Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14166
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorДраганчук, Вікторія Миколаївна-
dc.contributor.authorDrahanchuk, Viktoriia M.-
dc.contributor.authorДраганчук, Виктория Николаевна-
dc.date.accessioned2018-06-06T14:23:48Z-
dc.date.available2018-06-06T14:23:48Z-
dc.date.issued2016-
dc.identifier.citationДраганчук В. М. Український релігійно-етичний Еґо-концепт у дискурсі «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди – Івана Карабиця / В. Драганчук // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мистецтвознавство. – №1 (Вип. 36). – Тернопіль, 2017. – С. 17–25. - Доступ : http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2017_1_5uk_UK
dc.identifier.otherУДК 78.041/.049; 784.5-
dc.identifier.urihttp://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/14166-
dc.description.abstractПроаналізовано втілення українського Еґо-концепту у творі І. Карабиця, що реалізує Сковородинський сенс життєтворчості – від “материнської землі”, через життєві хвилювання, до веселості Серця і перебування у Бозі. Відзначено символіку ліричного тенора як архетипу національного співу і асоційованої з філософом флейти-сопілки. Indeed correct development strategies of the state, without exaggeration, are formed in its spiritual sphere, which determines the development of all other areas of society. What a nation tends actually that it gets in end. Ukraine has an invaluable treasure; it is a reflection of the divine Word in the light of their own mentality, their collective inner “I”. It made by the “lover of the Holy Bible” from cossack family Hryhoriy Skovoroda. Displaying of Ukrainian Ego-concept as Skovoroda’s metaphysical vision through the prism of Baroque musical discourse by Ivan Karabytz is analysed in the article. The composer constructed the dramatic line in a similar way to Skovoroda’s meaning of life making, from “maternal earth” through stormy excitement in life sea, to “Heart gladness” and to being in God. The symbols of lyric tenor as “the national vocal singing archetype” (I. Prystalov) and associated with the philosopher flute-panpipe is noted during this study. I. Karabytz referring to Skovoroda’s poetry updates the genre of partesny concert, embodying its meaning in a modern style and continuing the tradition of “high” Baroque of Mykola Dyletzky and of the “golden age” of choral concert. This is reflected in contrasting comparison of parts (six parts of the concert are complex a binary form) and in using of certain features (but not the entire structure) as diatonic, episodic a cappella, especially the choral texture, polyphony and more. In general, see the intonational influences of choral chant in polyphony and folk singing in soprano, the combination of monodical, harmonic and polyphonic compositions, and the principles of modal and tonal thinking. The prologue of the concert symbolizes Ukrainian cardiocentrism. Composer uses the tenor’s solo performing 13th song “Ah field, green field...” what echoes the “Song of Songs” by Solomon. Prologue shows a mother earth, small motherland, everyone saves cordial relationship and heartfelt unity with its nature. The work pans used the famous chant “For everybody town a temper and rights...” It was a philosophical parable about the possibility of spiritual immortality, the only way in which is crystal purity of conscience. The first lines are voiced tenor and bass duet, in which quasiizorytmic sound along with the octave, quint appear harsh dissonances that conjures grotesque “grassroots” baroque. In the final which is a clear imitation of partesny concert a cappella the choir sings solemnly the answer to the main question of the life meaning in light catharsis sounding: “The heart gladness is a pure light...” At the end the pastoral flute-panpipe melody sounds, it personified the philosopher Hryhoriy Skovoroda who knew the divine in yourself. It is a first Neobaroque concert in Ukrainian music.uk_UK
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherТернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюкаuk_UK
dc.subjectСковородинський архетипuk_UK
dc.subjectвеселість серцяuk_UK
dc.subjectнеобароковий концертuk_UK
dc.subjectпартесний концертuk_UK
dc.subjectмузична традиціяuk_UK
dc.subjectSkovoroda’s archetypeuk_UK
dc.subjectgladness of heartuk_UK
dc.subjectNeobaroque concertuk_UK
dc.subjectpartesny concertuk_UK
dc.subjectmusic traditionuk_UK
dc.subjectСковородинский архетипuk_UK
dc.subjectвесёлость сердцаuk_UK
dc.subjectнеобарочный концертuk_UK
dc.subjectпартесный концертuk_UK
dc.subjectмузыкальная традицияuk_UK
dc.titleУкраїнський релігійно-етичний Еґо-концепт у дискурсі «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди – Івана Карабицяuk_UK
dc.title.alternativeThe Ukrainian religious and ethical Ego-concept in discourse of “The garden of the Devine songs” by Hryhoriy Skovoroda– Ivan Karabytzuk_UK
dc.title.alternativeУкраинский религиозно-этический Эго-концепт в дискурсе “Сада божественных песней” Григория Сковороды – Ивана Карабицаuk_UK
dc.typeArticleuk_UK
Розташовується у зібраннях:Наукові роботи (FKiM)

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Drahanchuk_V._doctor_14.pdf370,71 kBAdobe PDFПереглянути/відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.