<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Зібрання:</title>
  <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11066" />
  <subtitle />
  <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11066</id>
  <updated>2026-04-10T15:53:35Z</updated>
  <dc:date>2026-04-10T15:53:35Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Политическое в социальном: двойственность конструирования субъектности</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11098" />
    <author>
      <name>Чикишев, Никита</name>
    </author>
    <author>
      <name>Чикішев, Нікіта</name>
    </author>
    <author>
      <name>Chykyshev, Nykyta</name>
    </author>
    <author>
      <name>Капнинова, Марина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Капнінова, Марина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kapnynova, Maryna</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11098</id>
    <updated>2017-08-01T11:54:18Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Политическое в социальном: двойственность конструирования субъектности
Автори: Чикишев, Никита; Чикішев, Нікіта; Chykyshev, Nykyta; Капнинова, Марина; Капнінова, Марина; Kapnynova, Maryna
Короткий огляд (реферат): В современной Украине функционирует ряд общественных движений различного толка (ЛГБТ-сообщества, феминистские и пр.), которые оказывают значительное влияние на социально-политический климат в стране. Вопреки тому, что одним из главных критериев классификации организации как общественной является её внеполитичность, отдельные проявления активности вышеупомянутых организаций имеют политический характер. Такая двойственность создаёт ряд преград для изучения деятельности общественных организаций в рамках социологии. В связи с этим возникает необходимость выработки критериев классификации действий как политических / внеполитических, которые на данный момент не сформулированы в силу недостаточной разработанности и дискуссионности темы. У сучасній Україні функціонує низка громадських рухів різного напряму (ЛГБТ-спільноти, феміністські та ін.). Незважаючи на те, що один із головних критеріїв класифікації організації як громадської є її позаполітичність, окремі прояви активності вищезазначених організацій мають політичний характер. Така двоїстість створює низку перешкод для вивчення діяльності громадських організацій у межах соціології. У зв’язку з цим постає потреба вироблення критеріїв класифікації дій як політичних / позаполітичних, які на сьогодні не сформульовано внаслідок недостатньої розробленості та теми її дискусійного характеру. Study of the civil society gets a great importance in conditions of political instability. We face the necessity of exact definition of the origin of the different phenomena and processes during the research. The relevance is caused by the fact that today a number of facts and processes are deliberately labeled as non-political, despite of being inherently political, as some social movements like LGBT, feminists etc. The duality that was previously mentioned creates a number of barriers for study the activity of public organizations in sociology because of the uncertainty at the methodological level. In this regard, there is a necessity of the analyze of the activity of public organizations and development criteria for the classification of actions as a political or non-political. Nowadays they still haven’t been formulated yet because of novelty and argumentativeness of the topic of study.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Образ жінки в сучасному українському місті: історична трансформація</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11097" />
    <author>
      <name>Мелешко, Яна Михайлівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Мелешко, Яна Михайловна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Meleshko, Yana M.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11097</id>
    <updated>2017-08-01T09:16:10Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Образ жінки в сучасному українському місті: історична трансформація
Автори: Мелешко, Яна Михайлівна; Мелешко, Яна Михайловна; Meleshko, Yana M.
Короткий огляд (реферат): Незважаючи на все більшу емансипацію та фемінізацію українського суспільства, образ жінки в ньому є неоднозначним і суперечливим. Відтак мета статті – охарактеризувати образ жінки на соціальній сцені сучасного українського міста. Оскільки проблема соціальної інклюзії жінки в житті міста з’явилася ледве не з виникненням містобудування, то в статті проаналізовано історичну трансформацію образу жінки в місті, де сповідують християнство як основну релігію. Образ жінки історично змінюється разом зі зміною ролі церкви в соціумі. Разом із секуляризацією церковних догм жінка повертає собі право на володіння своїм тілом і життям. У статті досліджено трансформацію образу тіла, особливо жіночого, в архітектурі міста. У тексті здійснено аналіз впливу значущих історичних подій та культурних течій на формування образу жінки в сучасному українському місті, що, зрештою, дає змогу пояснити чому вона в українському місті постає саме так, а не інакше. Символическое и социальное пространство города заполнено визуальными образами. Образы в этом смысле рассматриваются как набор характеристик социальных групп, которые позиционируются как имманентные. Образ женщины в современном обществе – это продукт исторических социальных трансформаций. Чтоб осмыслить образ женщины, следует проанализировать его историческую трансформацию. Женщина представлялась по-разному в ходе изменения роли церкви в обществе. Она обретает субьектность и контроль над своим телом и сексуальность. Одако субьектность не означает полноценность образа. Женщина также рассматривается как исключенный из архитектурного пространства субьект. Вышеупомянутый анализ дает возможность охарактеризовать образ женщины в современном украинском городе. The essay is dedicated to the image of woman at the symbolic space of the modern Ukrainian city. Woman is presented quite controversially within social urban space. Despite of gender equality, which is claimed to be implemented into modern society, woman is still discriminated and alienated from her spiritual essence. Woman is excluded not only from symbolic space, but from process of creation of social space, in term of architecture. This image is viewed as historically determined construct. Thus, transformation of women’s image and her place within symbolic urban space has been viewed in terms of historical context. Basically, the evolution of women is seen as the way from the suppression of women by the institute of religion to her liberation along with secularization of church’s dogmas. Eventually, the woman has evolved to the subject from the object. However, woman is still exposed as the one, alienated from her essence. Thus, above mentioned analysis helps to identify women in modern Ukrainian city and to describe her image.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>«Единство в многообразии» как социально-политическая технология: перспективы и ограничения применимости в украинском контексте</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11096" />
    <author>
      <name>Катруха, Евгений</name>
    </author>
    <author>
      <name>Катруха, Євгеній</name>
    </author>
    <author>
      <name>Katrukha, Evhenyi</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11096</id>
    <updated>2017-08-01T08:44:31Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: «Единство в многообразии» как социально-политическая технология: перспективы и ограничения применимости в украинском контексте
Автори: Катруха, Евгений; Катруха, Євгеній; Katrukha, Evhenyi
Короткий огляд (реферат): В статье рассматривается возможность применения схемы «единство в многообразии» к решению проблемы раскола в украинском обществе. Для этого была проанализирована актуализация данной схемы в социологическом и политическом дискурсе. В качестве главной линии раскола рассматриваются языковая проблема и ее причины в контексте государственной политики и национальной идеи, анализируется степень сконструированности данной проблемы. Относительно «единства в многообразии» делается вывод о том, что данная схема применима к обществам с одной доминирующей культурой и для украинского общества схема нуждается в адаптации и конкретизации, а также должна сопровождаться реальным законодательным закреплением автономии регионов. Для дальнейших исследований представляется актуальным поиск конкретных вариантов данной схемы применительно к специфическим реалиям украинского общества. У статті розглянуто можливість застосування схеми «єдність у розмаїтті» для розв’язання проблеми розколу в українському суспільстві. Для цього проаналізовано актуалізацію цієї схеми в соціологічному та політичному дискурсі. У якості головної лінії розколу розглянуто мовну проблему та її причини в контексті державної політики й національної ідеї, проаналізовано ступінь сконструйованості. Щодо «єдності в розмаїтті» зроблено висновок, що ця схема може бути впроваджена в суспільства з однією домінуючою культурою та для українського суспільства повинна бути адаптована й конкретизована, а також має супроводжуватися реальним законодавчим закріпленням автономії регіонів. Для подальших досліджень убачаємо актуальним пошук конкретних варіантів цієї схеми, придатних до специфічних реалій українського суспільства. The topic of the article is the inter-regional break-up in Ukrainian community which can primarily be seen at cultural and socio-political levels. According to the author, one of its main causes is the limitation of rights of Russian-speaking people of Eastern Ukraine as well as the repression and pushing Russian language out of educational and public spheres. There has been revealed the imbalance between the real correlation of Russian and Ukrainian languages in the society and the adopted policy of introduction Ukrainian culture into life, as well as the ignoring the protests of Russian-speaking population against this policy, which brings the author to the conclusion that this break-up is not artificial but a natural one. As a possible solution of the problem there has been considered the "unity in diversity" scheme actualized in scientific and political discourse, which presumes that variety of cultures can be the foundation of unity of the country. The author has analyzed some scientific and journalistic articles which study the conception of unity in diversity. As a result, it has been revealed that this scheme is abstract and does not contain any mechanisms of its implementation. It has also been noticed that this scheme implies having cultural diversity around one main culture, which is not suitable for Ukrainian community that does not have this basic culture. Thus the author concludes that this scheme can be put into practice until after considerable improvement and specification which appears to be an urgent task for further research on this topic.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Специфіка мотиваційного складника споживчої поведінки страхувальників</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11095" />
    <author>
      <name>Федорова, Ніна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Федорова, Нина</name>
    </author>
    <author>
      <name>Fedorova, Nina</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11095</id>
    <updated>2017-08-02T09:59:43Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Специфіка мотиваційного складника споживчої поведінки страхувальників
Автори: Федорова, Ніна; Федорова, Нина; Fedorova, Nina
Короткий огляд (реферат): Споживча поведінка страхувальників має такі специфічні риси, як нематеріальний характер страхових послуг, високий рівень недовіри до страхових компаній, необізнаність населення в цілому щодо наслідків від купівлі страхового поліса. Визначено, що специфічними детермінантами, які характеризують споживачів страхових послуг, є чуттєвість до ризиків, рівень доходу, довіра до страхових компаній, ціна страхового продукту, рівень страхової культури. Отже, робимо висновок, що складність задоволення потреб споживача страхових послуг підсилюється поширеністю негативних факторів у суспільстві. Усе це перетворює мотиви до придбання страхового поліса в протилежне бажання – не мати жодних стосунків зі страховими компаніями взагалі. Потребительское поведение страхователей имеет свои специфические черты: нематериальный характер страховых услуг, достаточно высокий уровень недоверия к страховым компаниям, неграмотность населения в целом относительно положительных результатов от покупки страхового полиса. Определены следующие составляющие, определяющие поведение страхователей: первая – чувствительность к рискам, вторая – уровень дохода потребителя, третья – доверие к страховым компаниям; четвертая – уровень страховой культуры, который показывает знание людей о сущности понятия «страхование» и осознание необходимости такого вида деятельности для каждой личности. В результате исследования делаем вывод, что сложность удовлетворения потребностей потребителя страховых услуг усиливается распространенность негативных факторов в обществе. Все это превращает мотивы к приобретению страхового полиса в противоположное желание – не иметь никаких отношений со страховыми компаниями вообще. The consumer behaviour of the insured has its specific features. For example, the intangible nature of insurance services, quite high level of distrust to insurance companies, the population’s ignorance in general about the positive effects of buying an insurance policy. All this leads to the formation of the specific relationship between the insurance market participants. The following components that determine the behaviour of policyholders are identified. The first determinant that determines behaviour of the consumer of insurance services is sensitivity to risks, i.e. the ability of a particular subject to assess and percept the influence of external or internal environment that may lead to negative consequences. The second determinant is the consumers’ income level. It is assumed that if the wealthy segments of the population are the main consumers of insurance services, it is clear that low income will be on the contrary a negative motivation to use insurance services. The third determinant is considered to be confidence in insurance companies. Our country is characterized by a high level of distrust to any social and economic institutions. The fourth determinant is the insurance culture level that characterizes the knowledge level of essence of the concept «insurance» and awareness of the need of this type of activity for each individual. Another complex determinant which is in a way related to the previous ones is price of the insurance products. In terms of the low income level and insurance culture this determinant is closely related to the other three. Thus, the complexity of satisfying the customer of insurance services is amplified by the spread of negative factors in the society. All this turns the motives to purchase insurance pole into the opposite desire – not to have any relations with insurance companies at all.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Інноваційний підхід до управління безпекою регіонального соціуму</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11094" />
    <author>
      <name>Калашнікова, Людмила Володимирівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Калашникова, Людмила Владимировна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kalashnikova, Liudmyla V.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11094</id>
    <updated>2017-08-01T08:48:24Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Інноваційний підхід до управління безпекою регіонального соціуму
Автори: Калашнікова, Людмила Володимирівна; Калашникова, Людмила Владимировна; Kalashnikova, Liudmyla V.
Короткий огляд (реферат): У статті визначено сутнісний зміст і характерні риси концепту безпеки. Окреслено нові напрями розвитку парадигми безпеки, що повинні відображати динамічну картину світу, беручи до уваги як об’єкти, так суб’єкти безпекової діяльності. В основу безпеки функціонування регіонального соціуму має бути покладено високий рівень безпекової компетентності населення та конструктивні принципи, форми, способи організації безпеки життєдіяльності. Аргументовано застосування творчого підходу до управління безпекою регіонального соціуму, основа якого – формування інноваційного, творчого, безпекового мислення особистості засобами ментального картографування. Схарактеризовано основні принципи побудови, різновиди та можливості використання ментальних карт у стратегічному менеджменті регіонального розвитку. В статье анализируются содержание и характерные черты концепта безопасности, основные принципы и возможности инновационного творческого подхода к организации безопасного функционирования, эффективного развития регионального сообщества, в частности, определяется сущность новой концепции безопасности, отображающей динамичную картину мира, объекты и субъекты безопасности. Основу системы региональной безопасности должны составить высокий уровень компетентности населения и конструктивные принципы, формы, пути организации безопасной жизнедеятельности. Следовательно, творческий подход к управлению безопасностью региона основывается на формировании инновационного мышления личности с использованием ментального картографирования. Охарактеризованы основные принципы построения, виды и возможности использования ментальных карт в процессе управления региональным развитием. The article described the contents and characteristics of the concept of security. The basic principles and innovative and creative approach to the organization of safe operation and effective development of the regional community, as represented in the works of S. Markov, N. Rybalkin. In particular, the article describes the essence and characteristics of the new security concept (M. Leskov, A. Belkov), which should display a dynamic picture of the world, objects and subjects of security. The basis for the security of the region should be based on a high level of competence of the population and structural principles, forms, ways of organizing life. It is argued the use of a creative approach to safety management of the regional society, the determinant of which is innovative, creative thinking of the individual using the mental mapping (K. Lynch, N. Veselkova). It describes the main principles, types and the possibility of using mental maps in strategic management of regional development (N. Barbash, Y. Kryuchkov), in particular to address issues of branding, security management, operation and development of, and implement an active changes in the spatial structure of the region.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Динаміка та ієрархія сфер соціальної життєдіяльності (на прикладі м. Луцька)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11093" />
    <author>
      <name>Штик, Олеся Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Штык, Олеся Ивановна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Shtyk, Olesia I.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11093</id>
    <updated>2017-08-01T08:38:34Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Динаміка та ієрархія сфер соціальної життєдіяльності (на прикладі м. Луцька)
Автори: Штик, Олеся Іванівна; Штык, Олеся Ивановна; Shtyk, Olesia I.
Короткий огляд (реферат): Для оцінки забезпеченості сфер соціального життя лучан, згідно з емпіричними даними соціологічних досліджень (Луцьк, 2009, 2014, 2015, 2016) за методикою Є. Головахи й Н. Паніної (ІІСС-44), виокремлено три ключові сфери соціальної життєдіяльності: соціальні відносини (1,69/1,63/1,54 індекс достатності благ у 2014, 2015 та 2016 рр.), соціально-політична (1,74/1,57/1,60) і соціальна безпека (1,76/1,65/1,68). Лучани відчувають значний дефіцит соціальних благ із зазначених сфер; цей дефіцит став статистично відчутним щонайменше від 2014 р. Отже, у процесі реформування потрібно звернути увагу на ті блага, яких значною мірою не вистачає (стабільність у державі (73,5 % / 82,4 % / 76,1 %), компетентні державні керманичі (67,4 % / 75,4 % / 73,2 %), державний захист від зниження рівня життя (66,9 % / 77,7 % / 71,8 %), впевненість у покращенні ситуації (54,5 % / 61,4 % / 73,6 %) та відсутність міжнаціональних конфліктів (71,3 % / 70,4 % / 71,6 %), варті підтримки політичні ідеали (56,2 % / 66,2 % / 63,0 %), дотримання прав людини (60,1 % / 67,5 % / 59,0 %)) та ін. Для оценки обеспеченности сфер социальной жизни лучан использовали методику измерения социального самочувствия Е. Головахи и Н. Паниной (ИИСС-44), в которой все социальные блага сгруппированы по 11 сферам социальной жизнедеятельности. Согласно эмпирическим данным (Луцк. 2009, 2014, 2015, 2016), удалось выделить три ключевые сферы социальной жизнедеятельности: социальные отношения (1,69 / 1,63 / 1,54, индекс достаточности благ в 2014, 2015 та 2016 гг. соответственно), социально-политическая (1,74 / 1,57 / 1,60) и социальная безопасность (1,76 / 1,65 / 1,68). Лучане чувствуют значительный дефицит социальных благ по указанным сферам, и он стал статистически заметным, начиная с 2014 г. Modern political, socio-economic crisis and military situation in Ukraine, actualizes the problem of reforming the social life segments, which are currently in critical condition and require urgent intervention. For evaluation spheres of the social life we used data of sociological research conducted in Lutsk (2009, 2014, 2015 and 2016) using the  methodology of the Integral Index of Social Well-being N. Panina, E. Golovakha (IISS-44), in which all social welfares grouped in 11 spheres of social vital activity. According to empirical data failed to identify three key spheres of social vital activity: social relations (1,69 / 1,63 / 1,54 Index Sufficiency of welfares in 2014, 2015 and 2016 respectively), socio-political (1,74 / 1,57 / 1,60) and social security spheres (1,76 / 1,65 / 1,68). The Lutsk habitants feel significant lack of social welfares of these spheres, and this became statistically noticeable at least from 2014. Therefore, introducing reforms attention should be payed to the social welfare that are lacking most: stability in the country (73,5 % / 82,4 % / 76,1 %, respectively 2014 / 2015 / 2016), the competent national leaders (67,4 % / 75,4 % / 73,2 %), state protection from reduction of life (66,9 % / 77,7 % / 71,8 %), confidence in improving of the situation (54,5 % / 61,4 % / 73,6 %) and absence of international conflicts (71,3 % / 70,4 % / 71,6 %) worth of supporting political ideals (56,2 % / 66,2 % / 63,0 %) observance of acting laws human rights (60,1 % / 67,5 % / 59,0 %) and others.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Мобільна телефонія в матриці міського життя</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11092" />
    <author>
      <name>Петренко-Лисак, Алла Олександрівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Петренко-Лысак, Алла Александровна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Petrenko-Lysak, Alla O.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11092</id>
    <updated>2017-08-01T09:13:11Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Мобільна телефонія в матриці міського життя
Автори: Петренко-Лисак, Алла Олександрівна; Петренко-Лысак, Алла Александровна; Petrenko-Lysak, Alla O.
Короткий огляд (реферат): У статті вміщено міркування з приводу трансформацій у місті й міському житті поряд із появою в комунікативних практиках містян мобільного телефона або смартфона. Проаналізовано процеси і явища, що презентують взаємний вплив еволюції простору міста та інформаційно-комунікативних технологій. Зауважено на тому, що, попри помітні зміни, вітчизняна наука не представила світовій академічній спільноті потужного й суттєвого аналізу цих процесів в Україні. В статье речь идет о трансформациях, которые происходили и происходят в городской жизни и привели к изменениям в укладе городской жизни. Обращается внимание на информационно-коммуникативные технологии, а именно мобильную телефонию, которая, благодаря мобильному Интернету и смартфонам, привела к изменениям во взаимоотношениях горожан не только друг с другом, но и в отношениях между городским пространством, администрацией, городскими сообществами и отдельными индивидами.  When cities has appeared telephone urban space has changed. Especially, changes became visible when the phone has become a mobile. Mobile telephony brought with it changes in interpersonal and institutional communication. Modern mobile phone is smartphones, tablets and mobile apps. Urban space progressively «is registered» inside the firmware of smartphones. Mobile applications, mobile etiquette, mobile Urbanism is the modern city life components make up the matrix of urban communicative, communication with city. The basis of newest inequalities formed. The limits of modern cities are determined by capacity communications systems (transportation, telephone and other communication systems, their reach and speed). Mobile phones and the Internet, not only in the big city, but a small village – is not a whim and not a luxury but a necessity. In the past, infrastructure projects entirely dependent on the officials and management in cities. Now and in the near future the number of platforms which will provide an opportunity for citizens to coordinate and organize themselves without the mediation of the city authorities increase. Sociology Science and Urban Studies in Ukraine only commence active and thorough search on the issue and clarify the state to study the interaction of urban spaces and townspeople and visitors through the mediation of information and communication technologies. But unfortunately, in Ukraine, experts who study this aspect comprehensively enough to present a detailed scientific national product for the world scientific community.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Самоидентификация горожан и образ города (кейс – г. Запорожье)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11091" />
    <author>
      <name>Катаев, Станислав Львович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Катаєв, Станіслав Львович</name>
    </author>
    <author>
      <name>Kataev, Stanyslav L.</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11091</id>
    <updated>2017-08-01T12:01:35Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Самоидентификация горожан и образ города (кейс – г. Запорожье)
Автори: Катаев, Станислав Львович; Катаєв, Станіслав Львович; Kataev, Stanyslav L.
Короткий огляд (реферат): В статье на теоретическом и эмпирическом материале обсуждаются проблемы городской идентификации. Утверждается, что идентификация возможна при позитивном восприятии города, он должен быть особенным, иметь отличительные черты, объекты для гордости. Специфика города может проявляться в особенностях географической среды, истории, исторических личностей, промышленности, особенностях застройки и др. Для г. Запорожья знаковым является наличие острова Хортицы. Жители города гордятся гигантами индустрии, своей историей, памятными местами и природой. У статті на теоретичному й емпіричному матеріалі проаналізовано проблеми міської ідентифікації. Стверджується, що ідентифікація можлива при позитивному сприйнятті міста, воно повинне бути особливим, мати відмінні риси, обʼєкти для гордості. Специфіка міста може проявлятися в особливостях географічного середовища, історії, історичних особистостей, промисловості, забудови та ін. Для м. Запоріжжя знаковою є наявність острова Хортиці. Жителі міста пишаються гігантами індустрії, своєю історією, памʼятними місцями й природою. The aim of the article is a discussion on the theoretical and empirical levels of problems associated with the symbolic value for the city's residents, which serves as the city identification support. The collective sense of the city involves a measure of the relationship to him as a house as a metaphor and as the nearest environment friendly real home. The image of the house bears the load of the sensual and functional. Sensual is responsible for the perception of the city as a family, friends. The functional component involves the relationship to the city as a useful, necessary for the realization of life plans, as a social space, populated by people with their numerous connections, objects, relations, resources to fulfill its mission town. To investigate the relationship to the city of its residents had taken a poll of citizens. According to a representative sample of the adult population surveyed about 700 people. The questionnaire contained the question «What can be proud of our city?» According to respondents, in the first place is industry. In second place in the list of objects of pride is history. In third place marked «memorials». City must have distinctive features; objects have to be proud, to be something that can serve as a basis for identifying with the city. Identification is possible with a positive perception of the city.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Формування комунікативної компетентності студентів – майбутніх соціологів як можливості підвищення якості інтерв’ювання</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11090" />
    <author>
      <name>Ідрісов, Бахтійор</name>
    </author>
    <author>
      <name>Идрисов, Бахтиёр</name>
    </author>
    <author>
      <name>Idrisov, Bakhtiior</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11090</id>
    <updated>2017-08-02T10:05:56Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Формування комунікативної компетентності студентів – майбутніх соціологів як можливості підвищення якості інтерв’ювання
Автори: Ідрісов, Бахтійор; Идрисов, Бахтиёр; Idrisov, Bakhtiior
Короткий огляд (реферат): Помилки в соціологічному прогнозуванні досить часто пов’язані з недостатньою комунікативною компетентністю інтерв’юерів. Тому протягом трьох років зі студентами МДПУ ім. Б. Хмельницького проводили дослідження, у результаті якого визначено дії педагога з формування в майбутніх соціологів комунікативного складника професійної діяльності та вироблено критерії її оцінювання. Як інструмент дослідження застосовано «соціолінгвічний метод визначення комунікативної компетентності», який дає змогу оптимізувати підготовку інтерв’юерів за конкретної теми дослідження. Результати роботи засвідчили, що комунікативною компетентністю соціолога є сформовані в процесі професійного навчання вміння, навички й можливості застосування особистісного потенціалу. Ошибки в социологическом прогнозировании достаточно часто связаны с недостаточной коммуникативной компетентностью интервьюеров. Поэтому на протяжении трех лет со студентами МДПУ им. Б. Хмельницкого проводили исследование, в результате которого определены действия педагога по формированию у будущих социологов коммуникативной составляющей профессиональной деятельности и выработаны критерии ее оценивания. В качестве инструмента использован «социолингвический метод определения коммуникативной компетентности», позволяющий оптимизировать подготовку интервьюеров по конкретной теме исследования. Результаты работы показали, что коммуникативная компетентность социолога представляет собой сформированные в процессе профессионального обучения умения, навыки и возможности применения личностного потенциала. Errors in the sociological forecasting often enough to overcome the problems associated with the unavailability of the respondents, and, accordingly, a lack of communicative competence of interviewers. So, for three years with students MDPU n. B. Khmelnytsky conducted a study in which identified actions of the teacher on formation at the future sociologists communicative component of professional practice and developed criteria for its evaluation. As a tool designed «Sociolinguistic method of determining the communicative competence» to optimize the training of interviewers on a specific topic of research. The study, conducted by the authors showed that the criteria for participation in the study must comply with the minimum level of «adequate, but need to further develop knowledge and skills in professional and everyday communication». The results of research show that the communicative competence of the future sociologists formed and developed in the course of vocational training and is acquired abilities, skills and potential of personal communicative potential in the working process and everyday communication. In the context of the requirements for the formation of future sociologists general professional competence of teachers of action should be aimed at the mastery of the communicative competence of the students, which reflects the level of Maturity of sociological thinking and relevant professional conceptual apparatus.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Безпека міського публічного простору як складова частина розбудови міста (на прикладі розміщення гуртожитку Луцького педагогічного коледжу)</title>
    <link rel="alternate" href="https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11089" />
    <author>
      <name>Єрко, Галина Іванівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Констанкевич, Лариса Григорівна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Yerko, Halyna I.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Konstankevych, Larysa H.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Ерко, Галина Ивановна</name>
    </author>
    <author>
      <name>Констанкевич, Лариса Григорьевна</name>
    </author>
    <id>https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11089</id>
    <updated>2017-08-01T08:22:39Z</updated>
    <published>2016-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Назва: Безпека міського публічного простору як складова частина розбудови міста (на прикладі розміщення гуртожитку Луцького педагогічного коледжу)
Автори: Єрко, Галина Іванівна; Констанкевич, Лариса Григорівна; Yerko, Halyna I.; Konstankevych, Larysa H.; Ерко, Галина Ивановна; Констанкевич, Лариса Григорьевна
Короткий огляд (реферат): У статті здійснено аналіз безпеки публічного простору міста Луцька на основі соціологічного дослідження, проведеного (серед студентів Луцького педагогічного коледжу, котрі проживають у гуртожитку (2016). Результати напрацювань засвідчили потребу створення безпечної території, зокрема, навколо гуртожитку ЛПК та міського простору загалом. При благоустрої публічного міського простору важливо врахувати потреби громади, а також виконувати контроль влади громадськими організаціями й ЗМІ. One of the key aspects of city planning has to be a creation of people’s friendly urban space. Lutsk administration and urban planners don’t take into account real needs of people while developing transport routes, constructing roads and planning of the streets. The main factor of the problems is the absence of scientific base and logical chain: survey – forecasting of consequences – planning etc. The source of spatial danger in Lutsk is architectural and spatial chaos («disorder» in the landscape, building offices of the historical part of the city, the offensive urban space that devoid of aesthetic taste, etc.). So there was an urgent need for research within the audit of security of area around of the dormitory of the Lutsk Pedagogical College that was conducted by the Gender Education Center in order to identify the most dangerous situations for students on their way to the dormitory. The survey was conducted among students of the Lutsk Pedagogical College (222 respondents, representing 45% of those living in the hostel by gender and age (15–22)). The results of our research show the need of safe urban space around the dormitory of Lutsk Pedagogical College and urban space in general. It is becoming increasingly clear that urban development is largely determined by the level of activity of its inhabitants, as well as the strict control of city administration by NGOs and the media. This scientific exploration can be a basis for further studying of city security problem and sociological measuring of urban space development.</summary>
    <dc:date>2016-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

