z 2018-11-07T00:00:00Z

Назва: Сучасні підходи до тлумачення мотиву номінації Автори: Chornous, Oksana; Чорноус, Оксана Короткий огляд (реферат): This paper is focused on some modern approaches to the interpretation of the term “motive for naming”, which is widely used in Ukrainian onomastics. In author’s opinion, it is necessary to define the semantic content of the terms “motive” and “naming” by analyzing the definitions given by the linguists and psychologists in different lexicographical works and papers. As a result of the investigation, it appeared that there are some essential components of the terms “motive” and “naming”: 1) it is an internal reason for a certain course of action; it is conscious; 2) this reason holds great personal significance for a namegiver, it is self-interest for a namegiver; 3) it is an internal reason that energizes people to use all resources of language and makes him/her to choose between ready lexical units that function in a language and can be used for naming or create new names; 4) in the process of creating an anthroponym, the speaker is guided by his/her tastes and preferences, trying to achieve the maximum informative value for the name and so on. Compared to components given in the definition of the term “motive for naming”, the author notes some differences. For example, some scholars defined motive of naming as an external extra-linguistic reason. On the basis of the current legislation it was also determined that the term “motive for naming” can be applied to surnames, especially in the cases when the surname was created by the representatives of local authorities or the person by himself. У статті досліджуються сучасні підходи до тлумачення терміну «мотив номінації», який останнім часом активно вживається в українській ономастиці. Автор з’ясовує семантичне наповнення понять «мотив» і «номінація», аналізуючи дефініції, запропоновані лінгвістами та психологами в лексикографічних працях, наукових розвідках. У результаті були виявлені такі істотні ознаки понять «мотив» і «номінація»: 1) ідеться про внутрішню усвідомлювану мовцем причину; 2) ця причина має особисту значущість для номінатора, є сферою його індивідуального зацікавлення; 3) внутрішня причина спонукає номінатора звернутися до ресурсів мови та обрати з-поміж готових лексем, що функціо-нують у мові, найбільш вдалий варіант або створити власний; 4) створюючи антропонім, мовець керується своїми смаками та вподобаннями, намагаючись досягти максимальної інформативності, милозвучності оніма. Порівнюючи їх із закладеними в дефініцію терміна «мотив номінації», автор робить висновок про деякі розбіжності, зокрема в деяких визначеннях мотив номінації інтерпретують як зовнішню екстралінгвістичну причину. Насамкінець на підставі чинного законодавства автор робить висновок про те, що термін «мотив номінації» може бути застосований до прізвищ як класу онімної лексики, зокрема в тих випадках, де творцем прізвища виступають представники державних органів або сам носій.

2018-11-07T00:00:00Z Chornii, Anastasiia Чорній, Анастасія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14923 2018-11-07T20:09:07Z 2018-11-07T00:00:00Z

Назва: Комунікативний аспект критерію "нейтральність" під час переговорів (на матеріалі сучасного англомовного конфліктного дискурсу) Автори: Chornii, Anastasiia; Чорній, Анастасія Короткий огляд (реферат): The article deals with the ways of defining and explaining the meaning of the notion “neutrality” and the practical ways of its realization in the context of the process of mediation. Psycholinguistics interprets mediative discourse as the deployment of switching from internal code to external verbalization in the processes of producing speech and its interpretation taking into consideration socio-psychological types of linguistic individuals, role settings and recommendations. The conceptual meaning of the word “neutrality” has been succeeded in directing into the communicative plane and the schemes of communicative strategies has been succeeded into the realization of the principle “neutrality” by means of general scientific methods. The principle “neutrality” is the fundamental principle of the process of mediation putting not only into determinant criteria of realisation of the process but as a determinative element of mediator’s status. A number of communicative techniques (technique of neglect, technique of neutral questions, and technique of similar questions) as the principle tools of observance of principle of neutrality have been distinguished and analyzed on the basis of English speaking fiction. Peculiar attention is focused on the motives of tactics introduction (tactic of optimal speech counter-reaction, tactic of reflexion) into the process of mediative dialogue in the form of conversation by means of the parties and individual meeting with each one separately (in a form of caucus). The principle of “neutrality” is a pluralistic one and is examined either a synonymic pair of the term “impartiality” or the term “justice”. These notions are similar in meaning but the tactics of their realization are different within limits of linguistics. Based on the English speaking fiction it has been distinguished not only the communicative mediator’s techniques using of which will serve the observance of principle of “neutrality” but it has been analyzed the tendencies and conditions of their application. Significant aspects within fiction, in particular, are the possibility of transferring the role of mediator to another participant of the dialogue, and during the mediation in general it is possible to say about the combinatorial type of applying techniques. У статті проаналізовано підходи до визначення і тлумачення поняття «нейтральність», а також практичні підходи його реалізації в межах процесу медіації. Психолінгвістика тлумачить медіативний дискурс як розгортання перемикань від внут-рішнього коду до зовнішньої вербалізації у процесах породження мовлення та її інтерпретації з урахуванням соціально-психологічних типів мовних особистостей, рольових установок і приписів. За допомогою загальнонаукових методів вдалося спрямувати концеп-туальне значення слова «нейтральність» у комунікативну площину, а схеми комуні-кативних стратегій у реалізацію принципу «нейтральність». Принцип нейтральності є основоположним принципом процесу медіації, який закладений не лише у визначальних критеріях реалізації процесу, але є визначальним елементом статусу посередника. На прикладі англомовної художньої літератури виокремлено та проаналізовано низку кому-нікативних технік (техніки ігнорування, техніки нейтральних запитань, техніки однакових запитань), які виступають основними інструментами дотримання принципу нейтральності. Окремо звернено увагу і на мотиви введення тактик (оптимального контр реагування, рефлексії) у процес медіативного діалогу у форматі бесіди із залученням сторін та інди-відуальних бесід із кожною із сторін окремо (у форматі кокус). Принцип нейтральності є плюралістичним і може розглядатись як синонімічна пара терміну «неупередженість» або ж терміну «справедливість». Ці поняття є близькими за значеннями, проте в межах лінгвіс-тики тактики їх реалізації різняться. На прикладі англомовної художньої літератури, ви-окремлено не лише комунікативні техніки медіатора, вживання яких слугуватиме до-триманню принципу нейтральності, але й проаналізовано тенденції та умови їх засто-сування. Важливими аспектами в межах художньої літератури зокрема, є можливість пере-дання ролі посередника іншому учаснику діалогу, а впродовж медіації загалом можна говорити про комбінаторний тип застосування технік.

2018-11-07T00:00:00Z