https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10859 2026-04-19T09:11:18Z 2026-04-19T09:11:18Z Бойчук, Валентина Boichuk, Valentina https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11021 2016-12-08T20:31:02Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Афективи як вербальні засоби вираження песимізму в сучасній англійській мові Автори: Бойчук, Валентина; Boichuk, Valentina Короткий огляд (реферат): Досліджено структурні та функціональні особливості емоційних вигуків негативної оцінки, які є афективами-ідентифікаторами песимістичної комунікативної поведінки мовця. Виявлено корпус вигуків, потенційна здатність яких оформлювати песимістичні висловлення підтверджується контекстуальними маркерами песимізму, які вказують на експлікацію його якісних ознак. Установлено, що однослівні непохідні та похідні вигуки містять у структурі своїх лексичних значень одну або декілька сем песимізму, які вказують на його базові, суміжні та супутні ознаки, що є передумовою, яка визначає здатність даного вигуку до вживання у песимістичних висловленнях. Виявлено, що вигуки-словосполучення, які демонструють здатність до оформлення песимістичних висловлень, є похідними конструкціями, які представлені як вільними, так і усталеними (фразеологічними) сполуками. Песимістичний потенціал досліджуваних афективів-ідентифікаторів визначається впливом контекстуальних маркерів песимізму на контекстуально обумовлені смисли, які створюють песимістичний контекст. Доведено, що емоційні вигуки негативної оцінки вказують на мовленнєву реалізацію ситуативної песимістичної акцентуації. The article highlights structural and functional features of emotional interjections of negative evaluation which are affective identifiers of pessimistic communicative behavior. We investigate the interjections, whose potential ability to complete pessimistic utterances is determined by the use of contextual markers of pessimism, which indicate the explication of its qualitative characteristics. It is found out that one-word underived interjections and one-word derived interjections have in the structure of their lexical meanings one or a few semes of pessimism pointing out its basic, adjoining and attendant features which is a prerequisite that determines the ability of the interjections to be used in pessimistic utterances. It is proved that phrasal interjections, which demonstrate the ability to complete pessimistic utterances, are derived constructions, represented both by free and stable (phraseological) units. The pessimistic potential of affective identifiers of pessimistic communicative behavior is determined by the influence of contextual markers of pessimism on the contextually dependent meanings which form pessimistic context. It is demonstrated that emotional interjections of negative evaluation identify speech realization of the situational pessimistic accentuation.

2015-01-01T00:00:00Z Рогач, Оксана Rohach, Оksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10988 2016-12-06T20:05:35Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Ксенофобія та національні стереотипи Автори: Рогач, Оксана; Rohach, Оksana Короткий огляд (реферат): Розглядаються міжнаціональні стосунки й етнічні портрети, які знаходять відображення національних стереотипах та ксенофобії. Вивчення процесів вербалізації національних/етнічних стереотипів і ксенофобії в національних мовах вимагає багатовекторного підходу, оскільки такі вербалізатори належать до емоційно-чутливого шару лексики. Тому їхній аналіз передбачає не тільки ґрунтовний лінгвістичний підхід, але й дотримання морально-етичних норм дослідження, адже включає в себе питання національної гордості, самосвідомості, ідентичності з однієї сторони, а з іншої - такі дослідження пов’язані з віддзеркаленням ставлень одних етнічних спільнот до інших, які, у більшості випадків, є виразно дерогативними. Суб’єктивно-оцінний характер стереотипів спричиняє перенесення часткового на загальне і не дозволяє давати точну характеристику денотатів. Проте фундаментальне бажання створити редуковані характеристики етносів існує, а значить відображається у мові, фразеологічних одиницях зокрема. Національні стереотипи одних і тих же народів можуть значно відрізнятися від етносу до етносу, а число народів, національні портрети яких однакові, дуже незначне. Досить часто усталені стереотипи є супутниками ксенофобії - нелогічного страху перед іноземцями, який необхідно вивчати й пояснювати з метою уникнення міжнаціональних протистоянь та покращення крос-культурної комунікації. This article is devoted to the studies of international relationships and an analysis of ethnic ‘portraits’ that find their reflections in national stereotypes and in a universal phenomenon which is called xenophobia. The research of the processes of verbalization of national/ethnic stereotypes and xenophobia in national languages requires a multivectoral approach because such words and phrases belong to the emotional and sensitive layer of vocabulary. Their analysis must not only be done on a serious linguistic level but with the respect of moral and ethical norms of research. Such an approach is necessitated by the fact that the studies include such topics as national dignity and national identity on the one hand, and on the other they are connected with the verbal representation of the attitude of one ethnic community to another which are very often derogatory. A subjective evaluation of the characteristic of stereotypes causes generalization at the expense of the particulars, and can not give accurate characteristics of denotata. At the same time a fundamental desire to create reduced characteristics of ethnic communities does exist and finds its reflection in a language in general and in its set expressions and idioms in particular. National stereotypes vary a lot from one ethnic community to another and there are very few nations whose national ‘portraits’ would be the same. Many of the existing stereotypes are xenophobic - the illogical fear of foreigners - which must be studied and explained in order to avoid international and ethnic clashes and to improve cross-cultural communication.

2015-01-01T00:00:00Z Yatskiv, Nataliia Яцків, Наталія https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10987 2016-12-06T19:43:12Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: L’oeuvre de Jules et Edmond de Goncourt dans la critique litteraire française Автори: Yatskiv, Nataliia; Яцків, Наталія Короткий огляд (реферат): L’article est consacré à l’oeuvre des frères de Goncourt et découvre sa réception dans la critique littéraire française. Méthode de recherche qui est utilisée dans l’article c’est la méthode culturelle et historique. Elle permet d’examiner l’oeuvre des Goncourt dans l’ordre chronologique et relever leur place et leur rôle dans l’atmosphère artistique au milieu du XIX siècle. Au cours d’analyse de la critique littéraire française on a découvert que dès le début du XX siècle la critique française faisait accent sur le caractère moderne de la prose des Goncourt. “L’écriture artiste” des écrivains étaient considérée comme leur don particulié et l’originalité de leur talent. Les critiques distinguent que les Goncourt sont liés au romantisme par leur conscience romanesque. Les oeuvres des Goncourt témoignent que les écrivains continuaient la période littéraire du réalisme, mais en même temps ils ouvraient une autre, surtout le naturalisme. Par les “documents humains” les Gincourt ont proclamé la naissance de la poétique naturaliste. Mais les Goncourt n’appartenaient jamais à une école quelconque ou à un mouvement concret. Il est difficile de parler du naturalisme ou de l’impressionnisme dans l’oeuvre des Goncourt car ils étaient parmi les fondateurs de ces tendances, mais leur emploie était créative, seulement pour accentuer l’impression esthétique. Nouvauté scientifique conciste en ce qu’on introduit dans la sphère scientifique les recherches des critiques français qui donnent preuves pour argumenter le style des Goncourt comme “écriture artiste”. Importance pratique. Cet article peut être utilisé pour les études comparatives de l’oeuvre des Goncourt, leur influence sur la littérature ukrainienne. Простежується рецепція творчої спадщини цих письменників у французькому літературознавстві, визначаються основні критерії оцінки. Використано культурно-історичний метод, який дозволяє розглянути рецепцію творчості братів Ґонкурів у хронологічному порядку та виявити їх роль і місце у культурно-мистецькій атмосфері середини ХІХ ст. У ході аналізу французької критичної рецепції творчості братів Ґонкурів виявлено, що, розпочинаючи з кінця ХІХ ст., французька критика акцентувала на новаторському характері прози письменників, виокремлюючи їхнє «артистичне письмо» як одне з основних досягнень їх оригінальності й таланту. Критики вказують на романтичні витоки світогляду Ґонкурів, аналізують їх роль у зверненні до актуальних проблем дійсності, заклики до використання «людських документів» та їхній вплив на формування натуралістичної поетики. Однак Ґонкури ніколи сліпо не дотримувалися правил жодної з літературних шкіл, незважаючи на те, що часто самі виступали їх ініціаторами. Важко говорити про впливи натуралізму чи імпресіонізму у творчості письменників, оскільки саме вони й виступають засновниками цих тенденцій, але використовують їх творчо, тільки для підсилення естетичної виразності. Наукова новизна полягає в тому, що в науковий обіг вводяться праці французьких літературознавців, які дають підстави для обґрунтування стильової своєрідності Ґонкурів – «артистичного письма». Це дослідження може бути використано для порівняльних студій стосовно творчості Ґонкурів, виявлення їх впливу та типологічних сходжень із творчістю українських письменників початку ХХ ст., які стежили за розвитком французької літератури й демонстрували суголосність стильових та естетичних пошуків у вираженні дійсності.

2015-01-01T00:00:00Z Федецька, Юлія Fedetska, Yulia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10986 2016-12-06T19:33:27Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Принципи виокремлення номінативного поля концепту «батьківство» в сучасній англійській мові Автори: Федецька, Юлія; Fedetska, Yulia Короткий огляд (реферат): Дослідження виконано в контексті лінгвокультурної концептології: мова осмислюється як спосіб організації й передачі знань та уявлень людини про світ, а мовна картина світу розглядається в нерозривному зв’язку з концептуальною картиною світу, позамовною діяльністю людини та культурою народу, що дає змогу проникнути в глибини національного способу мислення. Основні принципи виокремлення номінативного поля такі: 1) мова як комунікативний компонент культури є скарбницею національної культури; 2) лексикосемантична система мови виконує функцію дискретизації та систематизації інформаційного континууму; 3) закодована в мові модель світу переймає на себе функцію збереження й передачі національної свідомості, духовних та культурних традицій нації; 4) номінативне поле – це структурне угрупування лексики, лексикосемантична парадигма, сукупність мовних засобів, які реалізують семантичні ознаки об’єкта аналізу й утворюють понятійну основу концепту; 5) основним засобом опису номінативного поля є слово; до інших засобів належать одиниці різних частин мови, словотворчо пов’язані з основними лексичними засобами вербалізації концепту, вільні словосполучення, фразеологічні звороти, паремії, словникові дефініції, контекстуальні синоніми, структурні та позиційні схеми речень, тексти. The research is made in the context of linguistic cultural conceptology, the main principle of which is as follows: language is a means of organizing and transferring the men’s knowledge and notion about the world; linguistic view of the world is inseparably connected with the conceptual view of the world, the men’s activity and the culture of the nation. It enables the researcher to penetrate into the depth of the national mode of thinking. The main principles of selecting the nominative field are as follows: 1) language as a communicative component of culture is the treasury of national culture; 2) lexical semantic system of the language functions as a means of discretion and systematization of information continuum; 3) the model of the world coded with the help of the language performs a function of preserving and transferring the national consciousness, spiritual and cultural traditions of the nation; 4) the nominative field is a structural group of lexical units, a lexical-semantic paradigm, a set of language means which actualize semantic characteristic features of the object of analysis and form the notional basis of the concept; 5) the main means of the nominative field description is the word; here also belong derivatives which are connected with the main means of actualization of the concept through word-formation, free word-combinations, set expressions, paramias, dictionary entrees, contextual synonyms, structural schemes of sentences, texts.

2015-01-01T00:00:00Z Тригуб, Галина Хникіна, Оксана О. Tryhub, Halyna Khnykina, Oksana O. https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10985 2018-02-20T09:34:26Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Особливості вербальної професійної комунікації Автори: Тригуб, Галина; Хникіна, Оксана О.; Tryhub, Halyna; Khnykina, Oksana O. Короткий огляд (реферат): Проаналізовано основні особливості та специфіку професійної комунікації, яка полягає в обміні інформацією, що характеризується окремим специфічним полем, кодом та засобами. Визначено поняття професійної комунікації. Встановлено її мету та завдання. Окреслено базові фактори, що детермінують перебіг та особливості професійного спілкування. Виокремлено особистісний, інформаційний, комунікативний фактори. Висвітлено додаткові функції, притаманні саме професійній комунікації: інструментальну, інтегративну, функцію самовираження, трансляційну, функцію соціального контролю, соціалізації, експресивну. Проаналізовано причини конфліктів між комунікантами у ході професійного спілкування. Проаналізовано різноманітні схеми комунікації з метою визначення особливостей професійної комунікації. Приділено увагу ролі термінології в професійному середовищі, що використовується для точності передачі мети, змісту повідомлення та скорочення промови. Визначено важливість дотримання постулатів принципу кооперації на успішний перебіг професійного спілкування. The article targets at the main peculiarities and specific features of professional communication. The concept of professional communication has been suggested. Its goals and objectives have been highlighted. Basic factors that determine the course and peculiarities of professional communication have been described. The analysis of professional intercourse has made it possible to single out personal, informative аnd communicative factors. The main functions that characterize professional communication have been distinguished: instrumental, integrative, self-expressive, translational, function of social control, function of socialization, expressive. The reasons of conflicts between communicants in the course of professional communication have been characterized. Different communication schemes have been analyzed to determine the basic characteristics of professional communication. Essential attention has been devoted to the role of terminology in the professional environment. The importance of the principles of cooperation for successful professional communication has been highlighted.

2015-01-01T00:00:00Z Смаль, Оксана Smal, Oksana https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10984 2016-12-06T19:06:13Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Прагматичні особливості представлення знань у сучасному англомовному лекційному дискурсі Автори: Смаль, Оксана; Smal, Oksana Короткий огляд (реферат): Виділено та охарактеризовано комунікативно-прагматичні засоби в сучасному англомовному лекційному дискурсі, за допомогою яких здійснюється вплив автора-лектора на студента-читача. Окреслено здатність лекційного дискурсу привертати, утримувати й маніпулювати увагою читача-студента. Визначено мовні одиниці, що логічно поєднують одне речення з іншим, а також одну частину лекційного матеріалу з наступною. Виокремлено особливості вживання різних дискурсивних маркерів на різних етапах лекції. Проаналізовано спосіб представлення знань задля досягнення максимального ефекту сприйняття інформації у письмових фіксаціях лекцій. Здійснено кількісний аналіз частотності застосування засобів привертання уваги студентачитача, згідно з яким найчастотнішими є засоби протиставлення та організації дискурсу, що сприяють виділенню основної та другорядної інформації, уточненню лекційного матеріалу, його успішному поясненню. The article covers the main features of pragmatic peculiarities of knowledge representation in contemporary English lecture discourse. Communicative and pragmatic means were distinguished and characterized in a contemporary English lecture discourse, with a help of which the influence of the author-lecturer on the student-reader is made. The reference has been made to the lecture discourse ability to attract, retain and manipulate the reader’s attention. Linguistic units that logically combine one sentence with another and also one part of the lecture material with the next one are defined. The use of different features of discourse markers at various stages of the lecture is determined. The way of knowledge representation is analyzed for maximum perception effect of information provided in the written lecture fixations. A quantitative frequency analysis of the use of means of the student-reader’s attention attraction is done, according to which the most frequent are means of opposition and discourse organization that promote the release of primary and secondary information, the clarification of lecture material, its successful explanation.

2015-01-01T00:00:00Z Сірик, Людмила Siryk, Ludmila https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10983 2016-12-06T18:48:09Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Мистецько-громадянська позиція українських неокласиків: між європейським Сходом і Заходом Автори: Сірик, Людмила; Siryk, Ludmila Короткий огляд (реферат): Розглядається мистецько-громадянська позиція українських неокласиків 20-их рр. ХХ ст. На основі науково-художнього матеріалу виявлено, що вона неоднозначна і своєрідна. Схід і Захід як політичні категорії трактуються негативно (з огляду на їх антигуманний і колонізаторський характер), натомість у ролі культурних категорій – як рівноцінні частини, базовані на аксіології європейської культурної традиції. Митці демонстрували прагнення єднати європейську культуру, розбиту на Схід і Захід. Вони наголошували на позитивній ролі культури в пізнавальному, виховному, світоглядному, етичному, історичному і політичному контекстах. Серед складових позиції неокласиків виділяються такі пріоритети, як традиціоналізм, універсалізм, патріотизм, примат естетико-етичних критеріїв в оцінці літератури та мистецьких явищ. Робиться висновок, що через призму досліджуваної позиції прочитується концепція, в якій порушено актуальні й тепер проблеми (напр., етосу митця, ідентичності народу, системи цінностей українського суспільства та європейської спільноти), ідеї, зокрема, культурної спільноти європейських народів, єдності різноманітностей, боротьби за право національної культури і творчої особистості на самостійний (тобто без чужих втручань і рестрикцій) розвиток, рівноправності міжкультурних зв’язків у багатонаціональному світі. The civil-art position of the Ukrainian Neoclassics in the 20-th years of the XX century between the European East and the West is considered at the article. On the basis of the scientific – art material of neoclassics is determined, that the position isn’t single -valued and original. The East and the West as the political categories are considered negative (because of their antihuman and colonial character), but in the sphere of the cultural categories – as the equal parts, based on the European cultural tradition’s axiology. The neoclassic demonstrated the desire to unite the European culture, divided on the East and West, and they underlined also the positive role of the culture in the cognitive, educational, outlook, historical, ethical and political aspects. The component of the position add such priorities as rule of the variety in unity, the superiority of the traditional, universalism, patriotism and the superiority of the esthetic – ethic criterions in the literature and art phenomena estimation. Through the prism of their position is seen the conception, in which the group of actual problems is raisen (of the background of the creator, of the identity of the nation, of the system of values of the Ukrainian society and the european community), and also the ideas : in details of the cultural community of the European nations, the unity of the variety, the fight for the rights of the national culture and of the creative personality on the independent development (the independent of somebodies interference and restrictions), of the equality of the international cultural links in the multinational world.

2015-01-01T00:00:00Z Семенюк, Олена Semeniuk, Olena https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10982 2016-12-06T18:40:04Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Семантична двозначність лексичних одиниць, утворених додаванням префікса auto- (на матеріалі французької мови) Автори: Семенюк, Олена; Semeniuk, Olena Короткий огляд (реферат): На матеріалі лексичних одиниць, що утворені додаванням префікса auto-, виявлено закономірності та встановлено лексико-семантичні поля цих лексем. Для визначення структури даного семантичного поля використано два типи фільтрації – морфо- і семіолексичну. Результати аналізу показали, що усунення двозначності можливе лише за умови розширення поля дослідження, вивчення продуктивності та мотивації префікса. Спостережено, що у французькій та українській мовах блок слів із таким префіксом є омонімічним. Встановлено чотири ключових значення, які може мати цей префікс. На основі аналізу лексикографічних даних та беручи до уваги чотири основні частини мови, виявлено значне збільшення продуктивності префікса auto- в одних та стагнацію – в інших. Окреслено закономірності його приєднання до тих чи інших основ. Аналіз прикладів засвідчив, що словники надають семантичному полю цього префікса лише два значення. Вдалося з’ясувати шляхи усунення двозначності лексичних одиниць, утворених додаванням префікса auto-. Our research is dedicated to the topical problem of ambiguity in the language, in particular in the domain of word formation. Having used as basis the lexical units formed by adding prefix auto-, we have discovered consistent patterns and have set lexical-semantic fields of these lexemes. In order to define the structure of the semantic field there have been applied two kinds of infiltration (morpho-lexical and semi-lexical infiltration). The results of the analysis have demonstrated that the removal of ambiguity is possible on condition of extending the field for research, as well as studying the productivity and the motivation of the prefix. It has been found out that in both French and Ukrainian languages the groups of words with prefix auto- are homonymous. Moreover, we have discovered four meanings which the given prefix may have. On the basis of lexicographic data and having taken into account the four principal parts of speech, there has been discovered a significant increase in productivity of prefix auto- in some parts of speech and its stagnation in the other ones. There have been outlined consistent patterns of adding this prefix to certain stems. In addition to this, there have been established only two semantic meanings given by the dictionaries to the semantic field of this prefix. We can say that as a result of the conducted research we have succeeded in defining the ways to remove ambiguity of the lexical units formed by adding prefix auto-.

2015-01-01T00:00:00Z Розвод, Еліна Rozvod, Elina https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10981 2016-12-06T18:28:44Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Типи концептів та їх класифікація в сучасному мовознавстві Автори: Розвод, Еліна; Rozvod, Elina Короткий огляд (реферат): Йдеться про основну одиницю сучасної когнітивної лінгвістики – концепт. Звернено увагу на різновиди концептів, їхню класифікацію, особливості організації та структурні ознаки. Зазначено, що при дослідженні концепту з лінгвокультурної точки зору він аналізується як ментальне утворення, як частина концептосфери певної етнічної спільноти, як фрагмент національної картини світу в мовній свідомості носія мови. Лінгвокультурні концепти відносяться до числа одиниць ментальності / менталітету, тобто категорій, через які описується національний (етнічний) характер. Дослідження лінгвокультурного концепту відбувається в декілька етапів. Перший – це аналіз лексичного значення і внутрішньої форми ключового слова, яке репрезентує концепт. На другому етапі проводиться відтворення синонімічного ряду лексеми – репрезентанта концепту. Третій – це опис способів категоризації концепту в національній мовній картині світу. На четвертому етапі визначаються способи концептуалізації як вторинного переосмислення відповідної лексеми, а також дослідження концептуальної метафори чи метонімії. Особливу увагу звернуто на завершальний, п’ятий етап, на якому проводиться аналіз сценаріїв. Сценарій розглядається як подія, що відбувається в просторі, припускає наявність суб’єкта, об’єкта, цілі, умов виникнення, часу і місця дії. This article deals with the basic unit of the modern cognitive linguistics – the concept. A special attention has been paid to the variety of concepts, their classifications, ways of organizing them, and structural features. It is noted that while studying the concept from the linguocultural point of view, it is analyzed as a mental formation, as a part of the conceptsphere of a certain ethic community, as a fragment of the national linguistic map of the world that belongs to the worldview of the native speakers. Linguocultural concepts belong to the units of mentality, to the categories with the help of which a national character is described. The investigation of the linguocultural concept is carried out in several stages. The first stage is the analysis of the lexical meaning and inner form of the key word, which represents the concept. At the second stage the synonyms of the main lexeme are reproduced – the representatives of the concept. The third stage is the description of the methods of the categorization of the concept in the national linguistic map of the world. At the fourth stage, ways of conceptualizing conducted by the reconsideration of the appropriate lexeme are identified, and the study of the conceptual metaphor or metonymy is done. A special attention has been paid to the final, fifth stage at which a scenarios’ research is carried out. A scenario is viewed as an event that takes place in space, implies the existence of a subject, object, objectives, time and place of an action.

2015-01-01T00:00:00Z Рогач, Юлія Rohach, Yulia https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/10980 2016-12-06T18:19:27Z 2015-01-01T00:00:00Z

Назва: Структурно-прагматичні особливості мови газет Автори: Рогач, Юлія; Rohach, Yulia Короткий огляд (реферат): Структурно-прагматичний аналіз мови сучасних австралійських газет здійснено через призму структурних особливостей побудови власне газетного тексту, ролі та місця заголовка. Досліджено лексичні, фразеологічні та синтаксичні особливості побудови різножанрових газетних повідомлень. Особливу увагу звернуто на мультимодальність – використання одиниць різних знакових систем на рівні цілого видання, окремої рубрики чи публікації, рекламних текстів та їхніх заголовків. Звернуто увагу на такі диференційні ознаки мови газет, як використання форм простого теперішнього часу замість минулого, лексичних скорочень, еліптичних речень, форм інфінітиву замість майбутнього часу, інверсіії тощо. Характерним для мови газет є використання великої кількості посилань на імена та назви, оскільки це надає більшої конкретики повідомленням. У той же час такий прийом вимагає від читачів певного рівня фонових знань. Особливий акцент зроблено на аналізі структурних особливостей та маніпулятивно-прагматичних потенцій заголовків. Заголовок виконує важливі завдання уже на першому етапі ознайомлення читача з текстом – притягнути його увагу і викликати зацікавлення. Це стає можливим через втілення виразної, номінативної та рекламної функцій, які реалізуються графічно. Крім того, важлива роль заголовка полягає в тому, щоб спонукати до прочитання тексту публікації, що реалізується через інформативну функцію, адже саме у заголовку сконденсовано її зміст і сенс. Оскільки сучасні газетні тексти відзначаються поліфонічністю, гібридністю та складністю композиції, то і сучасний заголовок наділений смисловою об’ємністю та комунікативно-функційною багатозначністю. З точки зору прагматики газетні заголовки характеризуються зовнішньою спрямованістю. У сучасній пресі вплив на читача, його емоційну та інтелектуальну сферу – це основне завдання заголовка, тому кожен заголовок несе не просто інформацію, а передає ставлення автора до змісту статті, повідомлення чи реклами, а також до фактів, викладених у них. This article is devoted to the structural pragmatic analysis of the language of modern Australian newspapers which is conducted from on the basis of the structural composition of a newspaper text, and the role and place of a headline in it. Lexical, phraseological and syntactic peculiarities of the structure of the newspaper texts of different genres were taken into account as well. A special attention has been paid to such inseparable component of the language of modern newspapers as multimodality, which is the usage of units of various sign systems on the level of a newspaper, in a separate column or article, advertisements and their headlines. Such distinctive features of the language of newspapers as the usage of the Simple Present tense of the verb instead of the Simple Past, infinitive instead of the Future Tense, lexical abbreviations and shortenings, elliptical sentences, inversion were pointed out. It was found out that it is typical for the language of newspapers to have many references to the authorities, well-known people and places because such references make the newspaper articles more precise and accurate. At the same time this method requires from the readers a certain level of background knowledge. A special accent has been made on the analysis of the structural peculiarities and manipulative pragmatic potentials of headlines. A headline performs very important tasks at the very first stage when a reader looks at the newspaper – it draws his attention and makes him interested in the material. It becomes possible thanks to the realization of the expressive, nominative and advertising functions that are implemented graphically. Besides this, a very important role of a headline is to make a reader read a newspaper text. This role is realized through an informative function as it is in the headline where the content of a newspaper text and its sense are condensed. As modern newspaper texts are characterized by polyphony, hybridity and a composition complexity, a modern headline is semantically deep and communicatively and functionally polysemantic. From the point of view of pragmatics, newspapers’ headlines are externally focused. In modern mass media an influence on a person, his emotional and intellectual spheres are considered to be the main tasks of a headline, that is why every headline does not only convey a piece of information but is shows an attitude of the author towards the content of an article, information or advertisement and towards the facts given in them.

2015-01-01T00:00:00Z