https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13066 2026-04-14T18:24:35Z 2026-04-14T18:24:35Z Засєкін, Сергій Васильович https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13156 2023-05-23T11:18:52Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Review Article: Андрієнко Т. Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську). Монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. 340 с. ISBN 978-966-489-360-9 Автори: Засєкін, Сергій Васильович Короткий огляд (реферат): Поява монографії Тетяни Андрієнко «Стратегії і тактики перекладу: когнітивно-дискурсивний аспект (на матеріалі художнього перекладу з англійської мови на українську та російську)» в семіотичному просторі українського перекладознавства – непересічна й визначна наукова подія, що засвідчує поступ українського перекладознавства у світі. Її автор – досвідчений український теоретик і практик у галузі перекладу, яка вже понад півтора десятиліття після захисту фундаментальної праці в галузі прагматики художнього дискурсу (Андрієнко, 2002) актуалізує когнітивно-дискурсивний підхід й успішно торує йому шлях у перекладознавстві України.

2017-01-01T00:00:00Z Tomakhiv, Marta https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13155 2017-09-16T11:52:26Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Prosodic Means of Speech Influence Realization: Auditory Analysis Автори: Tomakhiv, Marta Короткий огляд (реферат): У статті проаналізовані отримані результати проведення експериментально- фонетичного дослідження інтонаційних засобів реалізації мовленнєвого впливу на прикладі відеолекції як нового жанру сучасного англомовного наукового дискурсу. Мета експерименту полягала у підтвердженні гіпотези про те, що просодична організація висловлень та компоненти інтонації, притаманні просодії усного мовлення викладачів відеолекцій, сприяють кращому сприйняттю студентами матеріалу викладу, утриманню їхньої уваги, а також опосередковують глибше розуміння предмета, під чим загалом ми розуміємо здійснення мовленнєвого впливу. Експериментально-фонетичне дослідження просодії відеолекції проводиться згідно розроблених у сучасній фонетиці методів експерименту, застосовуючи аудитивний та акустичний методи аналізу, а також використання методів кількісної та лінгвістичної обробки даних, порівняльного методу, анкетування та методу семантичного диференціала. У результаті експерименту визначено ті просодичні параметри, які сприяють здійсненню мовленнєвого впливу та є найоптимальнішими для сприйняття інформації студентами. The article offers the results of the experimental phonetics research on the role of intonation in speech influence realization in the video lecture as a main massive open online courses material. This methodology is elaborated according to the proven techniques in contemporary phonetics and combines the use of auditory analysis, methods of quantitative data and linguistic analysis, methods of semantic differential and questionnaire. The goal of the experiment was to prove the hypothesis about the role of prosodic organization and components of the tutors’ intonation in video lectures in better supporting students’ attention, capturing the interest to the subject, facilitating understanding, which help in realization of speech influence in scholarly discourse, thus making the communication and learning more efficient, productive and successful. As a result of the experiment, the intonation parameters used in the video lecture and contributory for students’ perception have been established. The paper gives brief insights into such notions as speech influence, scholarly discourse and an e-lecture as a genre of modern scholarly discourse.

2017-01-01T00:00:00Z Terekhova, Diana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13154 2017-09-16T11:48:11Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: The Structure of Associative Fields of Stimuli Природа / Природа / Прырода / Die Natur in East Slavic and German Languages Автори: Terekhova, Diana Короткий огляд (реферат): Association test is one of the traditional methods of studying the images of linguistic consciousness that hide behind a word in a particular culture. A number of associative experiments have been carried out in the early twentieth century in Ukraine, Russia, Belarus, and Germany. Students of higher education institutions of these countries (100 representatives from each nation) were the respondents of the experiment. The materials of the free word associatin test are used in the article. The article deals with psycholinguistic analyses of associative fields of the stimuli ПРИРОДА / ПРИРОДА / ПРЫРОДА / DIE NATUR demonstrating features of corresponding fragments of the mental and lingual worldviews of the Ukrainians, Russians, and Belarusians. The structure and composition of the associative fields is analyzed with the help of the “associative gestalt”. The gestalt structure of associative fields in each language clearly demostrate the differences in images of linguistic consciousness. The differences are seen in the different number of zones in four gestalts of studied languages, in the presence of some zones only in certain gestalt unlike others, in size of zones, that define their rating and originality of structure of each associative field, in quantitative and qualitative composition of zones as well as in the cores of gestalts. Традиційним методом дослідження образів мовної свідомості, що стоять за словом у певній культурі, є асоціативний експеримент. У дослідженні проведено низку асоціативних експериментів на початку ХХІ століття в Україні, Росії, Білорусі та Німеччині. Респондентами були студенти вищих навчальних закладів цих країн (по сто представників від кожного народу). У роботі використано матеріали вільного асоціативного експерименту. У статті репрезентовано результати психолінгвістичного аналізу асоціативних полів слів-стимулів ПРИРОДА / ПРИРОДА / ПРЫРОДА / DIE NATUR, виявлено загальні риси та етнокультурну специфіку відповідних фрагментів образів світу українців, росіян, білорусів та німців. Структуру і склад асоціативних полів проаналізовано за допомогою "асоціативного гештальту", у наслідок чого визначено різноманітні зони, які наочно демонструють своєрідність асоціативних полів у кожній мові. Розбіжності виявлено в кількості зон у гештальтах, у наявності окремих зон лише в певному гештальті на відміну від інших, у різному обсязі зон, що визначає їхній рейтинг та неповторність будови кожного асоціативного поля, у кількісному та якісному складі зон, а також у ядрах гештальтів.

2017-01-01T00:00:00Z Starko, Vasyl https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13153 2017-09-16T11:41:44Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Catecorization, Fast and Slow Автори: Starko, Vasyl Короткий огляд (реферат): The title of this study is inspired by Daniel Kahneman’s best-selling book Thinking, Fast and Slow. In it, the Nobel Prize winner explains in great detail the working of two systems of human reasoning: System 1, which is fast, automatic, associative, subconscious, involuntary and (nearly) effortless, and System 2, which is slow, intentional, logical, conscious, effortful and requires executive control, attention, and concentration. It is our contention that this distinction applies to human categorization as well. We subscribe to the view that each of the two labels refers, in fact, to a set of systems and call them Type 1 and Type 2 processes. Analyzing and re-interpreting well-known examples found in linguistic literature and our own data, we argue that Type 1 categorization relies on the ‘shallow’ linguistic representation of the world, while Type 2 tends to use ‘deep’ extralinguistic knowledge. The differences between Type 1 and Type 2 categorization are also evident in psycholinguistic experiments and evaluations of linguistic data elicited from speakers. A conclusion is drawn about the need to take this distinction into account in psycholinguistic and linguistic research on categorization. Назва цієї розвідки інспірована книжкою Деніела Канемана «Мислення, швидке й повільне», в якій автор, нобелівський лауреат, докладно пояснює роботу двох систем мислення людини: системи 1 – швидкої, автоматичної, асоціативної, підсвідомої, мимовільної системи, що (майже) не вимагає зусиль, і системи 2 – повільної, умисної, логічної, свідомої системи, що вимагає зусиль, контролю за виконанням, уваги й концентрації. автор обстоює тезу, що ця відмінність стосується також сфери людської категоризації й приймаємо положення про те, що кожна з цих назв позначає, насправді, набір систем, що їх ми позначаємо «процеси типу 1» і «процеси типу 2». Аналізуючи та реінтерпретуючи відомі приклади з лінгвістичної літератури та власні дані, обґрунтовано, що категоризація типу 1 спирається на ‘неглибоку’ мовну картину світу, а категоризація типу 2 залучає ‘глибокі’ позамовні знання. Відмінність між категоризацією типу 1 і типу 2 виявляється й у психолінгвістичних експериментах та оцінках мовних даних, отриманих від носіїв мови. Зроблено висновок про потребу враховувати цю відмінність у психолінгвістичних і лінгвістичних дослідженнях категоризації.

2017-01-01T00:00:00Z Sharma, Susheel Kumar https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13152 2017-09-16T11:38:16Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: The Tower of Babble: Mother Tongue and Multilingualism in India Автори: Sharma, Susheel Kumar Короткий огляд (реферат): Since ancient times India has been a multilingual society and languages in India have thrived though at times many races and religions came into conflict. The states in modern India were reorganised on linguistic basis in 1956 yet in contrast to the European notion of one language one nation, majority of the states have more than one official language. The Linguistic Survey of India (LSI) conducted by Grierson between 1866 and 1927 identified 179 languages and 544 dialects. The first post-independence Indian census after (1951) listed 845 languages including dialects. The 1991 Census identified 216 mother tongues were identified while in 2001 their number was 234. The three-language formula devised to maintain the multilingual character of the nation and paying due attention to the importance of mother tongue is widely accepted in the country in imparting the education at primary and secondary levels. However, higher education system in India impedes multilingualism. According the Constitution it is imperative on the “Union to promote the spread of the Hindi language, to develop it so that it may serve as a medium of expression for all the elements of the composite culture of India … by drawing, wherever necessary or desirable, for its vocabulary, primarily on Sanskrit and secondarily on other languages.” However, the books translated into Hindi mainly from English have found favour with neither the students nor the teachers. On the other hand, the predominance of English in various competitive examinations has caused social discontent leading to mass protests and cases have been filed in the High Courts and the Supreme Court against linguistic imperialism of English and Hindi. The governments may channelize the languages but in a democratic set up it is ultimately the will of the people that prevails. Some languages are bound to suffer a heavy casualty both in the short and long runs in the process. Із давніх часів Індія була багатомовним суспільством, і мови в Індії процвітали, хоча й виникали конфлікти серед багатьох рас і релігій. Штати сучасної Індії були реорганізовані на лінгвістичній основі в 1956 році, але на відміну від європейського поняття однієї мови для однієї нації, більшість індійських штатів мають кілька офіційних мов. Лінгвістичнe опитування Індії, проведене Грірсоном в 1866–1927 рр., дало змогу виокремити 179 мов та 544 діалектів. Перший індійський перепис після здобуття Індією незалежності (1951 р.) визначив 845 мов, включаючи також діалекти. Переписом 1991 року було визначено 216 рідних мов, тоді як в 2001 році їх кількість становила 234. Тримовна формула, що спрямована на збереження багатомовності нації та приділення належної уваги важливості рідної мови, широко прийнята в країні на рівні надання початкової та середньої освіти. Однак система вищої освіти в Індії перешкоджає багатомовності. Відповідно до Конституції: “Держава має сприяти розповсюдженню мови гінді, розвивати її так, щоб вона могла слугувати засобом вираження для всіх елементів складної культури Індії ..., шляхом залучення, де це необхідно або бажано, її словника, головним чином на санскриті, а далі вже на інших мовах”. Проте книги, перекладені на гінді переважно з англійської, не користуються популярністю ні серед студентів, ні серед вчителів. З іншого боку, переважання англійської мови в різних конкурсних іспитах спричинило соціальне невдоволення, яке призвело до масових акцій протесту, а також подання нових справ на розгляд до Вищого та Верховного судів проти мовного імперіалізму англійської та гінді. Влада може визначати мови, проте в умовах демократії переважає думка народу. Незважаючи на це, автор зазначає, що деякі мови приречені зазнати важкої втрати як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

2017-01-01T00:00:00Z Савелюк, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13151 2017-09-16T11:33:36Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Психолінгвістичні універсалії розуміння молитви "Отче наш" (дискурсивний підхід) Автори: Савелюк, Наталія Короткий огляд (реферат): The author grounds empirically and theoretically a discursive approach to the study of the features of comprehending a prayer as a basic genre of religious discourse. Religious discourse is viewed as an active reception, transmission and/or creation (co-creation) of religious texts in their specific contexts (broad social, including communicative and individual settings). It is associated with the construction of religiously relevant discursive models of reality and its components in accordance with respectively oriented concepts and utterances (statements). Therefore, selection, formulation of such utterances and their comprehension are treated as the consequence of the appropriate active choices of the subject of religious discourse (individual or collective). In this regard, it is substantiated that a prayer includes not only the system of its generalized, traditional meanings (theological and linguistic levels of analysis), but also individual, contextually conditioned perception and comprehension by its specific subject (psychological and psycholinguistic levels of analysis). The conceptual basis of the empirical research is the discursive approach. The methodical basis is psycholinguistic text analysis. The fundamental methods and techniques are “The measuring technique of religious activity” by D.O. Smirnov and the content analysis of the recorded religious discourses. Due to the analysis of the canonical prayer “Our Father” and the forthcoming religious discourses (products of its comprehension) of the respondents with different levels of religious activity (low, below average, above average, high), the author defines basic categories through which the comprehension of such discourse takes place: 1) “Being and its common attributes”; 2) “God, His name and attributes”; 3) “A Person and his/her everyday existence”; 4) “Prayer and its components”; 5) “Good (spiritual)”; 6) “Forbidden (sinful)”. The following general trends (from the lowest to the highest levels of religious activity) are also stated: significant increase (the amount of words, the amount of sentences and the average amount of words in a sentence), insignificant increase (indicators of emotional intensity) and decrease (indicators of lexical diversity and lexical density of religious discourses of Ukrainians). У статті теоретично та емпірично обґрунтовується дискурсивний підхід до дослідження особливостей розуміння молитви як базового жанру релігійного дискурсу. Релігійний дискурс розглядається як активна рецепція, передавання та/або творення (співтворення) релігійних текстів у певних їх контекстах (широких соціальних, зокрема, комунікативних, а також індивідуальних життєвих ситуаціях), що пов’язане з конструюванням релігійно релевантних дискурсивних моделей реальності та її складових через сукупність відповідно зорієнтованих понять і висловлювань (тверджень). У свою чергу, підбір, формулювання таких висловлювань, а також їх розуміння розглядаються як наслідок відповідних активних виборів суб’єкта релігійного дискурсу (індивідуального або колективного). У зв’язку з цим обґрунтовується, що молитва включає у себе, поряд із системою узагальнених, традиційних своїх значень (теологічний та лінгвістичний рівні аналізу), також індивідуальне, контекстуально зумовлене сприйняття та осмислення конкретним своїм суб’єктом (психологічний та психолінгвістичний рівні аналізу). На прикладі канонічної молитви «Отче наш» та зустрічних релігійних дискурсів (продуктів її розуміння) респондентів із різними рівнями релігійної активності (низьким, нижчим за середній, вищим за середній, високим) виокремлено базові категорії, крізь призму яких відбувається розуміння молитовного дискурсу: 1) «Буття та його загальні атрибути»; 2) «Бог, Його ім’я та атрибути»; 3) «Людина та її повсякденне буття»; 4) «Молитва та її складові»; 5) «Належне (духовне)»; 6) «Заборонене (гріховне)». Також констатовано наступні загальні тенденції (від найнижчого до найвищого рівня релігійної активності): істотне зростання – кількості слів, кількості речень і середньої кількості слів у реченні, слабке зростання – показників емоційної напруженості, а спадання – показників лексичної різноманітності та лексичної щільності релігійних дискурсів досліджених українців.

2017-01-01T00:00:00Z Самійлик, Світлана https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13150 2017-09-16T11:01:13Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Проблема валідності результатів вільного асоціативного експерименту Автори: Самійлик, Світлана Короткий огляд (реферат): У 2011 році та у 2016 році було проведено два окремі вільні асоціативні експерименти на слова-стимули педагогічної сфери. Отримані через п’ять років дані на аналогічні стимули аналізуються, класифікуються та зіставляються з попередніми даними. Зіставлення стало можливим, бо соціальна група досліджуваних була тою самою, а саме, це були студенти Житомирського державного університету імені Івана Франка. У дослідженні перевірялася гіпотеза, що результати вільного асоціативного експерименту залишаються валідними (тобто вірогідними, актуальними, такими, що при перевірці дають ті само результати) вродовж п’яти років. Проаналізувавши всі реакції експериментів обох років на стимули дисципліна, завдання, знання, клас, освіта, особистість виявилося, що декотрі з реакцій були частотними, а інші – одиничними. В асоціативних полях експериментів 2011 та 2016 років найчастотніші реакції на аналогічні стимули здебільшого збігаються. Наприклад, і в експерименті 2011 року, і в експерименті 2016 року найчастотнішими є такі корелятивні пари S – r (стимул – реакція): ДИСЦИПЛІНА – порядок; поведінка; ЗАВДАННЯ – домашнє; ЗНАННЯ – розум; вміння; уміння; КЛАС – учні; школа; діти; ОСВІТА – вища; ОСОБИСТІСТЬ – я; людина. Проте щодалі асоціації віддалені за частотністю від ядерних, то різноманітніші вони бувають, а також вони виявили неоднакову частотність в асоціативному полі того ж стимулу експериментів обоx років. Деякі асоціації, що тяжіли до ядерних в експерименті 2011 року, не виявилися такими в експерименті 2016 року, і навпаки. Найбільші розбіжності, однак, виявлено серед одиничних реакцій двох експериментів, хоча, безперечно, є й такі реакції серед одиничних, котрі збігаються в експериментах обох років. Хоча реакцій, які збігаються в обох експериментах, досить багато, проте унікальних значно більше. Отже, гіпотеза про валідність даних вільного асоціативного експерименту підтверджується лише для ядерних реакцій асоціативних полів, а віддалені від ядра реакції динамічні, мають тенденцію до змін. In 2011 and 2016, two separate free association tests with the stimuli of an educational field took place. The received in-five-year data on the same stimuli are analyzed, classified and compared with the previous ones. The comparison is possible because the investigated social group was the same viz. the students of Zhytomyr State Ivan Franko University. The study tested the hypothesis that free association test results are valid (reliable, actual; after their checking they give the same results) for five years. After analyzing all the reactions of both experimental years to the stimuli discipline, tasks, knowledge, class, education, personality it appeared that some reactions were frequent and the others were individual. The most frequent reactions of the associative fields to the analogical stimuli of the 2011 and 2016 experiments coincide. For example, in both 2011 and 2016 experiments the most frequent correlative pairs S – r (stimulus – reaction) are: DISCIPLINE – order; behavior; TASK – home; KNOWLEDGE – mind; skill; CLASS – students; school; children; EDUCATION – higher; PERSONALITY – I; human. However, the more distant the associations are from the core reaction, the more diverse they are, and they display different frequencies in their associative fields of both experiments (in 2011 and 2016). Some associations which tended to the core reactions in 2011 experiment were not frequent in 2016 experiment, and vice versa. The widest variety, though, is found among the individual reactions of the two experiments; nevertheless, there are the same individual singular reactions of the experiments of both years. The total number of those individual reactions is the highest in the experiments.Thus, the hypothesis of data validity of a free association test is confirmed but only for the core reactions of associative fields. The more distant the associations are from the core reaction, the more dynamic and changeable they are.

2017-01-01T00:00:00Z Petrova, Galyna https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13149 2017-09-16T10:38:52Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Features of Syntagmatic Associations for Stimuli-Names of Food Products in Ukrainian and Modern Greek Languages Автори: Petrova, Galyna Короткий огляд (реферат): 500 respondents who are Ukrainian native speakers and 100 Modern Greek speakers participated in free word association test held in March and July, 2015 in Kyiv, Ukraine, and in Athens, Greece. The data were calculated as to the frequency of responses and composed a field of associations for each stimulus. The classification of associations to the word-stimuli “food products” was based on existing classifications and on the specific of the test material. In this paper, the authors discuss the syntagmatic type of associations expressed by adjectives that represent the objective characteristics of the product and form a phrase with a word-stimulus (Terekhova, 2000). They can be roughly divided into 2 groups of associating directions: features of product attributes (52 % of all syntagmatic associations in Ukrainian language (hereinafter – UL) and 41% in Modern Greek (hereinafter – MGL)) and feautures of stages that the product passes (UL – 41%, MGL – 48 %). Some differences in quantitative and qualitative aspects were found during the determination of associating directions within the syntagmatic type of associations: different percentage of responses in associating directions in quantitative aspect. As to the quality, the differences lay in determination of feature directions in the languages. Thus for the associative field of Modern Greek language, the reactions that characterize the form of the product have not been found at this stage yet. У статті подано результати аналізу матеріалів вільного асоціативного експерименту: репрезентовано спробу класифікації асоц іацій на стимули-назви продуктів харчування в українській та новогрецькій мовах; подано опис одного з найбільших за обсягом – синтагматичного типу асоціацій; визначено його підтипи та подальше розгалуження; виявлено загальні та специфічні риси мовної свідомості українців та греків. у межах класифікації асоціацій на позначення продуктів харчування вагоме місце за обсягом реакцій займають синтагматичні асоціації. Під час визначення напрямів асоціювання в межах синтагматичного типу асоціацій виявлено розбіжності в кількісному та якісному аспектах. У кількісному аспекті різниться відсоткове співвідношення реакцій у напрямах асоціювання. У якісному – відмінності полягають у визначенні підгруп характеристик у різних мовах, так зокрема в асоціативному полі новогрецької мови на цьому етапі дослідження не виявлено реакцій, що є характеристиками форми продукту.

2017-01-01T00:00:00Z Lyubimova, Svitlana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13148 2017-09-16T10:25:45Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Etymological Memory of a Word in Designating Sociocultural Stereotype Автори: Lyubimova, Svitlana Короткий огляд (реферат): The article presents the semantic history of the word flapper that denotes social stereotype of American culture. Being a multifaceted phenomenon of semantic cognition, a sociocultural stereotype presents a condensed and coded information that develops on the background of a cultural context. The semantic analysis from diachronic perspective sets up a correspondence of Latin origin of the word flapper with Indo-European stem that produced a number of words in Germanic languages. The cognate words of related languages reveal conformity of negative connotations determined by attitude to human weakness in different forms of its manifestations. This presumes historically determined negative connotation of the word flapper. The initial designation was motivated by kinetic characteristic of the object – a vertical movement. The meaning “a young and daring American girl of the 1920s” of the word flapper was semantically motivated. As it was stated, at the moment of designation, youth and immaturity of a girl were conceived of a fledgling image, that traditionally symbolizes inexperience of a youngster. This zoomorphic metaphor acts as the source of categorization of a cultural and social phenomenon “Flapper”. У статті презентовано семантичний аналіз слова flapper, яке позначає соціокультурний стереотип, що появився в 20-х роках 20-го століття в Америці. Стереотип є концентрованою й абстрагованою формою семантичної пам’яті народу, в якій збережено етнічно і культурно маркований образ. Упродовж етимологічного аналізу було доведено, що основі слова flapper, яка має індоєвропейське походження, відповідає певна кількість слів споріднених мов, негативна конотативна забарвленість яких дає можливість визнати історичну детермінованість конотації слова flapper. Позначення первинного образу було мотивовано кінетичною характеристикою образу, тоді як значення «молода смілива дівчина в Америці 20-х років 20-го століття» слова flapper було семантично зумовлено. Сприйняття молодості та незрілості відбувалось на метафоричній основі образу пташеня, що асоціювався з несталістю моральних принципів молодих дівчат. Зооморфна метафора діє як джерело категоризації соціально-культурної інформації, що сприймалась критично. Первинний образ, який зумовив появу нового значення, визначив прагматичний потенціал слова, що позначає соціально-культурне явище.

2017-01-01T00:00:00Z Lytvyn, Oksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/13147 2017-09-16T10:21:36Z 2017-01-01T00:00:00Z

Назва: Linguistic Interviewing as a Method for Determining the Degree of Representativeness of Antonymous Pairs in the English Language Автори: Lytvyn, Oksana Короткий огляд (реферат): In this article, the degree of representativeness of the examples (pairs of lexical units) which illustrate antonymous relations in the English language has been determined, utilizing the method of linguistic interviewing. The article presents the procedure and the results of the psycholinguistic experiment conducted. The peculiarities of the method of linguistic interviewing as a type of psycholinguistic experiment have been defined. A selection of antonymous pairs provided by leading linguists in the area of lexical semantics as illustrative examples in thirteen English-language linguistic works (monographs, textbooks and linguistic encyclopaedias) serves as the material for the experiment. All of the 101 respondents are scholars in the field of linguistics (Candidates (Ph.D.) and Doctors of Philological Sciences, as well as postgraduate students from the higher educational establishments of Ukraine), and are native speakers of Ukrainian, English being their first foreign language. In the experiment, the respondents were to identify which pairs of lexical items given in the list illustrate the relation of antonymy. After analyzing the results of linguistic interviewing, we were able to determine the pairs of antonyms with the highest and the lowest degrees of representativeness. The research demonstrated that gradable and complementary antonyms, mainly adjectives, have the highest degree of representativeness. In addition, we identified certain correlations with the results of linguistic interviewing conducted earlier, the respondents being linguistics scholars, including university and college professors, who are native speakers of English from five English-speaking countries. У статті виявлено міру репрезентативності прикладів (пар лексичних одиниць), які ілюструють антонімічні відношення в англійській мові, використовуючи метод лінгвістичного інтерв’ювання. Окреслено процедуру й результати проведеного психолінгвістичного експерименту. Схарактеризовано специфіку методу лінгвістичного інтерв’ювання як різновиду психолінгвістичного експерименту. Матеріалом для експерименту слугують антонімічні пари, подані провідними лінгвістами в сфері лексичної семантики як ілюстративні приклади в тринадцяти англомовних лінгвістичних працях (монографіях, навчальних посібниках і лінгвістичних енциклопедіях). Респондентами в експерименті є 101 лінгвіст-германіст, які є носіями української мови (кандидати й доктори філологічних наук, а також аспіранти з вищих навчальних закладів України). В експерименті респондентам треба було розпізнати, які пари лексичних одиниць, подані в списку, ілюструють відношення антонімії. У результаті лінгвістичного інтерв’ювання виявлено пари антонімів, які мають найвищу та найнижчу міру репрезентативності. Дослідження показало, що найвищу міру репрезентативності мають градуальні та комплементарні антоніми, які є переважно прикметниками. Крім того, виявлено значні кореляції з результатами лінгвістичного інтерв’ювання, у якому респондентами виступили лінгвісти (наукові співробітники, викладачі університетів та коледжів), носії англійської мови з п’яти англомовних країн.

2017-01-01T00:00:00Z